Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «плекати»
Шукати «плекати» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Возраща́ть, -ся, возрасти́ть, -ся, взрасти́ть, -ся – рости́ти, -ся, зрости́ти, -ся, порости́ти (сов.), вироща́ти, ви́ростити, коха́ти, -ся, вико́хувати, -ся, ви́кохати, -ся, (многих) накоха́ти [Наві́що-ж ти накоха́в того́ скоту? (Мирн.)], плека́ти, -ся, ви́плекати, -ся, ви́дбати щось. [До́брий садо́к собі́ ви́дбали]. • Возращё́нный, взращё́нный – зро́щений, ви́рощений, ви́коханий, ви́плеканий, ви́дбаний. |
| Воспи́тывать, воспита́ть – вихо́вувати (и хова́ти), ви́ховати, (вскармливать) вигодо́вувати, ви́годувати, годува́ти, згодува́ти, рости́ти, зрости́ти, (лелеять) вико́хувати, ви́кохати, (многих) накоха́ти, плека́ти, ви́плекати, пе́сти́ти, ви́пестити; (в известном духе) води́ти, вести́, прова́дити, сов. повести́, (многих) повиво́дити; (поставить детей на ноги, научить уму-разуму) дово́дити, довести́ до пуття́, до ро́зуму, подово́дити до ро́зуму. [Хло́пця ви́ховав дя́дько. Хова́в си́на, голу́бив (Крим.). Люде́й – на люде́й-браті́в вихо́вувати (Єфр.) (= в людях – людей-братьев воспитывать). Ви́кохали мене́ ба́тько-не́нька. Накоха́в собі́ діте́й, ско́ту. Нау́ка грі́ла нас, плека́ла на́ші думки́ (Кониськ.). У сповито́чку ви́пестила мене́ ті́тка (М. Вовч.). Дочка́ в ме́не пове́дена по старосві́тськи (Л. Укр.). Па́ні діте́й хороше́нько во́дить. Я-б му́жів з вас повиво́див (Франко)]. |
| Выка́рмливать, -ся, вы́кормить, -ся –
1) годува́ти, -ся, ви́годувати, -ся, згодо́вувати, -ся, згодува́ти, -ся, вгодо́вувати, -ся, вгодува́ти, -ся; (о многих) повгодо́вувати, -ся, (на пастбище) випаса́ти, -ся, ви́пасти, -ся; 2) (детей) годува́ти, згодува́ти, ви́годувати, плека́ти, ви́плекати, ви́тішити. [Згодува́ла си́на зло́дія (М. Вовч.)]. • Вы́кормленный – ви́годуваний, вгодо́ваний, (упитанный) годо́ваний. [Черне́ць годо́ваний сиди́ть (Шевч.)]; (в садке) сажови́й. |
| Выхо́ливать, вы́холить – коха́ти, ви́кохати, пе́стити, ви́пестити, плека́ти, ви́плекати. • Вы́холенный – ви́коханий, ви́пещений, ви́плеканий. |
| Культиви́ровать, -ся – культивува́ти, -ся, плека́ти, -ся, вико́хувати, -ся, (сов.) ви́культивувати, -ся, ви́плекати, -ся, ви́кохати, -ся; (разводить) розво́дити, -ся, (выращивать) виро́щувати що. [Недержа́вні наро́ди му́сіли культивува́ти свої́ мо́ви (Грінч.). Неха́й-же росту́ть і плека́ються на на́шій землі́ нові́ лю́ди (Ніков.). Де́які півде́нні росли́ни до́бре вико́хуються в на́шому кра́ї (Герин.)]. • -ющий – а) (прич.) той, що культиву́є, плека́є, вико́хує; б) (сущ.) культівни́к (-ка), плека́ч (-ча), вико́хувач (-ча). • Культиви́ро́ванный – культиво́ваний, пле́каний, (оконч.) ви́культивуваний, ви́плеканий, ви́коханий. |
| Леле́ять, взлеле́ивать, взлеле́ять – (холить) коха́ти, скоха́ти, вико́хувати, ви́кохати (о мн. повико́хувати), плека́ти, ви́плекати, (вскормить) годува́ти, згодува́ти, (нежить, ласкать), пе́сти́ти, ви́пестити, пе́стувати, ви́пестувати, голу́бити, зголу́бити, милува́ти; (убаюкивать) лелі́яти (зап. лелі́ти), злелі́яти. [Ви́кохала свою́ діво́чу красу́ (Н.