Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «поспіх»
Шукати «поспіх» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бы́стрость, быстрота́ – шви́дкість (р. -кости), пру́дкість, ху́ткість, по́спіх (р. -ху), бистрина́.
Насмеши́ть – насміши́ти, (сильно) засміши́ти кого́.
• -ть собой – сміху́ з се́бе нароби́ти.
• Поспешить, людей -ши́ть – ско́рий по́спіх – лю́дям по́сміх (Приказка).
Попы́х – спіх, по́спіх.
• В -ха́х – спо́хвату, по́спіхом, поспіша́ючи, хапа́ючись, по́хапцем, на-по́хапці, при́хапцем и -пці; срв. Впопыха́х. [Хапа́ючись не знав, за що й узя́тись. Паку́ючись по́хапцем, бага́то де́чого позабува́в (Уман.)].
Поспеша́ть, поспеши́ть – поспіша́ти(ся), поспіши́ти(ся), приспіша́ти(ся), приспіши́ти(ся), (поторопиться) похопи́тися, поква́питися, поскори́тися; (сделать раньше положенного срока) порани́тися; срв. Спеши́ть. [Переказа́ла Петро́ві, щоб поспіша́вся, коли́ хо́че ді́вчину взя́ти (Коцюб.). Весна́ приспіши́ла: на Євдо́кії вже й кри́га пішла́ (Кониськ.). Але́ Гаври́ло похопи́всь і вже одімкну́в две́рі (Н.-Лев.). Горпи́на пі́дбігцем і приспі́вуючи поква́пилася додо́му (Франко). Я порани́лась з обі́дом (Хорол.)].
• -ши́ть от’ездом – поспіши́тися, похопи́тися з від’ї́здом.
• -ши́ть домой – поспіши́тися, поква́питися, похопи́тися додо́му.
• Он -ши́л перевести разговор на другую тему – він похопи́вся зве́сти розмо́ву на и́нше.
• -ши́м, уже нерано – поскорі́м(о)ся, поспіші́м(о)ся, приспіші́м(о)ся, бо вже нера́но. [То поскорі́мось по зі́лля, – одка́зує Ка́тря, – со́нечко вже низе́нько (М. Вовч.)].
• -шай да не торопись – ско́ро, та не ква́пся.
• -ши́ть – людей насмешить – ско́рий по́спіх – лю́дям по́сміх.
• Вы слишком -ши́ли в этом деле – ду́же поспіши́лися, похопи́лися, поква́пилися, порани́лися з ціє́ю спра́вою.
Поспеше́ние –
1) (успех) по́спіх, ща́стя;
2) допомо́га, по́міч (-мочи).
Поспе́шность – (торопливость) хапли́вість, поха́пливість и похопли́вість, похі́пність, (с)квапли́вість, сква́пність, поква́пність, шви́дкість, (по)спі́шність; (спех) по́спіх, спіх (-ху), поспіша́ння, по́хіп (-хопу), по́квап (-пу). [Усе́ поспіша́єш, та за по́спіхом і не зро́биш до пуття́].
Преуспева́ть, -пе́ть – доспіва́ти, доспі́ти в чо́му, ма́ти по́спіх (у́спіх), поступа́ти, (по)ступи́ти напере́д в чо́му. [Ісу́с-же доспіва́в у прему́дрості (Єв.)].
• -ва́ть в искусстве – ма́ти по́спіх, поступа́ти в мисте́цтві.
• Он -ва́ет, -пе́л – йому́ до́бре веде́ться, повело́ся. [Молю́ся, щоб у всьо́му до́бре тобі́ вело́ся (Св. П.)].
