Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 53 статті
Запропонувати свій переклад для «помилитися»
Шукати «помилитися» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Заблужде́ние – по́милка, помилко́ва (неправди́ва) ду́мка, помилко́вий (неправди́вий) шлях, оми́лення, зблука́ння, (гал. и стар.) блуд, о́блуд, за́блуд (-ду), зблу́да. [Тре́ба розві́яти його́ по́милку (помилко́ву ду́мку). І блу́дів накопи́чуються го́ри, що й пра́вду нам наві́ки закрива́ють (Куліш). Він ці́ле життя́ ніс тя́жку ка́ру за своє́ хвиле́ве зблука́ння].
• Вводить, ввести в -ние – омиля́ти, омили́ти, змили́ти кого́, при(з)во́дити, при(з)ве́сти до по́милки, до облу́ди, на хибни́й шлях ста́вити (поста́вити), збива́ти (зби́ти) з правди́вого шляху́, дури́ти, піддури́ти, здури́ти кого́, (гал.) блу́дом пове́сти кого́.
• Введение в -ние кого – оми́лення кого́, призве́дення до по́милки кого́, дурі́ння кого́.
• Быть в -нии – помиля́тися, бу́ти оми́леним, (гал.) блу́дом іти́ (піти́). [Ве́льми коха́ли та́то ма́му і бага́то де в чо́му були́ про не́ї оми́лені (Кониськ.)].
• Впасть в -ние – помили́тися, омили́тися.
• Вывести из -ния кого – з’ясува́ти кому́сь його́ по́милку, о́чі розкри́ти кому́.
Засдава́ться, засда́ться – помиля́тися, помили́тися (роздаючи́ ка́рти), не так розда́ти ка́рти.
Обве́шивать, обве́сить кого – обва́жувати, обва́жити, (во множ.) пообва́жувати кого́. [На три ху́нти мене́ обва́жив].
• -ться – помили́тися ва́живши.
• Обве́шенный – обва́жений.
Обдё́ргиваться, обдё́ргаться и обдё́рнуться –
1) обшмо́ргуватися, обшмо́ргатися, обшморгну́тися, обсми́куватися, обсми́катися, обсмикну́тися, обсі́пуватися, обсі́патися, [Обсми́калася, тоді́ й ви́йшла];
2) (в картах) помили́тися й покла́сти не ту ка́рту.
Обзыва́ться –
1) про[на]зива́тися, про[на]зва́тися;
2) (откликаться на зов) озива́тися, озва́тися;
3) обмиля́тися, обмили́тися, (п)омиля́тися, (п)омили́тися в найме́нні, у прі́звищі.
Обмо́лвливаться, -мо́лвиться – прохо́плюватися, прохопи́тися, помиля́тися, помили́тися на сло́ві. [Живучи́ між людьми́ – я́к-же його́ встерегти́ся щоб і «по-про́стому», мовля́в, и́ноді не прохопи́тись (Єфр.)].
• -виться словом – прохопи́тися сло́вом.
Обни́зываться, обниза́ться –
1) обни́зуватися, обниза́тися;
2) (сделать ошибку в низке) по[об]миля́тися, по[об]мили́тися ни́жучи.
Обознава́ться, обозна́ться в ком – помиля́тися, помили́тися на ко́му.
Обсчи́тываться, обсчита́ться и обче́сться – обмиля́тися, обмили́тися, помиля́тися, помили́тися на чо́му, огу́люватися, огули́тися (в раху́нках), перечи́слитися, залічи́тися в чо́му. [Я тро́хи перечи́слився в ча́сі (Франко)].
Оки́дываться, оки́нуться –
1) о(б)кида́тися, о(б)ки́нутися.
• -нуться плащом – обки́нутися плаще́м.
• Лес -вается листвою – ліс укрива́ється ли́стям;
2) помили́тися ки́давши, не попа́сти, не влучи́ти, не поці́лити.
Окра́иваться, окрои́ться – помиля́тися, помили́тися кра́ючи.
Опеча́тываться, -таться –
1) бу́ти запеча́туваним, запеча́таним;
2) помиля́тися, помили́тися друку́ючи, роби́ти, зроби́ти друка́рську по́ми́лку.
Осма́триваться, осмотре́ться –
1) огляда́тися, (з)огля́[е́]дітися, огля́нутися, розгляда́тися, розгля́[е́]дітися, розгля́нутися, озира́тися, озирну́тися, роззира́тися, роззирну́тися, обдивля́тися, обдиви́тися, роздивля́тися, роздиви́тися (по чо́му).
• Он шёл и всё -вался – він ішо́в та все огляда́вся (озира́вся).
• -ваться кругом – розгляда́тися, роззира́тися, роздивля́тися довко́ла, навко́ло.
• Дайте мне время -ре́ться – да́йте мені́ час розгля́нутися (роздиви́тися).
• Хорошо, что мы во время -лись – до́бре, що ми завчасу́ (з)огля́ділись. Срв. Огля́дываться, огляде́ться;
2) помили́тися, обмили́тися (не доба́чивши).
• Это не он, а вы -ре́лись – це не він, а ви помили́лись.
