Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 49 статей
Запропонувати свій переклад для «льох»
Шукати «льох» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ви́нный – вино́вий, ви́нний. [Вино́ва ча́рка, ви́нний смак].
Ви́нная лавка – вино́ва крамни́ця, (вульг.) шка́льня́.
Ви́нный погреб – вино́вий льох, вина́рня.
Ви́нная бочка – вині́вка, (небольш.) вино́ве бари́ло.
Ви́нная ягода – фи́ґа (хви́ґа), инжи́р.
Ви́нный камень – ви́нник.
Ви́нный спирт – спирт.
Вска́кивать, вскочи́ть и вскокну́ть – (на что и с чего) зіска́кувати, зіско́чити, ско́чити [Ско́чив на коня́], схо́плюватися, схопи́тися [Схопи́вся з ла́ви. Схопи́всь на коня́. Посхо́плювалися й ки́нулися бі́гти], зрива́тися, зірва́тися, порва́тися [Порва́лася Ганну́ся з мі́сця. Зірва́всь на рі́вні но́ги], спа́сти, впа́сти (на коня́), допа́сти (коня́); (во что) вска́кувати, вско́чити [Вско́чив у біду́], вганя́тися, увігна́тися, угна́тися [За втікача́ми він угна́всь у му́ри, і ворітьми́ його́ запе́рто зараз], циба́ти, цибну́ти [Цибну́в у льох], (поспешно) шурхну́ти, -ся. [Шурхну́ла, як плі́точка, в пе́ршу ді́рку (Мир.)]; (со сна) ки́нутися; (о прыщах, чирьях) – сов. ви́скочити, наряди́тися. [На щоці́ чиря́к наряди́всь].
Желу́док
1) шлу́нок (
р. -нку), (у животных) ке́ндюх (р. -ха), (у жвачных животных): 1-ый -ок – рука́в; 2-ой -ок – рубе́ць, чепе́ць; 3-й -ок – кни́жка; 4-й -ок – сичу́г, слиз.
Неварение -дка – нетра́влення шлу́нку.
На тощий -ок – на тще се́рде;
2) (
в погребе и леднике) мі́[и́]на, (только деревян.) зруб (р. -бу). [Мі́ну ми обкладемо́ дубо́вим замі́том, а пригре́бицю обмуру́ємо і бу́де до́брий льох].
Забира́ться, забра́ться – забира́тися, забра́тися, убира́тися, убра́тися и увібра́тися, зала́зити, залі́зти, (пренебр.) утелю́щитися, утереби́тися куди́, в що. [Ене́й на піч забра́вся спа́ти (Котл.). Зло́дій убра́вся в хи́жу. Чого́ це ти утереби́вся в льох?].
II. Зака́тывать, закати́ть
1) зака́[о́]чувати, закоти́ти. [Закоти́ла клубо́к аж під піч];
2) уко́чувати, укоти́ти; (
только экипаж) зато́чувати, заточи́ти, (о мн.) позато́чувати. [Укоти́ли бари́ло в льох. Ой, де-ж твої́, Нечає́нку, ко́ванії во́зи? Під місте́чком Бересте́чком зато́чені в ло́зи (Дума). Вози́ у возі́вню позато́чував];
3)
-ть глаза под лоб – заво́дити, заве́сти́ (закоти́ти) о́чі вго́ру (під ло́ба), пуска́ти, пусти́ти о́чі під ло́ба. [Завела́ о́чі вго́ру і вхопи́лася за лі́вий бік – ті́льки не кри́кне (М. Вовч.). Співа́ючи пуска́в о́чі під ло́ба];
4) (
розог, плетей) си́пати, уси́пати кому́. [Уси́пано йому́ два́дцять і п’ять].
Зака́ченный – зако́чений; уко́чений, зато́чений.
Закиса́ть, заки́снуть
1) ки́снути, ски́снути, укиса́ти, уки́снути (
о мн. поки́снути), квасні́ти, сквасні́ти (преимущ. о молоке). [Унас льох те́плий – молоко́ шви́дко ки́сне (квасні́є). Капу́ста вже вки́сла – мо́жна ї́сти].
Заки́слый, Заки́сший – ски́слий, сквасні́лий; (о молоке) квасни́й;
2) (
о глазах) ки́снути, закиса́ти, заки́снути, засні́чуватися засніти́тися, (о мн.) позакиса́ти, позасні́чуватися. [О́чі так засні́чуються, що аж злипа́ються].
Заки́сший глаз – заки́сле, ки́сле, засні́чене о́ко, (пренебр.) кисля́к (-ка́). [О́ко засні́чене, страшне́. У дити́ни ки́слі о́чі, утри́. Нічо́го свої́ми дурни́ми кисляка́ми не ба́чить (Звин.)].
