Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «порок»
Шукати «порок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поро́к –
1) поро́к, опоро́к (-ку), гріх (-ха́).
• Бедность не -ро́к – бі́дність не опоро́к.
• Он коснеет в -ке – він мерзі́є в гріха́х;
2) (недостаток) ва́да, ґа́нджа (-джу), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), хи́ба, дога́на, прига́на, (гал.) ска́за. [А що мені́ за дога́на, що я руда́ та пога́на (Чуб.)].
• Лошадь без -ка – кінь без ва́ди, без хи́би і без ва́ди, без дога́ни.
• Бичевать -ки и недостатки – карта́ти ва́ди й хи́би. [Ювена́л вогне́м обу́рення карта́в ва́ди свої́х суча́сників (Єфр.)].
• Иметь -ро́к – ма́ти ґандж, ґандж[ч]ува́ти на що. [Кінь як со́кіл і ґа́нчу не ма́є (Рудан.). Ґанчу́є на но́гу коби́ла (Канів.)].
Из’я́н, Из’я́нец –
1) (убыток) шко́да, втра́та, ум. втра́тка; см. Убы́ток, Поте́ря;
2) (недостаток, повреждение) ва́да, ум. ва́дка; (порок, порча) ґа́нджа и га́нжа, ґанч (-чи, ж. р. и -чу, м. р.), ґандж (-джи), (реже) гань (-ни), щерб (-бу), щерби́на, (зап.) ска́за, диалект.: швару́нок (-нку), з’яна́ (ззяна́), гальмо́; (в ткани) бли[е]зно́ (-на́), бли[е]зна́ (-ни́), сказ (-зу). [Недо́брий, ка́жеш, борщ? А яка́-ж йому́ (у него) ва́да? (Звин.). Щось ду́же де́шево він продає́ ту́ю сви́ту, пе́вне єсть яка́сь ґа́нджа (Звин.). Я не мо́жу того́ вола́ купи́ти, бо ма́є в нога́х вели́кий ґанч (Верхр.). У коро́ви нема́ нія́кої ґа́нчі (Кан. п.). Бува́ють лю́ди з приро́дженою га́нжею (Н.-Лев.). Вся ти га́рна, моя́ ми́ла, нема́ в тобі́ ска́зи (Пісня Пісень). На́че дзе́ркало без ска́зи (Франко). Зна́єте ви, у яко́му та́лярі яки́й щерб (М. Вовч.). Ото́ ті́льки їй (коня́ці) і ззяна́, що хвіст тро́хи коро́ткий (Новом. п.)].
• С -ном – з ґа́нджею, з ва́дою, ґанджови́тий, (диал.) зя[е]нни́й. [Ця коня́ка зянна́ (Кат. п. Яворн.)].
• Иметь из’я́н – ма́ти ва́ду, ґа́нджу, ґанджува́ти, ґанчува́ти на що. [Ґанчу́є на но́гу коби́ла (Кан. п.)].
Недоста́ток –
1) кого, чего – (отсутствие) брак (-ку) кого́, чого́, (нехватка) недоста́ча, неста́ча кого́, чого́. [Брак фарб на свої́й палі́трі пое́т надолу́жує зву́ками (Рада). Брак відпові́дної літерату́ри (Наш). Недоста́ча досві́дчених робітникі́в (Пр. Правда). Недоста́ча сві́жого пові́тря (Франко). На всьо́му (у світли́ці) є слід недоста́чі пильнува́ння (Л. Укр.). Неста́чу вну́трішнього змі́сту силку́ється надолу́жити на самі́ не́рви розрахо́ваними слова́ми (Рада)].
• Вследствие -тка, по -тку чего – через брак чого́, за бра́ком чого́, через те що браку́є чого́, бо браку́є чого́. [Через брак гро́шей му́сіли спини́тися вся́кі спра́ви (Доман.). Неможли́вість да́ти мі́сце пе́вній осо́бі через брак вака́нсії (Коцюб.)].
• -ток воды, хлеба – брак (недоста́ча) води́, хлі́ба, безві́ддя (-ддя), безхлі́б’я (-б’я). [Де́котрі од безві́ддя та безхлі́б’я по степу́ па́дали (Куліш)].
• -ток надлежащего надзора – брак нале́жного до́гляду, мали́й до́гляд.