Ошиба́ться, ошиби́ться – помиля́тися, помили́тися, о(б)миля́тися, о(б)мили́тися, зми́лювати(ся), зми́ли́ти(ся), замили́тися, хи́бити, ухи́бити, схи́блювати, схи́бити, похи́битися, (гал.) блуди́ти, з[по]блуди́ти. [Ду́же ра́ди́й бу́ду, як помиля́юся. Я тут до́бре обмили́всь. Де він обмили́вся: тре́ба дві копі́йки, а він дав три. Коби́ тут не поблуди́ти де-в-чім (Франко)].
• -ся в ком – по[об]миля́тися, по[об]мили́тися на ко́му, заво́дитися, заве́сти́ся на ко́му. [Помили́лися вибо́рці на свої́х депута́тах].
• -ся в чём – помиля́тися, помили́тися на чо́му и чим, хи́бити, схи́бити проти чо́го. [Чим я помили́вся? Перекла́дач ча́сом сло́вом свої́м против оригіна́лу схи́бить (Кул.)].
• -ся в расчёте – в раху́нку помиля́тися (помили́тися), в раху́бі похи́битися, прога́дувати, прогада́ти, прохопи́тися, обмахну́тися. [Жени́всь, та бач в раху́нку помили́всь (Котл.)].
• -ся в цене – процінува́ти, проціни́ти.
• -ся при сдаче карт – заділи́тися, заздава́тися.
• -ся немного – примили́тися, тро́хи помили́тися, тро́хи схиби́ти.
• Если не -ба́юсь – коли́ не помиля́юсь.
• Я оши́бся на его счёт, в нём – я помили́всь на ньо́му.
Погреша́ть, погреши́ть –
1) (совершить грех) гріши́ти, погріши́ти, прогріша́ти(ся), прогріши́ти(ся), сов. провини́ти в чо́му и проти чо́го. [Не хо́чу впевня́ти, щоб ніко́ли ні в чім не прогріши́лась (Мова). Я провини́в проти своє́ї со́вісти (Крим.)];
2) (ошибаться) хиби́ти, схиби́ти, помиля́тися, помили́тися, обмиля́тися, обмили́тися, зми́лювати, змили́ти, криви́ти, скриви́ти. [Мір зе́млю са́жнем, а не ланцюго́м, то де бу́деш хиби́ти (Черк.). Га́рно по-на́шому пи́ше, ті́льки де-не-де скри́вить (Куліш)].
• -ша́ть против чего – хиби́ти, схиби́ти проти чо́го. [Трапля́ється бо ча́сом так, що перекла́дчик против оригіна́лу схи́бить (Куліш)].
• -ша́ть против здравого смсла – відбіга́ти здоро́вого ро́зуму.
Помы́ливать, помы́лить – ми́лити, нами́лювати (від ча́су до ча́су), поми́лити, нами́лити що.
• -ться – ми́литися, поми́литися. Срв. Мы́лить, -ся.
Пообве́ситься – помили́тися на вазі́.
Прове́шивать, прове́сить –
1) сколько, на сколько – недова́жувати, недова́жити скі́льки. [Крама́р на п’ять фу́нтів недова́жив півфу́нта]; (утратить веся) прова́жувати, прова́жити
2) (стену отвесом) вивіря́ти, ви́вірити (стіну́ виско́м, шну́ром, важко́м);
3) (рыбу, мясо), см. Провя́ливать, Провя́лить.
Прове́шенный –
1) недова́жений;
2) ви́вірений (виско́м, шну́ром, важко́м).
• -ться (ошибиться в весе) – помиля́тися, помили́тися ва́живши.
I. Прокла́дывать, прокла́сть и -ложи́ть –
1) переклада́ти, перекла́сти, (во множ.) попереклада́ти що чим. [Переклади́ по́суд соло́мою, щоб не поби́вся];
2) (на счётах), см. II. Проки́дывать 1;
3) помиля́тися, помили́тися, роби́ти, зроби́ти по́милку, кидаючи на рахівни́цю;
4) (известное время) прокла́сти що (про́тягом пе́вного ча́су).
• Проло́женный – перекла́дений.
Просчи́тывать, просчита́ть –
1) (пересчитать) перерахо́вувати, перерахува́ти, перелі́чувати, перелічи́ти, (о мн.) поперерахо́вувати, поперелі́чувати; (известн. время) рахува́ти, прорахува́ти, лічи́ти, пролічи́ти (яки́йсь час); (считать до известного числа) рахува́ти, порахува́ти, лічи́ти, полічи́ти. [Перераху́й (перелічи́) гро́ші. Пораху́й до ста];
2) (ошибиться в счёте) прорахо́вувати, прорахува́ти, пролічи́ти, помиля́тися, помили́тися в раху́бі; см. Обсчи́тываться. [Прорахува́в десь ціло́го карбо́ванця].
• Просчи́танный – перерахо́ваний, перелі́чений; прорахо́ваний.
