Знайдено 50 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
II. Коси́ть –
1) (линию) криви́ти, коси́ти, ско́шувати, на косяка́ (навкоси́, нав(с)кі́с) кла́сти (прово́дити, ве́сти, роби́ти) що. • -си́ть лицо, губы, рот – криви́ти лице́, гу́би, ро́та. • -си́ть глазами – ко́сим бу́ти, ско́шувати о́чі, зи́зом диви́тися. • Он -сит – він ко́сий (косоо́кий); 2) (ср. зал.) криви́ти, -ся, на косяка́, навкоси́ йти, піти́, (о глазах) коси́ти; срвн. II. Коси́ться. [Опуска́лися й лука́во коси́ли о́чі (Ніков.)]. • Его -си́т (безл.) – його́ зво́дить, ко́рчить, судо́мить, су́дить. • Отсюда начало -си́ть – ві́дси пішло́ на косяка́. |
Межа́ –
1) (граница, рубеж) межа́, грань (-ни), грани́ця, край (р. кра́ю); (политическая) кордо́н (-ну); 2) (между владениями, полями) межа́, грань, грани́ця, (межник: узкий – вдоль нивы) обм[н]і́жок (-жка), (широкий – для проезда между двумя полосами пашен) су́голов (-ва), су́головок (-вка, м. р.), су́(го)ловка (-ки, ж. р.). [На по́лі пшени́ченька через ме́жу похиля́ється (Пісня). Са́ме на гра́ні росте́ дуб (Лебединщ.). Град у всім селі́ збив по́ле і при його́ грани́ці став (Франко). Іду́ я обмі́жком, – шумля́ть колоска́ми лани́ (Грінч.). Па́рубок поверну́в ме́жами та су́головками (Н.-Лев.). Тре́ба переора́ти су́(го)ловку, щоб не ї́здили (Брацл.)]. • Межа́-об-межу – межа́ в ме́жу. [Як брат з бра́том рука́ в ру́ку, межа́ в ме́жу, у двох тіла́х оди́н дух (Франко)]. • Проводить, провести -жу́ – прово́дити, прове́сти́, кла́сти, покла́сти, роби́ти, зроби́ти межу́, (политич.) кордо́н (по)між чим. |
Непутё́вый – непу́тній, непутя́щий, леда́чий, (беспутный) безпу́тній. [Що-ж він, кого́ чужо́го взя́вся прово́дити, кого́ непу́тнього? (Мирний). Неха́й, ка́жуть, ги́не леда́ча дити́на, коли́ не зумі́ла себе́ шанува́ть (Шевч.). Тако́му молодо́му, як ти, воно́ не приста́ло-б те роби́ти, що дру́гі безпу́тні заво́дять Мирний)]. • -вая женщина – непутя́ща жі́нка; см. ещё Потаску́ха. • -вый человек – непутя́ща люди́на, безпу́тник, гультя́й (-тяя́); см. ещё Беспу́тник. |
Препровожда́ть, -води́ть –
1) кого куда – при[від]прова́джувати, при[від]прова́дити, (о мн.) попри[повід]прова́джувати кого́ куди́. [Виго́вський ви́правив до Полта́ви полк, щоб Пушкаря́ взя́ти і до його́ припрова́дити (Куліш)]. • -дить бродягу на место жительства – відпрова́дити волоцю́гу на мі́сце пробува́ння; 2) что (деньги, бумаги) – пересила́ти, пересла́ти, надсила́ти, надісла́ти що кому́ (гро́ші, папе́ри). [Пересла́ти (надісла́ти) проха́ння, кому́ нале́жить (по принадлежности)]. • При сем -да́ю – при цьо́му надсила́ю; 3) -да́ть, -води́ть или препрове́сть время чем, в чём – прово́дити, прове́сти час у чо́му; см. Проводи́ть. • -жда́ть время в трудах, забавах – зво́дити час у пра́ці (у робо́ті), на пра́цю, в розва́гах (на розва́ги). Препровождё́нный – 1) при[від]прова́джений; 2) пере́сланий, наді́сланий; 3) (о времени) ужи́тий, проведе́ний. -ться – 1) при[від]прова́джуватися, бу́ти при[від]прова́дженим; 2) пересила́тися, бу́ти пере́сланим, надсила́тися, бу́ти наді́сланим; 3) ужива́тися, бу́ти вжи́тим, прово́дитися, бу́ти прове́деним, зво́дитися, бу́ти зве́деним. |
II. Прова́живать, проводи́ть –
