Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 102 статті
Запропонувати свій переклад для «мать»
Шукати «мать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мать –
1) ма́ти и (реже) ма́тір (-тери, вин. п. ма́тір, им. мн. ма́тері), ма́тірка (очень употреб. во мн. матірки́), ма́тка, (ласк.: родная) не́ня (-ні), не́нька, (не только мама) ма́ма (мн. мами́, -мі́в, -ма́м). [Проваджа́ла си́на ма́ти (Шевч.). Ма́ти вже вме́рла, а дочка́, як і ма́тір, хо́дить тепе́р по на́ймах (Грінч.). Хай живе́ ось тут з сина́ми, що поги́бли передча́сно, всироти́ли матіро́к (Франко). Яки́й тепе́р світ наста́в, що син ма́тки не пізна́в (Пісня). Не́ня прити́сла до гру́дей дити́ну (Кониськ.). Та накажі́ть мої́й не́ньці, що я умру́ ху́тко (Пісня). Чого́ та скри́пка так голоси́ть, мов сто мамі́в рида́є за сина́ми? (Франко)].
• Родная мать – рі́дна (редко пити́ма) ма́ти (ма́тір и т. п.), не́ня, не́нька. [Ті́льки в сві́ті пра́вди, що рі́дная ма́ти (Пісня). Де-ж таки́ хто чува́в, щоб дити́на так незвича́йно з пити́мою своє́ю ма́тінкою пово́дилась? (М. Вовч.)].
• Не родная мать – не рі́дна ма́ти; срв. Ма́чеха.
• Богоданная мать – богода́на ма́ти, сва́ха, (для зятя) те́ща, (для невестки) свекру́ха.
• Крёстная, крестовая мать – хрище́на ма́ти, (зап.) нана́шка, (ласк.) нана́ся.
• Молочная мать – ма́мка.
• Названная, приёмная мать – на́звана ма́ти.
• Посажённая мать – весі́льна, вінча́льна, поса́дна, посадже́на, голова́та, сто́льна, про́хана ма́ти.
• Быть посажённою матерью – матерюва́ти, бу́ти за весі́льну и т. п. ма́тір, бу́ти за ма́тір у ко́го.
• Мать сыра земля – сира́ земля́, земля́-ма́ти. [Розступи́ся, сира́ зе́мле! (Пісня)].
• Кузькина мать, см. Ку́зькина.
• Мать родная, родимая! – ма́тінко моя́ (рідне́сенька)! не́нько (моя́)! не́нечко (моя́)! срв. Ма́тушки! (под Ма́тушка 1).
• Быть вместо -ри кому – бу́ти за ма́тір кому́.
• Не имеющий, лишённый -ри – безма́тірній;
2) см. Ма́тушка 2;
3) (перен.) –
а) (благодетельница) ма́ти, ма́тінка, не́нька;
б) (родоначальница) ма́ти. [Ки́їв – ма́ти міст ру́ських];
4) (о монахине) паніма́тка.
• Мать игуменья – паніма́тка ігу́меня (гуме́нія), ма́тушка (Сл. Гр.).
• Честная мать (почтит. обращение) – ма́тінка-доброді́йка.
• Мать честная! (восклиц. удивления) – ма́ти бо́жа! (полон.: зап.) ма́тко бо́ска! срв. Ма́тушки! (под Ма́тушка 1). [Ма́тко бо́ска (ченстохо́вська)! що це ти нароби́ла?! (Брацлавщ.)].
Ма́ть-и-Ма́че[и]ха, бот. Tussilago Farfara L. – підбі́л (-лу), ма́чушник, ра́нник (-ку), царзі́лля (-лля).
Ба́бушка –
1) (мать отца или матери) ба́ба, ба́бка, бабу́ня, бабу́ся;
2) (вообще старушка) ба́ба, ба́бка, бабу́ня, бабу́ся.
• Ба́бушка на двое сказала – на дво́є ба́ба ворожи́ла.
Восприе́мница –
1) (крестн. мать) хреще́на ма́ти, кума́ (см. Кума́);
2) (восприемница при родах) ба́ба-бра́нка, ба́ба-сповиту́ха, ба́ба;
3) (преемница) насту́пниця.
Восприе́мный –
1) -мный отец, -мная мать, см. Восприе́мник, Восприе́мница;
2) -мный сын, -мная дочь (крестник, крестница) – хреще́ник, хреще́ниця, похре́сник, похре́сниця.
И, союз – і, й (й после гласной, но не после паузы и не пред неудобопроизн. сочетан. согласных), (диал.) а, (да) та (диал. да). [І ві́тер не ві́є, і со́нце не грі́є (Пісня). Оме́лько Кайда́ш сиді́в у пові́тці на осло́ні й майструва́в (Н.-Лев.). Ста́ла ї́сти й пи́ти (Шевч.). Він а я – це-ж не те са́ме (Крим.). Мина́ли роки́, збі́льшуючи той мур, що стоя́в межи дворо́м а село́м (Коцюб.). За то́ком ішо́в садо́к – вели́кий та розкі́шний (Свидн.)].
• Огонь и вода – ого́нь і вода́.
• Отец и мать – ба́тько й ма́ти.
• От моря и до моря – від мо́ря й до мо́ря.
• Весёлый и радостный – весе́лий і ра́дісний, весе́лий та ра́дісний.
• Эта река широка и глубока – ця рі́чка широ́ка й (та) глибо́ка.
• Вот и – ось і. [Ось і дуб той кучеря́вий (Шевч.)].
• Да и – та і (й). [Обіця́вся верну́тися, та, ма́буть, і зги́нув (Шевч.). А їй, звича́йне ді́ло, і ві́ри своє́ї жа́лко, та й ро́дичів, батькі́в, то-що (М. Лев.)].
• И кто бы мог предполагать – і хто-б міг ду́мати.
• И я это знаю – і я це зна́ю.
• И не богат, да тороват – і не бага́тий, та ще́дрий.
• И благоразумные иногда ошибаются – і розу́мні (лю́ди) ча́сом помиля́ються.
• И хотел бы, да не могу – і хті́в-би, та не мо́жу.
• Мы и пошли, да нас не пустили – ми й пішли́ (були́), та нас не пу́щено.
• И не пытайся, всё равно ничего не выйдет – і не спи́туйся (не про́буй), одна́ково нічо́го не ви́йде.
• И молода, и хороша, и богата – і молода́, і хоро́ша, і бага́та.
• Но и – ба й, але́ й.
• Он не только глуп, но и зол – він не ті́льки дурни́й, ба й злий (але́ й злий).
Крё́[е́]стный – хреще́ний.
• -ный отец – хреще́ний ба́тько, нана́шко.
• -ная мать – хреще́на ма́ти.
• -ное имя – хреще́не, хре́сне ім’я́.
• -ный сын, -ная дочь, см. Кре́стник, -ница.
• -ный брат, сестра – брат, сестра́ по хресту́, хресто́вий брат, хресто́ва сестра́.
Ку́зькину мать показать кому – нагна́ти хо́лоду, да́ти га́рту (перего́ну, прочуха́на), перегна́ти гре́чку кому́.
Ма́терник –
1) ма́тірник, матюка́(й)ло, що ла́є(ться) по ма́тері, у ма́тір;
2) бот. –
а) (Satureja Clinopodium Car.) жа́б’яча м’я́та; б) см. Мать-и-Ма́чеха;
в) (Petasites Gaertn.) кремена́.
Ма́терь – ма́ти и ма́тір (-тери, вин. п. ма́тір); срв. Мать. [Ма́тір богі́в – Безконе́чність (М. Калин.)].
• -терь божья – ма́тір (реже ма́ти) бо́жа.
Ма́тка –
1) (мать) ма́тка. [У ко́го ма́тка рідне́нька, у то́го й соро́чка біле́нька (Приказка)].
• Правда -ка – щи́ра пра́вда.
• Сказать всю правду -ку – сказа́ти щи́ру пра́вду, сказа́ти все по щи́рості;
2) (женщина) жі́нка, (баба) ба́ба, (тётка) ті́тка;
3) (у животных) ма́тка (в ед. и соб. значении), (самка) сами́ця. [Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе (Номис). Ове́ць у йо́го ду́же бага́то: само́ї ма́тки сот сім (Сл. Ум.)];
4) (у пчёл) ма́тка, ма́тиця. [За ним повали́ло коза́цтво, як за ма́ткою бджо́ли (Куліш)].
• Лишиться -ки – зматчі́ти, зма́тчитися.
• Лишившийся -ки (улей, рой) – зматчі́лий, безма́тній (ву́лик, рій, р. ро́ю);
5) анат. uterus – ма́тиця, ма́тка, ура́з (-зу), (пров.) дити́нник, (у свиньи ещё) паця́тник (-ка) (Верхр., Жел.).
• Бешенство -ки – німфома́нія, сказ ма́тиці.
• Выпадение -ки – ви́пад ма́тиці (ма́тки, ура́зу);
6) (у растений) ма́точка, плідни́к (-ка́);
7) (картофелин, луковиц) ма́тка;
8) (минер.: маточная порода) ма́точна поро́да.
• -ка венисы – лосняко́вий лупа́к (-ка́);
9) (в колодце) діти́нець (-нця);
10) (уксусный отсед) гніздо́ (о́цту) (Сл. Ум.);
11) (предводитель в игре) ма́тка;
12) (оспа) ві́спа;
13) см. Ко́мпас;
14) см. Матня́;
15) см. Ма́тица 1.
Ма́чеха –
1) ма́чуха. [Ма́чуха – не ма́ти (Номис)]);
2) лихома́нка, пропа́сниця; срв. Лихора́дка;
2) см. Ма́ть-и-ма́чеха.
I. На, предл. –
1) с вин. п. –
а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) – на ко́го, на що. [На слу́ги свої́, на ту́рки янича́ри зо́-зла гука́є (Ант.-Драг.). Подиви́ся в во́ду на свою́ вро́ду (Приказка). Напосі́вся на ме́не, щоб дав йому́ гро́шей (Сл. Гр.). Со́нце грі́є, ві́тер ві́є з по́ля на доли́ну (Шевч.)].
• Указывать на кого пальцем – па́льцем на ко́го пока́зувати.
• Смотреть на кого – диви́тися на ко́го.
• Закричать на кого – закрича́ти на ко́го.
• Доносить, клеветать на кого – дока́зувати (доно́сити) на ко́го, клепа́ти, набрі́хувати на ко́го, обмовля́ти кого́.
• Жаловаться на кого – ска́ржитися на ко́го, (зап.) оска́ржувати ко́го.
• Подать жалобу иск на кого – скла́сти ска́ргу, по́зов на ко́го.
• Сердиться, роптать на кого – се́рдитися (гні́ватися, ре́мствувати) на ко́го.
• Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас – я ма́ю наді́ю (наді́юся), поклада́юся (здаю́ся), раху́ю на вас.
• Я беру это на себя – я беру́ це на се́бе.
• Он много берёт на себя – він (за)бага́то бере́ на се́бе.
• Жребий пал на него – же́реб (жеребо́к) упа́в на йо́го (ви́пав йому́).
• На него наложен денежный штраф – на ньо́го накла́дено грошову пеню́, його́ оштрафо́вано.
• Посягать, посягнуть на чью жизнь – на чиє́ життя́ ва́жити, пова́житися, роби́ти, зроби́ти за́мах на ко́го.
• Оскалить зубы на кого – ви́щірити зу́би на ко́го, про́ти ко́го.
• Итти войной на кого – іти́ війно́ю на (про́ти) ко́го.
• Отправлять, -ся в поход на кого – виряджа́ти, іти́ в похі́д на ко́го, про́ти ко́го; (реже) під ко́го. [Виряджа́ли нас в похі́д під ту́рка (Грінч. II)].
