Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «лебідь»
Шукати «лебідь» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Взма́хивать, взмахну́ть – маха́ти, махну́ти, підма́хувати, стрепену́ти, спле́скувати, сплесну́ти. [Сова́ леті́ла, нечу́тно маха́ючи кри́лами. Ле́бідь спле́скував бі́лим крило́м (Л. Укр.). Пташи́на білопе́ра стрепену́ла кри́льцями, зняла́ся (Вас.)]. |
| Го́рдо – го́рдо, зго́рда, гордови́то, пи́шно. [На ставі пи́шно ле́бідь плив (Греб.)]. • Го́рдо держать себя – го́рдо пово́дитися, не́стися го́рдо, гонорува́ти, гонорува́тися, см. Горди́ться. |
| Запряга́ться, запря́чься – запряга́тися, запрягти́ся, бу́ти запря́женим в що, до чо́го. [Коли́сь-то ле́бідь, рак та щу́ка приста́вить ху́ру узяли́сь; от тро́є ра́зом запрягли́сь (Глібов). Ото́ засі́яв Гада́м, запрі́гся в бо́рону та й воло́чить (Рудан.). Запрі́гся до ціє́ї пра́ці (в цю пра́цю)]. |
| Истека́ть, исте́чь –
1) откуда, из чего (вытекать, изливаться) – витіка́ти, ви́текти, виплива́ти, ви́пливти; см. Вытека́ть 1. [З о́зера витіка́є рі́чка (Ком.)]; 2) (в отвл. знач.) виплива́ти, ви́пливти, (происходить) вихо́дити, ви́йти, виника́ти, ви́никнути; см. Вытека́ть 2, Происходи́ть 2. • Из этого -ка́ют важные последствия, -ка́ет много следствий – з цьо́го вихо́дять, виплива́ють важли́ві на́слідки, з цьо́го вихо́дить, виника́є бага́то ви́сновків; 3) кровью (истощаться) – стіка́ти, стекти́, сплива́ти, спливти́, схо́дити и зіхо́дити, зійти́ кро́в’ю; срвн. Исходи́ть 5 (кровью). [Лю́ди стіка́ли кро́в’ю (Коцюб.). Голова́ Алі би́лась об го́стре камі́ння і сплива́ла кро́в’ю (Коцюб.). Ти́хо, ти́хо схо́див бі́лий ле́бідь кро́в’ю (Олесь)]; 4) (приходить к концу) ви́ходити, ви́йти, схо́дити, зійти́, кінча́тися, (с)кінчи́тися, (проходить) мина́ти(ся), мину́ти(ся). [Сього́дні вихо́дить як-раз два мі́сяці, відко́ли він попа́всь у нево́лю (Грінч.)]. • Срок его найма -ка́ет на Иванов день – строк (те́рмін) його́ на́ймам вихо́дить на Іва́на. • Срок векселя -ка́ет завтра – те́рмін ве́кселеві вихо́дить за́втра. • Уже год -тё́к с того времени, как … – уже рік мину́в з то́го часу, як … • Исте́[ё́]кший – що ви́тік, ви́плив; що ви́ник, ви́йшов; (кровью) сте́клий, зі́йшлий, спли́лий кро́в’ю; (о времени) мину́лий (ти́ждень, рік), (о сроке) ви́йшлий, зі́йшлий, мину́лий (те́рмін). • В -шем году – мину́лого ро́ку; см. Про́шлый. |
| Ле́бедь – ле́бідь (-бедя), (только самка) лебі́дка, лебеди́ця; см. Лебё́дка, Лебеди́н. [За не́ю йде коза́ченько, як ле́бідь білі́є (Пісня)]. • -ди кричат – лебеді́ яча́ть. • -бедь, зоол. Cygnus atratus – ле́бідь чо́рний; Cygnus bewicki Jarr. L. – ле́бідь мали́й; Cygnus cygnus L. – ле́бідь скрипу́н; Cygnus olor Gm. – ле́бідь шовку́н. |
| Ныря́ть, ны́ривать, нырну́ть –
1) (в воду, в воде, под воду и перен.) порина́ти и (реже) впорина́ти, порину́ти, пірна́ти, впірна́ти, впірну́ти, (диал. пурина́ти, пурну́ти), ну[и]ря́ти, ну[и]рну́ти в що, під що, куди́ и де, ну[и]рка́ да́ти, нурка́ піти́, (погружаться) зарина́ти, зарину́ти и (диал.) зарну́ти, зануря́тися, занури́тися в що, (юркнуть) гу́лькнути в що; (в воздухе: об аэроплане) ну[и]ря́ти, ну[и]рну́ти, ну[и]рка́ да́ти. [В хви́лі чо́вен порина́ (Шевч.). Порина́в і вирина́в, мов шука́ючи щось у воді́ (Л. Укр.). Бляша́ний парохо́дик ви́слизнув з рук і попли́в по помо́сті, порина́ючи но́сом, немо́в на хви́лях (Коцюб.). Лю́бо мі́сяцю з зоря́ми в во́ду порина́ти (Куліш). На ста́ві пи́шно ле́бідь плив, а гу́си сі́рії край йо́го порина́ли (Греб.). Од стра́ху жа́ба впорина́є (Рудан.). Замо́вкла руса́лочка, в во́ду порину́ла (Шевч.). Оде́жу зрива́є, у во́ду пірна́є (Грінч.). Жа́ба пірна́ла, вирина́ла (Н.