Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «прийдешній»
Шукати «прийдешній» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бу́дущий – майбу́тній, прийде́шній, при́йшлий, прийду́щий, буду́чий (гал.), пото́мний. [Пото́мні віки́, пото́мні поколі́ння].
• На -щее время – нада́лі, на майбу́тнє.
• В -щем году – на́рік, на той рік, насту́пного (найбли́жчого) ро́ку.
• Бу́дущее время, грам. – майбу́тній час.
Вре́мя – час (р. ча́су), пора́, час-пора́, часи́на, годи́на, доба́ (р. доби́), діб (ж. р.) (р. до́би).
• Короткое вре́мя – мали́й час, часо́чок, часи́нка, мала́ часи́на.
• В короткое вре́мя – за мали́й час, не за вели́кий час, за малу́ часи́ну.
• Продолжительное вре́мя – вели́кий час, до́вший час.
• Во время (во времена) кого, чего – за ко́го, за чо́го, за часі́в кого́, чого́, під що, пі́дчас чо́го, при чо́му, по-при що, се́ред чо́го (и просто орудн. пад.). [Був ще за па́нського пра́ва ку́харем (Грінч.). То було́ за царя́ Панька́, як земля́ була́ тонка́. За часі́в Соломо́на. За часі́в нароста́ння наро́дньої си́ли, письме́нство вело́ за ру́ку наш наро́д (Єфр.). Мочи́ла коно́плі під хо́лод та захолоди́ла но́ги (Тесл.). При до́брій годи́ні всі ку́ми й побрати́ми. Се́ред бу́рі стра́шно на мо́рі. Це ді́ялося по́сто́м = во время поста].
• Во́-время, см. ниже В своё вре́мя. Со вре́мени – від ча́су, від часі́в. [Від ча́су револю́ції].
• До вре́мени – до яко́гось ча́су́, по́кіль-що.
• С какого вре́мени? – відко́ли? з яко́го ча́су́?
• С этого вре́мени – відтепе́р, з цього́ ча́су́.
• С того вре́мени – відто́ді́, відтогді́, з того́ ча́су, з тих часі́в.
• С давнего вре́мени – з да́вніх часі́в, зда́вна, з да́вньої давни́ни, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н, од найдавні́ших даве́н.
• С незапамятных времё́н – з-поконві́ку, з передві́ку, з пра́віку.
• С того вре́мени, как – з то́го ча́су як, відко́ли, одко́ли. [Відко́ли прийшо́в, ще й слівце́м не прохопи́всь].
• В какое вре́мя? – яко́го ча́су́?
• Около того вре́мени – бли́зько того́ ча́су́.
• В это вре́мя – в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю по́ру, в ці по́ри.
• А в это вре́мя – аж тут, аж під цей час.
• В то время – тоді́, того́ ча́су, в той час, під той час, ти́ми часа́ми, на той час, на ту по́ру.
• В то же вре́мя – рівноча́сно, одноча́сно, в той-таки́ час, в той са́мий час.
• В одно вре́мя – заразо́м. [Не всі бо заразо́м! Я ду́маю й слу́хаю заразо́м].
• В одно и то же вре́мя – за одни́м за́ходом, одноча́сно. [Франко́ му́сів бу́ти за одни́м за́ходом і во́їном, і робітнико́м (Грінч.)].
• Тем вре́менем – тимча́сом, по́ки-що.
• В то вре́мя, как – як, тимча́сом як. [Як були́ ми в йо́го, ба́чили його́ бра́та].
• Всё вре́мя – раз-у-ра́з, раз-по́-раз.
• В своё вре́мя – за свого́ ча́су́, свого́ ча́су́, в свій час, (своевременно) на свій час.
• Не в своё вре́мя – не в час, невча́сно, не свого́ ча́су́.
• Всему своё вре́мя – на все свій час.
• Для своего вре́мени – як на свій час, як для свого́ ча́су́.
• Во всякое вре́мя – повсякча́с, повсякча́сно, на вся́ку діб.
• Это было не в наше вре́мя – це ще не за нас було́, не в на́ші часи́ те ді́ялося.
• В недавнее вре́мя – неда́вніми часа́ми.
• В прежнее вре́мя – попере́дніми часа́ми, за попере́дніх часі́в, давні́ших літ, пе́рше, попе́ре́ду, (вульг.) допре́ж сього́, спре́жду.
• В последнее вре́мя – оста́ннім ча́сом, оста́нніми часа́ми.
• В старое вре́мя – за да́внього ча́су, в старовину́.
• По теперешним времена́м – як на тепе́р, як на ці часи́.
• До последнего вре́мени – до неда́вна.
• В другое вре́мя – и́ншим ча́сом.
• До сего вре́мени – до́сі, до сього́ ча́су́.
• До того вре́мени – до́ти, до́ті[и]ль, (диал.) до́тля.
• До поры до вре́мени – по́ки-що, до́ки-що, до слу́шно́го ча́су́, до ча́су. [До ча́су глек во́ду но́сить (посл.)].
• До позднего вре́мени – допі́зна, до пі́зньої годи́ни.
• Раньше вре́мени – без ча́су́.
• На-вре́мя – на час, до ча́су́, про час. [Хай бу́де про час і така́, навпо́слі я зроблю́ га́рну].
• На некоторое вре́мя – на яки́йсь час.
• На определенное вре́мя – на бе́зрік.
• На вечные времена́ – на ві́чні часи́, на бе́звік, в ві́чний час.
• Спустя, через некоторое вре́мя – зго́дом, зго́дя, перего́дом, з-перего́дом, перегодя́, неба́вом, незаба́ром, невдо́взі, невзадо́взі, да́лі-пода́лі, да́лі-далі, по які́йсь годи́ні, за яки́мсь ча́сом.
• Спустя долгое вре́мя – по до́вгому ча́сі.
• В непродолжительном вре́мени, см. Вско́ре. С течением вре́мени – де-да́лі, з ча́сом.
• В течение некоторого вре́мени – на про́тязі (про́тягом) яко́гось ча́су́.
• В течение непродолжительного вре́мени – не за вели́кий час, на про́тязі (про́тягом) недо́вгого ча́су́.
• От вре́мени до вре́мени – час од ча́су, з ча́су до ча́су.
• По времена́м, вре́мя от вре́мени – часа́ми, десь-не-десь, коли-не-коли́, десь-коли́сь.
• В ночное вре́мя – уночі́, нічно́ю добо́ю, нічно́ї доби́, вно́чішнього ча́су́.
• Вре́мя предрассветное – до́світок.
• Вре́мя дообеденное – задобі́ддя, задобі́дня годи́на.
• В обеденное вре́мя – в обі́ди.
• Вре́мя послеобеденное – пообі́дній час, сполуде́нок (р. -нку).
• Вре́мя перед вечером – підвечі́рок (р. -рку).
• Вре́мя, когда ложатся спать – ляги́, обляги́, вля́ги, ля́гмо, ля́гови, (нареч.) обляго́ма. [Іде́ він до не́ї о пі́зніх ляга́х. Обляго́ма приї́хав. Були́ пі́зні ля́гма. У пі́зні ля́гови пряду́].
• Вре́мя вставания – уста́нок. [Роби́в од уста́нку до сме́рку].
• Утреннее вре́мя – зара́ння, зара́нок. [Пі́вень співа́ по́ки зара́ння, а по́тім спить].
• Вре́мя года – пора́, доба́ ро́ку.
• Вре́мя после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления – ві́дзимка.
• Вре́мя между весною и летом – за́літки.
• Вре́мя, когда греет солнце – ви́гріви.
• Вре́мя пахания – о́ранка.
• Вре́мя уборки сена – косови́ця, гребови́ця.
• Вре́мя перед новой жатвой, перед новым хлебом – передні́[о́]вок (р. -вка).
• Вре́мя жатвы – жни́ва́.
• Вре́мя возки копен – возови́ця, копові́з (р. -во́зу).
• Вре́мя рождения овец – обкі́т (р. -ко́ту).
• Вре́мя, когда пасётся скот – пасови́ця.
• Вре́мя роения пчёл – рійба́, ройови́ця.
• Вре́мя собирания мака – макотру́с.
• Вре́мя опадания листьев – листопа́д.
• В свободное вре́мя – на дозві́ллі, гуля́щого ча́су́, ві́льного ча́су́, на гу́ля́нках, гуля́нка́ми, гуля́ючи.
• Есть вре́мя – є коли́.
• Отсутствие свободного вре́мени – ні́кольство.
• Не хватать, не доставать вре́мени – ні́колитися. [Не поможу́ тобі́, бо й само́му ні́колиться].
• Нет вре́мени – нема́ коли́, ні́коли, не ма́ю ча́су́.
• Удобное, благоприятное вре́мя – до́бра наго́да, до́бра годи́на, слу́шни́й час, сприя́тлива годи́на.
• Надлежащее вре́мя – слу́шни́й час.
• Неблагоприятное, бедственное вре́мя – лихи́й час, лихолі́ття, лиховщи́на, тяжка́ годи́на, знегі́ддя, знего́да.
• В условное вре́мя – в належи́ту годи́ну.
• В лучшие времена́ – за кра́щих часі́в.
• Определённое вре́мя – ви́значений (призна́чений) час (те́рмін).
• В определённое вре́мя (в опред. сроки) – пе́вними речінця́ми.
• Теперешнее вре́мя – тепе́рішні часи́, сьогоча́сність (р. -ности).
• Старые времена́ – старі́ часи́, давнина́, старовина́, старосві́тчина.
• Вре́мя, в которое жили деды – діді́вщина, діди́зна.
• Настоящее вре́мя – час тепе́рішній (и грамм.).
