Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 50 статей
Запропонувати свій переклад для «проводити»
Шукати «проводити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

II. Коси́ть
1) (
линию) криви́ти, коси́ти, ско́шувати, на косяка́ (навкоси́, нав(с)кі́с) кла́сти (прово́дити, ве́сти, роби́ти) що.
-си́ть лицо, губы, рот – криви́ти лице́, гу́би, ро́та.
-си́ть глазами – ко́сим бу́ти, ско́шувати о́чі, зи́зом диви́тися.
Он -сит – він ко́сий (косоо́кий);
2) (
ср. зал.) криви́ти, -ся, на косяка́, навкоси́ йти, піти́, (о глазах) коси́ти; срвн. II. Коси́ться. [Опуска́лися й лука́во коси́ли о́чі (Ніков.)].
Его -си́т (безл.) – його́ зво́дить, ко́рчить, судо́мить, су́дить.
Отсюда начало -си́ть – ві́дси пішло́ на косяка́.
Межа́
1) (
граница, рубеж) межа́, грань (-ни), грани́ця, край (р. кра́ю); (политическая) кордо́н (-ну);
2) (
между владениями, полями) межа́, грань, грани́ця, (межник: узкийвдоль нивы) обм[н]і́жок (-жка), (широкийдля проезда между двумя полосами пашен) су́голов (-ва), су́головок (-вка, м. р.), су́(го)ловка (-ки, ж. р.). [На по́лі пшени́ченька через ме́жу похиля́ється (Пісня). Са́ме на гра́ні росте́ дуб (Лебединщ.). Град у всім селі́ збив по́ле і при його́ грани́ці став (Франко). Іду́ я обмі́жком, – шумля́ть колоска́ми лани́ (Грінч.). Па́рубок поверну́в ме́жами та су́головками (Н.-Лев.). Тре́ба переора́ти су́(го)ловку, щоб не ї́здили (Брацл.)].
Межа́-об-межу – межа́ в ме́жу. [Як брат з бра́том рука́ в ру́ку, межа́ в ме́жу, у двох тіла́х оди́н дух (Франко)].
Проводить, провести -жу́ – прово́дити, прове́сти́, кла́сти, покла́сти, роби́ти, зроби́ти межу́, (политич.) кордо́н (по)між чим.
Непутё́вый – непу́тній, непутя́щий, леда́чий, (беспутный) безпу́тній. [Що-ж він, кого́ чужо́го взя́вся прово́дити, кого́ непу́тнього? (Мирний). Неха́й, ка́жуть, ги́не леда́ча дити́на, коли́ не зумі́ла себе́ шанува́ть (Шевч.). Тако́му молодо́му, як ти, воно́ не приста́ло-б те роби́ти, що дру́гі безпу́тні заво́дять Мирний)].
-вая женщина – непутя́ща жі́нка; см. ещё Потаску́ха.
-вый человек – непутя́ща люди́на, безпу́тник, гультя́й (-тяя́); см. ещё Беспу́тник.
Препровожда́ть, -води́ть
1)
кого куда – при[від]прова́джувати, при[від]прова́дити, (о мн.) попри[повід]прова́джувати кого́ куди́. [Виго́вський ви́правив до Полта́ви полк, щоб Пушкаря́ взя́ти і до його́ припрова́дити (Куліш)].
-дить бродягу на место жительства – відпрова́дити волоцю́гу на мі́сце пробува́ння;
2)
что (деньги, бумаги) – пересила́ти, пересла́ти, надсила́ти, надісла́ти що кому́ (гро́ші, папе́ри). [Пересла́ти (надісла́ти) проха́ння, кому́ нале́жить (по принадлежности)].
При сем -да́ю – при цьо́му надсила́ю;
3)
-да́ть, -води́ть или препрове́сть время чем, в чём – прово́дити, прове́сти час у чо́му; см. Проводи́ть.
-жда́ть время в трудах, забавах – зво́дити час у пра́ці (у робо́ті), на пра́цю, в розва́гах (на розва́ги).
Препровождё́нный
1) при[від]прова́джений;
2) пере́сланий, наді́сланий;
3) (
о времени) ужи́тий, проведе́ний.
-ться
1) при[від]прова́джуватися, бу́ти при[від]прова́дженим;
2) пересила́тися, бу́ти пере́сланим, надсила́тися, бу́ти наді́сланим;
3) ужива́тися, бу́ти вжи́тим, прово́дитися, бу́ти прове́деним, зво́дитися, бу́ти зве́деним.
II. Прова́живать, проводи́ть
1) (
сопровождать), см. Провожа́ть, проводи́ть;
2) (
водить) води́ти (на прохі́дку), прово́джувати, прово́дити, прове́сти, поводи́ти кого́. Дети -живаются – діте́й во́дять на прохі́дку.
II. Проводи́ть, провести́ или прове́сть
1)
кого куда, к кому, через что – прово́дити, прове́сти́ кого́ до ко́го, від ко́го (напр. від соба́к), (перевесть) перево́дити, переве́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити кого́ через що, чим; (дело) прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти (спра́ву де, через що); (судно) ве́сти́, переве́сти́, проводи́ти, прове́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити (судно́). [Прові́в його́ через ха́ту. Прові́в повста́нців яра́ми в село́. Перепрова́див їх через кордо́н, через го́ри. Прове́сти (переве́сти) спра́ву в комі́сії, через комі́сію. Я веду́ цього́ ду́ба через поро́ги (Катериносл.). Ло́цман, що прово́дить байдаки́ (Грінч.)].
Пленных -вели́ в лагерь – полоне́них спрова́дили до та́бору.
-ди́те меня к секретарю – проведі́ть (заведі́ть) мене́ до секретаря́;
2)
что – (черту) прово́дити, прове́сти́ (ри́су), (дорогу) проклада́ти, прокла́сти доро́гу (ко́лію) (см. Прокла́дывать); (воду, электричество и т. п.) прово́дити, прове́сти́ (во́ду, еле́ктрику і т. п.); (тепло, звук) прово́дити, прове́сти́, перепуска́ти, перепу́стити (тепло́, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти́ що (вибо́ри, за́ходи); (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що. [Переве́сти в окру́зі вибо́ри до сільра́д. Радя́нська вла́да перевела́ по́вне соція́льне забезпе́чення всіх трудя́щих (Азб. Ком.)].
-ди́ть, -сти́ в жизнь что-л. – прово́дити, прове́сти́ в життя́, заво́дити, заве́сти́ в життя́, (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що в життя́, справди́ти що.
-ди́ть роль – прово́дити, прове́сти́ ро́лю чию́, кого́.
-вести собрание, заседание, урок – прове́сти́, засі́дання, збо́ри, ле́кцію.
-ди́ть мысль, идеи – прово́дити ду́мку, іде́ї.
-вести́ телефон, телеграф – прове́сти́ телефо́н, телегра́ф.
-ди́ть границу – кла́сти, покла́сти, прово́дити, прове́сти́ межу́, (политич.) кордо́н.