-Лев.). Са́ни пірна́ють у вибо́ях (Коцюб.). Вихо́див з конто́ри, пірна́в у гу́щу осі́нньої но́чи (Коцюб.). Як пішла́ за ме́не, то так як під во́ду пірну́ла (Стефаник). Ри́би і пти́ці пірну́ли і ви́несли хло́пця (з дна морсько́го) (Дніпр. Ч.). Диви́, як дівки́ впірна́ють у во́ду! (Звин.). Впірну́в Сатанаї́л у у са́мую безо́дню (Рудан.). Бу́ду пла́вать, пурина́ти (Метл.). Зірочки́ пурну́ли у си́ню безо́дню не́ба (Мирний). То пурне́, то ви́рне (Мирний). Нирну́ла в Бере́зину да й утекла́ (Борзенщ.). На лата́тті бува́ють вели́кі бурульки́; ми за ї́ми зарина́ємо (Звин.). Зари́ну аж до дна (Звин.). Так і гу́лькнув у во́ду (Сл. Гр.)]; 2) (в нору, подполье и т. п.) ниря́ти, нирну́ти, (обычно: юркнуть) гу́лькнути; (шмыгнуть) шмигну́ти в що, куди́; 3) подо что – пірна́ти, пірну́ти, (шмыгнуть) шмигну́ти під що. [Га́нна пірну́ла під ко́вдру, прони́зливо скри́кнувши (Черкас.)]; 4) -ря́ть по дому – скрізь ла́зити (мота́тися, шала́тися, шиба́тися, шва́ргатися) по ха́ті. |
| Отча́янный –
1) (полный отчаяния) розпа́чливий, розпу́чливий. • -ный крик, плач – розпа́[у́]чливий, несамови́тий, шале́ний, навісни́й (крик, плач). [Чи ті́льки в ка́зці ле́бідь умира́є не з кри́ком навісни́м, а з лю́бим спі́вом? (Л. Укр.)]. • -но – розпа́[у́]чливо; шале́но, несамови́то; 2) (о человеке: кому всё нипочём) о(д)чайду́шний, запе́клий, навісноголо́вий, шале́ний, неприторе́нний, забісо́ваний. • -ная голова, башка – шиба́й-голова́, очайду́ха (общ. р.), одчаю́га (общ. р.); 3) (крайний и опасный) о(д)чайду́шний. • -ный поступок, -ная храбрость – очайду́шний учи́нок, очайду́шна хоро́брість. • Употребить последнее -ное средство (прибегнуть к…) – вжи́ти оста́ннього очайду́шного за́собу, спо́собу, на одча́й душі́ (на одча́й бо́жий) пусти́тися (піти́). • -ное (безнадёжное) дело, положение – безнаді́йна спра́ва, безнаді́йне стано́вище. • Очутиться в -ном положении – опини́тися в безнаді́йному стано́вищі. • Отча́янно – о(д)чайду́шно, запе́кло, шале́но, несамови́то, безнаді́йно. • Сражаться -но – би́тися шале́но (очайду́шно, несамови́то). • Защищаться -но – борони́тися шале́но (очайду́шно). • Она больна -но – вона́ хо́ра безнаді́йно. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
| Одиночество – самота́, самоти́на́, само́тність (самі́тність): • в одиночестве – в самоти́ні́, на самотині, самото́ю, на самоті́, самотинно; (одиноко) самітно, самотньо, одиноко; • в полном одиночестве – одинце́м само́тнім; • жить в одиночестве – жити в самотині (на самоті); жити самотою; жити самітно (самотньо, одиноко); • надоело одиночество кому-либо – набридла (обридла) самітність (самотність, самотина, самота) кому; • остаться в одиночестве – осамотіти, осамотніти; • скрасить одиночество – скрашувати самотність. [Моя самотність відкрила мені небо! (Г.Сковорода). Без дружини і надії в самотині посивіє (Т.