Ле́сенка
1) (
приставная) драби́нка, драби́ночка;
2) (
неподвижная) схі́дці (-ців), схі́дчики, сту́панка, сту́паночка. [Вла́зять у льох, аж на схі́дцях стої́ть зло́дій (Звин.)].
Ле́стница
1) (
приставная, переносная) драби́на, (диал.) дра́ба, стра́мина. [Він спусти́вся з гори́ща через одну́, через дві щабли́ни, а з полови́ни драби́ни зіско́чив на зе́млю (М. Левиц.)].
Верёвочная -ца – шнурова́, мотузя́на, мотузко́ва драби́на. [Вояки́ лі́зуть на сті́ни, закида́ючи шнурові́ драби́ни (Л. Укр.)].
Пожарная -ца – пожа́рна (поже́жна) драби́на.
Взбираться, взобраться по -це – вила́зити, ви́лізти, зла́зити, злі́зти, бра́тися, ви́братися, видира́тися, ви́дертися драби́ною (по драби́ні).
Спускаться, спуститься по -це – спуска́тися, спусти́тися драби́ною (по драби́ні);
2) (
неподвижная с широкими ступеньками) схо́ди (-дів), (поменьше) схі́дці (-ців), (попроще) сту́панка. [Храмові́ широ́кі схо́ди, а по них і вниз і вго́ру су́нуть ти́сячні юрби́ (Крим.). Ста́ли спуска́тися сту́панкою на́че в льох (Свидн.)].
Винтовая, витая, башенная -ца – ґвинтові́ (кру́чені) схо́ди.
Деревянная, каменная -ца – дерев’я́ні, ка́м’яні́ (камі́нні) схо́ди.
Парадная (чистая), чёрная -ца – пара́дні (пере́дні), зати́льні (чо́рні, кухе́нні) схо́ди.
Потайная -ца – потайні́ схо́ди.
Всходить, взойти, подниматься, подняться по -це наверх – іти́, схо́дити (зіхо́дити), зійти́, бра́тися, ви́братися, здійма́тися, зня́тися схо́дами (по схо́дах) вго́ру. [Си́ли не було́ на́віть на те, щоб зійти́ по схо́дах у «Просві́ту» (Грінч.)].
Сходить, сойти, спускаться, спуститься по -це вниз – іти́, схо́дити, зійти́, спуска́тися, спусти́тися схо́дами (по схо́дах) вниз;
3) (
скала) ска́ля.
Иерархическая -ца – ієрархі́чна ска́ля.
-ца наказаний – ска́ля кар, ка́рна ска́ля;
4)
анат. Барабанная -ца – бубонце́ві схо́ди.
Ны́рище, стар.
1) руї́ни (зва́лища) тайнико́вої (тайни́цької) ве́жі (ба́шти), руї́ни (зва́лища) за́мкового тайника́ (за́мкової криї́вки);
2) (
каземат) казе[а]ма́та; (подземелье) підла́зи (-зів), підземе́лля (-лля), склеп (-пу), льох (-ху), (гал.) сутере́ни (-нів);
3) (
логово, берлога) лі́гво, ско́та, ско́тище, барлі́г (-ло́гу);
4) (
лачуга) халу́па, халабу́да, (землянка) земля́нка;
5) (
буерак) яр (р. я́ру), яру́га.
Обку́рювать, обкури́ть – обку́рювати, обкури́ти що, кого́ чим [Хіба́ обкури́ли або́ обпої́ли чим вра́жі до́чки], проку́рювати, прокури́ти що. [Тре́ба на зи́му льох (погреб) прокури́ти].
-ри́ть ладаном обдымить – зладани́ти. [Свій те́рем зладаню́ (Пачовський)].
По́греб – льох (-ху), по́гріб (-греба), погреби́ще, (диал.) пивни́ця, (каменный) склеп. [Полі́зь у по́гріб та вточи́ ква́су. Пішла́ до пивни́ці по молоко́. Аж киши́ть нево́льника у Сираку́зах в льоха́х і тю́рмах (Шевч.)].
Винный -греб – ви́нний льох, ви́нний склеп, вина́рня.
Пороховой -греб – порохі́вня.
-греб, выкопанный в виде подвала – похідни́й по́гріб.
-греб с люком – лазни́й по́гріб.