-Лев.). Соціялі́зм, – така́ нау́ка, яку́ ви́кохали розу́мні й до робітникі́в прихи́льні лю́ди (Єфр.). Пести́ мене́, моя́ не́не, як малу́ дити́ну (Куліш). Я був син-одине́ць; мене́ ду́же пе́стували (Крим.). Було́ тобі́ зна́ти: ворони́м коне́м ї́здити, хло́пця собі́ зголу́бити (Гол. I). Я вам кажу́, ми згодува́ли бу́йство, руї́ну кра́ю (Куліш). Ма́ти си́на лелі́яла, поті́хи ся наді́яла (Гол. I). Ма́ла собі́ си́на єди́ного, зма́лку лелі́ла, у на́йми не пуска́ла (Метл.)]. • -ять надежду, мечту, мысль и т. п. – пе́сти́ти, голу́бити, плека́ти, коха́ти, лелі́яти, живи́ти (наді́ю, мрі́ю, ду́мку и т. п.), (поэт.) грі́ти в се́рці наді́ю, мрі́ю. [Пе́стив він мрі́ю про ща́стя (Коцюб.). Голу́блячи такі́ думки́ в се́рці (Мирний). Люблю́ я вла́сну мрі́ю, що там у се́рденьку на дні відма́лечку лелі́ю (Франко). Андрі́й плека́в тає́мну наді́ю, що все мине́ться (Коцюб.)]. • Взлеле́ять мечтою, в мечтах – ви́мріяти що. • Леле́янный, леле́емый – пе́щений, пле́каний, голу́блений, ко́ханий, (убаюкиваемый) лелі́яний. [Рій згадо́к ви́кликав у па́м’яті коли́сь пе́щені наді́ї (Коцюб.). Облиши́в він свої́ голу́блені за́міри (М. Грінч.). Ой ко́со, ко́со ко́хана! Сім літ я тебе́ коха́ла (Метл.). Співе́ць без наді́ї – лелі́яний сму́тком, іду́ одино́кий (Пачов.)]. • Взлеле́янный – ви́коханий, ви́пещений, ви́плеканий, зголу́блений, злелі́яний. [Ви́кохана іде́я (Н.-Лев.). Ви́плекане звіря́тко (Коцюб.)]. • -ный в мечтах – ви́мріяний. [В голові́ пробі́г давно́ ви́мріяний о́браз: ти́ха ніч, шепоті́ння со́сон (Корол.)]. • -ться – коха́тися, вико́хуватися, ви́кохатися, пе́сти́тися, ви́пеститися, плека́тися, ви́плекатися, голу́битися, (убаюкиваться) лелі́ятися; бу́ти ви́коханим, ви́пещеним, ви́плеканим, злелі́яним. [Коха́лась у ба́тенька, як утя́ на воді́ (Слов’яносербщ.). Я ви́росла, ви́кохалась у бі́лих пала́тах (Шевч.)]. |
| II. Не́жить, глаг. – пе́сти́ти (пещу́, пе́стиш), пе́стувати, голу́бити, милува́ти, (редко) ні́жити, (зап.) ніжи́ти, (холить) коха́ти, вико́хувати, плека́ти кого́, що, (перен.) в ро́зкоші купа́ти; срв. Леле́ять. [Його́ (мо́ре) со́нечко пе́стить коха́но (Л. Укр.). Су́мно пе́стила їх ні́чка осі́ння (Чупр.). Вла́сне безси́лля колиса́ло й пе́стило Ма́рту (В. Підмог.). Га́ля його́ заспоко́ювала, голу́била (Мирний). О́браз за о́бразом прохо́дили йому́ в голові́, голу́блячи його́ ві́дблиском перебу́того ща́стя (Грінч.). Бу́ду тобі́ годи́ти, бу́ду тебе́ ніжи́ти (Квітка). Як я́гідку, як пта́шечку, коха́ла, рости́ла (дочку́) (Шевч.)]. • -жить слух – голу́бити (ті́шити) слух ((в)у́хо). • Не́жащий – що пе́стить и т. п.; пест(л)и́вий, приголу́бливий. • Не́женный – пе́щений, голу́блений; коха́ний, пле́каний. [Пе́щена Катери́на не була́ слухня́на (Грінч.)]. -ться – 1) (стр. з.) пе́сти́тися, голу́битися; бу́ти пе́щеним, голу́бленим; коха́тися, вико́хуватися, плека́тися, бу́ти коха́ним, пле́каним; 2) (возвр. з.) пе́сти́тися, пе́стуватися; розкошува́ти, (редко) ні́жи́тися; (в постели) виле́жуватися, (валяться) вика́чуватися. [У спе́ці опівде́нній так со́лодко пе́ститись у воді́ (Грінч.). Хло́пчик пе́ститься на зеле́ній шовко́вій трави́ці (Грінч.). На со́нці і пе́ститься й млі́є переспі́ло-соло́дка мали́на (М. Рильськ.). Чому́ не йде до свого́ ді́ла? що вона́ ні́житься мов па́ні? (М. Вовч.). Ми ро́бимо, а вона́ на подушка́х вика́чується (Звин.)]; 3) (взаимн. з.) голу́битися, голу́бкатися, милува́тися, пе́сти́тися, пе́стуватися (з ким); срв. Ласка́ться 2. |