-води́ть, -вести́ межу вокруг чего – обмежо́вувати и обме́жувати, обмежува́ти и обме́жити що.
-вести́ канал – прово́дити, прове́сти́ кана́л;
3) (
дотрагиваться) прово́дити, прове́сти́, (поводить) пово́дити, пове́сти́ чим по чо́му, (с целью убедиться в чём-л.) гляді́ти, погляді́ти, (гал.) смотри́ти, посмотри́ти чим (напр. руко́ю, доло́нею) по чо́му. [Вона́ провела́ рукою по чолі́ (Л. Укр.). Руко́ю пово́дить по ло́бові (Квітка). Посмотри́в доло́нею по го́лих гру́дях (Стеф.)];
4) (
время) ба́вити, проба́вити (час), ба́витися, проба́витися, прово́дити, прове́сти́ (час); (прожить, пробыть) перебува́ти, перебу́ти, пробува́ти, пробу́ти (час). [Неспокі́йну ніч перебуло́ місте́чко перед свя́том (Коцюб.). Немину́че тре́ба перебу́ти лі́то де на селі́ (Кониськ.). Скі́льки ча́су ви перебу́ли в доро́зі?].
Как -дите время? – як прово́дите, ба́вите час? як мина́є вам час?
Вечер -ли мы весело – ве́чір перебули́ ми ве́село.
В гостях -ли время приятно – в гостя́х час звели́ га́рно.
Где вы -ли праздники? – де ви перебу́ли свя́та?
Я -вё́л день в библиотеке – я перебу́в день у бібліоте́ці (книгозбі́рні).
Больной -вё́л ночь покойно – хво́рий перебу́в ніч до́бре, ніч хво́рому до́бре мину́ла.
-ди́ть время в чём – прово́дити, прове́сти́ час у чому́, ужива́ти, ужи́ти час на що.
-ди́ть время в трудах – прово́дити час за пра́цею.
-ди́ть время в пьянстве, в кабаке – перево́дити час на пия́тику, виси́джувати, (образно) днюва́ти й ночува́ти в шинку́ (в ко́рчмі).
Он -дит все дни на улице, на реке – він увесьде́нечки на ву́лиці, на рі́чці (перебува́є).
-ди́ть, -сти́ время непродуктивно – марнува́ти, змарнува́ти час, перево́дити, переве́сти́ час ма́рно.
-вести́ лето, зиму – перебу́ти лі́то, зи́му, перелі́тувати, перезимува́ти де.
-ди́ть праздник – святкува́ти, відсвяткува́ти, пересвяткува́ти, (святки, сопряжённые с ритуалом) спрова́джувати, опрова́[о]ди́ти свя́то. [Опрова́дили свя́то як годи́ться].
-ди́ть время с кем – прово́дити час з ким; ба́витися з ким.
-ди́ть время в балах – балюва́ти; в праздности – святкува́ти, гуля́ти, згуля́ти, ледарюва́ти; си́дні справля́ти, виле́жуватися, (насм.) бімбува́ти. [І часи́ночки не згуля́є; усе́ в робо́ті (М. Грінч.). Вони́ святкува́ти лю́блять, а робо́та сама́ нія́к не хо́че роби́тися. Бімбу́є, як жид у ша́баш (Київщ.)];
5)
кого – (обманывать) підво́дити, підве́сти́ (подвести), зво́дити, зве́сти́, о(б)ду́рювати, о(б)дури́ти, ошу́кувати, ошука́ти, (хитростью) схитри́ти, охитрува́ти кого́; см. Обма́нывать; (водить, длить время) води́ти, волово́дити кого́. [Пропади́ ти лу́чче сам, що нас усі́х підві́в (Рудч.). Він стари́й як світ, його́ не зведе́ш (Коцюб.). Та мене́ то не схитри́ти: зна́ю, чого́ хо́че (Рудан.). О, що-ж роби́ти, щоб і смерть саму́ перемогти́, і до́лю одури́ти (Самійл.)].
Суд -ди́л его с год, да ничего не сделал – суд води́в (волово́див) його́ з рік, та нічо́го не зроби́в.
Этого не -дё́шь – цьо́го не зведе́ш, не о(б)дури́ш, не підду́риш и т. д. В другой раз меня не -ду́т – удру́ге ме́не не ошука́ють, не обду́рять, не підма́нять.
Проведё́нный
1) прове́дений, переве́дений, перепрова́джений через що, до ко́го;
2) прове́дений, прокла́дений; переве́дений;
3) (
о времени) прове́дений, перебу́тий, пробу́тий, ужи́тий на що, (непродуктивно) змарно́ваний, (в праздности) згу́ляний; (о празднике, торжестве) відсвятко́ваний, пересвятко́ваний, опрова́джений. [Де́в’ять мі́сяців, пробу́тих у тюрмі́, були́ для ме́не торту́рою (Франко)];
4) (
обманутый) підве́дений, зве́дений, обду́рений, підду́рений, ошу́каний, охитро́ваний.
Провожа́ть, проводи́ть
1) прово́дити
и проводжа́ти, прове́сти́, опроводжа́ти, опроводи́ти, випроводжа́ти, ви́проводити, (отвести) відпрова́джувати, відпрова́дити, (обычно немного) надво́дити, надве́сти́, підво́дити, підве́сти́ кого́ куди́. [Лука́ш прові́в мене́ за ца́рину (М. Вовч.). Ой, хто мене́ молоду́ю проведе́ додо́му? (Пісня). Нагоду́є, на доро́гу дасть і ви́проводить за село́ (Квітка). Я вас опроводжу́ аж додо́му (Квітка). Відпрова́дьте мене́ ту́ди го́рами (Франко). Надвела́ тро́хи ву́лицею (Л. Укр.). Я вас надведу́ аж додо́му (Крим.). Пі́демо, підведу́ тя (тебя) за село́ (Франко)].
Я -ди́л его в город – я прові́в (надві́в) його́ до мі́ста.
-жа́ть взглядом – прово́дити по́глядом, очи́ма кого́;
2) (
из дому; со двора) виряджа́ти, ви́рядити, випроводжа́ти и випрова́джувати, ви́проводити, проводжа́ти (спроводжа́ти) и прово́дити, прове́сти́ кого́. [Виряджа́ла в світ мене́ ма́тінка (Рудан.). Її́ в доро́гу виряджа́ли сестри́ці, по́други й брати́ (Самійл.). Спроводжа́ла ма́ти до́ньку в чужу́ стороно́ньку (Пісня). Проводжа́ла си́на ма́ти (Шевч.). Провела́ я сино́чка сво́го у ві́йсько].
Мать -ди́ла сына на войну – ма́ти ви́рядила си́на на війну́.