• -ток памяти, ума – брак па́м’яти, ро́зуму.
• -ток средств –
а) брак за́собів;
б) (бедность) неста́тки; см. ниже под 3);
2) в чём – недоста́ча чого́ и в чо́му, брак чого́. [Ну, кажи́: чого́ тобі́ недоста́ча? (Звин.). Нам недо́бре: в нас хлі́ба недоста́ча (Звин.). Сього́-того́ тре́ба, жі́нка не вважа́є: ті́льки чого́ недоста́ча, – в ба́тька-ма́тір ла́є (Грінч. III). Коли́ в манастиря́х був папіру́су брак, ченці́ з руко́пису старе́ письмо́ змива́ли (Вороний). Купи́в-би всього́, та брак гро́шей (Сл. Гр.)].
• Есть -ток в чём – браку́є чого́, є недоста́ча в чо́му (чого́), (описат.) ску́по (то́нко) на що и чого́, (шутл.) посу́ха на що. [Ску́по в ме́не на гро́ші (Кониськ.). В ме́не гро́шей то́нко (Васильч.). Знать у вас на честь посу́ха, в нас – на копійки́ (Рудан.)].
• Нет, не было -тка в ком, в чём – не браку́є, не бракува́ло кого́, чого́, нема́(є), не було́ недоста́чі в ко́му, в чо́му, (гал.) не хибу́є, не хи́бне, не хибува́ло, не хи́бло кого́, чого́. [В збі́рці пое́зій він показа́в і свої́ га́рні прикме́ти, яки́х у йо́го бага́то, так і хи́би, яки́х йому́ теж не браку́є (Н. Громада). Ні в чім не було́ недоста́чі (Квітка). Коли́ вже да́но при́клад, не хи́бло й наслі́дувачів (Павлик)].
• Окажется -ток в чём – ви́явиться, що браку́є (нестає́, невистача́є чого́); забра́кне що и чого́.
• Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём – зазнава́ти (при отрицании ещё знати), зазна́ти недоста́чі (нужды: ну́жди́) в чо́му, (иногда) нужда́тися чим, бідува́ти на що, голодува́ти на що. [Не зазна́ли вони́ ні в чо́му недоста́чі (Коцюб.). Не зна́є душа́ його́ недоста́чі в нічо́му, чого́ бажа́є (Куліш). Злида́р Макси́м полі́ном дров нужда́всь (Боров.). Найпа́че біду́є на штани́ (Корол.). На гребінці́ я не голодува́ла (Житом.)];
3) (нужда) неста́ток, недоста́ток (-тку), (чаще мн.) неста́тки, недоста́тки (-ків), (редко) неста́чі (-та́ч), (нищета, убожество) зли́дні (-нів). [Прийшо́в неста́ток, забра́в і оста́ток (Приказка). Товариші́ насклада́ли з неста́тків свої́х грошеня́т (Р. Край). Ці́ле його́ життя́ пройшло́ в бі́дності і недоста́тку (Франко). Вироста́в у зли́днях та недоста́чах (Мирний)].
• Жить в -тке – жи́ти в (при) зли́днях (при вбо́зтві, убо́го), злиднюва́ти;
4) (дефект, порок) ва́да, хи́ба, (из’ян) ґа́нджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), дога́на, прига́на. [В не́ї були́ свої́ ва́ди, – напри́клад, вона́ була́ ду́же го́рда (Грінч.). Не вважа́ючи на дрібні́ ва́ди в його́ тво́рах, Шевче́нко єсть ге́ній (Грінч.). Недо́брий, ка́жеш, борщ? а яка́-ж йому́ ва́да? (Звин.). Не бу́демо випра́вдувати хиб на́шого наро́ду (Грінч.). До́брість – на́ша пе́вна хи́ба (Самійл.). Це в йо́му мале́нька хи́ба, мале́нька ґа́нджа (Н.-Лев.). Кінь – як со́кіл, і ґа́нчу не ма́є (Рудан.). Сви́та до́бра, ніде́ дога́ни в ній нема́ (Звин.)].
• Пороки и -тки – хи́би й ва́ди.
• Душевный -ток – душе́вна ва́да.
• Органический, природный -ток – органі́чна, приро́дна ва́да (ґа́нджа).
