Знайдено 23 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Карни́з – (архитект.) карні́[и́]з (-за), ґзимс (-са), залі́м (-ло́му), поясо́к (-ска́), кору́нка, (внизу под стенами) плі́нтус (-са). • Украшенный -зами – у́браний у карні́зи, прикра́шений карні́зами. |
Ли́ния –
1) (черта) лі́нія, ри́са, ри́ска. • Береговая -ния – берегова́ лі́нія, борежи́на́. • Выпрямить, искривить -нию – ви́правити, закриви́ти лі́нію. • -ния искривлённая – скри́влена лі́нія, криву́ля. • Кривая -ния – крива́ лі́нія. • Касательная -ния – лі́нія доти́чна. • Ломанная -ния – ла́мана лі́нія. • -ния падения – спадова́ лі́нія. • Параллельная -ния – лі́нія рівнобі́жна. • Прямая -ния – лі́нія про́ста (пряма́), (в общежитии) пряме́ць (-мця́). • -ния пунктиром (обозначенная) – лі́нія крапко́вана, точко́вана. • Руководящая -ния – провідна́ лі́нія. • Снеговая -ния – снігова́ лі́нія. • Скошенная -ния – ско́шена лі́нія, косина́ (-ни́), косиня́ (-ні́). • Цепная -ния – ланцюго́ва лі́нія; 2) (ряд) ряд (-ду), ла́ва, ше́рег (-гу). [Зеле́на дібро́вонька в три ря́ди поса́джена (Чуб. V). (Коно́плі) стоя́ть як москалі́ шико́вані до лав (Рильськ.)]. • Боевая -ния – бойова́ ла́ва (лі́нія). • -ния за -нией – ряд по ря́ду. [Ішли́ боя́ри ряд по ря́ду (Милор.)]. • -ния домов (вдоль улицы) – лі́нія буди́нків, перія́ (-рії́). [Оціє́ю ву́лицею по пра́вій перії́ його́ ха́та (Катериносл.)]. • Нарушить -нию – злама́ти лі́нію (ше́рег). • В одну -нию – в оди́н ряд. [На ку́рочці пі́р’ячко в оди́н ряд (Пісня)]; 3) (мера длины) лі́нія. • Дюйм имеет десять -ний – цаль ма́є де́сять лі́ній; 4) (пограничная полоса) лі́нія, кордо́н (-ну). [У го́роді, у Глу́хові у всі дзво́ни дзво́нять, та вже на́ших козаче́ньків на лі́нію го́нять (Шевч.)]. • Таможенная -ния – ми́тний кордо́н; 5) (родства) лі́нія, колі́но, поколі́ння. • Боковая, восходящая, нисходящая, женская -ния родства – бічне́, горове́, низове́, жіно́че колі́но ро́ду (спорі́днення). • Вести -нию чего – вести́ лі́нію чого́, виво́дити да́лі ни́тку чого́. [Веди́ свою́ лі́нію до са́мого кра́ю (Кониськ.). Пое́т у свої́х тво́рах виво́дить да́лі ни́тку кра́щих тради́цій письме́нства (Єфр.)]; 6) (полоса) лі́нія, сму́га, пру́га, пружо́к (-жка́), ко́лія́. • Железнодорожная -ния – залізни́чна ко́лія́. • Защитная -ния – оборо́нна сму́га. • Огневая -ния – огнева́ сму́га. • Стратегическая -ния – стратегі́чна лі́нія. • Поперечная -ния (в орнаменте) – поясо́к (-ска́), попере́чка. • -ния руки – змо́ршка; 7) (направление, движение) лі́нія, на́прямок (-мку), доро́га. • -ния не вышла (нет удачи) – не суди́лося; не так скла́лося. • Ему -ния в большие люди – йому́ доро́га в вели́кий світ сте́леться. • Мне не -ния к нему на поклон итти – не рука́ мені́ до ньо́го приклоня́тися. • Не подходит под -нию – він не під масть, не під лі́нію. • Ему -ния там быть, работать – йому́ з руки́ там бу́ти, працюва́ти; 8) (типогр.) лі́нія; 9) (лесная) лі́нія, просі́ка, про́січ (-чи). |
Опоя́ска (по верхней одежде) – по́яс, (ременная) пас; (поясок, шнур, тесьма для повязки по рубахе, для подвязывания штанов) поясо́к (-ска́), поясо́чок (-чка), пояси́нка, кра́йка, окра́йка, окра́вка, кра́єчка, окра́вочка, підпері́зок (-зка), підпері́зка, підпері́зочка; ременная – очку́р, реміне́ць (-нця́), ремі́нчик, па́сок (-ска), па́сочок (-чка). [Хло́пець у самі́й сорочи́ні, окра́вкою підпері́заний. Підпереза́в штани́ па́ском]. |
Остё́жка – поясо́к, поворо́зка. |
Подпоя́ска –
1) (действ.) підпері́зування; 2) (поясок) підпері́зка, підпері́зок (-зка), підпе́різ (-за), перезо́к (-зка́) (обычно кожаный). Срв. Опоя́ска. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ОБОДО́К укр. сму́жка, поясо́к, опоя́сок. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Пояс, поясок –