1) (сопровождать), см. Провожа́ть, проводи́ть; 2) (водить) води́ти (на прохі́дку), прово́джувати, прово́дити, прове́сти, поводи́ти кого́. Дети -живаются – діте́й во́дять на прохі́дку. |
II. Проводи́ть, провести́ или прове́сть –
1) кого куда, к кому, через что – прово́дити, прове́сти́ кого́ до ко́го, від ко́го (напр. від соба́к), (перевесть) перево́дити, переве́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити кого́ через що, чим; (дело) прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти (спра́ву де, через що); (судно) ве́сти́, переве́сти́, проводи́ти, прове́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити (судно́). [Прові́в його́ через ха́ту. Прові́в повста́нців яра́ми в село́. Перепрова́див їх через кордо́н, через го́ри. Прове́сти (переве́сти) спра́ву в комі́сії, через комі́сію. Я веду́ цього́ ду́ба через поро́ги (Катериносл.). Ло́цман, що прово́дить байдаки́ (Грінч.)]. • Пленных -вели́ в лагерь – полоне́них спрова́дили до та́бору. • -ди́те меня к секретарю – проведі́ть (заведі́ть) мене́ до секретаря́; 2) что – (черту) прово́дити, прове́сти́ (ри́су), (дорогу) проклада́ти, прокла́сти доро́гу (ко́лію) (см. Прокла́дывать); (воду, электричество и т. п.) прово́дити, прове́сти́ (во́ду, еле́ктрику і т. п.); (тепло, звук) прово́дити, прове́сти́, перепуска́ти, перепу́стити (тепло́, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти́ що (вибо́ри, за́ходи); (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що. [Переве́сти в окру́зі вибо́ри до сільра́д. Радя́нська вла́да перевела́ по́вне соція́льне забезпе́чення всіх трудя́щих (Азб. Ком.)]. • -ди́ть, -сти́ в жизнь что-л. – прово́дити, прове́сти́ в життя́, заво́дити, заве́сти́ в життя́, (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що в життя́, справди́ти що. • -ди́ть роль – прово́дити, прове́сти́ ро́лю чию́, кого́. • -вести собрание, заседание, урок – прове́сти́, засі́дання, збо́ри, ле́кцію. • -ди́ть мысль, идеи – прово́дити ду́мку, іде́ї. • -вести́ телефон, телеграф – прове́сти́ телефо́н, телегра́ф. • -ди́ть границу – кла́сти, покла́сти, прово́дити, прове́сти́ межу́, (политич.) кордо́н. • -води́ть, -вести́ межу вокруг чего – обмежо́вувати и обме́жувати, обмежува́ти и обме́жити що. • -вести́ канал – прово́дити, прове́сти́ кана́л; 3) (дотрагиваться) прово́дити, прове́сти́, (поводить) пово́дити, пове́сти́ чим по чо́му, (с целью убедиться в чём-л.) гляді́ти, погляді́ти, (гал.) смотри́ти, посмотри́ти чим (напр. руко́ю, доло́нею) по чо́му. [Вона́ провела́ рукою по чолі́ (Л. Укр.). Руко́ю пово́дить по ло́бові (Квітка). Посмотри́в доло́нею по го́лих гру́дях (Стеф.)]; 4) (время) ба́вити, проба́вити (час), ба́витися, проба́витися, прово́дити, прове́сти́ (час); (прожить, пробыть) перебува́ти, перебу́ти, пробува́ти, пробу́ти (час). [Неспокі́йну ніч перебуло́ місте́чко перед свя́том (Коцюб.). Немину́че тре́ба перебу́ти лі́то де на селі́ (Кониськ.). Скі́льки ча́су ви перебу́ли в доро́зі?]