Подва́л
1)
см. Подва́ливание;
2) склеп, льох;
см. По́греб. [Ті́льки у Скута́рі, в скле́пу, не дріма́ють козаки́ серде́ги (Шевч.). А під тим до́мом були́ льохи́ і була́ горі́лка (Март.)];
3) підва́л, (
гал.) сутере́ни. [Живу́ть у підва́лі (у сутере́нах)].
Подземе́лье – підземе́лля, гли́бка, склеп, льох. [Ви́йшли з то́го підземе́лля. Уки́ньте в гли́бку сього́ бунтівника́ (Куліш). Яре́ма з Ле́йбою прокра́лись аж у буди́нок, в сами́й льох (Шевч.). У кайда́нах у склепу́ кона́є (Шевч.)].
Подпо́лье
1) по́гріб (-греба), льох (-ху), підпомі́стя, підземе́лля;
2) (
перен.) підпі́лля, (руссизм) підземе́лля, льох (-ху).
Под’и́збица – (жилая) ха́та, (нежилая: кладовая) комо́ра, (подвал) льо́х (-ху).
Пока́тый – поло́гий, поло́жистий, спа́дистий, спуско́ватий, ско́тистий, зго́ристий, розко́тистий, зубо́чистий, похи́лений, нахи́лий, спохи́лий.
-тая гора – поло́га (спа́диста) гора́.
-тый овраг – поло́жиста ба́лка.
-тый склон горы в долину – поло́жистий схи́лок гори́ в доли́ну.
-тый берег – спа́дистий бе́рег.
-тая кровля – спуско́вата покрі́вля.
-тая дорога – ско́тиста доро́га.
-тые плечи – похи́лені пле́чі.
-тая шахта – похідна́ ша́хта.
-тый погреб – похідни́й льох (по́гріб).
Прокра́дываться, прокра́сться
1) прокрада́тися, кра́стися, прокра́стися, (
о мног.) попрокрада́тися куди́; срв. Вкра́дываться, Закра́дываться. [З того́ ча́су почала́ татарва́ кра́стись проміж на́ших чат мали́ми ку́паки (Куліш). Яре́ма з Ле́йбою прокра́лись аж у буди́нок, в са́мий льох (Шевч.). Крізь невели́ку щі́лочку прокра́вся до їх у темноту́ мі́сяць срі́бною сте́жечкою (Мирн.)].
-ться откуда (выходя) – викрада́тися, ви́крастися зві́дки. [Тре́ба було так обере́жно ви́крастися в мо́ре, щоб вороги́ не зогле́ділися, як козаки́ нападу́ть на їх (Загірня)];
2) (
попасться в краже) прокра́стися, (во множ.) попрокрада́тися.
Пы́шный
1) (
великолепный, торжественный) пи́шний, бучни́й, бундю́[я́]чний; розкі́шний. [Пи́шними ряда́ми виступа́ють отама́ни, со́тники з пана́ми і гетьма́ни, – всі в зо́лоті (Шевч.). Що з то́го, що замкну́ли мене́ у сей холо́дний льох, коли́ ввесь пи́шний світ, всі ба́рви, уве́сь рух життя́ оту́т у мені́, в голові́, в се́рці (Коцюб.). Мов па́нський дім – буди́нок пи́шний твій (Грінч.)].
-ное празднество, -ная свадьба – пи́шне, бучне́, бундю́[я́]чне свя́то, весі́лля. [Наш во́зний… на свій кошт таке́ бундя́чне весі́лля уджиґне́, що ну! (Котл.)].
-ный обед – пи́шний, розкі́шний обід.
-ная одежда, -ное убранство – пи́шні, розкі́шні ша́ти, пи́шне, розкі́шне убра́ння. [Явля́ється мій світ у пи́шних ша́тах (Куліш)];
2) (
роскошный, обильный) пи́шний, буйни́й, розкі́шний.
-ные волосы – пи́шне, розкі́шне, буйне́ воло́сся; (только у женшин) пи́шні, розкі́шні, буйні́ ко́си. [Хви́лі шовко́ві пи́шного воло́сся спада́ли на пле́чі (Грінч.). Розкі́шне чо́рне воло́сся хви́лею впа́ло на пле́чі (Коцюб.). Пое́т попра́вив своє́ буйне́ волосся (Л. Укр.)].
-ная борода – пи́шна борода́. [Увійшо́в піп, погла́джуючи свою́ пи́шну бо́роду (М. Вовч.)].
-ный цвет, -ная зелень – пи́шний, буйни́й цвіт, пи́шна, буйна́ зе́лень.