• Телесный -ток – тіле́сна ва́да, (увечье) калі́цтво.
• Находить, найти -тки в ком, чём – знахо́дити, знайти́ ва́ди (хи́би, ґа́нджу, ґандж, ґанч) в ко́му, в чо́му, ґанчува́ти кого́, що, дава́ти, да́ти дога́ну (прига́ну, га́ньбу́) кому́, чому́. [Ді́вчина вереду́є з жениха́ми, ґанчу́є (Гуманщ.). Сви́та до́бра, ніхто́ дога́ни не дасть (Чигиринщ.)].
Недочё́т –
1) (недостача) недо́лік (-ку), (дефицит) недобі́р (-бо́ру). [Ду́мав, зароби́в на я́рмарку, аж вихо́дить, що гро́шей недо́лік (Звин.). Прода́в на де́сять карбо́ванців, а в кеше́ні ті́льки ві́сім: два карбо́ванці недобо́ру (Крим.)];
2) (недостаток, порок) хи́ба, ва́да. [Грома́дські хи́би (Рада)];
3) (в работе) хи́ба, о́гріх (-ху).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сердце –
1) серце, (шутл.) тьохкало;
2) серце, гнів:
• большое сердце у кого – велике серце у кого, великої душі людина хто;
• брать, взять (хватать) за сердце кого – брати, узяти (хапати, в’язати) за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого; (иногда) торкати, торкнути за серце кого;
• всем сердцем – щирим серцем, щиро;
• в сердцах – спересердя; з серця; зо зла;
• держать (иметь) сердце на кого (разг.) – серце (пересердя) має хто на кого; гнів мати на кого; класти (покладати) гнів на кого; (иногда) серце набігає у кого на кого;
• доброе сердце, да голова безмозглая – золоте серце, але голова, як нога у стола (Пр.);
• как (будто, словно, точно) маслом по сердцу – як (мов, немов, наче, неначе) медом по душі;
• каменное сердце – камінне серце; камінь, а не серце;
• камень с сердца свалился – камінь із серця (з душі) скотився (спав);
• куда сердце лежит, туда и око глядит – куди серце лежить, туди й око біжить (Пр.);
• не по сердцу – не до мислі;
• от всего сердца – з (від) усього серця; (иногда) з цілого серця, від щирого серця; з дорогою душею, (искренне) щиро, щиросердо, щиросердно, щиросердечно;
• отдавать, отдать сердце кому – давати, дати (віддавати, віддати) серце кому;
• от доброго сердца – з (від) доброго серця;
• отлегло (отошло) от сердца у кого – відлягло (відійшло) від серця кому, в кого; на серці (на душі) полегшало кому;
• от чистого сердца – від (з) щирого серця;
покорять, покорить сердце чьё (перен. устар.) – здобувати, здобути (полонити, скоряти, скорити) чиє серце;
• порок сердца – вада серця, серцева вада;
• принимать, принять [близко] к сердцу что – брати, узяти [близько] до серця що;
• пришёлся, пришлась по сердцу кому – припав, припала до серця (до мислі, до вподоби, до сподоби) кому; уподобав, уподобала хто;
• разрывать сердце (перен.) – краяти серце;
• растревожить сердце – розтривожити (знепокоїти) серце;
• с глаз долой — из сердца вон – як з очей, так і з думки (Пр.); чого очі не бачать, того серцю не жаль (Пр.);
• сердце взыграло у кого – серце заграло в кого;
• сердце замирает, замерло – серце (душа) завмира́є, мре (млі́є, в’я́не, холо́не, холоді́є), се́рце завме́рло, зайшло́ся, душа́ завме́рла, похоло́ла;
• сердце кровью обливается – серце кров’ю обливається (закипає, обкипає), серце кривавиться;
• сердце льнёт к кому – серце лине до кого;
• сердце моё! – серце (серденько) моє!;
• сердце надрывается – серце крається (надривається);
• сердце на ладони – душа навстіж;
• сердце не камень – серце не камінь (Пр.);
• сердце ноет – се́рце ни́є (занива́є, млі́є, скими́ть);
• сердце обросло мохом у кого – серце обросло (поросло) мохом у кого; серце обмохнатіло в кого;
• сердце падает, упало (отрывается, оторвалось, обрывается, оборвалось) у кого – серце падає, упало у кого; на серці холоне, похолонуло в кого, серце тьохнуло;
• сердце разрывается на части – серце рветься (розривається) на шматки;
• сказать с сердцем – сказати сердито (роздратовано);
• скрепя сердце – згнітивши серце; знехотя;
• срывать, сорвать сердце на ком, на чём – зганяти, зігнати (розганяти, розігнати) серце на кому, на чому; зганяти, зігнати гнів на кому, на чому;
• с сердцем (сказать, сделать что) (разг.) – роздратовано (сердито);
• с тяжёлым сердцем – з важким серцем;
• с чистым сердцем – з ширим серцем; щиросердо (щиросердно); щиро;
• это мне по сердцу – це мені до вподоби (до душі, до серця).