Прогу́ливать, прогуля́ть
1) (
известн. время) прогу́лювати, прогуля́ти, бен(ь)кетува́ти; пробен(ь)кетува́ти (яки́йсь час); (проходить) прогуля́ти, проходи́ти яки́йсь час. [Прогу́лює но́чі. Прогуля́в (пробенкетува́в) уве́сь день. Прогуля́в (проходи́в) годи́ну];
2) (
урок, время и пр.) прогу́лювати, прогуля́ти, згуля́ти (ле́кцію, час). [Бага́то часу́ прогуля́в. Уве́сь день ро́бить і часи́ночки не згуля́є];
3) (
деньги) прогу́лювати, прогуля́ти, пробен(ь)кетува́ти, ви́гуляти що (гро́ші). [Сто черві́нців прогуля́в (Чуб.). Що було́ та́то замозолю́є – те вона́ пробенькету́є (Кониськ.)];
4)
кого – вести́, повести́ кого́ на прогуля́ння (на прогуля́нку, на про́хідку).
-ля́й детей – поведи́ діте́й на прогуля́ння.
-гу́ливать лошадей – прово́дити ко́ні.
Прогу́лянный – прогу́ляний, пробен(ь)кето́ваний; прогу́ляний, згу́ляний.
II. Прокла́дывать, -ложи́ть – проклада́ти, прокла́сти, прово́дити, прове́сти́; торува́ти, уторува́ти срв. Пролага́ть, -вать дорогу к чему-н. – проклада́ти, торува́ти, промо́щувати доро́гу, шлях до чо́го. [Ново́му хи́сту тору́є шлях широ́кий (Л. Укр.). Промо́щує доро́гу буду́щині (М. Павлик)].
-жи́ть себе дорогу – прокла́сти собі́ доро́гу, срв. Проби́ть (дорогу).
-жи́ть новую улицу – прокла́сти, прорі́зати нову́ ву́лицю.
-жи́ть худую славу – пусти́ти погові́р.
-вать, -жи́ть курс корабля (на карте) – визнача́ти, ви́значити курс корабля́.
Проло́женный – прокла́дений, прове́дений, уторо́ваний, промо́щений.
Промина́ть, промя́ть
1) м’я́ти, ум’я́ти;
2)
-ть лошадь – води́ти, прово́дити, прове́сти, проганя́ти, прогна́ти, промані́жити коня́. [Що-дня водимо коня, щоб не застоювався (Звин.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Жизнь – життя, (устар.) живо́ття; (время жизни) вік (ум. вічок), (время или образ жизни) життя, (устар.) живот, живність, житів’я, прожиток, буття, (образ жизни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування:
борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба до загину; боротьба смертельна;
бороться не на жизнь, а на смерть – боротися на життя і на смерть; боротися до загину;
будничная жизнь – буденне життя; буденщина (щоденщина);
вводить, проводить в жизнь (постановление, закон) – переводити в життя; запроваджувати в життя;
вести жизнь – провадити життя; жити;
вести тяжёлую, безрадостную жизнь – безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати;
в жизни – за життя (у житті); на віку; живши; (устар.) за живота;
влачить жизнь – бідувати (животіти, скніти, гибіти); дні терти; (образн.) тягти нужденний жереб;
вокруг кипела жизнь – навкруги (навколо) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя;
воплощать, воплотить в жизнь что – утілювати, утілити в життя що; здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати, справджувати, справдити) що;
в первый раз в жизни, впервые в жизни – уперше на віку (у житті);
всю жизнь, в продолжение всей жизни – протягом цілого життя; усе (ціле) життя; через усе життя; [через] увесь (цілий) вік; поки (покіль) віку (життя); до віку;
вызвать к жизни – покликати до життя; (иногда) сплодити;
дать жизни, перен. – завдати гарту (бобу, чосу); дати затірки (перцю з маком);
доживать, дожить жизнь – доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити) віку; довікувати; зійти з світу;
до конца жизни – довіку (поки віку); довічно; до смерті-віку, [аж] до [самої] смерті; до віку і до суду, (устар.) до живота;
долгая, долговременная жизнь – довге (довгочасне) життя; вік довгий;
дорогая, дешёвая жизнь – дороге, дешеве прожиття, все дорого, дешево;
дорожить жизнью – дорожити життям, шанувати життя;
достичь лучшей жизни – добиться ліпшого (кращого) життя; здобутися на краще (на ліпше) життя;
жизни не рад кто (разг.) – світ немилий (знемилів) кому;
жизнь барская – панування;
жизнь без событий – безподієве життя;
жизнь беспросветная, безрадостная – безпросвітне життя; безпросвітна доля; безпросвіття;
жизнь бродячая – волоча́ще (волоцюжне) життя;
жизнь бьёт ключом – життя буяє (вирує, нуртує, клекотить);
жизнь довольная, спокойная – життя безпечне, спокійне; спокійний прожиток;
жизнь дорогая, дешёвая – прожиток дорогий, дешевий;
жизнь загробная – тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік;
жизнь земная – сей світ, життя сьогосвітнє;
жизнь моя! (разг.) – щастя (щастячко) моє!; доленько моя!;
жизнь на волоске – життя на волосинці (на волоску, на павутинці, на ниточці);
жизнь пошла на убыль – життя пішло на спад;
жизнь прожить — не поле перейти – вік прожити, не дощову годину перестояти (пересидіти) (Пр.); вік ізвікувати — не пальцем перекивати (не в гостях побувати) (Пр.); на віку як на довгій ниві — всього побачиш (Пр.); життя прожити — не поле перейти (Пр.); на віку — як на току: і натопчешся, й намусюєшся, і начхаєшся, й натанцюєшся (Пр.); всього буває на віку: і по спині, і по боку (Пр.);
жизнь райская – раювання;
жизнь семейная идёт согласно, хорошо – в сім’ї гарно ведеться; на віку, як на довгій ниві
[: і кукіль, і пшениця];

жизнь совместная – життя (пожиття) спільне;
жизнь современная – сучасність, сучасне життя;
жизнь супружеская – життя (пожиття) подружнє, шлюбне;
жизнь так и кипит в нём – життя так і кипить (шумує, вирує, буяє) в нім;
жизнь холостяка, бобыля – бурлакування;
за всю жизнь – за все (за ціле) життя;
загубить, испортить чью жизнь – (образн.) світ (вік) зав’язати кому;
замужняя жизнь – заміжнє (молодиче) життя; заміжжя; жіноцтво;
заплатить, пожертвовать, поплатиться жизнью за что – наложити голову (життям, душею) за що; заплатити життям за що; душі позбутися за що;
заработать на жизнь – заробити (здобути) на прожиток (на прожиття);
как жизнь? – як життя (життя-буття), як ся маєте?;
лишать, лишить жизни кого, себя – страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку (життя) кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; заподіювати, заподіяти смерть кому, [самому] собі; наложити на себе руки;
на всю жизнь – на все (на ціле) життя; на вік вічний;
на склоне жизни – на схилі (схилку) віку (життя);
не на жизнь, а на смерть – до загину;
ни в жизнь не, в жизнь не, в жизни не (разг.) – ні за що [в світі] не; ніколи [в світі] не; зроду-віку не;
никогда в жизни – зроду-віку (зроду-звіку);
образ жизни – спосіб життя (побуту); (иногда) триб життя;
оканчивать жизнь (доживать) – віку доживати, добувати;
он живёт хорошей, праведной жизнью (перен.) – він живе правдивим (праведним) життям; (устар.) він правим робом ходить; (образн.) його свічка ясно горить;
осмыслить жизнь чью – дати зміст (сенс, розум) життю чиєму; усвідомити (утямити) життя чиє;
