Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 40 статей
Запропонувати свій переклад для «лай»
Шукати «лай» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лай – га́вкання, бреха́ння, га́вкіт (-коту), гавк; (-ку), гав (-ву), брех, бре́хіт (-хоту), (тявканье) дзя́вкіт (-коту), дзявкоті́ння, (сильный лай нескольких собак) гавкотня́ (-ні́) валува́ння (-ння). [Зда́лека чу́ти було́ соба́че га́вкання (Грінч.). Чув їх (псів) скаже́не бреха́ння геть за собо́ю (Франко). Я по га́вку соба́к чу́ю, що приї́хали свої́ (Борзенщ.). Почу́в га́лас і гавкотню́ (Грінч.). Пошто́ві дзвінки́, валува́ння соба́к (Коцюб.)].
Ла́яние – га́вкання, бреха́ння, (тявканье) дзя́вкання, дзявкоті́ння, (о сильном лае нескольких собак) валува́ння; срвн. Лай.
Не –
1) отриц. частица – не. [Не руса́лонька блука́є: то ді́вчина хо́дить (Шевч.). Ще тре́ті пі́вні не співа́ли, ніхто́ ніде́ не гомоні́в (Шевч.). Не ходи́, не люби́, не залиця́йся, не люблю́, не піду́, не сподіва́йся! (Пісня). Не рі́дний він, хоч водяно́го ро́ду (Л. Укр.). Не за-для со́болів, не для казни́ пода́вся на Москву́ небі́жчик ба́тько! (Л. Укр.)].
• Не́ был, не́ дали – не був, не дали́.
• Не пьёт, не ест – не п’є, не їсть.
• Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина – коли́-б (якби́) не ці зву́ки (коли́-б или якби́ не було́ цих зву́ків), навко́ло (навкруги́) панува́ла-б ме́ртва ти́ша.
• Не будь я –
а) (пусть я не буду) (не)ха́й я не бу́ду;
б) (если бы я не был) коли́-б (якби́) я не був.
• Не без греха – не без гріха́.
• Он сердит и не без причины – він серди́тий, і (та й) ма́є ра́цію (или та й не без ра́ції).
• Не в под’ём и т. п., см. Невпод’ё́м и т. п. Не так глуп – не таки́й дурни́й.
• Не так скоро – не так шви́дко.
• Не слишком много – не на́дто бага́то, не на́дто.
• Она была не недовольна – вона́ була́ не незадово́лена.
• Я не мог не засмеяться – я не міг не засмія́тися.
• Брат не брат, а сродни – брат не брат, а (але́) ро́дич.
• Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) – віз не віз, де́рево не де́рево, а, здає́ться, щось воруши́ться.
• Кум не кум, а в горох не лезь – чи (хоч) кум, чи не кум, а в горо́х не лізь.
• Идёт-нейдёт, да и едет-не едет – йти (йде)-не йде, та й ї́хати (ї́де)-не ї́де.
• Лай не лай, а хвостом виляй – хоч (чи) га́вкай, хоч (чи) не га́вкай, а хвосто́м крути́ (маха́й).
• Рад не рад, а… – ра́дий чи не ра́дий, а…; чи ра́дий, чи не ра́дий, а…
• Шить не шьёт, а только иглой тычет – ши́ти не ши́є, а ті́льки (зап. а лише́) го́лкою ти́кає.
• Праздник не в праздник – свя́то не (в) свя́то.
• Сон не в сон – сон не (в) сон.
• Вовсе не – зо́всі́м не, ані. [Ані ду́мав цього́ роби́ти (Звин.)].
• Если не – коли́ (як, якщо́) не.
• Если бы не – коли́-б (якби́, якби́-що) не.
• Ещё не – ще не.
• Когда бы не, см. Когда́ 4. Кто бы не – хто-б не.
• Неужели не? – невже́ не?