Шевченко). Смерть — це велика всесвітня, космічна самота (Л.Українка). Час, Господи, покори й самоти. О самото, ти, знаю, найтрудніша. Тебе навчитись тяжче, ніж покори, Ти вимагаєш скупчених зусиль, Як іскра, що рождають криця й кремінь, Як скорч останніх м’язів переможця, Як крик кінцевий того, що дійшов Вершини. Бо якщо покора — мудрість, То самота — є завжди висота (Є.Маланюк). Вимріяна і жива донині, незнайома, але й знана теж, заховавшись в довгій самотині, вже мене не кличеш, не зовеш (В.Стус). Білий причілок оббила сльота. Хто там квилить у цій хаті ночами? Може, живе там сама самота, соває пустку у піч рогачами (Л.Костенко). Коли Вовкулака повернувся з наради, старший брат сидів одинцем, прихилившись до дерева, і саме закінчував наново перев’язувати рану — один кінець розірваного полотна тримав зубами, а другий незграбно затягував лівою рукою (В.Шкляр). Підводний човен самоти… Безвихідь мулом спинила всі його гвинти, усі зігнула (В.Слапчук). Безладні дні, безликі ночі І глек торішнього вина… Мені здавалося, я хочу Свій смуток випити до дна. І там на денці, як у жменці, Вмоститись чемним пташеням І відчинити мрій віконця У простір сонячного дня (О.Єрмолаєв). Я вродилась вільною і, щоб вільною на світі пробувати, обрала собі самотину на лоні природи: дерева нагірні — то мої подруги, прозорі води ручаїв — то мої свічада, деревам і водам звіряю я думи свої і свою вроду (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Як тільки ж ковтнув того дива, зараз така блювачка на нього напала, що геть-чисто все з себе викинув, а з великої натуги та надсади ще й потом рясним облився. Тоді він попросив, щоб його добре вкрили й лишили на самоті. Проспав отак годин зо три; а як прокинувся, зразу відчув на всім тілі полегшу, навіть кістки зовсім не боліли: здоровий став, та й годі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Самота… Я вірю не так, як вони, живу не так, як вони, кохаю не так, як вони… А помру — як вони (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Самотина! Нема на кого ремствувати,— це він знав, але не міг стриматися (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Самотина! Що пропонувало життя, окрім думок за гроші? Нічого. І все ж він міг жити на самоті, відчувати хворобливе задоволення від своєї самотності, вирощувати фазанів, яких потім постріляють гладкі чоловіки після сніданку. Марнота, марнота в енному ступені (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). У світі, де все живе тягнеться до живого, де навіть квіти, схиляючись під вітром, змішуються з іншими квітами, де лебідь знає всіх інших лебедів,— тільки люди в цьому світі створюють собі самотність (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Відлюдькуватий, мовчазний, далекий від нових віянь життя, якими повнився дім, полковник Ауреліано Буендіа потроху зрозумів, що таємниця спокійної старості — це не що інше, як укладення чесної угоди з самотністю (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Нюра, йдучи слідом, час від часу позирала крадькома на нового свого знайомого. Вона, звичайно, одразу помітила, що й зростом він не дуже-то вдався і обличчя не з вродливих, але їй при її задавненій