Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «милиця»
Шукати «милиця» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Деревя́шка –
1) дереви́нка [Ви́тягни дереви́нку з ка́ші]; (для обтяжной пуговицы) дерев’я́нка;
2) (костыль или приделанная нога) ми́лиця, дерев’я́нка, ку́ля́. [Коло пу́стки на ми́лиці моска́ль шкандиба́є (Шевч.). Оттак, як бач, на дерев’я́нці шкандиба́ю (Гліб.). Він на ку́лі́ хо́дить].
Косты́ль –
1) (посох) косту́р (-ра́), (клюка для хромых) ми́лиця, клю́чка. [Стари́й дід ле́две хо́дить з костуро́м (Сл. Ум.). Був криви́й на одну́ но́гу і взяв на́віть нову́ ми́лицю (Н. Лев.). Приколива́в і вклони́вся, схили́вся на свої́ ключки́ (М. Вовч.)];
2) (палка) клю́чка, кові́нька, ціпо́к (-пка́);
3) (гвоздь) бретна́ль, (искаж.) брента́ль (-ля́);
4) (бревно для лазу) схі́дня, схо́дець (-дця);
5) (виселица) ши́бениця;
6) (поворотный глаголь) жураве́ль (-вля́);
7) (навес) ґа́нок (-нку), козиро́к (-рка́);
8) (в шахте) ро́зпірка;
9) (согнутая рука) клю́чка.
• Кошка -ты́ль ставит – ки́цька на басі́ гра́є.
Нога́ –
1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога́ (мн. но́ги, ніг); (ступня) нога́, (зап.) стопа́. [Ту́пне кінь ного́ю (Шевч.). Хло́пчик стої́ть на одні́й нозі́ (М. Вовч.). Во́вка но́ги году́ють (Номис). Сте́жка заси́пана сні́гом, і ані о́дного слі́ду стопи́ лю́дської не ви́дно на його́ бі́лій ска́терті (Франко)].
• Две, обе -ги́ – дві, оби́дві ноги́ (нозі́). [Стає́ на рука́х, одкида́є оби́дві нозі́ наза́д, нена́че брика́є ни́ми (Н.-Лев.)].
• Левая, правая -га – лі́ва, пра́ва нога́.
• Задние, передние -ги – за́дні, пере́дні но́ги.
• Деревянная -га – дерев’я́на нога́, (деревяшка) дерев’я́нка, (костыль) ми́лиця.
• Вверх -га́ми –
а) (в прямом знач.) догори́ нога́ми, горі́ніж, сторч голово́ю;
б) (перен.: вверх дном) догори́ нога́ми, догори́ ко́ренем, шкере́берть. [Все він переверну́в догори́ ко́ренем (Звин.)].
• -га́ми вниз (к земле) – долі́ніж.
• Босыми -га́ми – бо́сими нога́ми, (босиком) босо́ніж.
• В -га́х – в нога́х.
• Пусть не путается в -га́х партии – (не)ха́й не плу́тається під нога́ми в па́ртії.
• На босую -гу – на бо́су но́гу, (на-)босо́ніж, на-бо́се.
• Лёгкий на -гу, см. Лё́гкий 7.
• Он на -га́х (ходит, здоров) – він уже́ підві́вся (став) на но́ги, він уже́ хо́дить, він уже́ здоро́вий (оду́жав, ви́чуняв, диал. окли́гав и окли́гнув).
• Он уже опять на -га́х – він уже́ зно́в(у) на нога́х.
• В грехах, да на -га́х – у гріха́х, та на нога́х.
• Быть весь день на -га́х – бу́ти ці́лий день на нога́х, ці́лий день не сі́сти (не присіда́ти). [Я-ж ці́лий день не ся́ду! (Звин.)].
• Под -га́ми – під нога́ми, (изредка) під ного́ю. [Ви підійма́єтесь схо́дами; вони́ рипля́ть під ва́шою ного́ю (Микит.)].
• С головы до ног, с ног до головы – від голови́ до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови́. [Обмі́ряв її́ вели́чним по́глядом од голови́ до ніг (Крим.)].
• Вооружённый с головы до ног – озбро́єний від голови́ до ніг (до п’ят).
• Со всех ног – що-ду́ху (в ті́лі), що є (єсть) ду́ху, скі́льки ду́ху, що-ду́х у ті́лі (М. Вовч.), що но́ги несу́ть (несли́), (во всю прыть) чим-ду́ж, (во все лопатки) на всі за́ставки́, на всю ви́тягу, (опрометью) прожо́гом.