• Пока не –
а) (если в аподосисе тоже есть не) по́ки не; до́ки не. [До́ки він не при́йде, не прийду́ й я (Київ)];
б) (если аподосис не содержит отрицания) по́ки, до́ки. [Не дві но́чі ка́рі о́чі лю́бо цілува́ла, по́ки сла́ва на все село́ недо́брая ста́ла (Шевч.). Ні, я ще побу́ду, по́ки ви заспоко́їтесь (В. Підмог.)].
• Разве не? – хіба́ не?
• Что бы не – що-б не.
• Чтобы не – щоб не.
• Не кто, не́ на кого, не́ от кого, не́ у кого, не́ к кому, не́ с кем и т. п.; см. Некто́.
• Не что, не́ из чего, не́ от чего, не́ за что, не́ к чему, не́ о чем, не́ с чем и т. п., см. I. Нечто́.
• Не кто иной, как – не хто (и́нший), як; см. Кто 3.
• Не что иное, как – не що (и́нше), як.
• Не – ли – чи не. [Горпи́на огля́ділася, чи не ви́дко де дочки́ (Крим.)].
• Не вы ли взяли книгу? – чи не ви взяли́ кни́жку?
• Не – ни – не – ні (ані, не).
• Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка – не від хма́ри, ні (не) від гро́му, ні (ані, не) від со́нечка.
• Не – но (а) – не – а, не – ба.
• Не – а наоборот – не – а навпа́ки, не – ба. [Ці слова́ не підбадьори́ли його́ товариші́в, а навпаки́ ще додали́ їм страху́ (Остр. Скарбів). І́спити змину́ли для X. не нещасли́во, ба де́які на́віть з ви́блиском (Крим.)].
• Не только – но и – не ті́льки – а й (ба й).
• Приходите, не то я обижусь – прихо́дьте, а то я обра́жуся.
• Не то, чтобы – не то, щоб (що).
• Не то, чтобы – не то, чтобы – не то (щоб, що) – не то (щоб, що). [Ву́лиця не то ду́же крива́, не то ду́же й рі́вна, – та́к собі (Звин.)].
• Не сегодня, так завтра – (як) не сього́дні, то (в)за́втра.
• Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия – не сті́льки (не так) з любо́ви до вас, скі́льки (як) через пиху́.
• Сам не свой – сам не свій, (исступлённый) несамови́тий.
• Не в себе – сам не свій.
• Не по себе – а) см. выше не в себе;
б) чувствовать себя не по себе – почува́ти себе́ ні́я́ково.
• Мне как-то не по себе – мені́ яко́сь ні́я́ково; (жутко) мені́ яко́сь мо́торошно.
• Не тут то было – де там; срв. Куда́ (5) там. Не наша сила – нечи́ста си́ла;
2) (в сложении) –
а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие – недові́ра, недові́р’я.
• Невинный – неви́нний, без(не)ви́нний;
б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Не́друг – непри́ятель.
• Непогода – него́да;
в) (сходство с ними, но как бы с из’яном) па, напр.: Неклен – па́клен.
• Несын – па́синок;
г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема́(є), напр.: Не́где – ні́де, нема́(є) де;
3) нрч. (народн.) – ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛАЙ коротк. брех.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лай – га́вкання, -ння, гавкотня́.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гав, -ву – лай.
Га́вкання – лай.
Га́вкіт, -оту, гавкітня́, -ні́ – лай.
Зв’я́га, -ги и зв’я́ка, -ки –
1) лай;
2) брань, ругня, ссора. Зв’ягли́вий – любящий лаять.
Лай, -а́ю – брань, ссора.
Перега́вкувати, перега́вкати –
1) (сов. в.) прекратить лай;
2) перелаивать, перелаять.
Розбреха́тися, -шу́ся, -шешся –
1) поднять сильный лай;
2) разболтаться.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

І. Брех, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
Бре́хіт, -хоту, м. Лай. Желех. См. І. Брех.
Валува́ння, -ня, с. Лай многихъ собакъ. Собаки де-где не спали. Як проходили хлопці темними вулицями, — позаду їх піднімалося неприязне валування. Мир. ХРВ. 240.
ІІІ. Гав, -ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).
