Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «почесний»
Шукати «почесний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Граждани́н – громадя́нин.
• Почётный граждани́н – поче́сний громадя́нин.
• Гра́ждане – громадя́ни, грома́да (ж. р.), (шире) лю́ди. [Гей ви, кия́ни-грома́до! Вдаю́ся я до вас, ате́нські лю́ди].
Легио́н –
1) легіо́н (-ну). [В брита́нських га́льських легіо́нах не муштрува́лись (Шевч.)].
• -о́н Почётный (орден во Франции) – Поче́сний Легіо́н;
2) (перен.: множество) си́ла, си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща.
• -ны несчётные – незліче́нні легіо́ни, тьми-тьму́щі.
Ле́стный –
1) см. Льсти́вый;
2) (приятный) лю́бий, вті́шний; (заманчивый) прина́дний, (желательный) бажа́ний; (почётный) поче́сний; (одобрительный) хва́льний, похва́льний, прихва́льний, підхва́льний, прихи́льний; (слишком) перехва́льний.
• -ное внимание – вті́шна (поче́сна) ува́га.
• Оказать -ное внимание кому – вшанува́ти ува́гою кого́.
• -ный отзыв – (по)хва́льний (прихи́льний) ві́дзов (-зову), (по)хва́льна о́цінка, (слишком) перехва́льний ві́дзов, перехва́льна о́цінка.
• -ное предложение – прина́дна (поче́сна) пропози́ція.
• -ная рецензия – підхва́льна (прихи́льна) реце́нзія.
• -ные слова – вті́шні слова́.
• Слишком -ная похвала – перехва́ла.
• Его похвала не -на мне – до його́ хвали́ я байду́жий; його́ хвала́ не ціка́ва (не честь) мені́.
• Награды эти не -ны мне – я не (на́дто) ва́блюся (ква́плюся) на ці нагоро́ди.
Масти́тый – сивоголо́вий, (почтенный) пова́жний, поче́сний; (уважаемый) шано́вний.
• -тый старец – стари́й пова́жний чолові́к, пова́жна си́ва голова́.
• -тая старость – пова́жна (поче́сна) ста́рість (-рости), пова́жні ста́рощі (-щів и -щей), пова́жний (поче́сний) вік (-ку).
Почё́тный – поче́сний, пова́жний.
• -ный гражданин – поче́сний громадя́нин.
• -ный член, председатель – поче́сний член, голова́.
• -ный титул, -ное звание – поче́сний титу́л, (мн.) гоно́ри (-рів).
• -ная должность – поче́сний уря́д.
• -ные знаки – відзна́ки.
• -ная стража – поче́сна ва́рта.
• -ное место – поче́сне мі́сце, чі́льне мі́сце.
• -ное место новобрачных на свадьбе – поса́д (-ду).
• Занимать -тное место – займа́ти поче́сне, чі́льне мі́сце, сиді́ти на поче́сному, на чі́льному мі́сці, (образно) сиді́ти на по́куті (собств. в красном углу).
• -ная свита – гоноро́вий по́чет.
• -ные гости – поче́сні, пова́жні го́сті.
Почте́нный – пова́жний, шано́вний, поче́сний, почти́вий, (солидный) стате́чний, гі́[о́]дний, досто́йний. [Він чолові́к поче́сний (Черк.). За лито́вського панува́ння наставля́ли на́ші пре́дки на митропо́лії, єпи́скопства і архімандрі́ї стате́чних люде́й грома́дською вподо́бою (Куліш). Това́ришу наш го́дний та сла́вний (Федьк.)].
• -ный человек, гость – пова́жний, шано́вний, поче́сний, стате́чний чолові́к, гість.
• -ный возраст, лета – пова́жний, поче́сний вік.
• -ная седина – поче́сна сивина́. Почте́ннейший! – добро́дію!
Председа́тель, -ница – голова́.
• -тель Совнаркома – Голова́ Раднарко́му.
• -тель собрания – голова́ зі́брання, збо́рів.
• Почётный -тель – поче́сний голова́.
• Быть -лем – за го́лову бу́ти.
• Избрать -лем – обра́ти на го́лову кого́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Почетный – поче́сний, -а, -е.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Поче́сний, поче́стний –
1) почтенный, уважаемый;
2) почетный.
• Поче́сний хліб – хлеб, с которым при ходят старосты сватать девушку.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Почетный (о председателе) – поче́сний.
Председатель, -ница – голова́; п. почетный – поче́сний голова́; быть -лем – головува́ти, за голо́ву бу́ти; избирать -лем – на (за) го́лову обра́ти; товарищ -ля – засту́пник, замісник голови.
Член: (о лице, участвующем в чем-либо) – уча́сник (-ка), член (-на); (о женщине) – уча́сниця, членкиня, чле́нка; ч. академии наук – акаде́мік (-ка); ч. артели – арті́льник (-ка); ч. артели трудовой – трударті́льник (Н); (о женщ.) – трударті́льниця; ч. братства – бра́тчик (-ка); ч. горсовета – член місько́ї ра́ди, міський ра́дник (-ка); ч. действительный – спра́вжній член; ч. клуба – клуб’янин (-на) (Н); (о женщ.) – клуб’янка; ч. коллектива – уча́сник (член) колективу, колективник (-ка) (Н); (о женщ.) – колективниця (Н); ч. коммунистической партии – член комуністичної па́ртії, парті́єць-комуні́ст, (р. п.) – парті́йця-комуні́ста; ч. кооператива – пайовик кооперативу, кооперативник (-ка) (Н); (о женщ.) – кооперативниця (Н); ч. корреспондент – уча́сник-кореспонде́нт; ч. кружка – уча́сник гуртка́, гуртянин (-на); (о женщ.) – гуртянка; ч. непременный – неодмі́нний уча́сник; ч. общества (гражданин) – громадянин (-на); (о женщ.) – громадянка; ч. паевого общества, товарищества – пайовик (-ка́); (о женщ.) – пайовичка; ч. партии – партіє́ць (-і́йця), парті́йник (-ка); (о женщ.) – парті́йниця; ч. подпольной организации – підпі́льник (-ка) (Н); (о женщ.) – підпі́льниця (Н); ч. пожизненный – дові́чний уча́сник; ч. постоянный – пості́йний уча́сник; ч. почетный – поче́сний уча́сник; ч. правления – виділо́вий; ч. президиума – уча́сник президії; ч. секретариата – уча́сник секретаріяту; ч. совета – ра́дник (-ка); ч.-соревнователь – уча́сник-співстара́нник, співстара́нець (Н); (о женщ.) – уча́сниця (членкиня)-співстара́нниця (Н); ч. сотрудник – уча́сник-співробі́тник; (о женщ.) – співробі́тниця; членкиня – співробі́тниця; ч. союза – спілча́нин (-на); (о женщине) – спілча́нка; ч. староста – ста́роста; ч. товарищества – спі́льник, това́риш, уча́сник товариства; ч. цеха портняжного – краве́ць-цеховик (р. п. – кравця-цеховика́); (о женщ.) кравчиня-цеховичка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

