Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «переїхати»
Шукати «переїхати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лече́бница – ліка́рня; см. Больни́ца. [Тре́ба тобі́ переї́хати до Чорнову́са в ліка́рню (Грінч.) Ліка́рня на вну́трішні хворо́би (Київ)].
Паро́м – поро́н (-на́).
• Переправиться через реку на -ме – переве́зти́ся пороно́м через рі́чку, рі́чку пороно́м переї́хати.
Перебира́ться, перебра́ться –
1) перебира́тися, перебра́тися, бу́ти пере́браним;
2) (переправляться) перебира́тися, перебра́тися, переїзди́ти, переї́хати, перево́зитися, переве́зти́ся, переки́да́тися, переки́нутися, перехо́плюватися, перехопи́тися, (по течению реки) перепуска́тися, перепусти́тися через що.
• -ться через реку – перебра́тися, переве́зти́ся, переї́хати, переки́нутися через рі́чку. [Да́йте нам човна́, ми ті́льки переки́немось на той бік. Тимча́сом усі́ байдаки́ щасли́во поперепуска́лись через кода́цький порі́г (Загірня)].
• -ться через горы – переки́нутися через го́ри.
• -ться на другую квартиру, в новую избу – перебира́тися (перебра́тися), перево́зитися (переве́зти́ся), перено́ситися (перене́сти́ся), переїзди́ти (переї́хати), перехо́дити (перейти́) на и́нше примі́щення, в но́ву́ ха́ту (до ново́ї ха́ти).
Переводи́ться, перевести́сь –
1) перево́дитися, бу́ти переве́деним; переклада́тися, перетовма́чуватися, бу́ти перекла́деним, перетовма́ченим и т. п., см. Переводи́ть 1 - 4;
2) перево́дитися, переве́сти́ся, перехо́дити, перейти́, переїзди́ти, переї́хати, перено́ситися, перенести́ся.
• Он -вё́лся на службу в другой город – він перейшо́в (перені́сся) на слу́жбу до и́ншого мі́ста;
3) перево́дитися, переве́сти́ся, зво́дитися, зве́сти́ся, виво́дитися, ви́вестися, поперево́дитися, позво́дитися, повиво́дитися. [Песи́головців оста́лось ма́ло: поперево́дились].
• Не -ться – не вибува́ти, не збува́ти. [У їх горі́лка не вибува́є].
Переезжа́ть, перее́хать –
1) (откуда куда) переїзди́ти и переїжджа́ти, переї́хати; (о мног.) попереїзди́ти, попереїжджа́ти; перево́зитися, переве́зти́ся, (о мног.) поперево́зитися (зві́дки куди́).
• -хать на другую квартиру – переї́хати (перебра́тися, переве́зти́ся) на и́нше примі́щення;
2) кого, что и через что – переїзди́ти, переїжджа́ти, сов. переї́хати кого́, що и через що; перево́зитися, переве́зти́ся, (быстро) перехо́плюватися, перехопи́тися, перемика́тися, перемкну́тися через що, (во множ.) попереїзди́ти, попереїжджа́ти, поперево́зитися, поперехо́плюватися и т. д. [На чо́рного ся́ду – до мо́ря дої́ду, на си́вого ся́ду – мо́ре переї́ду. Перехопи́тися через го́ру, через рі́чку];
3) (задавить) переї́хати кого́, переї́хатися по ко́му. [Дити́ну переї́хало во́зом].
Перека́тывать, перекати́ть, переката́ть –
1) переко́чувати, перекоти́ти, (во множ.) попереко́чувати що куди́, що через що.
• -кати́те бочку, -ката́йте бочки под навес – перекоті́ть бо́чку, попереко́чуйте бо́чки під пові́тку.