• В настоящее вре́мя – тепе́р, тепе́реньки, тепе́речки, сейча́с, ни́ні.
• До настоящего вре́мени – дони́ні, дотепе́р.
• Вре́мя прошлое, давно минувшее – час мину́лий, да́вній, давно́ мину́лий (и грамм.), да́вні часи́, да́вня давнина́.
• Вре́мя будущее – час майбу́тній, прийде́шній (и грамм.).
• На будущее вре́мя – на да́лі, на да́льший час, на пото́мні часи́.
• В давние времена́ – да́вньою поро́ю, да́вніми часа́ми, у да́вні да́вна.
• Относящийся к этому, к тому, к новому вре́мени – сьогоча́сній, тогоча́сній, тоговіко́вий, тоді́шній, новоча́сній.
• Условленное вре́мя, проведенное в обучении ремеслу – термінува́ння.
• Вре́мя летит – час біжи́ть, час не змигне́ться.
• Требующий, отнимающий много времени – забарни́й, зага́йний, ба́вний, забавни́й.
• Вре́мя прибавочное (для работы) – надробо́чий час.
• Вре́мя упущено – промину́то час, (шутл.) пора́ перепори́лася.
I. На, предл. –
1) с вин. п. –
а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) – на ко́го, на що. [На слу́ги свої́, на ту́рки янича́ри зо́-зла гука́є (Ант.-Драг.). Подиви́ся в во́ду на свою́ вро́ду (Приказка). Напосі́вся на ме́не, щоб дав йому́ гро́шей (Сл. Гр.). Со́нце грі́є, ві́тер ві́є з по́ля на доли́ну (Шевч.)].
• Указывать на кого пальцем – па́льцем на ко́го пока́зувати.
• Смотреть на кого – диви́тися на ко́го.
• Закричать на кого – закрича́ти на ко́го.
• Доносить, клеветать на кого – дока́зувати (доно́сити) на ко́го, клепа́ти, набрі́хувати на ко́го, обмовля́ти кого́.
• Жаловаться на кого – ска́ржитися на ко́го, (зап.) оска́ржувати ко́го.
• Подать жалобу иск на кого – скла́сти ска́ргу, по́зов на ко́го.
• Сердиться, роптать на кого – се́рдитися (гні́ватися, ре́мствувати) на ко́го.
• Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас – я ма́ю наді́ю (наді́юся), поклада́юся (здаю́ся), раху́ю на вас.
• Я беру это на себя – я беру́ це на се́бе.
• Он много берёт на себя – він (за)бага́то бере́ на се́бе.
• Жребий пал на него – же́реб (жеребо́к) упа́в на йо́го (ви́пав йому́).
• На него наложен денежный штраф – на ньо́го накла́дено грошову пеню́, його́ оштрафо́вано.
• Посягать, посягнуть на чью жизнь – на чиє́ життя́ ва́жити, пова́житися, роби́ти, зроби́ти за́мах на ко́го.
• Оскалить зубы на кого – ви́щірити зу́би на ко́го, про́ти ко́го.
• Итти войной на кого – іти́ війно́ю на (про́ти) ко́го.
• Отправлять, -ся в поход на кого – виряджа́ти, іти́ в похі́д на ко́го, про́ти ко́го; (реже) під ко́го. [Виряджа́ли нас в похі́д під ту́рка (Грінч. II)].
• Собака лает на воров – соба́ка га́вкає (бре́ше) на злоді́їв.
• Грех да беда на кого не живёт – з ким гріха́ та ли́ха не бува́є!
• Он похож на отца, на мать – він схо́жий (скида́ється) на ба́тька, на ма́тір, він поді́бний до ба́тька, до ма́тери.
• Итти, всходить, взойти, ехать на гору – іти́, схо́дити, зійти́, ї́хати на го́ру. [На го́ру йду – не бичу́ю, а з гори́ йду – не гальму́ю (Пісня)].
• Взлезть на стену, на дерево – ви́лізти на мур (на сті́ну), на де́рево.
• Выйти на крыльцо – ви́йти на ґа́нок.
• Намазать масло на хлеб – намаза́ти ма́сла на хліб, нама́зати ма́слом хліб.
• Сесть на землю, на пол – сі́сти до́лі, сі́сти на зе́млю, на помі́ст (на підло́гу).
• Бросить кого на землю – ки́нути кого́ на(об) зе́млю.
• Наткнуться на камень – наткну́тися на ка́мінь.
• Положить на стол – покла́сти на стіл.
• Окна выходят на улицу – ві́кна вихо́дять на ву́лицю.
• Это действует на здоровье, на нервы – це вплива́є (ма́є си́лу) на здоро́в’я, на не́рви.
• Броситься кому на шею – ки́нутися кому́ на ши́ю.
• Сесть кому на голову, на шею – на го́лову, на ши́ю кому́ сі́сти.
• Приходить на ум – спада́ти на ду́мку; см. Приходи́ть 1.
• Иметь притязания на ум – ма́ти прете́нсію на ро́зум.
• Ум на ум не приходится – ро́зум до ро́зуму не прихо́диться.
• Говорить на ухо – говори́ти на у́хо.
• Стать на колени, см. Коле́но 1.
• Кто назначен на это место? – хто призна́чений (кого́ призна́чено) на цю поса́ду.
• Верить, надеяться на слово – ві́рити, ма́ти наді́ю на сло́во чиє́, (реже) на сло́ві чиї́м. [Ма́ючи наді́ю на твої́м сло́ві (Сл. Гр.)].
• Ссылаться на закон – посила́тися (поклика́тися) на зако́н (на пра́во).
• Отвечать на письмо – відповіда́ти (відпи́сувати) на ли́ст (на листа́).
• На что это похоже! – що це таке́! на що це (воно́) схо́же!
• Положить стихи на музыку – покла́сти ві́рші на му́зику.
• Переводить на украинский язык – переклада́ти на украї́нську мо́ву.
• Писать на украинском языке – писа́ти украї́нською мо́вою, (зап.) в украї́нській мо́ві.
• Вариации на тему – варія́ції на те́му.
• Всплывать на поверхность воды – сплива́ти пове́рх води́, виплива́ти на-поверха́. [На́че дровиня́ка, сплива́є пове́рх води́ його́ загорі́ле ті́ло (Мирн.)].
• Посадить на хлеб и на воду – посади́ти на сами́й хліб і во́ду.
• Он на все руки – він на все (до всьо́го) прида́вся, він на все зда́тний.
• Несмотря на – не вважа́ючи (не зважа́ючи) на; см. Несмотря́;
б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) – на що, (реже) до чо́го. [Ой, полети́, га́лко, ой, полети́, чо́рна, на Дін ри́би ї́сти (Пісня)].
• Держать путь на север – простува́ти (прямува́ти) на пі́вніч (до пі́вночи).
• Оборотись на восток, на запад – поверни́ся на схід, на за́хід (со́нця). [Поверну́вся на схід со́нця (Сл. Гр.)].
• Путешествие на Восток – по́дорож на Схід.
• Я еду в Париж на Берлин и на Кельн – я ї́ду до Пари́жу на (через) Берлі́н і на (через) Ке́льн.
• На базар, на ярмарку – на база́р (на мі́сто), на я́рмарок и у база́р (у мі́сто), у я́рмарок. [На́ймичка разі́в зо́ три бі́гала в база́р і щось прино́сила ці́лими в’я́занками (Мирн.). Запла́кала Морози́ха, ідучи́ на мі́сто (Грінч. III)].
• Карета в’ехала на двор – каре́та в’ї́хала (заї́хала) у двір.
• Перейдите, станьте на эту сторону – перейді́ть, ста́ньте на цей бік (по цей бік, з цього́ бо́ку), (по)при цей бік.
• Идти на середину избы, комнаты – йти насеред ха́ти, кімна́ти. [Вона́ ти́хо встає́ і йде насере́д ха́ти (Грінч.)].
• Выйти на работу – піти́ на робо́ту, (к работе) до робо́ти. [Сини́ пополу́днали і пішли́ знов до робо́ти (Н.-Лев.)].
• Пойти, поехать на охоту – піти́, пої́хати на полюва́ння (на ло́ви). [Раз в-осени́ пан пої́хав на ло́ви (Рудч.)].
• Итти на войну – іти́ на війну́.
• Ехать на воды – ї́хати на во́ди.
• Вести на казнь – вести́ на стра́ту (на скара́ння).
• Вызвать на поединок – ви́кликати на дуе́ль (гал. на поєди́нок).
• Звать на свадьбу – заклика́ти (запро́ш[х]увати) на весі́лля;
в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) – на що́; срв. О, об 2.
• На другой день – дру́гого дня, на дру́гий день.
• На третью ночь – тре́тьої но́чі, на тре́тю ніч. [А на тре́тю ні́чку ви́йшла на зо́рі (Грінч. III)].
• На новый год, на пасху – на нови́й рік (ново́го ро́ку), на вели́кдень (вели́коднем). [На нови́й рік приба́вилось дня на за́ячий скік (Номис). На вели́кдень, на соло́мі про́ти со́нця, ді́ти гра́лись собі́ крашанка́ми (Шевч.)].
• На завтра – на(в)за́втра.
• На следующий год – на той рік, на насту́пний рік.
• На будущее время – на прийде́шній (на да́льший) час.
• В ночь с 4-го на 5-е июля – уночі́ з четве́ртого на п’я́те ли́пня.
• В ночь на 5-е июля – уночі́ про́ти п’я́того ли́пня.
• С понедельника на вторник – з понеді́лка на вівто́рок.
• Со дня на́ день – з дня на де́нь, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу), день відо́ дня;
г) на вопрос: на сколько времени – на (яки́й час). [На рік пішо́в з до́му (Сл. Гр.). По два карбо́ванці, мовля́в, косаре́ві на де́нь (Г. Барв.)].