по гроб жизни (нар.) – до скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку; поки сонця (світ-сонця);
по жизни — по життю;
покончить жизнь самоубийством – смерть самому собі заподіяти; покінчити життя самогубством (самовбивством); накласти на себе руки; кінець собі зробити;
покушаться на жизнь чью – важити (важитися) на чиє життя, на кого; робити (чинити) замах на чиє життя, на кого;
полагаться, положить, отдавать, отдать жизнь за кого, за что – головою накладати, накласти, наложити за кого, за що; трупом лягти за кого, за що;
пользоваться жизнью – уживати (зазнавати) світа (світу, життя);
поплатиться жизнью за что – наложити (накласти, приплатитися) життям за що;
портить жизнь кому – заїда́ти вік чий;
пощадить жизнь кому – подарувати (дарувати) життя кому; (образн.) пустити рясту топтати;
право жизни и смерти (книжн.) – право над життям і смертю;
претворять, претворить в жизнь – здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати) що; справджувати, справдити що; (иногда) запроваджувати, запровадити що;
при жизни – за життя (за живота, за живоття); заживо;
проводить, провести в жизнь – запроваджувати, запровадити (проводити, провести, переводити, перевести) в життя;
проводить, провести всю жизнь – вік вікувати, звікувати;
прожигать жизнь – марнувати (марнотратити) життя; прогулювати (сниж. проциндрювати) життя;
прожить всю жизнь – вік звікувати; провікувати; збути (зжити) вік;
прожить девичью жизнь – відбути дівочий вік (дівоцтво); віддівувати;
радости жизни – життьові розко́ші;
рисковать жизнью – важити (ризикувати) життям;
скверная жизнь – погане (ледаче, згруб. собаче) життя;
скитальческая жизнь – бурлацьке (блукацьке, мандрівне) життя; мандри;
средства к жизни – засоби до життя (існування);
счастливая жизнь – щасливе життя; (образн.) заквітчаний (уквітчаний) вік;
тяжёлая жизнь – важке життя; (образн.) бідування;
уйти из жизни – піти з життя;
укоротить жизнь кому – укоротити (змалити, умалити) віку кому;
уклад, строй жизни – лад;
устроить весёлую жизнь кому – влаштувати веселе життя кому;
хватает, не хватает на жизнь – вистачає, не вистачає на прожиток;
ход жизни – триб життя.
[Чи для того ж нам Бог дав живоття? (І.Нечуй-Левицький). Ох, Боже, Боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (М.Коцюбинський). Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (І.Нечуй-Левицький). За всенький час мого житів’я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (А.Кримський). Тихий, спокійний прожиток (І.Франко). Добра жилба, коли кварки нема (Номис). Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (І.Нечуй-Левицький). Трудно думи всі разом сплодити (Руданський). З ким дожить? Добити віку вікового? (Т.Шевченко). Ірина знала вже, що батьки її бідніють… хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють (М.Коцюбинський). І турка ряст топтать пустив (І.Котляревський). Але ж там було небезпечно! Я не міг важити вашим життям (Ю.Яновський). Шануй здоров’ячко! Бо не шанувавши, сама змалиш собі віку… (М.Вовчок). Оце тобі наука, не ходи надвір без дрюка – свиня звалить і віку умалить (Номис). Я зроду-звіку не оженюся (І.Нечуй-Левицький). Ще за живоття батькового (Б.Грінченко). Я вам за живота (життя) добро своє оддаю (В.Самійленко). Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г.Барвінок). У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Б.Грінченко). Зав’язала собі світ за тим ледащом (М.Коцюбинський). Це все діялося ще за батькового живота. Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Йому три дні до віку зосталося. Сором в пітьмі духа вік ізвікувати (АС). Життя — це суцільна мука, але треба його любити (О.Ульяненко). Не так уже й багато мені стрічалося людей, котрі мають мужність жити свої власне життя. Своє — а не те, яке попід руку трапилося (О.Забужко). Жінка твого життя та, хто повертає тобі твоє життя. Твоє власне, таке, яким воно мало б бути — якби ти, мудило, його не просрав (О.Забужко). Життя — вода: крізь пальці протікає, щоб напоїти траурну ріллю (Іван Низовий). Життя — взагалі мило. Спочатку запашне, «Полуничне», а потім — жалюгідний обмилок сподівань, утрачених можливостей, надій, сил, розуму, здорового глузду, пам’яті. Потім залишається тільки піна, мильні бульбашки… (І.Роздобудько). Виїхати в Росію — це така ж спокуса, як накласти на себе руки (В.Рафєєнко). Не було ранку, щоб Папуга Лерріт, прокинувшись, не побачив за вікном річку й не подумав би, який чудесний триб життя він провадить (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Хто не цінує життя, той його не заслуговує (Леонардо да Вінчі). Життя — надто серйозна штука, щоб говорити про неї серйозно (О.Вайлд). Людина повинна вбирати барви життя, але не тримати в пам’яті його подробиці (О.Вайлд). Життя, навіть найважче, – це найкращий скарб у світі. Вірність обов’язку — другий скарб, який робить життя щасливим і дає душі сили не зраджувати своїх ідеалів. Третя річ, яку я пізнав, полягає в тому, що жорстокість, ненависть і несправедливість не можуть і ніколи не зуміють створити нічого вічного ні в інтелектуальному, ні в моральному, ні в матеріальному сенсах (Пітірім Сорокін). Кожна людина дістає від життя те, що вона хоче. Але не кожен після цього радий (Клайв Льюїс). Життя відбирає у людей надто багато часу (С.Є.Лєц). 1. Життя — це хвороба, що передається статтєвим шляхом. 2. Життя дається людині лише один раз, і то у багатьох випадках — випадково. 3. Таке життя: вчора було зарано, завтра буде запізно, а сьогодні — нема коли. 4. Життя — це боротьба!: до обіду — з голодом, після обіду — зі сном. 5. Життя надто коротке, щоб витрачати його на здоровий спосіб життя. 6. Коли життя екзаменує, першими здають нерви. 7. Життя дається один раз, а вдається ще рідше. 8. Життя — це рух: одні ворушать звивинами, інші ляскають вухами. 9. Не всяке життя закінчується смертю; інколи воно закінчується весіллям… 10. — Ви єврей по матері, чи по батькові? — Я єврей по життю!]. Обговорення статті
Зачистка – (действие) зачи́щення, зачища́ння, зачи́щування,(последствие) пі́дчистка, за́чист, за́чистка:
зачистка инструментом – зачи́щення (зачища́ння) інструме́нтом;
зачистка помещения – пі́дчистка примі́щення (поме́шкання); (воен.) зачистка территории – за́чистка території;
проводить зачистку чего – зачища́ти що, прово́дити за́чист. Обговорення статті
Кремировать – спалювати (тіло померлого), проводити кремацію. Обговорення статті
Оздоровительный – оздоровчий:
оздоровительная физкультура – оздоровча фізкультура;
оздоровительный массаж – оздоровчий масаж.
