Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «малюнок»
Шукати «малюнок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Иллюстра́ция – ілюстра́ція (-ії), (рисунок) малю́нок (-нка). [Вида́ння з ілюстра́ціями. Оповіда́ння або́ при́повість пра́вить за ілюстра́цію і за матерія́л для міркува́ння (Крим.)].
Карти́на –
1) (живописное изображение) карти́на, о́браз (-зу), малю́нок (-нка), малюва́ння, мальо́вання, ма́ливо. [Ні́би намальо́ваний на чо́рному по́лі карти́ни сиді́в Кайда́ш (Н.-Лев.). Посла́в гонця́ до богома́за, щоб малюва́ння накупи́в (Котл.). І все диви́вся, усе́ диви́в на о́браз кра́сний на столі́: на нім були́ намальо́вані удова́ з своє́ю до́нькою (Федьк.). Га́рний як ма́ливо (Л. Укр.)].
• Выставка -ти́н – карти́нна (худо́жня) ви́ста́ва.
• Галлерея -ти́н – галере́я (гал. ґале́рія) карти́н, образі́в.
• Как -на (красив) – як карти́на. [А як ся́де кіне́ць сто́ла та обіпре́ться руко́ю, – як та карти́на (Н.-Лев.)].
• -на писанная – красу́ня мальо́вана, кра́сень мальо́ваний.
• -на природы – карти́на приро́ди. [Не мо́жна сказа́ти, щоб і він не міг оціни́ти га́рну карти́ну приро́ди (Крим.)].
• Живая -на – жива́ карти́на;
2) (вид) краєви́д (-ду), вид (-ду), карти́на, крайо́браз (-зу). [Сами́й краєви́д без люде́й – що ра́мка без карти́ни (Л. Укр.)];
3) (сцена) о́браз (-зу), карти́на, малю́нок (-нку). [Змалю́є перед ва́ми жахли́вий о́браз людсько́го вбо́жества (Єфр.). Карти́на повстає́: зібра́всь гурто́чок… (Л. Укр.)];
4) театр. – карти́на, відмі́на, о́браз (-зу), (редко) постано́ва.
Карти́нка –
1) малю́нок (-нка), образо́к (-зка́), (стар.) ку́нштик.
• Книга с -нками – кни́жка з малю́нками;
2) (сценка) малю́нок (-нку), образо́к (-зка́). [У ме́не зра́зу ви́ринув у голові́ малю́нок з дитя́чого життя́ мого́ (Васильч.). Ідилі́чний образо́к ти́хого пожиття́ на па́сіці (Єфр.). Образо́к з життя́ Дніпро́вського пові́ту (Дм. Марк.)].
Мазо́к –
1) (штрих) мазо́к (-зка́). [Малю́нок влу́чно покла́деними мазка́ми досяга́є глибині́ вражі́ння (Єфр.)];
2) см. Ма́зик;
3) помазо́к (-зка́), ква́чик; срв. Мази́лка 1.
Миниатю́ра – мініятю́[у́]ра и міньятю́[у́]ра, дрібне́ малюва́ння, дрібни́й малю́нок (-нка).
Перево́дный –
1) переве́дений.
• -ная бумага, картинка – перебивни́й папі́р, перебивни́й малю́нок;
2) перекладни́й.
• -ная литература – перекладна́ літерату́ра;
3) (о векселе) жиро́ваний, перепи́саний.
Позатушева́ть – затушува́ти тро́хи (напр., карти́ну, малю́нок), (о мног.) позатушо́вувати (пля́ми).
Пра́вильный –
1) (чаще о суждениях, образе действий) справедли́вий, правди́вий, слу́шний.
• -ное замечание, соображение, заключение, -ная догадка – слу́шна (справедли́ва) ува́га, справедли́ве (правди́ве, слу́шне) мірко́вання, справедли́вий (правди́вий, слу́шний) ви́сновок, справедли́вий (правди́вий) здо́гад.
• -ный диагноз – правди́ва діягно́за.
• -ное понятие – правди́ве розумі́ння.
• -ный подход – до́брий (доді́льний) підхі́д.
• -ное требование (законное) – справедли́ва, слу́шна вимо́га.
• -ные весы – справедли́ва, правди́ва вага́;
2) попра́вний, пра́вильний, регуля́рний, рете́льний (провинц. рехте́льний), якслі́дний.
• -ная форма (снежинки) – пра́вильна фо́рма (сніжи́нки).
• -ные черты лица – дола́дні, пра́вильні ри́си (пруги́) обли́ччя.
• -ный перевод – пра́вильний, ві́рний пере́клад.
• -ный слог – пра́вильний, попра́вний склад.
• -ный чертёж, рисунок – попра́вний, рете́льний, ві́рний рису́нок, малю́нок.
• -ное чередование ударений – пра́вильне, регуля́рне чергува́ння на́голосів.
• -ное плодосменное хозяйство – регуля́рне плодозмі́нне господа́рство.
• -ный глагол, грам. – пра́вильне, норма́льне дієсло́во.
• -ный треугольник – пра́вильний, рівнобі́чний трику́тник.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Рак –
1) (зоол.) рак;
2) (мед.) рак, пістряк:
знать, где раки зимуют (разг. фам.) – знати, де раки зимують; знати, на чому (на чім) світ стоїть;
• когда (пока) рак свистнет (прост.) – як (коли, доки) рак (бабак) [у полі] свисне; як рак на дуба вилізе та й свисне; як п’явка крикне; як виросте гарбуз на дереві;
красный как рак; покраснеть как рак – червоний як рак [печений, варений]; почервоніти як рак; спекти рака; напекти раків (рака);
• куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – куди́ кінь з копито́м, туди́ й жа́ба з хвосто́м; кова́ль коня́ кує́, а жа́ба й собі́ но́гу дає́ (наставля́є);
• ловить руками раков в их норах – печерувати, печіркувати, пічкарувати;
показать, где раки зимуют кому (разг.) – показати, де раки зимують кому;
• ползать раком (на четвереньках, разг.) – лазити рачки (рака, назадгузь), рачкувати;
• пятиться, ползти… как рак, раком – рачкувати; лізти рачки;
• рак-отшельник (зоол.) – рак-самітник;
• сидеть как рак на мели – як рак на мілині (на піску, на рінні) сидіти; бути як на льоду (як на слизькому); зостатися на кошу;
узнать, где раки зимуют (разг.) – дізнати (дізнатися) (спізнати), де раки зимують.
[Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти (Номис). Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили! (Пр.). Він не бував у пивницях і цікаво роздивлявся на рундук із їстівним, грубенького господаря в піджачній парі та чоботях, на плакати броварських товариств по стінах і на соковитий малюнок свіжого рака перед себе (В.Підмогильний). Згубилась міра всіх понять Як заходивсь Єжов панять. Малюта виліз десь із мряк… З марксизму — став пістряк… Зробився бомбою буряк… І рибою став рак… (І.Багряний). Егоїзм – першопричина раку душі (Л.Костенко). — А скажіть-но, пане бакаляре,— спитав Санчо,— чи списана в тій історії придибашка з янгуасцями, коли ото нашому доброму Росинантові забаглося грушки в морі печерувати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ти, Господи, напевне знаєш, що в неї було, а я думаю, що то був пістряк: їжу її живіт не приймав, вона пролежала так місяців зо два і якраз перед Різдвом померла (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). І цей рак. Клятий рак. Клітини, збунтовані проти решти тіла. Повсталі, чорні, вони своїм смертельним і абсурдним заколотом заражають здорові тканини (Ігор Оржицький, перекл. Ґільєрмо Ар’яґи). — Рак любить молодих, Джеку, — сказала Морін. — А в старості навіть ця дивовижна хвороба протікає дуже повільно (О.Тільна, перекл. Дж.Ірвінга). У сепаратистів нова хвороба – мозок рака]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Картина, -нка – малю́нок, -нка, карти́на, -ни, о́браз, -зу.
Рисунок –
1) рису́нок, -нка;
2) (красками) малю́нок, -нка.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Изображение – о́браз (-зу);
• и. (процесс) – виобра́ження, ви́ображення;
• и. действительное – о. ді́йсний;
• и. мнимое – о. уя́вний;
• и. негативное – о. негати́вний;
• и. позитивное, фото – о. позити́вний;
• и. прямое – о. прями́й;
• и. скрытое, фото – о. прихо́ваний;
• и. схематическое (рисунок) – малю́нок схемати́чний;
• и. теневое – о́браз тіньови́й;
• и. увеличенное – о. збі́льшений;
• и. уменьшенное – о. зме́ншений;
• и. четкое (на экране) – о. вира́зний.
Рисунок – малю́нок (-нка);
• р. пунктированный – м. крапчако́вий, точко́ваний;
• р. угольный – м. вугляни́й.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

