Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «метушня»
Шукати «метушня» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возня́ –
1) (суетливая беготня) метушня́, заметушня́, крутани́на, крутне́ча (р. -чі), плутани́на, тягани́на, гарми́дер, ге́мбель (р. -бля, м. р.), шамотня́, порани́на, шарпани́на; срв. Бара́хтанье;
2) (хлопоты) кло́піт (р. -поту), за́хід (р. -ходу) [Три дні за́ходу, а день пра́знику], за́ходи, моро́ка, раху́ба, па́нькання з ким-чим, на́зоління з к.-ч., (с обмазкой или побелкой комнаты, здания) пі́чкання, (с ч.-нибудь жидким) таляпани́на.
Гомозня́ – шамотня́, метушня́.
Движе́ние –
1) рух, хід (р. хо́ду). [Життя́ – то ві́чний рух. Мо́ре-мо́ре, без кра́ю просто́ре, ру́ху по́вне і ра́зом споко́ю! (Л. Укр.). Грома́дський рух. Хід небе́сних плане́т];
2) (проявление -ния, жест) рух, по́рух, мах. [Її́ ру́хи зроби́лися жва́вими, нерво́вими (Коцюб.). Зви́чним по́рухом торкну́всь держака́ від кинжа́ла. Інти́мний по́рух душі́ (Єфр.). Ки́нув зру́чним ма́хом на пле́чі пальто́ (Неч.-Лев.)].
• Он весь в движе́нии (фамил.) – дви́жки його́ всього́ беру́ть.
• Движе́ние рефлекторное (невольный жест) – ві́друх.
• Сделать быстрое движе́ние к чему – порва́тися до чо́го́. [Порва́вся бі́гти (Крим.)].
• Делать, сделать быстрое судорожное движе́ние ногою – дри́ґа́ти, -ся, дри́ґну́ти, -ся, дриґону́ти.
• Быстрое судорожное движе́ние ногою – дри́ґання;
3) движе́ние многих одушевл. предметов – рух, ворушня́, рухани́на.
• Движе́ние суетливое – метушня́. [Метушня́ в ха́ті зчини́лася: всі метуша́ться, не зна́ють, що поча́ти. Ворушня́, га́мір, крик, бігани́на (Франко)];
4) (волнение, смута) ро́зрух, ворохо́бня́;
5) движе́ние вперёд (о культуре = прогресс) – по́ступ. [Шляхо́м ві́чного по́ступу]; (к известной цели) прямува́ння, простува́ння, хід (р. хо́ду) до чо́го. [Невпи́нний хід до кра́щих форм життя́ (Єфр.)].
• Дать делу движе́ние – да́ти спра́ві хід, зру́шити спра́ву.
• Дело лежит без движе́ния – спра́ва не руша́є напере́д, (диал.) ді́ло лежи́ть (в суді́) без по́двигу;
6) прийти в движе́ние (зашевелиться) – заворуши́тися. [В корчмі́ все заворуши́лося; жид уті́к; горі́лка булькоті́ла на зе́млю].
• Привести в движе́ние – двигну́ти, зворухну́ти, пусти́ти в рух.
Ерала́ш –
1) плутани́на, розгардія́ш, ша́рва́рок (р. -рку), гарми́дер, метушня́;
2) нісені́тниця, см. Вздор;
3) (смесь конфет и сладостей разных сортов) мішани́на;
4) (карт. игра) розгардія́ш (р. -шу).
Катава́сия –
1) (церк.) катав[б]а́сія;
2) (беспорядок) гарми́дер (-ру), метушня́, колотне́ча, розгардія́ш (-шу́), бе́злад (-ду).
Лом –
1) см. Лома́ние;
2) (обломки) лім (р. ло́му), ла́мань (-ни); (только металла) брухт (-ту); (стекла, глин. изделий) бій (р. бо́ю). [Розва́лювали буди́нок і нароби́ли бага́то ло́му (Правн. Сл.). Назбира́ла ло́му вся́кого та продала́ за три карбо́ванці (Київщ.). Ки́нь те залі́зо в брухт (Липовеч.) Кампа́нія збира́ння бру́хту (Пролет. Пр.). Пога́но довезли́ по́суд: бо́ю бага́то нароби́ли (Київщ.)].
• Железный лом – залі́зний брухт, ла́мане залі́зо.
• Лом металла – метале́вий брухт.
• Продавать серебро в лом – продава́ти срі́бло на лім.
• Шоколад(ный) лом – шокола́дний лім;
3) (бурелом) лі[о]м (р. ло́му), вітроло́м (-ло́му). [Ой, піду́ я в ліс по дро́ва та наберу́ ло́му (Пісня)];
4) (орудие) лом (р. ло́ма); (с расширением на конце) копани́ця; (для ломки льда) пробі́й (-бо́ю), плі[е]шня́, пле́шень (-шня), шемі́нь (-ме́ня) (Вас.). [Розби́в ло́мом две́рі (Київщ.)].
• Лом лапчатый – лом лапа́(с)тий, ла́па;
5) см. Ломо́та;
6) (суматоха) розгардія́ш (-шу́), гарми́дер (-ру), метушня́, ша́рварок (-рку);
7) (крюк, петля) клюка́, клю́чка.
Неразбери́ха – (невила́зна) плутани́на, плу́тани́ця, закрутани́на, мі́шма, (сумятица) сум’ятня́, метушня́, гарми́дер (-деру). [Украї́нці кіне́ць-кінце́м му́сіли зректи́ся свого́ старо́го істори́чного найме́ння «ру́ські», – щоб не плоди́ти непорозумі́ннів та плутани́ни в свої́х націона́льно-грома́дських стосу́нках (Крим.). Ця плу́таниця була́ зо́всім не така́, щоб з не́ї ле́гко мо́жна було́ ви́плутатись (Грінч.). Їх бе́сіда злива́лася в яку́сь куме́дну мі́шму (Коцюб.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сумбур, сумбурность, сумбурщина – плутани́на, безла́ддя, бе́злад, недола́дність, (греч.) хао́с, (беспорядок) розгардія́ш, мішани́на, хаотичність, (разг.) плу́таниця, плу́танка, ка́ша; (суета) метушня́; (вздор, уст.) безглу́здя, нісені́тниця, дурни́ця:
• сумбур в голове – каша в голові;
• сумбур в изложении – плутанина у викладі.
[І Демидові здавалося, що все це життя, що крутилося навколо його, було якоюсь безладною мішаниною (Б.Грінченко). У товаристві лад — усяк тому радіє: Дурне безладдя лихо діє (Л.Глібов). Вона йшла додому з отуманеною головою. В думках усе переплуталося, і дівчина не в силі була сама розібратися в тій плутанині (С.Журахович)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Возня –
1) (суетливая беготня) метушня́, -ні́;
2) (о трате времени, хлопотах) тягани́на, -ни, кло́піт, -поту.
Суета –
1) (тщета) марно́та, -ти, суєта́, ма́рність, -ности;
2) (беготня, спех) метушня́, -ні́.
Суетня – метушня́, -ні́.
Суматоха – сум’яття́, -ття́, метушня́, -ні́, гарми́дер, -ру.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Губерния
• И пошла писать губерния (разг.) – і почалася писанина; і почалося; і все заворушилося; і почалася метушня (веремія); і все заметушилося.
Движение
• Быстрое, суетливое движение – (про багатьох) Руханина; метушня (ворушня).
• Быть в движении – рухатися; (іноді емоц.) ходити ходором.
• Дать делу движение – дати справі хід; зрушити справу.
• Движение вперёд (про культуру, прогресс) – поступ.
• Движение по службе – посування по (на) службі.
• Движение рефлективное (невольный жест) – відрух.
• Душевное движение – порух душі (мислі).
• Освободительное движение – визвольний рух.
• Приводить, привести в движение что – давати, дати рух чому; надавати, надати руху чому.
• Революционное движение – революційний рух.
• Сделать быстрое движение к чему – зробити швидкий рух до чого; порватись до чого.
Мышиный
• Мышиная возня – мишача біганина, метушня…
Писать
• Вилами по (на) воде писано – то ще вилами на воді писано; це по воді вилами писано; це ще непевне. [Це ще вилами писано, а граблями скороджено. Пр.]
• Закон не писан для кого, кому (разг.) – закон не писаний кому.
• Не про меня (тебя, нас) писано (разг.) – не про мене (тебе, нас.) писано; (образн.) це пороги не про мої (не про твої, не про наші…) ноги.
• Писать, выделывать, выводить ногами кренделя (крендели) (разг.) – Див. крендель.
• Писать под диктовку – писати під диктовку; писати з голосу.
• Пиши пропало – кажи (пиши) пропало; махни на все рукою; спускайся на дно; (іноді) марна надія.
• Пошла писать губерния (разг.) – і почалася писанина; і почалося; і все заметушилося (заворушилося); і почалася метушня (веремія, катавасія); пішли писати та відписувати. [Не вигадали поради й волосні. Судили, рядили — та окружному, а окружний — та губернаторові. Пішли писати та одписувати… Мирний.]