-ться –
1) перерахо́вуватися, перелі́чуватися, бу́ти перерахо́ваним, перелі́ченим;
2) (обсчитаться, ошибиться в счёте) см. Обсчи́тываться; (потерять) прога́дувати, прогада́ти що. [Прогада́в два карбо́ванці. Робітники́ поба́чили, що вони́ прогада́ли (Касян.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Расчёт –
1) (несов.) розраховування, обраховування, обчислювання, вираховування, зважування, оцінювання, (сов.) розрахування, обрахування, обчислення, ви́рахування, зваження, оцінення; (последствие) розрахунок, обрахунок, (устар.) раху́ба;
2) (расплата) розрахунок, (выплата) виплата, (перен.) пораху́нок; (о мести) відплата, покара, (несов.) поквитува́ння, (сов.) поквита́ння;
3) (увольнение) зві́льнення;
4) (надежда, ожидание, предположение) припускання, сподівання, припущення, міркування, сподіванка, розрахунок, припуск;
5) (намерение) намір;
6) (корыстные соображения) розрахунок, (выгода, польза) вигода, користь, (интерес) інтерес, (смысл) рація;
7) (бережливость) ощадливість;
8) (воен.) обслуга;
9) (техн.) розрахунок:
• брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку; брак заради вигоди;
• взять, принять в расчёт – взяти на увагу; мати на увазі;
• взять расчёт по месту работы – взяти розрахуок за місцем роботи; звільнитися з роботи;
• в расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися, важачи) на що; з розрахунку на;
• в окончательный расчёт – на поквитування;
• дать расчёт кому – розрахувати (звільнити, відпустити) кого;
• до расчёта – до розрахунку (порахунку);
• жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо);
• за наличный расчёт – за (на) готі́вку, на гото́ві гро́ші;
• из расчёта видно, что – з розрахунку видно, що;
• из расчёта, что – розраховуючи на те, що; сподіваючись, що;
• иметь расчет что делать – ма́ти вигоду що робити;
• какой расчёт? – яка рація?; яка вигода?;
• мы в расчёте – ми розрахувалися (порахувалися, поквиталися, поквитувалися, квити);
• находить расчёт в чём – вбачати (бачити, знаходити) вигоду (інтерес, рацію) в чому;
• на хозяйственном расчёте – на господарчому розрахунку;
• нет расчета (иногда не расчёт) – нема (немає) рації (інтересу, вигоди, рахуби); невигідно; не з руки́, не рука́;
• нет расчета делать это – нема (немає) рації (інтересу) робити це;
• обмануться в расчете – пролічити; прорахувати;
• окончательный расчёт – поквитування;
• орудийный расчёт – гарматна обслуга;
• ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку, обчисленні, обрахунку, рахубі); схибити в рахунку; (перен.) прогадати;
• ошибка в расчете – помилка в розрахунку;
• плохой расчёт! – погана рахуба!;
• покончить расчеты – розрахува́тися, поквитува́тися;
• получить расчет (посчитаться) – розрахува́тися, порахува́тися, взяти розраху́нок;
• по расчёту кого (чьему) – за розрахунками кого (чиїм);
• по следующему расчёту – з тако́го розраху́нку, обраху́нку;
• потребовать расчёта – зажадати розрахунку;
• принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги, до рахуби) кого, що; врахувати кого, що, зважити на кого, що;
• расчёт по допускаемым нагрузкам – розрахунок на основі допускних навантаг;
• расчёт по допускаемым напряжениям – розрахунок на основі допускних напруг (напружин);
• расчёт по предельному состоянию – розрахунок щодо граничного стану;
• расчёт предварительный, приблизительный, примерный – попере́дній обраху́нок; приблизний розраху́нок; примі́рний розраху́нок;
• расчёт приближенный – (змодельований) розрахунок наближений (наблизовий); (грубий, попередній) розрахунок приблизний;
• расчёт проверочный – розрахунок перевірчий;
• расчёт проверяемый – розрахунок перевірний;
• расчёт проектировочный – розрахунок проєктувальний;
• расчёт прочности – розрахунок міцности;
• расчёт устойчивости – розрахунок стійкости;
• расчеты не оправдались – сподівання (сподіванки, розрахунки) не справдилися;
• сказать с расчетом – сказати навмисно (навмисне, умисно, умисне), сказати з наміром;
• сорить деньгами без расчёта – сипати (розкидатися) грошима без ліку (розрахунку);
• с таким расчетом, чтобы – так, щоб; з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб;
• у меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся;
• холодный расчёт – холодний розсуд;
• это [не] входит, [не] входило в мои расчёты – це [не] входить, [не] входило у мої розрахунки (рахунки) (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці.
[То вихрест із жидів Авлет. Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом’я попав; Щоб од яги як одв’язатись, То мусив в військо записатись І за шпигона на год став (І.Котляревський). Не прийдеться рахуба до чуба (Номис). Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу (Номис). А він тоді почав із мене глузувати. «Тю, дурний! Не бійся, тут куми не йдуть у рахубу!» Як я тії слова почув, то зразу заспокоївся (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Убило всю гарматну обслугу, крім Вірі (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). Тепер він розумів, що з самого початку бачив цей гарячковий розрахунок у її очах. «Мабуть, слушно поміщають кохання в книжки, — спокійно розмірковував він. — Либонь, деінде воно не протриває» (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Економічна криза допомогла багатьом дружинам успішних бізнесменів зрозуміти, що заміж вийшли з любові, бо з розрахунком вони промахнулись]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОБМА́НЫВАТЬ ще махлюва́ти, махля́рити;
ОБМА́НЫВАТЬСЯ фраз. ма́ти ілю́зії;
обманывающий що /мн. хто/ махлю́є тощо, зви́клий дури́ти, махля́р, дури́світ, ошука́нець, дури́люд, прикм. облу́дливий, ома́нливий, рідко ошу́кливий, підду́рливий, фраз. де ду́рять [банк, обманывающий всех банк, де ду́рять усі́х];
обманывающийся/обманываемый ду́рений, підду́рюваний /обду́рюваний/, ошу́куваний, підма́нюваний, зра́джуваний ;
ОБМАНУ́ТЬ (надії) не спра́вдити;
ОБМАНУ́ТЬСЯ обманывать в чём помили́тися на чому.
