Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 68 статей
Шукати «махл*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Махла́й, Махла́н –
1) см. Малаха́й;
2) см. О́лух.
Махлева́ть – махлюва́ти, махля́рити, шахрува́ти, шахраюва́ти.
Ма́клер – фа́ктор, ма́клер (-ра), (насм.) махля́р (-ра́), (о женщ.) фа́кторка, ма́клерка, (насм.) махля́рка. [У Ки́єві ка́жуть «ма́клер» і «курта́ж», а у нас «фа́ктор» і «факторо́ве» (Звин.). Цига́ночко-махля́рочко, вволи́ мою́ во́лю та причару́й козаче́нька, щоб люби́всь зо мно́ю (Пісня)].
• -лер биржевой – ма́клер біржови́й.
Ма́клерский – фа́кторський, ма́клерський, (насм.) махля́рський.
• -кое – факторо́ве. [Зароби́в факторо́вого два карбо́ванці (Київ)].
Ма́клерство –
1) факторува́ння, маклерува́ння, (насм.) махлярува́ння, махлюва́ння;
2) фа́кторство, ма́клерство, махля́рство. [Хіба́ він з робо́ти живе́, – з махля́рства! (М. Грінч.)].
Ма́клерствовать – факторува́ти, маклерува́ти (насм.) махлярува́ти, махля́рити, махлюва́ти. [Мо́шко фактору́є у Кузьми́ (Кониськ.). Коли́ нема́є капіта́лу, щоб торгува́ти, або́ ремесла́ не зна́є, то бу́де факторува́ти (М. Левиц.)].
Моше́нник, -ница –
1) шахра́й (-рая́), шахра́йка, шахру́н (-на́), шахру́нка, (ув. шахраю́ка, шахрая́ка), махля́р (-ра́), махля́рка, дури́світ, дури́світка, круті́й (-тія́), круті́йка, круті́ль (-ля́), круте́ля (ж. р.), крутя́га, мотя́га, мотали́га (общ. р.), мо́хор (-ра) (м. р.), (диал. вост.) плутя́га (общ. р.), (обманщик, зап.) ошука́нець (-нця), ошука́нка и ошука́нця, шальві́ра (общ. р.); срв. Плут, Обма́нщик. [З ньо́го вели́кий шахра́й (круті́й) (Знин.). Я тому́ шахруно́ві дав гро́ші (Гн. II). Є такі́ махлярі́ що не ті́льки таска́ють гро́ші з кише́ні, а й ро́блять їх (Лебед.). То таки́й крутя́га, що він тебе́ і обведе́ і запетлю́є, ще і в ду́рні поши́є (Харк.). Я не плутя́га, щоб чужи́м добро́м живи́тись (Мирн.). Ота́к шальві́ра забра́в гро́ші, а робо́ти, як ба́чите, нема́ нічо́го (Брацл.)].
• Продувной -ник – про́йда, пройди́світ, проно́за. [Ну та й про́йда з йо́го: і з води́ сухи́м ви́лізе (Звин.). Ото́й пройди́світ замота́в мої́ гро́ші (Брацл.)];
2) кишенько́вий зло́дій (-дія), -ва злоді́йка.
Моше́нничание – шахрува́ння, шахраюва́ння, крутіюва́ння, махлюва́ння, махля́рення, махо́рення.
Моше́нничать – шахрува́ти, шахраюва́ти, (редко шахра́ти), крутіюва́ти, махлюва́ти, махля́рити, махо́рити.
Моше́ннически, нрч. – по-шахра́йському, по-шахру́нському, по-махля́рському, по-круті́йському, (зап.) по-ошука́нському.
Моше́ннический – шахра́йський, шахру́нський, махля́рський, круті́йський, (зап.) ошука́нський.
• -кие проделки – кру́тні (-тень). [Це знов його́ кру́тні! (Звин.)].
Мухры́жник – махля́р (-ра́); махо́р (-ра), дури́світ, шахра́й (-рая́), чужої́д.
Мухры́жничать – махля́рити, махо́рити, махлюва́ти, шахраюва́ти.