Преуспея́ние – доспіва́ння, поступа́ння в чо́му, (успех, прогресс) по́спіх, у́спіх (-ху), по́ступ (-пу) у чо́му. [Бага́то спі́ху, та ма́ло поспі́ху (Приказка)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Люди –
1) лю́ди, (ласк.) лю́доньки, лю́дочки, (мир, общество) мир (-ру), грома́да;
2) (устар.) (слуги) лю́ди, че́лядь, на́ймити́, наймиття́, слу́ги:
• вас же за люде́й считают – вас же за люде́й ма́ють;
• в людях – серед (поміж, між) людей;
• все люди смертны – усі люди вмирущі; смерті не минути (не відперти), усім там бути; усі ми там будемо;
• все мы люди, все человеки – усі ми люди (Пр.);
• все мы люди, да не все человеки – усі ми люди, та не всі людський образ маємо (Пр.);
• в чужих людях – між чужи́ми людьми́;
• выбиваться, выбиться, выходить, выйти в люди – вибиватися, вибитися, виходити, вийти в люди, ви́людніти;
• выводить, вывести в люди кого (разг., устар.) – виводити, вивести, (о мн.) повиводити в люди кого;
• добрые, злые люди – до́брі, лихі́ лю́ди;
• за людьми говорю – за людьми кажу, кажу казане, коли люди брешуть, то й я з ними;
• и мы не хуже людей – і ми не гірші за людей (Пр.); і ми як люди (Пр.); і ми попри люди (Пр.);
• люде́й много, а человека нет – люде́й си́ла, а люди́ни нема́є;
• люде́й посмотреть и себя показать – себе́ показа́ти і на люде́й подиви́тися;
• люди, будьте бдительны! – люди, будьте пильні!;
• люди говорят – лю́ди ка́жуть, (поговаривают) де́йкають, поде́йкують, пле́щуть;
• люди доброй воли – люди доброї волі;
• люди добрые – люди добрі; людоньки;
• люди с ограниченными (физическими или умственными) возможностями – неповносправні;
• молодые люди – молоді люди; люди молодого віку; (молодёжь) молодь; (про хлопців ще) молодики, хлопці, парубо́цтво;
• на людей посмотреть и себя показать – себе показати і на людей подивитися (Пр.);
• на людях – на людях (при людях), прилюдно;
• на людя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́, гурто́м і вме́рти не стра́шно;
• народу-то, народу — ровно люде́й — ми́ру-ми́ру, як люде́й;
• на свете не без добрых люде́й – в сві́ті не без до́брих люде́й;
• на собрании было много люде́й – на збо́рах було́ бага́то люде́й, си́ла люде́й (лю́ду), на збо́ри зійшла́ся вели́ка грома́да;
• ни людям, ни себе – ні людям, ні собі (Пр.); і сам не гам, і другому не дам (Пр.);
• окольные люди – око́личні лю́ди;
• он не умеет обращаться с людьми – він не вмі́є пово́дитись із людьми́;
• плохие люди – лихі (злі, погані) люди, людці, (згруб.) людища (людиська);
• побыть на людях – побути серед людей (поміж (між) людьми);
• пойти в люди – піти́ (по)між лю́ди, піти́ на лю́ди;
• покрыться людьми́ – укри́тися людьми́, залюдни́тися;
• порядочные люди – поря́дні (присто́йні) лю́ди;
• поспешишь — людей насмешишь – зробив наспіх, як насміх (Пр.); поспішити — людей насмішити; скорий поспіх — людям насміх; зроблено спішно, тому й смішно;
• рабочие люди – робі́тні (робо́чі) лю́ди, робітники́, (собир.) робітни́цтво;
• свет не без добрых людей – у світі не без добрих людей (Пр.);
• сведущие люди – досві́дчені (тяму́щі) лю́ди;
• свои люди — сочтёмся – свої люди — домовимося (помиримося) (Пр.);
• старые люди – старі́ лю́ди;
• что вы за люди? – що ви за лю́ди? хто ви такі́? що ви таке́?;
• что людям, то и нам – що людям те й нам (Пр.); що громаді, те й бабі (Пр.);
• это очень опасные люди – це ду́же (з їх ду́же) небезпе́чні лю́ди.
