Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «надхнення»
Шукати «надхнення» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вдохнове́ние –
1) надхне́ння, відхне́ння. [Поети́чне надхне́ння];
2) (внушение) на́дих, наві́яння. [З бо́жого наві́яння];
3) (увлечение) підне́се́ння, за́хват, надпори́в(а).
Вдохнове́нный – надхне́нний, по́вний надхне́ння.
Внуше́ние –
1) наві́ювання, наві́яння кому́ чого́. [Гіпноти́чне наві́яння. Бо́же наві́яння].
• Внуше́ние свыше – надхне́ння (наві́яння) з не́ба.
• Внуше́ние на расстоянии – наві́яння (вмовля́ння) через далечі́нь (Крим.);
2) (уговаривание, убеждение) намовля́ння, умовля́ння, намо́ва. [Сильні́ша в не́ї та ду́мка, ніж на́ші намо́ви й на́ші сльо́зи (Фран.)].
• Следовать чьим-л. внуше́ниям – іти́ за чиї́мись намо́вами;
3) (выговор) застереже́ння, напоу́млення, вимо́ва, нага́на, суво́ра, пригруща́ння, угруща́ння. [Неха́й іде́ до па́на; там почу́є напоу́млення. Послу́хай старе́чої суво́ри (М. Вовч.)].
• Делать внуше́ние – вичи́тувати, ви́читати кому-неб., зроби́ти застереже́ння, (сильнее) висло́влювати нага́ну. [Ви́читавши всьому́ гу́ртові, дире́ктор поча́в бра́ти в шо́ри пооди́нці (Васильч.)].
Горни́ло – го́рен (р. го́рна), го́рно. [В го́рні генія́льного надхне́ння (Єфр.). Небе́сне го́рно, мов за гріх, пожре́ усі́х (Крим.)].
Наи́тие – на́дих (-ху), надхне́ння, наві́яння (-ння), на́хід (-ходу); (влияние) вплив (-ву). [Ми всі під на́дихом твої́м (Куліш). Чому́ так до́вго не нахо́дить на ньо́го місти́чне наві́яння од бо́га та екста́з? (Крим.). А я́к-же це вона́ обо́х нас зна́є? чи з на́ходу яко́го, чи з надхне́ння? (Куліш)].
• Под -тием, по -тию – під на́дихом, з наві́яння; (под влиянием) під(о) впли́вом.
Неоскудева́емый, Неоскудева́ющий, Неоску́дный –
1) см. Неоску́делый;
2) (неисчерпаемый) невичерпа́нний, невиче́рпний, (неиссякаемый) невисиха́нний, невиси́ханий, (неистощимый) невиснажни́й, (не знающий усталости) невисильни́й, невирі[о́]бни́й, що не зна́є ви́робу, що на йо́го (й) ви́робу нема́(є). [Невичерпа́нне джерело́ надхне́ння (Київ)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вдохновение, вдохновенье –
1) натхне́ння, наснага;
2) (внушение) на́дих, наві́яння;
3) (увлечение) підне́сення, за́хват, надпори́в:
• посетило вдохновение – найшло натхнення;
• черпать вдохновение – надихатися (надихуватися), живитися, (ещё, у́же) окриля́тися, запа́люватися, загорятися.
[Поети́чне надхне́ння. З Бо́жого наві́яння (АС). Творчість не підкоряється ні обліку, ні регулюванню. Не можна надихатися за замовленням (П.Загребельний). — Я просто окриляюсь, дивлячись на сю натуру (Олена Пчілка). У нашім повіті… люди запалюються до кожної спільної роботи (В.Стефаник). Дівчинка вже загорілась, захоплена Тарасовим запалом, — швидше побачити й змалювати чудове дерево (О.Ільченко); За сто літ існування новіша література наша… живилась переважно селом, сільським побутом, етнографією (М.Коцюбинський). То був час найбільшого піднесення в родинному житті. Зі сварки і чарки народжувалась бійка. Таточко вимахував стільцем,— є на що подивитись,— мов сокирою, а матуся сікла головешкою, наче шаблею (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). У кожного з нас виникають ідеї. Ідеї — безсмертні. Вони живуть вічно. Але цього не скажеш про натхнення. Натхнення як свіжий фрукт або молоко: воно має обмежений термін придатності (Н.Кошманенко, перекл. Ф.Джейсона, Д.Г.Генсона). Нарешті на нього зійшло натхнення. І послало його під три чорти (Андрій Крижанівський). Натхнення — не оселедець, який можна засолити на багато років (Ф.Ґізо)]. Обговорення статті
Внушение –
1) навіювання, навівання, навіяння кому чого, накликання, викликання, вселяння, прищеплювання, прищеплення;
2) (уговаривание, убеждение) намовляння, умовляння, переконування, (наущение) намова, (наставление) повчання, напучування, наука, нарозумляння;
3) (выговор) застереження, напоумлення, вимова, нагана, догана, сувора, пригрущання, угрущання;
4) (воздействие на психіку, мед.) сугестія, навіяння, навіювання, (гіпноз) гіпноз:
• внушение свыше – надхнення (навіяння) з неба;
• внушение на расстоянии – навіяння (вмовляння) через далечінь;
• действовать по внушению чьему – діяти з намови чиєї (за намовою чиєю);
• делать, сделать внушение (выговор) – вичитувати, вичитати [нотацію] кому; читати, прочитати нотацію кому; робити, зробити застереження кому; (сильнее) висловлювати, висловити (вичитувати, вичитати, давати, дати) нагану (нагінку) кому;
• лечить внушением кого – лікувати гіпнозом (навіюванням) кого;
• массовое внушение – масовий гіпноз (масове навіювання);
• не слушаться внушений – не слухати (не слухатися) порад (намов, умовлянь);
• отеческое внушение – батьківське напучення (повчання), батьківська наука;
• сила внушения – сила повчання (напучення, намови);
• следовать чьим-либо внушениям – іти за чиїми намовами (порадами);
• строгое внушение – сувора догана (нагана, намова), суворе напучення.