ОБСЧИ́ТЫВАТЬ ще недодава́ти, недопла́чувати, махо́рити /док. обмахо́рити/;
обсчитывающий що /мн. хто/ недодає́ тощо, зви́клий /маста́к/ махо́рити, зда́тний обрахува́ти, махля́р, обрахо́вувач, прикм. обмахо́рювальний, обду́рювальний, обрахо́вувальний;
обсчитывающийся/обсчитываемый обмахо́рюваний, обду́рюваний, обрахо́вуваний;
ОБСЧИТА́ТЬСЯ образ. помили́тися в раху́нку;
раз, два и обчёлся раз, два та й по всьо́му.
ПРОСЧИ́ТЫВАТЬСЯ ПЕРЕН. недорахо́вувати, помиля́тися рахува́вши;
просчитывающийся 1. перелі́чуваний, перерахо́вуваний, 2. що помиля́ється рахува́вши тощо, схи́льний помилятися рахувавши, зда́тний помили́тися рахувавши;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Обмануться – помили́тися, -лю́ся, -лишся.
Обмолвиваться, обмолвиться – прохо́плюватися, -лююся, -люєшся, прохопи́тися, -плю́ся, -пишся, помиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, помили́тися, -лю́ся, -лишся на сло́ві.
Обознаваться, обознаться – (в ком) помиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, помили́тися, -лю́ся, -лишся (на ко́му).
Оплошать –
1) сплохува́ти, -лоху́ю, -ху́єш, схи́бити, -блю, -биш, помили́тися, -лю́ся, -лишся;
2) (прозевать) проґа́вити, -влю, -виш.
Ошибаться, ошибиться – помиля́тися, -ля́юся, -ляєшся, помили́тися, -лю́ся, -ли́шся.
Промахнуться –
1) промахну́тися, -ну́ся, -не́шся;
2) (сделать оплошность) помили́тися, -лю́ся, -лишся.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Заблуждение – помилка; помилкова думка. Быть в заблуждении – помилятися. Впасть в заблуждение – помилитися. Вывести из заблуждения – з’ясувати кому його помилку; очі розкрити кому. Вводить в заблуждение – збивати на помилку; ошукувати кого.
Обманывать, -ся – ошукувати, -ся; обманювати, -ся. Обмануться в ком, чем – помилитися на кому, чому.
Цена – ціна. Цена номинальная – ціна номінальна. Твердая цена (определенная) – стала ціна; (устойчивая) – станівка ціна. Цена рыночная – ціна ринкова. Цена падает – ціна спадає, знижується, нижчає. Цена подписная – передплата. Заготовительная цена – собівартість. За бесценок – за безцінь. Вздуть, нагнать цену – нагнати ціну. Ломить цену – гнути, загинати ціну. Определить, назначить цену – скласти, покласти, визначити, призначити ціну; нарядити ціну. Сбивать цену – збивати ціну. Ошибаться в цене – процінувати, процінити; помилитися на ціні. Падать в цене – в ціні спадати; з грошей виходити. Повышать цену – підвищувати, підбивати ціну. Подниматься в цене – в гроші йти; дорожчати. Указать цену – зазначити ціну. Раскладывать цены (на товар) – значити ціну; цінувати. По (какой) цене – по (якій) ціні; за (яку) ціну. Понизить, снизить цену – спустити в ціні. Справляться в цене – розпитувати про ціну; допитуватись ціни. Сойтись в цене – погодитися на ціні. Справочная цена – торгова ціна. Подходящая цена – поцінно. Действительная цена – справжня, правдива ціна. Цены без запроса. – ціни без заправи, без торгу.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Впадать
• Впадать (впасть) в бедность – Див. бедность.
• Впадать, впасть в детство (о старом) – упадати (падати), упасти в дитинство; дитинитися, здитинитися (дитиніти, здитиніти); на дитячий розум зійти (перейти); розум вистарити.
• Впадать, впасть в заблуждение – помилятися, помилитися. [Дивись, щоб не помиливсь, а після не журивсь. Номис.]
• Впадать, впасть в забытьё – упадати, упасти в забуття; забуватися, забутися. [Він упирався, віднікувався, але через якийсь час впав у тяжке забуття… Стельмах.]
• Впадать, впасть в крайность – перебирати, перебрати (іноді переступати, переступити) міру; переходити, перейти [через] міру (через край); упадати, упасти в крайність (в крайнощі); доходити, дійти до крайнощів. [Слухай, твоя няня всяку міру переступає своїми примхами та привередами. Старицький.]