самотині і такий підходив (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). — Самотність, справжня самотність, без будь-яких ілюзій, передує тільки божевіллю або самогубству (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Бесі Дейвіс завжди торохтіла, мов заведена, але зараз він так чітко побачив її самотність, наче на її обличчі був синець (Галина Цимбалюк, перекл. Елізабет Страут). Чи склав хто-небудь гімн про вигнання, про ту даровану долею творчу могуть, що звеличує людину в час падіння, коли в цупких лещатах самотності вона набирається сили? (С.Цвайґ). Віддати — значить перекинути міст через прірву своєї самотності (А. де Сент-Екзюпері). Найжорстокіша самітність — самітність серця (П.Буаст). 1. Самотність — це коли ти завжди знаєш, хто насвинячив на кухні. 2. — Самотність — це коли чекаєш, що хтось подзвонить… і дзвонить будильник].  |
| Распечатка –
1) видрук, (касательно множества копий, ещё) роздрук, (нрк.) роздруківка, (действие) видрукування, видруковування, роздрукування, роздруковування; 2) (снятие печати, открывание) розпечатання. [Вимкнув комп’ютер, допив колу з банки і спакував видруки й журнали для читання в неділю (О.Кравець, перекл. Я.Вишневського). Українською в містах розмовляють, не без того, але чисто україномовних колективів майже нема, переважають змішані, як же при цьому виробиш щось українське? І вилазять на світ слова на зразок славнозвісної «роздруківки», що вже мало не потрапила до словників. Невже нікому не ріже вухо? Чи є якісь схожі слова в українській мові? Особисто я вигадав би щось більш пристойне, хоча б «роздрук» чи навіть «видрук», але хто цікавиться моєю думкою? (Олександр Лебідь)]. В багатьох книгах, навіть лінґвістичних, і більшості газет, незалежно від їхнього напряму, вказується, що вони десь «віддруковані», а не «видрукувані» або «надруковані», але ж російське слово «отпечатанный» пов’язане з невластивим нашій мові словом «отпечаток». Українською мало б також бути не «роздрук» («распечатка»), а «видрук». До речі, і «книгодрукування» — лише калька з російського терміну «книгопечатание», який, в свою чергу, скалькований з німецького "Buchdruck«. Російські »печать«, »печатание« стосуються не тільки поліграфії, як і німецькі »Druck«, »drucken«. Наше ж »друкарство« — слово специфічне для поліграфічного виробництва, тому недоречним було впроваджування терміна »книгодрукування", тим більше, що друкуються не лише книги, а й газети, плакати, етикетки. Але це все — на марґінесі, як ілюстрація безвідповідального ставлення до мови багатьох, хто за своїм фахом мав б стояти на її сторожі (Я.Ісаєвич). |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Лебедь, зоол. – ле́бідь, -бедя. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
| Ле́бідь, -бедя – лебедь. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| ле́бідь, ле́бедя, -деві; -беді, -дів (ч. р.) |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| За́стум, -ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. К. ПС. 130. І засвітився світ по застумах московських. К. Дз. 15. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Нп. |
| Лебеде́ць, -дця́, м. Ум. отъ ле́бідь. Чуб. V. 7. |
| Лебе́дик, -ка, м.