[До директора танцювального ансамблю звертається чоловік: — Я досвідчений масажист і готовий усього за 1000 евро в місяць щоденно проводити оздоровчий масаж вашим балеринам. — Згоден. Якщо ця сума при вас, можете починати негайно].
Обговорення статті
Работа – робота, праця, (утомительный ещё) труд, (служба) служба, (занятие) заняття, (дело) діло; (продукт деятельности) праця, робота, (произведение, ещё) твір, витвір; (готовая продукция, ещё) виріб:
бесплатная работа – непла́тна пра́ця, даромщи́на;
брать, взять в работу кого (разг.) – брати, узяти в роботу кого;
браться, взяться (приниматься, приняться) за работу – братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці);
вести работу – працювати (робити); провадити роботу; (иногда тавтол.) робити роботу;
вести работу по усовершенствованию чего – вдосконалювати що, здійснювати (проводити) вдосконалення чого, провадити роботу щодо вдосконалення чого;
взваливать работу – накидати працю, роботу;
взрывная работа – висадна робота;
взяться за работу – стати до роботи, взятися до роботи;
в работе рассматривается что – в роботі розглядається що;
всегда работа у кого, не выходит из работы кто – завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому;
далась мне эта работа! – увірилась мені ця праця!;
делающий мелкую работу – дрібнороб;
заниматься работой – працювати, робити що;
избегать работы – ухилятися від праці;
исполнить (окончить) работу – відбути працю; довести що до зробу;
кустарная работа – доморобна праця;
медленная (слишком) работа – моняння;
много работы какой-либо – багато роботи; завізно;
научно-исследовательская работа – науково-дослідча праця (науково-дослідна праця);
отвлекать от работы – відривати від роботи, праці;
отчитываться в работе – звітуватись за працю; давати звіт про працю;
печатные работы – друковані праці;
по работе и плата – яка робота, така й плата (Пр.); хто робить — голий не ходить (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр); як собаку годують, так він і гавка (Пр.);
поручать кому работу – доручати кому справу, працю;
прекратить работу – припинити, покинути працю, роботу;
приниматься, приняться за работу – братися, ставати до роботи, до праці, до справи, взятися, стати до праці;
принудительные работы – примусова праця;
приступать к работе – ставати до роботи;
работа внешних сил – робота зовнішніх сил;
работа гужем – тяглова робота;
работа денежку копит, а хмель денежку топит – карти й пиття не доводять до пуття (Пр.); ходив би в злоті, якби не дірка в роті (Пр.); заробив кревно та й пропив певно (Пр.);
работа деформации пластической – робота здеформування пластичного;
работа деформации удельная – робота здеформування питома;
работа затраченная – робота затрачена;
работа исполнена до конца – роботу доведено до зробу;
работа к спеху – негайна робота;
работа не волк, в лес не убежит – робота не ведмідь, у ліс не втече (Пр.); гуляй, тату, завтра свято (Пр.); сиди, Векло, ще не смеркло (Пр.); ще далеко Ілля, ще напряду я (Пр.); сиди, Тетяно, бо ще рано (Пр.);
работа Пенелопы – Пенелопина праця (робота);
работа по совместительству – сумісна робота, робота за сумісництвом;
работа разрушения – робота руйнування;
работа по составлению словаря – робота (праця) коло складання (над складанням) словника;
работа по хозяйству – робота (праця) в господарстві;
сверхурочная работа – надурочна праця, робота; перероб;
сегодняшней работы на завтра не откладывай – що маєш робити – роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий (Пр.); одклад не йде на лад (Пр.); краще тепер, як у четвер (Пр.); з одкладу не буде ладу (Пр.);
Сизифов труд (сизифова работа) – Сізіфова (Сизифова) робота (праця);
следить за работой – пильнувати роботи, праці; стежити за роботою, працею;
совместная работа – спільна праця (робота);
срочная работа – негайна, пильна праця;
ставить кого на работу – ставити кого на роботу, до роботи; заставляти діло ким;
топорная работа – незграбна (груба) робота;
робота – аж пальці знати;
упорство в работе – завзятість;
цель настоящей работы – мета цієї роботи (праці).
[Еней з Дідоною возились, Як з оселедцем сірий кіт; Ганяли, бігали, казились, Аж лився деколи і піт. Дідона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… Лихий їх зна, що там робили, Було не видно з-за могили, В льоху ж сиділи тілько вдвох (І.Котляревський). Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу (Н. п.). Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т.Шевченко). Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, та чи то вже Божа воля, чи така нещасна доля, тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату. І поверталися вони з тих пошуканок усе сумніш та смутніш (М.Вовчок). Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис). В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (П.Мирний). На покуті стояли образи у срібних шатах, заквітчані васильками, гвоздиками, безсмертниками; перед образами на срібному ретязьку висіла срібна лампадка. У тому ж таки кутку — стіл столярної роботи; у другому — ліжко, заслане м’яким шовковим коцем; попід стіною невеличкі стульці (П.Мирний). Через неї не можна мені ніде на роботу стати (І.Нечуй-Левицький). Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М.Коцюбинський). Над книжками сиджу я, мов в кліти, Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (І.Франко). Але через кілька день уже зрозумів, як мало талантів, яка невдячна робота шукати перлів у цьому паперовому морі, а через тиждень уже стомився, уже обурювався на смішні претензії нездар писати свої безглузді оповідання і ще безглуздіші вірші. І, зрештою, став такий, як кожен мусить стати, як тюремник стає серед в’язнів — тобто глузував із нікчемних потуг і розповідав знайомим як анекдоти ті дурниці, що інші пишуть (В.Підмогильний).  Я не шукатиму роботи, щодня не зустрічатимуся з Дніпром. Краще поклавши свої долоні — на старий, збитий батьківський стіл, дивитися на домашній натюрморт, тихе життя неговірких долоней (В.Стус). За якісь два місяці — перше побачення. Не з дівчиною, певна річ. З двома У цивільному. Банальний виклик до військкомату (це слово мусите знати, Ваша Мужносте), і годинна розмова в зачиненому зсередини класі цивільної оборони. Суть розмови стара як світ: спокушання. Чи не хотіли б ви, Отто Вільгельмовичу, допомагати нам у нелегкій нашій роботі? (Ю.Андрухович). — Ти собі, чоловіче, губернаторюй чи островуй і пишайся, скільки влізе, а я з дочкою з села ні нога, клянусь спасінням моєї матері! Чесній жінці путь відома — зламай ногу, сиди дома; то у дівки справжня цнота, як за свято їй робота (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хіба ви ще не збагнули, що ми живемо в епоху цілковитого самознищування? Багато чого, що можна було б зробити, ми не робимо, і хтозна-чому. Робота в наш час набула жахливої ваги — вона поглинає все інше через те, що багато людей позбавлені її взагалі (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Робота нічим, по суті, не відрізняється від алкоголю і переслідує ту ж мету: відволіктися, забутися, а головне, сховатися від самого себе (О.Гакслі). Лише наприкінці роботи ми дізнаємося, з чого її треба було починати (Б.Паскаль).  Робота — це головне у житті. Від усіх неприємностей, від усіх бід можна знайти лише один порятунок — у роботі (Е.Гемінґвей). 1. Зібралися лікарі на п’янку. Стоматолог: «У мене вже оскома від цієї дурної роботи!». Офтальмолог: «Я цю роботу бачити вже не можу!». Отоларинголог: «Мені ця робота вже поперек горла стоїть!» Гінеколог: «Ну, думаю, і ми з урологом нічого нового не скажемо.»  2. Робота нікуди не дінеться, а горілку може випити хтось інший. 3. Розмова колег на роботі: — У другій половині дня зовсім нічого не хочеться робити. — А в першій? — А в першій хотілося їсти. 4. Заради грошей люди готові піти на все! Навіть на роботу].