• Впадать, впасть в летаргию – за(в)мирати, за(в)мерти (обмирати, обмерти); западати, запасти в летаргію. [Привели до неї одну нашу-таки бабу, стару-престарезну, що недавно обмирала і на тім світі була. ЗОЮР.]
• Впадать, впасть в отчаяние – упадати, упасти у відчай (в розпач, у розпуку); удаватися, удатися у відчай (у розпуку, у розпач); (зрідка, тільки недокон.) розпачувати. [Не раз впадав у зневіру, у відчай… Гончар. Ти кажеш, гріх клясти й розпачувати. Українка.]
• Впадать, впасть в противоречие – допускатися, допуститися (припускатися, припуститися) суперечності.
• Впадать, впасть в ребячество – упадати, упасти в хлоп’ячі пустощі (дурощі); пустувати; дуріти; витворяти (витинати); штукарити; фіглі строїти. [Не дурій: тобі не шістнадцятий. Барвінок. Таке було іноді витворює. Сл. Гр.]
• Впадать, впасть в тоску – удаватися, удатися (укидатися, укинутися) у тугу; тужити, затужити; світом нудити. [Не вдавайся в тугу, — каже Назар. Вовчок. Гнат нудив світом. Коцюбинський.]
• Впадать, впасть в уныние – удаватися, удатися (укидатися, укинутися) в смуток (в жур(б)у); сумувати, засумувати; засмучуватися; засмутитися; журитися; зажуритися. [Ти чого, сестрице, плачеш. Ти чого вдалася в смуток? Тимченко, перекл. «Калевали». Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губернію. Квітка-Основ’яненко.]
• Впасть в бессознательное состояние (лишиться сознания) – знепритомніти; запасти у непритомність (у нетяму); утратити пам’ять (свідомість, притомність). [Більше лейтенант Фаберне не чув нічого. Він знепритомнів. Владко. Остап не спав, а лише часом, на кілька хвилин западав у нетяму. Коцюбинський. Здавалося, що він ось-ось втратить притомність. Дольд-Михайлик.]
• Впасть в немилость – підпасти під неласку; потрапити (попасти, упасти) у неласку (в немилість); відпасти ласки; зазнати неласки. [Що ж, як ти батькової ласки одпадеш, а той, може, одцурається. Вовчок.]
• Глаза у него впали – очі в нього (йому) запали, позападали. [І очі позападали, і бліда, моч памороззю припала!.. Старицький.]
Давать
• Давай бог ноги – хода (ходу) в ноги; шуги; зник. [А по добридню та й шуги — бувайте здорові, шукайте вітра. Вовчок.]
• Давать, дать в долг – боргувати, поборгувати, вірити, навіряти, повірити; (про товар) давати, дати набір (на борг).
• Давать, дать взаймы – позичити, позичати; у позику (позичково) давати, дати.
• Давать, дать волю кому – давати, дати волю (попуск) кому; попускати, попустити кому; розв’язати світ кому.
• Давать, дать волю рукам (разг.) – давати, дати волю рукам; удаватися, удатися до сили (до насильства).
• Давать, дать дорогу кому – давати, дати дорогу кому; звертати, звернути [з дороги] кому; уступатися, уступитися з дороги кому.
• Давать, дать завтрак, обед… – давати, дати сніданок, обід…; справляти, справити (споряджати, спорядити, ставити, поставити) сніданок, обід…
• Давать, дать знать о себе – давати, дати знати про себе; давати, (по)дати звістку про себе; (докон.) об’явитися.
• Давать, дать маху, промаху (перен. разг.) – давати, дати маху (хиби); хибити, схибити, змилити; помилятися, помилитися на чому; (іноді) осковзнутися; (образн. розм.) шпака вбити; (зниж.) хука дати.
• Давать, дать место – давати, дати місце кому; уступатися, уступитися кому.
• Давать, дать нагоняй (разг.) – нагінку (прочухана, прочуханки) давати, дати кому; наганяти, нагнати холоду кому; вимовляти, вимовити кому; струнчити, наструнчити кого; (образн. давн.) переганяти, перегнати на гречку (через росу) кого.
• Давать, дать начало (книжн.) – класти, покласти (робити, зробити) початок чому, чого; давати, дати початок (почин) чому; (зрідка) складати, скласти (закласти, заложите) початок чого; зачинати, започинати що.
• Давать, дать ногам волю – давати, дати ногам волю; кидатися, кинутися (пускатися, пуститися, ударятися, ударитися, іноді узяти) бігти; кидатися, кинутися навтіки (навтікачі).
• Давать, дать отпор кому – давати, дати відсіч кому; опір ставити, стати проти кого; опиратися, опертися кому; давати, дати кому відкоша.
• Давать, дать очную ставку – зводити, звести на очі (віч-на-віч) кого з ким.
• Давать, дать повод для чего – давати, дати привід (приключку, зачіпку) до чого; спричинятися, спричинитися до чого.
• Давать, дать показание (о свидетелях) – давати, дати (складати, скласти) свідчення, свідкувати, свідчити, посвідчити; бути за свідка; (про звинуваченого) давати, дати зізнання; зізнатися.
• Давать, дать понять кому – давати, дати на здогад (на розум) кому; давати, дати зрозуміти кому.
• Давать, дать пощёчину (разг. вульг.) – давати, дати в лице; давати, дати ляпаса (ляща, поличника).