[Люди діляться на праведників, які вважають себе грішниками, і грішників, які вважають себе праведниками (Б.Паскаль). Нещасні ті люди, яким все ясно (Л.Пастер). Бог бо́гом, а лю́ди людьми́ (Номис). Узя́в розда́в горі́лку лю́дям (Март.). Ой, лю́доньки! Ой, лю́доньки, пусті́те! (Л. Укр.). Лю́дочки до́брі, побіжі́ть за ним (Мирн.). Ми́ру-ми́ру до їх прихо́дило (Гнід.). Не так ті́ї вороги́, як до́брії лю́ди (Шевч.). Майда́н на хвили́ну ожи́в, залюдни́вся (Коцюб.). Дворо́ва че́лядь (Сторож.). В те́бе наймиття́ лихе́ (Пісня). Великі українські міста завжди були центрами проживання завойовників, які вчили свою челядь зневажати все своє і обожнювати хазяйське (В.Даниленко). — Вийдеш в люди — заходь]. Обговорення статті
Гонка –
1) гоніння, гонитва, гін;
2) (сплавка леса) сплавляння;
3) (плот) сплав;
4) (бег взапуски) перегони;
5) (гонка водки) гоніння (куріння) горілки;
6) (нагоняй) натруска, прочуханка, перегречка;
7) (спешка) поспіх:
• авто-, вело-, мотогонки – авто-, вело-, мотоперегони;
гонка вооружений – (перен.) гонитва (змагання) в озброєнні; озброювання наввипередки;
гонка на лашадях – верхогони;
задать гонку кому – (разг., фам.) дати (завдати) прочухана (чосу, гарту) кому; дати кому перцю з маком.
[Коні, почувши волю, шарпнулись із копита, витяглися — і помчались стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій хмарі куряви. Лиш інколи, коли сильніший повів вітру відносив набік куряву, видко було оддалік дві каруци, одну ближче, другу далі, що, немов п’яні, хиталися з боку на бік від скаженого гону… (М.Коцюбинський). Справа торкалась літературного життя, цього невпинного кишіння, що в умовах існування ворожих організацій поволі накупчує вибуховий матеріал у щоденних суперечках та сварках і раз-два на рік доходить до справжніх літературних завірюх, коли боротьба стає одверта і масова, боротьба за привілеї, за вплив, за першу чергу до друкарського верстата й контори видавництва. Бо є внутрішнє літературне змагання, творчі перегони, що дають цінності письменству, і змагання зовнішнє, що постачає цінності самому письменникові, а з літературою має не більше спільного, як залаштункові інтриги з грою актора на сцені (В.Підмогильний). Вбери ту славну сукню і дай мені забути ці чорні перегони пролопотілих літ (В.Стус). Третього липня президентська кампанія стартувала офіційно. Кандидати, як по команді, рвонули на перегони. Україну заклеїла агітація. У Сінгапурі за таке обклеювання у громадських місцях можуть оштрафувати, посадити або й дати бука з бамбука. А тут кожна партія обклеює своїми лідерами усе, до чого береться клей (Л.Костенко). Зсередини «Північне Монте-Карло» нічим не відрізнялося від більшості дешевих ресторанів, захеканих у гонитві за буржуазністю (М.Бриних). Гриби, люди, крадені дрова, сушняк на розпал, пастки, щорічні перегони на джипах, полювання. Ліс годував цього малого гнома (Б.Антоняк, перекл. О.Токарчук). Він іще з ними не поквитався… Ні, ні, ось він їм дасть доброго чосу! (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Коли ти молодий, то думаєш, що все навколо одноразове. Ідеш від нині до нині, мнеш час у своїх руках, викидаєш його. Ти своє власне авто для перегонів. Думаєш, що можеш позбутися і речей, і людей, лишити їх позаду. Ще не знаєш про звичку, яку вони мають, — повертатися (О.Оксенич, перекл. М.Етвуд)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СПЕ́ШКА живомовн. хапатня́;
в спе́шке у по́спіху, (робити) під гаря́чу ру́ку;
нет нужды́ в спе́шке ніхто́ в ши́ю не жене́;
соверша́емый в спе́шке ха́паний [н. весі́лля];
из-за спе́шки з по́квапу, че́рез по́спіх.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поспешность – по́спіх, -ху.