1) по́яс, -са, поясо́к, -ска́, пас, -са, пасо́к, -ска́; 2) (геогр.) по́яс, -са, сму́га, -ги. |
Опояска – поясо́к, -ска́, підпері́зь, -зі́, підпері́зка, -ки; (из ремня) очку́р, -ра́, па́сок, -ска. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Поясок – поясо́к (-ска́); • п. (плоский кожаный, плетенный) – пасо́к (-ска́); • п. капительный – поясо́к капіте́льний. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Баш
• Менять, поменять баш на баш – міняти, поміняти так на так; (образн.) Бич на бич, аби могорич. Пр. Виміняв пасок на поясок. Пр. Виміняв шило на швайку. Пр. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Пр. |
Променять
• Променял кукушку на ястреба – проміняв ремінець на личко. Пр. Проміняв шило на швайку. Пр. Виміняв пасок на поясок. Пр. Проміняв бика на індика. Пр. Виміняв шило на мило (на мотовило). Пр. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
поясо́к 1. поясо́к,-ска́, па́сок,-ка (чоловічий) 2. арх. поясо́к,-ска́ (оздоблена орнаментом, скульптурними зображеннями смуга, що виступає із стіни будівлі) |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Поясо́к, -ска́ – 2) ум. от по́яс;
2) место связки пучка камыша; 3) карниз (на печке); 4) поперечная набойка (в плужном лемехе); 5) поперечная круговая линия. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
поясо́к, -ска́; -ски́, -скі́в |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче пишається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі. Св. Л. 26. |
По́яс, -са, м.
1) Поясъ, кушакъ. Чуб. VII. 417. Шалевим поясом підперезаний. Стор. МПр. 76. 2) Чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Вх. Зн. 6. Ум. Поясо́к, поясо́чок. |
Поясо́к, -ска́, м.
1) Ум. отъ пояс. 2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця. Браун. 15. 3) Карнизъ (на печкѣ). Лебед. у. 4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны. Вас. 199. 5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки. 6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски. Вас. 184. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
Пояс, поясок — по́яс, -су, поясо́к, -ска́; Поясок ведущий — напрямни́й поясо́к; П. кольцевой — кільце́вий поясо́к. |
*Ведущий — тягови́й, напрямни́й; В. ось — тягова́ вісь; В. поясок — напрямни́й поясо́к. |
*Кольцевой — кільце́вий; К. бороздка — кільце́вий рівчачо́к; К. выем — кільце́ва ви́йма; К. выступ — кільце́вий ви́ступ; К. желоб — кільце́вий жо́лоб; К. канавка — кільце́вий рівчачо́к; К. паз — кільце́ва ґа́ра; К. позиция — кільце́ва пози́ція; К. поясок кільцевий поясо́к; К. проволока — кільце́вий дріт; К. трубочный состав — кільце́ва запа́льникова злу́ка; К. упор — кільце́ва упо́ра. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
По́ясъ, поясо́къ, поясо́чекъ = по́яс; поясо́к, пас (С. З. Л.), тоненький — пе́рез, перезо́к, підпері́зка, ремі́нний — ре́тяг, ре́тязь, ретязо́к, ремі́нник, з окравки — окра́вка, шкуратяний на гроші — че́рес (С. З. Л.), чересо́к, котрим тягнуть бурлаки судно або забродчики невід — ля́ма (Аф.). — Єсть у мене пояс, єсть у мене два — шовковиї обидва. н. п. — За царя Саса їж хлїб, хоч роспережи паса. н. пр. — Тремтячими руками стали розпускати перезок, що обмотував її гнучкий стан. Лев. В. — Наберемо срібла, злота, набъєм туго череся. Мова. — Добрий інтерес, коли повний черес. н. пр. — Сидить козак на могилї, сорочку латає, він кинув ся до череса — копійки не має. н. п. |
Кушаче́къ = поясо́к, черешо́к (д. Куша́къ). |
Опоя́ска, опоя́сочка = по́яс, поясо́к, пас (С. Л.), пасо́к. — Єсть у мене пояс, єсть у мене два — шовковиї обидва. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)