Обговорення статті
Репетировать – проводити репетицію, повторювати. Обговорення статті
Соизмерять, соизмерить – порівнювати, порівняти; зіставляти, зіставити; проводити, провести паралель. Обговорення статті
Сопоставлять, сопоставить – зіставляти, зіставити; порівнювати, порівняти; проводити, провести паралель. Обговорення статті
Чертыхаться – черка́ти, сипати чортами, садити чортами, чортихатися; з чортами на устах, посилати сто сот чортів на спину.
[Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?» (Сл. Гр.). — Тільки ви, пане (він чортихається), не випускайте дорогою отих куцаків… А то як нападуть на мене, то нікому буде вас проводити (Б.Грінченко). Садила чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі Божій (М.Коцюбинський). О-о, о-о-о, — голосила посеред хати Явдоха, посилаючи сто сот чортів на Павлову спину (Григорій Тютюнник). І так він гладко тулив усе те до себе, що селянин тільки чортихався, його теревені слухаючи. Він догадався вже, що пан збожеволів, і, щоб швидше здихатися того дурного патякання, наліг чимдуж на ноги (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тут старий давай репетувати, він лаяв усіх і кожного, хто тільки спадав на думку, а тоді ще вилаяв усіх підряд для певності, щоб уже нікого не пропустити,- навіть тих, кого не знав як і звати, та й пішов собі чортихатися далі (І.Стешенко, перекл. М.Твена). — Колись я чортзна-скільки дурниць наговорив,— гостро мовив він, зводячись на ноги. — Не черкайте. — Вам доведеться до цього призвичаїтись, та й самій теж навчитися черкати. Ви маєте призвичаїтись до всіх моїх поганих звичок. Це буде часткою ціни, яку ви заплатите за те… що я вам подобаюсь і що ви накладете свої милі лапки на мої гроші (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СРА́ВНИВАТЬ 1 ще зіставля́ти, прово́дити парале́ль, оказ. порі́внювати до чого;
сравнивающий 1 що /мн. хто/ порі́внює тощо, зви́клий порі́внювати, ра́ди́й /зго́дний/ порівня́ти, за́йня́тий порі́внянням, прикм. порівня́льний, порі́внювальний, прирі́внювальний, зіста́влювальний, сравнивающийся 1 / сравниваемый 1 1. порі́внюваний, прирі́внюваний, зіста́влюваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Проводить, провести
1) прово́дити, -джу, -диш, провести́, -веду́, -веде́ш;
2) (
обмануть) дури́ти, обдури́ти, -рю́, -риш; -дить в жизнь – перево́дити в життя́.
Провожать, проводить
1) прово́дити, -джу, -диш, провести́, -веду́, -веде́ш;
2) (
в дорогу) виряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, ви́рядити, -джу, -диш, випроваджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, ви́провадити, -джу, -диш.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Проводить, -вести – прово́дити, прове́сти;
• п. (железн. дорогу
) – проклада́ти, прокла́сти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Аналогия
• По аналогии с чем
– за аналогією (з аналогії) до чого; аналогічно до чого; подібно (відповідно) до чого; на подобу до чого.
• Проводить, провести аналогию между чем
– проводити, провести аналогію між чим; зрівнювати, зрівняти (порівнювати, порівняти) що з чим.
• Судить, заключать по аналогии с чем
– судити, робити висновок (висновувати) з аналогії до чого.
Межа
• Межа об межу, межа к меже
– межа в межу; межа з межею; (іноді) обміж.
• Проводить, провести межу
– проводити, провести (класти, покласти, робити, зробити) межу (політич. кордон). [Для трактора межі немає. Пр.]
Нос
• Беда на носу
– біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей, коло порога).
• Вздёрнутый нос у кого
(разг.) – кирпатий (кирпатенький) ніс у кого; кирпатий (кирпатенький) ніс має хто; кирпа в кого; кирпу має хто.
• В нос говорить, петь…
– говорити (балакати), співати… крізь ніс (у ніс); гундосити.
• Водить, проводить, провести за нос кого
(перен. разг.) – водити, проводити за носа (за ніс, за кирпу) кого; водити кого, як кота за ниткою; дурити (морочити) кого.
• Воротить нос от чего
– вернути носа (ніс) від чого; відвертати носа (ніс) від чого.
• Дальше [своего] носа не видеть
(разг.) – не бачити далі від [свого] носа (поза [своїм] носом).
• Дать по носу, щелчка в нос кому
(разг.) – дати по носі кому; ударити по носі кого; дати щигля (носака) кому; дати пинхви (цибульки) [підніс] кому.
• Держать нос по ветру
– тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме); чути (дивитися), відкіль вітер віє.
• Драть, задирать, задрать, поднимать, поднять нос
(перен. разг.) – дерти (задирати, задерти, задрати) носа; підводити, підвести (підіймати, піднімати, підняти) носа; (згруб.) кирпу гнути (дерти, драти, задирати, задерти, задрати); губу копилити, закопилити; починати, почати високо нестися.
• Заложило нос кому
– заклало в носі кому; ніс заліг у кого.
• Зарубить себе на носу что
– закарбувати собі на носі що; зарубати собі на пеньку що; [добре] затямити собі що.
• Зима, весна… конец года на носу
– скоро (незабаром, от-от, над носом, іноді далі, далі-далі) зима (весна…, кінець року); тільки не видно зими (весни…, кінця року); (розм.) зима (весна…, кінець року) на брязку; зима (весна…, кінець року) край воріт.
• Из-под [самого] носа (носу) у кого
– з-під (з-перед) [самого] носа в кого, кому; з-перед кого.
• И носа не показывать, не показать
– і носа не являти, не явити (не появляти, не появити, не потикати, не поткнути).
• Клевать носом
(разг.) – куняти (дрімати); окуні ловити; клювати носом.
• Комар носа (носу) не подточит
– комар носа не підточить; чиста робота; і голки не підсунеш; ніхто не вчепиться; не присікаєшся (не прикопаєшся).
• Крутить, покрутить носом
(разг.) – крутити, покрутити носом.
