Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «лічба»
Шукати «лічба» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Исчисле́ние –
1) лі́чення и лічі́ння, рахува́ння; раху́ба; (счёт) лічба́; оконч. злі́чення и злічі́ння, зрахува́ння чого́; обчи́слювання, вичи́слювання, ви[об]рахо́вування, оконч. обчи́слення, ви́числення, ви́лічення, ви́рахування чого́; мат. чи́слення и числі́ння, обчи́слювання, оконч. обчи́слення чого́. [Диференція́льне, інтегра́льне чи́слення].
• -ние времени – чи́слення ча́су.
• В золотом -нии – на зо́лото, в чи́сленні на зо́лото, в розраху́нкові на зо́лото, золото́ю лічбо́ю.
• По -нию, по моему, по предварительному -нию – за обраху́нком, за мої́м, за попере́днім обраху́нком;
2) перелі́чування, вилі́чування, перерахо́вування, вирахо́вування чого́; оконч. перелі́чення, ви́лічення, перерахува́ння, ви́рахування.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Счёт – лічба, лічення, лічіння, рахунок, рахування; (документ) рахунок;
• активные счета – активні рахунки;
• без счета – безліч; без ліку (без числа, без міри, без ліку-міри); незліченно, (иногда фиг.) як за гріш маку;
• без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є) (Пр.);
• быть на счету – бути під ліком;
• быть на хорошем счету, быть на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу); бути відомим з позитивного боку;
• брать (принимать) в счёт (расчёт) – враховувати, брати до уваги (на увагу);
• в конечном счёте – кінець кінцем, зрештою, врешті-решт , нарешті, у кінцевому (в остаточному) результаті (підсумку); у загальному підсумку; (иногда) після всього; наприкінці;
• вносить (суммы) на текущий счёт – вкладати (суми) на біжучий рахунок;
• в счёт будущих платежей – у платіж надалі;
• в счёт чего (жалования и т. п.) – на [у] рахунок чого (платні тощо);
• выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком;
• жить за чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю;
• заключать счета – замикати рахунки;
• за счёт выбора – внаслідок вибору;
• за счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що);
• иметь счет в банке – мати рахунок у банку;
• каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована);
• круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно;
• лицевой счет – особовий рахунок;
• личный счет – особистий рахунок;
• на [за] счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші;
• на казённый счет – урядовим коштом;
• на свой счёт принять – (о деньгах) взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) взяти на свій карб;
• на счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб (закидати, натякати);
• на чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити;
• на этот счёт – щодо цього (про це, за це);
• не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить); не враховується (рахується); не в число;
• не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе;
• открывать счет – відкривати рахунок;
• относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) брати на чий карб;
• остается счётом – лишається ліком;
• первый по счёту – перший числом;
• по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи;
• покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому;
• по моему счету (их столько-то) – на мій лік;
• поставить в счёт – залічити; записати на рахунок;
• по счёту (документу) получать – на рахунок одержувати;
• по счёту (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік;
• принимать без счёта – брати не лічивши;
• принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (иногда на себе) що; прикладати, прикласти до себе що;
• прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фиг., только соверш.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що;
• сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого;
• сведение счетов – обрахунок;
• сводить счёты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким;
• сложить со счётов – вилучити з рахунків;
• ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що;
• счёт депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум;
• счёт имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період;
• счёт (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат;
• счётом выдавать – видавцем давати;
• счёт расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців;
• счёт специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери;
• счёту нет кому, чему – ліку [числа] немає кому, чому; без ліку [безліч] кого, чого;
• текущий счет – біжучий рахунок;
• что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити;
• это не в счёт – це [то] не в число; це не йде в рахунок (не враховується, не рахується); цього не слід брати (не береться) до уваги.