Преуспевать, преуспеть – встига́ти, -га́ю, -га́єш, всти́гнути, -ну, -неш, ма́ти (ма́ю, ма́єш) по́спіх (у́спіх).
Торопь – спіх, по́спіх, -ху; в торопях – спо́хвату, по́хапцем.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Спех – поспіх; хапанина. Мне не к спеху – мені не пильно.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Люди
• В людях – серед ((по)між) людей.
• Все люди смертны – усі люди вмирущі; смерті не минути (не відперти); усім там бути; усі ми там будемо.
• Все мы люди, все человеки – усі ми люди. Пр.
• Все мы люди, да не все человеки – усі ми люди, та не всі людський образ маємо. Пр.
• Выбиваться, выбиться, выходить, выйти в люди – вибиватися, вибитися, виходити, вийти в люди.
• Выводить, вывести в люди кого (разг. устар.) – виводити, вивести (про багатьох повиводити) в люди кого.
• За людьми говорю – за людьми кажу; кажу казане; коли люди брешуть, то й я з ними.
• И мы не хуже людей – і ми не гірші за людей. Пр. І ми як люди. Пр. І ми попри люди. Пр.
• Люди, будьте бдительны! – люди, будьте пильні!
• Люди доброй воли – люди доброї волі.
• Люди добрые – люди добрі; людоньки.
• Молодые люди – молоді люди; люди молодого віку; молодь; (про хлопців ще) молодики; хлопці.
• На людей посмотреть и себя показать – себе показати і на людей подивитися. Пр.
• На людях – на людях (при людях); прилюдно.
• Ни людям, ни себе – ні людям, ні собі. Пр. І сам не гам, і другому не дам. Пр.
• Плохие люди – лихі (злі, погані) люди; людці; (згруб.) людища (людиська).
• Побыть на людях – побути серед людей ((по)між людьми).
• Поспешишь — людей насмешишь – зробив наспіх, як насміх. Пр. Поспішити — людей насмішити. Пр. Скорий поспіх — людям насміх. Пр. Зроблено спішно, тому й смішно. Пр.
• Свет не без добрых людей – у світі не без добрих людей. Пр.
• Свои люди — сочтёмся – свої люди — домовимося (помиримося). Пр.
• Что людям, то и нам – що людям, те й нам. Пр. Що громаді, те й бабі. Пр.
Поспешить
• Поспешишь — людей насмешишь – скорий поспіх — людям посміх. Пр. Зробиш спішно, буде смішно. Пр. Хто спішить, той людей смішить. Пр. Швидко, та гидко. Пр.
Спех
• Где спех, там и смех – скорий поспіх, людям посміх. Пр. Що спішно, те смішно. Пр. Спіхом робити — людей смішити. Пр.
• К спеху, не к спеху кому – нагально, не нагально (пильно, не пильно) кому; спішно, не спішно [треба] кому; треба, не треба поспішати кому; нема чого поспішати (хапатися) кому; (розм.) притьмом, не притьмом [треба] кому.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

По́спіх, -ху – поспешность, скорость, быстрота.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Спех – спіх (-ху), по́спіх (-ху); дело не к -ху – спра́ва не нага́льна, не пильна спра́ва; к -ху (делать) – по́спіхом, притьмо́м; мне не к -ху – мені́ не пильно; эта работа не к -ху – це не нага́льна робо́та.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

по́спіх, -ху, -хові; -піхи, -хів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

По́сміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. З посміху люде бувають. Посл.
2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила. Мил. 198.
По́спіх, -ху, м.
