Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «кровать»
Шукати «кровать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Крова́ть – лі́жко, (рус.) кро́вать. [По своє́му лі́жку простяга́й ні́жку (Номис)].
• -ва́ть походная – походо́ве лі́жко.
• -ва́ть раскладная – лі́жко розклада́не.
Двуспа́льный – двохспа́льний.
• Двуспа́льная кровать – подві́йне (двохспа́льне) лі́жко.
Задё́ргивать, задё́рнуть – (завешивать) запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́, (о мног.) позапина́ти. [Позапина́в ві́кна фіра́нками].
• -нуть кровать пологом – запну́ти лі́жко запина́лом.
• Небо -нуло – (безл.) нахма́рило, (не́бо) затягло́ (заволокло́) хма́рами;
2) -гивать, задё́ргать (лошадь) – засми́кувати, засми́кати, засі́пувати, засі́пати, заша́рпувати, заша́рпати (коня́ку).
• Задё́рнутый – за́пнутий и за́пнений. [Сце́на ще запну́та].
Ло́же –
1) ло́же (-жа), ліжни́ця, (кровать) лі́жко. [Мару́сенька хо́дить, бі́ле ло́же сте́ле (Макс.). Спрово́джують молоди́х у комо́ру на ліжни́цю (Основа)].
• -же брачное – шлю́бне ло́же.
• -же смертное – сме́ртне (смерте́льне) ло́же, смерте́льна посте́ля. [Я лежа́ла на сме́ртнім ло́жі (Л. Укр.)].
• -же Прокрустово – Прокру́стове лі́жко.
• -же супружеское – подру́жнє лі́жко;
2) геол. – ло́ж(б)и́ще, підлі́жжя.
• -же реки – кори́то (ло́ж(б)и́ще) річкове́, (покинутое) рі́чище.
• -же ручья, долины – ло́ж(б)и́ще, пото́чина;
3) анат. – receptaculum, схо́вок (-вку), при́ймище;
4) см. Ло́жа 3.
Нама́щивать и Намоща́ть, намости́ть –
1) (досками, стланью) намо́щувати, намости́ти, вимо́щувати, ви́мостити, (настилать) насте́лювати, настели́ти и настила́ти, насла́ти, (камнем, булыжником) вибруко́вувати, ви́брукувати, (вульг.) вибурко́вувати, ви́буркувати, (щебнем) насипа́ти, наси́пати, висипа́ти, ви́сипати (гру́зом), нагружа́ти и нагру́жувати, нагрузи́ти, вигружа́ти и вигру́жувати, ви́грузити, (фашинником) тарасува́ти, ви́тарасувати, (о мног.) пона[пови]мо́щувати, понасте́лювати, повибруко́вувати (вульг. повибурко́вувати) и побрукува́ти, пона[пови]сипа́ти (гру́зом), пона[пови]гружа́ти и пона[пови]гру́жувати що чим. [Намости́ли підло́гу (Богодухівщ.). Настели́в сте́лю (Сл. Ум.). Ви́буркували бага́то ву́лиць (Київ). Ви́тарасували гре́блю (Кам’янеч.)];
2) (наваливать ворохом, сооружать) намо́щувати, намости́ти, змо́щувати, змости́ти, (о мног.) понамо́щувати що. [Жі́нка не злюби́ла й висо́ку кро́вать змости́ла (Чуб. V)].
Намощё́нный –
1) намо́щений, ви́мощений, насте́лений и на́сланий, ви́брукуваний и (вульг.) ви́буркуваний, наси́паний, ви́сипаний (гру́зом), нагру́жений, ви́гружений, ви́тарасуваний, пона[пови]мо́щуваний, понасте́люваний, повибурко́вуваний, побруко́ваний, пона[пови]си́паний (гру́зом), пона[пови]гру́жуваний;
2) намо́щений, понамо́щуваний.
-ться –
1) намо́щуватися, намости́тися, понамо́щуватися; бу́ти намо́щуваним, намо́щеним, понамо́щуваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) намости́тися, (о мног.) понамо́щуватися.