. • Как -дите время? – як прово́дите, ба́вите час? як мина́є вам час? • Вечер -ли мы весело – ве́чір перебули́ ми ве́село. • В гостях -ли время приятно – в гостя́х час звели́ га́рно. • Где вы -ли праздники? – де ви перебу́ли свя́та? • Я -вё́л день в библиотеке – я перебу́в день у бібліоте́ці (книгозбі́рні). • Больной -вё́л ночь покойно – хво́рий перебу́в ніч до́бре, ніч хво́рому до́бре мину́ла. • -ди́ть время в чём – прово́дити, прове́сти́ час у чому́, ужива́ти, ужи́ти час на що. • -ди́ть время в трудах – прово́дити час за пра́цею. • -ди́ть время в пьянстве, в кабаке – перево́дити час на пия́тику, виси́джувати, (образно) днюва́ти й ночува́ти в шинку́ (в ко́рчмі). • Он -дит все дни на улице, на реке – він увесьде́нечки на ву́лиці, на рі́чці (перебува́є). • -ди́ть, -сти́ время непродуктивно – марнува́ти, змарнува́ти час, перево́дити, переве́сти́ час ма́рно. • -вести́ лето, зиму – перебу́ти лі́то, зи́му, перелі́тувати, перезимува́ти де. • -ди́ть праздник – святкува́ти, відсвяткува́ти, пересвяткува́ти, (святки, сопряжённые с ритуалом) спрова́джувати, опрова́[о]ди́ти свя́то. [Опрова́дили свя́то як годи́ться]. • -ди́ть время с кем – прово́дити час з ким; ба́витися з ким. • -ди́ть время в балах – балюва́ти; в праздности – святкува́ти, гуля́ти, згуля́ти, ледарюва́ти; си́дні справля́ти, виле́жуватися, (насм.) бімбува́ти. [І часи́ночки не згуля́є; усе́ в робо́ті (М. Грінч.). Вони́ святкува́ти лю́блять, а робо́та сама́ нія́к не хо́че роби́тися. Бімбу́є, як жид у ша́баш (Київщ.)]; 5) кого – (обманывать) підво́дити, підве́сти́ (подвести), зво́дити, зве́сти́, о(б)ду́рювати, о(б)дури́ти, ошу́кувати, ошука́ти, (хитростью) схитри́ти, охитрува́ти кого́; см. Обма́нывать; (водить, длить время) води́ти, волово́дити кого́. [Пропади́ ти лу́чче сам, що нас усі́х підві́в (Рудч.). Він стари́й як світ, його́ не зведе́ш (Коцюб.). Та мене́ то не схитри́ти: зна́ю, чого́ хо́че (Рудан.). О, що-ж роби́ти, щоб і смерть саму́ перемогти́, і до́лю одури́ти (Самійл.)]. • Суд -ди́л его с год, да ничего не сделал – суд води́в (волово́див) його́ з рік, та нічо́го не зроби́в. • Этого не -дё́шь – цьо́го не зведе́ш, не о(б)дури́ш, не підду́риш и т. д. В другой раз меня не -ду́т – удру́ге ме́не не ошука́ють, не обду́рять, не підма́нять. Проведё́нный – 1) прове́дений, переве́дений, перепрова́джений через що, до ко́го; 2) прове́дений, прокла́дений; переве́дений; 3) (о времени) прове́дений, перебу́тий, пробу́тий, ужи́тий на що, (непродуктивно) змарно́ваний, (в праздности) згу́ляний; (о празднике, торжестве) відсвятко́ваний, пересвятко́ваний, опрова́джений. [Де́в’ять мі́сяців, пробу́тих у тюрмі́, були́ для ме́не торту́рою (Франко)]; 4) (обманутый) підве́дений, зве́дений, обду́рений, підду́рений, ошу́каний, охитро́ваний. |
Провожа́ть, проводи́ть –
1) прово́дити и проводжа́ти, прове́сти́, опроводжа́ти, опроводи́ти, випроводжа́ти, ви́проводити, (отвести) відпрова́джувати, відпрова́дити, (обычно немного) надво́дити, надве́сти́, підво́дити, підве́сти́ кого́ куди́. [Лука́ш прові́в мене́ за ца́рину (М. Вовч.). Ой, хто мене́ молоду́ю проведе́ додо́му? (Пісня). Нагоду́є, на доро́гу дасть і ви́проводить за село́ (Квітка). Я вас опроводжу́ аж додо́му (Квітка). Відпрова́дьте мене́ ту́ди го́рами (Франко). Надвела́ тро́хи ву́лицею (Л. Укр.). Я вас надведу́ аж додо́му (Крим.). Пі́демо, підведу́ тя (тебя) за село́ (Франко)]. • Я -ди́л его в город – я прові́в (надві́в) його́ до мі́ста. • -жа́ть взглядом – прово́дити по́глядом, очи́ма кого́; 2) (из дому; со двора) виряджа́ти, ви́рядити, випроводжа́ти и випрова́джувати, ви́проводити, проводжа́ти (спроводжа́ти) и прово́дити, прове́сти́ кого́. [Виряджа́ла в світ мене́ ма́тінка (Рудан.). Її́ в доро́гу виряджа́ли сестри́ці, по́други й брати́ (Самійл.). Спроводжа́ла ма́ти до́ньку в чужу́ стороно́ньку (Пісня). Проводжа́ла си́на ма́ти (Шевч.). Провела́ я сино́чка сво́го у ві́йсько]. • Мать -ди́ла сына на войну – ма́ти ви́рядила си́на на війну́. |
