Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «няньчить»
Шукати «няньчить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ня́ньчить – ня́ньчити кого́; (пестовать) пе́стувати кого́; (забавлять) ба́вити, ті́шити кого́. [Ді́ток ва́ших ня́ньчу (Кониськ.). Дід ба́вить своє́ мале́ньке внуча́ (Шевч.). Ду́мала рі́дних ону́ків діжду́, ті́шитиму їх (Кониськ.)].
Ня́ньчение – ня́ньчення; пе́стування; ба́влення, ті́шення; (излишняя возня) па́нькання; срв. Ня́ньчить и Ня́ньчиться. [Коло не́ї тре́ба па́нькання та бі́гання (Н.-Лев.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Нянчить, няньчить – ня́ньчити кого́; (пестовать) пе́стувати кого́; (забавлять) ба́вити, ті́шити кого́.
[Ді́ток ва́ших ня́ньчу (О.Кониський). Дід ба́вить своє́ мале́ньке внуча́ (Т.Шевченко). Ду́мала рі́дних ону́ків діжду́, ті́шитиму їх (О.Кониський). Дружина чоловікові: — У нас буде дитина! — Ти серйозно?! — І вже на тому тижні. — І нічого не можна зробити? — Ні. Твоя мама відмовилася її няньчити]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЯ́НЬЧИТЬ ще пе́стити, па́нькати;
няньчащий що /мн. хто/ па́нькає тощо, покли́каний па́нькати, па́нькало.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Няньчить – ня́ньчити, -чу, -чиш, ба́вити (ба́влю, ба́виш);
-ться –
1) ня́ньчитися, ба́витися;
2) (возиться) па́нькатися, -каюся, -каєшся, ця́цькатися, -каюся, -каєшся (з ким, з чим).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ня́ньчити, -чу – няньчить.
Па́нькати (кого́) – няньчить кого, ухаживать за кем;
па́нькатися – (з ким, чим, коло кого) – возиться с кем, ухаживать за кем, няньчиться.
Пести́ти, -щу́, -стиш – нежить, лелеять, баловать, няньчить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ня́ньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.
Па́нькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали. Ном. № 11018.
Пести́ти, -щу́, -стиш, гл. Нѣжить, лелѣять; баловать, няньчить. Пести мене, моя пене, як малу дитину. К. Досв. 44.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ба́вити, -влю, -виш, гл. 1)Забавлять, развлекать, *няньчить.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ня́ньчить, ся = ня́ньчити; пести́ти, пестува́ти (С. З.), ба́вити; па́нькати ся, ця́цькати ся. — Йосиф сьвятий ся радує, що на руцях Бога пестує. н. п. — І бавить своє маленькеє дитя. К. Ш. — Панькаєть ся з ним.
Поня́ньчить, ся = поня́ньчити; попе́стити, поба́вити і т. д. д. Ня́ньчить, ся.

Запропонуйте свій переклад