• Собака лает на воров – соба́ка га́вкає (бре́ше) на злоді́їв.
• Грех да беда на кого не живёт – з ким гріха́ та ли́ха не бува́є!
• Он похож на отца, на мать – він схо́жий (скида́ється) на ба́тька, на ма́тір, він поді́бний до ба́тька, до ма́тери.
• Итти, всходить, взойти, ехать на гору – іти́, схо́дити, зійти́, ї́хати на го́ру. [На го́ру йду – не бичу́ю, а з гори́ йду – не гальму́ю (Пісня)].
• Взлезть на стену, на дерево – ви́лізти на мур (на сті́ну), на де́рево.
• Выйти на крыльцо – ви́йти на ґа́нок.
• Намазать масло на хлеб – намаза́ти ма́сла на хліб, нама́зати ма́слом хліб.
• Сесть на землю, на пол – сі́сти до́лі, сі́сти на зе́млю, на помі́ст (на підло́гу).
• Бросить кого на землю – ки́нути кого́ на(об) зе́млю.
• Наткнуться на камень – наткну́тися на ка́мінь.
• Положить на стол – покла́сти на стіл.
• Окна выходят на улицу – ві́кна вихо́дять на ву́лицю.
• Это действует на здоровье, на нервы – це вплива́є (ма́є си́лу) на здоро́в’я, на не́рви.
• Броситься кому на шею – ки́нутися кому́ на ши́ю.
• Сесть кому на голову, на шею – на го́лову, на ши́ю кому́ сі́сти.
• Приходить на ум – спада́ти на ду́мку; см. Приходи́ть 1.
• Иметь притязания на ум – ма́ти прете́нсію на ро́зум.
• Ум на ум не приходится – ро́зум до ро́зуму не прихо́диться.
• Говорить на ухо – говори́ти на у́хо.
• Стать на колени, см. Коле́но 1.
• Кто назначен на это место? – хто призна́чений (кого́ призна́чено) на цю поса́ду.
• Верить, надеяться на слово – ві́рити, ма́ти наді́ю на сло́во чиє́, (реже) на сло́ві чиї́м. [Ма́ючи наді́ю на твої́м сло́ві (Сл. Гр.)].
• Ссылаться на закон – посила́тися (поклика́тися) на зако́н (на пра́во).
• Отвечать на письмо – відповіда́ти (відпи́сувати) на ли́ст (на листа́).
• На что это похоже! – що це таке́! на що це (воно́) схо́же!
• Положить стихи на музыку – покла́сти ві́рші на му́зику.
• Переводить на украинский язык – переклада́ти на украї́нську мо́ву.
• Писать на украинском языке – писа́ти украї́нською мо́вою, (зап.) в украї́нській мо́ві.
• Вариации на тему – варія́ції на те́му.
• Всплывать на поверхность воды – сплива́ти пове́рх води́, виплива́ти на-поверха́. [На́че дровиня́ка, сплива́є пове́рх води́ його́ загорі́ле ті́ло (Мирн.)].
• Посадить на хлеб и на воду – посади́ти на сами́й хліб і во́ду.
• Он на все руки – він на все (до всьо́го) прида́вся, він на все зда́тний.
• Несмотря на – не вважа́ючи (не зважа́ючи) на; см. Несмотря́;
б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) – на що, (реже) до чо́го. [Ой, полети́, га́лко, ой, полети́, чо́рна, на Дін ри́би ї́сти (Пісня)].
• Держать путь на север – простува́ти (прямува́ти) на пі́вніч (до пі́вночи).
• Оборотись на восток, на запад – поверни́ся на схід, на за́хід (со́нця). [Поверну́вся на схід со́нця (Сл. Гр.)].
• Путешествие на Восток – по́дорож на Схід.
• Я еду в Париж на Берлин и на Кельн – я ї́ду до Пари́жу на (через) Берлі́н і на (через) Ке́льн.
• На базар, на ярмарку – на база́р (на мі́сто), на я́рмарок и у база́р (у мі́сто), у я́рмарок. [На́ймичка разі́в зо́ три бі́гала в база́р і щось прино́сила ці́лими в’я́занками (Мирн.). Запла́кала Морози́ха, ідучи́ на мі́сто (Грінч. III)].
• Карета в’ехала на двор – каре́та в’ї́хала (заї́хала) у двір.
• Перейдите, станьте на эту сторону – перейді́ть, ста́ньте на цей бік (по цей бік, з цього́ бо́ку), (по)при цей бік.
• Идти на середину избы, комнаты – йти насеред ха́ти, кімна́ти. [Вона́ ти́хо встає́ і йде насере́д ха́ти (Грінч.)].
• Выйти на работу – піти́ на робо́ту, (к работе) до робо́ти. [Сини́ пополу́днали і пішли́ знов до робо́ти (Н.-Лев.)].
• Пойти, поехать на охоту – піти́, пої́хати на полюва́ння (на ло́ви). [Раз в-осени́ пан пої́хав на ло́ви (Рудч.)].
• Итти на войну – іти́ на війну́.
• Ехать на воды – ї́хати на во́ди.
• Вести на казнь – вести́ на стра́ту (на скара́ння).
• Вызвать на поединок – ви́кликати на дуе́ль (гал. на поєди́нок).
• Звать на свадьбу – заклика́ти (запро́ш[х]увати) на весі́лля;
в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) – на що́; срв. О, об 2.
• На другой день – дру́гого дня, на дру́гий день.
• На третью ночь – тре́тьої но́чі, на тре́тю ніч. [А на тре́тю ні́чку ви́йшла на зо́рі (Грінч. III)].
• На новый год, на пасху – на нови́й рік (ново́го ро́ку), на вели́кдень (вели́коднем). [На нови́й рік приба́вилось дня на за́ячий скік (Номис). На вели́кдень, на соло́мі про́ти со́нця, ді́ти гра́лись собі́ крашанка́ми (Шевч.)].
• На завтра – на(в)за́втра.
• На следующий год – на той рік, на насту́пний рік.
• На будущее время – на прийде́шній (на да́льший) час.
• В ночь с 4-го на 5-е июля – уночі́ з четве́ртого на п’я́те ли́пня.
• В ночь на 5-е июля – уночі́ про́ти п’я́того ли́пня.
• С понедельника на вторник – з понеді́лка на вівто́рок.
• Со дня на́ день – з дня на де́нь, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу), день відо́ дня;
г) на вопрос: на сколько времени – на (яки́й час). [На рік пішо́в з до́му (Сл. Гр.). По два карбо́ванці, мовля́в, косаре́ві на де́нь (Г. Барв.)].
• Едешь на день, а хлеба бери на неделю – ї́деш на день, а хлі́ба бери́ на ти́ждень.
• Отпуск на двадцать восемь дней – відпу́стка на два́дцять ві́сім день.
• На несколько дней – на кі́лька (декі́лька, скі́лькись) день.
• На два года – на два ро́ки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) – на що, за що. [Не на те коза́к п’є, що є, а на те, що бу́де (Приказка). Що в дівча́т ума́ й за шеля́г нема́ (Лавр.)].
• Я купил это на свои собственные деньги – я купи́в це на (за) свої́ вла́сні гро́ші.
• Променять что на что – проміня́ти що на що. [Проміня́в на ли́чко реміне́ць (Приказка)].
• Помножить пять на четыре – помно́жити п’ять на чоти́ри.
• На половину меньше – на полови́ну ме́нше.
• Убавить на треть, на половину – зме́ншити на трети́ну, на полови́ну.
• Разделить на двое – розділи́ти (поділи́ти) на дво́є, на дві части́ни[і].
• На четыре, на пять миль вокруг чего – на чоти́ри, на п’ять миль круг (навкру́г, навко́ло) чо́го. [Круг місте́чка Бересте́чка на чоти́ри ми́лі мене́ сла́вні запоро́жці свої́м тру́пом вкри́ли (Шевч.)].
• На всё небо – на все не́бо. [Хма́ра розплива́лася на все не́бо (Васильч.)].
• Обед был накрыт на четырёх – обі́д був накри́тий на чотирьо́х (на чоти́ри душі́).
• Купить на три рубля, на пять рублей – (по)купи́ти на три карбо́ванці, на п’ять карбо́ванців чого́.
• Я купил книг на сто рублей – я (по)купи́в книжо́к на сто карбо́ванців.
• Один на один – сам на сам; (с глазу на глаз) на дві па́ри оче́й;
д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) – на що́, про що́, до чо́го. [Христа́ ра́ди да́йте на доро́гу (Шевч.). Мабу́ть бог так дає́ про те, щоб ме́нше лю́ди гріши́ли (Г. Барв.). Молоди́м до чита́ння, старі́шим до розу́много рахува́ння (Куліш)].
• На это платье пошло много материи – на це убра́ння пішло́ бага́то (чима́ло) кра́му.
• Он много тратит на книги – він бага́то витрача́є на книжки́.
• Отдать, взять вещь на хранение – відда́ти, узя́ти річ на перехо́ванку (на схо́вок, на схоро́ну).
• Играть на деньги, не на деньги – гра́ти на гро́ші, не на гро́ші (та́к собі).
• Смолоть пшеницу на муку – з[по]моло́ти пшени́цю на бо́рошно. [Помоло́ли пшени́цю на бо́рошно (Сл. Гр.)].
• Осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого́.
• На помощь голодным – на допомо́гу голо́дним.
• Шить рубаху на праздник – ши́ти соро́чку про свя́то.
• На чёрный день – про чо́рний день, про лиху́ годи́ну.
• На случай – про случа́й; на ви́падок чого́.
• На случай несчастья, пожара – на ви́падок неща́стя, поже́жі.
• На ваш счёт – на ваш раху́нок, ва́шим ко́штом.
• Пройтись на чей счёт (переносно) – (до)ки́нути про ко́го, (шутл.) водо́ю бри́знути на ко́го.
• На риск – на риск, на відча́й.
• На жизнь и на смерть – на життя́ і на сме́рть.
• Убить, -ся на смерть – заби́ти, -ся на сме́рть. [На смерть поруба́в (Желех.)].
• На смерть испугал ты меня – до сме́рти (на сме́рть) наляка́в (переляка́в) ти мене́.
• Покупать на вес – купува́ти на вагу́ що.
• На беду – на біду́, на ли́хо, на неща́стя.
• На встречу, см. Навстре́чу.
• На силу, см. Наси́лу.
• На память –
а) на па́м’ять, на спо́мин, на зга́дку;
б) (наизусть) на па́м’ять; см. Па́мять 2.
• На голодный, желудок – на голо́дний шлу́нок, на голо́дне че́рево, (натощак) на тще се́рце;
2) с предл. п. –
а) на вопрос: где, на ком, на чём – на ко́му, на чо́му. [Ой, на горі́ та женці́ жнуть (Пісня). На со́нці полотно́ суши́ли (Сл. Гр.). У ла́таній свити́ночці, на пле́чах торби́на (Шевч.)].
• Пасти лошадей на лугу – па́сти ко́ні на луці́ (на лева́ді).
• Сидеть на стуле – сиді́ти на стільці́.
• Книга лежит на столе – кни́жка лежи́ть на столі́.
• Я не могу писать на этом столе, он слишком высок – я не мо́жу писа́ти на цьо́му столі́ (за цим столо́м), він (аж) на́дто висо́кий.
• Рана на руке – ра́на на руці́.
• Нести, держать ребёнка на руках – не́сти́, держа́ти дити́ну на рука́х.
• Сухарь хрустит на зубах – суха́р хрумти́ть на зуба́х.
• Со слезами на глазах – із слі́зьми в оча́х, з очи́ма спо́вненими слі́зьми (сльоза́ми).
• Это происходило на моих глазах – це відбува́лося перед мої́ми очи́ма (у ме́не перед очи́ма, при мої́х оча́х).
