Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «настроїти»
Шукати «настроїти» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Нала́живать, нала́дить –
1) (исправлять) ла́годити, пола́годити, нала́годжувати, нала́годити, ладна́ти, наладна́ти, поладна́ти, направля́ти, напра́вити, (о мног.) понала́годжувати, понаправля́ти що. [Спини́вся годи́нник, – тре́ба до ма́йстра нести́, щоб пола́годив (напра́вив) (Київ). Віз полама́вся, – тре́ба нала́годити (Сл. Гр.)]; 2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) нала́годжувати, ла́годити, нала́годити, зла́годжувати, зла́годити, наладно́вувати, ладна́ти, ладнува́ти, наладн(ув)а́ти, ла́дити, нала́дити, (пров.) напосу́джувати, напосу́дити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]то́вувати, рих[ш]тува́ти, нарих[ш]тува́ти, (о мног.) понала́годжувати, поналадно́вувати, понарих[ш]то́вувати що. [Нала́годив пи́лку, – ході́мо пиля́ти (Київщ.). Наладна́ла маши́нку, – сіда́й, ший (Київщ.). Нала́див дід хи́жу для ба́бки (Номис). Напосу́див млина́ таки́ як треба́, а ві́тру нема́ (Канівщ.). Я вже тобі́ напосу́дила, – сіда́й та тчи (Канівщ.). Нариштува́в во́за (Канівщ.)]. • -ть дело – нала́годжувати, ла́годити, нала́годити, наладно́вувати, ладна́ти, наладна́ти, нала́дити спра́ву (ді́ло), да́ти лад спра́ві. [Чи не нала́годить він того́ ді́ла? (Стор.). Спра́ву вже були́ зовсі́м наладна́ли, а він приї́хав і все нам попсува́в (М. Грінч.). Я вся́кій спра́ві дам лад (Звин.)]. • -ть жизнь, отношения с кем – нала́годжувати, нала́годити, наладна́ти, нала́дити, впорядко́вувати, впорядкува́ти життя́, відно́сини (взає́мини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згара́здити життя́. [Він до́бре впорядкува́в відно́сини між ци́ми двома́ устано́вами (Київ). Мо́же собі́ чолові́к усе́ здобува́ти, та не згара́здить собі́ життя́ си́лою (М. Вовч.)]; 3) (настраивать музик. инструмент) настро́ювати, настро́їти, (о мног.) понастро́ювати що (в лад, до ла́ду); 4) (подучать кого) навча́ти, навчи́ти, (о мног.) понавча́ти кого́. [Навчи́в його́, що́ тре́ба говори́ти (Київщ.)]; 5) -дить своё – заторо́чити своє́, заве́сти́ своє́ї, пра́вити (торо́чити) своє́. [Я йому́ кажу́ одно́, а він своє́ пра́вить (Радом.). Хоч ти йому́ що кажи́, а він своє́ торо́чить (Черкащ.)]. • -дила сорока Якова, – одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни – наш дяк що співа́, та все на о́сьмий глас, (грубее) говори́ла бабу́сенька до са́мої сме́рти, та все чо́рт-зна-що. Нала́женный – 1) пола́годжений, нала́годжений, зла́годжений, нала́днаний, пола́днаний, напра́влений, понала́годжуваний, понапра́вляний; 2) нала́годжений, зла́годжений, наладно́ваний, нала́днаний, нала́джений, напосу́джений, нарих[ш]то́ваний, понала́годжуваний, понала́джуваний, понарих[ш]то́вуваний; впорядко́ваний. [На току́ стоя́ла зовсі́м нала́годжена (нарихто́вана) до пра́ці ві́йка (Київщ.). Нала́днані підприє́мства (Азб. Ком.). Дово́дилося роби́ти до́бре вже впорядко́ване й зви́чне ді́ло (Рада)]; 3) настро́єний, понастро́юваний; 4) на́вче́ний. |
| Напая́сничать – наблазню[у]ва́ти, настро́їти (накле́їти) ду́рника. • -ться – наблазню[у]ва́тися. |