поче́сний, -на, -не

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Поче́сний, поче́стний, -а, -е.
1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Шевч. 655. Вік чоловік почесний. Черк. у.
2) Почетный. Поче́сний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости́ сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. Г. Барв. 457. Поче́сна (ча́рка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Грин. III. 513. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали. Мкр. Н. Зо.
Поче́ський, -а, -е = Почесний 2. Старостам аби почеська була. Г. Барв. 201.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Красноармеец — червоноармі́єць, -ця; К. почетный — поче́сний червоноармі́єць.
Почетный — поче́сний; П. красноармеец — поче́сний червоноармі́єць.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

імператри́ця, імператри́ць; ч. імпера́тор
найвищий титул монархині, а також жінка, яка має цей титул. [Кирило Розумовський добре розумів, що, попри прихильність імператриці Єлизавети Петрівни, його політична діяльність завжди буде під пильним наглядом російських правлячих кіл. (Україна молода, 2019). Австрійські імператори й імператриці не лише хорватам добрими справами запам’яталися, але й нам. (Юрій Винничук «Селюхи королівського міста», 2018). Бо ліворуч од професора сидів якийсь старий і глухий «почесний опікун» з відомства імператриці Марії – трохи чи не тайний совітник. (Агатангел Кримський «Андрій Лаговський», 1919). Імператриця Єкатерина ІІ посітила тутейшу Україну в 1787 року <…>. (Олекса Стороженко «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа», 1863).]
див.: імпера́торка
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 317.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 20.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Почётный = поче́сний. С. З. Л. — Панове Запорозцї! просимо на почесне (місце). С. Л. — Титарівна-Немирівна почесного роду. К. Ш.
Почте́нный = пова́жний (С. З. Л.), шано́вний (С. З. Л.), поче́сний, пошти́вий, стате́чний. — Вона у нас жінка добра, розумна і поважна. Кот. — Поважноє писанїє ваше дойшло. Орлик. С. З. — Почесного роду. К. Ш. — Такій статечній людинї не сором сказати — здорові були: він заробив собі шанобу. Кн.

Запропонуйте свій переклад