| Не́нависть – нена́висть, знена́висть (-ти), (редко) нена́вищі (-щів) до ко́го и про́ти ко́го. [Що-ж, ті́льки той нена́висти не зна́є, хто ці́лий вік ніко́го не люби́в (Л. Укр.). І гніт чужи́нців, і нена́висть, і вла́сна кво́лість, і одча́й (П. Тичина). Хлоп’я́ забу́де свою́ нена́висть про́ти ба́тька (Крим.). Вона́ лише́ рида́є з нена́висти (Михайлич.). Я почина́ю чу́ти знена́висть до не́ї (Коцюб.). Звена́висть узяла́ го́ру над коха́нням (Грінч.). Забрені́ли но́тки тако́ї огне́вої знена́висти, що моро́з пішо́в за спи́ною (Васильч.). Тут упе́рше ба́тько його́ вчив знена́висти до поліца́їв (Ле). О́чі заогни́лися нена́вищами (Васильч.)]. • Питать -висть к кому – плека́ти (ма́ти) (з)нена́висть до ко́го, про́ти ко́го. • Проникнутый -тью – про́(й)ня́тий, пере́(й)ня́тий, напо́єний (з)нена́вистю. [По розбу́рканих зе́млях грими́ть нога́ напо́єних звена́вистю пролетарі́в (Влизько)]. • По -ти – з нена́висти, через нена́висть. |
| Пе́стовать, вы́пестовать – пе́стувати, ви́пестувати (гал. пі́стувати, ви́пістувати), пе́стити, ви́пестити, плека́ти, ви́плекати, коха́ти, вико́хувати, ви́кохати, ня́ньчити, ви́няньчити кого́. [Ду́же він свого́ си́на пе́стував (плека́в). Вона́ спе́ршу ті́льки діте́й пе́стила й забавля́ла (Єфр.). Як я́гідку, як пта́шечку коха́ла, рости́ла (Шевч.). Ви́кохав він си́на Са́ву козака́м на сла́ву]. • -ться с кем, с чем – ня́ньчитися з ким, з чим, упада́ти коло ко́го, коло чо́го. |
| Пита́ть – живи́ти, поживля́ти, годува́ти, харчува́ти, харчи́ти. [Хазя́йське о́ко това́р жи́вить. Карти́на украї́нського відро́дження жи́вить наді́ї на перемо́гу одві́чньої пра́вди (Єфр.). Він своє́ю пра́цею усю́ сім’ю́ году́є]. • -а́ть надежду (мечту, мысль) – держа́ти (ма́ти и живи́ти) наді́ю (мрі́ю, ду́мку). • -ать доверие – ня́ти ві́ру кому́, дійма́ти кому́ ві́ри. • -а́ть вражду к кому – ворогува́ти, враждува́ти, вражда́ти на ко́го (Квітка), ма́ти зуб на ко́го. • -ать любовь, склонность к чему – коха́тися в чо́му, (редко) до чо́го. [Вся́кий коха́ється до гро́шей (Звиног.)]. • -а́ть пристрастие к чему – ми́луватися в чо́му. • -а́ть страсть к чему – ма́ти прилю́бність до чо́го. [Ма́єш прилю́бність до карт та гульні́ (Неч.-Лев.)]. • -а́ть ненависть к кому – плека́ти знена́висть до ко́го. • -а́ть злобные чувства к кому – (описат.) ди́хати (лихи́м) пе́клом, злом на ко́го, ли́хо, во́лі бу́ти на ко́го. • -а́ть отвращение – ма́ти или почува́ти відра́зу (оги́ду). • -ать дружбу – почува́ти при́язнь. • -а́ть уважение к кому – ма́ти поша́ну до ко́го, ма́ти кого́ на пова́зі. [Всі їх на пова́зі ма́ють (М. Вовч.)]. • Десна -а́ет водой Днепр – Десна́ подає́ во́ду в Дніпро́. • Пита́емый – жи́влений, годо́ваний, харчо́ваний. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
| Мечтать –
1) мрі́яти, ма́рити про (за) ко́го, про (за) що, (реже) ма́рити чим, мріти, снити (о несбыточном) химе́рити про що; 2) (о самом себе) ду́мати про се́бе: • лелеять мечту – плекати (голубити кохати, пестити) мрію; (іноді поет.) гріти у серці мрію; • любить мечта́ть – коха́тися в мріях; • мечтать не вредно – мріяти не шкодить; • мечта́ть о славе – мрі́яти (ма́рити) про сла́ву; • много (высоко) о себе мечтать (разг.) – багато думати про себе; бути надто високої думки про себе; надто заноситися (високо нестися); • не платье, а мечта – не сукня (не плаття), а [сама] мрія; • он много о себе мечта́ет – він бага́то про се́бе ду́має, він зано́ситься (ви́соко несе́ться), він зарозумілий; • предаваться мечтам о чём – поринати у мрії [снувати мрії, марити] про що; • предаваться несбыточным мечтам – химерна (даремна, нездійсненна, марна) мрія; • созданный в мечтах – витворений (створений) у мріях; вимріяний; • создать мечтой кого, что – вимріяти кого, що; • это было мечтой всей моей (его) жизни – це була мрія всього (цілого) мого (його) життя; я (він, вона) про це мріяв (мріяла) все (ціле) (своє) життя. [Та що! про се шко́да химе́рити (П.Куліш). І Олеся вже марила, як то вона буде їздити на баскому гусарському коні, а Казанцев її вчитиме (І.Нечуй-Левицький). Згада́й, про яке́ ді́ло ми коли́сь мрі́яли (Б.Грінченко). Вони укладали плани її виховання, мріяли про її долю (М.Коцюбинський). Люблю справжніх людей, а не тих, що вимріяла моя фантазія (А.Кримський). Ма́рив про щасли́ву Украї́ну (А.Кримський). Обстава в кабінеті голови управи мало чим різнилась від умеблювання кімнати райбюро, що правила разом за кабінет усьому районному урядові Спілки, хіба що канапа коло стіни — про такі розкоші в районі годі було й марити, та на неї і місця, мабуть, гулящого не стало б (В.Підмогильний). Я мріяв про зустріч з вами, поки не зустрів!.. (Олександр Перлюк). У дитинстві Сидорчук мріяв стати продавцем. У наші дні мрія професора Сидорчука здійснилась (Роман Крикун). Коли ти вмієш розважати, Спостерігати й пізнавати, Не стаючи ніколи скептиком, Або руїнником, Мріяти, та не даючи твоїй мрії Стати твоїм паном… Коли ти потрапиш бути суворим, Не впадаючи ніколи в лють, Коли ти вмієш бути відважним, А ніколи безрозсудним, Коли ти вмієш бути добрим, Коли ти вмієш бути мудрим, Не будучи моралізатором, ні педантом. Якщо ти вмієш зберегти свою відвагу І не стратити голови, Коли всі інші довкола тратять її, Тоді князі, боги, щастя і перемога Стануть на віки твоїми вірними рабами. — Тоді ти станеш ЛЮДИНОЮ!.. (В.Стус, перекл. Р.Кіплінґа). — Коли мені було сім років, я мріяла про те, щоб на всій землі було сонце. В сімнадцять я марила про неземну любов і прекрасного принца на білому коні. Тепер мені тридцять, і я просто тупо хочу грошей].  |
| Одиозный – (лат.) одіозний, ненависний, знена́висний, відворо́тний, осору́жний, небажаний, неприйнятний, (пресловутый) горезвісний. [Коли нас «Просвіта» примушує оспівувати той громадський трактор, що ним завідує недавній прапорщик Смердипупенко, то ми кажемо: — Смердипупенка ми підтримуємо, бо він допомагає нам відбудувати господарство, але поеми про нього ми не утворимо: по-перше — ми хочемо оспівувати не «трактори», а людей, по-друге — Смердипупенко для нас одіозна фігура і, по-третє, «не всяку ідею можна втиснути в художній твір» (М.Хвильовий). Один науковий працівник, бажаючи зробити приємність іншому, сказав: «Нашому колективу дуже хотілося б, щоб цю роботу очолила така одіозна постать, як ви». Його спокусило, очевидно, «пишне» звучання іноземного слова «одіозний», яке в його уяві асоціювалося, мабуть, із «грандіозний», чи що. Коли тому науковцеві пояснено було, що термін латинського походження одіозний означає ненависний, небажаний, неприйнятний і т. ін., то він, звичайно, зніяковів. Але потяг до прикрашання своєї мови непотрібними і раз у раз неправильно чи неточно вживаними іноземними слівцями властивий багатьом нашим товаришам, і він, цей потяг, здається мені лихом, проти якого треба боротись і боротись (М.