Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «приглашение»
Шукати «приглашение» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Приглаше́ние –
1) (действие) запро́хування, заклика́ння, оконч. запро́хання, запро́шення, закли́кання. [Пропуска́є го́стя напере́д, пово́дячи рука́ми на знак запро́хування (Л. Укр.)];
2) запро́шення, запро́хання, запро́сини (-син), зазо́вини (-вин), за́зив, за́зов (-ву), [Запро́хання приї́хати (Корол.). На за́зови йдуть (Полт.)].
• Прийти, явиться по -ше́нию – прийти́ на запро́шення, на закли́кання. [На закли́кання землякі́в прийшо́в я до Дюсо́ (Кониськ.)].
• Прийти, явиться без -ше́ния – прийти́ непро́ханим, некли́каним, (шутл.) само́пи́хом, насамо́пих.
• -ние к игре – за́клик до гри;
3) (призывание, призыв) за́клик (-ку).
Зов –
1) (приглашение) кли́кання, заклика́ння, за́клик (-ку), за́зов (-зву), запроха́ння, запро́сини (-син).
• Приехал без -ву – приї́хав некли́каний, непро́ханий;
2) (клич) клик, по́клик (-ку), кли́кання, гук (-ку), гука́ння. [По́клик бойови́й (Л. Укр.). Вона́ ви́йшла на по́клик ма́терин (Коцюб.). Клич-же, коли́ є хто, щоб на твій клик озва́вся (Кн. Йова). На сей гук побі́гла ді́вчина (Свидн.)]. Отвечать на зов, см. Отзыва́ться 1.
Молчо́к – мовчо́к (-чка́), мовчу́к (-ка́), мо́вча́нка. [Мовчо́к: розби́в та́то горщо́к; а ма́ти два, та ніхто́ не зна (Номис)].
• Он и -ко́м ругнёт – він і мовчуко́м зла́є.
• -чо́к сто рублей – мовчи́, язи́чку, ка́шки дам.
• -чо́к! (приглашение молчать) – нічичи́рк! ти́хо!
Призы́в –
1) (приглашение) за́клик (-ку), (редко) за́зив (Куліш) кого́ до чо́го, (клич, зов) по́клик (-ку) до чо́го; см. Призыва́ние. [За́клики до боротьби́ (Єфр.). Не ду́же поспіша́лись одгу́куватися на той за́клик (Єфр.). По́клик до сло́ва, як могу́чої збро́ї лю́дської (Єфр.). По́клик до бо́ю (Франко)].
• -зы́в к порядку – за́клик до поря́дку;
2) -зы́в (к отбыванию воинской повинности) при́зов (-зову), при́зва (до ві́йська). [На при́зов іти́ (Звиног.). Ходи́в на при́зву бра́ти жеребо́к (Київщ.)];
3) (возвание) відо́зва; срв. Воззва́ние.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИГЛАШЕ́НИЕ, по приглаше́нию кого запро́шений ким;
без приглаше́ния фаміл. самопи́хом.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Приглашение – запро́сини (род. запро́син), запро́шення, заклика́ння, -ння.
Призыв –
1) (приглашение) за́клик, -ку;
2) (воззвание) відо́зва, -ви;
3) (клич, зов) по́клик, -ку;
4) (в армию) при́зов, -зову.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Приглашение (к передаче) – запро́шування, запро́шення.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Приглашение
• Прийти, явиться по приглашению чьему – прийти на запрошення чиє.
• Пришёл, явился без приглашения – прийшов непроханий (некликаний); (іноді жарт.) прийшов самопихом.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зази́в, -ву (кого́ до чо́го) – зазыв, приглашение.
Заклика́ння – зазывание, приглашение.
Запро́сини, -син и запроха́ння – приглашение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Приглашение – запро́шення, запро́сини (-син); по -нию (явиться) – а) на запро́шення; б) з запро́шення, як запро́шений; он был по пр-нию – він був як запро́шений; он прибыл по -нию – він прибу́в на запро́шення.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зази́в, -ву, м. Зазывъ, приглашеніе. Прилуц. у.
Заклика́ння, -ня, с. Зазываніе, приглашеніе.
Запро́сини, -син, ж. мн. Приглашеніе.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Зі́зви, -вів, мн. м. Сзывание, приглашение. Харьк. г. Сл. Яворн.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Приглашение — запро́шення.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Приглаше́ніе = кли́кання, запро́сини (С. Л.), заклика́ння, за́зив, за́зов (С. Пар.), зазо́вини. — На закликання земляків прийшов я до Дюсо. Кн. — Ми тільки на його запросини поїхали. Бар. — На зазови йдуть. Полт. — На другий день вранцї приступили до зазовин, по ріднї пустились. Мак.

Запропонуйте свій переклад