-ные колосья – пи́шне, розкі́шне, буйне́ коло́сся, пи́шні, розкі́шні, буйні́ колоски́ (и пи́шний ко́лос). [Як ї́дем сі́яти, то раз-у-раз до́бре пообі́даєм, – то тоді́ бу́дуть розкі́шні колоски́ на вся́кому хлі́бові (Звин.)];
3) (
раздутый, полный) пи́шний, пухна́тий.
-ное праздничное платье – пи́шне святне́ убра́ння;
4) (
спесивый, чванный) пи́шний, пиха́тий, бундю́чний, пиндю́чний. [І в бага́тих санка́х пан пиха́тий (Грінч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Лестница
1) (
приставная, переносная) драби́на, (диал.) стра́мина;
2) (
неподвижная с широкими ступеньками) схо́ди, (поменьше) схі́дці, (попроще) сту́панка;
3) (
иерархическая) ска́ла, градація;
4) (
барабанная, анат.) бубонце́ві схо́ди:
верёвочная лестница – мотузя́на, мотузко́ва, шнурова́ драби́на;
взбираться, взобраться по лестнице – вила́зити, ви́лізти, зла́зити, злі́зти, бра́тися, ви́братися, видира́тися, ви́дертися драби́ною (по драби́ні);
винтовая, витая, башенная лестница – ґвинтові́ (кру́чені) схо́ди;
всходить, взойти, подниматься, подняться по лестнице наверх – іти́, схо́дити (зіхо́дити), зійти́, бра́тися, ви́братися, здійма́тися, зня́тися схо́дами (по схо́дах) вго́ру;
деревянная, каменная лестница – дерев’я́ні, ка́м’яні́ (камі́нні) схо́ди;
лестница наказаний – (юрид.) ска́ла кар (покарань), ка́рна ска́ла;
общественная лестница – суспільна скала (градація);
отвесная, передвижная, раздвижная лестница – похила, пересувна, розсувна драбина;
парадная (чистая), чёрная лестница – пара́дні (пере́дні), зати́льні (чо́рні) схо́ди;
пожарная лестница – пожа́рна (поже́жна) драби́на;
потайная лестница – потайні́ схо́ди;
спускаться, спуститься по лестнице – спуска́тися, спусти́тися драби́ною (по драби́ні);
сходить, сойти, спускаться, спуститься по лестнице вниз – іти́, схо́дити, зійти́, спуска́тися, спусти́тися схо́дами (по схо́дах) вниз;
трёхмаршевая, двухмаршевая лестница – тримаршові (трихідневі), двомаршові (двохідневі) сходи.
[Си́ли не було́ на́віть на те, щоб зійти́ по схо́дах у «Просві́ту» (Б.Грінченко). Лаврін вискочив на драбину й заглянув на горище (І.Нечуй-Левицький). Храмові́ широ́кі схо́ди, а по них і вниз і вго́ру су́нуть ти́сячні юрби́ (А.Кримський). Ста́ли спуска́тися сту́панкою на́че в льох (А.Свидницький). Вояки́ лі́зуть на сті́ни, закида́ючи шнурові́ драби́ни (Л.Українка). Від храму до моря йде стежка, виложена мармуром, вона спускається в море сходами (Л.Українка). Але тільки потрапивши в довгі коридори, темнуваті й задушливі після надвору, де сунулась вперед і назад, вгору й униз сходами рябизна постатей і гомін голосів, омиваючи жили будинку, як кров жива, — тиша впала хлопцеві на душу й холодок (В.Підмогильний). Коли вибухнула революція, Сметана швидко переорієнтувався й став не чим іншим, як автокефалістом і… «мазепинцем». Та події розвивалися непередбачено швидко, він переорієнтовувався кілька разів, — при чер­воних «почервонів» і «розстригся» з автокефалії й став продкомісаром; при денікінцях якось викрутився й «побілів» і став завшколою; за Махна двічі «чорнів»; а як уже власть устабілізувалася совєтська, устабілізувався й Сметана й став посуватися успішно по урядовій драбині, як вірний і сумлінний, і «незамінимий» служака на різних ділянках (І.Багряний). Люди бігли, хто спотикнеться об нього, хто впаде, а один став на нього і довгенько стояв, мов на вишці якій, усе командував військом, гукаючи дужим голосом: — Сюди, наші! Ворог тисне тут найлютіше! Обороняйте сей прохід! Зачиніть оту браму! Рубай драбину! Вару сюди, смоли, а туди казана з киплячою олією! Перегородіть вулиці матрасами! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Техніка технікою, але ліфт ламається частіше, ніж сходи (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті
Отсек –
1) ві́дсік, (
перегородка) пере́ділка;
2) (
отрубок, устар.) ути́нок, ві́дти́нок, відру́бок:
машинный отсек – машинний відсік.