1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для потіху по чарці. НВолын. у. По́спіхом. Поспѣшно.
2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Попы́хъ = по́спіх. С. З. — Впопыха́хъ, съ попыхо́въ = з по́спіхом, поспіша́ючи, хапа́ючись, по́хапцем, на по́хапцї, ква́плячись, захапа́вшись. — Хапаючись, не знав за що й узятись. — Пакуючись похапцем, багато де чого позабував.
Посмѣ́шище = по́сьміх (С. З. Л.), сьміхо́вище (С. З.) посьміхо́вище (С. З.), посьміхо́висько (С. З.), посьмі́висько (С. З.), сьміх. — Скорий поспіх — людям посьміх. н. пр. — З посьміху люди бувають. н пр. — Дурив мало не два роки та й кинув на посьміх людям. Кроп. — Охріме! Не зробись сьміховищем села. Греб. — Не роби з себе сьміховище людське! — Чи я на посьміховище їм здав ся? Номис. — Тиї в посьмівиську у всїх були. П. Могила. С. З. — Війтові нїчого не зробиш, тільки з себе сьміх. Фр.
Поспѣша́ть, поспѣши́ть = спіши́ти ся, поспіша́ти ся (С. Л.), ско́рити ся, хапа́ти ся (С. З. Л. Ш.), похопля́ти ся, хвата́ти ся (С. Ш.), ква́пити ся (С. З. Л.), поспіши́ти, ся (С. Л.), поско́рити ся (С. Л.), похопи́ти ся, поква́пити ся, пора́нити ся (Полт. Чайч.). — Хапаєть ся (або: хватаєть ся), як попівна заміж. н. пр. — Коли дїло йде, щоб добро зробити, то один перед другим хапають ся. Кот. — Нема чого хватати ся — успіємо зъїхати. Фр. — Не квап ся поперед батька в пекло. н. пр. — Скоро та не квап ся. н. пр. — Поспѣши́ть — люде́й насмѣши́ть. н. пр. = ско́рий по́спіх — лю́дям по́сьміх. н. пр.
Поспѣ́шность = спіх, по́спіх (С. Л.), спі́шність, сквапли́вість, хапа́ння, ха́пкість, хапани́на (С. Ш.), хапатня́ (С. Ш.), похоп (С. Ж.). — З того поспіху й горщик упустила. н. о. — Скорий поспіх — людям посьміх. н. пр. — Багато спі́ху, та мало по́ спіху (бо слово по́спіх має ще й друге знач. = рос. успѣ́хъ). н. пр. — Служба почтова вимагає уваги, а при тім як найбільшого поспіху. Фр. — Черев оту хапанину багато де-чого позабувала. н. о.
Преуспѣва́ть, преуспѣ́ть = ма́ти по́спіх, поступа́ти (С. Жел.), ступи́ти впере́д.
Преуспѣя́ніе = по́спіх, по́ступ (С. Жел.) — Багато спі́ху, та мало по́спіху. н. пр.
Спѣхъ = спіх, по́спіх і д. Поспѣ́шность. — Къ спѣ́ху = як найскоріше, з по́спіхом, поспіша́ючи, хапа́ючись. — Не къ спѣ́ху = нема́ чого́ хапа́ти ся. — Отъ спѣ́ху = з поспі́ху. — З поспіху трохи горщик не упустила. н. о.
Торопли́вость = спіх, по́спіх, хапа́ння, сквапли́вість і д. Поспѣ́шность.
То́ропь = спіх, поспіх і д. Поспѣ́шность. — Въ торопя́хъ = з по́спіху. — З того поспіху і горщика розбила. н. о.
Успѣ́хъ = по́спіх, успі́х (С. Ш.), до́спіх, по́ступ. — Багато спіху, та мало поспіху. н. пр. — А в дїлі все нема доспіху, куди не глянеш — все не те. Мет. — Дай Богъ успѣ́ха = щасти́ Бо́же, помога́й-бі, Бо́же поможи́.