• Едешь на день, а хлеба бери на неделю – ї́деш на день, а хлі́ба бери́ на ти́ждень.
• Отпуск на двадцать восемь дней – відпу́стка на два́дцять ві́сім день.
• На несколько дней – на кі́лька (декі́лька, скі́лькись) день.
• На два года – на два ро́ки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) – на що, за що. [Не на те коза́к п’є, що є, а на те, що бу́де (Приказка). Що в дівча́т ума́ й за шеля́г нема́ (Лавр.)].
• Я купил это на свои собственные деньги – я купи́в це на (за) свої́ вла́сні гро́ші.
• Променять что на что – проміня́ти що на що. [Проміня́в на ли́чко реміне́ць (Приказка)].
• Помножить пять на четыре – помно́жити п’ять на чоти́ри.
• На половину меньше – на полови́ну ме́нше.
• Убавить на треть, на половину – зме́ншити на трети́ну, на полови́ну.
• Разделить на двое – розділи́ти (поділи́ти) на дво́є, на дві части́ни[і].
• На четыре, на пять миль вокруг чего – на чоти́ри, на п’ять миль круг (навкру́г, навко́ло) чо́го. [Круг місте́чка Бересте́чка на чоти́ри ми́лі мене́ сла́вні запоро́жці свої́м тру́пом вкри́ли (Шевч.)].
• На всё небо – на все не́бо. [Хма́ра розплива́лася на все не́бо (Васильч.)].
• Обед был накрыт на четырёх – обі́д був накри́тий на чотирьо́х (на чоти́ри душі́).
• Купить на три рубля, на пять рублей – (по)купи́ти на три карбо́ванці, на п’ять карбо́ванців чого́.
• Я купил книг на сто рублей – я (по)купи́в книжо́к на сто карбо́ванців.
• Один на один – сам на сам; (с глазу на глаз) на дві па́ри оче́й;
д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) – на що́, про що́, до чо́го. [Христа́ ра́ди да́йте на доро́гу (Шевч.). Мабу́ть бог так дає́ про те, щоб ме́нше лю́ди гріши́ли (Г. Барв.). Молоди́м до чита́ння, старі́шим до розу́много рахува́ння (Куліш)].
• На это платье пошло много материи – на це убра́ння пішло́ бага́то (чима́ло) кра́му.
• Он много тратит на книги – він бага́то витрача́є на книжки́.
• Отдать, взять вещь на хранение – відда́ти, узя́ти річ на перехо́ванку (на схо́вок, на схоро́ну).
• Играть на деньги, не на деньги – гра́ти на гро́ші, не на гро́ші (та́к собі).
• Смолоть пшеницу на муку – з[по]моло́ти пшени́цю на бо́рошно. [Помоло́ли пшени́цю на бо́рошно (Сл. Гр.)].
• Осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого́.
• На помощь голодным – на допомо́гу голо́дним.
• Шить рубаху на праздник – ши́ти соро́чку про свя́то.
• На чёрный день – про чо́рний день, про лиху́ годи́ну.
• На случай – про случа́й; на ви́падок чого́.
• На случай несчастья, пожара – на ви́падок неща́стя, поже́жі.
• На ваш счёт – на ваш раху́нок, ва́шим ко́штом.
• Пройтись на чей счёт (переносно) – (до)ки́нути про ко́го, (шутл.) водо́ю бри́знути на ко́го.
• На риск – на риск, на відча́й.
• На жизнь и на смерть – на життя́ і на сме́рть.
• Убить, -ся на смерть – заби́ти, -ся на сме́рть. [На смерть поруба́в (Желех.)].
• На смерть испугал ты меня – до сме́рти (на сме́рть) наляка́в (переляка́в) ти мене́.
• Покупать на вес – купува́ти на вагу́ що.
• На беду – на біду́, на ли́хо, на неща́стя.
• На встречу, см. Навстре́чу.
• На силу, см. Наси́лу.
• На память –
а) на па́м’ять, на спо́мин, на зга́дку;
б) (наизусть) на па́м’ять; см. Па́мять 2.
• На голодный, желудок – на голо́дний шлу́нок, на голо́дне че́рево, (натощак) на тще се́рце;
2) с предл. п. –
а) на вопрос: где, на ком, на чём – на ко́му, на чо́му. [Ой, на горі́ та женці́ жнуть (Пісня). На со́нці полотно́ суши́ли (Сл. Гр.). У ла́таній свити́ночці, на пле́чах торби́на (Шевч.)].
• Пасти лошадей на лугу – па́сти ко́ні на луці́ (на лева́ді).
• Сидеть на стуле – сиді́ти на стільці́.
• Книга лежит на столе – кни́жка лежи́ть на столі́.
• Я не могу писать на этом столе, он слишком высок – я не мо́жу писа́ти на цьо́му столі́ (за цим столо́м), він (аж) на́дто висо́кий.
• Рана на руке – ра́на на руці́.
• Нести, держать ребёнка на руках – не́сти́, держа́ти дити́ну на рука́х.
• Сухарь хрустит на зубах – суха́р хрумти́ть на зуба́х.
• Со слезами на глазах – із слі́зьми в оча́х, з очи́ма спо́вненими слі́зьми (сльоза́ми).
• Это происходило на моих глазах – це відбува́лося перед мої́ми очи́ма (у ме́не перед очи́ма, при мої́х оча́х).
• Стой на месте, будь на глазах – стій на мі́сці, будь на о́ча́х.
• У меня не то на уме – в ме́не не те на ду́мці.
• На небе и на земле – на не́бі і на землі́.
• На небосклоне – на о́брії.
• На Севере, на Востоке, на Кавказе – на Пі́вночі, на Схо́ді, на Кавка́зі.
• Города, лежащие на Днепре – міста́, що лежа́ть (по)над Дніпро́м.
• На берегу озера – на бе́резі (над бе́регом) о́зера.
• На дне бутылки – на дні пля́шки.
• На всех углах улиц – на (по) всіх ріжка́х ву́лиць.
• На каждом шагу – на ко́жному ступені́ (кро́ці); де ступну́ (ступне́ш и т. п.).
• Быть на обеде, на ужине, на балу у кого – на обі́ді, вече́рі, на ба́лі у ко́го бу́ти. [На обі́ді в йо́го був (Сл. Гр.)].
• Быть, купить что на базаре, на ярмарке – бу́ти, купи́ти що на (у) база́рі, у (на) я́рмарку.
• Жить на конце улицы – жи́ти (сиді́ти) на (в) кінці́ ву́лиці.
• Мы живём на конце села – ми сидимо́ кіне́ць села́ (на край села́).
• Я живу на улице Ленина – я живу́ на ву́лиці Ле́ніна.
• На ней было бархатное платье – на їй було́ оксами́тове вбра́ння, вона́ була́ в оксами́товому вбра́нні.
• Вся работа на мне, на моей обязанности – уся́ робо́та на мені́ (на мої́й голові́, за мно́ю). [Свекру́ха ті́льки піч ви́топить, а то вся робо́та за мно́ю (Черніг.)].
• На вас есть должок – за ва́ми невели́чкий борг.
• Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике – стережі́ться цих люде́й: це шахра́й на шахрає́ві (це самі́ шахраї́).
• На его месте – на його́ мі́сці, бу́вши їм.
• Быть женатым на ком – бу́ти жона́тим (одру́женим) з ким, держа́ти кого́.
• Основываться на законе – спира́тися на зако́ні (на пра́ві и на зако́н, на пра́во), ґрунтува́тися на зако́ні (на пра́ві).
• Он на этом помешался – він на цьо́му збожево́лі́в.
• Спасибо и на этом – дя́кую (дя́куємо) і за це.
• Резать на меди – різьби́ти (вирі́зувати, ри́ти) на мі́ді.
• Писать на бумаге – писа́ти на папе́рі.
• Держаться. плавать на воде, на поверхности воды – держа́тися, пла́вати на воді́ (поверх води́, на по́верха́х).
• Переправиться через реку на пароме, на лодке – перепра́витися (переве́зтися) через рі́чку пороно́м (на пороні́), човно́м (у човні́).
• Ехать на лошадях – ї́хати кі́ньми, (верхом) ї́хати (ве́рхи) на ко́нях.
• Ехать на почтовых – ї́хати пошта́рськими (кі́ньми), ї́хати по́штою (пошта́ркою).
• Я еду на своих лошадях – я ї́ду свої́ми кі́ньми.
• Плыть на парусах, на вёслах – пли́сти під вітри́лами, на ве́слах.
• Драться на шпагах – би́тися на шпа́дах.
• Передать на словах – переказа́ти на слова́х (слове́сно).
• Играть, заиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) – гра́ти, загра́ти на що и на чо́му (напр. на скри́пку и на скри́пці, на роя́лі). [Дай загра́ю я на ду́дку, а то давно́ вже грав (Драг.). На банду́рці виграва́є: «Ли́хо жи́ти в сві́ті» (ЗОЮР I)].
• Ходить на костылях – ходи́ти на ми́лицях (з ключка́ми).
• Пальто на вате, на шёлковой подкладке – пальто́ на ва́ті, на шовко́вій пі́дбивці.
• Карета на лежачих рессорах – каре́та на лежа́чих ресо́рах.
• На ходу, на лету, на скаку – на ходу́, на ле[ьо]ту́, на скаку́.
• Телега тяжела на ходу – віз важки́й на ходу́ и до хо́ду.
• На коленях, см. Коле́но 1.
• На цыпочках, см. Цы́почки.
• На четвереньках, см. Четвере́ньки.
• На корточках, см. Ко́рточки.