| Наскоморо́шить и -ро́шничать – нафіґлюва́ти, насміха́чити, наштука́рити, наштукарюва́ти, наструга́ти фі́ґлів; (напаясничать) наблазню[у]ва́ти, настро́їти (накле́їти) ду́рника. • -ться – нафіґлюва́тися, наштукарюва́тися, наблазню[у]ва́тися. |
| Настра́ивать, настро́ить –
1) (строение), см. Надстра́ивать; 2) (строений) набудо́вувати, набудува́ти, наста́вити, (каменных, кирпичных) намуро́вувати, намурува́ти, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудо́вувати, понамуро́вувати чого́. [Будува́в, будува́в, – ото́ й набудува́в (Брацл.). Понабудо́вував комі́р по́вен двір (Сл. Ум.). Понабудо́вували і понамуро́вували собі́ пани́ за́мочків (Куліш)]; 3) (проказ) наро́блювати, нароби́ти, нако́ювати, нако́їти (фі́ґлів, вредных: зби́тків, шко́ди; пакостей: ка́постів), набро́ювати, набро́їти; срв. Напрока́зить; 4) (музык. инструмент) настро́ювати, стро́їти, настро́їти (в лад, до ла́ду), нала́джувати, ла́дити, нала́дити, нала́годжувати, нала́годити, наладно́вувати, наладнува́ти, вила́годжувати, ви́лагодити, направля́ти, напра́вити, (о мног.) понастро́ювати и т. п. що. [Як ду́дку настро́їш, так вона́ гра́є (Чуб. I). Настро́їв лі́ру (Рудан.). Ой ти, Дави́де, свої́ гу́сла стрій! (Колядка). Ти теж (зозу́ле) стро́їла стру́ни моє́ї душі́ (Коцюб.). Нала́годжує свою́ скри́пку (Васильч.). Ви́лагодить скри́пку (Федьк.). Взяла́ гіта́ру, напра́вила її́, натя́гуючи стру́ни (Н.-Лев.)]. • -ть радио-антенну – настро́ювати, настро́їти ра́діо-анте́ну; 5) (перен.) – а) кого, что как, на какой лад – настро́ювати, настро́їти, нала́джувати, нала́дити, направля́ти, напра́вити кого́, що як, на яки́й лад (тон). [Се вже при́ятелі Виго́вського про́стих козакі́в так нала́дили (Куліш)]. • -ить кого на враждебный лад – настро́їти кого́ воро́же; б) кого на что – (подговаривать) намовля́ти, намо́вити кого́ на що и (чаще) що (з)роби́ти, підмовля́ти, підмо́вити, підбива́ти, підби́ти кого́ на що, до чо́го, що (з)роби́ти, (направлять) направля́ти, напра́вити кого́ на що, (насоветывать) нара́ювати, нара́яти, (преимущ. на что-л. плохое) настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити кого́ на що, що (з)роби́ти, (подстрекать) під’ю́джувати, під’ю́дити, підтрою́джувати, підтрою́дити, (наущать) науща́ти, наусти́ти кого́ що (з)роби́ти, призво́дити, призве́сти́ кого́ на що и що (з)роби́ти, (науськивать) нацько́вувати, нацькува́ти, підцько́вувати, підцькува́ти кого́ що (з)роби́ти. [То він намо́вив (підмо́вив, напра́вив) її́ на це (Київщ.). Нара́яли люд на святе́ ді́ло (Стор.). То вони́ настру́нчують та підшпиго́вують, то бо їх ко́ристь (Мирний). Все Васю́ту настре́нчує, щоб із те́бе на ву́лиці знуща́вся (Грінч.). Не хто й наусти́в Ва́рку, як не Дми́трик (Кониськ.). То його́ пани́ч підтрою́див (Харківщ.)]. • -ить кого на тяжбу с кем – намо́вити (нара́яти, настру́[е́]нчити, підби́ти) кого́ – позива́тися з ким; в) кого против кого, чего – настро́ювати, настро́їти, ста́вити, поста́вити кого́ про́ти ко́го, про́ти чого́, (исподтишка) настру́[е́]нчувати, настру́[е́]нчити кого́ про́ти ко́го, (возбуждать) підбу́рювати, підбу́рити кого́ про́ти ко́го, про́ти чо́го. [Не настру́нчуй дру́гих про́ти йо́го (Мирний). Настре́нчила всіх діте́й про́ти ме́не (Грінч.)]