1) Ум. отъ ле́бідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця. Г. Барв. 135. 2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго. Г. Барв. 374. |
| Лебе́до, -да, с. = Лебідь? Въ пѣснѣ, поющейся при игрѣ въ шу́ма: Сиди, сиди, ящуре, та ладо моє! Май собі дівчину, лебедо моє. Грин. III. 102. |
| Лебе́донько, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь. |
| Лебе́дочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь. |
| Ле́бідь, -бедя, м. Лебедь. Чи важко вам, лебеді, проти води пливучи? Нп. Ум. Лебеде́ць, лебе́дик, лебе́донько, лебе́дочко. Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами! Чуб. V. 756. Через бистрі річки білим лебедонькам переплини. Чуб. V. 369. Съ лебедемъ постоянно сравнивается казакъ и вообще мужчина. Вже ж білі лебеді серед ставу (в)пали, ой вже ж козаки в чистім полі стали. Чуб. V. 46. Да йшла дівка да яриною да ярина леліє, за нею іде козаченько, як лебідь біліє. Чуб. V. 23. Лебе́дик и лебе́дочко употребляются какъ ласкательное названіе по отношенію къ мужчинѣ, подобно тому, какъ въ русскомъ языкѣ слово «голубчикъ». Мій таточку, мій лебедочку! Мил. 185. Не цуройтесь, лебедики! Шевч. 87. Чого ж тепер заплакав ти?.. Що серце порване, побите, що ось як жити довелося? Чи так, лебедику? — Еге. Шевч. 577. |
| Пи́шно, нар.
1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362. 2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19. |
| Плись, меж. = Плюсь 1. У воду тільки плись, як раз пішло на дно. Греб. 366. А лебідь плись на дно. Греб. 363.
2) Выражаетъ быстрое паденіе. Із моці вибився, сердешний на бік плись. Греб. 376. |
| Порина́ти, -на́ю, -єш, гл. Нырять. Мнж. 141. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. Греб. 362. Любо місяцю з зорями в воду поринати. К. Досв. 90. |
| Умива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уми́тися, уми́юся, -єшся, гл. Умываться, умыться. Вмивайся, молися та за хліб берися. Ном. № 4114. Лебідь буде купатися, а лебідочка вмиватися. Нп. Так і вмиється слізоньками. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49). |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
| есте́тка, есте́ток; ч. есте́т прихильниця всього прекрасного, витонченого. [Там, де 9 травня клали весільний вінок на мою голову і велика естетка, вчителька ручної праці Ганна Дмитрівна Гав’юк зодягала молоду у біле,«закріплюючи» мої товстезні коси під фатою 64 (шістдесятьма чотирма!) шпильками-«гарналями» <…>. (Марія Матіос «Вирвані сторінки з автобіографії», 2011). Естетка Луїза взялася нарізати сир, попередньо перебравши кілька запасок, що висіли на гачку за кухонними дверима,i зупинилася на вишитій ірисами. (Галина Вдовиченко «Пів’яблука», 2008). Першою запрошувала Тичину естетка: Еллади карта, Коцюбинський, на етажерці лебідь: оце і вся моя кімната, – Заходьте коли-небудь. (Євген Сверстюк «Прощання з Мадонною. Павло Тичина», 1993).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 263 – розм. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Ле́бедь, пт. Anser cygnus = ле́бідь, самиця його — д. Лебёдка 1. |
| Нырну́ть, ныря́ть = пурну́ти (С. Л.), нирну́ти (С. Л.), пірну́ти, порину́ти, пурина́ти (С. З. Л.), порина́ти, на перебій — на ви́ринки, на вви́ринки (С. Л.). — Пусти мене, мати, у став покупать ся, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. н. п. — На ставі пишно лебідь плив, а гуси сїриї край його поринали. Гр. — Тай замовкла русалочка, в Днїпро поринула, мов плїточка. К. Ш. — Давай з тобою на ви́ришки. Сп. — ’Гик у штанях і кинувсь у воду на ввиринки. Кр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)