Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «помимо»
Шукати «помимо» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поми́мо, нар. – (кроме) о́прі́ч, о́крі́м ко́го, чо́го; (обойдя, миновав) по-за ким, по-за чим, (по)мина́ючи, помину́вши кого́, що, (редко) ми́мо ко́го (Куліш). [У нас, о́прі́ч тако́ї зага́льної ваги́, письме́нство ще й спеція́льні завдання́ ма́є (Єфр.). Але й по-за ци́ми методологі́чними міркува́ннями не мо́жу бра́ти фа́ктів письме́нства з самого естети́чного по́гляду (Єфр.)].
• Поми́мо воли (невольно) – нехотячи́, проти во́лі чиє́ї.
• Он сделал это -мо меня – він це зроби́в без ме́не, без мо́го ві́дома.
Незави́симо, нрч. –
1) незале́жно від ко́го, від чо́го; (неподвластно) непідле́гло, непідвла́дно кому́, чому́; (свободно) ві́льно; (самостоятельно) самості́йно. [За́раз зна́ти, що живе́ чолові́к незале́жно (Кониськ.). При́язнь прихо́дить незале́жно од нас (Крим.). Незале́жно від його́ во́лі (Виннич.)];
2) (помимо) незале́жно від чо́го, поза чим, (по)мина́ючи, помину́вши що; (кроме) крім, окрім, опріч чо́го. [Все, що друку́ється в ме́жах Украї́ни, засила́ється в одному́ примі́рникові до Акаде́мії, незале́жно від тих примі́рників, що надхо́дять до Націона́льної Бібліо́теки (Стат. Ак. Н.)].
• -мо от наказания виновный подвергается лишению прав – окрім (опріч) ка́ри винува́тий підпада́є позба́вленню прав.
• -мо от этого – крім (окрім) то́го (цьо́го), поза тим (цим). [Пови́нен заплати́ти ра́ту (плату) за ці́лий рік і окрім цьо́го ще й штраф (Сл. Ум.)].
Про́чий – и́нший, опро́чий, ре́шта.
• -чие свидетели – ре́шта сві́дків.
• Между -чим – між и́ншим, (случайно) при наго́ді, принагі́дно.
• Говоря между -чим – ка́жучи між и́ншим, до ре́чи.
• И -чее – і таке́ и́нше.
• Не в пример -чим – не до и́нших мі́ряючи, не до и́нших мі́ра, не в и́ншого мі́ру.
• Помимо (всего) -чего – опрі́ч (усього́) и́ншого.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Помимо – крім, опріч, окрім кого, чого; без кого, чого; поза ким, чим; всупереч кому, чому; минаючи, минувши, поминаючи, поминувши кого, що:
• он сделал это помимо меня – він це зроби́в без ме́не, без мо́го ві́дома;
• помимо воли (невольно) – нехотячи́, проти во́лі чиє́ї;
• помимо всего прочего – крім усього іншого;
• помимо [всего] прочего – крім (опріч) [усього] іншого, поминаючи (поминувши) [усе] інше;
• помимо того – (а) крім того, (з) до того (ж).
[У нас, о́прі́ч тако́ї зага́льної ваги́, письме́нство ще й спеція́льні завдання́ ма́є (С.Єфремов)]. Обговорення статті
Прочий – інший, решта:
• говоря между прочим – ка́жучи між і́ншим, до ре́чи;
• и прочая, и прочая – і все таке інше;
• и прочее – і таке інше, тощо;
• кроме всего прочего – крім усього і́ншого; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо;
• между прочим – між іншим, (случайно) при нагоді, принагідно; (иногда) до речі кажучи;
• не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи, не до і́нших мі́ра, не в іншого мі́ру;
• помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше;
• при прочих равных условиях – за інших рівних (однакових) умов;
• прочие – інші, решта;
• прочие присутствующие – решта присутніх, інші присутні;
• среди прочего – серед іншого.
[Звада тим часом не вгамовувалась; цилюрник сказав між іншими речами й таке… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Деякі вищі за решту на голову. І її відрубують (С.Є.Лєц). — Тобі що, в дитинстві ведмідь на вухо наступив?! — Між іншим, у мене відмінний слух! — Та мені байдуже, який у тебе слух. Ти на вухо своє глянь!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОМИ́МО, помимо всего́ про́чего, помимо того́ /помимо э́того/ укр. поза ти́м;
помимо про́чего книжн. се́ред і́ншого.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Помимо – о́крім, о́пріч (ко́го).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Желание
• Возыметь желание – захотіти (забажати).
• Выражать, выразить, высказать желание – висловлювати, висловити (виявляти, виявити) бажання; охотитися, заохотитися; (іноді про участь у чомусь) зголошуватися, зголоситися.
• Гореть, пылать желанием – палко бажати (жадати, прагнути); палати (горіти) бажанням; жадати.