• Компания на акциях – акці́йне товари́ство;
б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) – на чо́му.
• Быть на службе – бу́ти (перебува́ти) на слу́жбі (на поса́ді).
• Стоять на часах – бу́ти на ва́рті (на ча́тах).
• На побегушках, см. Побегу́шки.
• На смертном одре – на (при) смерте́льній посте́лі, на бо́жій доро́зі, відхо́дячи сві́ту сього́;
в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) – на чо́му.
• На этой, на прошедшей неделе – на цьо́му (на цім) ти́жні, на то́му (на мину́лому, на тім, на мину́лім) ти́жні и цього́ ти́жня, того́ (мину́лого) ти́жня. [На тім ти́жні зро́блю (Липовеч.)].
• На днях – ци́ми дня́ми.
• На святках – свя́тками.
• На досуге – на дозві́ллі.
• На от’езде – на від’ї́зді, від’ї́здячи.
• Жениться на тридцатом году – ожени́тися на тридця́тому ро́ці;
3) (в сложных словах) на, у, про, ви.
• На жёстком матраце не долго належишь – на твердо́му матра́ці не до́вго вле́жиш (ви́лежиш).
• С голодным желудком не долго наработаешь – з голо́дним шлу́нком не до́вго проро́биш (ви́робиш).
Предстоя́щий –
1) (присутствующий) прису́тній;
2) (грядущий, будущий) майбу́тній, прийде́шній, прийду́щий, насту́пний.
• -щее моё путешествие – майбу́тня моя́ по́дорож.
• -щее мне путешествие – по́дорож, що ма́тиму.
• -щее нам удовольствие – приє́мність, що ма́тимемо, що чека́є нас.
• -щая встреча с ней меня тревожит – майбу́тня з не́ю зу́стріч мене́ турбу́є (непоко́їть).
• В -щем году – насту́пного ро́ку.
• -щий сезон – насту́пний сезо́н.
• -щее – майбу́тнє, прийде́шнє (-нього).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Время – час, пора, година, момент, період, епоха, доба, часина, тривалість, час-пора, часина, (устар.) діб (ж. р.) (р. доби):
• а в это время – а (аж) в цей (під цей) час; а (аж) тут;
• благоприятное, удобное время – [добра] година; сприятлива година; добра нагода, слушний (нагідний) час;
• было время когда – був час (були часи, була пора) коли;
• в более отдалённые времена – за давніх часів, у давніших часах;
• в давние, древние времена – давніми часами (за стародавніх часів, давніх часів, у давні часи), давньою порою, у давні давна (віки), за давніх-давен (за давнього давна), у [давню] давнину (у [давній] давнині), давниною, за старожитних часів, застародавна; за давнього часу;
• в данное время – [в] цей час, тепер;
• в другое время – иншим часом, в инший час, в инші часи; иншим (другим) разом;
• в зимнее время – зимової пори (доби), узимі (узимку, зимою);
• в какое время – якого часу (у який час), у яку годину, коли; в яку пору;
• в короткое время, за короткое время – за малий (за короткий) час, не за великий (за невеликий) час, за малу часину (годину);
• в летнее время – літньої пори (доби), літнього часу, улітку, влітку (уліті, вліті, літком, літом);
• в лучшие времена – за кращих (за ліпших) часів, у кращі (у ліпші) часи;
• в любое время – будь-якого часу (у будь-який час), першого-ліпшого часу (першої-ліпшої часини), кожного часу, коли хочете, коли завгодно;
• в любое время суток – цілодобово;
• в настоящее время – тепер (иногда разг. тепереньки, теперечки), теперішнім часом (за теперішніх часів), нині; у наш час, у цей час, зараз, нині, за нашого часу; на теперішній час;
• в настоящее время, когда… – тепер (нині), коли;
• в наше время – за нашого часу (за наших часів), за наших днів, за нас;
• в недавнее время – за недавніх часів (недавніми часами), недавно;
• в непродолжительном, скором времени – незабаром (невзабарі), незадовго (иногда невдовзі, невзадовзі), через (за) недовгий час, небавом (иногда разг. незабавки, незабаром), затого, (лок.) ускорості (ускорах);
• в ночное время – уночі, нічною порою (добою), нічної доби, нічного часу, о нічній порі; (устар.) вночішнього часу;
• в обеденное время – в обід (обіди), під (в) обідню пору (об обідній порі), обідньої доби (в обідню добу), в обідню годину;
• во время, во времена кого, чего – за кого; за чого; за часів кого, чого; під що; під час чого; попри що; серед чого; при чому; (передається ще й орудним відмінком);
• во время жатвы – у (під) жнива, під час жнив, жнивами;
• во время новолуния (первой четверти) – на молодику (на молодиці), (изредка) на нову;
• во время оно, во времена оны (устар.) – во врем’я оно;
• во время поста – постом;
• во время сна – під час сну, спавши, (разг.) упереспи (упересипи);
• во все времена – за всіх часів, у всі часи, на всі часи;
• во всякое время – повсякчас, повсякчасно, в усякий (у всякий) час, в усяку пору (годину), коли б не було; в усі часи; завжди; (изредка устар.) на всяку діб;
• в одно время – заразом; одночасно;
• в одно и то же время – за одним заходом; одночасно; водночас;
• в определённое время – у певний (визначений) час, певного часу; за певний, визначений час; (в опред. сроки) певними термінами, певними речінцями;
• во сколько времени? – о якій годині?;
• [в] первое время – на початку, спочатку, перший час, на перших порах, спершу;
• [в] последнее время – останнім часом (останніми часами), останнього часу (в останній час); в останні часи;
• в прежнее время, в прежние времена – за попередніх часів (давніших колишніх), попередніми часами, давніших літ, перше, (иногда разг.) упершені (упервині), попереду, давніш, давніше, раніш, раніше, передніш, передніше; (вульг.) допреж сього, спрежду;
• в рабочее время – у робочий (у робітний) час, в [під] робочу (робітну) пору, під робочий (робітний) час, робочої (робітної) пори, робочою (робітною) порою;
• временами и дурак правду говорит – як коли й дурне правду тне (Пр.); на премудрих часом чорт їздить (Пр.); і на мудрім дідько на Лису гору їздить (Пр.);
• временами нужно… – часами (деколи) треба…;
• время абсолютное – час абсолютний;
• время боронования – волочінка;
• время будущее – час майбутній, прийдешній;
• время, в которое жили деды – дідівщина, дідизна;
• время возки копен, хлеба с поля – возовиця, коповіз;
• время вставания – устанок;
• время выдержки (техн.) – тривалість витримування;
• время всему научит – час усього навчить; час — найкращий учитель;
• время все раны лечит – час усе лікує (Пр.); час всі рани гоїть (Пр.); збіжить вік – ото тобі й лік (Пр.);
• время года – пора (доба, відміна) року;
• время — деньги – час — то гроші; година (час) платить, година (час) тратить (Пр.); не товар платить, а час (Пр.);
• время до восхода солнца – досхідна пора (доба);
• время дообеденное – задобіддя, задобідня година;
• время жатвы – жнива;
• время золотое (молодые счастливые годы) – золота пора, золотий (красний) час, золоті (красні) роки (літа), красна молодість;
• время идёт – час минає (збігає, плине);
• время идёт быстро – час швидко минає (упливає), час лине [хутко, прутко];
• время испытания (техн.) – тривалість випробування;
• время, когда весной снег тает – відталь;
• время, когда греет солнце (разг.) – вигріви;
• время, когда ложатся спать – час, коли лягають спати, (разг. давн.) ляги (лягови, обляги, лягмо), (нареч.) улягом, облягома;
• время, когда пасётся скот – пасовиця;
• время кончилось (истекло) – час збіг, строк (термін) скінчився (минув, вийшов);
• время косьбы (косовица) – косовиця;
• время летит – час лине (летить, біжить), (образн.) час не змигнеться, (груб.) час чухрає;
• время между весною и летом – залітки;
• время не ждёт (не терпит, не стоит) – час не жде (не чекає, не стоїть, не триває), час тіснить;
• время опадання листьев (листопад) – листопад, (иногда) падолист;
• время от времени, от времени до времени – від часу до часу (час від часу, зрідка з часу до часу), часом (часами), час до часу, (зрідка) коли-не-коли; иноді, инколи; спорадично;
• время пахания, пахоты – оранка;
• время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления – відзимка;
• время послеобеденное – пообідній час; сполуденок;
• время поступления бумаги – час вступу паперу;
• время перед вечером, под вечер, предвечерье – підвечірок (підвечір), підвечір’я (надвечір’я, надвечірок);
• время перед жатвой, перед сбором нового хлеба – час перед жнивами, перед збором нового хліба, переджнив’я, (устар.) переднівок;
• время перед обедом, предобеденное время – передобідній (передобідяний) час, передобідня пора (година, часина), передобіддя (переобідок) надобіддя;
• время покажет – час покаже, з часом буде видно, з часом побачимо;
• время полуденное приближается – (разг.) береться під обіди;
• время появления первого льда – перволіддя;
• время предрассветное, рассвет – досвіт, досвіток, досвітній час, досвітня година (доба, пора);
• время прибавочное (для работы) – надробочий час;
• время приближается, приближалось к полночи – доходить, доходило до півночі, береться, бралося (добирається, добиралося) до півночі, наближається наближалася північ;
• время придёт — слезы утрет – час мине – сльози зжене (Пр.);
• время прошлое, давно минувшее – час минулий (давній, давноминулий), давні (минулі) часі, давня давнина;
• время работает на нас – час працює на нас;
• время релаксации (техн.) – тривалість релаксування;
• время роения пчёл – рійба (ройовиця);
• время рождения овец – обкіт (р. -коту);
• время сгребания сена – гребовиця;
• время скоро проходит – час швидко упливає;
• время собирания мака – макотрус;
• время суток – час доби;
• время терять – гаяти час, марнувати час;
• время тянется долго – час тягнеться (спливає) довго;