Мыта́рить –
1) митарюва́ти, митникува́ти;
2) шахрува́ти, махлюва́ти; дури́ти, обду́рювати кого́; срв. Плутова́ть, Обма́нывать;
3) термоси́ти, то́рсати, ша́рпати; срв. Тормоши́ть;
4) -рить и -ться – бідува́ти, поневіря́тися; срв. Бе́дствовать, Мы́кать 3;
5) марнотра́тити, три́нькати, ц(в)и́ндрити; срв. Мота́ть 3.
Мыта́рный – шахра́йський, махля́рський; брехли́вий; підсту́пний.
Мы́та́рство –
1) ми́тниця; см. Мы́тница;
2) шахра́йство, махля́рство; срв. Плутовство́;
2) користолю́бність, користолю́бство, заже́рливість (-вости); срв. Любостяжа́ние;
4) бідува́ння, поневіря́ння, зли́дні (-нів); срв. Мы́кание 3. [Перспекти́ви поворо́ту старо́ї недо́лі, віково́го поневіря́ння (Рада)].
• Терпеть -ства – поневіря́тися, бідува́ти, зли́днів зазнава́ти. [З пу́п’яночку сирота́ Заха́рко поневіря́вся по на́ймах (Крим.)];
5) -ства (обыкнов. во мн. ч.), церк. – мита́рства. [Во́дять ду́шу по мита́рствах (Звин.)].
• Пройти все -ства – перейти́ всі мита́рства, побува́ти в бува́льцях. [Побува́в у бува́льцях, – зна́є, що кий, що па́лиця (Приказка)].
• Пойти по -ствам – піти́ по мита́рствах. [Десь моя́ спра́ва по мита́рствах хо́дить (Лубенщ.)].
Мы́та́рь –
1) ми́тар (-ря).
• Быть -рем – бу́ти ми́тарем, митарюва́ти;
2) ми́тник; база́рний, ярмарко́вий (-ого); срв. Мы́тник 1 и 2.
• Быть -рем – бу́ти ми́тником (за ми́тника и т. п.), митникува́ти;
3) шахра́й (-рая́), махля́р (-ра́), дури́світ; жми́крут;
4) бот. Pedicularis L. – шолуди́вник, гни́диця, горі́шник, дзвіне́ць (р. дзвінця́), ми́тник (-ку).
Плут –
1) шахра́й, шахру́н, круті́й (-тія́), (диал.) крута́р (-ря́), верті́й (-тія́), дури́світ, махля́р, махо́р, ошука́нець (-нця) (гал. о́шуст), лотр, шалига́н, шалапу́т, шальві́р и шальві́ра, соб. шахрайня́, махорня́. [Там тако́ї шахрайні́ назбира́лося. Ота́ махорня́ ста́рцем його́ пу́стить із свої́х лабе́тів].
• От’явленный плут – шахра́й (круті́й и т. д.) неприторе́нний.
• Большой руки плут – вели́кий дури́світ (шахра́й). Срв. Плутя́га;
2) (хитрец) хитря́к (-ка́), лука́вець (-вця).
Плутова́тый – крутіюва́тий, шахраюва́тий, махо́ристий, махлюва́тий, махлярува́тий; хитрува́тий. [Хитрува́ті о́чі].
Плутова́ть, сплутова́ть – шахрува́ти, зшахрува́ти, шахраюва́ти, зшахраюва́ти, махо́рити, змахо́рити; махлюва́ти, змахлюва́ти, махля́рити, змахля́рити; хитрува́ти, схитрува́ти.
Плуто́вка –
1) шахра́йка, махля́рка, круті́йка, дури́світка, (гал.) ошука́нка. [Цига́нка-махля́рка];
2) (шутливо-ласкательно) хитря́чка, лука́вниця, ше́льма, шельмі́вська (ше́льмина) дити́на (ді́вчина).
Плутовски́ – по-шахра́йському, по-круті́йському, по-махля́рському: шахра́йським, круті́йським, махля́рським, ошука́нським ро́бом.
• -ски́ посмотреть, взглянуть – подиви́тися, гля́нути лука́во, хи́тро, лукаве́нько, хитре́нько, лука́вим (хи́трим) о́ком.
Плутовско́й –
1) шахра́йський, круті́йський, махля́рський, ошука́нський.