• Стой на месте, будь на глазах – стій на мі́сці, будь на о́ча́х.
• У меня не то на уме – в ме́не не те на ду́мці.
• На небе и на земле – на не́бі і на землі́.
• На небосклоне – на о́брії.
• На Севере, на Востоке, на Кавказе – на Пі́вночі, на Схо́ді, на Кавка́зі.
• Города, лежащие на Днепре – міста́, що лежа́ть (по)над Дніпро́м.
• На берегу озера – на бе́резі (над бе́регом) о́зера.
• На дне бутылки – на дні пля́шки.
• На всех углах улиц – на (по) всіх ріжка́х ву́лиць.
• На каждом шагу – на ко́жному ступені́ (кро́ці); де ступну́ (ступне́ш и т. п.).
• Быть на обеде, на ужине, на балу у кого – на обі́ді, вече́рі, на ба́лі у ко́го бу́ти. [На обі́ді в йо́го був (Сл. Гр.)].
• Быть, купить что на базаре, на ярмарке – бу́ти, купи́ти що на (у) база́рі, у (на) я́рмарку.
• Жить на конце улицы – жи́ти (сиді́ти) на (в) кінці́ ву́лиці.
• Мы живём на конце села – ми сидимо́ кіне́ць села́ (на край села́).
• Я живу на улице Ленина – я живу́ на ву́лиці Ле́ніна.
• На ней было бархатное платье – на їй було́ оксами́тове вбра́ння, вона́ була́ в оксами́товому вбра́нні.
• Вся работа на мне, на моей обязанности – уся́ робо́та на мені́ (на мої́й голові́, за мно́ю). [Свекру́ха ті́льки піч ви́топить, а то вся робо́та за мно́ю (Черніг.)].
• На вас есть должок – за ва́ми невели́чкий борг.
• Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике – стережі́ться цих люде́й: це шахра́й на шахрає́ві (це самі́ шахраї́).
• На его месте – на його́ мі́сці, бу́вши їм.
• Быть женатым на ком – бу́ти жона́тим (одру́женим) з ким, держа́ти кого́.
• Основываться на законе – спира́тися на зако́ні (на пра́ві и на зако́н, на пра́во), ґрунтува́тися на зако́ні (на пра́ві).
• Он на этом помешался – він на цьо́му збожево́лі́в.
• Спасибо и на этом – дя́кую (дя́куємо) і за це.
• Резать на меди – різьби́ти (вирі́зувати, ри́ти) на мі́ді.
• Писать на бумаге – писа́ти на папе́рі.
• Держаться. плавать на воде, на поверхности воды – держа́тися, пла́вати на воді́ (поверх води́, на по́верха́х).
• Переправиться через реку на пароме, на лодке – перепра́витися (переве́зтися) через рі́чку пороно́м (на пороні́), човно́м (у човні́).
• Ехать на лошадях – ї́хати кі́ньми, (верхом) ї́хати (ве́рхи) на ко́нях.
• Ехать на почтовых – ї́хати пошта́рськими (кі́ньми), ї́хати по́штою (пошта́ркою).
• Я еду на своих лошадях – я ї́ду свої́ми кі́ньми.
• Плыть на парусах, на вёслах – пли́сти під вітри́лами, на ве́слах.
• Драться на шпагах – би́тися на шпа́дах.
• Передать на словах – переказа́ти на слова́х (слове́сно).
• Играть, заиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) – гра́ти, загра́ти на що и на чо́му (напр. на скри́пку и на скри́пці, на роя́лі). [Дай загра́ю я на ду́дку, а то давно́ вже грав (Драг.). На банду́рці виграва́є: «Ли́хо жи́ти в сві́ті» (ЗОЮР I)].
• Ходить на костылях – ходи́ти на ми́лицях (з ключка́ми).
• Пальто на вате, на шёлковой подкладке – пальто́ на ва́ті, на шовко́вій пі́дбивці.
• Карета на лежачих рессорах – каре́та на лежа́чих ресо́рах.
• На ходу, на лету, на скаку – на ходу́, на ле[ьо]ту́, на скаку́.
• Телега тяжела на ходу – віз важки́й на ходу́ и до хо́ду.
• На коленях, см. Коле́но 1.
• На цыпочках, см. Цы́почки.
• На четвереньках, см. Четвере́ньки.
• На корточках, см. Ко́рточки.
• Компания на акциях – акці́йне товари́ство;
б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) – на чо́му.
• Быть на службе – бу́ти (перебува́ти) на слу́жбі (на поса́ді).
• Стоять на часах – бу́ти на ва́рті (на ча́тах).
• На побегушках, см. Побегу́шки.
• На смертном одре – на (при) смерте́льній посте́лі, на бо́жій доро́зі, відхо́дячи сві́ту сього́;
в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) – на чо́му.
• На этой, на прошедшей неделе – на цьо́му (на цім) ти́жні, на то́му (на мину́лому, на тім, на мину́лім) ти́жні и цього́ ти́жня, того́ (мину́лого) ти́жня. [На тім ти́жні зро́блю (Липовеч.)].
• На днях – ци́ми дня́ми.
• На святках – свя́тками.
• На досуге – на дозві́ллі.
• На от’езде – на від’ї́зді, від’ї́здячи.
• Жениться на тридцатом году – ожени́тися на тридця́тому ро́ці;
3) (в сложных словах) на, у, про, ви.
• На жёстком матраце не долго належишь – на твердо́му матра́ці не до́вго вле́жиш (ви́лежиш).
• С голодным желудком не долго наработаешь – з голо́дним шлу́нком не до́вго проро́биш (ви́робиш).
Награжда́ть, награди́ть кого, за что чем – нагороджа́ти и нагоро́джувати, нагороди́ти, (зап.) надгороджа́ти и надгоро́джувати, надгороди́ти кого́, за що и що чим, (иногда) кому́ що, (вознаграждать) винагороджа́ти и винагоро́джувати, ви́нагородити кого́, за що и що чим, дава́ти запла́ту, запла́чувати, віддя́чувати, віддя́чити кому́ чим, дарува́ти кого чим, (одарять) в[об]даро́вувати, в[об]дарува́ти кого́ чим, (иронич.) відва́жувати, відва́жити кому́ що, шанува́ти, вшанува́ти кого́ чим (о мног.) пона(д)горо́джувати, повинагоро́джувати, пов[пооб]даро́вувати. [Гей ви, раби́, візьмі́ть сього́ співця́, нагороді́ть його́! (Л. Укр.). Нагороди́ти слу́жбу того́, хто так стоя́в за край свій рі́дний (Куліш). Тобі́ до́ля нагороди́ла па́ру волі́в (Гнідич). Най вам бог, бабу́сю, стокра́тне надгоро́дить (Франко). Чи́м-же тебе́ за твою́ слу́жбу ви́нагородити? (Г. Барв.). Царі́вну одда́в, ща́стям дарува́в (Голов.). Коли́ твоя́ вели́ка ла́ска чим слугу́ свойо́го вдарува́ти (Франко). Перете́рпівши все, що до́ля одва́жувала у нас кріпако́ві (Рада)].
• -ди́ть по заслугам – нагороди́ти, як зароби́в.
• Природа -ди́ла его крепким здоровьем, выдающимися способностями – приро́да вдарува́ла його́ міцни́м здоро́в’ям, надзвича́йними зді́бностями.
• Мать -ди́ла детей поровну – ма́ти вдарува́ла (нагороди́ла) ді́ти (діте́й) рі́вно.
• Да -ди́т тебя судьба за твою доброту, милость – хай тебе́ (тобі́) до́ля нагоро́дить (хай тебе́ до́ля вдару́є) за тво́ю до́брість, ла́ску.
• Кто -да́ет, тот и карает – яка́ рука́ жа́лує, та́я й кара́є.
• Его хорошо -ди́ли – його́ до́бре нагороди́ли (ви́нагородили).
• Он -ди́л меня батожьём – він ушанува́в мене́ (подякува́в мені́) канчука́ми.
• -ди́ть (пожаловать) его достоинством – нада́ти йому́ гі́дність;
2) (подавать милостыню) подава́ти, пода́ти, дарува́ти, подарува́ти кому́ що. -ди́те хоть копеечку! – пода́йте (подару́йте) хоч копі́єчку!
Награждё́нный –
1) на(д)горо́джений, ви́нагороджений, в[об]даро́ваний, пона(д)горо́джуваний и т. п.;
2) по́даний, подаро́ваний.
• -ться – на(д)горо́джуватися, на(д)городи́тися; бу́ти на(д)горо́джуваним, на(д)горо́дженим и т. п.
Не́жный –
1) (негрубый) ні́жний, деліка́тний; тенді́тний; (мягкий) м’яки́й; (ласковый, кроткий) ла́гі́дний. [Ні́жна Навзіка́я, струнка́ дочка́ феа́кського царя́ (М. Рильськ.). Розби́ті ні́жні вороги́ (П. Тичина). Ні́жний звук (Франко). Ні́жний ше́лест молоди́х розмо́в (М. Рильськ.). Бу́дем іти́ ми з тобо́ю в ні́жному вітрі́ до ра́ння (Сосюра). Хо́лод торка́ється деліка́тного ді́тського ті́ла (Коцюб.). Деліка́тні ри́си жі́нчиного обли́ччя (Грінч.). Кущ чере́мхи з медо́вим за́пахом бі́лих деліка́тних ки́тиць (Коцюб.). Показа́в мені́ трьох діте́й, чисте́ньких, тенді́тних (Грінч.). Бі́лі тенді́тні ру́ки (Мирний). О́сінь тенді́тна (Сосюра). Зо́рі лагі́дні, як о́чі діво́чі (Л. Укр.)].
• -ный взгляд – ні́жний (прихи́льний, ла́гі́дний) по́гляд.
• -ный вкус – ні́жний (деліка́тний, тонки́й) смак.
• -ный голос – ні́жний (деліка́тний) го́лос.
• -ная работа – деліка́тна (тонка́) пра́ця (робо́та).
• -ные речи – ні́жні слова́, ні́жні розмо́ви, ні́жна мо́ва.
• -ные слова – ні́жні (ми́лі) слова́.
• -ная улыбка – ні́жна (ла́гі́дна) у́смі́шка (по́смі́шка).
• -ные чувства – ні́жні почуття́.
• Лебяжий пух -нее всякой шерсти – лебеди́ний пух ніжні́шій (делікатні́ший, м’я́кший) за вся́ку шерсть;
2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ні́жний, тенді́тний, деліка́тний, (диал.) (в)у́тлий. [Приби́та гра́дом ні́жна кві́тка (Л. Укр.). Ні́жне корі́ння вода́ з його́ рі́дного лі́жка ви́рвала (Грінч.). Нерухо́мо стоя́ли стрункі́ бере́зи, мов тенді́тні панночки́ в бі́лих су́коньках (Черкас.). Ля́мпа – річ тенді́тна: торкне́ш во́зом – наро́биш шкла (Васильч.). Тенді́тна лі́рика (О. Пчілка). Чи ти ба, яки́й деліка́тний, – йому́ й сло́ва не мо́жна сказа́ти! (Брацл.). Гре́чка ву́тла – бої́ться моро́зу (Лебединщ.). Ду́же ву́тла жі́нка: аж кричи́ть-розрива́ється за ро́дивом (Бердянщ.)].
• -ный возраст, -ные лета – ні́жний (деліка́тний) вік, ні́жні літа́.
• -ный пол – ні́жний (тенді́тний) рід, жіно́цтво.
• -ное растение – тенді́тна росли́на, ні́жна росли́на.
