Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 38 статей
Запропонувати свій переклад для «площа»
Шукати «площа» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Каса́ние –
1) (прикосновение) дотика́ння, торка́ння, доторка́ння, до́тик (-ку) до ко́го, до чо́го, (задевание) черка́ння чого́.
• Площадь, точка -ния – пло́ща, то́чка дотика́ння;
2) (касательство) приче́тність (-ности), доторка́ння до чо́го, (стар.) щось до чи́нення, (пров.) дочине́ння до чо́го.
• Я никакого -ния к этому не имею – я до цьо́го зо́всім не приче́тний, (пров.) не ма́ю туди́ нія́кого дочине́ння, (стар.) не ма́ю з тим до чи́нення.
Кра́сный –
1) (о цвете) черво́ний, (поэт., устар.) черве́ний, черле́ний. [Черво́на кали́на. Черво́не вино́ (Гол.)].
• Ярко -ный – яскра́во-черво́ний, жи́во-черво́ний, при́кро-черво́ний. [Гу́би жи́во-черво́ні (Свидн.). Ху́стка така́ при́кро-черво́на, аж о́чім боляче́ диви́тися на не́ї (Харківщ.)].
• Тёмно -ный – вишне́вий, буряко́вий.
• Кроваво -ный – крива́во-черво́ний, кро[и]ва́вий.
• Золотисто -ный – черво́но-золоти́й.
• Коричнево -ный – (о цвете глиняной посуды) червінько́вий (Вас.).
• Окрашивать, окрасить чем-либо -ным – червони́ти, почервони́ти, зачервони́ти. [Кров червони́ла па́льці і стіка́ла на зе́млю (Коцюб.)].
• Окраситься чем-либо -ным – зачервоні́ти, почервони́тися. [Ру́ки почервони́лися ви́шнями (М. Грінч.)].
• Окрашенный -ным – почерво́нений, зачерво́нений. [Зачерво́нені твоє́ю кро́в’ю (Куліш)].
• -ное знамя – черво́ний пра́пор.
• -ный цвет – черво́ний ко́лір (-льору).
• -ная площадь – черво́ний майда́н, черво́на пло́ща.
• -ная нить (иноск.) – черво́на ни́тка.
• -ный петух – черво́ний пі́вень.
• Пустить -ного петуха – пусти́ти черво́ного пі́вня, підпали́ти.
• -ный (хвойный) лес – бір (р. бо́ру), шпилько́вий ліс.
• -ная лоза, см. Краснота́л.
• -ное дерево – черво́не де́рево, маго́нь (-го́ню).
• -ная строка (в книге, рукописи) – нови́й рядо́к, абза́ц.
• Начните с -ной строки – почні́ть з ново́го рядка́.
• -ное яичко – кра́шанка, черво́не яє́чко;
2) (о политич. убежден., партиях) черво́ний.
• -ная армия, гвардия – черво́на а́рмія, гва́рдія;
3) (красивый, прекрасный) кра́сний, (кратк. форма) кра́сен (-сна, -сне). [Сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на то́бі тя́жко жи́ти (Пісня). Ой рясна́, красна́ в лу́зі кали́на, а ще красні́ша у Петра́ дочка́ (Колядка). Я́сен та кра́сен світ мені́ став, як його́ покоха́ла (М. Вовч.)].
• -ная девица – кра́сна ді́вчина (ді́вка, па́нна), (в песнях и обрядах) кра́сна діви́ця. [На горо́ді верба́ ря́сна, а в хати́ні ді́вка кра́сна (Пісня). Зоря́-зоряни́ця, кра́сная діви́ця (Пісня)].
• -ный молодец – до́брий молоде́ць. [Гей чого́, хло́пці, до́брі моло́дці, чого́ смутні́-невесе́лі? (Пісня)].
• -ное лето – кра́сне лі́то.
• -ное солнышко – ясне́ (кра́сне) со́нечко.
• -ная горка – про́води́ (-ві́д и (реже) -дів), провідни́й ти́ждень. [Весі́лля бу́де на провідно́му ти́жні (М. Грінч.)].
• -ный поезд – весі́льний по́їзд.
• -ные дни – ясні́ (кра́сні) дні, (переносно ещё) розко́ші (-шів).
• Прошли мои -ные дни – мину́ли(ся) мої́ ясні́ дні, мину́ли(ся) мої́ розко́ші.
• Чем твоя жизнь -на́? – чим твоє́ життя́ кра́сне (га́рне)?
• Не -на́ моя жизнь – сумне́ (невесе́ле) моє́ життя́.
• -ное словцо – до́теп (-пу), доте́пне, при́кладне сло́во.
• Он так и сыпет -ными словцами – він так і си́пле до́тепами.
• Прибавить для -ного словца – доки́нути, щоб дотепні́ш було́, прибреха́ти.
• -ный двор – двір (р. дво́ру).
• -ная изба – світли́ця.
• -ный угол – по́куття (-ття), по́куть (-ті).
• Сидеть в -ном углу – сиді́ти на по́кутті; (о женихе с невестой) сиді́ти на поса́ді.
• -ное окно – поку́тнє́ вікно́.
• -ное крыльцо – пере́дній ґа́нок (-нку).
• -ный зверь – хутряни́й (смуха́тий) звір.
• -ная рыба – безко́ста, хрящова́ ри́ба, білори́биця.
• -ный товар – панськи́й крам, -ські́ мате́рії, мануфакту́рна крамина́.
• -ный ряд – крамни́й ряд, торг мате́ріями, мануфакту́рні крамни́ці.
• Не -на́ изба углами, -на́ пирогами – хоч нема́, де й сі́сти, аби́ було́ що з’ї́сти (Приказка).
• Это -ная цена – це кра́сна ціна́ (найви́ща, найбі́льша ціна́).