Прогу́ливать, прогуля́ть –
1) (известн. время) прогу́лювати, прогуля́ти, бен(ь)кетува́ти; пробен(ь)кетува́ти (яки́йсь час); (проходить) прогуля́ти, проходи́ти яки́йсь час. [Прогу́лює но́чі. Прогуля́в (пробенкетува́в) уве́сь день. Прогуля́в (проходи́в) годи́ну]; 2) (урок, время и пр.) прогу́лювати, прогуля́ти, згуля́ти (ле́кцію, час). [Бага́то часу́ прогуля́в. Уве́сь день ро́бить і часи́ночки не згуля́є]; 3) (деньги) прогу́лювати, прогуля́ти, пробен(ь)кетува́ти, ви́гуляти що (гро́ші). [Сто черві́нців прогуля́в (Чуб.). Що було́ та́то замозолю́є – те вона́ пробенькету́є (Кониськ.)]; 4) кого – вести́, повести́ кого́ на прогуля́ння (на прогуля́нку, на про́хідку). • -ля́й детей – поведи́ діте́й на прогуля́ння. • -гу́ливать лошадей – прово́дити ко́ні. • Прогу́лянный – прогу́ляний, пробен(ь)кето́ваний; прогу́ляний, згу́ляний. |
II. Прокла́дывать, -ложи́ть – проклада́ти, прокла́сти, прово́дити, прове́сти́; торува́ти, уторува́ти срв. Пролага́ть, -вать дорогу к чему-н. – проклада́ти, торува́ти, промо́щувати доро́гу, шлях до чо́го. [Ново́му хи́сту тору́є шлях широ́кий (Л. Укр.). Промо́щує доро́гу буду́щині (М. Павлик)]. • -жи́ть себе дорогу – прокла́сти собі́ доро́гу, срв. Проби́ть (дорогу). • -жи́ть новую улицу – прокла́сти, прорі́зати нову́ ву́лицю. • -жи́ть худую славу – пусти́ти погові́р. • -вать, -жи́ть курс корабля (на карте) – визнача́ти, ви́значити курс корабля́. • Проло́женный – прокла́дений, прове́дений, уторо́ваний, промо́щений. |
Промина́ть, промя́ть –
1) м’я́ти, ум’я́ти; 2) -ть лошадь – води́ти, прово́дити, прове́сти, проганя́ти, прогна́ти, промані́жити коня́. [Що-дня водимо коня, щоб не застоювався (Звин.)]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
СРА́ВНИВАТЬ 1 ще зіставля́ти, прово́дити парале́ль, оказ. порі́внювати до чого; сравнивающий 1 що /мн. хто/ порі́внює тощо, зви́клий порі́внювати, ра́ди́й /зго́дний/ порівня́ти, за́йня́тий порі́внянням, прикм. порівня́льний, порі́внювальний, прирі́внювальний, зіста́влювальний, сравнивающийся 1 / сравниваемый 1 1. порі́внюваний, прирі́внюваний, зіста́влюваний; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Проводить, провести –
1) прово́дити, -джу, -диш, провести́, -веду́, -веде́ш; 2) (обмануть) дури́ти, обдури́ти, -рю́, -риш; -дить в жизнь – перево́дити в життя́. |
Провожать, проводить –
1) прово́дити, -джу, -диш, провести́, -веду́, -веде́ш; 2) (в дорогу) виряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, ви́рядити, -джу, -диш, випроваджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, ви́провадити, -джу, -диш. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Проводить, -вести – прово́дити, прове́сти; • п. (железн. дорогу) – проклада́ти, прокла́сти. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Аналогия