• время удара (техн.) – тривалість удару;
• время упущено – упущено (пропущено) час (насм.) пора перепорилася (перепоріло); (устар.) проминуто час;
• время успокоения (техн.) – тривалість заспокоєння;
• в свободное время – на дозвіллі, вільного (гулящого) часу, вільним (гулящим) часом, у вільний (гулящий) час, на [по]гулянках (гулянками), гуляючи;
• в своё время – свого часу (у свій час, іноді за свого часу); у належний час; (своевременно) своєчасно; на свій час;
• всё время (разг.) – увесь (весь) час, усе, одно, повсякчас [годину], раз у раз (раз по раз);
• всему своё время – на все свій час, усьому свій час;
• в скором времени – незабаром, скоро, невдовзі;
• в старое время – за старих часів, у старовину, за давніх часів (за давнього часу), у давнину;
• всякому овощу свое время – усякий овоч має свій час (Пр.); порою сіно косять (Пр.); не тепер по гриби ходити: восени, як будуть родити (Пр.); кусає комар до пори (Пр.); тоді дери луб’я, як дереться (Пр.);
• в течение… времени – протягом… часу;
• в течение некоторого времени – протягом якогось часу;
• в течение непродолжительного, некоторого времени – не за великий час, протягом недовгого часу; протягом якогось часу; за якийсь час;
• в то время – того часу (в той час, під той час, тим часом, тими часами, за тих часів), на той час (на ту пору, о тій годині), за тієї години, [саме] тоді, тією добою (тієї доби); тоді;
• в то время как… – тоді як, тимчасом як…; у той час як (коли)…; як; тоді, коли; тоді; того часу; під той час; тими часами; на той час; на ту пору;
• в то же [самое] время – одночасно (рівночасно), в той-таки час (в той самий час), заразом, водночас (воднораз), (иногда) за одним заходом;
• в условленное время – умовленої години, як умовлено;
• в хорошее время (пока было хорошо) – за доброго часу, за добра;
• выбрать время – вибрати годину (часину), улучити (спобігти) годину (час, часину);
• выиграть время – вигадати час;
• в это время – у (під) цей (під теперішній) час, у цю пору (в ці пори, о цій порі, тим часом); сей (цей) час; тут;
• давать, дать время на что – давати, дати (надавати, надати) час на що;
• делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй влітку, відпочинеш взимку (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.);
• для своего времени – [як] на свій час; [як] для свого часу; під цей час; до времени;
• до поры до времени – до часу, до пори, до часу, до якогось (до котрогось, до певного) часу, поки (доки) що; до слушного часу; до слушної нагоди; (устар.) покіль що;
• до времени, прежде, раньше времени – передчасно (дочасно), перед часом (до часу), без часу, завчасно (завчасу), без пори;
• долгое время – довгий (великий) час;
• до настоящего (сего) времени – досі, до цього часу, дотепер, донині;
• до недавнего времени – донедавна, до недавнього часу;
• до недавнего времени бывший (существовавший) – донедавній;
• до позднего времени (до поздней поры) – до пізнього часу, до пізньої години (пори), допізна;
• до последнего времени – до останнього часу, донедавна; дотепер;
• до сего времени (книжн.) – до сього (до цього) часу, досі;
• до сего времени (до настоящего времени) бывший (существовавший) – дотеперішній (досьогочасний);
• до того времени – доти, до того часу; (иногда) дотіль, дотиль, (диал.) дотля;
• до того времени бывший (существовавший) – дотогочасний;
• ей время выходить замуж – їй час іти заміж (дружитися, віддаватися), вона вже на відданні, вона вже на порі (у порі);
• ему время (пора) жениться – час йому женитися (дружитися, одружуватися), він уже на порі (у порі), він уже на оженінні, він уже дохожалий (доходжалий), (лок.) він уже на стану став, (образн.) він уже під вусом, він уже підвусий;
• если позволит время – якщо (коли) матиму час, якщо матиму коли; як буде коли;
• есть время – є час; є коли;
• за отсутствием времени – за браком часу; через брак часу; не мавши (не маючи) часу;
• засекать, засечь время – відмічати, відмітити (реже заміча́ти, замі́тити, рус. засікати, засікти) час;
• знай время и место – знай своє місце й час;
• и до настоящего времени – і досі, і донині; й дотепер; і до цього (до теперішнього) часу;
• идти с духом времени – іти з духом часу; потрапляти часові;
• имел время – мав час; мав коли (мені) було коли;
• имею время – маю час; у мене є час; маю коли; [мені] є коли;
• иное время — иное бремя – що вік, то інший світ (Пр.);
• как раз в то время – саме тоді; саме під (в) той час;
• как раз в это время – саме тепер; саме тоді; саме під (в) цей час; під (в) той час; саме;
• ко времени – вчасно, упору (впору);
• короткое время – малий час; часочок; часинка; мала часина;
• к тому времени – на той (під той) час; до того часу; під (на) ту пору;
• летнее время – літо;
• мне теперь не время – [тепер] я не маю часу; [тепер] мені нема коли; [тепер] мені ніколи;
• на будущее время – надалі; на дальший час; на майбутнє; (иногда) на потім; (устар.) на потомні часи;
• наверстать потерянное время – надолужити втрачений (страчений, згаяний, загаяний) час;
• на вечные времена – на вічні часи; на безвік; на (у) вічний час; (устар.) на всі віки потомні;
• на время – на [якийсь] час; до часу; про час;
• надлежащее время – певний, слушний час;
• назначенное, урочное время – визначений (призначений) час; визначені (призначені) години;
• на короткое время – на [невеликий] час; на часину (на годину); на малий (на короткий, недовгий, якийсь) час;
• на некоторое время – на який (на якийсь, на деякий) час; на яку (на якусь, на деяку) годину; на [який там] час; до часу;
• на неопределенное время – на безрік;
• настоящее время – час теперішній;
• наступает, приближается обеденное время – настає (надходить) обідній час (обідня пора, обідня година); під обіди береться;
• наступили дурные времена – настали лихі часи (злигодні); тісні роки впали;
• нашего времени, относящийся к настоящему (нашему) времени, настоящий, современный нам – нашого часу (наших часів); сьогочасний; наших днів; сьогоденний;
• на это требуется много времени – на це треба багато часу; це потребує (вимагає) багато часу; це відбере (забере) багато часу;
• неблагоприятное, бедственное время – недобрий (лихий) час; недобра (лиха, тяжка, нещаслива, злигодня) година; лихоліття (устар. лихівщина); знегода (знегіддя);
• не в наше время – не за наших часів; не за нас; не за нашої пам’яті;
• не в своё время, не вовремя – не час; невчасно; не свого часу (не в свій час); не в пору; не в час;
• не ко времени – не під (не в) пору; невчасно; не в слушну хвилину; не слушної пори;
• некоторое время – який[сь] (деякий) час; (зрідка) котрийсь час; яка (якась) часина; скількись (кілька) часу; (зрідка) час-година;
• нет времени у кого – не має часу хто; немає часу кому, у кого; не має коли хто; нема коли (ніколи) кому; ніколиться кому; (образн.) ніколи вже по опеньки ходити; нема коли (ніколи) [й] угору глянути; не маю часу;
• не те времена – не ті часи; не та доба; (образн.) не тим вітром повіяло;
• нет свободного времени – часу немає; (от работы) виробу немає;
• не хватает, не достаёт времени – не стає (не вистачає) часу; (разг.) ніколиться;
• новые времена – нові часи; нова доба; (образн.) новий вітер повіяв;
• нужно идти в духе времени – треба потрапляти часові;
• обеденное время – обідня година (пора, доба); обідній час; обід[и];
• около того времени – близько того часу;
• определённое время – певний (визначений, призначений) час (термін);
• от времени до времени – час від часу; з часу до часу;
• относящийся к этому, к тому, к новому времени – сьогочасний; тогочасний; тодішній; цьогочасний; новочасний; тоговіковий;
• отсутствие свободного времени, недосуг – брак [вільного] часу; нікольство;
• первое время, в первое время – на початку (спочатку); перший час (за перших часів); попервах;
• по временам, временами, время от времени – часами (часом); порою; коли-не-коли; десь-колись; інколи; десь-не-десь;
• по нынешним временам, по настоящему времени – [як] на теперішній час; [як] на теперішні часи;
• по теперешним временам – як на тепер; як на ці (теперішні) часи;
• потеря времени – трата часу; перевід (переводження) часу; марнування (гаяння) часу;
• потерять время – згубити (змарнувати, згаяти, стратити, перевести) час;
• потребуется много времени – візьме (забере) багато часу;
• праздно время проводить, провести – переводити, перевести час; гуляти, згуляти; гулі справляти; байдикувати;
• приходит, придёт, пришло время – настає, настане, настав (надходить, надійде, надійшов, приходить, прийде, прийшов) час; настає, настане, настала (надходить, надійде, надійшла, приходить, прийде, прийшла) година; година впаде, впала;
• продолжительное время – тривалий час, великий час; довший час; довго; чимало часу;
• прошедшее время – минулий час; минулість; той (ген той) час;
• рабочее время – робітний, робочий час;
• раннее, утреннее время – зарання; заранок (позаранок);
• самое время – саме час;
• свободное время – дозвілля; гулящий час;
• с давнего времени – віддавна (здавна, спозадавна, спрадавна); з давніх (з прадавніх) часів; з давньої давнини (з давнього-давна, з давніх-давен); од найдавніших давен;
• с какого времени? – відколи?; з якого часу?;
• сколько времени? – котра година?;