[— Може, пане Олексо, перейдемо на вчорашнє місце? — Павлюк зачинив відсік,— відказав Чорнота. — Корняктів льох — щасливіше місце,— сказав я (Р.Андріяшик)].
Обговорення статті
Работа – робота, праця, (утомительный ещё) труд, (служба) служба, (занятие) заняття, (дело) діло; (продукт деятельности) праця, робота, (произведение, ещё) твір, витвір; (готовая продукция, ещё) виріб:
бесплатная работа – непла́тна пра́ця, даромщи́на;
брать, взять в работу кого (разг.) – брати, узяти в роботу кого;
браться, взяться (приниматься, приняться) за работу – братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці);
вести работу – працювати (робити); провадити роботу; (иногда тавтол.) робити роботу;
вести работу по усовершенствованию чего – вдосконалювати що, здійснювати (проводити) вдосконалення чого, провадити роботу щодо вдосконалення чого;
взваливать работу – накидати працю, роботу;
взрывная работа – висадна робота;
взяться за работу – стати до роботи, взятися до роботи;
в работе рассматривается что – в роботі розглядається що;
всегда работа у кого, не выходит из работы кто – завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому;
далась мне эта работа! – увірилась мені ця праця!;
делающий мелкую работу – дрібнороб;
заниматься работой – працювати, робити що;
избегать работы – ухилятися від праці;
исполнить (окончить) работу – відбути працю; довести що до зробу;
кустарная работа – доморобна праця;
медленная (слишком) работа – моняння;
много работы какой-либо – багато роботи; завізно;
научно-исследовательская работа – науково-дослідча праця (науково-дослідна праця);
отвлекать от работы – відривати від роботи, праці;
отчитываться в работе – звітуватись за працю; давати звіт про працю;
печатные работы – друковані праці;
по работе и плата – яка робота, така й плата (Пр.); хто робить — голий не ходить (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр); як собаку годують, так він і гавка (Пр.);
поручать кому работу – доручати кому справу, працю;
прекратить работу – припинити, покинути працю, роботу;
приниматься, приняться за работу – братися, ставати до роботи, до праці, до справи, взятися, стати до праці;
принудительные работы – примусова праця;
приступать к работе – ставати до роботи;
работа внешних сил – робота зовнішніх сил;
работа гужем – тяглова робота;
работа денежку копит, а хмель денежку топит – карти й пиття не доводять до пуття (Пр.); ходив би в злоті, якби не дірка в роті (Пр.); заробив кревно та й пропив певно (Пр.);
работа деформации пластической – робота здеформування пластичного;
работа деформации удельная – робота здеформування питома;
работа затраченная – робота затрачена;
работа исполнена до конца – роботу доведено до зробу;
работа к спеху – негайна робота;
работа не волк, в лес не убежит – робота не ведмідь, у ліс не втече (Пр.); гуляй, тату, завтра свято (Пр.); сиди, Векло, ще не смеркло (Пр.); ще далеко Ілля, ще напряду я (Пр.); сиди, Тетяно, бо ще рано (Пр.);
работа Пенелопы – Пенелопина праця (робота);
работа по совместительству – сумісна робота, робота за сумісництвом;
работа разрушения – робота руйнування;
работа по составлению словаря – робота (праця) коло складання (над складанням) словника;
работа по хозяйству – робота (праця) в господарстві;
сверхурочная работа – надурочна праця, робота; перероб;
сегодняшней работы на завтра не откладывай – що маєш робити – роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий (Пр.); одклад не йде на лад (Пр.); краще тепер, як у четвер (Пр.); з одкладу не буде ладу (Пр.);
Сизифов труд (сизифова работа) – Сізіфова (Сизифова) робота (праця);
следить за работой – пильнувати роботи, праці; стежити за роботою, працею;
совместная работа – спільна праця (робота);
срочная работа – негайна, пильна праця;
ставить кого на работу – ставити кого на роботу, до роботи; заставляти діло ким;
топорная работа – незграбна (груба) робота;
робота – аж пальці знати;
упорство в работе – завзятість;
цель настоящей работы – мета цієї роботи (праці).