• По аналогии с чем – за аналогією (з аналогії) до чого; аналогічно до чого; подібно (відповідно) до чого; на подобу до чого. • Проводить, провести аналогию между чем – проводити, провести аналогію між чим; зрівнювати, зрівняти (порівнювати, порівняти) що з чим. • Судить, заключать по аналогии с чем – судити, робити висновок (висновувати) з аналогії до чого. |
Межа
• Межа об межу, межа к меже – межа в межу; межа з межею; (іноді) обміж. • Проводить, провести межу – проводити, провести (класти, покласти, робити, зробити) межу (політич. кордон). [Для трактора межі немає. Пр.] |
Нос
• Беда на носу – біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей, коло порога). • Вздёрнутый нос у кого (разг.) – кирпатий (кирпатенький) ніс у кого; кирпатий (кирпатенький) ніс має хто; кирпа в кого; кирпу має хто. • В нос говорить, петь… – говорити (балакати), співати… крізь ніс (у ніс); гундосити. • Водить, проводить, провести за нос кого (перен. разг.) – водити, проводити за носа (за ніс, за кирпу) кого; водити кого, як кота за ниткою; дурити (морочити) кого. • Воротить нос от чего – вернути носа (ніс) від чого; відвертати носа (ніс) від чого. • Дальше [своего] носа не видеть (разг.) – не бачити далі від [свого] носа (поза [своїм] носом). • Дать по носу, щелчка в нос кому (разг.) – дати по носі кому; ударити по носі кого; дати щигля (носака) кому; дати пинхви (цибульки) [підніс] кому. • Держать нос по ветру – тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме); чути (дивитися), відкіль вітер віє. • Драть, задирать, задрать, поднимать, поднять нос (перен. разг.) – дерти (задирати, задерти, задрати) носа; підводити, підвести (підіймати, піднімати, підняти) носа; (згруб.) кирпу гнути (дерти, драти, задирати, задерти, задрати); губу копилити, закопилити; починати, почати високо нестися. • Заложило нос кому – заклало в носі кому; ніс заліг у кого. • Зарубить себе на носу что – закарбувати собі на носі що; зарубати собі на пеньку що; [добре] затямити собі що. • Зима, весна… конец года на носу – скоро (незабаром, от-от, над носом, іноді далі, далі-далі) зима (весна…, кінець року); тільки не видно зими (весни…, кінця року); (розм.) зима (весна…, кінець року) на брязку; зима (весна…, кінець року) край воріт. • Из-под [самого] носа (носу) у кого – з-під (з-перед) [самого] носа в кого, кому; з-перед кого. • И носа не показывать, не показать – і носа не являти, не явити (не появляти, не появити, не потикати, не поткнути). • Клевать носом (разг.) – куняти (дрімати); окуні ловити; клювати носом. • Комар носа (носу) не подточит – комар носа не підточить; чиста робота; і голки не підсунеш; ніхто не вчепиться; не присікаєшся (не прикопаєшся). • Крутить, покрутить носом (разг.) – крутити, покрутити носом. • Наставить, наклеить, натянуть нос кому – наставити, приправити носа кому; пошити в дурні кого. • Не по носу кому что (разг.) – не для чийого носа що; ще не вмився хто до чого; (зниж.) не для рила нашого Гаврила що. • Неприятель у него на носу – ворог коло його носа; ворог уже дивиться [йому] в вічі. • Не тычь носа (носу) в чужое просо – не сунь (не пхай, не потикай) носа до чужого проса. Пр. • Нос к носу; носом к носу – носом до носа; ніс у ніс. • Нос не дорос у кого (шутл.) – ще не доріс (малий ще) хто; (образн.) ще не вмився