• с незапамятных времён – з давніх давен; від найдавніших часів;
• с недавнего времени – з недавнього часу; знедавна (віднедавна);
• с незапамятных времён – від (з) найдавніших (від непам’ятних) часів; з давнього-давна (з позадавного-давна, з давніх-давен); споконвіку (споконвічно); з вік-віку (з-перед віку, з правіку, від віку-правіку);
• с некоторого времени – з якогось (від якогось, від котрогось) часу;
• со временем – згодом, з часом;
• со времени – від часу, від часів; з часів;
• спустя долгое время – по довгому часі; довгий час пізніше (по тому, після того);
• спустя (через) некоторое время – [трохи] згодом (трохи згодивши), згодня; перегодом (перегодя [якийсь час]), невдовзі (невзадовзі), небавом (незабавом, незабавно, незабавки), незабаром (зрідка невзабарі); по якімсь (по недовгім, по малім) часі; за якийсь час (зрідка за якимсь часом, за недовгим, за малим часом, по часі), по якійсь (по недовгій, по малій) годині; за якусь (за недовгу, за малу) годину; (зрідка) далі-подалі, далі-далі, туди далі;
• старые времена – старі часи, давнина, старовина (старосвітщина, старосвітчина);
• с течением времени – з бігом (з плином) часу, з часом, [трохи] згодом, дедалі;
• с того времени как… – відколи, відтоді як…, з того часу як (коли)…, з тих часів як…; відколи;
• с того времени, с тех пор – з (від) того часу (з тих часів), з тієї пори, відтоді;
• с этого времени, отныне – відтепер (віднині), з цього (від цього) часу;
• тем временем – тим часом, поки [там] що;
• теперешнее время – теперішній час (теперішні часи), теперішність, сьогочасність, сучасність;
• терять, потерять, тратить, потратить время [попусту] – марнувати, змарнувати (гайнувати, згайнувати, бавити, збавити) час, [дурно, дармо, даремно, марне] гаяти, згаяти, прогаяти (тратити, стратити, марнувати, змарнувати, губити, згубити) час, за дурницю гаяти, згаяти, загаяти час, [марно] зводити, звести (переводити, перевести) час;
• то время – тогодення;
• того времени, относящийся к тому времени (к тем временам) – тогочасний, тодішній, того часу (тих часів), (тоді) тоговіковий;
• трата времени – гайнування (трата, втрата, перевід) часу, гайка, бавлення;
• требующий, отнимающий много времени – (про роботу тощо) забарний, загайний, (лок.) забавний (бавний);
• тяжелое, плохое время – лиха (важка, зла) година, лихі (важкі, злі) часи, злигодні (злі години), сутужний час, лихоліття;
• убивать, убить время – гаяти, згаяти, загаяти, прогаяти час; марнувати, змарнувати, перевести, переводити час; струювати час;
• удобное, благоприятное время – добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година;
• указанное время – указаний (зазначений) час;
• улучить, выбрать время – знайти (вибрати) час (часу), вигадати (вигодити) годину; добрати час (часу);
• у него (у нее…) не было времени – він (вона…) не мав (не мала…) часу, він (вона…) не мав (не мала…) коли, йому (їй…) не було коли, йому (їй…) ніколи було, йому (їй…) ніколилося;
• условленное время, проведенное в обучении ремеслу – термінування;
• утреннее время – зарання, заранок;
• через некоторое время – з часом, згодом, через який[сь] час, за якимсь часом, через скільки часу, трохи згодом;
• это было не в мое (не в наше…) время – це ще не за мене (не за нас…) було, не за моїх (не за наших…) часів це [те] діялось, не в мої (не в наші…) часи це (те) діялось, (иногда лок.) не за мого (не за нашого) уряду;
• это займёт, потребует много времени – це багато візьме (відбере забере) часу, на це багато піде часу.
[При добрій годині всі куми і побратими, а при лихій годині немає й родини (Пр.). Хто в літі гайнує, той у зимі голодує (бідує) (Пр.). Вдень тріщить, а вночі плющить (Пр.). Нічною се було добою (Котляревський). Вітрець схопився об обідній порі (Сл. Гр.). То було за царя Панька, як земля була тонка (Пр.). При добрій годині всі куми й побратими (Пр.). Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян Гаврилич гнув во врем’я оно (Т.Шевченко). Саме упереспи це робилось (Сл. Гр.). Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Б.Грінченко). Ой чом тепер не так, як перше було (Сл. Гр.). Упервій не так робилося (Сл. Гр.). Вона збудована вже в возовицю (Л.Українка). Се було саме у коповіз (Сл. Ум.). Як почнуться вигріви, то сніг пропаде (Сл. Гр.). Нерано, вже й пізні ляги минули (М.Коцюбинський). Хто б се глупої ночі, в такі вже обляги прийшов (Г.Барвінок). А час, мов віл, з гори чухра, його́ не налига́єш (П.Гулак-Артемовський). Уже й під обіди береться (Сл. Гр.). Все добре в свій час (Пр.). Це було саме в гребовицю (Сл. Гр.). Це було за царя Горошка як людей було трошка (Пр.). До часу глек воду носить (Пр.). До пори, до часу збанок воду носить (Пр.). Пішов перед часом сиру землю гризти (І.Франко). Пив дуже горілку, та так без пори і вмер (Сл. Гр.). Сідай, коли маєш час (М.Кропивницький). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (А.Тесленко). Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну (Сл. Гр.). Це не за нас стало, не за нас і перестане (Пр.). Гарні гості, та не в пору (Пр.). От раз тому багачеві заніколилось, а саме була сінна косовиця… (Казка). Часом з квасом, порою з водою (Пр.). Живі картини з позадавнього-давна виступали в дитячій голові (П.Мирний). Винен був гроші і не віддав, а далі-подалі віддав (Сл. Гр.). Час тягнеться довго, наче голодне літо (Пр.). Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду. Робив од устанку до смерку. Не поможу тобі, бо й самому ніколиться (АС). У лихий час і кум за собаку (Пр.). І тільки час ледь чутно зве на герць. Підступний ворог, не бере нахрапом. Він стиха п’є бурхливі води серць і плоті хліб з’їдає — теж неквапом (Люцина Хворост). Ти так хочеш назад, в узвичаєний ритм часоплину… (Л.Хворост). Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже чорна ваша злоба не впаде (В.Симоненко). Часу немає ніде (Анастасія Поритко). Час тече. А коли наливати — булькає (В.Слапчук). Вірю: прийде час, і ми зустрінемось. Подивимось одне одному в очі; потиснемо міцно руки українським воякам; дамо по пиці олігархам; низько вклонимось могилам загиблих на війні із зовнішнім і внутрішнім ворогами; підтримаємо скалічених на цій війні, їхні родини і родини загиблих, продовжуючи при цьому розбудовувати по-справжньому вільну Україну (Володимир Балух). Скоро отак ізлагодився, не хотів наш гідальго марно часу гаяти і здійснення своїх намірів на безрік одкладати, бо від того світові неабияка могла вчинитися шкода; скільки ще в ньому зла треба знищити, скільки беззаконня скасувати, скільки сваволі впинити, скільки помилок виправити, скільки повинностей виконати! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вони не вміли ні читати, ні писати й збували час воюючи, грабуючи та полюючи (Ю.Педан, перекл. Індра Монтенелі). Але що дивуватися, лежиш, прикутий до ліжка, часу як мух на гімні, невідомо що з ним робити (Ігор Пізнюк, перекл. Вєслава Мислівського). Його служниця Катрін, із якою во врем’я оно вони віддавались утіхам плотським, звісно, зірок з неба не хапала, але була вірною, неговіркою й старанною господинею і не прихищала на кухні гостей, ласих до смаковитих решток і вин доброї витримки (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). — Він сумує, — відповіла Урсула. — Йому здається, що ти маєш небавом умерти. — Скажи йому, — всміхнувся полковник, — що людина вмирає не тоді, коли повинна, а тоді, коли може (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). — Мушу зізнатися вам, що я викладаю літературу в Ліможі й коли-не-коли насмілююсь друкуватися в місцевій газеті (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). Навіть горе з часом виплаче всі сльози, тільки Час може втамувати скорботу, Час, свідок того, як гаснуть усі почуття, усі людські пристрасті, Час розрадник усіх жалів (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Він скоса дивиться на нас, тримаючи в руці чарку, але мовчить. За хвилину він раптом каже в напівтемряву: «А що таке, власне, час?». Георг здивовано опускає свою чарку на стіл. «Перець життя», — спокійно відповідаю я. Мене старий шахрай так швидко не зловить своїми трюками. Недарма ж я член верденбрюкського клубу поетів: ми звичні до великих питань (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Та хоч би що бачили їхні очі, хоч би яка тяжка праця спала на них і ще спаде в майбутньому, вони залишалися вишуканими й шляхетними, як монархи на вигнанні: сповнені гіркоти, гордовиті, зовні байдужні, зичливі одне до одного, тверді, мов діамант, і яскраві та крихкі, мов кришталики розбитої люстри в них над головою. Колишні часи минулися назавжди, але ці люди й далі житимуть так, наче їхній світ ще не минув,— чарівні й забарні, твердо впевнені, що нема чого вихоплюватись один з-перед одного як ті янкі, аби загребти зайвий гріш, прикипілі навіки до давніх своїх звичок (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). Насправді час нікуди не спливає, спливаємо лише ми самі (М.Чайковська, перекл. К.Бруена). Його щоденники тих років документують нескінченну процесію початків: безцільні прогулянки в парку; недочитані книжки; облишені задуми; нереалізовані креслення. Життя минало у спробах згаяти дні. І в чеканні, коли ж розпочнеться майбутнє (Я.Стріха, перекл. Дж.О’Конора). Час — гроші (Б.Франклін). Поки ми думаємо, як згубити час, нас згублює час (Альфонс Але). Час — прекрасний учитель, але, на жаль, він убиває своїх учнів (Г.Берліоз). Любов до минулого часу найчастіше не що інше, як ненависть до часу теперішнього (П.Буаст). Час усіх розкладе по своїх місцях] Обговорення статті
