Знайдено 46 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Ба́бочка –
1) (зоол.) мете́лик, меті́ль (р. -е́ля), моти́ль (р. -иля́); (ночная) не́тля, вечі́рник; (дневная) дне́вник; 2) см. Бабё́нка. |
Бант – бант, (похожий на цветок) кві́тка, (похож. на мотылька) мете́лик. |
Брошю́ра, брошю́рка – брошу́ра, мете́лик. [Тре́ба пусти́ти всі тво́ри М. Вовчка́ деше́вими мете́ликами (Грінч.). Путя́щої кни́жки, не мете́лика, деше́вше як за три́цять-со́рок копі́йок нема́ (Крим.)]. |
Кресто́вка –
1) зоол. (лисица с бурым крестом по рыжей шерсти) крижа́к (-ка́); 2) (карта трефовой масти) жирі́вка, хресті́вка; 3) бот. Crucianella L. – крижівни́ця, дід, ста́рець (-рця); 4) зоол. (мотылёк Phalaena) – мете́лик полуно́чник (Сл. Ум.). |
Ку́колка –
1) ля́лечка. • Оделась -кой, как -ка – прибра́лася, як ля́лечка (Номис); 2) (у насекомых) ля́лька, ля́лечка. [З ляльо́к вихо́дять жуки́ (Троян.). Раї́са ма́ла таке́ почуття́, на́че під твердо́ю шкаралу́щею ля́лечки у не́ї вироста́ють ба́рвні кри́ла (Коцюб.)]; (у мотылька ещё) ба́бочка. [Вже з осе́льні пороби́лися бабочки́; це так бува́: з осе́льні – ба́бочка, з ба́бочки – мете́лик (Звиног.)]; (у муравья) по́ду́шка, поду́шечка. [Комашки́, хова́йте подушки́: он тата́ри йду́ть і всі заберу́ть (Пісня)]; (у мухи ещё) баклагі́вка. • Превращаться в -ку – оберта́тися в ля́льку. |
Лету́чка –
1) (летучая почта, письмо) летю́чка, лету́чка. [Летю́чка – се таки́й штафе́т був: лети́ть з не́ю чолові́к ве́рхи і день, і ніч (Кониськ.)]; 2) (прокламация) летю́чка, мете́лик; (-ка). [З літакі́в розкида́ли над мі́стом летючки́ (Київ)]; 3) мед. – (в)о́гник (-ка); 4) зоол. – (ри́ба-)летю́чка; 5) (летучий митинг) лету́[ю́]чка. |
Листови́к –
1) кни́жка на оди́н а́ркуш; (летучка) мете́лик; (листовка) листі́вка, (произв. листового формата) аркуші́вка; 2) (у жвачных животн.), см. Кни́жка 2; 3) (кирпич), см. Ле́щадь. |
Листо́вка –
1) (лубок) листі́вка; (летучка) мете́лик; 2) зоол. Folliculus – кожу́лька; 3) см. Ло́бзик. |
I. Моль –
1) зоол. Tinea – міль (р. мо́ля, м. р.), мільга́ (-ги́), соб. міль и мо́ля (р. мо́лі, ж. р.). [Міль мо́ля гризе́, коли́ нема́ що (Приказка). Мільга́ мільгу́ їсть, а мільги́ і чорт не з’їсть (Приказка). Оде́жею, що міль попроїда́ла (Куліш). Давно́ мабу́ть мо́ля пої́ла (М. Вовч.)]. • Моль шубная (T. pellionella) – вовня́на міль. [Ця біле́нька або́ жовте́нька ха́тня міль взива́ється вовня́ною, бо шко́дить бі́льше ху́тру та во́вні (Степ.)]. • Моль овощная, вощинная – мотили́ця, метел[н]и́ця. [Та й сього́ ро́ку мотили́ці бага́то; котри́й не відкри́єш ву́лій, в ко́жнім на́йдеш (Гуманщ.). Метени́ця – сіре́нький мете́лик, заліта́є крізь вічко́ у ву́лика (Степ.)]. • В улье завелась моль – ву́лик замотили́чився; 2) см. Мольга́ 1. |
Мотылё́к, Мотылё́чек – мете́лик, мете́личок (-чка), метеля́ (-ля́ти), метеля́тко (-тка). [З гу́сениці мете́лик став хоро́ший, золоти́й, аж сяв (Боровик.)]. • Мотыльки́, бот. Viola tricolor L. – бра́тки (триба́рві), полу́цвітки (-ток), полу́цвіт (-ту). |
Мотыля́ть – літа́ти (пу́рхати), як мете́лик. |
Насту́рция, бот. –
1) (Nasturtium R. Br.) насту́рція; (N. officinale R. Br.) насту́рція ліка́рська, ди́кий (водяни́й) хрін (-ну); 2) (Tropaeolum L.) красо́ля, насту́рція; (садовая, T. majus L.) красо́ля, красу́лі (-су́ль), красу́льки (-льок), капуци́ни (-нів), насту́рція, насту́рка, табачко́вий цвіт (-ту). [Мете́лик над квітка́ми літа́в, сіда́в то на красо́лю, то на мак (Самійл.)]. |