Рильський). Це свято подібне до одіозного Дня 8 березня, вся суть якого вкладається в невигаданий анекдот: «Мовчи, жінко, твій день — 8 березня!!». Отак і 14 лютого — єдиний в році день для кохання. Я не проти кохання, я проти того, щоб воно було «одноденним». Кохати потрібно постійно 365 днів на рік! Кохання треба підтримувати, плекати й леліяти, наче ніжну квітку (Ельнара Корольова)]. |
| Рассчитывать, рассчитать – розраховувати, розрахувати; (расчислять) облічувати, облічити; (подсчитывать) обраховувати, обрахувати, обчислювати, обчислити; (высчитывать) вираховувати, вирахувати; (учитывать, взвешивать) розраховувати, розрахувати; (оценивать) оцінювати, оцінити; (предполагать) припускати, гадати, зважувати, зважити, очікувати; (надеяться) сподіватися, мати (плекати, покладати) надію, покладатися, робити ставку; (о выдаче расчётных денег) розраховувати, розрахувати; (увольнять) звільняти, звільнити: • не мог даже рассчитывать кто – і не сподівався кто, і не снилось кому; • не расчитывайте на… – не розраховуйте на…; • не расчитывал встретить… – не сподівався зустріти; • не рассчитать своих сил – не розрахувати (не зважити) своїх сил; • не слишком рассчитывать на помощь – не надто розраховувати (покладатися, сподіватися, важити) на допомогу; • рассчитывать на получение – мати надію одержати; • рассчитывать на что – сподіватися на що; вважати (зважати, важити, рахувати, розраховувати) на що; • рассчитывать служащих – звільняти службовців; • рассчитывать стоимость – розраховувати (обчислювати) вартість; • рассчитывать шансы – зважувати (оцінювати) шанси. [На це не рахувала погоня (Коцюбинський)]. |
| Экология – (от греч.) екологія. [У художній літературі, у виступах офіційних осіб рефреном проходять словосполучення «погана екологія», «охорона екології», «боротьба з екологією», «загострення навколишнього середовища», які красномовно свідчать про низький рівень екологічної культури нашого сучасника… У газеті «День» від 7 липня 1998 року надибуємо…: «Україна збирається покращувати свою екологію». Спробуйте здогадатися з назви, що йдеться у статті не про підтримку екології як науки, а про чистоту нашого довкілля. Покращувати математику чи фізику ніхто нікого чомусь не закликає. А екологію беруться плекати у такий спосіб всі, кому заманеться і хто вважає, що наука є синонімом свого предмета – «стану довкілля», «навколишнього середовища», «природи» тощо (Олександр Бєляков). Жаргонні вислови запроваджують і поширюють фахівці найрізноманітніших спрямувань. Від газетярів пішла в обіг «погана екологія» — вислів, зміст якого — незадовільні екостани навколишнього середовища. На совісті українських урядовців та невибагливих законотворців вислів «екологічна мережа», який уже ввійшов до низки державних документів. Та мережа насправді має бути мережею природоохоронних об’єктів і тому лише екомережею, а не чимось науковим із логосом у другому корені, як це прочитується в означенні «екологічна» (Володимир Пащенко)]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