. Настро́енный – 1) см. Надстро́енный; 2) набудо́ваний, наста́влений, намуро́ваний, понабудо́вуваний, понамуро́вуваний; 3) наро́блений, нако́єний, набро́єний; 4) настро́єний, нала́джений, нала́годжений, наладно́ваний, ви́лагоджений, напра́влений, понастро́юваний и т. п. [Стру́ни тугі́, нала́джені (Коцюб.)]; 5) – а) настро́єний, нала́джений, напра́влений. [Було́ тут бага́то мо́лоди, настро́єної романти́чно (В. Петров). Поети́чно напра́влена душа́ (Н.-Лев.)]; б) намо́влений, підмо́влений, підби́тий, напра́влений, нара́яний, настру́нчений, настре́нчений, під’ю́джений, підтрою́джений, нау́щений, нацько́ваний, підцько́ваний; в) настро́єний, настру́[е́]нчений, підбу́рений. -ться – 1) см. Надстра́иваться; 2) набудо́вуватися, набудува́тися, понабудо́вуватися; бу́ти набудо́вуваним, набудо́ваним, повабудо́вуваним и т. п.; 3) (перен.) настро́юватися, настро́їтися, настру́[е́]нчуватися, настру́[е́]нчитися; бу́ти настро́юваним, настро́єним, настру́[е́]нчуваним, настру́[е́]нченим и т. п.; (собираться) нала́годжуватися, нала́годитися, налашто́вуватися, налаштува́тися, збира́тися, зібра́тися, (забрать себе в голову) навра́титися, наповра́титися. [Знахо́дити шлях до и́ншого се́рця, що й само́ настро́юється в унісо́н до співця́ свого́ інти́много сві́та (Рада). Значні́ гру́пи украї́нського пролетарія́ту, селя́нства та ві́йська настро́єні по-більшови́цькому (Н. Рада). Коли́ думки́ настру́нчилися так, то їх не ле́гко зби́ти з тіє́ї сте́жки (Мирний). Уя́ва у Васи́лька настре́нчувалася вже заздалегі́дь (Корол.). Вже він навра́тився прода́ти свою́ тели́чку, – нічи́м його́ не перекона́єш (Звин.). Коли́ наповра́тилися вкра́сти, то вкраду́ть (Звин.)]. • Вы сегодня хорошо -ны – ви сього́дні в га́рному (до́брому) на́строї (в до́брому гу́морі), ви сього́дні га́рно настро́єні. [О! ви настро́єні сього́дні га́рно (Куліш)]. • Всё общество явно было -но против этой авантюры – усе́ суспі́льство (громадя́нство) я́вно ((в)очеви́дячки) було́ настро́єне (стоя́ло) про́ти ціє́ї аванту́[ю́]ри; 4) (вдоволь, сов.) – а) (строя здания) набудува́тися, наста́витися, понабудува́ти (досхочу́), (каменные, кирпичные) намурува́тися, попомурува́ти (досхочу́), (о мног.) понабудо́вуватися, понамуро́вуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настро́їтися, нала́дитися, нала́годитися, наладнува́тися, нанаправля́тися, попостро́їти (досхочу́) и т. п., (о мног.) понастро́юватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикува́тися и т. п. Срв. Стро́ить. |
| Настро́йка –
1) (действие), см. Настра́ивание 1, 2 и 4; оконч. – а) см. Надстро́й 1, оконч.; б) набудува́ння, намурува́ння; в) настро́єння, нала́дження, нала́годження, ви́ладнування, ви́лагодження, напра́влення, напра́ва; 2) (качество работы) настро́єння, напра́ва. • Скрипка требует -ки – скри́пка потребу́є напра́ви, скри́пку тре́ба настро́їти (нала́дити, напра́вити и т. п.); срв. Настра́ивать 4. • -ка чего плоха – настро́єно (нала́джено и т. п.) що пога́но; 3) см. Надстро́й 2. |
| Натворять, натворить –