• -ски́е увёртки – шахра́йські ви́крути (ви́крутні);
2) (шутливо-ласкательно) лука́в(н)ий, лукаве́нький, хитре́нький.
• -ски́е глазки – лукаве́нькі (хитре́нькі) оченя́та.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Махлевать, мухлевать – махлюва́ти, махля́рити, шахрува́ти, шахраюва́ти. Обговорення статті
Жульничать – шахраювати, шахрувати, (разг.) махлювати, махлярити. Обговорення статті
Жульничество – шахрайство, шахрування, шахраювання, (разг.) махлярство. Обговорення статті
Ловкость – спри́тність, мото́рність, ме́ткість, жва́вість, прово́рність, в’ю́нкість, зви́нність, згра́бність, зру́чність, впра́вність, промі́тність, доте́пність, зми́сність, імкли́вість, зугарність, (диал.) сприт; по́хва́тність, вигі́дність; за́ма́шність; влу́чливість, влу́чність:
• ловкость рук – управність (спритність) рук;
• ловкость рук и никакого мошеничества – вправність (спритність) рук і ніякого шахрайства (махлярства).
[Де ж той ого́нь, де та мото́рність, жва́вість? (Г.Барвінок). А Максим стояв-стояв, слухав-слухав та й виступив уперед. Його ротний уподобав за його моторність (П.Мирний). Ба́чучи його́ зру́чність і спра́вність, ра́дився з ним, мов із ста́ршим (І.Франко). Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з., чисто жіночим спритом (І.Франко). На торго́вий хист та спри́тність ма́ло вже наді́ї (С.Єфремов). По́тім лю́ди набира́лися бі́льшої впра́вности й майсте́рности (Л.Українка). Нема́ у вас ні того́ хи́сту, ні тіє́ї доте́пности (АС). Схопивши лаву, він кілька разів підкинув її, посміхаючись на свою спритність та пружність своїх м’язів (В.Підмогильний). Мудрий по шкоді господар метнувся боржій по книгу, де записував сіно та ячмінь, що на мулів видавав, і знов вернув до Дон Кіхота в супроводі тих двох молодиць та хлопчика, який тримав недогарок свічки; велівши нашому гідальгові стати навколішки, захарамаркав щось, мов читав із видаткової книги якусь урочисту молитву, і серед того молитвування вліпив рицареві доброго потилишника, а потім узяв у нього меча і плазом по спині вдарив та все мимрив щось собі під ніс. Сеє зробивши, велів одній молодиці приперезати йому меча; вона вчинила те з великою спритністю та делікатністю: хоч і регітно їй було з усієї тої церемонії, та, бачивши допіру подвиги новонареченого рицаря, душила в собі сміх (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Мошенничество – шахра́йство, шахрува́ння, круті́йство, махля́рство, махлюва́ння, (зап.) ошука́нство, (диал. вост.) плутня́.
[Він сиді́в в остро́зі за шахра́йство (О.Кониський). Бонко́вський щи́ро призна́всь і оповісти́в за свою́ краді́жку та шахрува́ння (І.Нечуй-Левицький). За таке́ круті́йство ва́рто і в тюрму́ посади́ти (АС). Та се-ж плутня́ – прийма́ти на се́бе чуже́ ім’я́ (П.Куліш). Важче було заспокоїти корчмаря, який оплакував наглу смерть своїх бордюгів, та жінку його, що все, знай, лементувала: — У злий час, у лиху годину завітав до моєї господи сей мандро-ваний лицар, бодай би його була довіку не бачила! Той раз ночував, то не заплатив за вечерю, за постіль для себе й джури, ані за обрік для шкапи та осла, бо, каже, пригод шукає, побила б його пригода на гладкій дорозі з усім його лицарством-махлярством,- нам, каже, платити не треба, бо так, каже, прописано в табличках тієї волоцюжної лицарії… (М.Лукаш, перекл М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Обманывать, обмануть – обма́нювати, обмани́ти (о мног. пообма́нювати), оманювати, оманити, обду́рювати, обдури́ти, здури́ти, підма́нювати, підману́ти, підду́рювати, піддури́ти, ошу́кувати, ошука́ти, отума́нювати, отума́нити, обтума́нювати, обтума́нити, затума́нювати, затума́нити, зво́дити, зве́сти, заво́дити, заве́сти, омиля́ти, омили́ти, обли́гува́ти, облига́ти, налига́ти, (жарг.) взувати, взути, (махлевать) махлювати, махлярити, (описат.) зво́дити з ро́зуму кого́, пуска́ти тумана́ кому́, убира́ти (убра́ти) в шо́ри кого́, у ду́рні пошива́ти (поши́ти) кого́, москаля́ підво́зити (підве́зти́) кому́, підпуска́ти (підпусти́ти) москаля́ кому́, підво́зити (підве́зти́) во́за, прове́зти попа́ в ре́шеті кому́:
• дать себя обмануть – да́тися на підмо́ву кому́;
• не обманешь — не продашь – нам, крамарям, як не забожитися, так і не розжитися; хвалячи продати, а гудячи купити;
• обмануть доверие чьё – зрадити довіру чию, не справдити довір’я чийого;
• обману́ть чьи-либо надежды – не справди́ти чиї́хсь наді́й, омили́ти чиї́ наді́ї;
• он сам себя обманывает – він сам себе́ ду́рить;
• счастье, что волк, обманет да в лес уйдёт – щастя переходячи живе.
[А все то хитрость єсть жіноча, Новинкою щоб підмануть; Хоть гарна як, а все охоча Іще гарнійшою щоб буть. Венера пазуху порвала І так себе підперезала, Що вся на виставці була; Косинку нарошно згубила, Груднину так собі одкрила, Що всякого б з ума звела (І.Котляревський). Та знаходяться ж у світові красному люди, що їх жодна краса не вчарує, жодна не омане омана,— і от знайшлися такі на отамана й узялися його слідити та висліджувати безодпочинно, безусипливо, так як безодпочинно й безусипливо він утікав від них — удень і уночі, і ввечері, і ранком, темними гаями, широкими полями, безкраїми степами, низькими долинами та лугами, високими горами… (М.Вовчок). Окаянний пройдисвіт так усіх оманив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж (П.Куліш). Урожай того року не густий вдався, всіх обдурив: з копи ледве-ледве по три мірки вибивали (П.Мирний). — Обдурив клятий ворожбит! Тільки гроші в мене видурив (М.Кропивницький). Вони́ нас піддури́ли та водо́ю напої́ли (АС). Мене́ до́ля омили́ла. Він нас налига́в (АС). Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш — то уже навіки (Л.Костенко). Любов — то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш — то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю. Не знай поганих дівчат — хай вони для Тебе просто не існують (я, скажімо, в свої 46 років просто не вірю, що бувають жінки, які лаються, обманюють, продаються і т.д. і т.п.) (В.Стус). Вона була вже достатньо доросла для того, щоб ошукувати інших, і занадто доросла для того, щоб ошукувати себе (Л.Хворост). Отак досконало дав себе одурити й ошукати необачний Ансельмо: думаючи спровадити до своєї господи знаряддя своєї честі й слави, він самохіть пустив до себе її повну й цілковиту згубу (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса). — Він збіса хитрий жук: взує нас перше, ніж отямимося (Ю.Джугастрянська, перекл. Джона Ведінґтона-Фезера). Коли людина закохується, то починає з того, що обманює себе саму, а закінчує тим, що обманює інших (О.Вайлд)]. Обговорення статті
Прохиндей, разг. – шахрай, пройдисвіт, дурисвіт, проноза, махляр, махляй, крутій, ловкач, дурилюд, ошуканець, аферист. [Се був пройдисвіт і непевний, І всім відьмам був родич кревний — Упир і знахур ворожить, Умів і трясцю одшептати, І кров христьянську замовляти, І добре знав греблі гатить (І.Котляревський). — Щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? — Еге! Ти ще не знаєш сих пройдисвітів! (П.Куліш). — Хто то балакав з тобою? — питає Христя. — А то ж він! — почала Марина, та й не доказала. — Хто він? — Дурисвіт! — Та кажи внятніше. Я нічого не розберу. — Ну — волоцюга, п’янюга! Щоб він, собачий син, з кругу спився! (П.Мирний). Сплітки тут, сварки, заздрість. І ігумен дурень, і економ шахрай — і, послухаєш, кожен з «братів» злодій і розбійник (М.Коцюбинський). А Микита, той проноза, Ну ж метати риби з воза, В кадці лиш лишився квас (І.Франко). А Ти — відтята, стята, нежива, відторгнута, чужа, сумна, ворожа, пройдисвітів береш до свого ложа, аби не гнула нас заброд божва (В.Стус). Викапаний батько, завжди винюхує вигідну справу, проноза безсовісний (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЫМАНИВАТЬ ще витума́нювати, цига́нити, пор. ВЫПРАШИВАТЬ выманивающий що виду́рює тощо, зда́тний ви́дурити, зви́клий /ста́вши/ виду́рювати, дури́світ, шахра́й, махля́р;
ЖУ́ЛЬНИЧАТЬ, ще махлюва́ти, махля́рити;
жу́льничающий, що махлю́є тощо, зви́клий шахрува́ти, зда́тний замахлюва́ти, зді́бний /ско́рий/ на ша́хри, махля́й, махля́р, ше́льма, ошука́нець; прикм. реконстр. махльови́тий.