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Движение – рух (-ху); (к известной цели) – прямува́ння, простува́ння; (суетливое) – ворушня, метушня; (вперед) – по́ступ (-пу); д. грузовое – вантаже́вий рух, рух вантажі́в; д. железнодорожное – залізничий рух; д. пешеходное – пі́ший рух; д. по делу – рух у спра́ві; д. уличное – рух ву́лицями; без -ния (оставаться) – нерухо́мо, без ру́ху; оставлять без движения – не дава́ти, не да́ти ру́ху (хо́ду), лиша́ти без ру́ху; приводить в -ние – дава́ти, да́ти ру́х, ру́хати.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

метушня́, -ні́, -не́ю

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Метушня́, -ні́, ж. Суета, замешательство, беспорядочное движение. І всюди рух та метушня, та клопіт. М. Стар. Там метушня — як у ярмарку! С. Пальчик Звен. у. Ефр.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Суета — суєта́, -ти; метушня́, -ні́; без суеты — без метушні́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Суєта́ = 1. ма́рність, марно́та. — Марність сього сьвіту. Кв. 2. метушня́, хватани́на, шамотня́ (С. З.), хапотня́ (С. Ш.), хапани́на, шамо́тнява, ша́рварок — І всюди рух, та метушня, та клопіт. Ст. Г. — Крик,метушня людей. Л. Н. В. 3. клопоту́н, ту́пало (С. Ш.), побі́гач (Лев.).
Сумато́ха = сумя́ття (С. Л.), метушня́, метуші́ння, сумотня́, бігани́на (С. Л.), мішани́на, мішани́ця, ша́рварка. ша́йварок, гарми́дер, ре́йвах, трусени́ця, трусани́на і д. Суета́ 2. — Крик, метушня людей. Л. Н. В. — Усї заметушились, по всьому сему трусениця: чорт пана несе. Кр.

Запропонуйте свій переклад