1) (созидать во множестве) натворювати, натворити, (о мног.) понатворювати чого; 2) (наделывать) натворювати, натворити, нароблювати и наробляти, наробити, начинити, (скверного ещё) накоювати, накоїти, наброювати, наброїти чого, нашкодити, (о мног.) понатворювати, понароблювати и понаробляти, понакоювати, понаброювати чого; (проказить) витворяти, навитворяти, напустувати, накуйовдити, наплатати штук, настроїти фіґлів. [Бачите ви, чого ви натворили (Шевч.). Наробила шкоди (Н.-Лев.). Великого бешкету накоїла (Кониськ.). На цім світі й вона накуйовдила таки чимало (Мова). Нових штук наплатав (Свидн.)]; 3) (растворять во множестве) розчиняти, нарозчиняти чого; 4) (дверь, крышку и т. п. на что) причиняти, причинити (дверима, на[по]кришкою и т. п.) що. Натворённый – 1) натворений, понатворюваний; 2) натворений, нароблений, начинений, накоєний, наброєний, нашкоджений, понатворюваний, понароблюваний, понакоюваний, понаброюваний; 3) нарозчиняний. -ться – 1) (стр. з.) натворюватися, бути натворюваним, натвореним, понатворюваним и т. п.; 2) (вдоволь, сов.) – а) (творя) натворитися, попотворити (досхочу), (о мног.) понатворюватися и т. п.; б) (растворяя) нарозчинятися и т. п. Срв. Творить. |
| Наштука́рить, -ся –
1) наштука́рити, -ся, наплата́ти, -ся штук, настро́їти, -ся фі́ґлів (фі́ґлів-ми́ґлів) навитворя́ти, -ся; 2) см. Начуди́ть и Начуди́ться 1. |
| Приготовля́ть, пригото́вить – готува́ти, приготува́ти, гото́вити, пригото́вити, виготовля́ти, ви́готовити, вигото́вувати, ви́готувати, зготовля́ти, згото́вити, зготува́ти, наготовля́ти, нагото́вити, наготува́ти (о мног. понаготовля́ти, понагото́влювати), ла́годити, нала́годжувати, нала́годити (о мног. понала́годжувати), прила́годжувати, прила́годити, зла́годжувати, зла́годити, ла́дити, нала́дити, ладнува́ти, наладнува́ти, ладна́ти, наладна́ти, ви́ладнати, зладна́ти, ладува́ти, обладува́ти, лаштува́ти, налаштува́ти (о мног. поналашто́вувати), рихтува́ти, нарихтува́ти, пририхто́вувати, пририхтува́ти, риштува́ти, нариштува́ти, споряджа́ти, споряди́ти, наряджа́ти, наряди́ти, стро́їти, настро́їти що до чо́го; см. Гото́вить. [Ви́готовив ріллю́ (Київськ. п.). Усе́, що тре́ба, на обі́д ви́готовлю (Кониськ.). Зготува́ти вече́рю (Коцюб.). Ладна́є до ча́ю (Мова). Нарих[ш]тува́ти вози́ в доро́гу, гарма́ти до бо́ю. Споряди́ти во́за, обі́д. Матро́си налаштува́ли чо́вен, щоб забра́ти з парохо́ду пошто́ву кореспонде́нцію (Крим.)]. • -вить уроки – пригото́вити ле́кції. • -вля́ть кого к экзамену – готува́ти кого́ до і́спиту. • -вить кого-н. к дурной вести – підготува́ти кого́ до лихо́ї зві́стки. • -вить больного к смерти – обряди́ти хво́рого на смерть. • -вить к печати – ви́готовити до дру́ку що. • -вить (как приданое) – придба́ти що, чого́. [Кажи́ що-сь придба́ла, чого́ напря́ла? (Свид.)]. • Пригото́вленный – пригото́ваний и пригото́влений, нагото́влений, нагото́ваний, ви́готовлений, ви́готуваний, нала́годжений, налашто́ваний, споря́джений. • -нный к печати – ви́готовлений до дру́ку. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