Гавк, -ку, м. Лай. Вх. Лем. 401.
Га́вкання, -ня, с. Лай.
Гавкотня́, -ні, ж. Сильный лай.
Гадю́чин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
Гірки́й, -а́, -е́.
1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. Мет. 81.
2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. Мет. 85.
3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Ном. № 2442. Гіркий світ, а треба жить. Ном. № 2440.
4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Нп. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном.
5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Стор. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Шевч. 80. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. К. Іов. 20. Гірки́й лопу́х. Раст. Lappa major. Вх. Лем. 403. См. Лопух. Ум. Гіре́нький, гірке́нький. Сравн. ст. Гі́рший, гірчі́ший. Гіренький мій світ. Федьк. І. 100.
Дзя́вкання, -ня, с. Лай щенка, тявканіе.
Зв’я́га́, -ги, зв’я́ка, -ки, ж.
1) Лай. Не боїться вовк собаки, але його зв’яги (зв’яки). Ном. № 7253.
2) Брань, ругня, ссора. Така зв’яга йде в дому. Г. Барв. 536.
Калі́ка, -ки, об. Калѣка, увѣчный. Каліка не родиться — робиться. Ном. № 4663. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Шевч. 138. Ум. Калі́ченька, калі́чка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки. Чуб. V. 146.
І. Лай, ла́ю, м. Брань. Не купуй лаю. Ном. № 1671.
ІІ. Лай, ла́ю, м. = Ла́я. Вх. Зн.
Ла́яти, -ла́ю, -єш, гл. Ругать, бранить. Ніхто не бив і не лаяв. Ном. Дати не дай, а лаяти не лай. Ном. № 4584. Лаяла, лаяла, — насилу ціле село перелаяла. Ном. № 3341. Тяжко плакала Ганнуся і не знала защо, защо мати знущається, лає-проклинає. Шевч. 21. Ла́яти в ба́тька, в ма́тір, ла́яти по моско́вському. Ругать матерно. Ном. № 3536.
Перега́вкати, -каю, -єш, гл.
1) Прекратить лай.
2) Превзойти лаемъ.
Поту́га, -ги, ж.
1) Сила, мощь. Царство Боже прийде в потузі. Єв. Мр. IX. І. Перемогла б нечисту силу ти пречистою потугою своєю. К. Дз. 166.
2) Военная сила, войско. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга, бо буде ж нам, малий джуро, велика потуга. Мет. 401. А я (Богд. Хмельн.) ляхів не боюся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю, іще й орду татарськую веду за собою. Гол. І. 4.
2) Поту́гу чу́ти. Предчувствовать бѣду (отъ какой-либо силы). Не лай мене, — каже кінь, — як мені не вбиваться (в землю), коли я потугу чую. — Яку ж ти потугу чуєш? — пита хлопець. — А таку: як насипле мати тобі борщу, то ти не їж та за вікно вилий, бо як попоїси, то більш тобі не жить. Грин. І. 150. Ум. Поту́гонька. Десь на свою головоньку потугоньку чую. Рудч. Чп. 185.
Пройдисвіт, -та, м. Пройдоха, авантюристъ. Да ме лай мене, моя матінко, ніколи ні за що, полюбила пройдисвіта, превелике ледащо. Мет. 85.
Розбреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Поднять сильный лай. Ти винен, бра Рябко, що ніччу розбрехався. Г. Арт. (О. 1861. III. 83).
2) Разболтаться. Троянці п’яні розбрехались і чванилися без пуття. Котл. Ен. V. 15.
Сльоза́, -зи́, ж. Слеза. Да не лай мене, моя мати, гіркими словами, — обіллюся із вечора дрібними сльозами. Мет. 85. За слізьми світа не бачив. Левиц. І. 38. Вода.... холодна та чиста, як сльоза. Рудч. Ск. II. 45. Ум. Слі́зка, слі́зонька, слі́зочка.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Га́вкіт, -коту, м. Лай, собачий брёх. Херс. Нік.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

дезерти́рка, дезерти́рок; ч. дезерти́р
та, хто вчинила дезертирство. [На межі з окупованим Кримом правоохоронці затримали колишню військову-дезертирку. (zaxid.net, 27.05.2018). Як наслідок, вже за годину втрати десантників перевищили критичні, і Со Лай наказав продовжувати пошуки дезертирки виключно з дискоїдів. (Володимир Єшкілєв «Гніздо», 2012).]