рису́нок 1. рису́нок,-нка
2. малю́нок,-ка (фарбами)
3. візеру́нок,-нка

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Малю́нок, -нка – картина.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Рисунок (чертеж) – рису́нок; (картина) – малюнок.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

малю́нок, -нка (картини) і -нку (сцени); -лю́нки, -нків

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Малю́нок, -нка, м. Картина; рисунокъ. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42. Употребляется также для обозначенія картины природы или словеснаго изображенія. Мій повоз швидче покотився, малюнок зближувавсь до нас. Щог. Сл. 103.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Перспективный — перспекти́вний; П. рисунок — перспекти́вний малю́нок.
*Рисунок — малю́нок, -нка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вытушёвывать, вы́тушевать = тушова́ти (С. Ш.), ви́тушовати; відтїня́ти, відтїни́ти. — Сей малюнок добре витушований.
Гравю́ра = ку́ншт, ку́нштик (С. З.), визеру́нок, малю́нок (видрукований). — Забавляла, розмовляла, і Богу молилась, і азбуку по кунштиках заходилась вчити. К. Ш. — І книжечок з кунштиками в Ромнї накупила. К. Ш.
Жи́вопись = 1. маля́рство (С. З.), малюва́ння. — Взяв ся він за малярство. — Занима́ться жи́вописью = малярува́ти. — Почав учитись малюванню. 2. карти́на, малюва́ння, малю́нок. — По стїнам скрізь було гарне малювання. О. С.
Карти́нка = малю́нок, образо́к, ку́нштик. — Оповідання про комах. З 45 малюнками — О. Степовика. К. 1882 р. — І у Ромнї з кунштиками книжечку купила К. Ш.
Миніатю́ра = дрібне́ малюва́ння, дрібни́й малю́нок, дрібноо́браз (С. Пар.).
Прорисо́вывать, прорисова́ть = 1. перездійма́ти (малюнок крізь скло або папір). перезня́ти, перемальо́вувати, перемалюва́ти. 2. промальо́вувати, промалюва́ти, прописа́ти. — Промалював цїлу ніч.
Рису́нокъ = рису́нок (С. Жел.), малю́нок (С. Л.), друко́ваний — куншт, ку́нштик (С. З.). — Малюнки ті були не які більш, як так звані лубошні. Зап. Кн. — І книжечок з кунштиками в Ромнї накупила. К. Ш.
Эксплоата́ція = ви́зиск, визи́скування. – Драма подає докладний малюнок в життї цїлої маси людей, їх визиску, їх страждання. Л. Н. В.

Запропонуйте свій переклад