Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 38 статей
Шукати «постепе*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Постепе́нно – пові́льно, пово́лі (ум. пово́леньки), пома́лу, потро́ху, зві́льна, спрокво́л, прокві́льно, ступне́во, поступо́в(н)о, ступеня́ми, поступі́нно; срв. Понемно́гу. [Садо́к пово́лі розрі́сся мов ліс (Мирн.). Вели́кої води́ не бу́де, сніг пові́льно та́не (Проскур.)].
Постепе́нность – пові́льність, поступо́в(н)ість, поступі́нність (-ости).
Постепе́нный – пові́льний, спрокві́льний, поступо́в(н)ий, ступне́вий, поступі́нний.
• -ный рост дерева – пові́льне зроста́ння де́рева.
• -ное и внезапное изменение – пові́льна (спрокві́льна) і рапто́ва́ змі́на.
Постепе́новец – пові́льник, поступо́вець (-вця).
Впосле́дствии – зго́дом, по́тім, пото́му, опісля́, навпісля́, навпо́слі; (постепенно) де-да́лі. [Ще він цього́ не навчи́всь, але де-да́лі навчи́ться].
Вы́брошенный – ви́кинутий; (постепенно) ви́киданий.
Выступать, вы́ступить – виступа́ти, ви́ступити. [Виступа́є як па́ва. Ви́ступив проти ме́не. Аж піт ви́ступив]; а теснее –
1) выступа́ть важно, плавно – іти́ ви́ступці, ви́ступцем;
2) виходжа́ти, вихо́дити, (сов. ви́йти), вируша́ти, ви́рушити, вибира́тися, ви́братися. [Полко́вник із наме́ту виходжа́є. Ві́йсько ви́рушило в бій];
3) резко вперёд – вирива́тися, ви́рватися. [Напере́д не вирива́йся, зза́ду не зостава́йся];
4) (из ряда) висува́тися, ви́сунутися, вихиля́тися, ви́хилитися, вистава́ти, ви́стати, витика́тися, ви́ткнутися. [На́ша ха́та ду́же вистає́ (витика́ється) проти и́нших з перії́];
5) (в защиту кого, чего) става́ти в оборо́ні кого́, чого́, обстава́ти, обста́ти за що (за чим, за ким). [За грома́дську спра́ву обста́ти (Грінч.). Обстає́ за ним];
6) (против кого) става́ти проти, руша́ти на ко́го;
7) (кандидатом) кандидува́ти (во что – на ко́го);
8) (пятнами) плями́тися;
9) выступа́ть наружу (вынырять) – винуря́тися. [Рі́чка то хова́ється поміж дерева́ми, то знов винуря́ється і блищи́ть проти со́нця];
10) (постепенно из воды) витава́ти, ви́тонути. [Тепер і тут камі́ння повитава́ло і там потро́ху витає́ з води́. Вода́ залля́ла ди́ні, то поки воно́ ви́тоне з-під води́ – па́ростки й поги́нуть];
11) (из границ приличия) перейти́ ме́жі присто́йности.
Исчезнове́ние – зни́кнення, ще́знення, (постепенное) за́ник (-ку) чого́.
Ме́дленный –
1) (не скорый, постепенный) пові́льний (ум. повільне́нький), (с)прокві́льний, для́вий, (о ходьбе ещё) ти́хий; (вялый) мля́вий; (о работе) забарни́й, зага́йний, (пров.) пи́нявий, (морочливый, докучливый) мару́дний. [Це не життя́, а пові́льне вмира́ння (Л. Укр.). Спрокві́льне нароста́ння до́свіду (Єфр.). Наближа́лись до не́ї для́вою, ліни́вою ходо́ю (Н.-Лев.). Ду́же це вели́ка й забарна́ робо́та – словарі́ склада́ти (Єфр.). Загайна́ робо́та (Черкащ.). Пі́р’я де́рти – пи́нява робо́та (Сл. Гр.)].
• Итти -ным шагом – іти́ ти́хою (пові́льною) ходо́ю.
• -ный огонь – пові́льний (мали́й) ого́нь (-гню́).
