Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей
Запропонувати свій переклад для «лукавство»
Шукати «лукавство» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лука́вость, Лука́вство – лука́в(н)ість, лука́вство, хи́трість, хи́трощі (-щів), підсту́пність, пі́дстуд (-пу), облу́дність (-ости), облу́да; срв. Лука́вый. [Лука́вности є бага́то в лю́дях (Крим.). В мої́х слова́х не зна́йдете лука́вства (Куліш)].
Двоеду́шие – двоєду́шність (р. -ности), лука́вство, нещи́рість (р. -рости).
Закры́шка –
1) (лукавство) хи́трощі (-щів).
• Без -шки – без хи́трощів, не лука́влячи;
2) (покрышка) кри́шка, на́кришка, на́кривка, по́криш[в]ка, (у сундука) ві́ко; ум. кри́шечка, накри́шечка, по́кришечка, по́кривочка; см. Кры́шка.
Кова́рство – пі́дступ (-пу) и пі́дступи (-пів), (часто) підсту́пність, лука́вство, облу́да, хи́трощі (-щів), лука́вність (-ности). [Все оберну́ в інтри́гу я та в пі́дступ (Куліш). Зна́ю я тепе́р всі пі́дступи лука́ві ри́мські (Л. Укр.). Облу́дний і на найни́жчі пі́дступи зда́тний чолові́к (Єфр.). Ші́ллерова дра́ма: «Підсту́пність і коха́ння» (Крим.). В мої́х слова́х не зна́йдете лука́вства (Куліш). Що й каза́ти! Лука́вности є бага́то в лю́дях (Звиног.)].
Ко́вы – пі́дступ (-пу) и пі́дступи (-пів), лука́вство, хи́трощі (-щів), підко́пування (під) кого́, злий (лихи́й) у́мисел (-слу) на ко́го.
• Строить -вы – кува́ти ли́хо про́ти (на) ко́го, копа́ти (ри́ти) про́ти ко́го, під ким, на ко́го, умишля́ти (зле, лихе́) на ко́го; срвн. Подка́пываться под кого. [Десь дале́ко кує́ться про́ти вас ли́хо, розставля́є свої́ сі́льця чия́сь підсту́пна ворожне́ча (Крим.)].
Лицеме́рие – лицемі́рство, гіпокри́зія, (фальшь) фальш (-шу), лука́вство; (ханжество) святе́нництво, святобо́жність (-ности). [За таке́ лицемі́рство мені́ хо́четься руки́ вам бі́льше не подава́ти (Крим.)].
Лука́ –
1) за́крут (-ту), лука́, луко́вина; см. Излу́чина;
2) зато́ка; см. Зали́в;
3) (седельная) лука́, облу́к (-ка́), каблу́к (-ка́). [Ота́ман мовчи́ть, похили́всь до луки́ (Грінч.)];
4) см. Лука́вство.
Наси́лие –
1) (действие), см. Наси́лование;
2) наси́льство, (пров. надси́льство), наси́лля (-лля), си́лування (-ння), си́ла, ґвалт (-ту), (принуждение) при́мус (-су); (половое) ґвалтува́ння (-ння), оконч. зґвалтува́ння. [Лама́ння прав украї́нської на́ції було́ ґва́лтом, наси́льством (Грінч.). В ко́жній краї́ні буржуазі́я за допомо́гою релі́гії тво́рить нечу́вані наси́льства над трудя́щими (Пр. Правда). Наси́лля люде́й над людьми́ (Франко.). Сі о́чі ба́чили скрізь ли́хо і наси́лля (Л. Укр.). Ті, з ким живемо́ з при́мусу і хто при́мусом накида́є нам свої́ зако́ни (Леонт.)].
• Физическое -лие – фізи́чне наси́льство.
• Грабёж с -лием – грабі́ж з наси́льством.
• Путём -лия – наси́льством, си́лою, при́мусом, ґва́лтом. [Це не до́брою во́лею роби́лося, а наси́льством (Звин.). Ро́зумом, а не ґва́лтом му́симо ми лука́вство переважа́ти (Куліш)].