• -ное телосложение – тенді́тна будо́ва ті́ла, тенді́тна стату́ра;
3) (чувствительный, чуткий) ні́жний, чу́лий. [Ні́жна душа́ (Крим.). З ні́жним се́рцем, само́тнім і чу́лим, до села́ я приї́ду (Сосюра). Ні́жна лі́рика (Влизько). Матери́нські о́чі чу́лі (Франко). Луна́ла журли́вая, чу́ла музи́ка (Л. Укр.). З пото́ку гу́ків чу́лих серена́да вирина́ла (Л. Укр.)].
• -ный слух – чу́лий (ні́жний) слух;
4) (любящий) ні́жний.
• -ная мать – ні́жна ма́ти.
Обседа́ть, обсе́сть –
1) обсіда́ти, обсі́сти [Обсі́ли мене́, як дрібні́ пташеня́та], усіда́ти, усі́сти. [Га́йворо́ння чи́сто всі́ло де́рево];
2) (обложить город) обсіда́ти, обсі́сти. См. Осажда́ть.
• Мать обсе́лась детками – ма́ти ді́тками (діточка́ми) обсади́лась.
Одева́ть, оде́ть –
1) (з)одяга́ти, (з)одягти́, вдяга́ти, вдягти́, убира́ти, убра́ти, прибира́ти, прибра́ти, стро́їти, пристро́їти, ви́проїти, (о многих) по(з)одяга́ти, повдяга́ти, повбира́ти, поприбира́ти, попристро́ювати.
• Я её кормлю, я её одева́ю – я її́ году́ю, я її́ зодяга́ю.
• Оде́ть-обуть кого – (з)одягти́-(з)обу́ти кого́, споряди́ти, поспоряджа́ти [-ря́джувати] кого́. [Ді́ток так га́рно поспоря́джував: і свиточки́ в ко́жного, і кожушо́к, і чобітки́ (Київщ.)].
• Мать оде́ла и умыла меня – ма́ти вдягли́ (одягли́) та вми́ли мене́.
• Он оде́л пальто и вышел на улицу – він вдяг пальто́ й ви́йшов на ву́лицю.
• Оде́ть (на себя) что, см. Оде́ться во что. Вы слишком легко оде́ты – ви зана́дто ле́гко вдя́гнені.
• Невесту одева́ют к венцу – молоду́ вбира́ють (прибира́ють) до вінця́ (до шлю́бу).
• Оде́ну тебя в шёлк и золото – уберу́ тебе́ в шовк і в зо́лото, води́тиму тебе́ в шовка́х та в зо́лоті.
• Родители нас хорошо одева́ли – батьки́ нас га́рно води́ли.
• -ва́ть покойника – обряджа́ти покі́йника.
• Оде́ть землю в камень и железо – одягти́ (вдягти́) зе́млю в ка́мінь і залі́зо.
• Оде́ть дёрном – подернува́ти, вкри́ти де́рном.
• Оде́тый – (з)одя́гнений, вдя́гнений, вбра́ний, при́браний, пристро́єний, повдя́ганий, повби́раний, поприби́раний, попристро́юваний.
• Быть -тым к лицу – бу́ти при́браним (вбра́ним) до лиця́.
• Хорошо -тый – га́рно (хо́роше) вбра́ний (при́браний, вдя́гнений), одягни́й, оді́жний, стрі́йний.
• Бедно -тый – бі́дно вбра́ний (одя́гнений), неодягни́й, неоді́жний.
• -тый в чёрное – чо́рно одя́гнений.
Оте́ц –
1) оте́ць (р. вітця́, отця́), ба́тько (ум. ба́тенько, ба́течко), та́то (ум. та́тко (-тка), тату́сь, тату́сьо (-ся), тату́ньо, тату́сенько); (в Галиции и Буковине) не́ньо (-ня), ня́ньо, не́нько, ня́нько (-ка).
• -ец-мать (родители) – ба́тько-не́нька.
• Быть вместо -ца – бу́ти за ба́тька кому́.
• Крестный -е́ц – хреще́ний ба́тько, нана́шко (Свидн.).
• Посажённый -е́ц – весі́льний ба́тько, голова́тий, вінча́льний, поса́дний ба́тько.
• Быть посажённым -цо́м – батькува́ти, за ба́тька бу́ти. -цы́ родные! – ба́течку мій!;
2) (старший по летам, по положению) ба́тько. [До́бре, ба́тьку-отама́не];
3) (переносно:
а) благодетель, кормилец;
б) основоположник;
в) корень, источник) ба́тько. [Ти наш ба́тько рі́дний. Котляре́вський – ба́тько ново́го украї́нського письме́нства];
4) (духовное лицо) паноте́ць.
• -е́ц духовный, см. Духо́вник.
• Канон свв. -цо́в – оте́чній кано́н.
• Писания -цо́в церкви – святооте́цькі тво́ри.
Подбе́л –
1) см. Подбе́лка;
2) бот. (Fussilago Farfara и Petasites vulgaris) – підбі́л (-лу) и підбі́ль (-лю); срв. Мать и Ма́чеха.
Поруга́ть –
1) (действием или словами) безче́стити, збезче́стити, га́ньби́ти, зга́ньби́ти, ога́ньби́ти, несла́вити, знесла́вити кого́ (о неодуш.) оги́дити що. [Ру́ченька ми́ла влила́ в моє́ се́рце отру́ти, мій рай оганьби́ла (Вороний). І ті́льки на руї́нах спусто́шеного хра́му, серед оги́дженої краси́ його́ й осмі́яних свя́тощів… сумні́ свяще́нні квітки́ (Васильч.)];
2) (побранить) по[ви́]ла́яти кого́, полихосло́вити на ко́го; (задевая в брани отца или мать) (сов.) побатькува́ти, ви́батькувати, ви́матіркувати.
Пору́ганный –
1) збезче́щений, оги́джений, знесла́влений;
2) ви́лаяний, пола́яний.
Посаже́ный – (мать, отец) весі́льний, вінча́льний, поса́дний, посадже́ний, голова́тий, сто́льний, про́ханий ба́тько. [Поса́дним ба́тьком на весі́лля заклика́ємо (Куліш)].
• Быть -ным отцом, матерью – батькува́ти, матерюва́ти, бу́ти за ба́тька.
Приё́мный – прийма́льний.
• -ё́мный день – прийма́льний день.
• -ё́мный покой, см. Поко́й.
• -ё́мный зал – віта́льна за́ля (Крим.).
• -ё́мная комната, см. Приё́мная.
• -ё́мная больничная книга – вписова́ кни́га для хво́рих.
• -ё́мная ложка – порці́йна ло́жка.
• -ё́мный экзамен – вступни́й і́спит.
• -ё́мный отец – названий батько.
• -ёмная мать – названа мати.
• -ёмный сын – син прибраний, а также см. Приёмыш.
• -ёмная дочь – приймачка, годованка.
Провожа́ть, проводи́ть –
1) прово́дити и проводжа́ти, прове́сти́, опроводжа́ти, опроводи́ти, випроводжа́ти, ви́проводити, (отвести) відпрова́джувати, відпрова́дити, (обычно немного) надво́дити, надве́сти́, підво́дити, підве́сти́ кого́ куди́. [Лука́ш прові́в мене́ за ца́рину (М. Вовч.). Ой, хто мене́ молоду́ю проведе́ додо́му? (Пісня). Нагоду́є, на доро́гу дасть і ви́проводить за село́ (Квітка). Я вас опроводжу́ аж додо́му (Квітка). Відпрова́дьте мене́ ту́ди го́рами (Франко). Надвела́ тро́хи ву́лицею (Л. Укр.). Я вас надведу́ аж додо́му (Крим.). Пі́демо, підведу́ тя (тебя) за село́ (Франко)].
• Я -ди́л его в город – я прові́в (надві́в) його́ до мі́ста.
• -жа́ть взглядом – прово́дити по́глядом, очи́ма кого́;
2) (из дому; со двора) виряджа́ти, ви́рядити, випроводжа́ти и випрова́джувати, ви́проводити, проводжа́ти (спроводжа́ти) и прово́дити, прове́сти́ кого́. [Виряджа́ла в світ мене́ ма́тінка (Рудан.). Її́ в доро́гу виряджа́ли сестри́ці, по́други й брати́ (Самійл.). Спроводжа́ла ма́ти до́ньку в чужу́ стороно́ньку (Пісня). Проводжа́ла си́на ма́ти (Шевч.). Провела́ я сино́чка сво́го у ві́йсько].
• Мать -ди́ла сына на войну – ма́ти ви́рядила си́на на війну́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мать –
1) ма́ти, (реже) ма́тір, ма́тірка, ма́тка, (ласк.: родная) не́ня, не́нька, мату́ся, (не только мама) ма́ма;
2) (вежливое обращение) паніма́тка, (голубушка) мату́ся, (народн.: тётушка) ті́тка, (фамил.) паньма́тка; (ум.-ласк.) паніма́точка, панімату́ся, паньмату́ся, ті́точка;
3) (перен.) (благодетельница) ма́ти, ма́тінка, не́нька, (родоначальница) ма́ти;
4) (о монахине) паніма́тка:
• богоданная мать – богода́на ма́ти, сва́ха, (для зятя) те́ща, (для невестки) свекру́ха;
• быть вместо матери кому – бу́ти за ма́тір кому́;
• быть посажённою матерью – матерюва́ти, бу́ти за весі́льну и т. п. ма́тір, бу́ти за ма́тір у ко́го;
• всосать (впитать) что с молоком матери (перен.) – увіссати (усмоктати) що з материним молоком;
• в чём (как) мать родила – у чому (як) мати народила (спородила); голяка; гольцем голий; голий-голісінький; світить грішним тілом;
• крёстная, крестовая мать – хрище́на (хреще́на) ма́ти, (зап.) нана́шка, (ласк.) нана́ся;
• мать-героиня – мати-героїня;
• мать-кормилица (альма-матер) – питома мати (матінка);
• мать-одиночка – мати-одиначка;
• мать родная, родимая! – ма́тінко моя́ (рідне́сенька)! не́нько (моя́)! не́нечко (моя́)!;
• мать — сыра земля – сира земля; земля-мати;
• молочная мать – ма́мка;
• мать честная! (восклиц. удивления) – ма́ти Бо́жа! (полон.: зап.) ма́тко Бо́ска!; (при испуге) ой лишенько, (диал.) па́дку (па́доньку) мій;
• не родная мать – не рі́дна ма́ти, (мачеха) мачуха;
• мать игуменья – паніма́тка ігу́меня (гуме́нія), ма́тушка (Сл. Гр.);
• названная, приёмная мать – на́звана ма́ти;
• не имеющий, лишённый матери – безма́тірній;
• показать кому кузькину мать (разг. вульг.) – дати гарту (перегону, прочухана) кому: нагнати холоду кому; перегнати через (на) гречку кого;
• посажёная мать – весі́льна (вінча́льна, посадже́на, поса́дна, голова́та, сто́льна, про́хана) ма́ти;
• при солнце тепло, а при матери добро – на сонці тепло, а біля (коло) матері добре (Пр.);
• родная мать – рі́дна (редко пити́ма) ма́ти (ма́тір), не́ня, не́нька;
• узнаешь кузькину мать (какова кузькина мать…) – знатимеш, де раки зимують (де козам роги правлять);
• у кого есть матка, у того и головка гладка – у кого ненька, у того й голівка гладенька (Пр.); як мати рідненька, то й сорочка біленька (Пр.);
• честная мать (почтит. обращение) – ма́тінка-доброді́йка.