• Сгорать на -ном огне – згоря́ти на пові́льному (на мало́му) огні́, спа́люватися пові́льним огне́м. [Немо́в пові́льним спа́лююсь огне́м (Франко)].
• Более -ный, см. Ме́дленнее 1.
• Самый -ный – найповільні́ший, найпроквільні́ший и т. п.;
2) (мешкотный) см. Медли́тельный 1.
Ослабева́ть, ослабе́ть, осла́бнуть –
1) (терять напряжение) сла́бнути, осла́бнути, посла́бнути, сла́бшати и слабі́шати, посла́бшати.
• Струна -ла – струна́ осла́бла.
• Память -ва́ет – па́м’ять сла́бне.
• Дисциплина -ва́ет – дисциплі́на сла́бшає;
2) (обессилевать физически) сла́бнути, ослаба́ти, осла́б(ну)ти, знеси́люватися, знеси́литися, висна́жуватися, ви́снажитися, занепада́ти, занепа́сти, знемага́тися, знемогти́ся, знемо́житися, знемо́жіти, знемощі́ти, охлява́ти, о[за]хля́сти; охля́(ну)ти, замліва́ти, замлі́ти, знебува́тися, знебу́тися, (постепенно) підупада́ти, підупа́сти, (о многих) поослаба́ти, посла́б(ну)ти, познеси́люватися, позанепада́ти и т. д. -бе́л от голода – охля́в не ї́вши (з го́лоду).
• Срв. Обесси́левать, Изнемога́ть.
• Мороз -ва́ет – моро́з пуска́є, перестає́.
• Мороз -бе́л – моро́з пересі́вся, перепа́вся, зві́льжив.
• Дождь -ва́ет – дощ ущуха́є.
• -бе́ть здоровьем – занепада́ти, занепа́сти на здоро́в’я; на здоро́в’ї.
• -бе́ть силами – підупа́сти на си́лах.
• -бе́ть умом – на го́лову впа́сти.
• -бе́ть ногами – підупа́сти (впа́сти) на но́ги, з ніг спа́сти.
• -бе́ть зрением – на о́чі впа́сти.
• Зрение -бе́ло – притупи́лись о́чі, осла́бли о́чі.
• Он -ва́ет – підупада́є (занепада́є) на си́лі, спада́є з си́ли.
Отдаля́ться, отдали́ться –
1) віддаля́тися, віддали́тися від чо́го.
• Всё более и более (постепенно) -ться – далі́ти, віддалі́ти, далечі́ти. [Ї́демо, а рі́дне село́ все далі́є від нас. Дзвін все далечі́в (Корол.). Усе́ вже те оддалі́ло, промину́ло (М. Вовч.)];
2) (уклоняться) відбіга́ти, відбі́гти чого́, відхиля́тися, відхили́тися, узбо́чувати, узбо́чити від чо́го.
• -ли́ться от смысла текста, от подлинника – відхили́тися від ро́зуму те́ксту, від перво́пису, відбі́гти ро́зуму; те́ксту, перво́пису.
Подготовля́ть, подгото́вить – (что для чего) готува́ти, наготува́ти, нала́годжувати, нала́годити, прила́годжувати, прила́годити що до чо́го; (кого к чему) готува́ти, приготува́ти, спосо́бити, успосо́бити кого́ до чо́го. [Бра́ли селя́ни козакі́в за взір життя́ лю́дського на Украї́ні і спосо́били що-найкра́щих свої́х юнакі́в до козакува́ння (Куліш)].
• -ля́ть учением – піду́чувати, підучи́ти чого́.
• -ля́ть телегу к дороге – рихтува́ти, нарихтува́ти во́за в доро́гу. [Нарихтува́ли вози́ в дале́ку путь].
• -ля́ть к известию кого – готува́ти, приготува́ти кого́ до зві́стки.
• -ля́ть постепенно – готува́ти потро́ху.
• Подгото́вленный – нагото́влений, нала́годжений, прила́годжений, підгото́ваний; спосо́блений до чо́го; піду́чений чого́; (о телеге) нарихто́ваний у доро́гу.