Ночной – нічни́й, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночі́шній. [По́гляд звів геть на не́бо нічне́є (Л. Укр.). В те́мряві нічні́й (Вороний). Калата́ло нічно́го сто́рожа (Коцюб.). Гудо́к прорі́зав пові́тря; кінча́лася нічна́ змі́на (Ледянко). Холо́дне вночі́шнє пові́тря (Грінч.) Серед вночі́шньої ти́ші (Корол.). Цвірча́ли вночі́шні цвіркуни́ (Загірня)]. • -на́я бабочка, -но́й мотылёк – не́тля, нічни́й мете́лик. [В гнівли́ве се́рце по́мисл злий, як не́тля в сві́тло, ли́не (Франко)]. • -ны́м бытом – вночі́; см. ниже -но́й порой. -но́е время, -на́я пора – нічни́й (вночі́шній) час, нічна́ доба́, (редко) нічна́ діб (р. доби́); см. Пора́ 1. • В -но́е время, -но́й порой, в -ну́ю пору – вночі́, за но́чи, нічно́го (вночі́шнього) ча́су, нічно́ї доби́, нічно́ю добо́ю, (диал.) уні́чпори (Біл.-Нос.); срв. Но́чью. • -но́й горшок – нічни́й го́рщик, нічни́й горще́чок, (нічне́) горня́(тко), урина́л (-ла), нічна́ ва́за, (эвфем.) генера́л. [Переда́йте мені́, будь ла́ска, нічни́й го́рщик (М. Хвильов.). Карло́ Іва́нович увійшо́в з поро́жнім «генера́лом» і поста́вив його́ обере́жно під кро́вать (М. Хвильов.). Шви́дше посади́ дити́ну на горня́тко! (Звин.)]. • -но́й дозор – нічни́й дозі́р, нічна́ ва́рта (ча́та). • -на́я красавица, бот. – а) (Hesperis matronalis L.) вечерни́ці (-ниць) (паху́чі), вечі́рня (нічна́) фія́лка, вечі́рня (нічна́) доба́; б) -на́я красавица и -на́я красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна́ краса́; в) -на́я красавица и -ны́е духи (-но́й дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна́ фія́лка. • -но́й мрак, см. Мрак. • -но́й отдых – нічни́й відпочи́нок (-нку), спокі́йне ночі́вля (-ля, ср. р.). [Як тебе́ забра́ли в москалі́, – ні одного́ спокі́йного ночі́вля не ма́ли ми (Г. Барв.)]. • -но́й пастух – нічни́й пасту́х, нічлі́жник, (редко ночлі́жник), нічліжа́нин, (редко) ночліжа́нин (мн. -жа́ни, -жа́н). [Ночлі́жники ба́чили, що такі́-то коло їх ко́ней ворожи́ли (Номис)]. • -ная птица – нічни́й (вночі́шній) птах, нічна́ (вночі́шня) пта́ха (пта́шка), нічни́ця. • -на́я работа – нічна́ (вночі́шня) робо́та; нічкува́ння. • -ная рубашка – нічна́ соро́чка, соро́чка на́ ніч. • -но́е светило – нічне́ світи́ло, мі́сяць (-ця), мі́сяць ясноро́гий, нічни́к (-ка́) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота́ діжа́. • -на́я тень – нічна́ (вночі́шня) тінь; (видение) нічни́й при́вид. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Бабочка, зоол. – мете́лик, -ка; (ночной) не́тля, -лі. |
Летучка –
1) (печатный листок) мете́лик, -ка; (почт. санитар.) лету́чка. |
Листовка – мете́лик, -ка. |
Мотылек – мете́лик, -ка. |
Мотыль –
1) моти́ль, -ля, мете́лик, -ка; 2) (в машинах) шату́н, -на́, вітряни́ця, -ці. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Мете́лик, -ка – мотылек, бабочка. • Лови́ти бі́лі мете́лики – забавляться как дитя. 2) род ажурного узора мережки; 3) небольшая брошюрка. |
Меті́ль, -еля́ – 1) см. Мете́лик;
2) название рубля-подарки новобрачным. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Брошюра – брошу́ра, мете́лик (-ка). |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
мете́лик, -ка, -ку! -лики, -ків |
ме́тіль, -теля; -телі, -лів = мете́лик |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Літа́йка, -ки, ж. = Метелик. Вх. Уг. 250. |
Мете́лик, -ка, м. Мотылекъ, бабочка. Ло́вить бі́лі мете́лики. Забавляется какъ дитя. Ном. № 6260.
2) Родъ ажурнаго узора мере́жки. КС. 1893. V. 181. Чуб. VII. 427. 3) Гарусное украшеніе въ видѣ кисточки на женскомъ полушубкѣ. Вас. 155. 4) Небольшая брошюрка. 5) мн. Мете́лики. Раст. Spergula arvensis L. ЗЮЗО. І. 171. Ум. Мете́личок. |
Мете́личок, -чка, м. Ум. отъ мете́лик. |
ІІ. Меті́ль, -ля, м.