[Сердце не приколотень, не припнеш (Пр.). Ах, ця осінь! Це з нею постійно так: Стисне серце в малий кавалок, І ось дні Наче сірий тифозний барак, А за вікнами плями галок (Є.Плужник). Навряд чи доти Євніка була доброї думки про мене, але тепер начебто вважала, що на ринку золотих сердець я монополіст (І.Піговська, перекл. П.Ґ.Вудгауза). Відчинивши скрипливі кухонні двері, вона перелякалася, аж серце тьохнуло: з кутка двору вискочило щось таке, а що — вона спершу й не розібрала, якось порожньо в голові (М.Лукаш, перекл. А.Стіля). Сердце воістину безмежне й по-справжньому досконале, спроможне виявляти любов грішми, а не звичайною фальшю, як у мене та в багатьох інших людей (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Я не знаю, де ваша країна, але серце в мене обкипає кров’ю від жалю до неї (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Намагалася тримати Мігеля на відстані, вигадувала різні причини, аби не виходити з ним із дому та не вдовольняти його бажань. Однак іноді не мала іншого виходу й знехотя виходила з ним поїсти в дешевій забігайлівці, потанцювати на поганючій дискотеці, переспати в якомусь готельчику при дорозі на Катакаос, де можна було зняти номер на годину-другу (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Те, що Пенелопа знаходила час, щоб пожаліти чоловіка з двома мільйонами доларів, мабуть, свідчило про її добре серце (Павло Мигаль, перекл. І.Шоу). Легке серце живе довго (В.Шекспір). У боротьбі між серцем і головою врешті перемагає шлунок (С.Є.Лєц). 1. — Ну, просто серце кров’ю обливається, коли бачу цих заспиртованих тварин. — Та там всього три жаби. — А спирту — десять літрів! 2. — Якщо мені ще раз розіб’ють серце — мені точно буде потрібна нова печінка]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОРО́К ще слабке́ мі́сце, слабка стру́нка, уроч. гріх;
КРО́МЕ, кроме всего́ про́чего по́надусі́м, по́за всім і́ншим, живомовн. та ще й те;
кроме как бі́льше як [нигде́, кроме как там ніде́ більше як там;
никто́, кроме как он ніхто́ більше як він];
кроме того́ фраз. та ще й те, що [кроме того – он стар та ще й те, що він стари́й], фольк. да пак ще ж;
не чей, кроме как не чий, а;
нигде́, кроме как ніде, а;
никако́й, кроме как не яки́й, а [никако́й поро́к, кроме как э́тот не яка́, а оця́ ва́да];
никто́, кроме как не хто, а, не хто, як [никто́, кроме как он не хто, а /як/ він];
кому́ же, кроме меня́? вже не кому́, як мені́;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Порок – хи́ба, -би, ва́да, -ди.
Из’ян –
1) (порок) ва́да, -ди, ґа́нжа, -жі;
2) (убыток) шко́да, -ди, втра́та, -ти.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Недостаток (порок, дефект) – хиба; вада; (отсутствие чего-либо) – брак; нестача. По недостатку чего (времени, средств) – через брак; бо бракувало (часу, коштів). Недостаток в чем – брак чого, на що. Скрывать недостатки – личкувати хиби. Упрекать за недостатки – картати вади.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Порок (чугуна) – ва́да, ґандж (-джу).
Ветренница (порок дерева) – вітрови́на.
Мошка (порок стекла) – мо́шка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Порок
• Бичевать пороки и недостатки – картати вади й хиби.