• Долг платежём -сен – лю́биш позича́ти, люби́ й віддава́ти; яке́ дав, таке́ взяв (Приказки);
4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. – волови́к, воло́вий язи́к, медуни́ця, медуни́чник, красноко́рінь, рум’я́нка, рум’я́нчик.
Круг –
1) (сомкнутая линия и перен.) ко́ло, круг (-га), о́бід (-бода) (ум. обіде́ць), окі́л (р. о́колу), ко́лесо. [Начеркни́ ци́ркулем вели́кий круг, а всере́дині в йо́му мали́й кружо́к (М. Грінч.). Побра́вшися дівча́та за ру́ки, ста́ли вели́ким ко́лом, а одна́ ді́вчина вступи́ла в сере́дину ко́ла (М. Грінч.). І так що-дня все ву́жчає те ко́ло, що в йо́му я все ти́хше ворушу́сь (Грінч.). У ко́ло става́йте. Рука́ми сплели́ся і ко́лом гуля́ють (Київщ.). Вітрякі́в о́кіл крила́тий Бенде́ри мов обгороди́в (Греб.)].
• Площадь -га – пло́ща кру́гу (ко́ла).
• Начертить круг вокруг чего – накре́слити круг навко́ло чо́го, обцирклюва́ти, обкружля́ти що.
• Идти кру́гом (о телах небесных) – іти́ ко́лом, ко́лесом, колува́ти. [Споконві́ку і до ві́ку хо́дить ко́лом без кінця́ (плане́та) (Самійл.). Ой ко́лом, ко́лом догори́ мі́сяць іде́ (Пісня). Ко́лесом со́нечко, ко́лесом вго́ру йде (Після)].
• Садиться, ставать в круг (кружок), кру́гом – сіда́ти, става́ти ко́лом, кружка́, кружкома́, кружа́лом. [Усі́ мовча́ли, сто́ячи ко́лом біля однії́ па́рти (Грінч.). Сіда́йте-ж бо кружка́ та слу́хайте (М. Вовч.). Парубки́ обсі́ли кружа́лом її́ ха́ту (М. Вовч.)]. Голова́ -гом идёт – голова́ о́бертом (о́бертнем) іде́; у голові́ моро́читься.
• Всё пошло -гом – усе́ пішло́ о́бертом, о́бертнем (М. Вовч.).
• Заколдованный круг – зачаро́ване ко́ло.
• Кру́ги на воде – круги́, кружки́, жмурки́ (-кі́в). [Поскида́ли у во́ду тру́пи; ти диви́лась, як розстеля́лися-стели́лись круги́ широ́кії над ним, над си́ном пра́ведним твої́м (Шевч.). Шубо́вснув у во́ду, і вода́ широ́кими кружка́ми побі́гла від ньо́го (Коцюб.)].
• Круг около луны – кружа́ло.
• Тёмные -ги вокруг глаз – синці́ (те́мні о́боди) попід очи́ма. [Земли́стий ко́лір обли́ччя, синці́ попі́д очи́ма (Коцюб.)].
• Круг семейный – роди́нне ко́ло, роди́нне ото́чення.
• Круг (общество) людей – ко́ло (гурт (-ту), грома́да) люде́й, товари́ство, (слой) верства́. [Серед на́шого ко́ла (товари́ства) тако́го зви́чаю нема́ (М. Грінч.). Хто хо́че бу́ти бли́жчим і зрозумі́лішим яко́мусь гу́ртові люде́й, той його́ мо́вою пови́нен говори́ти (Єфр.). Письме́нство росло́ й розвива́лося само́ і все бі́льшу грома́ду люде́й до се́бе прихиля́ло (Єфр.). Старе́ письме́нство найду́жче одбива́ло в собі́ потре́би тіє́ї ви́щої верстви́, що його́ сплоди́ла (Єфр.)].
• Люди известного (своего) -га – лю́ди пе́вного (свого́) ко́ла (товари́ства), пе́вної верстви́ грома́дської, пе́вного (свого́) гу́рту (кру́гу), пе́вної (своє́ї) грома́ди.
• В своём -гу – серед свої́х, помі́ж свої́ми, серед свого́ гу́рту (товари́ства, грома́ди), у своє́му гурті́ (товари́стві, грома́ді).
• Широкие -ги общества – широ́кі грома́дські ко́ла, зага́л (-лу). [Зага́л росі́йської інтеліге́нції (Грінч.). Зага́л так зва́ного «українофі́льства» (Грінч.)].
• Придворный круг – дві́рське́ ко́ло.
• Круг гостей – товари́ство госте́й, ко́ло госте́й.
• В -гу гостей – серед госте́й, в гурті́ госте́й.
• Круг (сфера) действий – ко́ло (круг) дія́льности.
• Он не ограничивается узким -гом своих дел – він не обме́жується вузьки́м ко́лом свої́х справ.
• Круг обязанностей – о́бсяг обо́в’я́зків.
• Это входит в круг его обязанностей – це нале́жить до його́ обо́в’я́зків.
• Круг (цикл) предметов рассмотрения – о́бсяг чого́. [Що-б то за істо́рія була́ украї́нського письме́нства, коли́-б вона́ ви́кинула з свого́ о́бсягу ма́ло не цілко́м усе́ старе́ на́ше письме́нство (Єфр.). О́бсяг іде́й, що посо́вують напере́д лю́дськість, не виче́рпується ме́жами мину́лого й сьогоча́сного життя́ рі́дного наро́ду (Грінч.)].
• Круг дороги – круг, кружина́. [Хто кру́гу не бої́ться, той да́лі станови́ться (Приказка). А все-ж за́йва кружина́: ходи́ навкруги́ – через двір, ву́лицею, знов, дворо́м (Конис.)].
• Делать, сделать круг в дороге – кру́гу накида́ти, наки́нути, нада́ти, окружля́ти. [Шлях ваш коро́тший; я-ж нада́ти кру́га му́шу: ви ви́граєте аж два дні над ме́не (Куліш). Довело́сь до́брого кру́гу наки́нути, щоб небезпе́чне мі́сце обмину́ти (М. Грінч.). За́мість іти́ напряме́ць, він окружля́в до ме́не геть поза горо́дами (Новомоск. п.)].