• Давать, дать себе в чём отчёт – усвідомлювати, усвідомити собі що; бути свідомим чого; здавати, здати собі справу (звідомлення) з чого, про що.
• Давать, дать слово кому – давати, дати (надавати, надати) слово кому.
• Давать, дать телеграмму – (по)давати, (по)дати телеграму; (розм.) бити (ударити) телеграму.
• Давать, дать ход делу – давати, дати хід справі; зрушити справу.
• Давши слово — держись, а не давши — крепись – мовивши слово, треба дотримати (додержати) його (треба бути паном його). Пр. Давши слово — держись, а не давши — кріпись. Пр. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Пр. Сказано — зв’язано. Пр. Сказано — що написано. Пр. Не роби з губи халяви. Пр.
• Дай(-ка), дайте(-ка) – дай лишень (лиш), дайте лишень (лиш); дай-но, дайте-но; (зниж.) ке лиш, кете лиш. [Кете лиш кресало. Шевченко.]
• Даст Бог день, даст Бог и пищу – дасть Бог день — дасть і пожиток. Пр. Дав Бог роток, дасть і шматок. Пр. Хто дав зуби — дасть і хліб до губи. Пр.
• Дать в замену – дати на заміну (навзамін, натомість); (іноді) підставити.
• Дать в зубы, по затылку, подзатыльник, по загривку, по шее – дати в зуби (загилити по зубах) кому; дати потиличника; дати (загилити) по потилиці; (образн.) нагодувати потиличниками; спотикача дати.
• Дать делу другой оборот – повернути справу інакше.
• Дать ещё при жизни – ще за життя (давн. за живота) дати; (образн.) теплою ще рукою дати.
• Дать знать о ком, о чём – дати знати про кого, про що; дати, подати звістку про кого, про що; оповістити про кого, про що.
• Дать какую-либо малость, малую толику – дати якусь дещицю (зрідка трощицю); перекинути щось кому.
• Дать клятву – дати присягу (клятву); (за)присягтися (поклястися, заклястися).
• Дать на слово – на віру дати; повірити [на слово].
• Дать по уху, в ухо кому – заїхати в вухо кому.
• Дать разговору иной оборот – повернути (звернути) розмову на інше.
• Дать сдачи – дати здачі (решту); (перен.) відплатити кому.
• Дать себе труд (книжн.) – завдати собі праці (роботи).
• Дать себя знать, помнить, почувствовать – датися знати кому; датися (дати себе) узнаки (утямки, у пам’ятку); увіритися; упектися; дошкулити (допекти) кому; дати пам’яткового кому.
• Дать себя подговорить, обмануть – датися на підмову; дати себе підмовити (одурити).
• Дать тумака (разг.) – стусана (штовхана, штурхана) дати.
• Дать тягу, стрекача, стречка – дати тягу; дременути (чкурнути); п’ятами накивати; драп(о)нути (дати дропака, дріпака); дмухнути (дати дмухача); дати (дмухнути) драла; (діал.) [дати] лиги.
• Дать указания – дати вказівки; (іноді) дати навід.
• Не давать, не дать в обиду кого – не давати, не дати скривдити кого.
• Ни дать, ни взять – (прикм.) Викапаний (достотний, нестеменний, лок. нестеменнісінький); (присл.) достоту (точнісінько, нестеменно, лок. нестеменнісінько) [такий, як].
• Ровно ничего не дал – нічогісінько не дав; і на нігтик не дав (не покинув).
• Я тебе дам! – я тобі дам!; ось я тобі!
Заблуждение
• Быть, находиться, пребывать в заблуждении – бути в облуді (в омані); помилятися; блудити.
• Вводить, ввести в заблуждение кого – заводити, завести у помилку (в оману) кого; призводити, призвести до помилки (до облуди) кого; збивати, збити на помилку кого; упроваджувати, упровадити у блуд кого; ошукувати, ошукати (іноді омиляти, омилити) кого; на хибний шлях ставати, поставити кого; збивати, збити з правдивого шляху кого; дурити, піддурити (здурити) кого.
• Впадать, впасть в заблуждение – помилятися, помилитися; западати, запасти в облуду (в оману, іноді в блуд).
• Вывести кого из заблуждения – з’ясувати (показати) кому його помилку; (образн.) очі розкрити кому; (зрідка) з облуди (з омани, іноді з блуду) вивести кого.
Обознаться
• Обознаться – помилитися на кому; узяти кого за кого.
Расчет
• Брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку.
• В расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися) на що.
• Жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо).
• Какой расчёт? – яка рація?; яка вигода?
• Мы в расчёте – ми поквит(ув)алися; ми порахувалися (розрахувалися).
• Нет расчета (иногда не расчёт) – нема(є) рації (інтересу); невигідно.
• Ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку); схибити в рахунку; прогадати. [Недавно… женився. Та, бач, в рахунку помилився. Котляревський.]
• Принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги) кого, що.
• С таким, с тем расчётом, чтобы… – з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб…; (іноді) так, щоб…
• У меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся.
• Это (не) входит, (не) входило в мои расчёты – це (не) входить, (не) входило у мої (роз)рахунки (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Помиля́тися, помили́тися – ошибаться, ошибиться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Обвешиваться, обвеситься – помилятися, помилитися ва́живши.