• -ный к известию – пригото́ваний до зві́стки.
Последо́вательный – послідо́вний, консекве́нтний, (постепенный) ступне́вий, поступо́вий. [Щоб бу́ти послідо́вним аске́том, тре́ба вам зо́всім од пое́зії одсахну́тися (Крим.). Ступне́вий хід ро́зви́тку цукро́вого буряка́. Тре́ба бу́ти логі́чним і консекве́нтним (Виннич.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОСТЕПЕ́ННО ще ма́ло-пома́лу, образ. п’ядь за п’я́ддю.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Постепенный – поступо́вний, ступне́вий, -а, -е; -но – поступо́вно, ступне́во.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Постепенный – поступі́нний;
• п. (медленный) – пові́льний.
Нагревание – нагріва́ння, нагріття́;
• н. мгновенное – н. рапто́ве;
• н. местное – н. місце́ве;
• н. постепенное – н. пові́льне.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Выступать
• Выступать важно, плавно – поважно ступати (виступати); (розм.) іти виступцем (виступці). [Не кожен ходить у таких чоботах! — кажу я з гордістю і, поважно ступаючи, іду через усю хату. Багмут. Виступцем тихо йду. Сл. Гр.]
• Выступать в качестве кого – виступати як хто, ким.
• Выступать, выступить [постепенно] из воды – витавати, вита(ну)ти; витопати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Сл. Гр. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне з-під води, паростки й погинуть. Сл. Гр.]
• Выступать за кого, за что – виступати за кого, за що; обставати за ким, за чим, за кого, за що.
• Выступать из пределов чего – переходити межі чого; виходити (по)за межі чого.
• Выступить по докладу – виступити на доповідь (по доповіді).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

постепе́нно поступо́во, ступене́во
постепе́нность поступо́вість,-вости
постепе́нный поступо́вий, поступене́вий, ступене́вий
нагрева́ние нагріва́ння; нагріття́
н. ме́стное нагріва́ння місце́ве
н. неравноме́рное нагріва́ння нерівномі́рне
н. постепе́нное нагріва́ння поступо́ве
отка́з відмовля́ння; відмо́влення; відмо́ва,-ви
о. внеза́пный відмо́ва рапто́ва
о. вы́нужденный відмо́ва ви́мушена
о. деградацио́нный відмо́ва деградаці́йна
о. зави́симый відмо́ва зале́жна
о. конструкцио́нный відмо́ва конструкці́йна
о. незави́симый відмо́ва незале́жна
о. параметри́ческий відмо́ва параметри́чна
о. перемежа́ющийся відмо́ва переміжна́
о. по́лный відмо́ва по́вна
о. постепе́нный відмо́ва поступо́ва
о. произво́дственный відмо́ва виробни́ча
о. самоустраня́ющийся відмо́ва самоусувна́
о. системати́ческий відмо́ва системати́чна
о. скры́тый відмо́ва прихо́вана
о. со́бственный відмо́ва вла́сна
о. технологи́ческой систе́мы відмо́ва технологі́чної систе́ми
о. функциона́льный відмо́ва функці́йна
о. эксплуатацио́нный відмо́ва експлуатаці́йна
пода́ча подава́ння; подання́; пода́ча,-чі
п. автомати́ческая пода́ча автомати́чна
п. и́мпульсная пода́ча і́мпульсна
п. ле́нточная пода́ча стрічкова́
п. непреры́вная пода́ча непере́рвна
п. постепе́нная пода́ча поступо́ва
п. преры́вистая пода́ча перери́вчаста
п. пульса́ционная подава́ння поштовхо́ве
п. ре́льсовая пода́ча ре́йкова
п. скачкообра́зная пода́ча стрибка́ми
п. толчко́вая пода́ча поштовхо́ва
п. храпови́чная пода́ча заско́чна

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Куксува́тіти, -тію – иметь постепенно уродующиеся руки, копыта.
Пові́льний –
1) свободный, вольный;
2) свободный, просторный;
3) умеренный, легкий;
4) медленный, постепенный.