Год –
1) рік, (устар.) год (гід), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа); (умен.) річо́к, годо́к, годо́чок;
2) (возраст, годы) вік, літа:
• больше года – понад (над) рік; більш (більше) як (ніж) рік;
• будущий год – майбутній, прийдешній, наступний рік;
• в будущем, в следующем году – на той рік; майбутнього, наступного року; (иногда) нарік;
• в год, неделю, месяц (три тысячи платы) – (три тисячі) річна, тижнева, місячна;
• в годы революции, войны… – під час революції, війни…; за років революції, війни…; у роки революції, війни…;
• високосный год – високосний (переступний) рік; (нар.) Касянів рік;
• в молодые годы – за молодих літ (років); [за] молодого віку (иногда у молодому віці, віку); замолоду; у молоді літа (роки); у молодих літах; за молодощів;
• в ночь под Новый год – уночі проти Нового року;
• в один год – одного року; за один рік;
• в один год пройти двухлетний курс – за один рік пройти дворічний курс;
• в один год уровень воды может быть выше, в другой — ниже – одного року рівень води може бути вищий, другого [року] – нижчий;
• в позапрошлом году – позаторік (поза той рік); позаминулого (передминулого) року; ген того року;
• в последние годы – останніми роками; за останніх років (літ); останнім часом;
• в прежние годы – за колишніх (давніх, давніших) років (літ); колись;
• в продолжение [всего] года – протягом [цілого, усього] року; за (иногда через) (цілий, цілісінький, увесь) рік; цілий (цілісінький, увесь) рік (иногда разг. год); через (цілий) рік;
• в прошлом году (минувшем, истёкшем) – торік (уторік, иногда разг. тогід); минулого (того) року; той (минулий) рік; у тому (у тім) році; у минулому (у минулім) році;
• время года – пора (відміна) року;
• в старые годы – за старих (за давніх) часів (літ, років); у старі часи; у давні літа (роки);
• в 16…, 19… году – 16…, 19… року (року 16…, 19…); (иногда) у 16…, 19… році;
• в течение нескольких лет – кілька років, протягом кількох років;
• в этом, нынешнем году (состоится, предвидится…) – сього (цього) року, сей (цей) рік, (диал.) цьогоріч; (иногда разг. серік, сей год) (відбудеться, буде, передбачається…);
• в этом, в нынешнем году 365 дней – у цьому (у цім) році 365 днів; цей рік має 365 днів;
• год (два… года) тому назад – [уже] рік (два… роки) тому; буде тому рік (два… роки); за рік (за два… роки) перед цим; (зрідка) перед роком (двома роками);
• года два, три, четыре тому назад – років зо два, зо три, з чотири тому;
• годами стар – [на літа] старий; старого віку; старолітній;
• годом позже, на год позже – на рік пізніше;
• год от году; год от года; с каждым годом – рік від року (від року до року); щороку (щорік); з кожним роком (кожного року); рік у рік (иногда разг. год у год); чимрік;
• годы проходят, прошли – літа (роки, иногда разг. годи) минають, минули (сходять, зійшли, переходять, перейшли); вік минає, минув (переходить, перейшов);
• годы этого уже не позволяют – мій вік (мої роки, мої літа) цього вже не дозволяє (не дозволяють); із літ це мені вийшло;
• два раза в год – двічі на рік;
• до истечения года – до року (иногда разг. до году); поки мине рік;
• до истечения года – до року;
• за год перед этим, за год раньше – рік тому; рік перед цим; (зрідка) перед роком;
• из года в год – рік у рік (иногда разг. повз рік); із року в рік; щороку (щорік); що не рік; (разг.) год у год;
• издание текущего года – сьогорічне видання; видання цього року;
• имеющий год от роду – одноліток;
• каждые два, три… года – що другого, третього… року; що два, три… роки;
• каждый год – щороку (щорік); кожного року; (иногда) кожен (кожний) рік;
• как в какой год – як під рік (год), як до року (году);
• канун Нового года – переддень Нового року; (вечір проти Нового року, давн. обряд.) Щедрий вечір;
• круглый год (разг.) – цілий (цілісінький) рік; (иногда) увесь рік; (образн.) від льоду до льоду;
• молодые годы – молодий вік; молоді (молодечі) літа (роки); молодощі; (перен. про юні роки) весна (провесінь, провесна);
• на два, три… года, двумя, тремя.., годами раньше, позже… – на два, три роки раніш (раніше), пізніш (пізніше);
• на следующий год – на той рік (иногда разг. год), наступного року;
• наступил второй, третий… год – перейшло на другий, третій… рік, настав другий, третій… рік;
• новый год – новий рік;
• обещанного три года ждут – казав пан, кожух дам, та слово його тепле (Пр.); обіцяла (казала), а не зав’язала (Пр.); надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати (Пр.); пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне (Пр.); ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (поїли) (Пр.); ждала, ждала, та й годі сказала (Пр.); чекай, собачко, здохне конячка, — матимеш м’яса (Пр.);
• один год (два, три, четыре года) тому назад – [один] рік (два, три, чотири роки) тому, (иногда) перед роком, двома, трьома, чотирма роками;
• он годами (живёт в деревне) – він цілі роки (цілими роками) (живе на селі, у селі);
• [он] не по годам (развит) – як на свої роки (літа, як на свій вік) [він] надто (розвинений), (иногда) [він] над свої літа (понад свій рік) (розвинений);
• он получает тысячу рублей в год – він одержує (дістає, бере, має); тисячу рублів на рік (річно);
• отдавать в наём на год – наймати на рік, (устар.) у год;
• относящийся к этому году, этого года – цьогорічний, сьогорічний, (устар.) цьогідній, сьоголітошній;
• позапрошлый год – позатой рік;
• поздравлять с Новым годом – вітати (поздоровляти, здоровити, віншувати) з Новим роком (иногда Новим роком), (обряд. арх.) новолітувати;
• пока позволяют годы – поки служать літа;
• по прошествии, по истечении года – як (коли) вийде, вийшов (кінчиться, скінчиться, мине, минув) рік, після року, по рокові;
• потерявший счёт годам – безлітній, з[а]губив лік своїм рокам;
• пошёл второй, третий… год кому – пішло (повернуло, з(а)вернуло, переступило) на другий, на третій рік (на другу, на третю… весну) кому, у другий, у третій рік уступив хто;
• прежде окончания года – раніш (перед тим), як скінчиться рік;
• прожить молодые годы – прожити (зжити) молоді роки (літа), молодий вік звікувати, відмолодикувати;
• раз в два (три…) года – раз на (за) два (три…) роки;
• раз (два, три, четыре… раза) в год – раз (двічі, тричі, чотири рази) на рік (у рік), раз (два, три, чотири рази) на (у) рік;
• родившийся в этом году, в прошлом году (про скот) – сьогорічний (-на, -не) (селіток), тогорічний (-на, -не) (торішняк);
• с годами – з часом, з плином часу;
• с году на год – від року до року;
• сего года – сього (цього) року;
• семь тысяч в год (плата) – сім тисяч річно;
• служить по найму на год – (устар.) по годах ходити, у году бути;
• смотря в какой год, в зависимости от года – як якого року, як під який рік (разг. ещё год), як до року;
• с наступающим Новым годом! – з прийдешнім Новим роком!;
• с небольшим два-три года – два–три роки з чимсь (з чимось, з лишком, разг. з гаком);
• того года, относящийся к тому (прошлому году) – тогорічний (торішній, тоголітній);
• преклонные годы – похилий вік;
• такой-то год пошёл кому-либо – на такий рік пішло, звернуло кому; у такий рік уступив хто;
• текущий год – цей (біжучий) рік;
• уже в годах кто – уже літній (у літах, підстаркуватий, пристаркуватий, (иногда) постарий, доходжалий, підтоптаний, підстарок) хто, уже літня (підстаркувата) хто, уже немолодий на літа (віком) хто;
• учебный год – шкільний, академічний рік;
• через год – через (за, у) рік (иногда разг. у год), по року (до року), (иногда) нарік;
• что год, то дитя рождается (разг.) – що рік, то й прорік;
• что ни год – що рік (що не рік);
• этого года; относящийся к этому (настоящему) году – сьогорічний (иногда цьогорічний, серічний), сьоголітній.
[Року 1896 я оженився: маю четверо дітей (Коцюбинський). Мій неньо вже старий, приношений… (Федькович). Меду в його від льоду до льоду без виводу (Кониський). Укороти Боже, молодого віку Тому, хто не має талану любить (Шевченко). А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь (Свидницький). Заживай світа, поки служать літа (Пр.). Безлітній дід (Сл. Гр.). Бичок торішняк (Сл. Гр.). А я молода, як ягода. Не піду заміж за рік, за два (Н. п.). Чекай мене, дівчино, до року (Сл. Гр.) Не журися, серце моє, Нарік сподівайся (Сл. Гр.). 1. З віком людина по-різному ставиться до Нового року. В дитинстві: скоріше б Новий рік! Пізніше: скоро Новий рік. В старості: знову Новий рік?! 2. Ви за свої сорок з гаком для нас не лишили ні гори, ні копанки, тому без зайвого виску мусите десь розчинитися (В.Діброва). — Та в кожнім разі я не вийду заміж за такого підстарка, як тато! — зопалу мовила вона і з запалом додала: — Будь певна! (Г.Кирпа, перекл. Кристіни Фалькенланд). — Що ти більше любиш — вино чи жінок? — Це залежить від року виготовлення]. Обговорення статті
Грядущий – що йде, прийдешній, майбутній, наступний;
• грядущие события – майбутні події;
• грядущий год – прийдешній (наступний) рік. Обговорення статті
Ландыш – (Convallaria majalis L.) конвалія.