• Тем путём ехать – большой круг делать – тудо́ю ї́хати ду́же о́бхідно́ (кру́жно). [Ї́хати на Ве́рбки кру́жно, а на Скрипаки́ ще кружні́ш бу́де (Вовч. п.)].
• Судный круг – су́дне[є] ко́ло. [У ра́ду, до су́днього ко́ла (Грінч.)].
• Спиться с -га[у] – розпия́читися, розпи́тися вкрай, спи́тися з гу́рту.
• Продавать на круг – продава́ти на гурт;
2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружа́ло, кругови́на, ко́ло. [Аж кружа́ло ви́топтав, танцю́ючи (Свидн.). Перед до́мом у дворі́ було́ на́віть кружа́ло, заса́джене куща́ми та квітка́ми (Н.-Лев.). Просто́ре ко́ло перед ґа́нком заросло́ бузко́м та шипши́ною (Ор. Левиц.). Білі́є пісо́к на кругови́ні, що ви́рівняно перед вера́ндою (Васильч.)];
3) (диск) кружа́ло, ко́ло, покоте́[и́]ло, покотьо́ло. [На́че те промі́ння, що орео́лом розхо́диться з со́нячного кружа́ла (Крим.). Со́нце пливло́ до споко́ю; над са́мою земле́ю стої́ть його́ іскри́сте ко́ло (Мирний). Мов покоте́ло червоні́є, крізь хма́ру со́нце зайняло́сь (Шевч.). Мов покоти́ло з горба́, стриба́в я ви́соко пона́д тропо́ю (Куліш)].
• Кру́ги перед глазами – кружа́ла, ко́ла. [Зеле́ні кружа́ла перед заплю́щеними очи́ма (Мирний). Заплю́щу о́чі: вогняні́ ко́ла танцю́ють і си́плють і́скри (Коцюб.)];
4) круг воска – кружа́ло, (кру́гла) бри́ла во́ску, воскове́ кружа́ло. [У комо́рі воскові́ кружа́ла (Сл. Гр.)].
• Круг сыра – кружа́ло, (гал.) плеска́нка.
• Круг проволоки – кружа́ло, кружа́лок (-лка) (Липовеч.);
5) круг гончарный – круг ганча́рський.
Куста́рник –
1) (собир.: кустовая поросль) чага́р (-ра́), чагарі́ (-рі́в), ум. чагаре́ць (-рцю́), чагарни́к (-ку́), чагарня́к (-ку), ум. чагарничо́к (-чку́), ха́бник, хамни́к (-ку́), (густой) гуща́вник (-ку), гуща́к (-ку́), хащ (-щу), ха́ща, хащина́, ха́щник; срвн. Ча́ща; (колючий) драч, драпа́ч (-чу́). [Доро́га до́вга; чагарі́, доли́ни (Л. Укр.). Приїжджа́є у чагаре́ць, за́раз тут вовчи́ця схопи́лася (Казка). Круго́м йо́го ріс густи́й чагарни́к (Сторож.). Рика́ння їх в чагарника́х чува́ти (Куліш). Шлях се́ред ха́щів просіка́в (Франко). Пло́ща поросла́ ве́ресом і драпаче́м (Калит.)];
2) см. Куст 1.
Лю́дный –
1) (многолюдный) людни́й, великолю́дний, (выс. стиль) велелю́дний, (диал.) ми́рний. [І день, і ніч пла́чу на розпу́ттях велелю́дних (Шевч.)].
• -ный город, -ная улица, площадь – людне́ (великолю́дне) мі́сто, людна́ ву́лиця, пло́ща, людни́й майда́н.
• Сделаться -ным, более -ным – полюдні́шати, полюдні́ти.
• Улицы сделались более -ными – ву́лиці полюдні́шали, на ву́лицях полюдні́шало. [Ті́льки весно́ю запа́хло, вже й на ву́лицях полюдні́шало (Полт.)];
2) (населённый) залю́днений.
• Стать -ным – залюдни́тися.
Накло́н –
1) (действие), см. Наклоне́ние 1;
2) (наклонённость) по́хил, хил, на́хил (-лу), похи́лість (-лости), нахи́лення (-ння), (почвы ещё) спад (-ду), схил, схи́лок (-лку). [Мали́й по́хил у сіє́ї сохи́ (Вовчанщ.). Рівнина́ ма́є по́хил до Дніпра́ (Кониськ.). Ще не зако́пуйте стовпа́: він стої́ть нері́вно, ма́є хил о́н-куди! (Звин.). Похи́лість ске́лі (Сл. Ум.). Нахи́лення еклі́птики (Павлик). Тре́ба так зроби́ти, щоб спад був од стіни́, то вода́ стіка́тиме (Кам’янеч.)].
• -ло́н головы – на́хил голови́.
• -ло́н столба – по́хил (хил, пров. на́вал) стовпа́ (слу́па);
3) похи́лість, похи́ла пло́ща; срв. Накло́нный 1 (-ная плоскость). [Стою́ на похи́лості на́че і хо́чу зсу́нутися вниз (Коцюб.)];
4) (у верха экипажного) козиро́к (-рка́); (над крыльцом) дашо́к (-шка́), підда́шок (-шка). [Відки́нь козиро́к, щоб дощ не так забива́в (Сл. Ум.)];
5) пить в -ло́н (в наклонку, наклонкою) – пи́ти хильце́м (на́хильцем, на́хилки, хи́льці). [Ви́пив на́хильцем ці́лу пля́шку (Сл. Ум.). Він без ча́рки поча́в горі́лку на́хилки ковта́ти (Сл. Ум.)].
