Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «подгонять»
Шукати «подгонять» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Подгоня́ть, подогна́ть –
1) (кого) підго́нити, підганя́ти, підігна́ти, приганя́ти, (торопить) нагли́ти, принагля́ти, принагли́ти, наганя́ти, нагна́ти. [Підганя́є, щоб шви́дче йшов. Усе поспіша́ і всіх приганя́, щоб шви́дче все справля́ли. Приста́вники принагля́ли їх].
• -ня́ть лошадь – підганя́ти, торка́ти, підто́ркувати, підгаряча́ти коня́. [Підгаряча́є коня́, щоб до корчми́ добі́гти впо́ру (Куліш)];
2) (куда, к чему) підго́нити, підганя́ти, підігна́ти, наго́нити, надігна́ти, приганя́ти, пригна́ти куди́, до чо́го. [Пригна́ли череду́ до села́];
3) (пригонять) припасо́вувати, припасува́ти, приладно́вувати, приладнува́ти, прилашто́вувати, прилаштува́ти; пристосо́вувати, пристосува́ти. [Припасува́в чіп до ді́рки].
Подо́гнанный –
1) піді́гнаний, при́гнаний;
2) (к чему) піді́гнаний, наді́гнаний, при́гнаний;
3) припасо́ваний, приладно́ваний, прилашто́ваний; пристосо́ваний.
Подогна́ть, -ся, см. Подгоня́ть, -ся.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Заторопить – заквапити, почати квапити, зану́кати, приспіши́ти кого́, (подхлёстывать, перен., ещё) підстьобати, підстьобнути, підхльостувати, підхльоснути, (подгонять, ещё) підганяти, підігнати.
[— Ну, що? — заквапив його Славута. — Ти не помилився, учителю… Справді, коні копитами б’ють! Земля гуде, мов перед грозою! Обступають нас бісові діти зі всіх боків! Ну й веремія здійметься уранці!.. (В.Малик)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОДГОНЯ́ТЬ підсил. гна́ти в ши́ю, (пугою) підстьо́бувати, підбато́жувати, живомовн. ну́кати, (факти) підтасо́вувати, (деталі) ще допасо́вувати;
подгонять под оди́н ранжи́р стри́гти під оди́н гребіне́ць;
подгоня́ющий 1./2. прикм. підгі́нчий, підгі́нний, підбато́жувальний, підстьо́бувальний; 1. що /мн. хто/ підганя́є тощо, ста́вши на́глити, ра́ди́й підігна́ти, підганя́йло, підганя́льник, підго́нич, прикм. підбато́жливий, складн. піджени́- [піджени́шкапа], 2. що припасо́вує тощо, ста́вши допасовувати, ра́ди́й припасува́ти, за́йня́тий припасо́ванням, подгоняющий неради́вых підго́нич леда́чих, піджени́ледач;
подгоняющий под оди́н ранжи́р підстри́гач під оди́н гребіне́ць;
подгоняющийся/подгоня́емый 1. гна́ний, го́нений, ква́плений, на́глений, підго́нений, підбато́жуваний, підстьо́буваний, 2. припасо́вуваний /допасовуваний/, прила́джуваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Подгонять, подогнать –
1) (побуждать, торопить) підганя́ти, -ня́ю, -ня́єш и підго́нити, -ню, -ниш, підігна́ти (піджену́, піджене́ш) (кого́);
2) припасо́вувати, -вую, -вуєш, припасува́ти, -су́ю, (що до чо́го).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Подгонять, -гнать (пригонять) – припасо́вувати, припасува́ти.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

подгоня́ть, подогна́ть припасо́вувати, припасува́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Надганя́ти, -ня́ю, надігна́ти, -жену́ (до чо́го) – подгонять, подогнать.
Підганя́ти, підігна́ти, піджену́, -ну́ть (кого, до чого) – подгонять, подогнать, понукать, торопить;
підганя́тися, підігна́тися –
1) подгоняться, подогнаться, понукаться;
2) вго́ру – подростать, подрасти.
Підго́нити, підігна́ти, -жену́, -жену́ть –
1) подгонять, подогнать;
2) кого до чого – подгонять, подогнать, торопить, поторопить;
3) що, під що – подбивать, подбить.
Підрихто́вувати, підрихтува́ти – подправлять, подгонять, пригонять.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Надго́нити, -ню, -ниш, сов. в. надігна́ти, -жену́, -не́ш, гл.
1) Подгонять, подогнать къ чему. Погнав він уже козу і тільки надігнав на дорогу... Рудч. Ск. І. 44.
2) Гнаться, погнаться, догонять, догнать. За мной турки надігнали, пана мого з мене (коня) зняли. Гол. І. 98.
Підганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. підігна́ти, піджену́, -не́ш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Ном. № 10338. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов. Рудч. Ск. І. 126.
Підго́нити, -ню, -ниш, сов. в. підігна́ти, -жену́, -не́ш, гл.
1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти. Харьк. у.
2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Зміев. у. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш? Харьк.
3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм. Шух. І. 177.
Підто́ркувати, -кую, -єш, сов. в. підторкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подгонять, подогнать (лошадь). Доріжка добра... тільки підторкує шкапу. О. 1862. IV. 87.
Приганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. пригна́ти, -жену́, -не́ш, гл.
1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п’ять прижени. Рудч. Ск. І. 182. Пригна́ти чо́вен до... Подъѣхать лодкой къ... Пригнали вони човни свої до берега. Єв. Л. V. 11.
2) Подгонять, подогнать, понуждать, понудить. Вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної лози. Левиц. І. 152. До роботи приганя, а про їжу не спита. Грин. ІІІ. 561.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Подгонять, подогнать — припасо́вувати, припасува́ти; (лошадь) підго́нити, підганя́ти, підігна́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Подгоня́ть, подогна́ть, ся = 1. підганя́ти, поганя́ти, підігна́ти, ся. 2. прила́жувати, прилашто́вувати, приправля́ти, прила́дити, приладна́ти, прилаштува́ти, припра́вити, ся.
Подогна́ть, ся = д. Подгоня́ть, ся.

Запропонуйте свій переклад