Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «нудний»
Шукати «нудний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Морко́тный – мо́торошний, мло́[і́]сний, нудни́й, сумни́й, жу́рний, (зап.) маркі́тний.
Насла́щивать и Наслаща́ть, насласти́ть – насоло́джувати, насолоди́ти, (о мног.) понасоло́джувати що и чого́. [Ду́же насолоди́ли кисі́ль, – аж нудни́й (Богодух.)].
Наслащё́нный – насоло́джений, понасоло́джуваний.
-ться
1) насоло́джуватися, насолоди́тися, понасоло́джуватися; бу́ти насоло́джуваним, насоло́дженим, понасоло́джуваним;
2) (
вдоволь, сов.) насолоди́тися, (о мног.) понасоло́джуватися.
Но́ющий, прлг. – нию́чий, скимни́й. [Ни́ючий спів (Васильч.). Скимни́й на́стрій (Крим.)].
-щая боль – скимі́ння (-ння), скимни́й (тупи́й, терпки́й, нудни́й) біль. -щее создание, см. Ны́тик.
Ну́дный – нудни́й, нудо́тний. [Нудна́ моя́ у по́лі робо́та (Грінч. III). І те, що в снах вам увижа́лось, зроби́лось бли́зьким і нудни́м (М. Рильськ.). Нудна́ (нудо́тна) люди́на (Київщ.)].
Преску́чный – пренудни́й, ду́же скучни́й, ду́же нудни́й.
-но – ду́же ну́дно, ду́же ску́чно, см. Ску́чный.
Прети́тельный – гидки́й, мло́йний, нудни́й.
При́торный
1) (
о вкусе и перен.) нудни́й, нудки́й, (слишком сладкий) на́дто соло́дкий, солодоща́вий, (неприятный) при́крий. [Нудна́ розмо́ва. Соло́дке аж нудне́];
2)
см. Неприя́тный, Льсти́вый.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ноющий – який (що) ниє; (о боли) тупий, терпкий, (реже) щемлевий, щемлячий:
ноющая боль – тупий (скимни́й, терпки́й, нудни́й) біль, скимі́ння, щем.
[Скимни́й на́стрій (А.Кримський). Скрізь було занадто людно, занадто світло й галасливо. І скрізь щемляча самотність невідступне за ним слідкувала (В.Підмогильний). І довго радились вчорашні кріпаки; Хто як умів прислужувавсь військовій мудрій штуці. Забув Данило і про біль терпкий, — Як трут горючий і як дим легкий, Він серцем всім віддавсь новій науці (І.Багряний). І приходить натомість тихий смуток, приходить жаль, терпкий і щемлячий, — думки звільня­ються з громохкого полону й вертаються до дійсності… (І.Багряний). Клубки суму і чогось болючого, навіки втраченого стиснули груди, щем набіг на огрубілі повіки, і Семен відчув, як в ньому почали злущуватися нарости мізерії, якої поназбирувалось за роки більше ніж треба (М.Стельмах). Неприємний спомин засмоктав у грудях: спека, вигоріле небо, шелест соломи по стерні, щем спини, скусаноï ґедзями, косарі при обіді (В.Дрозд). Лиш очерет навстоячки щось пише, Навпомацки по шепітній воді, І над водою й очеретом тиша Виводить в небо зорі молоді. Там час себе по ниточці тороче, А тут, а тут , де все тривога й щем, Де до душі душа притислася і хоче Іще, іще!..але куди ж іще?.. (М.Вінграновський). Щем сумління припинивсь, і він швидко попростував темними вулицями (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАГОНЯ́ТЬ ще наспіва́ти, спобіга́ти, наступа́ти на п’я́ти кому, ви́сі́ти на хвості́ у кого;
нагонять тоску́ (нагонять страх) розво́дити плачі́, (образ. наганя́ти чо́рну хма́ру), (на кого) завдава́ти ту́ги (страху́) кому;
нагоня́ющий 1. що /мн. хто/ здоганя́є тощо, зави́слий на хвості́ у, щора́з бли́жчий до, стил. перероб. ма́йже наздогна́вши, от-о́т дожене́, 2. навёрстывающий;
нагоняющий ску́ку /нагоняющий тоску́/ нудо́тний, нудни́й, малоціка́вий, (хто) = наводящий скуку;
нагоняющий це́ну зви́клий наганя́ти ціну́;
нагоняющийся/нагоня́емый 1. здого́нюваний, наздого́нюваний, наспі́ваний, спобі́ганий, 2. надолу́жуваний;
НУ́ДНЫЙ ще зану́дливий, позіха́сто-роздери́ротий; зменш. нудьови́тий. НУДНЕ́ЙШИЙ найнудні́ший, нудні́сінький, нудни́й-нудні́сінький

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Приторный – нудни́й, -а́, -е́; -но – ну́дно.
Скучный – скучни́й, нудни́й, -а́, -е́; -но – ску́чно, ну́дно.
Томительный – нудни́й, -а́, -е́; -но – ну́дно.
Тошный – нудни́й, нудки́й, -а́, -е́.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Нудки́й, нудни́й
1)
скучный, томительный;
2)
приторный;
3)
тошный.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

нудни́й, -на́, -не́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Нудки́й, -а́, -е́ = Нудний.
Нудни́й, -а́, -е́.
1) Скучный; томительный.
Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Ном. № 3710. Нудна моя у полі робота. Грин. III. 276.
2) Приторный.
3) Тошный.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Доку́чный = 1. д. Доку́чливый. 2. нудни́й (про чоловіка).
Морко́тный, но = журни́й, сумни́й, нудни́й, при́крий; мло́сний, мо́торошний, жу́рно, су́мно і т. д.
При́торный, но = нудни́й, но, нудки́й, ко, приїсний. — Нудна розмова. — Солодке аж нудне. — Ця хвальня не по мінї — приїсна вона аж до нудоти. Кн.
Скучли́вый = нудни́й, мару́дний.
Ску́чный, но = нудни́й (С. Л.), ну́дно (С. Л.), нудки́й, ну́дко, мару́дний, но, маркітний, но, ску́шний, но. — Чого мінї тяжко, чого мінї нудно, чого серце плаче? К. Ш. — Марудна річ — драти пірря. Кн. — Не топила, не варила, а в сьвітлонцї душно; як поїду з сього села — комусь буде скушно. н. п. — Ску́чный человѣ́къ = нудни́й чоловік, мару́да, нуди́тель.
Томи́тельный, но = томли́вий, во, нудли́вий, во, нудни́й, нудки́й, мло́сний, но. — Сподївана воля не приходила, томливі днї дожидання мучили Шевченка. Кн. — Причини такого томливого бездїлля я не відаю. Кн. — Нудна самітність в келії не давала йому спокою. Кн.
То́шный = нудни́й (С. З.), нудки́й, вадли́вий (С. Л.), вадки́й.

Запропонуйте свій переклад