Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «лазня»
Шукати «лазня» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ла́зня – драби́на, сту́панка.
Ба́ня – ла́зня, па́рня; ум. – ла́зенька.
• Задать баню – нагрі́ти чу́ба кому́.
Ми́ква – ми́ква, жіно́ча ла́зня (па́рня) (у євре́їв).
Обжа́ристый – гаря́чий.
• -тая баня – гаря́ча ла́зня (па́рня, ми́льня).
Парово́й –
1) парови́й. [Парова́ маши́на].
• -ва́я баня – парова́ ла́зня (ми́льня).
• -вое отделение, где помещается паровик – парови́чня;
2) парнико́вий. [Це не горо́дні, а парнико́ві огірки́].
• -вое поле, см. Пар.
• -вая пашня – о́ранка на пар, (поле) рілля́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вошебойка, разг., шутл. – вошобійка.
[У тридцять сьомому сталінський конвейєр працював уже з розмахом: на шести коліях стояли ешелони, в’язнів під конвоєм юрмами гнали на санобробку, бігцем, бо на підході нові й нові ешелони, а лазня й вошобійка були такі, що здатні водночас вмістити цілу дивізію (Ігор Малишевський). Переформувань було кілька, а санобробка одна, це вже десь у Башкирії, там перевалка чимала: арештанські вагони на всіх коліях, колій для нас не шкодують, але й підганяють: до лазні, до вошобійки — як роти, як батальйони… Цілі дивізії сунуть на Сибір… (Олексій Опанасюк)]. Обговорення статті
Перрон – (франц.) перон, (железнодорожный, ещё) платформа;
2) (архит., терраса) перон.
[Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди… Біля вагонів ми співаєм «Чумака»… І радість лоскотно бентежить наші груди — Шикують злидн’ нас, юнак до юнака (В.Сосюра). Гризучі сумніви передминулої ночі і дитячу мрійливість минулої він викинув разом з проїзним квитком на харківському пероні як знецінену й не потрібну вже річ, що все-таки йому послужила (В.Підмогильний). Розлягався брязкіт на станції, мигтіли і перебігали огні; свистки і сюрчки прорізали чорний простір; зрештою, хлопець насмілився покинути схованку і покрадьки відійти на перон (В.Барка). Серед перону стоїть досить добре вичищений і виголений, але непоказний, лише дуже набундючений німець з хлистиком у руці (І.Багряний). Вискочили ми, прикриваючись газетами, слідом за Бурмилом на перон. Аж гульк! А щоб ти був здоровий! Вельветовий «спінджак» обернувся — ніякий то був не Бурмило, а якийсь незнайомий дядько з отакенним носом. Тю! (В.Нестайко). … Все тут виросло і змінилось: і до свят вибілений вокзал, і носій у синьому фартушку, (як виблискує його медальйон на грудях!), і нове приміщення КДБ, і знайома буфетниця, у якої знайдеться донецьке пиво, і вичовганий жданням перон пристанційний, і залізнична лазня, і вічно поновлюваний асфальт автостради, і завше переповнений автобус від селища, і вишки геологів, що риють, риють, дошукуються скарбів, і шахтарська їдальня, і барачні будиночки, і розгасла дорога по вулиці… і рахуєш кроки із заплющеними очима: перша хата, друга, третя… (В.Стус). Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним (Л.Костенко). Хомський, поки не пізно, гукни їй, аби сідала, і ти гукаєш, Хомський. Дівчина усміхається, вона має забагато золотих зубів, і ти зненацька розумієш, що найбільше в ній тобі сподобалися її джинси, а тому не надто жалкуєш, коли поїзд рушає, а золотовсміхнена Маруся так і залишається на пероні (Ю.Андрухович)]. Обговорення статті
Сауна – (фин.) сауна, фінська лазня.
[Німецькі християнські демократи якось особливо перейнялись інвестиційним кліматом у нашому регіоні, часто прилітали на круглі столи та конференції, цілими днями не вилазячи з харківських саун. Гєша завжди був поруч, пояснюючи західним колегам особливості становлення демократії в нашій країні та благаючи потенційних інвесторів закушувати (С.Жадан)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Баня – па́рня, ми́льня, ла́зня.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Баня (помещение) – ла́зня;
• б., тех. (для нагревания) – огрівни́к (-ка́);
• б. (для охлаждения) – охоло́дник (-ка);
• б. водяная – ог., ох. водяни́й;
• б. воздушная – ог., ох. повітряни́й;
• б. масляная – ог., ох. олі́йний;
• б-и паровые – ла́зня парова́;
• б. песчаная – ог., ох. піскови́й.
Вагон – ваго́н (-на);
• в. автономный – в. автоно́мний;
• в. багажный – в. бага́жний;
• в. балластный – в. баласто́вий;
• в. больной – в. псо́ваний;
• в. бронированный – в. панцеро́ваний;
• в. газомоторный – в. газомоторо́вий;
• в. груженый – в. наванта́жений;
• в. грузовый – в. ванта́жний;
• в. двойной (трамв.) – в. подві́йний;
• в. жесткий – в. тверди́й;
• в. здоровый – в. спра́вний;
• в. землевозный – в. землево́зний;
• в. моторный – в. моторо́вий;
• в. мягкий – в. м’яки́й;
• в. одиночный (трамв.) – в. одини́чний;
• в. пассажирский – в. пасажи́рний;
• в. порожний – в. поро́жній;
• в. почтовый – в. пошто́вий;
• в. прицепной – в. причіпни́й;
• в. прямого сообщения – в. прямо́го сполу́чення;
• в. расшитый – в. ого́лений: в. решетчатый – в. ґратча́стий;
• в. самоопоражнивающийся – в. самоспорожни́й;
• в. сборный – в. збірни́й;
• в. снегоочистительный – в.-снігочисті́й (-тія́);
• в. спальный – в. спа́льний;
• в. срочного возврата – в. терміно́вого пове́рнення;
• в. твердый, жесткий – в. тверди́й;
• в. товарный – в. ванта́жний;
• в. угольный – в. ву́гільний;
• в.-баня – в.-ла́зня;
• в.-габарит – в.-габари́тник (-ка);
• в.-котел – в.-каза́н (-на́);
• в.-лавка – в.-крамни́ця;
• в.-ледник – в.-льодо́вня;
• в.-мотор – в.-мото́р (-ра);
• в.-платформа – в.-платфо́рма;
• в.-теплушка – в.-тепля́к (-ка́);
• в.-цистерна – в.-ста́нва.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ба́ня 1. тех. ла́зня,-ні
2. огрівни́к,-ка́
3. охоло́дник,-ка
4. ва́нна,-ни
б. водяна́я огрівни́к во́дний
б. возду́шная огрівни́к пові́тря́ний
б. ма́сляная ва́нна олі́йна [оли́вна]
б. охлажда́ющая охоло́дник,-ка
б. парова́я ва́нна парова́, огрівни́к парови́й
б. песча́ная огрівни́к піскови́й, ла́зня піскова́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ла́зня – баня.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Баня – ла́зня, мийня (Н).