Накло́нный –
1) похи́лий, похи́льний, похи́листий, нахи́лий, схи́листий, (реже) спохи́лий, схи́льнистий, (косой) укі́сний, скі́сни́й. [Ні́где мені́ посто́яти під похи́льним ти́ном (Мил.). Ша́пка чо́рна похи́листа (ЗОЮР I). Верба́ стоя́ла крива́, схи́листа на став (Грінч. II). Дощ де-да́лі часті́ш сту́кав по укі́сному дашку́ (Корол.). Со́нце скі́сними промі́ннями зазира́є йому́ в ві́чі (Загірня)].
• -ная плоскость – похи́ла пло́ща (площина́), похи́лість (-лости), (косогор) косогі́р (-го́ру). [Бу́йна фанта́зія труча́є його́ по похи́лості в яку́сь чо́рну безо́дню (Коцюб.)].
• Катиться по -ной плоскости – коти́тися по похи́лій пло́щі (площині́), коти́тися по похи́лості (по́хилом), (перен.) як з гори́ коти́тися.
• -ное положение – похи́лий стан, нахи́леність, похи́леність, похи́лість (-ости), нахи́лення (-ння).
• Работать, сидеть в -ном положении – нахили́вшися (на́схил(ь)) працюва́ти, сиді́ти, працюва́ти, сиді́ти на[по]хи́леним. [Він сиді́в, на[по]хи́лений над книжка́ми (Київ)].
• Башня в -ном положении – ве́жа (ба́шта) в по[на]хи́леній (похи́лій), по́статі, по[на]хи́лена (похи́ла) ве́жа (ба́шта). [Дзвіни́ця до́вго, як Піза́нська ве́жа, перебува́ла в похи́лій по́статі, аж по́ки не розі́брано її́ на це́глу (М. Зеров)].
• -ная шахта – похідна́ ша́хта;
2) (о почве) похи́лий, похи́листий до чо́го, спа́дистий, ско́систий, зго́ристий, убо́чистий. [Гора́ похи́ла до рі́чки (Вовчанщ.). Претенсі́йність зво́дить цього́ пое́та на похи́лу сте́жку риско́ваних експериме́нтів (Рада). Ско́систа гора́ (Верхр.). Двір був зго́ристий, і до ґа́нку тре́ба було́ під’їжджа́ти тро́шки під го́ру (Н.-Лев.)];
3) (склонный к чему) що ма́є на́хил, нахи́льний, схи́льний, прихи́льний, охо́чий до чо́го; з уподо́банням до чо́го. [Він ма́є на́хил до балачо́к (Звин.). Нахи́льний до меланхо́лії, він на лю́дях си́лувавсь удава́ти весе́лого (Крим.). Він схи́льний до добра́ (Сл. Ум.)].
Пло́скость –
1) пло́скі́сть, пла́скість;
2) пло́ща, пло[а]щи́на́, площови́на, пло́сінь. [Земля́ здає́ться рі́вною площино́ю].
• Наклонная -кость – похи́лість (-лости), косогі́р (-го́ру).
• Катиться по наклонной -сти (перен.) – як з гори́ коти́тися.
• Боковая -кость в многограннике – грань, гра́нка;
3) см. По́шлость.
Пло́щадь –
1) (общественная в городе, в деревне) майда́н, плац (зап. пляц). [Посто́яла серед Софі́йського майда́ну (Неч.-Лев.). До́сі пам’ята́ю, як ба́чу, ту у́лицю широ́ку і той плац вели́кий (М. Вовч.). По самі́й сере́дині місте́чка чотирогра́нястий плац, де я́рмарок стає́ (Свидн.)].
• -щадь торговая – мі́сто, торго́виця, торг. [Сей пляц зве́ться торго́виця і ді́литься на кі́нську торго́вицю і на воло́ву торго́вицю (Свидн.)];
2) (плоскость, ровное место) пло́ща, площи́на́. [Земля́ здає́ться рі́вною площино́ю (Ном.)].
• -щадь, ограниченная окружностью – ко́ло, круг, кругови́на. [Просто́ре ко́ло перед ґа́нком цілко́м заросло́ бузко́м та шипши́ною (Ор. Лев.)];
3) геом. – пло́ща. [Пло́ща трику́тника].
• -щадь посевная – пло́ща засівна́.
• -щадь засеянной земли – пло́ща засі́яної землі́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ареал – (от лат.) ареал, площа, простір (поширення). Обговорення статті
Касание – (несов.) дотика́ння, торка́ння, доторка́ння, (последствие) до́тик, доторк до ко́го, до чо́го, (задевание) черка́ння чого́:
• площадь, точка касания – пло́ща, то́чка дотику (дотика́ння).
[Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (І.Франко). Білий порох вставав над дорогою, мов дим, навіть від найменшого доторкання (Л.Українка). Вони йшли, близько-близько притулившись одне до  одного.  Якась солодка знемога починала опановувати її всю від цього доторкання, від його ласкавого голосу… (Б.Грінченко). Поезія — це завжди неповторність, Якийсь безсметрний дотик до душі. (Л.Костенко). Овечі сльози у траві Розсипав дощик ненароком, А сам пішов неквапним кроком Кудись у хащі лугові; Лишив тебе на самоті Збирати сльозенята в жмені, Але смагляво-золоті Од перших доторків студені, Тремтіли груди, і вода Лизала їх солону спрагу, І я тихенько закрадавсь, Як дощ, бо мав уже одвагу… (Мирослав Лазарук). Темрява. Шепоти. Дотикання. Лиш порох пашить із крісів… Час, коли стогнуть вітри і кані. …І стогне луна у лісі… (М.Матіос). Не по-східному й не по-західному Не зашорено і не розчахнуто Просто неба і просто світу Я на дотик учуся жити (Ю.Джугастрянська). Вирази обличчя виконують важливу функцію, але врешті-решт близькість насправді залежить від дотику. Якщо не вдаватись до надмірних подробиць, дотик вартий тисячі слів. З того, як хтось до нас торкається, ми довідуємось набагато більше, ніж із будь-яких слів цієї особи (А.Бондар, перекл. Р.Данбара)]. Обговорення статті
Круг –
1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо; сфера, обсяг; оточення, середовище, угруповання;
2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло;
3) (диск) кружало, коло, покотело, покотьоло;
4) (круг воска) кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало;
5) (круг гончарный) круг ганчарський:
• в круг (его) обязанностей входит – до (його) обов’язків належить;
• в кругу гостей – серед гостей, в гурті гостей;
• в своём кругу – серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді);
• всё пошло кругом – усе пішло обертом, обертнем (М. Вовчок);
• голова кругом идёт – голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться;
• делать, сделать круг в дороге – кругу накидати, накинути, надати, окружляти;
• заколдованный круг, замкнутый круг – зачароване (заворожене, закляте) коло;
• идти кругом (в частности о телах небесных), идти по кругу – іти колом, колесом, колувати;
• круг вопросов (обязанностей, занятий) – коло (обсяг) питань (обов’язків, занять);
• круг гостей – товариство гостей, коло гостей;
• круг дел, обязанностей… – обсяг справ, обов’язків…;
• круг дороги – круг, кружина́;
• круги на воде – круги, кружки, жмурки (-ків);
• круги перед глазами – кружала, кола;
• круг лиц, которым разрешается… – кому саме дозволяється…;
• круг напряжений – круг напруги (напружин);
• круг (общество) людей – коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства;
• круг обязанностей – обсяг обов’язків;
• круг около луны – кружало;
• круг проволоки – кружало, кружалок (-лка);
• круг семейный – родинне коло, родинне оточення;
• круг (сфера) действий – коло (круг) діяльности;
• круг сыра – кружало, (гал.) плесканка;
• круг (цикл) предметов рассмотрения – обсяг чого;
• люди известного (своего) круга – люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади;
• на круги своя (библ.) – на круг свій;
• начертить круг вокруг чего – накреслити круг навколо чого, (устар.) обцирклювати, обкружляти що;
• он не ограничивается узким кругом своих дел – він не обмежується вузьким колом своїх справ;
• описать (сделать) круг – описати (зробити) коло;
• площадь круга – площа круга;
• поворачивающийся в виде круга – кругойдучий;
• придворный круг – двірське коло;
• продавать на круг – продавати на гурт;
• садиться, ставать в круг (кружок), кругом – сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом;
• спиться с круга – розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту;
• судный круг – судне коло;
• тёмные круги вокруг глаз – синці (темні ободи) попід очима;
• тем путём ехать — большой круг делать – тудою їхати дуже обхідно (кружно);
• широкие круги общества – широкі громадські кола, загал (-лу);
• широко известен в узких кругах – (шутл.) широко відомий у вузьких колах;
• это входит в круг его обязанностей – це належить до його обов’язків.
[Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах колись-то пишний замок (П.Куліш). І так щодня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Б.Грінченко). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Є.Гребінка). Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (В.Самійленко). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Пісня). Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Б.Грінченко). Сідайте ж бо кружка та слухайте (М. Вовчок). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовчок). Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Т.Шевченко). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (М.Коцюбинський). Землистий колір обличчя, синці попід очима (М.Коцюбинський). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (С.Єфремов). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Б.Грінченко). Загал так званого «українофільства» (Б.Грінченко). Аж кружало витоптав, танцюючи (А.Свидницький). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (І.Нечуй-Левицький). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С.Васильченко). Хто кругу не боїться, той далі становиться (Пр.). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги — через двір, вулицею, знов, двором (О.Кониський). Шлях ваш коротший; я ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (П.Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінченкова). У раду, до суднього кола (Б.Грінченко). Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (А.Кримський). Мов покотило червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Т.Шевченко). Зелені кружала перед заплющеними очима (П.Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (М.Коцюбинський). Було їх при тій отарі шестеро: всі посідали кружкома на шкурі, та перш підсунули Дон Кіхотові перевернуте корито і з незграбною чемністю попрохали гостя сісти (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Їм дорога видавалася прямоїжджою, і тільки юнак в осередді майбутнього бачив у ній круговину (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). І от ми втрьох накинули круга аж поза передмістям, щоб не попастись кому-небудь на очі (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Були ще різні печені, кури, качки, дичина, а після цього пудинги, потім плесканка з різних сирів, а потім мокко й коньяк із ніжними бісквітами (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). На той галас його цуцики спершу озвалися скавучанням, далі почали гавкати, а потім протяжно завили усі четверо, гасаючи кружкома кімнатою (Л.Кононович, перекл. Луї Ґію). Що ширше коло твоїх друзів, то далі ти від них стоїш]. Обговорення статті
Лето – (время года) лі́то, (умен.) лі́тко, лі́течко:
• бабье лето – бабине літо, погожа (погідна) підосінь;
• благоприятное лето, урожайное лето – сприятливе, урожайне літо;
• в будущем лете – насту́пного (прийде́шнього) лі́та, на той рік улі́тку;
• в начале лета, ранним летом – на початку літа, напролітку;
• в прошлое, прошедшее лето, прошедшим летом – того́ лі́та, торі́шнього лі́та;
• в разгаре лета – в гаря́чу лі́тню по́ру, в ро́згарі лі́та, в розпо́вні лі́та;
• в это лето – цього́ лі́та, цього́річного лі́та;
• жаркое, дождливое лето – палю́че, дощови́те (мо́кре, мочли́ве) лі́то;
• засушливое, бездождное лето – посу́шне (засу́шливе, сухе́) лі́то, сухолі́ття;
• каждое лето – щоліта, лі́то крізь лі́то, (умен.) щолі́тка;
• лето красное – лі́то (лі́течко) кра́сне (лю́бе);
• начало лета – проліток, поча́ток лі́та, (будущего) за́лі́ток, (чаще во мн. ч.) за́лі́тки;
• остаться на лето (до нового урожая и т. п.) – зоста́тися на лі́то, залітува́ти (залітува́тися);
• погода в это лето была благоприятна – годи́на цього́ ро́ку була́ погі́дна (пого́жа), (для растительности) цього́ ро́ку було́ до́бре полі́ття;
• проводить, провести лето – перебува́ти, перебу́ти лі́то;
• середина лета – полови́на лі́та, ме́жінь;
• сколько лет, сколько зим! – скі́льки літ, скі́льки зим!;
• урожайное, благоприятное лето – (до́бре) полі́ття, (до́брий) полі́ток;
• этого лета, прошлого лета – сьоголі́тній, тоголі́тній.