• Производить, произвести -лие над кем, чем – роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учиня́ти, учини́ти, зчиня́ти, зчини́ти наси́льство над ким, над чим; (половое) ґвалтува́ти, зґвалтува́ти, (о мног.) поґвалтува́ти кого́.
Неи́скренность – нещи́рість, нещиросе́рд(н)ість, (лукавство) лука́вість, (фальшивость) фальши́вість (-ости). [Вам не до лиця́ нещи́рість (Л. Укр.). Відчу́в фальш свої́х слів і нещи́рість своє́ї ціка́вости (В. Підмог.)].
О́блыжь, см. Ложь, Лука́вство.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Клеёнка, разг. – (полон.) цера́та, воща́нка, клея́нка, (рус.) клейо́нка.
[І так само гинуло в часі і пропадало в тобі безліч забутого, покинутого напризволяще; безліч буденних історій, небуденних чужих життів, здармованих намагань, так мало віри й так забагато розчарування, невимовленої, невисповіданої втоми простору, родючої туги переджнивного поля, в щасливій безпам’яті, в марнотах праці здатного лиш родити й гинути, безліч неуявного і неназваного живого творіння— все воно пропадало пропадом, вив’яле й знепотріблене, немов ще одне нашарування на торф’янику; коли ж сідав за письмовий стіл або вмощував картонну теку на коліні і діставав першого, чистого аркуша, то завжди, здавалось, вертав додоми: звикав до рідного, старожитнього і простого, такого просвітленого, що його не торкнулось лукавство; звикав до запахів давно не білених стін і мисника, до давнопам’ятних подряпин на вишурованій налисо підлозі, до вцілілої фарби при плінтусах, до запаху нічного снігу перед відлигою, до смолистого духу розпалки на грубі, до запаху павутиння й пилюки під ліжком, до одвільглої солі в сільниці, до посірілого на теплінь інею на дверях, до примерзлої, солодкуватої цибулі, до калини в пучку над портретною рамою, до потрісканих на морозі, наждакових рук, до мазі з калгану і заячого жиру, яким їх намащував на ніч і вони гоїлися до ранку, до викинутого в сіни, під ноги, мішка, на якому колись подрімував собака, до паки старих газет на шафі і гасової лампи в кутку там само, до кип’ятильника на гвіздкові, до пластмасового відра під стільчиком, до порізаної церати на столі, до двох пар продимлених рукавиць на вішалці, до зіжмаканих сигаретних коробок у піддувайлі, до лампи над узголів’ям, до книжок біля подушки, до віника біля груби, одягненого, щоб не розкуструвався, в сіру, прошиту внизу, жіночу панчоху, до напівпорожньої, з розсолом і квашеними огірками, банки під лавкою, до новорічного крижаного діда, якого ти місяць тому зліпив одразу по приїздові з двох вистуканих із відер льодяних напівконусів, наморозив йому губи й носа з ягід калини, навів очі вуглинами, і от відлига: льодовик стоїть сумний, мов щойно обікраний старець; ягоди пообпадали на ніздрюватий сніг, зіниці сплакують чорним: вони стільки тебе виглядали, що тепер вже тебе не бачать, але вмиваються сльозами; не тому, що ти так надовго покинув їх, а тому, що, приїхавши, ні себе, ні крижаного діда не впізнаєш вже, і набачений по саму зав’язку, вспліплий серцем, довго нічого не пізнаватимеш, крім тиші й запахів; крім вертань і від’їздів, не трапялось повчального; все інше ти міг би вигадати, описати; не міг лишень пристати до якогось одного берега і визначитись назавжди; непевність стала ознакою всіхнього існування ; люди стали розпачливими обставинами; скільки їх не зрікайся, не витрушуй з себе, вони пролізли в пам’ять, як шашіль в ікону; точать, точать; пів життя вгробив на писанину, а й разу не почув: дякуєм; оце тобі дяка за те, що найдовше вдивлявся, ліктями впершись об лід, у замулене, непритомне річище— і звідти тебе узріла володарка течій, глибин, самого тихоплинного часу, володарка сарани і всякої зелені, володарка водоростів і напластованого, торф’янистого тліну, володарка пронизливості, що вкрижанила твій погляд, розчахнула між двох берегів минань і зробила самотнім; назавжди; і тим прирекла писати (Є.Пашковський)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛУКА́ВСТВО, испо́лненный лукавства злука́влений.