[Проваджа́ла си́на ма́ти (Шевченко). Ма́ти вже вме́рла, а дочка́, як і ма́тір, хо́дить тепе́р по на́ймах (Грінченко). Хай живе́ ось тут з сина́ми, що поги́бли передча́сно, всироти́ли матіро́к (Франко). Яки́й тепе́р світ наста́в, що син ма́тки не пізна́в (Пісня). Не́ня прити́сла до гру́дей дити́ну (Кониський). Та накажі́ть мої́й не́ньці, що я умру́ ху́тко (Пісня). Чого́ та скри́пка так голоси́ть, мов сто мамі́в рида́є за сина́ми? (Франко). Ті́льки в сві́ті пра́вди, що рі́дная ма́ти (Пісня). Де-ж таки́ хто чува́в, щоб дити́на так незвича́йно з пити́мою своє́ю ма́тінкою пово́дилась? (М. Вовчок). Розступи́ся, сира́ зе́мле! (Пісня). Ма́тко бо́ска (ченстохо́вська)! що це ти нароби́ла?! (АС). Ки́їв – ма́ти міст ру́ських (АС)]. Обговорення статті
Кормящий – що (хто) годує, годувальний, годувальник, годівник, годувальниця, годівниця:
• кормящая мать – мати-годувальниця (мати-годівниця), (молочная мать) ма́мка;
• кормящий обещаниями – обіцяльник. Обговорення статті
Малороссия – Украї́на, (арх.) Ру́сь, Ру́сь-Украї́на, (иронич. или пренебр.) Малоро́сія, Малору́сь.
[Я в марті місяці їду за границю, а в Малоросію не поїду, цур їй, бо там, окрім плачу, нічого не почую (Т.Шевченко). Брате, взнай, так, знаєш, стороною — чи не оддали б за мене панночку з чудесними очима? А то оженюся з кацапкою — і прощай, Малоросія! (Є.Гребінка). Наш друг так репрезентує перед партією нашу ж таки літературу і нашу ж таки радянську інтелігенцію, що прямо очі на лоб лізуть. Справа в тому, камраде Хвиля, що ви трохи проспали: лягали — була Малоросія, підвелись — стоїть Україна (М.Хвильовий). Зате на обличчях усіх просвітян, навіть у «другорядного елемента», немов витавровано: «За Україну!» І тільки старе, зморщене в дулю лице пана Твердохлібова ще вимовляє: «І за мать Малоросію!…» Але ж у сім’ї не без виродка (Б.Антоненко-Давидович). Як ти зжилася з тугою чаїною! Як часто лицемірив твій Парнас!.. Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас. Мій предковічний, мій умитий росами, космічний, вічний, зоряний, барвінковий… Коли ти навіть звався — Малоросія, твоя поетеса була Українкою! (Л.Костенко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МАТЬ мати родна́я! ма́ти моя́! ма́мо рі́дна!;
в чём мать родила́ як ма́ти вроди́ла, в костю́мі Е́ви, в костю́мі Ада́ма, стил. перероб. сві́тить грі́шним ті́лом.
МАТЬ-ПЕРЕМА́ТЬ так-перета́к, туди́-перетуди́, в-ро́т-поза-ро́т.
КУДА́, куда как ну́жно ду́же потрі́бно;
куда мать, туда́ и дитя́ куди́ коза́, туди́ й вовк, куди́ го́лка, туди́ й ни́тка;
куда ни хай куди́ [куда ни пошлёт хай куди пошле́];
куда ни глянь де не глянь;
куда ни шло неха́й вже, мо́же бу́ти;
куда там! куди́ ж пак!, так куди́!;
куда пода́льше куди́-і́нде;
куда уго́дно хоч куди́, куди́ хо́че(ш) /хочуть тощо/;
куда уж ірон., стил. перероб. якнайне- [куда уж кста́ти якнайнедоре́чніше];
куда хо́чешь на всі чоти́ри сто́рони;
ещё куда ни шло ще туди́-сюди́;
хоть куда! (річ) куди́ твоє́ ді́ло!, що назива́ється, я тобі́ дам!, будь здоро́в!
ПОВТОРЕ́НИЕ повторение – мать уче́ния нау́ки ко́рені – повто́рення, повто́риш – нау́ки підко́риш.
ПОКАЗА́ТЬ, показать ку́зькину мать показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять;
показать спи́ну накива́ти п’я́тами;
показать фи́гу скрути́ти ду́лю;
не показать ви́да о́ком /ву́сом, брово́ю/ не пове́сти́, во́лосом не дви́гнути, знаку́ не пода́ти;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мать – ма́ти, -тері; (крестная) хреще́на ма́ти.
Матушка –
1) (попадья) паніма́тка;
2) (мать) ма́тінка, -ки;
-кин –
1) паніма́тчин, -а, -е;
2) ма́тінчин, -а, -е.
Посаженный (отец, мать) – весі́льний (ба́тько, ма́ти).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Кузькина мать
• Показать кузькину мать (грубо-прост.) – дати гарту (прочухана, перегону) кому; нагнати холоду кому; показати кому (знатиме хто), де раки зимують (де козам роги правлять); (іноді) перегнати на гречку кого.
Мать
• Всосать (впитать) что с молоком матери (перен.) – увіссати (усмоктати) що з материним молоком.
• В чём (как) мать родила – у чому (як) мати народила (спородила); голяка; гольцем голий; (голий-)голісінький.
• Мать-героиня – мати-героїня.
• Мать-кормилица (альма-матер) – питома мати (матінка).
• Мать — сыра земля – сира земля; земля-мати. [Розступися, сира земле!.. Н. п.]
• Показать кому кузькину мать (разг. вульг.) – дати гарту (перегону, прочухана) кому; нагнати холоду кому; перегнати через (на) гречку кого.
• Посажёная мать – весільна (посаджена, посадна, головата, прохана) мати.
• При солнце тепло, а при матери добро – на сонці тепло, а біля (коло) матері добре. Пр.
• Узнаешь кузькину мать (какова кузькина мать…) – знатимеш, де раки зимують (де козам роги правлять).
• У кого есть матка, у того и головка гладка – у кого ненька, у того й голівка гладенька. Пр. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Пр.
Выйти
• Выйдем (давай, давайте выйдем) отсюда! – вийдім(о) (з)відси ((з)відсіля, (з)відсіль)!
• Выйти из пелёнок – вийти з дитячих літ (років); вийти з дитячого (дитинячого) віку; вийти (вирости) з пелюшок; (про багатьох) повиходити, повиростати…
• Вышел весь кто (его силы, талант исчерпаны) – вичерпав снагу (силу, сили) хто; геть висилився (вичерпався, виснажився) хто; геть стратив (утратив) хист (талант) хто; зник хист (талант) у кого.
• Вышел, вышла в отца, мать – удався, удалася (уродився, уродилася) у батька, у матір. [І мій батько такий мався, і я в його вдався. Номис.]
• Вышел скандал, спор – стався скандал, сталася спірка (суперечка).
• Вышла история, неприятность – сталася історія, прикрість; трапилася (лучилася) неприємність; (іноді) трапилась оказія. [От жаль, що така оказія з Романом трапилась. Стельмах.]
• Вышла линия (представился случай) – трапилася (лучилася) нагода (оказія).
• Вышла ошибка – трапилася (сталася) помилка.
• Вышло всё хорошо – усе склалося на добре; усе вийшло (випало) добре.
• Вышло ни то ни сё – вийшло ні се ні те (ні те ні се); вийшло ні сяке ні таке; (жарт.) ні теє ні онеє.
• Вышло по-моему – на моє [слово] впало; на моє вийшло. [Так, як я казав, на моє слово впало. Сл. Гр.]
• Вышло, что всё это неправда, ложь, враньё – виявилося, що все те (це) неправда, брехня (набрехано).
• Вышло что у кого – вивівся хто з чого; вийшов з чого хто; вийшло що в кого; минулося в кого що; не стало в кого чого.
• Дело вышло такое – сталося ось що; діло тут таке.
• Из него выйдет толк – з нього щось [путнє] буде; з нього буде пуття.
• Из этого ничего не выйдет – з цього (з того) нічого не буде (не вийде); не буде з цього пива ніякого дива.
• Как бы чего не вышло – коли б чого не трапилося (не сталося, не вийшло).
• Не вышел лицом (разг.) – не вдався на вроду; не гарний з лиця (на вроду).
• Не вышел умом (разг.) – не вдався розумом; недоумкуватий; недоумок; невеликого розуму; бідний на розум.
• Не вышло! – не вдалося!; не вийшло!
• Ничего не вышло – нічого не вийшло; (розм. згруб.) вийшов пшик. [Сьогодні з нашої справи, скажу, знову пшик вийшов… Шовкопляс.]
• Прошу выйти, уйти – прошу вийти; (фам.) прошу на виступці; (ірон. лок.) прохаю на викидку.
• Ростом не вышел (разг.) – на зріст не вдався; малий (дрібний) на зріст; коротун; куций, приземок (курдупель); не доріс.
• То на то и выйдет – те на те (й) вийде; те саме (й) вийде.
• У меня вышли все деньги – вийшли гроші в мене; у мене вже по грошах; я витратився (вибився, звівся) з грошей.
Вылитый
• Костюм на нём как вылитый – костюм як на нього шитий (як улитий).
• Сын, дочь — вылитый отец, вылитая мать – син, дочка — викапаний (вилитий) батько, мати; син, дочка достеменний (нестеменний, достотний, чистий) батько, достеменна (нестеменна, достотна, чиста) мати. [Грицько — викапаний батусь. Сл. Гр. Ви — вилитий батько! Українка.]
Земля
• Видеть на два аршина под землёй – і під землею бачити.
• До земли, к земле – додолу; до землі. [Додолу верби гне високі… Шевченко. Вухо до землі прикласти. Казка.]
• За тридевять земель – за тридев’ять земель; за двадцяту границю (за двадцятою границею); за далекими морями, за високими горами; за сімома (за дев’ятьма) горами, за сімома (за дев’ятьма) морями.
• Земли под собой не слышать (не чуять) – землі під собою не чути; не чути себе з радощів.
• Землю обрабатывать – землю обробляти (робити, порати, управляти).
• Земля горит под ногами у кого – земля горить під ногами кому (у кого).
• Земля кормилица, а и та сама есть просит – земля наша годувальниця, а й сама їсти просить. Пр. Хто землі дає, тому й земля дає. Пр.
• Земля кормит людей, как мать детей – землею (з землі) усі живемо. Пр. Земля — мати наша. Пр.
• Земля-матушка – земля-мати (матінка).
• Как небо от земли; как земля от неба – як небо від землі; як земля від неба.
• На земле – долі; на землі.
• На землю – додолу; на діл (на землю). [«Оксана, Оксана!» — ледве вимовив Ярема, та й упав додолу. Шевченко. Ледве-ледве Поблагословила: «Бог з тобою!» — та як мертва На діл повалилась… Шевченко. На землю впав туман. З нар. уст.]
• Он только землю тяготит – він тільки [дурно] дні тре; він тільки дурно на світі живе; він тільки дурно (даремно) хліб їсть; і як ще його земля на собі держить (носить)?; ледар (ледащо, дармоїд).
• Опустить, потупить глаза в землю – спустити (опустити) очі додолу; очі втупити (устромити) в землю; понурити (потупити) очі (погляд) [у землю]; утопити очі в землю; (іноді) поставити вниз очі.
• От земли не видать – таке мале, що й не видно [ледве від землі відросло]; таке, що його й у кишеню сховав би; таке мале — накрив би його решетом; приземок; цурупалок.
• Предать земле – поховати; в землю заховати (сховати); (іноді уроч.) віддати землі.
• Словно из земли (из-под земли) вырос – як з-під землі виріс; мовби з-під землі виліз; мов з води вийшов; де й узявся; (не)наче оце уродився.
• Словно (как) сквозь землю провалился – як (наче, неначе, мов, немов) крізь землю пішов (провалився); як під землю пропав; мов у землю запався; як у землю ввійшов; як вода пойняла; як лиз(ень) злизав.