• Наставить, наклеить, натянуть нос кому
– наставити, приправити носа кому; пошити в дурні кого.
• Не по носу кому что
(разг.) – не для чийого носа що; ще не вмився хто до чого; (зниж.) не для рила нашого Гаврила що.
• Неприятель у него на носу
– ворог коло його носа; ворог уже дивиться [йому] в вічі.
• Не тычь носа (носу) в чужое просо
– не сунь (не пхай, не потикай) носа до чужого проса. Пр.
• Нос к носу; носом к носу
– носом до носа; ніс у ніс.
• Нос не дорос у кого
(шутл.) – ще не доріс (малий ще) хто; (образн.) ще не вмився хто до чого.
• Нос семерым рос, одному достался
– ну й ніс, для празника ріс, а ти в будень носиш. Пр. Ніс так нісяк через Дніпро міст. Пр.
• Нос, что и багра не надо; то носина, словно соборное гасило
– ніс, як за сім гривень сокира. Пр.
• Оставлять, оставить с носом кого
– наставити (приставити) кому носа; пошити кого в дурні; на сухеньке вивести кого; візка кому підвезти.
• Остаться с носом
(разг.) – облизня піймати (спіймати, з’їсти, вхопити).
• Повесить нос
– повісити (похнюпити) ніс (носа); похнюпитися.
• Повесить нос на квинту; опустить нос
(разг.) – повісити (спустити) носа (ніс) на квінту; похнюпити носа; похнюпитися.
• Под носом взошло, а в голове и не посеяно
– під носом насіялося, а в голову й не навіялося. Пр. Під носом зійшло, а в голові й не посіяно. Пр. Під носом косити пора, а в голові й не сіяно. Пр. Уже й борідка виросла, а глузду не винесла. Пр. У бороді гречка цвіте, а в голові ще й не орано (на зяб не орано). Пр. Під носом жнива (ліс), а в голові ще й не орано. Пр.
• Под [самым] носом у кого
(разг.) – під [самим] носом у кого.
• С гулькин нос
(разг.) – у (з) комареву ніжку (з мишачу бідницю); як у комара сала; як у зайця хвоста.
• Смерть на носу
– смерть за плечима.
• С носа (с носу)
(разг.) – від особи; від кожного.
• Совать [свой] нос; соваться с носом (со своим носом) во что, куда
(разг.) – стромляти (устромляти, пхати, тикати, сунути) [свого] носа до чого, куди.
• Ткнуть носом кого во что
(фам.) – ткнути носом кого у що.
• Утереть нос кому
(перен. разг.) – утерти носа кому; (іноді) узяти гору (верх) над ким.
• [Хоть] кровь из носу
(разг.) – [Хоч] кров з носа; хоч з коліна вилупи; будь-що.
• Чуять, почуять носом что
– чути, почути носом що; занюхати що.
Проводить
• Провести лето, зиму
– перебути (провести) літо, зиму; перелітувати, перезимувати.
• Проводить время в балах
– балувати.
• Проводить, провести грань между кем, между чем
– проводити, провести межу (грань) між ким, чим.
Утро
• Доброе утро!; с добрым утром!
– доброго ранку!; добрий ранок!; (у нар. мові найчастіше) добридень!
• На другое утро
– другого ранку.
• Ранним утром
– рано-вранці (уранці-рано); раннього ранку; (фольк.) рано-пораненьку.
• С раннего утра
– з раннього ранку; спозаранку (спозарана, спозарання).
• С утра до вечера
– з (від) ранку (рана) до вечора; з (від) рання до смеркання.
• Утро вечера мудренее
– ранок мудріший від вечора. Пр. Вечір думає, а ранок умає. Пр. Завтра уранці буде видніше. Пр. Ранок покаже. Пр. Година вранці варта двох увечері. Пр. Ніч — порадниця-мати: порадить, що починати (казати). Пр. Ніч-мати дасть пораду. Пр.
• Утро проводить
– ранок проводити; (також розм. фольк.) [ранок] ранкувати. [На калині зозуля… кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Н. п. Де ти, Марусю, де ти, молодая, сей ранок ранкувала? Н. п.]
• Утром и вечером
– уранці й увечері; рано й вечір.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

вести́ 1. ве́сти, прова́дити, прово́дити
2. тягну́ти, ру́хати
проводи́ть, провести́ 1. прово́дити, провести́
2. запрова́джувати, запрова́дити
3. зді́йснювати, здійсни́ти
производи́ть, произвести́ ство́рювати, створи́ти; прово́дити, провести́; виробля́ти, виро́блювати, ви́робити; роби́ти, зроби́ти

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Проводить, -вести
1) (
кого, что, куда) – прово́дити, провести;
2) (
заводить) – запрова́джувати, запрова́дити; п. реформу – запрова́джувати, запрова́дити рефо́рму;
3) (
бухг.) – записувати, записа́ти; п. по балансу – записувати, записа́ти до балянсу; п. по книгам – записувати, записа́ти по книжках; п. по счету – записувати, записа́ти на раху́нок;
4) (
выполнять) – прова́дити, робити, зробити; п. кампанию – прова́дити (робити) кампа́нію; п. ревизию – прова́дити (робити) реві́зію;
5) (
время) – перебува́ти, перебу́ти; -водить отпуск – використо́вувати відпу́стку.
Продолжать
1) (
п. что-либо делать) – робити що да́лі, прова́дити що да́лі; п. говорить – говорити (каза́ти) да́лі; продолжайте говорить – кажі́ть да́лі; продолжайте заниматься своим делом – працюйте да́лі, робі́ть да́лі своє́ ді́ло; продолжайте работать – працюйте да́лі; дебаты будем продолжать на следующем собрании – на насту́пному збо́рі прова́дитимемо деба́ти да́лі (дебатува́тимемо да́лі, бу́демо прово́дити деба́ти да́лі);
2)
продолжать, -лжить (удлинять, удлинить) – см. Продлять, -лить.