• С руками и (с) -га́ми – з рука́ми й (з) нога́ми.
• У чьих ног – коло (біля) чиї́х ніг (зап. стіп), (зап.) у чиї́х стіп. [У стіп твої́х (душа́) весь свій тяга́р скида́є (Франко)].
• Ни -го́ю (к кому) – (а)ні кро́ку (ні ного́ю) (до ко́го).
• -ги́ не клади (не ставь, не заноси) куда – і ступну́ти (і ходи́ти) не ду́май куди́, (а)ні кро́ку (ні ного́ю) куди́.
• -ги́ моей не будет у тебя – ноги́ моє́ї не бу́де в те́бе.
• Бросаться, броситься кому в -ги – ки́датися, ки́нутися кому́ в но́ги (під но́ги, до ніг), па́дати, впа́сти кому́ в но́ги (під но́ги, до ніг). [Упа́в фарао́ну під но́ги (Франко). Він упа́в до ніг милосе́рдного анабапти́ста (Кандід)].
• Быть на короткой (дружеской) -ге́ с кем, см. Коро́ткий 4.
• Быть (стоять) одной -го́й в могиле – бути одно́ю ного́ю в труні́ (в домови́ні), стоя́ти одно́ю ного́ю над гро́бом (у гро́бі, в домови́ні).
• Валиться, свалиться с ног – на нога́х не стоя́ти (не всто́яти), вали́тися (па́дати), звали́тися (з ніг). [Ви́йду за воро́та, від ві́тру валю́ся (Метл.)].
• Вставать с левой -ги́, левою -го́ю (с постели) – встава́ти на лі́ву но́гу (лі́вою ного́ю) (з посте́лі, з лі́жка).
• Давай бог -ги – хо́ду, хо́да, дра́чки, навті́[е́]ки, навтікача́; срв. Наутё́к. [Як поба́чив це я, ки́нув мерщі́й каву́н, та хо́ду (Звин.). Я, не до́вго ду́мавши, за́раз навті́ки, куди́ о́чі зирну́ли, а но́ги понесли́ (М. Вовч.)].
• Держать свой дом на приличной -ге́ – держа́ти (трима́ти) свою́ госпо́ду на поря́дній (присто́йній) стопі́ (на присто́йній лі́нії, як у (до́брих) люде́й, як поря́дним лю́дям годи́ться).
• Держаться, удержаться на -га́х – трима́тися (держа́тися), втри́матися, (вде́ржатися) на нога́х.
• Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу – жи́ти на широ́ку стопу́ (в розко́шах, на всю гу́бу, по-па́нському, диал. ве́лико), розкошува́ти, панува́ти. [Захоті́в він ве́лико жи́ти і аж три кімна́ти собі́ найня́в (Лубенщ.)].
• Итти (-га́) в -гу – іти́ (ступа́ти) (нога́) в но́гу, іти́ (ступа́ти) ступі́нь у ступі́нь, (держать шаг) трима́ти крок. [В ме́не до́нька в но́гу з Жо́втнем за́вжди йде (Влизько). Він так ступі́нь у ступі́нь ступа́є, на́че мі́ря, як тра ступа́ти (Канівщ.). Жовня́рський крок трима́ти (Франко)].
• Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги́ – іти́ не в но́гу.
• Итти -га́ за́ -гу (-га́ по́ -гу) – іти́ нога́ за ного́ю; см. ещё Ме́дленно 1 (Итти -но) и Плести́сь 2. [Ішо́в захо́жий ти́хо, нога́ за ного́ю (Мирний)].
• Кидать, кинуть что под -ги кому – кида́ти, ки́нути що під но́ги кому́.
• Кланяться, поклониться в -ги – кла́нятися (вклоня́тися), вклони́тися в но́ги. [Вклони́лася низе́нько, аж в са́мії но́зі (Сл. Закр.)].
• Класть (слагать), положить (сложить) что к -га́м чьим – кла́сти (склада́ти), покла́сти (скла́сти) що до ніг чиї́х. [До ніг наро́дженої з пі́ни склада́йте… ліхта́р мій… і кий (М. Зеров)].
• -ги носят – но́ги но́сять.
• Куда -ги понесут – куди́ но́ги понесу́ть, (куда глаза глядят) світ за́ очі (за очи́ма), куди́ гля́дя, навмання́, навманя[ь]ки́.
• Отбиваться от чего руками и -га́ми – відбива́тися від чо́го рука́ми й нога́ми, (сопротивляться) пруча́тися про́ти чо́го рука́ми й нога́ми, опина́тися (огина́тися) (що-си́ли) про́ти чо́го.