ЖУЛЬЁ, укр. махлярня́, шахрайня́.
ЖУ́ЛЬНИЧЕСКИ, ша́храми, круті́йством, махля́рством;
ЖУ́ЛЬНИЧЕСТВО, махля́рство, ша́хри, ша́хри-ма́хри, діял. фармазо́н.
МОШЕ́ННИК ще махля́р.
ОБЛАПО́ШИВАТЬ стил. відповідн. махлюва́ти, махля́рити, обмахо́рювати, обшалапу́чувати, перен. об’їжджа́ти;
облапошивающий що /мн. хто/ махлю́є тощо, махля́р, див. ще обманывающий;
облапошивающийся/облапошиваемый ду́рений, обмахо́рюваний, обду́рюваний;
ОБМА́Н (дурисвітство) ще махлюва́ння, махля́рство, шахра́йство;
обман чувств мана́, облу́да, ілю́зія;
обман зре́ния ома́на зо́ру, зорова́ /опти́чна/ ілю́зія, опти́чний обма́н.
ОБМА́ННЫЙ ще нече́сний, фікти́вний [обманное движе́ние фікти́вний рух];
обманным путём нече́сно, махля́йством.
ОБМА́НЩИК ще махля́р, дури́світ.
ОБМА́НЫВАТЬ ще махлюва́ти, махля́рити;
ОБМА́НЫВАТЬСЯ фраз. ма́ти ілю́зії;
обманывающий що /мн. хто/ махлю́є тощо, зви́клий дури́ти, махля́р, дури́світ, ошука́нець, дури́люд, прикм. облу́дливий, ома́нливий, рідко ошу́кливий, підду́рливий, фраз. де ду́рять [банк, обманывающий всех банк, де ду́рять усі́х];
обманывающийся/обманываемый ду́рений, підду́рюваний /обду́рюваний/, ошу́куваний, підма́нюваний, зра́джуваний ;
ОБМАНУ́ТЬ (надії) не спра́вдити;
ОБМАНУ́ТЬСЯ обманывать в чём помили́тися на чому.
ОБСЧИ́ТЫВАТЬ ще недодава́ти, недопла́чувати, махо́рити /док. обмахо́рити/;
обсчитывающий що /мн. хто/ недодає́ тощо, зви́клий /маста́к/ махо́рити, зда́тний обрахува́ти, махля́р, обрахо́вувач, прикм. обмахо́рювальний, обду́рювальний, обрахо́вувальний;
обсчитывающийся/обсчитываемый обмахо́рюваний, обду́рюваний, обрахо́вуваний;
ОБСЧИТА́ТЬСЯ образ. помили́тися в раху́нку;
раз, два и обчёлся раз, два та й по всьо́му.