| ВЫНА́ШИВАТЬ ще (знай) носи́ти, (мрію) голу́бити, пе́стити, плека́ти, випле́кувати, (плани) снува́ти; вынашивать агресси́вные пла́ны образ. гостри́ти зу́би; вынашивать в мечта́х вимрі́ювати; |
| КУЛЬТИВИ́РОВАТЬ ще виро́щувати, випле́кути, плека́ти, розво́дити, сприя́ти ро́звиткові; культивирующий що /мн. хто/ культиву́є тощо, за́йня́тий виро́щуванням /розве́дений/, зда́тний ви́плекати, ста́вши культивува́ти, (річ) культива́тор, прикм. культиваці́йний, виро́щувальний; культивирующийся/культивируемый культиво́ваний, виро́щуваний, розво́джуваний. |
| ЛЕЛЕ́ЯТЬ ще випле́кувати, здува́ти порохи́ з, (квіти) догляда́ти; (надію) грі́ти в се́рці; лелеять мечту́ о чём вимріва́ти /док. ви́мріяти/ що; ЛЕЛЕ́ЯТЬСЯ рідко пе́ститися; леле́ющий 1. нежащий, 2. що /мн. хто/ плека́є тощо, зда́тний ви́плекати, схи́льний плека́ти, книжн. плека́льник; лелеющий мысль з потає́мною ду́мкою; лелеющий наде́жду з наді́єю в се́рці; леле́емый 1. пе́щений, голу́блений, 2. пле́каний, випле́куваний, вико́хуваний, вигрі́ваний у се́рці, пле́канець, прикм. плека́нний. |
| ПЕ́СТОВАТЬ ще виго́йдувати, випле́кувати; пестующий що /мн. хто/ плека́є тощо, ста́вши /охо́чий/ плека́ти, зда́тний /зумі́вши/ ви́плекати, прикм. оказ. пле́кальний, випле́кувальний, виго́йдувальний, пор. нянчащий; пестуемый пе́щений, пле́каний, випле́куваний, виго́йдуваний; ПЕ́СТОВАТЬСЯ рідко пе́ститися. |
| СТРО́ИТЬ ще зво́дити, (мости) /наво́дити/, (теорію) розвива́ти, базувати, (дороги) проклада́ти, (взаємини) розвива́ти, (світогляд) формува́ти, (фразу) уклада́ти, компанува́ти, (кого) ко́рчити, прикида́тися ким, ши́ти /стри́гти/ у кого, військ. шерегува́ти, збира́ти в ла́ві; стро́ить возду́шные за́мки ще зано́ситися у хма́ри, багаті́ти ду́мкою; стро́ить гла́зки ще стріля́ти очи́ма; стро́ить из себя́ ко́рчити з се́бе; стро́ить иллю́зии ма́ти ілю́зії; стро́ить ко́зни про́тив кого роби́ти /чини́ти/ ка́верзи кому; стро́ить пла́ны плянува́ти; стро́ить /ра́дужные/ пла́ны плека́ти /роже́ві/ мрі́ї; стро́ить расчёты на что розрахо́вувати /роби́ти ста́вку, ва́жити/ на що; стро́ить ро́жи ко́рчити мі́ни; стро́ить себе́ иллю́зии ті́шити себе́ ілю́зіями; ПОСТРО́ИТЬ (кар’єру) зроби́ти; постро́ивший ОКРЕМА УВАГА; постро́ивший на костя́х стил. перероб. зві́вши на кістка́х; постро́ившийся військ. ви́шикований, зі́брати у ла́ві, ОКРЕМА УВАГА СТРО́ИТЬСЯ шикува́тися до лав [стро́йтесь! шику́йтеся до лав!]; в шере́нгу стро́йся! в ла́ві збі́рка!; Москва́ не сра́зу стро́илась нара́з Рим не збудува́ли, вели́ке де́рево пово́лі росте́; стро́ящий 1. що /мн. хто/ буду́є тощо, за́йня́тий будо́вою, покли́каний збудува́ти, будівни́к, будіве́льник, будівни́чий, прикм. будівни́й, будіве́льний, 2. що шику́є, зви́клий шикува́ти, 3. настраивающий, 4. що вдає́ тощо, зви́клий удава́ти, кривля́ка, комедія́нт; стро́ящий возду́шные за́мки зви́клий зано́ситись у хма́ри; стро́ящий гла́зки моргу́н /жін. моргу́ха/; стро́ящий грима́сы /ро́жи, ми́ны/ ра́ди́й кривля́тися, кривля́ка; стро́ящий заключе́ния маста́к /схи́льний/ роби́ти ви́сновки; стро́ящий ко́зни ка́верзник, інтриґа́н; стро́ящий ку́ры кому відо́мий зальо́тами до, зальо́тник; стро́ящий на песке́, зда́тний /гото́вий/ будува́ти на піску́; стро́ящий пла́ны за́йня́тий уклада́нням пля́нів, творе́ць пля́нів, плека́ч мрій; стро́ящий предположе́ния схи́льний припуска́ти; стро́ящий свою́ гипо́тезу стил. перероб. розвива́ючи свою́ гіпо́тезу; стро́ящий смире́нника (из себя) святи́й та бо́жи́й; стро́ящий тео́рию стил. перероб. розвива́ючи тео́рію; стро́ящий фра́зу уклада́ч фра́зи; стро́ящийся 1. будо́ваний, муро́ваний, спору́джуваний, зво́джуваний, формо́ваний, пляно́ваний, базо́ваний, укла́даний, скла́даний, прокла́даний, 2. шико́ваний, 3. настро́юваний. |