• Переваливаться с -ги́ на -гу́ – перехиля́тися (перехня́блюватися) з бо́ку на бік, колива́ти з ноги́ на но́гу; см. Перева́ливаться 3.
• Переминаться с -ги́ на́ -гу – переступа́ти з ноги́ на но́гу (фам. з одніє́ї на дру́гу), (топтаться) тупцюва́тися, ту́пцятися, топта́тися.
• Плясать в три -ги́ – витанцьо́вувати на всі за́ставки́.
• -ги не повинуются (не слушаются) – но́ги не слу́хають(ся) (не х(о)тя́ть слу́хатися).
• -ги подкашиваются, подкосились – но́ги підло́млюються (підтина́ються, млі́ють), підлама́лися (підтяли́ся, помлі́ли).
• Поднимать, поднять (поставить) кого на́ -ги –
а) (больного) зво́дити, зве́сти́ кого́ на но́ги, на світ пусти́ти кого́. [Хто мене́ на світ пусти́в? – Я тепе́р здоро́ва (Мартинов.)];
б) (перен.) зво́дити (ста́вити), зве́сти́ (поста́вити) кого́ на но́ги; срв. Поста́вить 1.
• Подставлять -гу, см. Но́жка (Подставлять -ку).
• Положить -гу на -гу – закла́сти но́гу на но́гу.
• Поставить войска на военную, на мирную -гу – переве́сти́ ві́йсько на воє́нне, на ми́рне стано́вище.
• Протянуть -ги –
а) (в прямом знач.) простягти́ (ви́тягти) но́ги, (о мног.) попростяга́ти (повитяга́ти) но́ги;
б) (умереть) простягти́ся, ви́простатися, (вульг.) заде́рти но́ги, ду́ба да́ти, ґи́ґнути, освіжи́тися, переки́нутися. См. Протя́гивать 1 (-ну́ть ноги).
• Сбивать, сбить с ног кого – збива́ти (вали́ти, зва́лювати), зби́ти (звали́ти) з ніг кого́; см. ещё Заморо́чить кого. Связать кого по рукам, по -га́м – зв’яза́ти кому́ ру́ки й но́ги, (сделать жизнь несчастной) зав’яза́ти кому́ світ.
• Срезать кого с ног – знесла́вити, зга́ньби́ти, зганьбува́ти кого́.
• Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на́ -ги –
а) (в прямом знач.) зво́дитися (здійма́тися, спина́тися), зве́сти́ся (зня́тися, с[зі]п’я́сти́ся) на но́ги, (порывисто) схо́плюватися (зрива́тися), схопи́тися (зірва́тися) на (рі́вні) но́ги;
б) (перен.) спина́тися (зво́дитися, здійма́тися), с[зі]п’я́сти́ся (зве́стися, зня́тися) на но́ги (на собственные -ги: на вла́сні но́ги), (диал.) оклига́ти, окли́гати и окли́гнути. Срв. Поднима́ться. [Коли́ довело́ся спина́тися на вла́сні но́ги, то обста́вини ду́же зміни́лися на гі́рше (Н. Громада). Він до́вго бідува́в; оце́ окли́гав, як зроби́вся заві́дуючим ремо́нтами (Лубенщ.)].
• Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги – става́ти, спина́тися, зво́дитися, здійма́тися), ста́ти (с[зі]п’я́сти́ся, зве́сти́ся, зня́тися), (о мног.) постава́ти (поспина́тися, позво́дитися, поздійма́тися) на за́дні но́ги, (на дыбы) става́ти, ста́ти, (о мног.) постава́ти ца́па (ца́пки, цапко́м, ста́вма, ду́ба, ди́бки дибка́, го́пки).
• Не знает, на какую -гу, стать – не зна́є, на котру́ ступи́ти (ступну́ти).
• Стать без ног – позбу́тися ніг, втра́тити но́ги, зроби́тися безно́гим, збезно́жіти.
• Еле -ги унести откуда – ле́две но́ги ви́нести, ле́две втекти́ (диал., зап. ви́втекти) зві́дки.
• Унеси бог -ги – аби́ ті́льки (лиш(е́)) втекти́; см. ещё выше Давай бог -ги.
• Руками и -га́ми упираться – упира́тися рука́ми й нога́ми; см. ещё выше Отбиваться руками и -га́ми.
• Хромать на одну -гу – кульга́ти (шкандиба́ти, шкатульга́ти) на одну́ но́гу.
• Ног под собою не чувствовать (не чуять) – землі́ (ніг) під собо́ю не чу́ти. [Землі́ під собо́ю не чув: як той ві́тер мчавсь (Мирний)].