хто до чого. • Нос семерым рос, одному достался – ну й ніс, для празника ріс, а ти в будень носиш. Пр. Ніс так нісяк через Дніпро міст. Пр. • Нос, что и багра не надо; то носина, словно соборное гасило – ніс, як за сім гривень сокира. Пр. • Оставлять, оставить с носом кого – наставити (приставити) кому носа; пошити кого в дурні; на сухеньке вивести кого; візка кому підвезти. • Остаться с носом (разг.) – облизня піймати (спіймати, з’їсти, вхопити). • Повесить нос – повісити (похнюпити) ніс (носа); похнюпитися. • Повесить нос на квинту; опустить нос (разг.) – повісити (спустити) носа (ніс) на квінту; похнюпити носа; похнюпитися. • Под носом взошло, а в голове и не посеяно – під носом насіялося, а в голову й не навіялося. Пр. Під носом зійшло, а в голові й не посіяно. Пр. Під носом косити пора, а в голові й не сіяно. Пр. Уже й борідка виросла, а глузду не винесла. Пр. У бороді гречка цвіте, а в голові ще й не орано (на зяб не орано). Пр. Під носом жнива (ліс), а в голові ще й не орано. Пр. • Под [самым] носом у кого (разг.) – під [самим] носом у кого. • С гулькин нос (разг.) – у (з) комареву ніжку (з мишачу бідницю); як у комара сала; як у зайця хвоста. • Смерть на носу – смерть за плечима. • С носа (с носу) (разг.) – від особи; від кожного. • Совать [свой] нос; соваться с носом (со своим носом) во что, куда (разг.) – стромляти (устромляти, пхати, тикати, сунути) [свого] носа до чого, куди. • Ткнуть носом кого во что (фам.) – ткнути носом кого у що. • Утереть нос кому (перен. разг.) – утерти носа кому; (іноді) узяти гору (верх) над ким. • [Хоть] кровь из носу (разг.) – [Хоч] кров з носа; хоч з коліна вилупи; будь-що. • Чуять, почуять носом что – чути, почути носом що; занюхати що. |
Проводить
• Провести лето, зиму – перебути (провести) літо, зиму; перелітувати, перезимувати. • Проводить время в балах – балувати. • Проводить, провести грань между кем, между чем – проводити, провести межу (грань) між ким, чим. |
Утро
• Доброе утро!; с добрым утром! – доброго ранку!; добрий ранок!; (у нар. мові найчастіше) добридень! • На другое утро – другого ранку. • Ранним утром – рано-вранці (уранці-рано); раннього ранку; (фольк.) рано-пораненьку. • С раннего утра – з раннього ранку; спозаранку (спозарана, спозарання). • С утра до вечера – з (від) ранку (рана) до вечора; з (від) рання до смеркання. • Утро вечера мудренее – ранок мудріший від вечора. Пр. Вечір думає, а ранок умає. Пр. Завтра уранці буде видніше. Пр. Ранок покаже. Пр. Година вранці варта двох увечері. Пр. Ніч — порадниця-мати: порадить, що починати (казати). Пр. Ніч-мати дасть пораду. Пр. • Утро проводить – ранок проводити; (також розм. фольк.) [ранок] ранкувати. [На калині зозуля… кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Н. п. Де ти, Марусю, де ти, молодая, сей ранок ранкувала? Н. п.] • Утром и вечером – уранці й увечері; рано й вечір. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
вести́ 1. ве́сти, прова́дити, прово́дити 2. тягну́ти, ру́хати |
проводи́ть, провести́ 1. прово́дити, провести́ 2. запрова́джувати, запрова́дити 3. зді́йснювати, здійсни́ти |
производи́ть, произвести́ ство́рювати, створи́ти; прово́дити, провести́; виробля́ти, виро́блювати, ви́робити; роби́ти, зроби́ти |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Проводить, -вести –