Обсчитываться, -таться (ошибаться в счете) – помилятися, помилитися на раху́нках; (давать промах) – огу́люватися, огу́дитися.
Оговариваться, -вориться –
1) (делать оговорку) – застеріга́ти(ся), застерегти(ся); я наперед оговорился, что… – я напере́д, застері́гся, що…;
2) (оправдываться) – вимовлятися, вимовитися;
3) (ошибаться в речи) – помилитися, помилитися сло́вом.
Ошибаться, -биться – помилятися, помилитися, (об)милятися, о(б)милитися на чо́му, чим; о. в отношении чего – помилятися на чо́му; о. в расчете – в раху́нку помилитися, помилитися, прога́дувати, прогада́ти; о. в цене – на ціні́ помилитися, процінува́ти, процінити.
Просчитывать, -тать – помилятися, помилитися рахува́вши, прорахо́вувати, прорахува́ти, пролі́чувати, пролічити.
Просчитываться, -таться – помилитись рахува́вши, не дорахо́вувати, не дорахува́ти, не долі́чувати, не долічити.
Счет –
1) (подсчитывание) – лічба́, рахува́ня; (число) – лік (-ку); -том – ліком, лічма́, за лі́ком; без -та – не лічивши, без лічби; (несчетно), бе́зліч, без лі́ку; в окончательном счете мы… – а) остато́чно підрахо́вуючи, підрахува́вши, ми…; б) (в конце концов) – кіне́ць-кінце́м ми…; в счет чего – на раху́нок чого́; круглым счетом – загало́м беручи; -том выдавать – лічма́, лі́ком, за лі́ком видава́ти; ошибиться в -те – помилитися в лічбі́, лічивши помилитися; по -ту первый, второй и т. д. – число́м пе́рший, дру́гий і т. ін.; по -ту принимать, сдавать – прийма́ти, здава́ти лічбо́ю, під лік; принимать без -та – бра́ти не лічивши (не лі́чачи);
2) (бухгалт.) – раху́нок (-ку); с. вводный – упрові́дний раху́нок; с. внебалансовый – раху́нок небалянсо́ваний (небалянсовий); с. забалансовый – раху́нок поза балянсом, позабалянсовий раху́нок; с. заграфный – раху́нок позагра́фний; с. лицевой – іменний раху́нок; с. личный – особо́вий раху́нок; с. открытый – відкритий раху́нок; с. парный – двійковий (Н) раху́нок; с. переходной – перехідний раху́нок; с. покупной – раху́нок купі́влі, купіве́льний раху́нок; с. примерный – примі́рний раху́нок; с. ровный – кру́глий раху́нок; с. специальный текущий – спеціяльний пото́чний раху́нок; с. текущий – пото́чний раху́нок; с. частный – окре́мий раху́нок; ава́нс в счет зарплаты – ава́нс на раху́нок, з раху́нку зарпла́ти; брать в счет работы – на відробі́ток; в счет будущих платежей – у платі́ж нада́лі; в ваш счет – на ваш раху́нок; в счет чего – раху́нком чого́; держать счет – ма́ти під раху́нком; заключать счет – закі́нчувати раху́нок; заплатить по -ту – оплатити раху́нок; значиться в счете – бу́ти на раху́нку; не в счет жалованья – поза платне́ю; открывать счет – відкрива́ти (почина́ти) раху́нок; относить за чей счет – прикида́ти кому́ на раху́нок, залічити на чий раху́нок; подведение счетов – підрахо́вування, підрахува́ння; по -ту получать – оде́ржувати на раху́нок, згі́дно з раху́нком; по -ту проводить – прово́дити, провести раху́нком; поставить в счет – залічити, записа́ти в раху́нок; сводить -та – зво́дити раху́нки; сводить -ты с нем – рахува́тися, порахува́тися, квитува́тися, поквитува́тися з ким, облічитися з ким; сложить со -тов – списа́ти з рахунків; уплатить счет (по счету) – оплатити раху́нок; ускользнуть от -та – не ввійти до раху́нку;
3) (иждивение, средства) – кошт (-ту); за счет кого, на счет чего – ко́штом чиї́м; на казенный счет – ко́штом держа́ви, держа́вним ко́штом; на свой счет – свої́м ко́штом, на свої́ гро́ші; принимать на свой счет – взяти на свій кошт, взяти (ко́шти) на се́бе;
4) (за счет в выражениях): пополнить кадр за счет резервов – попо́внити кадр з резе́рву; увеличить кадр за счет уменьшения резервов – побі́льшити кадр, зменшивши резе́рв; увеличение сети на окраинах идет за счет центра – сі́тка на око́лицях поширюється за́мість це́нтру;
5) (на счет, в выражении) «на счет чего» – про що, за що; на счет срока – про те́рмін.