Бедность
• Бедность не порок [а несчастье] – бідність (убозтво) не порок [а нещастя]. Пр. Бідність — то не ганьба. Пр. Бідність не тратить честі. Пр. Старці не родяться, а робляться. Пр.
• Бедность одолела кого – злидні посіли (обсіли, осіли, заїли) кого; (образн.) злидні розгніздились у кого. [Удову сердешну так злидні осіли, що живий жаль. Сл. Гр.]
• Бедность учит, а счастье портит – щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає. Пр. З бідою не знаться, щастя не знайти. Пр.
• Впадать (впасть) в бедность – збідніти; зубожіти (зубожитися); дійти до вбозтва; зійти (перевестися, звестися) на злидні; перевестися (звестися) ні на що (ні на се ні на те); зійти на біду (нанівець); (застар.) звестися з хазяйства; (образн.) звестися до нитки; (зрідка) зійти на пси. [Зубожився так, що нічого не має. Сл. Гр. Перевівся ні на се ні на те. Пр. До нитки звівся мій козак… Шевченко.]
• Доведённый до бедности – зубожений. [Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі? Шевченко.]
• Доводить, довести до бедности кого – доводити, довести до убозтва (до бідування) кого; убожити, зубожити кого; біднити, збідняти, збіднити кого; (застар.) зводити, звести з хазяйства кого. [Дивиться баба збоку, як дідові щастить, та аж розривається з досади. Стала думати, як би звести його з хазяйства. Барвінок.]
• Жить в бедности – жити бідно (убого, злиденно, гірко); жити при (в) злиднях (при убозтві); (образн.) голодні злидні годувати; решетом воду носити, а постолом добро возити. [Дуже гірко йому жилося. Казка.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

поро́к ва́да,-ди, дефе́кт,-ту, ґандж,-джу
п. зака́лочный дефе́кт гартівни́й
п. лите́йный дефе́кт лива́рний
п. пове́рхностный дефе́кт поверхне́вий
п. произво́дственный дефе́кт виробни́чий
п. скры́тый дефе́кт прихо́ваний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ва́да –
1) дефект, недостаток, из’ян, порок;
2) вред.
Ґа́нджа, -джі и ґандж, -джи – из’ян, порок, недостаток.
Ґанчува́ти –
1) браковать, находить недостатки;
2) иметь из’ян, порок, недостаток.
Нецно́та – порок.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Бедность - не порок, а несчастье. Бедность не порок, а вдвое хуже. Бедность не грех, а до греха доводит. Голодный, и архимандрит - украдет. —
1. Злиднями очі не колють.
2. То чорт бідний, а чоловік убогий.
3. Хоч чоловік убогий, та слово чисте.
Голенький ох, а за голеньким Бог. Див. Бедность не порок. —
1. Якби не ох, то б давно здох.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл.
1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. Уман. у.
2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила. Канев. у.
Дога́на, -ни, ж.
1) Порицаніе, хула; упрекъ. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. Ном. № 5686.
2) Недостатокъ, порокъ. А що мені за догана, що я руда та погана — за те мій батько багач. Чуб. V. 1139. Дога́ну да́ти. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ. Козаченько за дівчину та три копи дав та щоб її ніхто не займав, ніхто не займав, за ручку не взяв, перстеня не зняв і догани не дав. Мет. 317. Що Лукенька у батенька дитина була, усім вона парубочкам догану дала. Чуб. V. 1157. Свита добра, ніхто догани не дасть. Борз. у. Ум. Дога́нка, дога́нонька, дога́ночка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тільки тобі доганочки, що ти небагатий. Чуб. V. 118. Тільки тобі доганочки, що ти не чорноброва. Чуб.
Нецно́та, -ти, ж. Порокъ. Лучче цнота у болоті, як нецнота у золоті. Ном. № 4447.
Хибч, -чі, ж. Неправильность, недостатокъ, порокъ. Тут єсть якась хибч. Кіев. у. Бридкий, як хибчі. Ном. № 8492.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Порок — ва́да, -ди.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поро́къ = 1. поро́к. 2. ва́да і т. д. д. Недоста́ток 2. — Одна у його вада, що трохи картавий. Лев.

Запропонуйте свій переклад