[Кінець кінцем прийшов до невеличкої затоки між кручами, де було затишно й відлюдно (В. Підмогильний). Врешті-решт, не повинні пропасти марно ні краплини поту, ані крові нашої… (О. Довженко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Счисление – лічба́, -би́, рахува́ння.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Счет – лічба; (документ) – рахунок. Текущий счет – біжучий рахунок. Лицевой счет – особовий рахунок. Личный счет – особистий рахунок. Активные счета – активні рахунки. Счет депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум. Вносить (суммы) на текущий счет – вкладати (суми) на біжучий рахунок. Счет имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період. В счет (жалованья) – на рахунок (платні). В счет будущих платежей – у платіж надалі. Счет (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат. За чей счет исполнено, издано и т. п. – коштом чиїм виконано, видано і т. ин. На чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити. На казенный счет – урядовим коштом. На чей счет (говорить, намекать) – на чий карб (закидати, натякати). Насчет этого – щодо цього. Насчет этого говорить – про це (говорити). Насчет этого я спокоен – це мене не турбує. Счет расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців. Счет специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери. Сводить счеты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким. Сведение счетов – обрахунок. По счету первый и т. д. – числом перший і т. ин. На хорошем, плохом счету быть – добру, лиху славу мати. По моему счету (их столько-то) – на мій лік. Счетом выдавать – видавцем давати. Без счета, без числа – без міри, без ліку. Принимать без счета – брати не лічивши. По счету (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік. По счету (документу) – на рахунок. В конечном счете – наприкінці; кінець-кінцем. Остается счетом – лишається ліком. Поставить в счет – залічити; записати на рахунок. Сложить со счетов – виключити з рахунків. Заключать счета – замикати рахунки. Не в счет – не в число. Принимать на (свой) счет – брати на (свій) рахунок; (иноск.) – брати на свій карб. Относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) – брати на чий карб. На свой счет принять (о деньгах) – взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) – взяти на свій карб. Открывать счет – відкривати рахунок. По счету получать – одержувати на рахунок. Быть на счету – бути під ліком.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Счет – лічба́.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

счёт 1. рахува́ння, лічба́,-би́
2. раху́нок,-нку (на товар)
3. кошт,-ту, ко́шти,-тів (засоби)
с. абсолю́тный лічба́ абсолю́тна
с. ба́нковский раху́нок ба́нківський
с. бухга́лтерский раху́нок бухга́лтерський
с. деле́ний лічба́ по́ділів
с. и́мпульсов лічба́ і́мпульсів
с. лицево́й раху́нок особо́вий
с. после́довательный лічба́ послідо́вна
с. расчётный раху́нок розрахунко́вий
с. совпаде́ний лічба́ збіга́нь
с. теку́щий раху́нок пото́чний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Лі́чба́, -би́ – счет, исчисление.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Счет –
1) (подсчитывание) – лічба́, рахува́ня; (число) – лік (-ку); -том – ліком, лічма́, за лі́ком; без -та – не лічивши, без лічби; (несчетно), бе́зліч, без лі́ку; в окончательном счете мы… – а) остато́чно підрахо́вуючи, підрахува́вши, ми…; б) (в конце концов) – кіне́ць-кінце́м ми…; в счет чего – на раху́нок чого́; круглым счетом – загало́м беручи; -том выдавать – лічма́, лі́ком, за лі́ком видава́ти; ошибиться в -те – помилитися в лічбі́, лічивши помилитися; по -ту первый, второй и т. д. – число́м пе́рший, дру́гий і т. ін.; по -ту принимать, сдавать – прийма́ти, здава́ти лічбо́ю, під лік; принимать без -та – бра́ти не лічивши (не лі́чачи);