Счет
1) (
подсчитывание) – лічба́, рахува́ня; (число) – лік (-ку); -том – ліком, лічма́, за лі́ком; без -та – не лічивши, без лічби; (несчетно), бе́зліч, без лі́ку; в окончательном счете мы… – а) остато́чно підрахо́вуючи, підрахува́вши, ми…; б) (в конце концов) – кіне́ць-кінце́м ми…; в счет чего – на раху́нок чого́; круглым счетом – загало́м беручи; -том выдавать – лічма́, лі́ком, за лі́ком видава́ти; ошибиться в -те – помилитися в лічбі́, лічивши помилитися; по -ту первый, второй и т. д. – число́м пе́рший, дру́гий і т. ін.; по -ту принимать, сдавать – прийма́ти, здава́ти лічбо́ю, під лік; принимать без -та – бра́ти не лічивши (не лі́чачи);
2) (
бухгалт.) – раху́нок (-ку); с. вводный – упрові́дний раху́нок; с. внебалансовый – раху́нок небалянсо́ваний (небалянсовий); с. забалансовый – раху́нок поза балянсом, позабалянсовий раху́нок; с. заграфный – раху́нок позагра́фний; с. лицевой – іменний раху́нок; с. личный – особо́вий раху́нок; с. открытый – відкритий раху́нок; с. парный – двійковий (Н) раху́нок; с. переходной – перехідний раху́нок; с. покупной – раху́нок купі́влі, купіве́льний раху́нок; с. примерный – примі́рний раху́нок; с. ровный – кру́глий раху́нок; с. специальный текущий – спеціяльний пото́чний раху́нок; с. текущий – пото́чний раху́нок; с. частный – окре́мий раху́нок; ава́нс в счет зарплаты – ава́нс на раху́нок, з раху́нку зарпла́ти; брать в счет работы – на відробі́ток; в счет будущих платежей – у платі́ж нада́лі; в ваш счет – на ваш раху́нок; в счет чего – раху́нком чого́; держать счет – ма́ти під раху́нком; заключать счет – закі́нчувати раху́нок; заплатить по -ту – оплатити раху́нок; значиться в счете – бу́ти на раху́нку; не в счет жалованья – поза платне́ю; открывать счет – відкрива́ти (почина́ти) раху́нок; относить за чей счет – прикида́ти кому́ на раху́нок, залічити на чий раху́нок; подведение счетов – підрахо́вування, підрахува́ння; по -ту получать – оде́ржувати на раху́нок, згі́дно з раху́нком; по -ту проводить – прово́дити, провести раху́нком; поставить в счет – залічити, записа́ти в раху́нок; сводить -та – зво́дити раху́нки; сводить -ты с нем – рахува́тися, порахува́тися, квитува́тися, поквитува́тися з ким, облічитися з ким; сложить со -тов – списа́ти з рахунків; уплатить счет (по счету) – оплатити раху́нок; ускользнуть от -та – не ввійти до раху́нку;
3) (
иждивение, средства) – кошт (-ту); за счет кого, на счет чего – ко́штом чиї́м; на казенный счет – ко́штом держа́ви, держа́вним ко́штом; на свой счет – свої́м ко́штом, на свої́ гро́ші; принимать на свой счет – взяти на свій кошт, взяти (ко́шти) на се́бе;
4) (
за счет в выражениях): пополнить кадр за счет резервов – попо́внити кадр з резе́рву; увеличить кадр за счет уменьшения резервов – побі́льшити кадр, зменшивши резе́рв; увеличение сети на окраинах идет за счет центра – сі́тка на око́лицях поширюється за́мість це́нтру;
5) (
на счет, в выражении) «на счет чего» – про що, за що; на счет срока – про те́рмін.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

прово́дити, -во́джу, -во́диш; прово́дь, -во́дьте; див. прове́сти́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Припро́шувати, -шую, -єш, сов. в. припроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Рудч. Ск. II. 163. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Грин. III. 504. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх. Кв. І. 52.
Провести́, -ся. См. Проводити, -ся.
Прово́дити, -джу, -диш, сов. в. провести́, -веду́, -де́ш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися. Нп.
Провожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = Проводити. Провожала сина мати. Шевч. 32.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

поля́рниця, поля́рниць; ч. поля́рник
1. дослідниця полярних зон, учасниця полярної експедиції, зимівниця полярної станції. [Керівник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий прокоментував роботу жінок на станції «Вернадський» і заявив, що полярниці стикаються з побутовою дискримінацією від чоловіків, тому на станції планують проводити просвітницьку роботу з гендерної рівності. (Суспільне: Новини, 18.05.2020). Однією з причин, чому жінок неофіційно не допускали до зимівель, була історія про те, що нібито там завагітніла полярниця і її довелося екстрено евакуйовувати за немалі кошти. (bbc.com, 07.03.2018). – Слава українським полярникам та полярницям! – галасує молодик, розмахуючи великою не відкоркованою пляшкою вина. (Олексій Кацай «Ефект соняшника», 2005).]
2. перен. та, якій бракує світла. [Тома почувалася полярницею, якій будь-що необхідно дочекатися сходу світила, яке принесе нове життя <…> (Олег Криштопа «Жах на вулиці в’язнів», 2015).]
див.: зимі́вниця
Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 109.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Аккомпанеме́нтъ, аккомпани́ровать = про́від, супро́від, приграва́ння, прово́дити, приграва́ти.
Борозди́ть = 1. борозни́ти, скоро́дити, ра́лити, роз’орювати. 2. дря́пати, роздира́ти, черка́ти, рисува́ти (прово́дити риси). — Там мабуть гвіздок в полозї дряпає. — Чую, щось черкає, аж то гвіздок. — Блискавка роздирала хмари. — Армата начаша обоз лядський рисувати. Л. В.
Выва́живать = 1. виво́дити, прово́дити. 2. виво́зити, зво́зити. 3. вива́жувати (провіряти вагу).
Преподава́ть, препода́ть = учи́ти, науча́ти, виклада́ти, прово́дити, научи́ти. — Науку по тих школах проводять чужою мовою. Кн.
Препровожда́ть, препрове́сть = прово́дити, провести́ (час), перебу́ти.
Прова́живать = 1. води́ти, прово́дити. 2. прово́зити.
Проводи́ть, провести́, прове́сть = 1. прово́дити, провести́. — П. въ, доро́гу = виряжа́ти, ви́рядити. — Виряжала мати дочку в чужу стороночку. н. п. — П. вре́мя = продля́ти, прога́яти. — П. день = переднюва́ти (С. Л.). — П. лѣ́то = літува́ти, пролїтува́ти, ви́лїтувати. — П. недѣ́лю = перетижнюва́ти (С. Л.). — П. жизнь = звікува́ти. — Проводи́ть ста́рость = старува́ти. — П. вре́мя на стражѣ = прокалаву́рити, провартува́ти. — П. вре́мя пра́здно = прогуля́ти, згуля́ти, змарнувати, провакува́ти. — П. бо́розду чере́зъ доро́гу, по́ле = перера́лити. — П. ме́жу вокру́гъ = обме́жити. 2. дури́ти, зво́дити, одури́ти, звести́, окуля́ри вте́рти, у ду́рнї поши́ти, в шо́ри убра́ти і т. д. д. Обма́нывать.
Провожа́ть, проводи́ть = 1. прово́дити, провести́. — Проведи мене від собак. 2. провожа́ти, виряжа́ти, ви́рядити, не ласкаво — випрова́жувати, ви́проводити. — Мати сина в доріженьку слїзно провожала. н. п. — Виряжала мати дочку в чужу стороночку. н. п.
Прокла́дывать, прокла́сть, проложи́ть = 1. переклада́ти, перекла́сти. — Треба перекласти посуду соломою. 2. проклада́ти, прово́дити, прокла́сти, провести́. — Провели дорогу. — Проложи́ть худу́ю сла́ву = пустити погові́р.
Промина́ть, промя́ть = 1. протира́ти, проте́рти, протїпати (напр. льон, коноплю), промня́ти, умня́ти (на пр. глину). 2. прово́ди́ти, ви́водити, провести́, проїзди́ти, проїздити (на пр. коня).

Запропонуйте свій переклад