[Лі́течко моє́ святе́ мину́ло хма́рою (Т.Шевченко). Не зоставля́й сі́на на за́лі́тки, а то бува́ ми́ші перегризу́ть (М.Вовчок). Придба́ли дров на зи́му, а вони́ й заліту́ються (М.Вовчок). Лі́течко лю́бе на то (щоб співа́ти) (Л.Глібов). Цього́ лі́та суни́ці соло́дші за тоголі́тні (АС). Щораз тужніше було йому уявляти, що ціле літо, коли настане перерва в інституті, він буде прикутий до своєї кухні, бо на село він не почував жодної потреби з’являтись (В.Підмогильний). А заготовляють і кладуть на місце ці всі причандали заздалегідь, ще з літа або з ранньої осени, щоб вони там облежались, щоб набрали місцевого духу, щоб потім звірок не сахався, як самолов наставлять. Це все розповідав Грицько своєму помічникові, щоб знав, що й до чого (І.Багряний). Сонце пада, як дощ, Сонце пада, як злива, Сонце плавиться І стікає ринвами хмар. Пий Крізь соломинку променя Літа Червоне вино! (В.Стус). На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки. Непогашені марки — біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки. Я там теж пролітаю, я теж пролітаю там (Л.Костенко). За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне диво з-поміж дивних див (М.Вінграновський). Вгадувалося, що до скону йшло літо (О.Ульяненко). Літо меншає, і звужується коло — нині площа провінційна і тісна. Відцвіла, немов остання скрипка соло, пізня липа, неспокійна і рясна (Ю.Андрухович). пісок і літо дощі та райдуги цілунки легко стають укусами наскрізний струм у потоках патоки… твоя порядність така спокуслива не я ловлю тополині пестощі не я життя вимірюю курсами (чужі конспекти і зайві ревнощі) твоя порядність така спокуслива твоя відсутність така заплутана твої приходи такі наповнені ти недочута ти переслухана ти божевільна ти некерована (Дмитро Лазуткін). В торбі нема навіть запаху сала. Зоряний протяг гуляє в душі. Посмішку в соняха літо украло, День мій осінній степами спішить. Гей, запряжу я перекотиполе! Вітром останню я витру сльозу. Нумо, тримайся на ритвинах доле, Я тебе, вражу, тепер провезу… (Л.Талалай). Я прийшла із втомленого вересня Схмеленого терпким іще праведним літом Із дня який може Тобі ще повернеться М’ятним запахом спогаду Між долонь розігрітого З-поміж вітру і степу З-поміж сонця і простору Знов з’явилась до тебе Довгождана й непрошена (Ю.Джугастрянська). Жаль мені, та ще й дуже, що жолуді в нас сього літа не зародили, та все-таки посилаю вашій високості з півмірки, сама в ліс ходила і брала-вибирала, котрі більшенькі: ех, думаю, якби ж вони були вбільшки як струсячі яйця! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Рано-пораненьку напролітку плем’я вийшло на берег річки (Дмитро Щербина, перекл. В.Бикова). Було раннє літо, найастматичніша пора року (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Весна, літо, осінь, зима, Весна, літо, осінь, зима, Весна, літо, осінь, зима, Весна, літо… І нас нема (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Одиночник, одиночница, разг. –
1) (спортсмен, занимающийся греблей на одиночке, и т.д.) одинак, одиначка;
2) (заключённый в одиночную камеру) одинак, одиначка, самітник, самітниця.
[Камера, що мала два метри завширшки й не сповна п’ять метрів уповздовж, розрахована на одну людину, в’язня-самітника, містила зараз 28 осіб, отже, на кожну людину припадала зовсім мінімальна площа — трішки мокрої підлоги й шматочок стіни, об яку можна спертися спиною (І.Багряний). Це була манюсінька вбиральня, призначена для однієї особи, для в’язня-самітника (І.Багряний)]. Обговорення статті
Улыбка – усмішка, усміх, осміх, (выражающая чаще иронию, насмешку) посмішка:
• гагаринская улыбка – гагарінська (ґаґарінська) усмішка;
• голливудская улыбка – голлівудська усмішка;
• змеиная улыбка – зміїна (гадюча, лукава, підступна) посмішка (усмішка);
• лёгкая улыбка – легенька умішка, легенький усміх;
• насмешливая улыбка – глузлива посмішка.