1) (кого, что, куда) – прово́дити, провести; 2) (заводить) – запрова́джувати, запрова́дити; п. реформу – запрова́джувати, запрова́дити рефо́рму; 3) (бухг.) – записувати, записа́ти; п. по балансу – записувати, записа́ти до балянсу; п. по книгам – записувати, записа́ти по книжках; п. по счету – записувати, записа́ти на раху́нок; 4) (выполнять) – прова́дити, робити, зробити; п. кампанию – прова́дити (робити) кампа́нію; п. ревизию – прова́дити (робити) реві́зію; 5) (время) – перебува́ти, перебу́ти; -водить отпуск – використо́вувати відпу́стку. |
Продолжать –
1) (п. что-либо делать) – робити що да́лі, прова́дити що да́лі; п. говорить – говорити (каза́ти) да́лі; продолжайте говорить – кажі́ть да́лі; продолжайте заниматься своим делом – працюйте да́лі, робі́ть да́лі своє́ ді́ло; продолжайте работать – працюйте да́лі; дебаты будем продолжать на следующем собрании – на насту́пному збо́рі прова́дитимемо деба́ти да́лі (дебатува́тимемо да́лі, бу́демо прово́дити деба́ти да́лі); 2) продолжать, -лжить (удлинять, удлинить) – см. Продлять, -лить. |
Счет –
1) (подсчитывание) – лічба́, рахува́ня; (число) – лік (-ку); -том – ліком, лічма́, за лі́ком; без -та – не лічивши, без лічби; (несчетно), бе́зліч, без лі́ку; в окончательном счете мы… – а) остато́чно підрахо́вуючи, підрахува́вши, ми…; б) (в конце концов) – кіне́ць-кінце́м ми…; в счет чего – на раху́нок чого́; круглым счетом – загало́м беручи; -том выдавать – лічма́, лі́ком, за лі́ком видава́ти; ошибиться в -те – помилитися в лічбі́, лічивши помилитися; по -ту первый, второй и т. д. – число́м пе́рший, дру́гий і т. ін.; по -ту принимать, сдавать – прийма́ти, здава́ти лічбо́ю, під лік; принимать без -та – бра́ти не лічивши (не лі́чачи); 2) (бухгалт.) – раху́нок (-ку); с. вводный – упрові́дний раху́нок; с. внебалансовый – раху́нок небалянсо́ваний (небалянсовий); с. забалансовый – раху́нок поза балянсом, позабалянсовий раху́нок; с. заграфный – раху́нок позагра́фний; с. лицевой – іменний раху́нок; с. личный – особо́вий раху́нок; с. открытый – відкритий раху́нок; с. парный – двійковий (Н) раху́нок; с. переходной – перехідний раху́нок; с. покупной – раху́нок купі́влі, купіве́льний раху́нок; с. примерный – примі́рний раху́нок; с. ровный – кру́глий раху́нок; с. специальный текущий – спеціяльний пото́чний раху́нок; с. текущий – пото́чний раху́нок; с. частный – окре́мий раху́нок; ава́нс в счет зарплаты – ава́нс на раху́нок, з раху́нку зарпла́ти; брать в счет работы – на відробі́ток; в счет будущих платежей – у платі́ж нада́лі; в ваш счет – на ваш раху́нок; в счет чего – раху́нком чого́; держать счет – ма́ти під раху́нком; заключать счет – закі́нчувати раху́нок; заплатить по -ту – оплатити раху́нок; значиться в счете – бу́ти на раху́нку; не в счет жалованья – поза платне́ю; открывать счет – відкрива́ти (почина́ти) раху́нок; относить за чей счет – прикида́ти кому́ на раху́нок, залічити на чий раху́нок; подведение счетов – підрахо́вування, підрахува́ння; по -ту получать – оде́ржувати на раху́нок, згі́дно з раху́нком; по -ту проводить – прово́дити, провести раху́нком; поставить в счет – залічити, записа́ти в