| ТЕ́ШИТЬ, тешить себя́ наде́ждой ще багаті́ти ду́мкою, ма́ти ілю́зії; не тешь себя́ иллю́зией, что... фраз. ти не диви́сь, що... [не тешь себя́ иллю́зией, что их ма́ло ти не диви́сь, що їх ма́ло]; ниче́м не тешило кого что... нічо́го не каза́ло чиєму се́рцеві що...; ТЕ́ШИТЬСЯ, чем бы дитя́ не тешилось, лишь бы не пла́кало чим би дитя́ не ба́вилось, аби́ не пла́кало; тешащий що /мн. хто/ ті́шить тощо, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ потіша́ти, зда́тний /ра́ди́й/ поті́шити, поті́шник, прикм. поті́шливий, розваго́вий, стил. перероб. потіша́ючи; тешащий себя́ наде́ждой зви́клий плека́ти ілю́зії; НАТЕ́ШИТЬСЯ, нате́шиться вдо́воль попоті́шитися з. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Холить, выхолить – плекати, -каю, -каєш, виплекати, пе́стити, випестити, -щу, -стиш. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
| Ласкать
• Ласкать друг друга – голубити (милувати) одне одного; милуватися (голубитися). • Ласкать себя мечтой, надеждой – тішити себе мрією, надією; голубити (пестити, плекати, живити) мрію, надію. • Ласкать слух, взор, воображение – тішити (голубити) слух ((в)ухо), око (очі, зір), уяву. |
| Лелеять
• Лелеять надежду, мечту – пестити (голубити, плекати, кохати, живити) надію, мрію; (поет.) гріти [у серці] надію, мрію. • Лелеять слух – пестити (тішити) слух. |
| Мечта
• Взлелеянный в мечтах – ви плеканий (викоханий, випещений, зголублений) у мріях; омріяний (зрідка умріяний). [Де ви, сини умріяні, чарами навіяні. Співи недоспівані — Колискові сни? Вороний.] • Лелеять мечту – плекати (голубити, кохати, пестити) мрію; (іноді поет.) гріти у серці мрію. • Не платье, а мечта – не сукня (не плаття), а [сама] мрія. • Предаваться мечтам о чём – поринати у мрії [снувати мрії, марити] про що. • Предаваться несбыточным мечтам – химерна (даремна, нездійсненна, марна) мрія. • Созданный в мечтах – витворений (створений) у мріях; вимріяний. • Создать мечтой кого, что – вимріяти кого, що. [Люблю справжніх людей, а не тих, що вимріяла моя фантазія. Кримський.] • Это было мечтой всей моей (его) жизни – це була мрія всього (цілого) мого (його) життя; я (він, вона) про це мріяв (мріяла) все (ціле) [своє] життя. |
| Надежда
• Быть в надежде на что – мати надію на що; сподіватися на що, чого; надіятися чого, на що. • Возлагать надежды на вашу помощь – сподіватися на вашу допомогу (поміч). • Возлагать надежды на кого, на что – складати (покладати, мати) надію на кого, на що. [За Сибіром сонце сходить, хлопці, не дрімайте, а на мене, Кармалюка, всю надію майте. Н. п.] • Надежда овладела его душой – надія пойняла (опанувала) його душу. • Надежды осуществились (сбылись) – надії (сподіванки, сподівання) здійснилися (справдилися). • Несбыточная, неосуществимая надежда – нездійсненна надія (сподіванка); химера. • Питать, лелеять надежду (надежды) – плекати (пестити, голубити, кохати, живити, гонобити) надію; (поет.) гріти в серці надію. • Подавать надежды – давати (подавати) надії. • Подающий большие надежды – який подає великі надії. • Потерять надежду – утратити (стратити) надію; зневіритися; (іноді) з(без)надіятися. [Надіявся зовсім, щоб її бачити. Васильненко.] • Слабая надежда – мала надія. • Твёрдая надежда – добра (певна) надія. • Теплится надежда – жевріє (іноді тліє) надія. • Тешить себя надеждой (книжн.) – тішити себе (тішитися, утішатися) надією; мати любу надію. • Тщетная надежда – марна (даремна) надія (сподіванка); марне (даремне) сподівання. |
| Огородничество
• Заниматься огородничеством (огородничать) – працювати коло городу; плекати (вирощувати) городину; городникувати. • С любовью заниматься огородничеством (огородом) – кохатися у городі (у городництві). |
| Питать
• Питать враждебные чувства к кому – ворогувати на (проти) кого; мати злість (іноді зазлість) на кого. [Ти на мене ворогуєш? Так змінилася одразу? Українка.] • Питать доверие к кому – мати довіру (довір’я) до кого; мати віру до кого; йняти (діймати) віри кому; довіряти кому. • Питать злобные чувства к кому – мати злість на кого; здувати на кого; (образн.) важким (лихим) духом дихати на кого; злом (пеклом, лихим пеклом) дихати на кого; лихої волі бути на кого. [І пан був лихої волі на його, і всі попи околичні хропли, сопли. Свидницький.] • Питать любовь, страсть, пристрастие к чему – кохатися (милуватися) в чому; любити що; бути замилуваним (залюбленим, закоханим) у чому; (іноді) мати прилюбність до чого; прилюблятися до чого. [Маю прилюбність до карт та гульні. Н.-Левицький.] • Питать надежду (книжн.) – плекати (живити, мати) надію; (поет.) гріти в серці надію; сподіватися. • Питать нежные чувства к кому – мати ніжні почуття (почувати ніжність) до кого. • Питать отвращение к кому, к чему – почувати (мати) відразу (огиду) до кого, до чого. • Питать слабость к чему – мати нахил до чого; любити що; (іноді) мати слабість до чого; грішити чим. • Питать уважение к кому – мати пошану (повагу) до кого; мати кого у повазі; поважати (шанувати) кого. • Питать уверенность – мати певність; бути певним. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
| Плека́ти –
1) холить, нежить, культивировать; 2) кормить грудью. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
| Культивировать – культивува́ти, плека́ти. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| плека́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| Плека́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала. Гол. II. 634. 2) Кормить грудью. Угор. |
| Пляка́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) = Плекати 2. Херс. г. Черном. Александров. у. 2) Поить съ пальца ягненка, теленка, оставшагося безъ матери. Мнж. 189. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Воспита́ть, воспи́тывать, ся = ви́годувати, згодува́ти, вигодо́вувати, ся, ви́ховати, вихо́вувати, ся, ви́кохати, вико́хувати, ся, ви́ростити, виро́щувати, ся, плека́ти. С. Л. — Ой годувала дочку не год, не два, та й згодувала — людям слуга. н. п. — Викохав дитину в добрую годину. н. пр. — Ой був в Сїчи старий козак на призвіще Чалий, викохав він сина Саву козакам на славу. н. п. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)