[Еней з Дідоною возились, Як з оселедцем сірий кіт; Ганяли, бігали, казились, Аж лився деколи і піт. Дідона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… Лихий їх зна, що там робили, Було не видно з-за могили, В льоху ж сиділи тілько вдвох (І.Котляревський). Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу (Н. п.). Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т.Шевченко). Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, та чи то вже Божа воля, чи така нещасна доля, тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату. І поверталися вони з тих пошуканок усе сумніш та смутніш (М.Вовчок). Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис). В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (П.Мирний). На покуті стояли образи у срібних шатах, заквітчані васильками, гвоздиками, безсмертниками; перед образами на срібному ретязьку висіла срібна лампадка. У тому ж таки кутку — стіл столярної роботи; у другому — ліжко, заслане м’яким шовковим коцем; попід стіною невеличкі стульці (П.Мирний). Через неї не можна мені ніде на роботу стати (І.Нечуй-Левицький). Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М.Коцюбинський). Над книжками сиджу я, мов в кліти, Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (І.Франко). Але через кілька день уже зрозумів, як мало талантів, яка невдячна робота шукати перлів у цьому паперовому морі, а через тиждень уже стомився, уже обурювався на смішні претензії нездар писати свої безглузді оповідання і ще безглуздіші вірші. І, зрештою, став такий, як кожен мусить стати, як тюремник стає серед в’язнів — тобто глузував із нікчемних потуг і розповідав знайомим як анекдоти ті дурниці, що інші пишуть (В.Підмогильний).  Я не шукатиму роботи, щодня не зустрічатимуся з Дніпром. Краще поклавши свої долоні — на старий, збитий батьківський стіл, дивитися на домашній натюрморт, тихе життя неговірких долоней (В.Стус). За якісь два місяці — перше побачення. Не з дівчиною, певна річ. З двома У цивільному. Банальний виклик до військкомату (це слово мусите знати, Ваша Мужносте), і годинна розмова в зачиненому зсередини класі цивільної оборони. Суть розмови стара як світ: спокушання. Чи не хотіли б ви, Отто Вільгельмовичу, допомагати нам у нелегкій нашій роботі? (Ю.Андрухович). — Ти собі, чоловіче, губернаторюй чи островуй і пишайся, скільки влізе, а я з дочкою з села ні нога, клянусь спасінням моєї матері! Чесній жінці путь відома — зламай ногу, сиди дома; то у дівки справжня цнота, як за свято їй робота (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хіба ви ще не збагнули, що ми живемо в епоху цілковитого самознищування? Багато чого, що можна було б зробити, ми не робимо, і хтозна-чому. Робота в наш час набула жахливої ваги — вона поглинає все інше через те, що багато людей позбавлені її взагалі (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Робота нічим, по суті, не відрізняється від алкоголю і переслідує ту ж мету: відволіктися, забутися, а головне, сховатися від самого себе (О.Гакслі). Лише наприкінці роботи ми дізнаємося, з чого її треба було починати (Б.Паскаль).  Робота — це головне у житті. Від усіх неприємностей, від усіх бід можна знайти лише один порятунок — у роботі (Е.Гемінґвей). 1. Зібралися лікарі на п’янку. Стоматолог: «У мене вже оскома від цієї дурної роботи!». Офтальмолог: «Я цю роботу бачити вже не можу!». Отоларинголог: «Мені ця робота вже поперек горла стоїть!» Гінеколог: «Ну, думаю, і ми з урологом нічого нового не скажемо.»  2. Робота нікуди не дінеться, а горілку може випити хтось інший. 3. Розмова колег на роботі: — У другій половині дня зовсім нічого не хочеться робити. — А в першій? — А в першій хотілося їсти. 4. Заради грошей люди готові піти на все! Навіть на роботу].
Обговорення статті
Спадать, спасть
1) (
о плодах, листьях) опада́ти, опа́сти, спада́ти, спа́сти;
2) (
о волосах, шерсти) вила́зити, ви́лізти;
3) (
об опухоли) стуха́ти, сту́хнути, (о мн.) постухати; відтухати, відтухнути, (о мн.) повідтухати;
4) (
о воде) схо́дити, зійти́, спада́ти, спа́сти, меженіти, змеженіти; убувати, убути;
5) (
о морозе, жаре и т.п.) пересіда́тися, пересі́стися;
6) (
с тела) марні́ти, змарні́ти, ху́днути, сху́днути;
7) (
о ветре) ущухати, ущухнути:
пыл спадал – запал ущухав;
спадать, спасть с голоса (разг., устар.) – спадати, спасти з голосу; тратити, стратити голос; утрачати, утратити голос;
спадать, спасть с лица, тела (разг.) – спадати, спасти з лиця (на виду), з тіла; марніти, змарніти (худнути, схуднути).