Цена –
1) ціна́; ц. аукционная – авкці́йна ціна́; ц. без запроса – (ціна́) без то́ргу, ціна́ без запра́ви; ц. действительная – спра́вжня (правдива) ціна́; ц. наемная (на землю) – оре́ндна ціна́, наймова́, по чім найма́ють; ц. нарицательная – на́звана ціна́; ц. низкая – мала́ ціна́; ц. ничтожная – зо́всім мала́, мізе́рна ціна́; ц. номинальная – номіна́льна ціна́, імено́вана ціна́; ц. окончательная, решительная – оста́ння, (остато́чна, кра́йня) ціна́; ц. оптовая – гуртова́ ціна́; ц. отпускная – видавна́ ціна́; ц. подписная – передпла́та, передпла́тна ціна́; ц. подходящая – прийнятна́ ціна́, поці́нно; ц. покупная – купна́, купіве́льна ціна́, ціна́ (щоб) купити; ц. предельная – кра́йня ціна́; ц. продажная – ціна́ прода́жна, ціна́ прода́ти; ц. рыночная – ринко́ва ціна́, база́рна ціна́, торго́ва ціна́, ціна́ на ринку; ц. справочная – торго́ва ціна́, довідко́ва ціна́; ц. сходная – прийнятна́, до́бра ціна́, по́цінь (Н); ц. твердая (определенная) – ста́ла ціна́; (устойчивая) – станівка́ ціна́; ц. текущая – пото́чна ціна́; ц. торговая – ціна́, ринко́ва, ціна́ торго́ва, ціна́ торгове́льна; ц. уступочная – спускна́, відбавна́ ціна́; цены колеблющиеся – хитливі, хиткі́ ці́ни; -ны падающие – спадні́ ці́ни; быть в цене – бу́ти в ціні́, ма́ти (до́бру ціну́); взвинчивать цену – наганяти, нагна́ти ціну́; вздувать, нагонять цену – набива́ти, наганяти ціну́; выручать цену – взяти свою ціну́, верну́ти свою ціну́ (свої́ гро́ші); держаться в цене – не спада́ти з ціни, бу́ти в ціні́; держаться цены – держа́ти ці́ну; определять, назначать цену – склада́ти, покла́сти ціну́, визнача́ти ціну́, познача́ти ціну́, зробити, скла́сти ціну́; ошибиться в цене – процінува́ти, помилитися на ціні́; падать в цене – спада́ти з ціни, па́дати на ціні́; падающие цены – спадні́ ці́ни; падение цен – па́дання, спада́ння цін; по цене (подходящий) – поці́нний; по доступным ценам – поці́нно; по какой цене? – почі́м? за яку́ ціну́?, в які́й ціні́?, яка́ ціна́?; по неподходящей цене (купить) – непоці́нно; по низкой цене (продать) – за малу́ ціну́; по подходящей цене (купить) – поці́нно; по средним оптовым ценам – відпові́дно до пересі́чних гуртових цін; повышать, поднимать цену – збі́льшувати, збільшити ціну́; повышение в цене – доро́жчання, подоро́жчання; повышение, поднятие цен – збі́льшення ці́н; поднимается цена – росте́ ціна́; подниматься в цене – в гро́ші йти, доро́гшати, доро́жчати; поднять в цене – здорожити що; понижать, понизить цену – зме́ншити ціну́; при цене по… – з ціно́ю по…; раскладывать цены (на товар) – значити ціну́, цінува́ти; сбавлять, сбавить цену – спуска́ти, спустити ціну́; смотря по цене – як до ціни; снижать, снизить цены – зме́ншувати, зме́ншити ці́ни; сойтись в цене – пого́дитися на ціні́; список цен (прейскурант) – ці́нник (-ка); справляться о цене – розпитувати про ціну́, допитуватися ціни; цены падают – ці́ни па́дають, спада́ють;
2) (стоимость) – ва́ртість (-тости); ц. заготовительная – собіва́ртість (-тости); своя цена – своя ціна́, собіва́ртість (-тости);
3) (значение, вес) – вага́; большой цены дело – спра́ва ду́же важлива, спра́ва великої ваги; придавать делу чрезвычайно большую цену – надава́ти спра́ві на́дто великої ваги.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

помиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся; помили́тися, -милю́ся, -ми́лишся, -ляться; помили́вшися

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Замили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. = Помилитися.
Омиля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. омили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. = Помилятися, помилитися.
Помили́тися. См. Помилятися.
Помиля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. помили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь. Ном. № 5859.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ошиба́ться, ошиби́ться = помиля́ти ся (С. З.), омиля́ти ся, огріша́ти, хи́бити, хи́бчити, блуди́ти слова́ми, помили́ти ся, омили́ти ся (С. Л.), огу́лити ся, змили́ти, схи́бити. — Що ступить — не похилить ся, що скаже — не помилить ся. н. п. — Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь. н. пр. — Хто не схоче помилитись, тому треба рік дивитись. Ряб. Нехай і помилив ся, так хіба що? Кн. — Не довго на другій женивсь, та бач в рахунку помиливсь. Кот. — Він, що йому треба, гаразд знає і не змилить. Лев. В. — Огрішив — так і полагожу свій огріх. Кн. — Схибив — взяв дійницю замісць мазницї. Кн. — Ой ти, дївчино, словами блудиш — сама не знаєш, кого ти любиш. н. п. — Ошиби́ться въ лицѣ́ = опізна́ти ся, вклепа́ти ся. — О. въ разсче́тъ = прогада́ти, обмахну́ти ся, поспішаючи — прохопи́ти ся. – О. въ цѣнѣ́ = процїнува́ти.

Запропонуйте свій переклад