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Лай = га́вкання (С. Л.), про кількох чи багатьох собак — гавкотня́ (С. Л.), валува́ння. — Ось вам на те́ ваше собаче гавкання: тьфу! і плюнула. Кн.
Брани́ть, ся = ла́яти, ся, свари́ти, ся, (дуже) — кобени́ти, корени́ти, шпе́тити, (до́вго) — скребти́, скрома́дити мо́ркву. — Битьця не годитьця, а лаятись гріх. н. пр. — Лає мене моя мати, лає, вона ж мого горенька не знає. н. п. — Мене мата лає, гулять не пускає. н. п. — Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить. Кот. — Лай, лай, а гроші дай. н. пр. — Олимпських шпетив на всю губу, свою і неньку лаяв любу. Кот.
Вперёдъ = 1. впере́д, упере́д, попе́реду, попере́д, навпере́д; згори́. — Поперед батька в пекло не сунь ся. н. пр. — Поперед спитай ся, а тоді і лай ся. н. пр. Посилає мене попереду. — Він усї громи з гори дає. Под. — Нехай з гори знає, чого від мене можна надїяти ся, а чого нї. Фр. 2. д. Впереди́ 2. — Щоб мінї наперед ніколи сього не було!
Ла́яніе = д. Лай.
Пле́те́нь = плетїнь, пліт, тин (С.Л.Ш.), тино́к, лїса, лїска (С. Л.), покриття на йому — острі́шок, острі́шина, накидане гноєм — зага́та, поперешний — перети́нок, місце, де перелазять — перела́з, місце коло тину — перетїнок, у водї для лову риби — їз, їзо́к. — Поплели навкруги плетнї, а проїхати й нїкуди. Кн. — Циган своє за пліт волочить та ще хвалить. н. пр. — Вчепив ся, як слїпий плота. н. пр. — З доброго плота добрий і кіл н. пр. — Близько двору коло плота поглядаю на ворота. Руд. — Ой як би я волів мала, то б такими козаками плоти підпирала. н. п. — Живе, як сорока на тину — хто йде, сполохне. н. пр. — Хоч з чинами та попід тинами. н. пр. — Хоч бий, хоч лай, тільки через тин не кидай. н. п. — Через низький тин усї собаки скачуть. н. пр. — З улиці лїса добра, нова, торік городив її. Кн. — Сидить півень на загатї, крикнув: кукуріку! н. п. — Як би мінї не тини та не перетинки, ходив би я до дївчини що день, що годинки. н. п. — За поповим перелазом там стояло троє разом. н. п. — Ста́вить плете́нь = тини́ти (С. Ш.).
Прежде = перш, (пе́рше, пе́рве, спе́ршу, напере́д, до сьо́го, упере́д, спере́д сьо́го, попере́д, попе́реду, впере́д, навпере́д. С. З. Л. — Бъють пороги, місяць сходить, як і перше сходив. К. Ш. — Поперед спитай ся а тодї і лай ся. н. пр. — Попереду так велось. — Дайте мінї лишити ся в тим, що я попереду казав. Кн. — Пре́жде всего́ = перше всьо́го, перш за все́, попере́д усьо́го, наса́мпере́д (С. Л.), найпе́рше. — Отож перш за все розглянемо материял про дитинний вік Шевченка. Кн. — Насамперед треба нам обібрати провідника. Кн. — Насамперед треба сказати, що... Кн. — Насамперед питаючи — чи віруєш в Бога. Б. Н. — Пре́жде вре́мени = завча́су́ (С. Л. Жел.), завча́с (С. Жел.). до ча́су́ і д. Преждевре́менно.

Запропонуйте свій переклад