[Послухай старечої сувори (М.Вовчок). Сильні́ша в не́ї та ду́мка, ніж на́ші намо́ви й на́ші сльо́зи (І.Франко). Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (С.Васильченко). Нехай іде до пана; там почує напоумлення (АС). — «За ті пісні, що їх вона складала, за те страждання, що вона страждала, за батька, що розп’ятий у Варшаві, а не схилив пред ворогом чола, — не вистачало б городу Полтаві, щоб і вона ще страчена була! Тож відпустивши дівчину негайно і скасувати вирока того. А суддям я таку даю нагану: щоб наперед без відома мого не важились на страти самочинні, передовсім освідчили мене про кожну страту по такій причину, що смерть повсюди, а життя одне» (Л.Костенко). Бо вже ні янгол, ні великі ночі до цих молінь не вернуться, бо вже самозагублених ніхто не вбереже, бо їм чужі напучування отчі і материне лоно їм чуже М.Фішбейн, перекл. Р.М.Рільке)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НИСПОСЫЛА́ТЬ уроч. посила́ти /дарува́ти/ з небе́с /згори́/, низпосила́ний;
ниспосыла́ющий що /мн. хто/ дару́є з небе́с тощо, ще́дрий на дари́, дари́тель, уроч. низпосила́ний, висо́кий дарода́вець;
ниспосыла́ющий благода́ть /ниспосыла́ющий вдохнове́ние/, дари́тель /низпосила́ний/ благода́ті /надхне́ння/;
ниспосыла́ющийся/ниспосыла́емый даро́ваний згори́ /з небе́с/.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Боговдохновенный – надхне́нний від бо́га, що ма́є надхне́ння від бо́га.
Вдохновение –
1) надхне́ння, -ння;
2) (увлечение) підне́сення, -ння, за́хват, -ту.
Дух –
1) дух, -ха;
2) (вдохновение) надхне́ння, -ння;
3) (настроение) дух, -ху, на́стрій, -строю.
Наитие – надхне́ння, -ння.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Надхне́ння – вдохновение.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

надхне́ння, -ння, -нню, -нням

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Надхне́ння, -ня, с. Вдохновеніе.
Натхне́ння, -ня, с. = Надхнення.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вдохнове́ніе = надхне́ння, натхне́ння. — Є в сьвітї слава з погляду нового достойна вищих дум, пісень пророчих, геройського натхнення огняного і чистих сліз дївочих. К. Б.