• Слухом земля полнится – чутка йде (поголос іде) по всьому світі. Вісті не лежать на місці. Пр. На воротях слава не висить. Пр.
• Соль земли – сіль землі.
• Сровнять с землей – зрівняти з землею.
• Стереть, снести с лица земли – із світу (з світа) згладити; стерти з [лиця] землі; (поет.) не дати рясту топтати.
• Хоть из земли достань да подай – хоч із землі дістань, а (та) дай; хоч із коліна вилупи та дай; хоч із пальця (з п’яти) виколупай (виколупни, вилупи), а дай; хоч з-під (із-за) нігтя виколупни, а дай; хоч із душі вийми, а дай.
Лень
• [Все] кому не лень – [Усі] кому не ліньки (кому охота); [всі] хто не лінується (хто захоче).
• Ему лень слово сказать – йому ліньки (неохота) слово сказати; він лінивий (ледачий) на слово.
• Ему (мне) лень сделать что (разг.) – йому (мені) ліньки зробити що; йому (мені) неохота зробити що; не бере охота його (мене) зробити що.
• Лень нашла, напала, одолела – лінощі (ліньки, баглаї) напали, обсіли; баглаї вкинулися.
• Лень - мать всех пороков – лінощі - мати усіх вад (усіх пороків). Пр. Лінощі псують людину. Пр.
• От лени человек хворает, а от труда делается здоровым – без діла слабіє сила. Пр. Як без діла сидіти, то можна й одубіти. Пр. Лінощі - гірші за хворобу. Пр.
• Труд человека кормит, а лень портит – праця чоловіка годує, а лінь марнує. Пр. Праця людину підносить, а лінощі псують. Пр. Праця - людині окраса, а ледарство - ганьба. Пр.
Мачеха
• Мачеха добра, да не мать родна – добра мачуха, а все не рідна мати. Пр. Що мати, то не мачуха. Пр.
• Мачеха пасынку надвое волю дала: наг ходи либо без рубашки – мачуха пасинкові на волю давала: хоч льолю купи, хоч голий ходи. Пр. Дали кісточку: хоч зараз гризи, хоч на завтра положи. Пр. Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було і неголодний був. Пр.
Названый
• Названая мать – названа (наречена, прибрана) мати.
• Названая сестра – названа (прибрана) сестра; посестра (посестриця, посестрина).
• Названый брат – названий (прибраний) брат; побратим (побратимець).
• Названый отец – названий (наречений, прибраний) батько.
Повторение
• Повторение — мать учения – повторення є мати навчання; повторення — основа навчання; повторювати (повторяти) — велике діло.
Показывать
• И глаз не показывает куда и кому (разг.) – і очей не явить (не появляє) куди, до кого; і очей не показує (не навертає) куди, до кого; і не навертається куди, до кого.
• И носа из избы не показывает, не покажет – і носа з хати не витикає, не виткне (не показує, не покаже).
• Не показывать вида – (те саме, що) Не подавать, не подать, не показывать, не показать вида (виду). Див. вид.
• Показать, где раки зимуют (фам.) – показати, де раки зимують; показати, де козам роги правлять (утинають).
• Показать кузькину мать кому (груб. разг.) – показати кому (знатиме хто), де козам роги правлять (утинають) (де раки зимують); дати (завдати) гарту (перегону) кому.
• Показывать нос туда, где… (разг.) – поткнути (показати) носа туди, де…
• Показывать, показать вид – удавати, удати.
• Показывать, показать когти (зубы) – вистромляти, вистромити (показувати, показати) кігті (пазури); вишкіряти, вишкірити (показувати, показати) зуби; огризатися, огризнутися.
• Показывать, показать кукиш кому (разг.) – Див. кукиш.
• Показывать, показать [на] дверь кому – Див. дверь.
• Показывать, показать пальцем (пальцами) на кого-то – (те саме, що) Пальцем показывать (тыкать, указывать) на кого, на что. Див. палец.
• Показывать, показать пример – показувати, показати (давати, дати) приклад; (негат. також) давати, дати призвід до чого; призводити, призвести до чого.
• Показывать, показать рукой на кого – скидати, скинути (показувати, показати) рукою на кого.
• Показывать, показать себя – показувати, показати (виявляти, виявити) себе.
• Показывать, показать спину – показувати, показати спину; п’ятами накивати.
• Показывать, показать товар лицом (разг.) – Див. лицо.
• Показывать, показать пятки – Див. пятки.
• Показывать, показать язык кому-либо – язика (язик) показувати, показати кому; (тільки докон. розм.) язика висолопити кому.
• Я тебе покажу! (разг. фам.) – я тобі покажу!; дамся тобі взнаки!
Посаженый
• Посажёный отец, посажёная мать – весільний (вінчальний, посаджений, посадний, головатий, проханий) батько; весільна, посаджена, посадна, прохана мати.
Родной
• На родной стороне и камешек знаком – у рідному краю і бур’янець пахне. Пр.
• Родная сторона мать, а чужая — мачеха – свій край, як рай, а чужа країна, як домовина. Пр. Нема в світі, як своя країна! Пр.
Честной
• [Ах ты,] мать честная! (разг.) – матінко [моя]!; ненько [моя]!; ой лишенько [мені, моє]!; падку (падоньку) мій!
• При всём честном народе – привселюдно (прилюдно); при всіх.
• Честная компания (ирон. шутл.) – тепла (чесна) компанія.
• Честной народ! – люди добрі!

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Болі́ти –
1) болеть.
• Болі́ти се́рцем, душе́ю – скорбеть, печалиться.
• Боли́ть мене́ голова́ – болит у меня (моя) голова.
• Він болі́є на сухо́ти – он болен чахоткой.
• Все ті́ло мені́ боли́ть – все тело у меня болит.
2) болеть чем о ком, о чем.
• Ма́ти болі́є за си́ном – мать болеет о сыне.
• Він болі́є до́лею своє́ї роди́ни – он болеет о судьбе своей семьи.
3) кого що – причинять боль.
• Це мене́ боли́ть – это мне причиняет боль.
Вінча́льний – венечный, венчальный.
• Вінча́льний ба́тько, вінча́льна ма́ти – посаженый отец, посаженая мать.
Зака́зувати, заказа́ти –
1) приказывать, приказать, наказывать, наказать, делать, сделать распоряжение;
2) запрещать, запретить.
• Ма́ти заказа́ла вихо́дити – мать запретила выходить.
3) предостерегать, предостеречь, отсоветовать.
Зна́ти –
1) знать;
2) сознавать, понимать.
• Зляка́вся, остовпі́в і нічо́го не зна́є – испугался, остолбенел и ничего не понимает, не сознает.
3) (нар.) видно, заметно.
• Зна́ти по халя́вах – видно по полету.
• Знать, не ду́же хоті́лося – видно, не очень хотелось.
• Верба́ похили́лась над ним, знай не́нька... – ива склонилась над ним, точно мать... Не зна́ти – неизвестно.
• Го́ді не зна́ти – не знать меры, удержу.
Ма́ти, -тери, мн. матері́, -рі́в – мать.
• Голова́та ма́ти – мать на свадьбе.
• Ста́рша ма́ти – настоятельница монастыря.
• Скарбо́ва ма́ти – монахиня-экономка.
Ма́тір, -тери – мать.
Ма́точка –
1) крестная мать;
2) пестик (у цветка); 3) ум. от ма́тка.
Мать, нар., см. Ма́буть.
Нана́шко, -ка – крестный отец.
• Нана́шка – крестная мать.
Роди́телька – родительница, мать.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Достанется на орехи. Див. Будешь знать Кузькину мать. —
1. Як дам тобі, то й ногами вкриєшся.
2. Почастую тим чаєм, що ворота підпирають.
3. Дістанеться на горіхи (на кабачки).
4. Освячу я йому воду в три батоги.
Знать будеш Кузькину мать. —
1. За дев’ятими ворітьми гавкнеш.
2. Знатимеш, по чім ківш лиха.
3. Буде знать, по чім в Тростянці гребінці.
4. Як дам тобі, так і зорі позбираєш.
5. Пам’ятатимеш до нових віників.
Показать Кузькину мать. Див. Знать будеш Кузькину мать. —
1. Знатимеш ти Кузькину матір.
2. Почухаєшся, де й не свербить.
Знает, где раки зимуют. Див. Знать будеш Кузькину мать. —
1. Знає, де раки зимують.
2. Буряк не дурак: на дорозі росте, а все в городі.
3. Сова знає, де кури ночують.
4. Не в потилицю битий.
5. Зна, де вовк, а де лисиця.
6. Сова спить, та кури бачить.
7. Угору плює, а в рот хапає.
8. Занюхав ковбасу в борщі.
9. Такий, що в одне ухо влізе, а в друге вилізе.
10. Савка не дурак: не б’є жінку, та все мачуху.
11. Бас гуде, скрипка грає, -Іван мовчить, та все знає.
12. Знає свиня, де морква.
13. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає.
Ни в мать, ни в отца, а в прохожего молодца. —
1. Чий бик ні плигав, теля наше.
2. Похожий, як сова на яструба.
3. Та рожа, та не та кожа.
Не сули журавля в небе, дай синицу в руки. —
1. Не сули журавля в полі, та давай синицю в руки.
2. Лучче синиця в жмені, ніж журавель у небі.
3. Як мать сліпу кобилу водить, так краще пішки ходить.
4. Як мать з кислим молоком, то лучче з водою.
5. Як мати ногам кланятись, то лучче голові.
6. Як маєш кланятись лаптю, то лучче поклонись чоботу.
7. Як погано орати, то лучче випрягати.
8. Лучче солов'я в рот, ніж журавель в год.
9. Лучче нині горобець, як завтра горобець.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́ба, -би, ж.
1) Женщина, баба (нѣсколько пренебрежительно). Де баб сім, там торг зовсім. Ном. № 9805. В баби язик — як ло́патень. Ном. № 9082. Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. № 8663.
2) Старуха. Сто баб — сто немочей. Посл. Возрадуються дітки маленькі і баби старенькі. Чуб. ІІІ. 410. Як був собі дід та баба, та була у їх курочка. Рудч. Ск. І. 19. Нехай він знає, як лаяти старих бабів. Алв. 87. Общепринятыя формы сельской вѣжливости требуютъ каждую старуху называть ба́бою, но это обязательно только для лицъ, которыя лѣтами гораздо моложе старухи, къ которой обращаются. Чуб. VII. 355.
3) Бабка, бабушка, мать отца или матери.
4) Повивальная бабка, акушерка; чаще съ эпитетомъ: ба́ба-сповитуха, ба́ба-пупорізка.
5) Нищая. Баба в торбу візьме (пугаютъ дѣтей). Ном. № 9272.
6) Знахарка. Порадились між собою, казали (до хворої) бабу привести. Прийшла старенька бабуся, аж біла; роспиталась, подивилась, та й похитала головою: «Дитино моя нещаслива»! каже, — «твій вік уже недовгий». МВ. І. 7 7. Як Бог поможе, то й баба поможе. Ном. № 8415. Сто баб — сто лік. Ном. № 8420.
7) Ба́ба-яга́. См. яга.
8) Ди́ка ба́ба = Літавиця. Літавиця називаєся також перелестниця або дика баба. Гн. II. 5.
9) Кіці (ку́ці, ку́ца, ціці)-баба. Игра въ жмурки вообще, а въ частности тотъ изъ играющихъ, который, съ завязанными глазами, долженъ ловить другихъ. КС. 1887. VI. 481.
10) Тісна́ ба́ба, кісна́ ба́ба. Преимущественно дѣтская игра, въ которой сидящіе на краяхъ скамьи начинаютъ тѣснить внутри сидящихъ къ срединѣ ея. т. ч. тѣ оказываются какъ бы въ тискахъ. КС. 1887. VI. 480.