2) (бухгалт.) – раху́нок (-ку); с. вводный – упрові́дний раху́нок; с. внебалансовый – раху́нок небалянсо́ваний (небалянсовий); с. забалансовый – раху́нок поза балянсом, позабалянсовий раху́нок; с. заграфный – раху́нок позагра́фний; с. лицевой – іменний раху́нок; с. личный – особо́вий раху́нок; с. открытый – відкритий раху́нок; с. парный – двійковий (Н) раху́нок; с. переходной – перехідний раху́нок; с. покупной – раху́нок купі́влі, купіве́льний раху́нок; с. примерный – примі́рний раху́нок; с. ровный – кру́глий раху́нок; с. специальный текущий – спеціяльний пото́чний раху́нок; с. текущий – пото́чний раху́нок; с. частный – окре́мий раху́нок; ава́нс в счет зарплаты – ава́нс на раху́нок, з раху́нку зарпла́ти; брать в счет работы – на відробі́ток; в счет будущих платежей – у платі́ж нада́лі; в ваш счет – на ваш раху́нок; в счет чего – раху́нком чого́; держать счет – ма́ти під раху́нком; заключать счет – закі́нчувати раху́нок; заплатить по -ту – оплатити раху́нок; значиться в счете – бу́ти на раху́нку; не в счет жалованья – поза платне́ю; открывать счет – відкрива́ти (почина́ти) раху́нок; относить за чей счет – прикида́ти кому́ на раху́нок, залічити на чий раху́нок; подведение счетов – підрахо́вування, підрахува́ння; по -ту получать – оде́ржувати на раху́нок, згі́дно з раху́нком; по -ту проводить – прово́дити, провести раху́нком; поставить в счет – залічити, записа́ти в раху́нок; сводить -та – зво́дити раху́нки; сводить -ты с нем – рахува́тися, порахува́тися, квитува́тися, поквитува́тися з ким, облічитися з ким; сложить со -тов – списа́ти з рахунків; уплатить счет (по счету) – оплатити раху́нок; ускользнуть от -та – не ввійти до раху́нку;
3) (иждивение, средства) – кошт (-ту); за счет кого, на счет чего – ко́штом чиї́м; на казенный счет – ко́штом держа́ви, держа́вним ко́штом; на свой счет – свої́м ко́штом, на свої́ гро́ші; принимать на свой счет – взяти на свій кошт, взяти (ко́шти) на се́бе;
4) (за счет в выражениях): пополнить кадр за счет резервов – попо́внити кадр з резе́рву; увеличить кадр за счет уменьшения резервов – побі́льшити кадр, зменшивши резе́рв; увеличение сети на окраинах идет за счет центра – сі́тка на око́лицях поширюється за́мість це́нтру;
5) (на счет, в выражении) «на счет чего» – про що, за що; на счет срока – про те́рмін.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

лічба́, -би́, -бі́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Лічба́, -би́, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Ном. № 13829. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Г. Барв. 358. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? К. Іов. 48. Не лічбо́ю. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. АД. І. 278. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою. АД. І. 297.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Счет — лічі́ння, лічба́, -би́, раху́нок, -нка; С. от станции до станции — лічі́ння від ста́ції до ста́ції.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вы́кладка = 1. виклада́ння, викла́дування. 2. (про одежу) — ля́мівка, обля́мівка, обши́вка. 3. лїчба, ви́клад.
Вы́четъ = 1. відворо́т, о́длїч, ви́воротка, одба́ва. С. Л. 2. лїчба́, рахува́ння, лїк. — Мають чинити лїчбу о приходї і росходї. Чин. Львів. Братства. С. З.
Вычисле́ніе = лїчба́, рахува́ння.
Исчисле́віе = лхчі́ння, рахува́ння, лїк (С. З.), лїчба́. — Як на моє лїчіння, то він три тижнї у недузї був. С. Л.
Нумера́ція = лїчба́.
Счетъ = лїк, лїчба́, раху́нок, раху́ба, щот. — Лїчу в неволї днї і ночі — і лїк забуваю. К. Ш. — Стоїть війська така сила, що й лїку нема. н. к. Грінч. — Палажка водила їх з одної церкви в другу, так що богомольцї погубили лїк церков. Лев. — 700 волів в оборі, ялівнику без лїку. н. п. — А що зьвіру хижого усюди зустрінемо без лїку. Гр. Чайч. — Такий вірний, як лїчба жидівська. н. пр. — Почавши од найменшої лїчби до 50 коп грошей. Ст. Л. — Перелїчити не можу, навіть згадати не можу, цілої ночі не стало б на тую лїчбу. Нїщ. — Старі з утїхою лїчили гроші і рахунки їх опоживляли ся веселою розмовою. Лев. В. — А дрібної сили і щоту нема. н. к. Гр. — Счетъ дру́жбы не по́ртитъ = любімо ся як брати́, а раху́ймо ся, як жиди. н. пр. — На сче́тъ = а) що до́... за, про... — На счетъ э’того я споко́енъ = що до сьо́го (або: за се́) я спокі́йний, про се мінї байду́же, се мене́ не турбує. — Онъ сказа́лъ на сче́тъ ва́шего бра́та = він сказа́в про ва́шого бра́та. — Сказа́лъ на мой счетъ = сказа́в про ме́не. б) ко́штом, на кошт. — И’здано на сче́тъ акаде́міи = ви́дано ко́штом акаде́мії. — Теку́щій счетъ = пото́чний раху́нок. — Поста́вить въ счетъ = залїчи́ти, запи́сати в раху́нок.
Счисле́ніе = лїчі́ння, лїк, лїчба́. — Як на моє лїчіння,то він три тижнї у недузї був. С. Л.
Число́ = 1. число́, лїчба́ (С. Л.), лїк, ци́фра. — Почавши од найменшої лїчби до 50 коп. грошей. Ст. Л. — Сре́днимъ число́мъ = сере́днїм лїком, пересїчно. 2. число́, день (місяця).