ОКОЛПА́ЧИВАТЬ укр. обмахо́рювати, підду́рювати, оступа́чувати, пуска́ти тумана́ на кого;
околпачивающий що /мн. хто/ обмахо́рює тощо, ста́вши обмахо́рювати, зда́тний /з на́міром/ оступа́чити, дури́люд, дури́світ, махля́р див. ще обманывающий;
обманываемый підду́рюваний, обмахо́рювати, оступа́чувати, поши́ти у ду́рні див. ще обманываемый.
ПЛУТ ще махля́й, дури́світ, хитрюга́н, фаміл. бе́стія, кана́лія.
ПЛУ́ТНИ ще ша́хри-ма́хри, махля́йство, ви́крути, дури́світство.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мошенник – шахра́й, -рая́, махля́р, -ра́; -ница – шахра́йка, махля́рка, -ки.
Мошенничать – шахрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, дури́ти, -рю, -риш, обду́рювати, -рюю, -рюєш, ошу́кувати, -кую, -куєш, махлюва́ти, -лю́ю, -лю́єш.
Плутовать – шахрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, шахраюва́ти, -раю́ю, махлюва́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Жженый
• Жжёный плут (перен.) – неприторенний (несосвітенний) шахрай (крутій, крутар, вертій, дурисвіт, махляр, ошуканець, шалапут).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Махлюва́ти – обманывать, плутовать.
Махля́р, макля́р, -ра́, махля́рка, -ки – плут, мошенник, плутовка, обманщица.
Махля́рити, -рю, см. Махлюва́ти.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

махля́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -лярі́, -рі́в
махля́рський, -ка, -ке

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Махлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Обманывать, плутовать, мошенничать.
Махля́р, -ра́, м. Плутъ, мошенникъ. Та воно мать є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх. Лебед. у.
Махля́рити, -рю, -риш, гл. = Махлювати.
Махля́рка, -ки, ж. Плутовка, обманщица. Ум. Махля́рочка. Да циганочка-махлярочка теє поробила. Рк. Макс.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Махлева́ть = махлюва́ти, шахрува́ти, дури́ти.
Ма́клерить = махлюва́ти; факторува́ти. (С. Ш.).
Ма́клерскій = махля́рськии; фа́кторський. (С. Ш.).
Ма́клерство = махля́рство; фа́кторство, факторува́ння. С. Ш.
Ма́клеръ = махля́р, ма́хлїр; фа́ктор (С. Ш.).
Моше́нникъ, ца = моше́ник, ця, шахра́й, ка, ниця (С. З.), махля́р, ка, шалапу́т, шалага́н, ка, дури́сьвіт, ка (С. З.), шали́хвіст, ка, ошука́нець (С. З.), ошу́кач, шальві́ра (сп. р.) і д. Жу́ликъ. — Коли на торг ідуть дурнї і дїти, починають шахраї багатїти. н. пр. — Коли луччую честь у вас іміють похлїбцї і шальвіри, нежели ми. Сагайдашний. С. З.
Неповоро́тливый = неповоротки́й (С. Л.), немото́рний, міхува́тий, ломакува́тий (Ман.), вайлува́тий, зава́жуватий (Ман.), незгра́бний, незру́чний, лемехува́тий, лемішкува́тий, лемехува́тий (С. З.), лемі́шка, мни́ха. маку́ха, махла́к. — Лемехувата вона, заким повернеть ся, то й день мине. Кн.
Неуклю́жій, же = незгра́бний, незгра́ба, неоте́саний, неоте́са, незру́чний(С. Жел.), хаму́ловатий (Лев.), хаму́ла (С. Ш.), махлаюва́тий, пентюхова́тий, чвала́й, одоро́бло (сп. р.), тюхтїй, ка (С. Ш.), товпи́га (С. Ш.), про жінку — гри́па, герге́па, про одежу — бахма́тий (С. Ш.), лантухова́тий. — Розчарувала мене її пентюховата постать! Чисто наче той лантух з вовною. Кп. — Хамуловатий чоловік, кінь. Лев.
Плутова́ть = шахрува́ти (С. Л.), шахраюва́ти, махля́рити, махлюва́ти, шальві́рити.
Торга́шъ = торга́ш (С. Ш.), кра́марь, махля́р. — Сякий такий торгаш, та все їсть калач, а хлїбороб хлїба робить, хлїб і їсть. н. пр.