• Один не докатил, другой -ти́л – оди́н не докоти́в, дру́гий перекоти́в;
2) сов. перекоти́ти, переї́хати;
3) (бельё) перека́чувати, перекача́ти, поперека́чувати, перемаґльо́вувати, перемаґлюва́ти, поперемаґльо́вувати, (всё) покача́ти, помаґлюва́ти. [Тре́ба перекача́ти соро́чку, бо щось пога́но ви́качана. Покача́ла всі сорочки́];
4) поби́ти, ви́бити, перешмага́ти. [Скі́льки не було́ їх там – усі́х перешмага́в нагає́м];
5) (на санях и т. п.) сов. переката́ти, поката́ти (всіх одного́ по о́дному).
• Перека́ченный – переко́чений.
• Перека́танный – попереко́чуваний; перека́чаний, перемаґльо́ваний, пока́чаний и т. д. [Чи всі вже сорочки́ пока́чані?].
Проезжа́ть, прое́хать –
1) (мимо чего) проїжджа́ти, проїзди́ти, прої́хати, мина́ти, помина́ти, помину́ти що. [Усю́ди, де не проїзди́в Ко́бза, наро́д воруши́вся (Стор.). Стої́ть ци́ган на снігу́, мужи́к проїжджа́є (Рудан.). Козаки́ на байдака́х поро́ги мина́ли (Шевч.). Ми вже той ху́тір помину́ли (Зміїв. п.)].
• -хать в карете, верхом, четвёркою – прої́хати в каре́ті; прої́хати, пробі́гти ве́рхи (коне́м), четверне́ю. [Пан четверне́ю пробіжи́ть (М. Вовч.)];
2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджа́ти, переїзди́ти, переї́хати чим или що, проїжджа́ти, проїзди́ти, прої́хати чим или що. [Спочи́ну, за́ким піски́ переї́демо (Кониськ.). Як переї́деш Вересо́ч, так їдь куди́ хоч (Номис). Переї́хав лі́сом. Над ве́чір дру́гого дня він уже́ переїзди́в Ки́євом (Крим.). Прої́хали по́ле, прої́хали дру́ге (Чуб.). Переї́хали по́ле, переї́хали дру́ге, а на тре́тім чи́стім по́лі кінь ся спотика́є (Чуб.). Три́дцять семи́сотних верст, іще́ з га́ком, не спочива́ючи переї́хав (Квітка)].
• -е́дем-ли дорогой? – чи прої́демо сюдо́ю?
• Когда -жа́ют по мостовой, то у нас в доме окна дрожат – як проїздя́ть (переїздя́ть) бру́ком, то в на́шому буди́нку шибки́ дрижа́ть;
3) (известное расстояние) проїжджа́ти, проїзди́ти, прої́хати, в’їжджа́ти, в’їзди́ти, в’ї́хати. [Прої́хав дві верстви́. Ще сей послане́ць мо́же й верстви́ не в’ї́хав (Свидн.). Виїзди́ли ми пі́зно, в’їзди́ли ма́ло (Корол.)].
• -жа́ть сто километров в час – в’їзди́ти, проїзди́ти, пробіга́ти сто кіломе́трів за(на) годи́ну.
• -жать, -хать быстро – пробіга́ти, пробі́гти, проско́чити; (известное расстояние) перебіга́ти, перебі́гти. [Проско́чили ми так іще́ ста́нцій зо три (Грінч.)].
• -хать рысью – прої́хати тю́пки, вклус, клу́сом, трусько́м.
• -хать шагом – прої́хати ходо́ю, ступо́ю.