Настила́ть, насти́лывать, настла́ть – настила́ти, насла́ти, настеля́ти и насте́лювати, настели́ти, (о мног.) понастила́ти, понасте́лювати що и чого́; (намащивать) намо́щувати, намости́ти що и чого́, мости́ти, змости́ти, помости́ти що, (только камнем) брукува́ти що, набруко́вувати, набрукува́ти що и чого́, (вульг.) буркува́ти, набурко́вувати, набуркува́ти, (о мног.) понамо́щувати, понабруко́вувати, (вульг.) понабурко́вувати. [Коро́вам у хліві́ соло́ми насте́лено то́всто (Харківщ.). Насте́лиш соло́ми в холо́дній, щоб було́ їм м’яке́нько (Коцюб.). Намости́в колючо́к під я́блунею (Рудч.). Мости́ли мости́ через річеньки́ (Пісня). Висо́ку кро́вать змости́ла (Чуб. V). Прийшо́в у садо́к, помости́в на дереви́ні колючо́к і сів на їх (Рудч.)].
• -ть пол, потолок – мости́ти, намо́щувати, намости́ти помі́ст (підло́гу), настила́ти, насла́ти помі́ст (підло́гу), сте́лю.
• -ть мостовую (камнем) – брукува́ти, вибруко́вувати, ви́брукувати що (напр. ву́лицю).
• На́стланный – на́сланий, насте́лений, понасти́ланий, понасте́люваний; намо́щений, змо́щений, помо́щений, понамо́щуваний; набруко́ваний, понабруко́вуваний, (вульг.) набурко́ваний, понабурко́вуваний. [Помі́ст, шклом насте́лений (Рудч.). Доро́га, з дощо́к намо́щена, що по їй ваго́нчики бі́гають (Грінч.)].
-ться –
1) настила́тися, насла́тися, понастила́тися; бу́ти насти́ланим, на́сланим, понасти́ланим и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) настели́тися, (намоститься) намости́тися, (о мног.) понасте́люватися, понамо́щуватися.
Ночной – нічни́й, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночі́шній. [По́гляд звів геть на не́бо нічне́є (Л. Укр.). В те́мряві нічні́й (Вороний). Калата́ло нічно́го сто́рожа (Коцюб.). Гудо́к прорі́зав пові́тря; кінча́лася нічна́ змі́на (Ледянко). Холо́дне вночі́шнє пові́тря (Грінч.) Серед вночі́шньої ти́ші (Корол.). Цвірча́ли вночі́шні цвіркуни́ (Загірня)].
• -на́я бабочка, -но́й мотылёк – не́тля, нічни́й мете́лик. [В гнівли́ве се́рце по́мисл злий, як не́тля в сві́тло, ли́не (Франко)].
• -ны́м бытом – вночі́; см. ниже -но́й порой. -но́е время, -на́я пора – нічни́й (вночі́шній) час, нічна́ доба́, (редко) нічна́ діб (р. доби́); см. Пора́ 1.
• В -но́е время, -но́й порой, в -ну́ю пору – вночі́, за но́чи, нічно́го (вночі́шнього) ча́су, нічно́ї доби́, нічно́ю добо́ю, (диал.) уні́чпори (Біл.-Нос.); срв. Но́чью.
• -но́й горшок – нічни́й го́рщик, нічни́й горще́чок, (нічне́) горня́(тко), урина́л (-ла), нічна́ ва́за, (эвфем.) генера́л. [Переда́йте мені́, будь ла́ска, нічни́й го́рщик (М. Хвильов.). Карло́ Іва́нович увійшо́в з поро́жнім «генера́лом» і поста́вив його́ обере́жно під кро́вать (М. Хвильов.). Шви́дше посади́ дити́ну на горня́тко! (Звин.)].
• -но́й дозор – нічни́й дозі́р, нічна́ ва́рта (ча́та).
• -на́я красавица, бот. –
а) (Hesperis matronalis L.) вечерни́ці (-ниць) (паху́чі), вечі́рня (нічна́) фія́лка, вечі́рня (нічна́) доба́;
б) -на́я красавица и -на́я красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна́ краса́;
в) -на́я красавица и -ны́е духи (-но́й дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна́ фія́лка.
• -но́й мрак, см. Мрак.
• -но́й отдых – нічни́й відпочи́нок (-нку), спокі́йне ночі́вля (-ля, ср. р.). [Як тебе́ забра́ли в москалі́, – ні одного́ спокі́йного ночі́вля не ма́ли ми (Г. Барв.)].
• -но́й пастух – нічни́й пасту́х, нічлі́жник, (редко ночлі́жник), нічліжа́нин, (редко) ночліжа́нин (мн. -жа́ни, -жа́н). [Ночлі́жники ба́чили, що такі́-то коло їх ко́ней ворожи́ли (Номис)].