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Мыло серо, да моет бело. —
1. Чорна корова - біле молоко.
2. Лазня в калу стоїть та людей миє.
3. Хоч ряба на виду, так маслаки доладу.
4. Не великий чорт, а великі яйця несе.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ла́зня, -ні, -нею; ла́зні, ла́зень

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ла́зенька, -ки, ж. Ум. отъ лазня.
Ла́зній, -я, -є. Въ выраженіи: Ла́зня піч. Та часть печи, на которой просушиваютъ зерно, а зимою спятъ. Кіев. у.
Ла́зня, -ні, ж.
1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Ном. № 11285. Гаряче як у лазні. Ном. № 14038.
2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня? — Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. Кіев. у.
3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. Ла́зенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13296.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Баня — ла́зня, -ні.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ла́зня = сту́панка, до́шка з дїрка́ми, замість драби́ни.
Стремя́нка = 1. сту́панка, д. Ла́зня. 2. схо́дня (драбинка з набитими зверху брусками). 3. драби́нка (мотузяна).
Ба́ня = ба́ня, ла́зня. — Тепло, як у лазні. н. пр. — Лазня в калу́ стоїть, та людий миє. н. пр. — Затопіть же ви та новую лазню. н. п. — Зада́ть баню = нагріти чу́ба, чупри́ну, нами́лити го́лову.
По́лзаніе = по́взання, ла́зїння, лазня́.

Запропонуйте свій переклад