ДВОЕДУ́ШНИЧАТЬ образ. торгува́ти на два база́ри;
двоедушничающий що лука́вить тощо, зда́тний на лука́вство тощо, двоєду́шець, двору́шник, пор. двурушничающий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лукавство – лука́вство, -ва.
Коварство – лука́вство, -ва, пі́дступ, -пу.
Притворство –
1) удава́ння, -ння, нещи́рість, -рости;
2) (лицемерие) лука́вство, -ва.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Лука́вство – лукавство, коварство.
Прохі́рство – лукавство, хитрость, коварство.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

лука́вство, -ва, -ву

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ґвалт и ґвалт, -ту, м.
1) Крикъ шумъ. Алв. 11. Чуб. І. 105. Ґвалт і галас. Шевч. 197. А ґвалту! а крику! Шевч. 214.
2) Насиліе. Прийшов і взяв ґвалтом. Аф. 357. Одняв він гвалтом од убогих козаків і посполитих. О. 1861. VIII. 29. Розумом, а не гвалтом мусимо ми усяке лукавство переважати. К. (О. 1861. VI. 33).
3) Восклицаніе: ґвалт! Караулъ! Ґвалт! рятуйте! Шевч. 139. Ай, ґвалт! сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Ґвалт, на ґвалт крича́ти. Кричать караулъ. Ном. № 2385. Гукнули як на гвалт. Гул. Арт. (О. 1861. III. 84). Було ж тобі не любити, а тепер хоч гвалт кричи. Грин. ІІІ. 159. На ґвалт би́ти, дзвони́ти. Бить тревогу.
Лука́вство, -ва, с. Лукавство, коварство. Стор. МПр. 46. В моїх словах не знайдете лукавства. К. Іов. 15.
Прохі́рство, -ва, с. Лукавство, хитрость, коварство. Як заховатися невинній (курці) од прохирства, моєї братії (лисиць) лихого здирства. Білецк.-Нос., Приказки, кн. VIII. 10. См. еще тамъ же кн. XIV. 53.
Хти́вість, -вости, ж. Жадность, алчность. Скілько опісля розлито на Вкраїні крови через Іванцеве лукавство да через неситу хтивость московських воєвод. К. ЧР. 370.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Лука́вство = лука́вство (С. Пар.), хи́трощі, облуда (С. З.).
Двоеду́шіе = лука́вство, хвальши́вство, не щи́рість.
Ехи́дство = лука́вство; злість, лю́тість.
Кова́рство = лука́вство, хи́трощі, облу́да, пі́дступ, частїше мн. пі́дступи. — Знаряддя підступу і душогубства. К. М. X. — Як би його, підступом узявши, вбити. К. Св. П.
Ковъ, частїше мн. ко́вы = підступ, підступи, лука́вство. — Стро́ить ко́вы = підко́пуватись під ко́го, чига́ти на ко́го, лиху ду́мку ма́ти.
Лицемѣ́ріе = лицемі́рство (С.Пар.) фальш, хвальш, ф(хв)альши́вство, облу́да (С. З.), лука́вство, не щи́рість. (С. Ж.). Людей з розумом, коли вони зазна́ють від кого лукавство, лицемірством вже не обдуриш. Зїньк.
Притво́рство = 1. хвальш, фальш, лука́вство і д. Лицемѣ́ріе. 2. прики́дли́вість, удава́ння (С. Ш.).

Запропонуйте свій переклад