11) Ба́бу перево́зити. Дѣтская игра: бросаютъ камешки или черепки такъ, чтобы они пошли по водѣ рикошетомъ; сколько камень или черепокъ сдѣлалъ скачковъ, столько бросавшій перевіз баб. КС. 1887. VI. 479.
12) Каменный истуканъ, находимый въ степи, большею частью на курганахъ. КС. 1890. VII. 68.
13) Истуканъ, слѣпленный изъ снѣгу. Качати бабу з снігу. Шейк.
14) Высокій конусообразный сугробъ, бугоръ снѣга. Вулиці забиті, заметені; по дворах, врівень з хатами, стоять страшенні снігові баби, — і тільки вітер куйовдить їх гострі голови. Мир. Пов. І. 212.
15) Колода, чурбанъ съ рукоятями для вбиванія свай или утрамбовки земли. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі. ЗОЮР. І. 75.
16) Пучекъ сѣна, который кладется подъ столъ на сочельникъ. ЕЗ. V. 91.
17) Въ кро́снах то-же, что сука въ варстаті. См. навій. МУЕ. ІІІ. 25.
18) Большой шарообразный комокъ горшечной глины, образованный для перевозки глины съ мѣста добыванія въ мастерскую горшечника. Шух. I. 260.
19) Родъ кушанья, испеченнаго изъ кукурузнаго тѣста, солонины, масла, яицъ и пр. Шух. I. 144. Kolb. I. 52.
20) Ба́ба-шарпани́на. Родъ постной ба́би (см.
19) изъ пшеничнаго тѣста, рыбы, коноплянаго масла и пр. Маркев. 151.
21) Родъ пасхи. МУЕ. I. 108. Хазяїновита хазяйка (напече)... пасок і всякої всячини: пани і панійки, папушники там, баби, пундики. Сим. 205.
22) Птица пеликанъ, Pelecanus crispus. Шейк. Съ измѣн. удар.: баба́. Одес. у.
23) = Соя, Corvus glandarius.
24) = Бабець. Вх. Пч. II. 19.
25) Родъ грибовъ: agaricus procerus. Морд.
26) Родъ большихъ грушъ. Шейк.
27) мн. Баби́. Созвѣздіе Плеядъ. Шейк. Ум. Ба́бка (см.), ба́бонька, ба́бойка (галиц.), ба́бочка, бабу́ня, бабу́нечка, бабу́ся, бабу́сенька, бабу́сечка, ба́бця. За исключеніемъ ба́бки и ба́бочки, всѣ остальныя употребляются преимущественно: въ знач. 3-мъ какъ ласкательныя имена, даваемыя внуками бубушкѣ, также когда говорятъ вообще старухѣ (знач.
2) съ симпатіей къ ней; въ 4 — 6 значеніяхъ употребляются главнымъ образомъ какъ слова обращенія. Добре вам, бабуню, було тут жити. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Чи вже ж отсе, бабуню, Чаплі? — спитала Маруся у однієї старої баби. Левиц. Пов. 371. Одна буде та й за кумочку, друга буде за бабунечку. Грин. ІІІ. 487. Взяла зіллє, поклонилась: Спасибі, бабусю! Шевч. 16. Прибігла мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. МПр. 59 Принесіть мені, бабусю, вишневу квіточку... принесіть, бабусенько! МВ. І. 78. Як поїхав королевич до бабусеньки: «Бабусенько, голубонько, одгадай сей сон!» Чуб. V. 767. Ой бабусю — бабусечко, що будеш робити? Як приїде дід із лісу — буде бабку бити. Чуб. V. 1131. Ба́бка и ба́бочка употребляются по отношенію какъ къ молодымъ, такъ и старымъ женщинамъ; послѣднее — ласкательное. Ув. Бабе́га, баби́сько, ба́бище.
Вінча́льний батько, вінча́льна матка. Посаженный отецъ, посаженная мать. Хотин. у.
Во́ля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Ном. № 767. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. Ном. № 3821. Чи по во́лі, чи по нево́лі. По собственному желанію или по принужденію. Рудч. Ск. І. 93. Во́лею зроби́ти. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося. О. 1861. XI. 15.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Ном. № 1054. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. Мет. 57. В своїй хаті своя правда і сила, і воля. Шевч. 211.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. В сво́ю во́лю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. Мет. Про мо́ю во́лю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. НВолын. у. Чини́ти чию́ во́лю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. Шевч. 15. Чини́ти свою́ во́лю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. Шевч. 69. Уволи́ти, учини́ти во́лю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Мет. 87. Ум. Во́ленька.
I. Во́рон, -на, м.
1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. Мет. 96.
2) — морський. Альбиносъ. Вх. Пч. II. 9.
3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Маркев. 71. Чуб. 73, 75; Ив. 56; КС. 1887. VI. 483. Ум. Вороно́к. Аф. 322. Ув. Вороня́ка. Аф. 322.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл.
1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. Харьк.
2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить.
3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. К. Іов. 80.
4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. Лавр. 66.
5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. Чуб. III. 178. б) — діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла? Мил. 220.
Злода́рний, -а, -е. Нечестивый, безбожный. Син злода́рний — о сынѣ, выгнавшемъ мать. Гол. III. 197.
Котигоро́шок, -шка, м. Сказочный богатырь, мать котораго забеременѣла отъ съѣденной горошинки. Мнж. 30.
Ло́жечка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ложка.
2) мн. Ложечки́. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.
Ма́мкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить: «ма́ма!» звать мать.
Ма́ти, -тері, мн. матері́, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Тілько в світі правди, що рідная мати. Нп. Ма́ти Бо́жа. Богоматерь. Голова́та ма́ти. Мать на свадьбѣ. Маркев. 108, 109. Ста́рша ма́ти. Настоятельница монастыря. К. ПС. 118. Скарбова́ ма́ти. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. К. ПС. 108. Ум. Ма́тка, ма́тінка, ма́тінонька, ма́тіночка, ма́тонька, ма́точка, мату́ня, мату́ся, мату́сенька, мату́сечка. Мил. 200. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Мет. См. также: Мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Ма́тір, -тері, ж. Матерь, мать. А мені здається, що ви моя матір. Левиц. Як родивсь Сус Христос, до Матір Божа поклала Його в яслах. Чуб. І. 49. Матері кожної дитини жаль. Ном. № 9216. Потребували батька уп’ять на службу, а син остався з матерею.
Ма́тірка, -ки, ж.
1) Мать. Оттак всі матірки нападають на дочок. Кв. II. 178. Добре, що матірки тут нічого не кажуть. Федьк.
2) Конопля, дающая сѣмена, замашка, Cannabis sativa L. Вас. 199.
Ма́точка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ма́ти. Та немає тих крамарок, що продають ріднесеньких маточок. Мил. 265.
2) Крестная мать. Угор.
3) Пестикъ (у цвѣтка).
4) Ум. отъ ма́тка.
Мать, нар. = Мабуть. Лебед. у.
Матю́к, -ка́, м. Брань въ мать. Матюки́ гну́ти. Ругаться по матери.
Махля́р, -ра́, м. Плутъ, мошенникъ. Та воно мать є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх. Лебед. у.
Нана́шка, -ки, ж. Крестная мать. О. 1861. X. Свидн. 65.
Не́ня, -ні, ж. ласк. Мать, родимая. — Сину мій, коли приїдеш до нас? « Тогді я, нене, приїду до вас, як павине пір’я наспід потоне, а млиновий камінь наверх випірне. Макс. (1849) 107. Ум. Не́нечка, не́нька.
Нечи́стий, -а, -е.
1) Нечистый, грязный.
2) Чертъ. Нечиста си́ла. Злые духи. Нечи́ста ма́ти. Чертова мать, чертовка. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? Стор.
Оси́чина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Ном. № 316. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. А ма́тері твої́й оси́чина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ. Лебед. у.
2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. Нп. А в липині та в осичині, там староста траву косить. ЗОЮР. II. 249.
Паніма́тка, -ки, ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. Нп. Коли хоч, перескоч, вирви собі м’ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. Нп. Изъ вѣжливости называютъ такъ хозяйку, а также младшія женщины старшихъ, также мужчины женщинъ. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Яка хатка, така й паніматка. Ном. № 7125. Скажи мені, паніматко, щиро. К. ЧР. 55. Ум. Паніма́точка. А в нашої паніматочки один синочок. Чуб. III. 273.
Попадя́, -ді, ж.
1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею. Мет. 237.
2) Рыба Rhodeus amarus. Вх. Пч. II. 20.
3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой; попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки́ послѣ комо́ри. МУЕ. III. 92. Ум. Попа́дька. Поглянув панотець на свою попадьку. Св. Л. 200.
Роди́тель, -ля, м. Родитель, отець. Чуб. III. 29. Шануй учителя паче родителя. Ном. № 6101. Роди́телі. а) Родители, отецъ и мать. Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. Мил. 181. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як я доглядала. Мил. 189. На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають. Черниг. г.
Роди́телька, -ки, ж. Родительница, мать. Не було родительки навчати. Лебед. у.
Сва́ха, -хи, ж.
1) Мать зятя или невѣстки, а также родственница одного изъ супруговъ, по отношенію къ родственницѣ другого. Маркев. 109. Пишна сваха, пишна, проти зятя не вийшла. Мет. 191.
2) Свахами взаимно называются женщины, вступившія между собою въ какую-либо коммерческую сдѣлку. Ум. Сва́шка, сва́шечка, сва́нька, сва́ненька, сва́нечка, сваню́тка и пр., но всѣ эти слова употребляются преимуществ. въ особомъ значеніи, — см. Свашка.
Троя́нка, -ки, ж. Мать, имѣющая трехъ близнецовъ. Черк. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Вінча́льний, -а, -е. Подвенечный, венчальный. Сл. Нік.—ба́тько, вінча́льна ма́тка. Посаженный отец, посаженная мать. Хотен. у.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Melampyrum arvense L. — пере́стріч польови́й (Мл, Сл, Ру, Оп); братки (Ан — ПД), браток (Сл — СЛ), брат-сестри́ця (Шх, Гу — ГЦ), вінець (Сл — ВЛ), жовтоголовник (Ан, Ln — СТ, СЛ), зві(о)нець (Ан, Сл — ВЛ, СЛ), змієць (Сл — ВЛ), золототисячник (Ан — СЛ), краснопер (Ос — ВЛ), мар’янник (СТ), мать-і-мачуха (Ан — СЛ), півеньки (Mk — ПД), позвонок (Ан — СЛ), худуша (Ан — СЛ), чахла трава (Го1 — СЛ).
Nepeta nuda L. ** (Nepeta pannonica L.) — котя́ча м’я́та го́ла (Мл, Сл); котя́ча м’я́та панно́нська (Ру, Оп); вихляник (Ан — СТ), гадюк (Ан — СЛ), дзіндзер (Ан — ПД), дівина (Ан — СТ), жаб’яче зілля (Ос — ПД), живокость (Ан — СТ), кошачник (Ан — СЛ), материнка (Сл — СТ), ма́точник (Рг1, Ан, Пс, Жл, Гр, Ду, Ос, См — ПД, ДС), ма́тошник (Вл, Ум, Ів), мать-мачуха (Сл — СЛ), мачух(а) (Сл — СЛ), м’ята кошача (Шс2 — СТ), м’ята повзуча (Ан — СЛ), синецві́т (Рг1, Ан, Пс, Шс2, Ян2 — СД), син(ь)оцвіт (Чн, Ln, Сл — СД, СТ), сідаш (Ан — СЛ), череви́ш(ч)ник (Вл, Ан, Пс, Сл, См — ПД), шалвей лісовий (Сл — СЛ), ша́ндра (Ан, Ів, Сл — СД, СЛ), шанта (Ан — ПД).