[В Христі забігала усмішка на вустах, вона одвернулася, щоб не зареготатися (П.Мирний). Брови насупились, а осміх злетів з уст і ніби вилетів з хати. — Спасибі тобі, моє серце кохане, що ти нас вітаєш, — промовила Кайдашиха до Мотрі, і знову на її уста прилинув осміх, а з словами неначе полилась патока з уст (І.Нечуй-Левицький). Усмішка щастя розіллялась по обличчю в старої (М.Коцюбинський). Я бачу, погляд твій палає від погорди, Усмішка на устах немов змія (Л.Українка). Вона прийняла, подякувала і усміхнулась. Василькові здався той усміх дуже ласкавим (Л.Українка). Помітивши, яке враження справила на мене його гостина, він добродушно прикусив у себе на губах осмішку і змовк (С.Васильченко). Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні, Не губіть ви останньої слави; Гріє здалека землю усмішка весни, Пробиваються проліски, трави (О.Олесь). Кожен погляд і усміх її осявав тепер йому душу, торуючи в ній плутані стежки кохання (В.Підмогильний). З перерізаним горлом і захололим осміхом губ стояв і куди рушити не знав (Михайль Семенко). — Діду, дайте меду! — Якого тобі, вражий сину? — підводячись, поздоровкався з Дмитром. — Щільникового. — Зараз не можна меду їсти. — Чому, діду? — Чому? Язик як цурпалок стане. Спухне, — промовив безперечно, стримуючи осміх в розкішній сивій, аж позеленілій броді (М.Стельмах). Усмішка-відписка, усмішка-розписка Ніколи не сходить у нього із писка (М.Лукаш). Вони сидять за столом, поклавши перед себе жилаві руки: ось сухі і нервові — мамині, ось татові — важкі, наче гирі, сидить сестра — таємнича усмішка сновигає її непевним обличчям, усміхаючись, вона думає про своє (В.Стус). Я вперше в Києві. Це місто прекрасне, як усмішка долі. Але тут мер не знає Ліста. Я буду грати на Подолі. Ну, що ж, я згоден. Все готово. Я їх презирством покараю. Це зветься площа Контрактова. Вони торгують. Я їм граю (Л.Костенко). Що за усмішка, ця суміш сором’язливості й кокетства, слід від пензля Караваджо на її щічках вакханки! (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). — Не знаю, чи вміє панна Ханна всміхатися — принаймні я жодного разу не бачила, та панна Ада всміхається повсякчас, і це ще гірше (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Він замовив Педріко подвійний заморожений дайкірі без цукру, і той усміхнувся до нього своєю звичайною усмішкою, що дуже скидалась на оскал покійника, померлого від перелому хребта, проте була щира й недвозначна (В.Митрофанов, перекл. Е.Гемінґвея). Кути губ в усмішці пропорційні ступеневі свободи (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Плоскость –
1) (геом.) пло́скість, -кости;
2) (ровная поверхность) площина́, -ни́, пло́ща, -щі.
Площадь –
1) (геометр.) пло́ща, -щі;
2) майда́н, -ну;
3) (торговая) торго́виця, -ці;
4) (ровное место) пло́ща, -щі, площи́на́, -щи́ни́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Площадь – площа; майдан. Площадь Городская – майдан Міський. Жилая площадь – житлова площа.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Плоскость – пло́ща;
• п. визирная – п. зірна́;
• п. колимационная – п. колімаці́йна;
• п. наклонная – п. похи́ла;
• п. опорная – п. опо́рна;
• п. условная – п. умо́вна.
Площадь – майда́н (-ну);
• п. геом. – пло́ща, площина́;
• п. архитектурная – м. архітекту́рний;
• п. заболоченная – п. заболо́тнена, зболотні́ла;
• п. узловая – майда́н вузлови́й;
• п. отбивать – пло́щу відміря́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Закипать
• Закипать гневом – закипати гнівом; [кипнем] закипати з гніву, нетямитися з гніву.
• Площадь закипела народом (перен.) – майдан завирував (закипів, заклекотів) народом (людом); площа завирувала (закипіла, заклекотіла) народом (людом).
• Работа закипела (перен.) – робота (праця) закипіла.
Красный
• Долг платежом красен – що винен — віддати повинен. Пр. Бувши винним, треба бути і платним. Пр. Умівши брати, умій і віддати. Пр. Позичене не з’їдене — все треба віддати. Пр. Як не вертись, а взяв, то розплатись. Пр. Перше борг віддай, а тоді вже й за себе дбай. Пр. Як не вертись, а з позикою розплатись. Пр. Позичка на боржнику верхи їздить. Пр. Гріхи — плачем, а довги — платежем. Пр. Хоч десь, хоч там перехвати, а борги (довги) заплати. Пр. Коли [ти] взяха, то [будь] і даха. Пр. Коли взяв, то й віддай. Пр. Любиш позичати, люби й віддавати. Пр.
• Красная горка – проводи; провідний тиждень.
• Красная девица (нар. поэт.) – красна (гожа) дівчина (дівиця, дівка, давн. панна).
• Красная площадь – красний майдан (Красна площа).
• Красная строка – новий рядок; абзац; [новий] уступ.
• Красная цена – красна (найвища, найбільша) ціна.
• Красное крыльцо – чільний (передній) ґанок.
• Красной нитью проходит что (перен. книжн.) – червоною ниткою проходить що; геть усе пронизує що.
• Красный лес – шпильковий ліс; бір.
• Красный молодец – добрий (славний) молодець.
• Красный поезд – весільний поїзд.
• Красный угол – покуття (покуть); (для молодих під час весілля) посад (посаг). [Воліла б я гіркий полин гризти, як з тобою на посазі сісти. Н. п.]
• На миру и смерть красна – у гурті то й смерть не страшна. Пр. При гурті і смерть добра. Пр. У гурті й куліш з кашею їсться. Пр.
• Не красна изба углами, а красна пирогами – коли є хліба край, то й під вербою рай. Пр. Дарма яка миска, аби було що в мисці. Пр. Хоч нема де й сісти, аби було з’їсти. Пр. Дарма, що в черепку, аби курка смажена. Пр.
• Не красна моя жизнь – сумне (невеселе) моє життя.
• Прошли красные денёчки, дни (разг.) – минули (ся) ясні днинки, дні; минули(ся) розкоші.
• Пустить красного петуха (разг.) – пустити (посадити) червоного півня; підпалити.