| НАСТРА́ИВАТЬ (ліру) ще нала́джувати, (проти) накру́чувати, нашпиго́вувати, (радіо) регулюва́ти, підстро́ювати; настраивать на какой лад виклика́ти який на́стрій; настраивающий 1. що /мн. хто/ набудо́вує тощо, ра́ди́й набудува́ти, будівни́к, пор. строящий, 2. (ліру) що /мн. хто/ стро́їть тощо, ста́вши /ма́йстер/ набудува́ти, зда́тний настро́їти, настро́ювач, ладна́ч, прикм. настро́ювальний, нала́джувальний, настру́нчувальний, підбу́рювальний, нашпиго́вувальний, накру́чувальний, настре́нчувальний, регулюва́льний, підстро́ювальний; настраивающийся/настраиваемый 1. набудо́вуваний, 2. настро́юваний, нала́джуваний, настру́нчуваний, підбу́рюваний, нашпиго́вуваний, накру́чуваний, настре́нчуваний, регульо́ваний, підстро́юваний; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Настраивать, настроить –
1) набудо́вувати, -вую, -вуєш, набудува́ти, -ду́ю, -ду́єш; (о мн.) понабудо́вувати; 2) (кого против кого) настре́[у́]нчувати, -чую, -чуєш, настре́[у́]нчити, -чу, -чиш (кого́ проти ко́го); 3) (музык. инструмент) настро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, настро́їти, -ро́ю, -ро́їш. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
| Настраивать, -роить, радио – настро́ювати, настро́їти. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
| настра́ивать, настро́ить налаго́джувати, нала́годити; налашто́вувати, налаштува́ти; набудо́вувати, набудува́ти; настро́ювати, настро́їти |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
| Настро́ювати, настро́юватися, настро́їти, настро́їтися –
1) настраивать, настраиваться, настроить, настроиться; 2) приготовлять, приготовляться, приготовить, приготовиться. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| настро́їти, -ро́ю, -ро́їш; настро́й, -ро́йте |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| Настро́їти, -ся. См. Настроювати, -ся. |
| Настро́ювати, -юю, -єш, сов. в. настро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Настраивать, настроить. Настройте музики. Чуб. V. 1125. Як дудку настроїш, так вона грає. Чуб. І. 253. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
| *Настраивать, настроить — настро́ювати, настро́їти. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Нала́дить, нала́живать = 1. настро́їти, настро́ювати, ся. — Настроїв скрипку. 2. напра́вити, підстро́їти, нара́яти, підмо́вити, направля́ти, ся і т. д. — Направив його на се дїло. — Він його так підстроїв, що той усе зробить. 3. попра́вити, пола́годити, спра́вити, поправля́ти, ся, ла́годити, справля́ти, ся. — Треба поправити машину, бо щось попсувало ся. 4. правити, торо́чити. — То й йому одно, а він своє править (або: торочить). |
| Настра́ивать, настро́ить, ся = 1. набудо́вувати, настро́ювати, набудува́ти, настро́їти, ся, понабудо́вувати, понастро́ювати, (про муровану будівлю) — намурова́ти. — Понабудовував комір повен двір. 2. нала́жувати, настро́ювати, направля́ти, нала́дити, наладнува́ти, настро́їти, напра́вити, ся. — Наладнував кобзу та як заграв... 3. направля́ти, намовля́ти, навча́ти, напра́вити, намо́вити, навчи́ти (кого на що лихе або добре), настре́нчити (Ніс.), наусти́ти, нацькува́ти (проти кого). 4. наро́блювати, нароби́ти, нако́їти, набро́їти. — За тиждень служби такого накоїв, що його й вигнали. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)