• Шаркать -га́ми – чо́вгати (со́вгати) нога́ми.
• Одна -га́ тут другая там – одна́ нога́ тут, дру́га там; (реже) на одні́й нозі́. [«Ху́тче-ж!» – «На одні́й нозі́» (Свидн.)].
• За глупой головой и -гам непокой – за дурно́ю голово́ю і нога́м ли́хо (Приказка).
• Баба-яга, костяная -га́ – ба́ба-яга́ нога́-костюга́, ба́ба-яга́ костяна́ нога́ (ЗОЮР II);
2) (подставка, стойка) нога́; срв. Но́жка 2;
3) строит., техн. – (крана, копра, циркуля) нога́; (наслонная) нарі́жник (-ка); (стропильная) крокви́на;
4) (у сапожников) копи́л (-ла́); см. Коло́дка 3;
5) (снопов) ряд (-ду), рядо́к (-дка).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Протез – (франц. от греч.) протез, (деревяшка) дерев’янка, (костыль или приделанная нога) ми́лиця, дерев’я́нка, ку́ля́.
[Його протез ліг горизонтально і грізно дивився на мене, як цівка важкого кулемета (Юрій Ячейкін). — Добре, подивимося. Як тобі цей протез? — Жме, не можу закрити рота. — Чорт забирай! Які ви всі тендітні. Ану, приміримо цей. — Він мені завеликий. Якщо я чхну, він випаде. — А ти не застуджуйся, холеро. Відкривай рота (М.Жердинівська, перекл. Л.Сепульведи). Як політикові, Скрипникові не конечне було розумітися на тонкощах лінґвістики. Але він був мудрий політик і цілком на висоті призначення — керувати справами культури. Інтуїцією він непомильно розумів те, на що звертали увагу люди з мовознавчих кіл типу Олени Курило: потребу поставити українську мову на власні ноги, надати їй самостійного значення; вивільнити з-під впливів російської, поклавши в її основу джерела народної мови. З уваги на це він уважно прислухався до пропозицій західньоукраїнських мовознавців, коли йшлося про норми, які українську мову віддалювали від впливів російської: написання ґ не лише в українських словах типу ґава, ґудзик тощо, а й у новіших запозиченнях з латинської та взагалі з чужих живих мов ("енерґія, ґастроля); пом’якшене л у чужомовних словах типу лямпа, плянета; сполучення ія в словах типу соціялізм тощо. Також зміна роду в чужомовних словах, якщо вони вже прийшли через російську мову з перекрученою родовою ознакою (рос. класс — кляса, протез — протеза і под.) (І.Кошелівець). Рипить проблем натруджений протез. А хочеться хоч з чогось порадіти… (Микола Боровко). Без телевізора, без жінки, без жалю сиджу. Я сам собі — мов ліга. А жінка та — немов зима без снігу. А жінка та — немов душі протез (В.Слапчук). Міняю бензопилку на протез]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Деревяшка –
1) (костыль) ми́лиця, -ці, дерев’я́нка, -ки;
2) (на ногах, для пуговиц) дерев’я́нка, -ки;
3) (маленький осколок) дереви́нка, -ки.
Костыль – ми́лиця, -ці, ко́стур.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

косты́ль [глуха́рь] 1. бретна́ль,-ля
2. ми́лиця,-ці (1. металевий стрижень, загостерний з одного кінця й розширений або загнутий під прямим кутом із другого; 2. пристосування для опертя в деяких машинах, механізмах)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ми́лиця – костыль, деревяшка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ми́лиця, -лиці; -лиці, -лиць

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ку́ля, -лі, ж.
1) Шаръ. Сподівався колись добути свою законну долю і місце на земляній кулі. Левиц. (Правда, 1868, 423).
2) Пуля. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. № 83. Щоб тебе перша куля не минула. Ном. № 3771. Ку́лі ли́ти. Врать. Кулі ллє. Ном. № 6939.
3) Ядро.
4) = Милиця. Він на кулі ходе. Ум. Ку́лька.
Ми́лиця, -ці, ж. Костыль, деревяшка, деревянная нога. Щоб ти на милицях пішов. Ном. 3720. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 398.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Костыль — ми́лиця, -ці; К. рельсовый — бретна́ль, -ля.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Деревя́шка = 1. деревя́шка (кружечок деревяний для ґудзика). 2. деревя́нка, ми́лиця. — Шкандибає на милицї К. Ш. — Дайте милицї підпирати ся, піду до дївчини женихати ся. н. п.