[Тахтауловський дяк п’є горілки багато і уже спада з голосу (І.Котляревський). — Усе, було, тружусь, роблю — Аж з тіла спала (Л.Глібов). Вона прикрила вії, і дві здоровенні сльозини спали з її очей (П.Мирний). Лисий я, волосся спало, Решта білая, як сніг (С.Руданський). Метеори раз у раз спадали а неба на степ (І.Нечуй-Левицький). — Ото славний ти, мій Юруше! — каже князь, об’їхавши свої лани, городи та садки. — Робота в тебе, як на огні горить, тільки наймити чогось неначе з тіла спали (І.Нечуй-Левицький). Передня куфа спала їй на ноги та притовкла їх (М.Коцюбинський). Одна бомба з окопищ ударила саме в склепіння під спуском і, пробивши дірку аж наскрізь, застряла, але через щілини окружні й прозорі проступила вода і почала спадати двома чималими цівками в льох (М.Старицький). Як змеженіє вода, тоді треба її гатити (Сл. Гр.). Що ж тобі відтухає на горличку? (Сл. Гр.). Ще півгодини — і вже по повені. Вода спаде, повитикається сховане каміння (Г.Хоткевич). — Всяка весна кінчається морозами, не забувайте, — відповів Вигорський. — Краще не весніти, щоб не опадати (В.Підмогильний). Сидимо біля погаслого вогнища — століття, друге, трете, жар не стухає,  не гасне (В.Стус). Злива наробила шкоди і збитків. А опісля неї відразу почалася спека. Пря­жило — тріскалася земля. Річка меженіла (Б.Харчук). Дощ уже пересівся (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна)].
Обговорення статті
Холодильник – холодильник, холодник.
[Книги починалися від порогу і ніде не закінчувалися. Він тримав їх навіть у холодильнику. Якби не книги, то він і не знав би, на біса йому той холодильник здався. Кажуть, наче там-таки, у холодильнику, він тримав пришпиленим до задньої стінки вирізаний з газети портрет Брежнєва. Це називалося малим Сибіром (Ю.Андрухович). Ті, хто не був в Харкові раніше вже не побачать пам’ятника героям революції, що біля будівлі Харківського історичного музею, де колись був ломбард. У народі його називали «Четверо виносять холодильник із ломбарду». На його місці тепер буде якесь одоробло на кулі. І не те, щоб я любив радянські пам’ятники, проте сучасні… пам’ятаєте гладку русалку насаджену на палю на Майдані Незалежності в Києві? (С.Жадан). Цілісіньку ніч слуги стерегли від їхнього нападу холодник, срібне приладдя, винний льох і млин (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). 1. Ви вирушаєте в спортзал і старанно скидаєте там зайві кілограми. І навіть не підозрюєте, що вони терпляче чекають на вас удома, в холодильнику. 2. Чоловіки поділяються на два типи: тих, хто може підняти холодильник на п’ятий поверх, і тих, хто може за це заплатити].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Погреб – по́гріб, -реба, льох, -ху; -ной – погрібни́й, -а́, -е́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Погреб – льох (-ху);
• п. (с люком
) – л. лазни́й;
• п. винный
– вина́рня, л. ви́нний;
• п. входной
– л. вхідни́й;
• п. каменный
– склеп (-пу);
• п. пивной
– пивни́ця;
• п. пороховой
– порохі́вня.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Погреб
• Пороховой погреб
(перен. книжн.) – пороховий погріб (льох); порохівня.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

подва́л 1. сутери́ни,-ри́н (житловий)
2. льох,-ху, пивни́ця,-ці склеп,-пу (для господарських цілей)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Льох, -ху
1)
погреб, подвал;
2)
яма, пещера, подземелье.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Погреб – льох (-ху), по́гріб (-гребу); п. винный – льох винний; п. пивной – пивниця.
Подвал
1) підму́р’я (
Н), пі́дмури (-рів) (Н), сутере́ни (-ре́н), примі́щення в пі́дму́рах; (нежилой) – склеп (-пу);
2) (
склад) – склеп (-пу), льох (-ху).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

льох, льо́ху, в льоху́; льохи́, -хі́в
льо́ха, -хи, -сі; льо́хи, льох

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Винови́й, -а, -е.
1) Винный.
Виновий льох.
2) Виноградный. Чуб. VI. 71.
Відмуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл.
1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ.
Льох замурований, треба його відмурувати.
2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной.
Відмурував город від сусіда.
Замо́к, -мка́, м.
1) Замокъ.
Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ бга́ний, лавча́стий (лавчє́стий), однору́чний, сліпи́й (см.) Шух. І. 93, 94.
2)
За́мок. Замокъ у ружья. Шух. І. 229.
3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. Чуб. VII. 388. Шух. I. 90.
4) =
Каганець 7. Шух. I. 235. Ум. Замо́чок.