1) = Мете́лик. Рубанок тільки дж-ж-ж, дж-ж-ж! а стружки як метелі здіймаються. Г. Барв. 51. 2) Названіе рубля, который дарится новобрачнымъ на свадьбѣ. Борз. у. Грин. III. 454. |
Пи́риця, -ці, ж. = Метелик. Вх. Лем. 448. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Листовка — мете́лик, -ка. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Ба́бочка = 1. д. Бабёнка. 2. Papilio — мете́лик, моти́ль. С. Л. – Ночна́я ба́бочка, Phalaena — полуно́шник. |
Бантъ = бант, (на взір квітки) квітка, (на взір мете́лика) мете́лик. |
Брошю́ра = кни́жечка, мете́лик. (Кіев.) — Краще б видати метеликами, кожну частину книжки нарізно. |
Голова́ = голова́, (здр.) — голі́вка, голо́вонька, голі́вонька, (побільш.) — голове́шка. — Всему́ дѣ́лу голова́ = привідця, в цїм дїлї голова́. — Какъ снѣгъ на́ голову = несподївано, не жда́но — не га́дано. — Ме́ртвая голова́ (метелик) = летю́чий пау́к (н. о. Малорус. нар. пред. и розсказы.) — Лома́ть го́лову = моро́читись. — Мы́лить го́лову = ми́лити чу́ба, скребти́ мо́ркву. — На́ голову розби́ть = до ноги́, до пня́ поби́ти. — Очертя́ го́лову = на о́слїп, (Фр.), на одча́й. — Потеря́ть го́лову = спантели́читись. — Пришло́ въ го́лову = спа́ло на ду́мку. — Сложи́ть го́лову = наложи́ти, накла́сти головою. — Щоб наложив зрадник головою. н. п. — Сломя́ го́лову = стрімголо́в, прожо́гом. — Не розібравши броду, не лїзь прожогом в воду. н. пр. — Ско́лько голо́въ, столько умо́въ, н. пр. = що голова́, то й ро́зум. н. пр. — Съ головы́ на́ голову = всї до о́дного. — Съ головы́ не выхо́дитъ = з ду́мки не йде́, не спада́є, не схо́дить. — Стри́женая голова́ = ги́ря. — Забажала гиря кісничків. н. пр. — Сорви́ голова́ = ши́беник, шиба́й-голова́. — Голово́ю вы́ше = на цїлу го́лову ви́ще. — Повѣ́сить го́лову = похню́пити ніс. — Жить одно́ю голово́ю = бурлакува́ти. — Срѣ́зать го́лову = засоро́мити. — Съ больно́й головы на здоро́вую, н. пр. = винува́та дїжа́, що не йде на ум їжа́. — Швець заслужи́в, а коваля́ пові́сили. — Слю́сарь прокрав ся, а коваля́ покара́ли. н. пр. — Бей въ мою́ го́лову! = я за все одвіча́ю. — Голова́ городско́й, волостно́й і т. д. = голова́ мі́ський, городськи́й, волосни́й і т. д. — Служи́ть голово́ю = головува́ти. — Го́ловы = при́шви (у чобіт). — Въ го́ловы = під го́лову. |
Гу́сеница = 1. (Eruca) — гусе́ниця, зб. гу́сень, гусельня́ (С. Л.), волохата — во́лос, волосїнь. (С. Л.). — З гусеницї метелик став, хороший, золотий аж сяв. Б. Б. 2. рос. Potentilla anserina L. = гу́сячі лапки, гуся́тник, золотни́к, золототи́сячник, повя́зок (укр.), мяку́ш, бі́лочник. С. Ан. |
Капу́стница, метелик = біла́н. |
Кресто́вка = 1. крижа́к, лиси́ця (що в неї шерсть від шиї до крижа по між червоною і бурою чорна). 2. (в картах) — хрести́, жир, жо́лудї. — Жир козирь. 3. рос. Crucianella — дїд, ста́рець, крижівни́ця. С. Пар. 4. мете́лик полуно́шник (Phalaena). |
Моль, ком. Tinea = міль, др. відм. — мо́ля, мільга́. — Кожний має свого моля, що його гризе. н. пр. — Міль моля гризе, коли нема що. н. пр. — Мільга мільгу їсть, а мільги й чорт не зъїсть. н. пр. — М. шу́бная, Tinea pellionella = вовня́на міль. — Ця біленька або жовтенька хатня міль взиваєть ся вовняною, бо шкодить більше хутру та вовнї. Степ. — М. вощи́нная = мотили́ця, метени́ця. — Метениця — сїренький метелик, залїтає крізь вічко у вулика. Степ. |
Мотылёкъ, мотылёчекъ = мете́лик, мете́личок. — Жвавий, як метелик. н. пр. — З гусеницї метелик став хороший, золотий, аж сяв. Б. Б. — Всї метелики вживають тільки рідку їжу, найпаче — солодкий квітовий сік. Степ. |
Моты́ль = 1. мотиль, здр. мете́лик. — Швидкий, як мотиль. н. пр. 2. шату́н, вітряни́ця (в парових машинах). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)