Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «локшина»
Шукати «локшина» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лапша́ – ло́кшина, ло́кша, рі́занка. [Ло́кшина на молоці́ (Київщ.)].
• Суп с -шо́й – суп з ло́кшиною.
• Крошить -шу – криши́ти ло́кшину, ло́кши́ти (ті́сто).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Лапша – ло́кшина, ло́кша, рі́занка:
• берёзовая лапша (разг. шутл.) – (то же самое, что) каша берёзовая (разг. шутл.);
• вешать лапшу – (пускать пыль в глаза, дурачить) пуска́ти, пусти́ти тумана́ (туману́) кому́, тумани́ти, обтумани́ти кого́, (втирать очки) зами́лювати (зами́лити) о́чі, лу́до́ю луди́ти кого́, (заправлять арапа) арапа підвозити, завдавати дурня кому, харамана гнути (пускати) кому, дурити (морочити) кого; локшину вішати;
• в лапшу искрошить (изрубить) кого – на січку (на капусту) посікти кого;
• крошить лапшу – криши́ти ло́кшину, ло́кши́ти (ті́сто);
• суп с лапшо́й – суп з ло́кшиною. Обговорення статті
Стресс – напруга, (англ. stress) стрес, (переживание, ещё) струс, потрясіння, удар, шок, травма. [І в епіцентрі логіки і стресу, де все змішалось — рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні стереже (Л.Костенко). Лікар запросив нас поїсти: «Це так корисно після стресу!». Пригощав тут-таки, в автомобілі, локшиною швидкого приготування і заразом лекцією про те, яка ця локшина шкідлива для підшлункової залози (Тетяна Савченко). В приймальні нема нікого. Таця з чаєм стоїть на столі. На власний подив, знімаю кришечку чайника й плюю всередину. Мабуть, через пов’язаний з роботою стрес (О.Негребецький, перекл. Мітчела Девіда)] Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лапша – ло́кшина, -ни.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ло́кша, -ші, ло́кшина – лапша.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ло́кшина, -ни; -шини, -шин

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ло́кшина, -ни, ж. = Локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Котл. Ен. І. 18. Ум. Ло́кшинка. Харьк. г.
Рі́занка, -ки, ж.
1) Срѣзокъ, половина бочки.
2) Лапша. Вх. Зн. 59. См. Ло́кша, ло́кшина.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ло́кшина, -ни, ж. *На ло́кшину сі́кти = Локши́ти. Звен. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вермише́ль = ло́кшина (волоська).
Ку́шанье = стра́ва, потра́ва, їжа, їство́, їда́, наїдки, (варене) — ва́риво, варе́не, (печене)— пече́ня, печи́сте, пече́не, (скоромне) — скоро́мина, скоро́мне, (пісне) — пісни́на, пісне́. — Голодному кожна страва добра. н. пр. — Хлїба не пік, страви не варив. Кн. — Яка приправа, така й потрава. н. пр. — На їжу був трохи вередливий. Кн. — Були там усякі їства штучні. Кот. — Хліб та вода — то козацька їда. н. пр. — Сьогодня варива нема, тільки печене. С. З. — Все стоїть на столі: і напи́тки і наїдки. Кр. — Різні стра́ви наро́дні на Українї: бі́ґос або бі́ґус (ковбаса або мъясо, печені або варені з квашеною капустою з салом), бри́нза або ґля́ґаний сир (сир з овечого молока), бу́цик або бу́цики (галушки або варяницї, смажені на маслї, їдять з сметаною або з медом), варе́ники (періжки з сиром або ягідьми, варені), варени́цї (шматочки тїста, зварені, їдять з маслом і сметаною), галушки́ (галки або шматочки тїста з юшкою з олїею або салом), голубцї (каша часом з мъясом, загорнута в капустяних листях), за́тїрка (юшка з тїста, розтертого дрібненько з олїєю або маслом), катлама́ (коржі в баранячому смальцї), ґру́ця (яшна каша з горохом), ква́ша (соложене тїсто з грушками або калиною), кутя́ (пшениця зварена з медовою ситою або риж з родзинками з миґдалевим молоком, обрядова страва на Сьвятвечір або на Голодну кутю), лемі́шка (запарене окропом борошно з молоком або маслом), ло́кшина (різане тоненько тїсто, зварене), макорже́ники (різані яблука, спечені в яйцях), мамали́ґа (кукурузяне борошно, запарене окропом, з маслом), орі́шки (пальчики з тїста на смальцї), пампушки́ (буханцї з олїєю і цибулею або часником), пенца́к (каша з цїлих яшних крупів), построма́ (сушена на сонцї баранина), пу́тря (рідка лемішка), рябко (з пшона з мъясом), тете́ря (з гречаної муки з пшоном, з олїєю), у́трібки (солянка з печінок і тельбухів), хома́ (тертий горох з сїмъям), шарпани́на або ба́ба-шарпани́на (пшенишне тїсто з юшкою з таранї або чабака), ши́йник (з ракових шийок), шулики́ (коржики з маком і медовою ситою), шупо́ня (горох з пшоняною кашою). Про українські народні страви д. Маркевича — „Обычаи, повѣрья, кухня и напитки Малороссіянъ“. К. 1861.
Лапша́ = ло́кшина, ло́кша. С. З. Л. — Ой нїхто не зпає, хто в нас локшину качає. н. п. — Рѣ́зать лапшу́ = ло́кшити (С. З.), ло́кшину криши́ти (Чайч.).

Запропонуйте свій переклад