Пово́лі, нар. –
1) медленно, постепенно, не спеша.
• Пово́лі-пово́лі – тише-тише, осторожнее.
2) свободно, вольно.
Спухо́вий, спухо́вистий –
1) (о яме) книзу постепенно суживающийся;
2) (о возвышении) кверху постепенно суживающийся.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Постепенный (об улучшении) – ступне́вий, пові́льний.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Круже́ць, -жця́, м. Въ прялкѣ для шерсти — катушка, на которую постепенно наматывается спряденная шерсть. Вас. 153.
Куксова́тіти, -тію, -єш, гл. Становиться все болѣе и болѣе ку́ксою (о животныхъ, у которыхъ постепенно уродуются, выворачиваются назадъ копыта).
Спухо́вий, -а, -е. О ямѣ, вообще углубленіи: книзу постепенно суживающійся. У мого сина копанка спухова. Лебед. у.
2) О возвышеніи: кверху постепенно суживающійся.
Я́тер, -ра, я́терь, -ря и я́тір, -ра, м. Рыболовный снарядъ: сѣть, натянутая на нѣсколько обручей, расположенныхъ другъ отъ друга на 1/2 — 1 арш.; обручи постепенно уменьшаются въ діаметрѣ и сѣть съуживается, переходя въ глухой конецъ — куте́ць; къ первому большому обручу прикрѣпляется другая воронкообразная сѣть, имѣющая на концѣ небольшое отверстіе (устенок) и входящая внутрь большого конуса, для чего закрѣпляется тоненькими веревочками къ глухому концу; впереди, у основанія, къ первому же обручу прикрѣпляется два крила́ изъ сѣти такой же вышины, какъ и основаніе. Браун. 18. Иногда крыло бываетъ одно, тогда на другомъ концѣ его помѣщенъ второй ятір, совершенно одинаковый съ первымъ. Харьк. у. Части ятеря галицкаго: внутренній конусъ — суя́трик, отъ ятеря идутъ два крила. Вх. Пч. II. 22. Вони улізли у ятір, та вже й не вилізе (щука). Рудч. Ск. і. Усю торішню зіму рибалка ятером ловив в тій річці рибу. Греб. 388. Ум. Ятере́ць. См. Єтір.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Постепенно — поступо́во.
Постепенность — поступо́вість, -вости, ступне́вість, -вости.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

чле́ниця, чле́ниць; ч. член
1. та, хто входить до складу групи людей, до організації, товариства, об’єднання та ін. [Покійна, члениця 21 відділу СУА в Бруклині, <…> (unwla.org). Як члениця жіночих орґанізаці та громадянка, нераз беру участь у ріжних т. зв. буфетах. (Діло, 09.12.1938). Така розметова система буде тривати в Руськім Народнім Союзї так довго, доки американські власти не зажадають зміни такої розметової системи на постепенний податок, або доки кождий член і члениця P. Н. Союза, не заявлять власновільно і виразно, чи хочуть розмету чи степеневого податку. (Альманах УНС, 1917).]
2. учасниця комісії, управи, комітету, відділу та ін. [Члениця Венеціанської комісії. (eeclone.info, 24.03.2021). Реферат організаційний, члениця Головної Управи. (Пам’яткова книжка 3-ої ковенції СУА, 1937). Члениця комітету «Сакко і Ванзетті» міс Довенен у промові назвала обох убитих жертвами світової плютократії. (Діло, 31.08.1927). Матрона Днїстрян, члениця від. 230. (Свобода, 16.04.1914).]
див.: чле́нка, членки́ня

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Постепе́нность = ступне́вий ход (С. Пар.), поступо́вність.
Постепе́нный, но = ступне́вий (С. Пар.), ступне́во (С. Жел. Пар.), поступо́вний, поступо́вно (С. Жел.), черго́ю, попоря́дку, пома́лу-ма́лу, спрокво́ла, прокво́льно. — Ми тямимо, що вплив сїєї ідеї переймає людей не зразу, а спроквола. Кн. — Поступ людський не летить, не біжить навзаводи, а йде проквольно. Пр.