Катря́га, -ги, ж. = Катрага. На току був льох, а над ним катряга чи половник. Св. Л. 206. Варять на таганах та на катрягах кашу. К. ЧР. 259.
Льох, -ху, м.
1) Погребъ, подвалъ. Стор. МПр. 72.
Льох був серед двору. Грин. II. 155. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Котл. НП. 356. Піди до льоху, до корови, та швидче! Шевч. 132.
2) Яма, пещера; подземелье.
Як з ним побігла на охоту, та грім загнав їх в темний льох. Котл. Ен. І. 25. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох; Оксану вихопив чуть живу Ярема з льоху. Шевч. 189.
Прокрада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. прокра́стися, -дуся, -дешся, гл.
1) Ловиться, пойматься на воровствѣ, прокрасться.
Крав, крав, але ж і прокрався. Подольск. г. Слюсарь прокрався, а коваля покарали. Ком. Пр. № 157.
2) Прокрадываться, прокрасться, пройти тайкомъ.
Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох. Шевч. 189.
Утереби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Взлѣзть, взгромоздиться, забраться во что. Позволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребиться. Ном. № 2841. Чого се ти утеребився в льох? О. 1862. І. 31.
Ухопи́ти, -плю́, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев’ятої поганого пива наточи. ЗОЮР. І. 204. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ном. № 2346. Ухопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗЮЗО. II. 203). Ухопи́в за че́сну гри́ву — схватилъ за волосы. Ном. 3992. — як соба́ка обме́тиці, — ши́лом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. Ном. № 12155, 1814. Одни́ми рука́ми не вхоплю́. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. Г. Барв. 98. Вхопи́ти тропи́. Попасть на надлежащую дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. Мир. ХРВ. 389. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Г. Барв. 410. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Харьк. г. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?
Хворо́ба, -би, ж.
1) Болѣзнь.
Що панська хвороба, то наше здоров’я. Ном. № 1154.
2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества.
Що там і грошей тих — хвороба! Ном. № 7704.
3)
Хворо́би тепе́р зро́биш, підеш и пр. Бранчивое выраженіе, обозначающее невозможность, сдѣлать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох підеш. Радом. у.
Чверті́вка, -ки, ж. Посуда въ четверть ведра. Кінву-чвертівку в руки вхопи та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев’ятої поганого пива наточи. ЗОЮР. І. 203.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Погреб, погребок — льох, -ху; П. пороховой — порохови́й льох, порохі́вня, -ні.
*Пороховой — порохови́й; П-ые газы — порохові́ га́зи; П. заряд — порохови́й заря́д; П. камера — порохова́ ка́мера; П. лента — порохова́ стрі́чка; П. лепешка — порохови́й ко́ржик; П. мякоть — порохови́й м’яку́ш; П. петарда — порохова́ пета́рда; П. погреб — порохови́й льох; П. состав — порохови́й склад.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Го́лбе́цъ = 1. комірка (в хатї, коло печі, з сходами в льох під підлогою хати). 2. лежа́нка.
Око́нчина = 1. д. Око́нница. 2. ля́да. С. З. Пав. — Ішов побіля крамницї, а ляда в льох була одчинена, він не розглядїв по ночі, тай упав у льох.
По́гребъ = по́гріб (Лїв. С. Л.), льох (Прав. С. З. Л.), холодни́к, гли́бка (С. Л.), темни́к (С. З. Ш.), на квашенину — квасни́к, на пиво, мед то-що — пивни́ця, для бджіл – омшани́к, темни́к, бджоляни́к (Чайч.), камъяний, дужни́й — скле́п (С. З.), з сходами — похідни́й (Чайч.), передня частина погріба — д. Погре́бица. — Скрізь ходи, тільки у той погріб не заходь. н. к. Ман. — Полїзь у погріб та вточи квасу. н. к. Ман. — То грім загнав їх в темний льох. Кот. — Аж кишить невольника у Сиракузах в льохах і тюрмах. К. Ш. — Піди, хлопче, до пивницї та вточи ще пива. н. д. — Піди до пивницї та наточи з барильця дулівки. Кн. — Заховати своїх бджілок у омшаник. О. Мир. — Склеп одбили, вина ренські повибірали. Мазепа. С. З.
Подпо́лье = по́гріб, льох, я́ма під ха́тою, мі́сце під помо́стом, в народнїх казках — підземе́лля.
Сква́жина, сква́жинка = щі́лина (С. Ж.), щі́линка, шпа́ра, шпа́рка, скалу́бина. — Україна походила на темний льох, куди мов в щілину пробиваєть ся інколи сьвіт і соняшний промінь. Кн.

Запропонуйте свій переклад