[І зараз в горщечок наклала Відьомських разних-всяких трав, Які на Костянтина рвала, І те гніздо, що ремез клав: Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію, Любисток, просерень, чебрець; І все се налила водою Погожою, непочатою, Сказавши скількось і словець (І.Котляревський). То ж панночка в веселому Вальсі закрутилась, А в конвалії головка Пов’яла, схилилась. Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий! І ти, дубе мій високий, Друже мій єдиний!» Та й замовкла. Байдужою Панночка рукою Тую квіточку зів’ялу Кинула додолу. Може, й тобі, моя панно, Колись доведеться Згадать тую конвалію, Як щастя минеться (Л.Українка). Колимські конвалії — будьте для Валі, достійтесь до Валі — рожеві огні. Пробачте, у вас забагато печалі, пробачте, красуні, ви надто сумні (В.Стус). будьте вкрай обережні громадяни зими у підземках нашого міста проростає небезпечна весна оберемками невиліковно інфікованих сонцем конвалій (Ю.Джугастрянська). Корінно, кронно, пагінцево, заклично так скликали парки в ошатних сукенках альтанки у тихий вечір. А ми прозорі, безтілесні прийдешній ранок пильнували і млосний дух п’янких конвалій лизав нам плечі (В.Стах)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЫТЬ, быть без ума́ от кого умира́ти /пропада́ти/ за ким;
быть в бе́дственном положе́нии бідува́ти;
быть в долгу́ у кого заборгува́ти кому;
быть в нереши́тельности те́ртися-м’я́тися;
быть вне себя́ нетя́митися;
быть нови́нкой бу́ти в новину́;
быть впере́ди ве́сти́ пере́д;
быть в употребле́нии вжива́тися, бу́ти в ужи́тку;
быть вы́нужденным му́сити, му́сіти;
быть вы́ше чего підне́стися над чим;
быть действи́тельным юр. ма́ти си́лу;
быть единомы́шленником фаміл. в одну́ ду́дку гра́ти, одни́м ду́хом ди́хати;
быть ино́го мне́ния ма́ти і́ншу ду́мку;
быть на краю́ ги́бели стоя́ти над прі́рвою; ходи́ти ко́ло сме́рти, зазира́ти сме́рті в о́чі;
быть на уме́ бу́ти на думці; бу́ти до вподо́би, бу́ти до ми́слі;
быть откры́тым (про двері) стоя́ти о́твором;
быть по вку́су кому смакува́ти;
быть учи́телем /секретарём, сто́ляро́м тощо/ учителюва́ти, секретарюва́ти, столярува́ти тощо/;
что бы (там) ни́ было хай що бу́де;
как бы там ни́ было як не є;
была́ не была́ стра́хи́ не ля́хи́!, де на́ше не пропада́ло!, пан або́ пропа́в!;
как и не́ было чего де те що й поді́лося;
мне не́ с кем бы́ло я не мав з ким;
бу́дет и на на́шей у́лице пра́здник і в на́ше віко́нце загля́не со́нце;
и бу́дет ли? чи й бу́де?;
бу́дет по-мо́ему ви́йде на моє́;
бу́дет тебе́ /бу́дет Вам/ обе́д /приме́р тощо/ ма́тимеш /матимете/ обі́д /при́клад тощо/;
бу́дет тебе́ хлопо́т ма́тимеш кло́піт;
бу́дет тебе́! матимеш!;
не я бу́ду хай мене́ вб’ють;
будь здоро́в! 1. здоро́в (будь)!, 2. куди́ твоє́ ді́ло! я тобі да́м! [маши́на – будь здоров! маши́на – я тобі да́м!];
будь ты неладен! а западись, ти! не будь плох не розгуби́вшись;
не будь упря́м, а будь прям не будь упе́ртий, а будь відве́ртий;
будь то А или Б хай то бу́де А чи Б, фраз. це /то/ А чи Б [будь то ле́то и́ли зима́ літо це чи зима́];
будь то... будь то ще хоч... хоч [будь то брат будь то сын хоч брат хоч син];
бу́дьте любе́зны (сказать, принять тощо) (скажіть!, візьміть! тощо) з ла́ски своє́ї;
что зна́чит быть кем що то бу́ти ким;
бу́дучи фраз. бу́вши;
бу́дущий майбу́тній, прийде́шній, уроч. гряду́щий, забут. буду́чий, (про віки) насту́пний, пото́мний, за́втрашній;
бы́вший коли́шній, ОКРЕМА УВАГА;
бывший до неда́внего вре́мени донеда́вній;
ра́нее бывший коли́шній, що був коли́сь;
бывший в употребле́нии вжи́ваний;
бывший до настоя́щего вре́мени дотепе́рішній;
бывший не у дел зві́льнений від справ;
бывший тогда́ тоді́шній;
ПРОБЫ́ТЬ ще бу́ти;
пробывший = ОКРЕМА УВАГА
ГРЯСТИ, гряду́щий що йде тощо, прикм. прийде́шній, майбу́тній, насту́пний, поет. при́йшлий.
ИСПОЛНЯ́ТЬСЯ (чим) перепо́внюватися, /про душу/ налива́тися;
исполня́ется вико́нувано;
исполня́ющийся 1. що вико́нується, спо́внюваний /перепо́внюваний/ див. ще исполняемый, 2. (про річницю) що мина́є тощо, прикм. близьки́й, насту́пний, прийде́шній;
вско́ре исполня́ется образ. не за гора́ми, реконстр. от-от-о́тній;
исполня́ется сего́дня (про свято) сього́днішній;
НАСТУПА́ТЬ (ногою) ще става́ти, (про зміни) наспіва́ти, насува́тися, (про погоду) встано́влювати, фраз. захо́дити [наступи́ла ночь зайшла́ ніч];
наступать на люби́мый мозо́ль наступа́ти на нагнітки́;
наступать на́ но́гу наступа́ти на па́льці;
наступать на пя́тки ще става́ти на закаблу́ки;
наступать на пя́ты ще ви́сі́ти на хвості́;
наступа́ющий 1. що /мн. хто/ стає́ тощо, ста́вши наступа́ти, зда́тний наступи́ти, 2. що настає́ /надхо́дить/ тощо, діял. надхо́дячий, прикм. насту́пний, прийде́шній, майбу́тній, незаба́рний, уже́ близьки́й, щора́з бли́жчий, образ. вже на підхо́ді, вже зо́всім близьки́й, оказ. от-от-о́тній, (сутінок) щора́з густі́ший, 3. що /мн. хто/ атаку́є тощо, прикм. наступа́льний, штурмови́й, швидки́й у на́ступі, коротк. у на́ступі, пор.нападающий;
отны́не наступающий відтепе́рішній;
наступа́ющий на го́рло кому зда́тний ста́ти на го́рло;
с наступа́ющим пра́здником цілком досить із свя́том, образ. на поро́зі свя́та, а. з прийде́шнім свя́том;
ПРЕДСТОЯ́ТЬ, предстои́т (дорога) лежи́ть, випада́є, па́хне, сте́леться, сві́тить, усміха́ється, (в майбутньому) очі́кується;
предстои́т большо́й труд бу́де бага́то пра́ці;
предстоя́щий що ма́є бу́ти тощо, майбу́тній, прийде́шній, насту́пний, образ. на че́рзі;
предстоящий вско́ре незаба́рний, незаба́рній.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Будущий – майбу́тній, -я, -є, прийде́шній, -я, -є.
Грядущий – прийде́шній, -я, -є, майбу́тній, -я, -є, буду́чий, -а, -е.
Предстоящий – майбу́тній, насту́пний, прийде́шній.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Грядущий
• Грядущий день – прийдешній день; прийдешнє.
• На сон грядущий (разг.) – перед сном; (іноді книжн.) на сон грядущий.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Прийде́шній – будущий.
При́йшлий, см. Прийде́шній.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Будущий (о времени) – прийде́шній; (о годе) – наступний; в -щем – нада́лі; в недалеком -щем – незаба́ром, невдо́взі; на -щее (время) оставить – лишити нада́лі, на прийде́шнє, на прийде́шність.
Предстоящий (о выборах, ревизии) – прийде́шній, насту́пний, що має бу́ти, майбу́тній; в виду -щей ревизии – вважа́ючи на те, що ма́є бу́ти реві́зія; план -щей в следующем сезоне работы – плян робо́ти, що ма́є бу́ти насту́пного сезо́ну; план работы на -щий сезон – плян робо́ти на насту́пний сезо́н.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

прийде́шній, -ня, -нє

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Прийде́шній, -я, -є. Будущій. Яке моє щастя? Не було в минулому, не буде й в прийдешньому. Сквир. у. На прийдешній тиждень покинути б молотити, а до буряків узятись. Брацл. у. Не пора ще про прийдешнє ціх дітей балакати. Брацл. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бу́дущій = бу́дучий, пото́мний, прийде́шнїй. — Од сього часу і на всї потомниї часи давати не маєм. Ст. Л. — На бу́дущее вре́мя = на впере́д, на да́лї, на да́льш, на бу́дуще. — Гляди мінї, щоб на далї сього не було!