• -хать цугом – ви́тягом, упро́стяж прої́хати.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Возможность – змога, спромога, спроможність, можливість, можність, зможність, мога, (только о физич. возможности) снага, (средство) спосіб:
• беспрепятственная возможность – добра змога;
• давать, дать возможность – давати, дати змогу (можливість), спомагати, спомогти зробити що;
• до последней возможности – до останньої змоги (можливості), поки змоги (сили), поки змога (сила), до останку;
• если нет возможности – коли (якщо) нема (немає) змоги (можливості), коли не змога (не спромога, не сила), (иногда) коли не спосіб;
• иметь возможность что-либо сделать – мати змогу (спромогу, спроможність, зможність, можливість) що зробити, бути у змозі (у спромозі) що зробити, бути спроможним що зробити, на що, спромагатися, спромогтися що зробити; здужати;
• имеющий возможность – спроможний;
• исключать, исключить возможность чего – знеможливлювати, знеможливити (унеможливлювати, унеможливити) що;
• исключаю (исключая) возможность чего – не припускаю (не припускаючи) можливість;
• не было возможности у кого – не було змоги (спромоги, спроможності, можливості) у кого, не мав змоги (спромоги, можливості) хто, не було як кому, несила була кому;
• не имеющий возможности – неспроможний;
• не исключаю (исключая) возможность чего – припускаю (допускаю) (не припускаючи, не допускаючи) можливість;
• неограниченные возможности – необмежені можливості;
• нет возможности – незмога (неспромога, неспроможність), несила, ніяк, нема як, (иногда) нема ходу; ані способу; немає можливості (змоги);
• нет возможности возвратить долг – нема можливості повернути борг, нема звідки повернути борг;
• обеспечить возможность чего-либо – уможливити що;
• он не имеет возможности – він не має змоги (спромоги, спроможності), можливості), несила (незмога, неспромога, неспроможність) йому;
• по возможности (по мере возможности, в меру возможности) – по змозі, по спромозі, по можливості); що мога; яко мога;
• получить возможность – мати змогу; дістати, одержати змогу змогу (спромогу, спроможність), спромогтися, спомогтися на що;
• предвидится, возникает возможность чего-либо – заноситься на що-небудь;
• при первой (при ближайшей) возможности – при першій нагоді;
• творческие возможности – творчі можливості, творча спроможність;
• это даёт (открывает) возможность – це уможливлює, це дає (відкриває) можливість (змогу), це спомагає на що;
• это исключает возможность – це унеможливлює, це не дає змоги;
• явилась возможность – настала [добра] змога, настала можливість.
[Робимо, мамо, до кривавого поту і вже снаги не стає (Г.Квітка-Основ’яненко). Не було способу через Біг переправитися (А.Свидницький). Це ж був тоді 1890-ий рік; заносилося на війну між Росією й Австрією (А.Кримський). Ніяк їй з дому піти, бо ні на кого дитину кинути (Сл. Гр.). Поруч шафи, одбираючи їй змогу вільно відчинятись, стояв великий горорізьблений буфет, прихилившись верхівкою до стіни, що без неї він втратив би рівновагу (В.Підмогильний). — Ні, пане, не піду, незмога моя,— одмагався Санчо. — Скоро я од вашої милості одійду, зразу всяке страховіття на мене лізе, всяке марево мріється. Вже хоч гнівайтесь, хоч ні, а я од вашої парсони зроду-звіку ні на ступінь не віддалюся (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Треба будувати майбутнє. Не маю сил терпіти. Треба їхати звідси. Можливості: Переїхати до сестри. Знайти чоловіка. Прострелити собі голову. Переїхати до сестри, знайти чоловіка і прострелити йому голову (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). Останнім часом Миляга провадив у кабінеті дні й ночі, завдаючи по змозі шкоди собі й Вітчизні (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). У концентраційних таборах, наприклад, у цій лабораторії життя і на цьому полігоні, ми спостерігали, що деякі з наших товаришів поводилися наче свині, у той час як інші поводилися наче святі. Людина має обидві можливості; яку з них вона реалізує, залежить від її рішень, а не від обставин (О.Замойська, перекл. В.Франкла). Було дві можливості: або встати на їхню платформу, або повиснуту над нею (С.Є.Лєц). Досягнувши стелі своїх можливостей, марно намагатися пробити її головою]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЕРЕЕЗЖА́ТЬ (на квартиру) ще перево́зитися, перепрова́джуватися, галиц. перено́ситися;
переезжа́ющий що /мн. хто/ переїзди́ть тощо, ста́вши переїздити, ра́ди́й переї́хати, за́йня́тий пере́їздом, (на квартиру) перево́жуваний, галиц. перено́шуваний, прикм. переї́жджий, образ. на коле́сах;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Переезжать, переехать – переїзди́ти (переїжджу́, переїзди́ш), переї́хати (переї́ду, переї́деш).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Переезжать, -ехать – переїжджа́ти, переї́хати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Задевать
• Задевать, задеть за живое кого – дошкуляти, дошкулити кому, кого; допікати, допекти [до серця] кому; діймати, дійняти до живого кого; уразити (упекти) в живе кого; зачепити (взяти) за печінки кого; (образн.) переїхати возом кого.