• Ради (для) красного словца (разг.) – ради (для, задля) красного (дотепного) слівця (дотепу).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пло́щадь 1. мат. пло́ща,-щі
2. майда́н,-ну
п. водосбо́рная пло́ща водозбі́рна
п. вы́работки пло́ща виробля́ння
п. грузова́я пло́ща ванта́жна
п. жила́я пло́ща житлова́ [помешка́льна, мешкане́ва]
п. заболо́ченная пло́ща заболо́чена
п. каса́ния пло́ща до́тику
п. опо́рная пло́ща опо́рна
п. ороше́ния пло́ща зро́шування
п. осу́шенная пло́ща осу́шена
п. по́йменная пло́ща запла́вна
п. посе́вная пло́ща посівна́
п. приведённая пло́ща зве́дення
п. произво́дственная пло́ща виробни́ча
п. сече́ния пло́ща пере́різу
п. соприкоснове́ния пло́ща сти́ку
п. сре́за пло́ща зрі́зу
п. уде́льная пло́ща пито́ма

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пло́ща, площи́на, пло́щі́нь, площови́на – плоскость, равнина, площадь.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Площадь –
1) (общественная в городе, в деревне) – майда́н (-ну), пляц (-цу); п. базарная – база́рний майда́н; (для торговли животными) – торго́виця (Г); п. торговая – торг (-гу) (Г);
2) (геометрия) – пло́ща; п. жилая – житлова́ пло́ща; п. посевная – засівна́ пло́ща; по -ди – пло́щею.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

пло́ща, -щі, -щі, -щею; пло́щі, площ

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пло́ща, -щі, ж. = Площина.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Боевой — бойови́й, бо́йний; Б. втулка — бо́йний уту́лок; Б. готовность — гото́вість бойова́; Б. деятельность — бойова́ дія́льність; Б. единица — бойова́ одини́ця; Б. задача — бойове́ завда́ння; Б. линия — бойова́ лі́нія; Б. личинка́ — бо́йний шруба́к, -ка́; Б. ось — -бо́йна вісь; Б. плоскость — бо́йна пло́ща; Б. позиция — бойова́ пози́ція; Б. пружина — бо́йна пружи́на; Б. служба пехоты — бойова́ слу́жба піхо́ти; Б. стрельба — бойове́ стріля́ння; Б. часть — бойова́ части́на; Б. щель — бо́йна щіли́на; Б. питание — бойове́ постача́ння; Б. столкновение — бойова́ су́тичка; Б. взвод — бо́йний звід; Б. вырез — бо́йний виріз; Б. выступ — бо́йний ви́ступ; Б. выход бойка — бо́йний вихід розбивача́; Б. гребень — бойови́й гре́бінь; Б. заряд — бо́йний заря́д; Б. комплект — бо́йний компле́кт; Б. конь — муштро́вий кінь; Б. патрон — бо́йний набі́й; Б. порядок — бойови́й поря́док; Б. расчет — бойови́й розраху́нок; Б. состав — бойови́й склад; Б. ставок — бо́йний стано́к; Б. устав — бойови́й стату́т; Б. участок — бойова́ дільни́ця; Б. газы — бойові́ га́зи; Б. действия — бойові́ ді́ї; Б. припасы — бо́йні припа́си; Б. свойства — бо́йні власти́вості; Б. формы строя — бойова́ фо́рма ла́ду.
*Воображаемый — уявлюваний; В. плоскости — уя́влювана пло́ща.
*Картинный — карти́нний; К. площадь — карти́нна пло́ща.
*Опорный — опо́рний; О. втулка — опо́рний уту́лок; О. плоскость — опо́рна пло́ща; О. пункт — опо́рний пункт; О. стакан — опо́рний цилі́ндер.
*Плоскость — пло́ща, -щі; П. боевая — бо́йна пло́ща; П. вертикальная — прямови́сна пло́ща; П. истинного горизонта — пло́ща спра́вжнього по́зему; П. клинка — пло́ща залі́зка; П. направления — пло́ща на́пряму; П. опорная — опо́рна пло́ща; П. поворачивающая выбрасыватель — пло́ща, що поверта́є викида́ч; П. проекций — пло́ща проє́кцій; П. секущая — пло́ща січна́; П. стрельбы — пло́ща́ стріля́ння.
*Площадь — пло́ща, -щі; П. поражения — пло́ща пора́зки; П. рассеивания — пло́ща ро́зсіву.
*Проекционный — проєкці́йний; П. плоскость — проєкці́йна пло́ща.
*Рассеивание — ро́зсів, -ву, розсіва́ння; Р. выстрелов естественное — приро́дній ро́зсів по́стрілів; Р. закон — зако́н ро́зсіву; Р. искуственное — шту́чний ро́зсів; Р-ия площадь — пло́ща ро́зсіву.
*Секущая — січна́; С. плоскость — січна́ пло́ща.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пло́скость = 1. пло́ща (С. Л.), площи́на (С. Л. Ніс.), площовина́, плащи́на (С. З.). — Україна розлягаєть ся скрізь плащиною. Куліш. С. З. 2. д. По́шлость.
Пло́щадь = майда́н (С. З. Л.), здр. майда́нчик (С. Л.), плац, пляц, площа. – Торго́вая пло́щадь = мі́сто (С. З.), торго́виця (С. Ш.), торг, здр. торжо́к(С.Ш.), де важниця — важня́. — До сходу сонця рано-рано у Вифлеємі на майдані зійшов ся люд. К. Ш. — Ой як вийдемо на майдан, та вдаримо в барабан. н. п. — Рано збудять, оглядітись не дадуть, перекличуть, до майдану поведуть, стануть вчить. В. Щ. — Стояли в шиках посредї майдану сїчового Л. В. — Ватага перейшла на соборний майдан. Пр. — Не велику й не багату чоловік построїв хату, — та й поставив у селї коло міста на шпилї. В. Щ. — Куди ідеш? на торговицю. С. Ш. — Не хоче коза на торг, так ведуть. н. пр. — Бути козї на торзі н. пр. — Пішов котик на торжок, купив собі пиріжок. н. п.

Запропонуйте свій переклад