• Делать против чьего желания – робити (чинити) проти чийого бажання (проти чиєї волі); іти на супереки з ким.
• Изъявлять, изъявить желание – виявляти, виявити бажання (охоту, хіть); (лок.) охотитися, захочатися, захотитися.
• Исполнять, исполнить желание чьё – уволяти, уволити волю (бажання) чиє; чинити, учинити чию волю (чиє бажання); виконувати, виконати чиє бажання (чию волю); здійснювати, здійснити (справджувати, справдити) бажання чиє.
• Освободиться от желания – позбутися охоти (бажання); знеохотитися до чого.
• Помимо моего желания – проти мого бажання; не зважаючи на моє бажання; (іноді) попри моє бажання.
• По моему (по вашему…) желанию – на моє (на ваше…) бажання (жадання); з мого (з вашого…) бажання (жадання); на мій (на ваш…) вибір.
• По собственному, по своему желанию сделать что – з власного бажання зробити що; з власної, з своєї волі ([своєю] волею, по своїй волі) зробити що; з своєї охоти ([своєю] охотою, самохіть, самохіттю) зробити що.
• По собственному желанию или по принуждению – чи по волі, чи по неволі; волею чи неволею; з бажання чи з принуки.
• При всём моём желании сделать что-либо – хоч і як хотів би (бажав би) я зробити що; попри все моє бажання зробити що; з усім моїм бажанням зробити що.
• При желании – якщо є охота (бажання); якщо (коли) маєш (маєте) бажання (охоту).
• Против желания – проти (мимо) волі; неволею; через силу; проти бажання (всупереч бажанню); не хотячи (не хотівши).
• Сделать по чьему желанию – зробити на чиє (іноді з чийого) бажання; учинити чию волю; уволити волю чию.
• Удовлетворить желание – удовольнити (задовольнити) бажання; загодити бажанню чиєму.
Прочий
• Между прочим – між іншим; при нагоді (принагідно); (іноді) до речі кажучи.
• Не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи.
• Помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ми́мо, нар. и предл. – мимо, минуя.
• Мимо того – помимо того.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дити́на, -ни, ж.
1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Ном. № 9189. Він мені за дитину рідну став. МВ. І. 22. Знайти́ дити́ну. Родить дитя. Наряди́ти дити́ну. Родить дитя — преимущественно помимо брака.
2) Сынъ или дочь, хотя бы и взрослые. Чи я в тебе, мати, не твоя дитина, коли моя мука тобі дуже мила. Мет. 70. Ба́тькова дити́на. Ном. № 7485, ма́мина дити́на. Любимчикъ отца, матери.
3) Продава́ти дити́ну. Родъ игры. О. 1861. XI. 30, 51. Ум. Дити́нка, дити́нонька, дити́ночка. Аби дружинна, дасть Бог дитинку. Ном. № 9181. Ой кіт буде воркотати, дитиночка буде спати. Макс. (1849), 103.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

літера́тка, літера́ток; ч. літера́т
авторка художньої літератури. [Перверсійну вправність російської літератки можна схарактеризувати цитатою з її ж книжки: «Коли бачиш на вулиці урода, ніяк одвести від нього погляд». (Україна молода, 2019). Також мемуаристка з гумором відзначає певний культурний дисонанс: «Коли дивно було бачити Шатобріана або д’Арленкура в руках сибірячки, а ще дивніше було чути, як молода березовська літератка з д’Арленкуром в руках видає зі своїх уст на домочадців потік таких виразів, від яких почервоніла б не одна перекупка на наших базарах»<…>. (Вікторія Білявська «Мемуаристика Єви Фелінської: проблематика, ейдологія, генологія»: дисертація, Житомир, 2016). Олена Теліга була правдивою літераткою. (Сучасність, Мюнхен, 1990). Але вільний читач має право запитати вільну літератку, де були її очі. (Євген Врецьона «Про обильний харч і бананові клопоти», 1968). Мріючи про дочку як про видатну літератку українську, О. П. пильно стежить за кожним її кроком, виправляє їй мову, вирівнює ритм і синтаксу і сама посилає її твори до галицьких видань <…>. (Микола Зеров «Леся Українка. Критично-біографічний нарис», 1924). От наші критіки не такі лицарі і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів і поетесс, і літератів і літераток <…>. (Лист Лесі Українки до Осипа Маковея, 16.01.1894). Я бажав би зробити з Вас літератку, як бог приказав, а Ви церемонитесь, помимо що другі завидують Вам уже тепер. (Іван Франко «Листи», 1884).]
див.: літера́торка, письме́нниця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – заст.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 529 – заст.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поми́мо = 1. д. Ми́мо. 2. без ме́не, окрі́м, опрі́ч ме́не.

Запропонуйте свій переклад