• -ная птица – нічни́й (вночі́шній) птах, нічна́ (вночі́шня) пта́ха (пта́шка), нічни́ця.
• -на́я работа – нічна́ (вночі́шня) робо́та; нічкува́ння.
• -ная рубашка – нічна́ соро́чка, соро́чка на́ ніч.
• -но́е светило – нічне́ світи́ло, мі́сяць (-ця), мі́сяць ясноро́гий, нічни́к (-ка́) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота́ діжа́.
• -на́я тень – нічна́ (вночі́шня) тінь; (видение) нічни́й при́вид.
Односпа́льный, -ная кровать – лі́жко на одно́го.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КРОВА́ТЬ (розкладна) розклада́чка; зменш. лі́жечко.
ЗАПРАВЛЯ́ТЬ, (їжу) ще смачи́ти, (верховодити) пра́вити ба́л (пра́вити ба́лом);
заправля́ть кем, ще верхово́дити над ким;
заправля́ть крова́ть, застеля́ти лі́жко;
ЗАПРАВЛЯ́ТЬСЯ, (паливом) галиц. засобля́тися /док. засоби́тися/;
заправля́ющий, 1. що заправля́є тощо, за́йнятий запра́вою, запра́вник, прикм. запра́вний, запра́влювальний, зато́вчувальний, засма́жувальний, закри́шувальний, 2. що верхово́дить тощо, зви́клий верхово́дити, верхово́да, ватажо́к, заводія́ка;
заправля́ющий крова́ть, стил. перероб. застеля́ючи лі́жко;
заправля́ющий маши́ну, запра́вник;
заправля́ющийся/заправля́емый, запра́влюваний, (їжу) засмі́чуваний, зато́вчуваний, засма́жуваний, закри́шуваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кровать, кроватка – лі́жко, -ка, лі́жечко, -ка.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кро́вать, -ти – кровать, ложе.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Застьо́л, -лу, м. Покрывало, то, чѣмъ застлано (диванъ, кровать, столъ). Він до кроваті, шугнув рукою під застьол, — там і гроші підкинуто. Александр. у. (Залюбовск.).
Змо́щувати, -щую, -єш, сов. в. змости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбила й високу кровать змостила. Чуб. V. 668.
2) Свивать, свить гнѣздо.
Крова́тонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Кро́вать, -ті, ж. Кровать, ложе. І в кімнаті на кроваті спочити лягли. Шевч. На моїй кроваті постілька біленька. Грин. III. 212. Ум. Кро́ва́тонька, кро́ваточка, крова́тька. А він їй загадав постіленьку слать на тій кроватеньці. Чуб. V. 820. В коморонці кроватонька тесова на кроватоньці периночка пухова. Чуб.
Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Ном. № 9883. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Шевч. 27. Ум. Лі́женько, лі́жечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька. Чуб. V. 687.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Кро́вать, -ті, ж. *Не плаче, не туже (дівчина), в кроваті лежить, лівою рукою за серце держить. Нп. Пир. у., Конон.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Кровать — лі́жко, -ка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Крова́ть, крова́тка = кро́вать, лі́жко (С. З. Л.), ліжни́ця. — Та через сїни у кімнатї лежить козак на кроватї. н. п. — Та й уже ж Палїй меду й горілки напив ся, ой уже ж він та на панське ліжко та спатоньки положив ся. н. п.
Одръ = 1. лі́жко, кро́вать. (Д. Крова́ть). 2. ма́ри. (Д. Носи́лки).
Одина́кій = 1. одна́ковий, одна́кий, однакові́сїнький. С. З. Л. — Жид, лах та собака — то віра однака. н. пр. — Не однакий чорт. Кр. 2. одина́рний. — Одинарна кро́вать.
Поддвига́ть, поддви́нуть, ся = підсувати, підсо́вувати, підсу́нути, ся. — Підсунь скриню під кро́вать. Поддёвка = чума́рка, чина́рка, капта́н.
Подсо́вывать, подсова́ть, подсу́нуть, ся = підсува́ти, підпиха́ти, підсу́нути, підіпхну́ти, про де-кільки — попідсо́вувати, попідпиха́ти. — Підсунь скриню під кро́вать.

Запропонуйте свій переклад