• Задевать, задеть кого – зачіпати, зачепити кого; (іноді образн.) притики давати, дати кому.
• Задевать самолюбие (перен. разг.) – зачіпати (ображати) самолюбство.
• Не задевай меня – не (за)чіпай (не руш, не займай) мене; не чіпляйся до мене.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Переїзди́ти, -жджу́, -зди́ш, переї́хати, -ї́ду, -деш –
1) що, через що – проезжать, проехать;
2) переезжать, переехать.
• Переї́хати во́зом кого-н. (перен.) – задеть сильно, задеть за живое.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Переезжать, переехать – переїздити, переїжджа́ти, переїхати, перево́зитися, перевезтися.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

переї́хати, -ї́ду, -ї́деш; переї́дь, -ї́дьте

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бакаль, -ля, м. Озеро. Бакаль (озеро) такий, що ніт його переплисти, ніт його переїхати. Чуб. II. 256.
Переїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. переї́хати, -ї́ду, -деш, гл.
1) Проѣзжать, проѣхать. Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає. Чуб. V. 137. Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч. Ном.
2) Переѣзжать, переѣхать. На чорного сяду, — до моря доїду, на сивого сяду — море переїду. Чуб. V. 366.
Переї́хати. См. Переїздити.
Перея́рок, -рка, м. Поперечный оврагъ, поперечная рытвина. Тут переярки почались, що вода повимулювала. Св. Л. 141. Осталось тілько один переярок переїхати. Св. Л. 76.
Позаверта́тися, -та́ємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому. Харьк. г.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Отъѣзжа́ть, отъѣ́хать = одъїзжа́ти, одъїзди́ти, виїзжа́ти, виїзди́ти, одъї́хати, ви́їхати. — Одъїзжаючи, ві́н шапочку зняв, низенько вклонив ся. н. п. 2. переїзжа́ти, переїзди́ти, переї́хати.
Перебира́ться, перебра́ться = 1. д. Перебира́ть. 2. перебира́ти ся, переїзди́ти, перено́сити ся, перебра́ти ся, переїхати, перенести́ ся. — Переїхав у наше село. Кот.
Перекочёвывать, перекочева́ть = перекочо́вувати, переїзди́ти, переселя́ти ся, перекочува́ти, переїхати, пересели́ти ся, перемандрува́ти.
Переѣзжа́ть, переѣ́хать = 1. переїзди́ти, переїхати, попереїзди́ти. —Переїхав на той бік. — Уже всі попереїзди́ли, — сама вона зостала ся по той бік, плаче — „се ж мене кинули“. Чайч. 2. перево́зитись, перебіра́тись, перевезти́сь, перебра́ти ся.
Пробрести́, пробре́сть = 1. проплести́ ся, пропле́нтати ся, проволокти́ ся, прочвала́ти, проди́бати. 2. перебрести́, перейти́ або переїхати у брі́д.
Разлива́ть, разли́ть, ся = розлива́ти, розли́ти, ся, розілля́ти, ся, багато — порозлива́ти, ся, про річку ще — розполони́ти ся, трохи — випле́скувати, розхлю́пувати, ви́плескати, розхлю́пати ся. — Розлив вино. — Не розливай, мамо, води, бо тяжко носити. н. п. — Річка розлила ся і не можна переїхати. — Під старість, боячись розхлюпати дари, батюшка... Лев. В.