Tussilago farfara L. — підбі́л звича́йний (Вх1, Вх2, Вх6, Мл, Ру, Оп); мати-й-мачуха звичайна (Оп), підбі́л (Вх3, Сл; Гв, Во, Ан, Пс, Hl, Шх, Ян2, Ду, Ів, Mk, Лс2, Ос, Рм, Мс, Гб, Кч, Мг, Дми, Коб, Мал — ЗАГ); бівпушок (Вх5 — ЛМ), бі́лі листки́ (Вх7 — ЗК), білокопитень (Ln, Сл — СТ), білокопи́тник (Во, Ln, Ос, Мс — СД, СТ), білпух (Вх7 — СЯ), білушок (Вх7 — ЛМ), дев’ятиси́л (Сб — СТ), дрімни́к (Он — БО), жовту́шки (Мс — СТ), камчужна трава (Шм), копит білий (Ос — ПД), ко́питень (Гб2 — ГЦ), копи́тник (Гт — ЗК), копи́то кі́нське (Ос, Мс — СТ, ПД), кременина́ (Мг — ЗК), купа́йла (Ду), купа́ла (Вх4, Ду, Сб — СТ, ЛМ), лопу́х (Mk, Он, Кч, Мг — БО, ГЦ, ЗК), лопу́х бі́лий (Вх7, Сб — ДС, ЛМ), лопух гіркий (Вх4 — ЗК), лопу́х жо́втий (Сб — ДС), лопушо́к (Сб — ЗК), ма́ти-й-ма́чуха (Ук, Мс, Кч, Мг — СТ, БО, ГЦ, ЗК), ма́ти-ма́чуха (Ос, Рм, Мс, Мг — СТ, ПД, ВЛ, ПЦ, ЗК), мати́чка (Он — БО), матишник (Км), ма́тошник (Ів, См — СД), мать-(і-)мачиха (Чн, Рг1, Ln, Жл, Мн, Шм, Ос, Мс — СД, ПД, СТ, СЛ), мать-(і-)ма́чуха (Мг — ЗК), мачишник (Ан), мачі(и)не́ник (Км, Сб — ДС), мачу́ха (Мг — ЗК), ма́чушник (Ум, Ів, Ук), мела́йниця весня́на (Сб — ЗК), мелайнички́ (Мг — ГЦ, ЗК), мо́лочий (Сб — БО), молочка́вець (Мал — ЗК), мороїдник (Ос — ВЛ), опу́ша соло́дке (Вх7 — ЛМ), первоцві́т (Дми — ДС), пі́дбій (Gs, Шх, Он, Кч, Коб — ДС, БО, ГЦ), підбіл менший (Км), пі́дбі́ль (Нв, Вх, Ум, Ду, Ів, Сл, Гд, Mk, Мг — ЗАГ), підбільник (Км), подбє́л (Лс2 — ПЦ), подбі(и)л (Ав, Hz, Рг1, Кр, Ан, Мн, Mj — СД, Гл), подбой (Ан — ПД), пудбєл (Гб — ЛМ), пу́дбі́л(ь) (Лс2, Км, Мг — ПЦ, ЗК), пупава (Вх4 — ЛМ), ра́нник (Ан, Mj, Ів, Сл, Ос, См, Мс — СД, СТ, ПД), сліпаки́ (Коб — ГЦ), сльо́зки (Сб — ПС), цар-зілля(є) (Ан, Сл, Сб — СТ, ПС).
Viola tricolor L. — фія́лка трико́лірна, бра́тки́ ди́кі; братки́ триба́рві (Сл), фіа́лка трико́лірна (Ру, Оп), фіялка трибарвиста (Вх1), фіялка трибарвка (Вх2, Вх6), фія́лка триба́рвна (Мл); а́рво(а)чки (Мг — ЗК), арвачки білі (Км), берлади́нка (Вх7 — ГЦ), брат-з-сестро́ю (Ан, Жл, Ів, Mk, См — СТ, ДС), бра́ти ди́кі (Сб — ПЗ), бра́ти(і)ки (Рг1, Пс, Мн2, Rs, Сл, Mk, Ос, Рм, Мг, Сб — СД, ПД, ВЛ, ПЦ, ДС, ЗК), бра́тики польові́ (Км, Сб — ВЛ), братики-й-сестрички(а) (Сб — СД), бра́тики-та-сестри́чки (Сб — СД), братик-і-сестриця (Сл — ПС), бра́ти(і)к-і-сестри́чка (Сб — СД, ПС), брат-і-сестра́ (Ум, Ук, Мг, Сб — СД, ЗК), бра́тка (Гр — СД), бра́тки́ (Во, Hz, Рг1, Ср, Вл, Шк, Ln, Пс, Жл, Мн2, Mj, Ум, Ян4, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Он, Рм, Гб2, Мг, Сб, Коб, Сва — ЗАГ), братки городні (Ан, Ос — СД, ПД), братко́ (Гр), браток (Mj — ПД), бра́т-(та-)сестра́ (Ум, Ів, Сл, См), бра́тчики (Шк, Ум, Ос, Бк, Гу, См, Гб, Сб, Коб — СТ, ПД, ВЛ, ПЗ, ДС, БУ), бра́тчики ди́кі (Сб — ДС), братчики польові (Км), бра́тчик-і-сестри́чка (Вх, Вх1 — ДС), василечки (Gs — ГЛ), васильок (Gs — ГЦ), волосник (Ан — СЛ), вучканки́ жо́вті (Сб — ЗК), гла́зки аню́тині (Ln, Сл, Лс2, Рм, Мг, Сб — СД, СТ, ВЛ, ПЦ, ПС, СЛ), глистник (Ан — ПС), дзвіночки (Км), дзво́ники (Сб — ПД), за́йчики (Гб2 — ГЦ), заморник (Км), зановать (Ан — ПД), зашорник (Ан — ПС), зіновать (См — ПД), зірочки (Ан, Кр, Сл — СД), зозу́льки (Вл, Ду, См, Мг — СД, ЗК), і́боля (Мг — ЗК), іван-да-марія (Ln, Ос — СД, СТ, СЛ), іва́н-да-ма́р’я (Ав, Рг1, Ан, Пс, Кр, Шм, Мг, Сб — СД, СЛ, ЗК), іван-(і-)марія (Ян4, Ос — ПД, СТ), іван-і-мар’я (Ср, Рм, Сб — СТ, ПЦ, ПЗ, ДС), іва́н-ма́р’я (Сб — ПД), іва́н-та(й)-марі́я (Мн, Ів, Сб, Коб — СД, ГЦ), іва́н-та-ма́р’я (Ум, Ян2, Мг, Сб — СД, ВЛ, ЗК), каманиця триколірна (Км), комани́ця (Нв, См — СД, ЛМ), ма́ржєче зі́ллє (Вх7, Мг — ГЦ, ЗК), маржини (Вх7 — ГЦ), марія (Ан), маслюк (Tl), ма́ти-ма́чуха (Мг — ЗК), мать-і-ма́чуха (Мг — ЗК), ма́чу(о)ха (Мг, Сб — ПД, ЗК), метлячки (Км), моти́лики (Гб2 — ГЦ), мотилки́ (Мг — ЗК), олекса-й-марія (Км), олексій-та-марія (Сл — СТ), олія (Ан — ПД), о́чко (Мг — ГЦ), о́чко воло́ве (Мг — ГЦ), полуквітки (Сл), полу́цві́т (Ав, Рг1, Ln, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk — СД, СТ, ПД), полу́цвітки (Ан, Ду, Ів, Сл, Ос — СД, ПД), пору́шка (Вх7 — ДС), пузирятник (Ан — ПС), самукишка (Км), середки́ (Коб — ГЦ), сестри́чки(а) (Вх, Мн, Вх3, Вх6, См, Мг — ПД, ВЛ, ЗК), сирі́тка (Он — БО), си́рітки́ (Вх7, Мг — ЗК), си́роти (Сб — БУ), сліпота́ ку́ряча (Рм — ПЦ), сльо́зки (Сб — ПС), соба́чки (Сб — СЛ), сокирки́ (Ан, Сб — СТ, ПС), топірці́ (Сб — ДС), топі́рчики (Шх, Гб2 — ГЦ), три брат(к)и́ (Мг, Сб — ЗК), тройцві́т (См, Сб — СТ, ВЛ), фіа́лка (Мг, Сб — СД, ГЦ, ЗК), фіа́лка багатоко́лірна (Сб — СД), фіа́лка польова́ (Сб — ПД), фіа́лки трицві́тні (Сб — СТ), фія́лка (Ос, Мг, Сб — СД, ПД, ДС, ЗК), фіялка полева (Км), хвіа́лка (Сб — СД), цапки́ (Сб — ЗК), череви́чки (Ос, Сб — СД, ПД), череви́чки зозу́л(ьч)ині (Ан, Ів, Сл, Mk, Ос, Сб — СД, ВЛ, ПД, ПС, ЗК), чо́біт удо́дів (Рг1, Ум, Ду), чорнобри́вці (Мг — ЗК), чорну́шки (Мг — ЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Воспріе́мный, ая, оте́цъ, мать = д. Воспріе́мникъ, ца; — сынъ, дочь = хреще́ник, хреще́ниця, похре́стник, ця. — На Сьвят-вечер хрещеник або хрещениця приносять батькови вечерю. н. о.
Мать = д. Ма́терь. — Крёстная мать = хреще́на ма́ти. — Посажёная мать = за ма́тїр, голова́та. — Вона була у мене на весїллї за матїр. — Сама пий, мати головата, всю повну чисто до денця, та піднеси старому свату. Мет. — Пріёмная мать = пити́ма ма́ти. — Быть ма́терью = матерюва́ти.
Мать и ма́чеха, рос. Tussilago Tourn. T. Farfara L. = підбі́л, ма́чушник, ра́нник, царь-зїлля (укр.), підбі́ль (піл.). С. Ан.
Мать, ся = 1. мня́ти, ся (С. З. Л.). мъя́ти, ся, мняшку́рити. — Не терши, не мнявши, не їсти калача. н. пр. – І труть мене і мнуть мене; ще діждуть ся в Бога ласки, що нароблять з мене паски (нїби картопля так каже). н. пр. 2. (льон коноплї) — те́рти, тїпати (С. Ш.), (солому) — ме́рвити. — На городї терлиця сама тре. н. п. — Почала тїпати коноплї. 3. мня́ти ся, мо́няти ся, вага́ти ся.
Посажёный, ная, у виразах: п. оте́цъ, п. мать = поса́джений ба́тько (С. Жел.), голова́тий ба́тько, поса́джена ма́ти, голова́та. — Быть посажёнымъ, ною = батькува́ти, матерува́ти, за ба́тька, за ма́тїр бу́ти. Пр. д. під сл. Мать і Оте́ць.
Роди́тель, ница = роди́тель, ба́тько і д. Отецъ, роди́телька, ма́ти і д. Мать.
Крёстный = хре́стний, хреще́ний. — Крёстный оте́цъ, крёстная мать = хреще́ний ба́тько, хреще́на ма́ти. — Крёстный сынъ, крёстная дочь = д. Кре́стникъ, ца. — Крёстный брать, крёстная сестра́ = брат, сестра́ по хресту́. — Кре́стный ходъ = проце́сия, (круг церкви) — обхожде́ння, (хрести та корогви під час процесиї) — о́хрести, сьвя́тощі. — Хапай бики, бо процесия йде. н. пр. — Охрести рушниками перевъязували. К. З. о Ю. Р. — Кре́стное цѣлова́ніе = при́сяга.
Подбѣ́лъ = 1. д. Подбѣ́лка 1. 2. рос. д. Мать і Ма́чиха.

Запропонуйте свій переклад