раху́нок; сводить -та – зво́дити раху́нки; сводить -ты с нем – рахува́тися, порахува́тися, квитува́тися, поквитува́тися з ким, облічитися з ким; сложить со -тов – списа́ти з рахунків; уплатить счет (по счету) – оплатити раху́нок; ускользнуть от -та – не ввійти до раху́нку; 3) (иждивение, средства) – кошт (-ту); за счет кого, на счет чего – ко́штом чиї́м; на казенный счет – ко́штом держа́ви, держа́вним ко́штом; на свой счет – свої́м ко́штом, на свої́ гро́ші; принимать на свой счет – взяти на свій кошт, взяти (ко́шти) на се́бе; 4) (за счет в выражениях): пополнить кадр за счет резервов – попо́внити кадр з резе́рву; увеличить кадр за счет уменьшения резервов – побі́льшити кадр, зменшивши резе́рв; увеличение сети на окраинах идет за счет центра – сі́тка на око́лицях поширюється за́мість це́нтру; 5) (на счет, в выражении) «на счет чего» – про що, за що; на счет срока – про те́рмін. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
прово́дити, -во́джу, -во́диш; прово́дь, -во́дьте; див. прове́сти́ |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Припро́шувати, -шую, -єш, сов. в. припроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Рудч. Ск. II. 163. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Грин. III. 504. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх. Кв. І. 52. |
Провести́, -ся. См. Проводити, -ся. |
Прово́дити, -джу, -диш, сов. в. провести́, -веду́, -де́ш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися. Нп. |
Провожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = Проводити. Провожала сина мати. Шевч. 32. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
поля́рниця, поля́рниць; ч. поля́рник 1. дослідниця полярних зон, учасниця полярної експедиції, зимівниця полярної станції. [Керівник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий прокоментував роботу жінок на станції «Вернадський» і заявив, що полярниці стикаються з побутовою дискримінацією від чоловіків, тому на станції планують проводити просвітницьку роботу з гендерної рівності. (Суспільне: Новини, 18.05.2020). Однією з причин, чому жінок неофіційно не допускали до зимівель, була історія про те, що нібито там завагітніла полярниця і її довелося екстрено евакуйовувати за немалі кошти. (bbc.com, 07.03.2018). – Слава українським полярникам та полярницям! – галасує молодик, розмахуючи великою не відкоркованою пляшкою вина. (Олексій Кацай «Ефект соняшника», 2005).] 2. перен. та, якій бракує світла. [Тома почувалася полярницею, якій будь-що необхідно дочекатися сходу світила, яке принесе нове життя <…> (Олег Криштопа «Жах на вулиці в’язнів», 2015).] див.: зимі́вниця Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 109. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Аккомпанеме́нтъ, аккомпани́ровать = про́від, супро́від, приграва́ння, прово́дити, приграва́ти. |
Борозди́ть = 1. борозни́ти, скоро́дити, ра́лити, роз’орювати. 2. дря́пати, роздира́ти, черка́ти, рисува́ти (прово́дити риси). — Там мабуть гвіздок в полозї дряпає. — Чую, щось черкає, аж то гвіздок. — Блискавка роздирала хмари. — Армата начаша обоз лядський рисувати. Л. В. |
Выва́живать = 1. виво́дити, прово́дити. 2. виво́зити, зво́зити. 3. вива́жувати (провіряти вагу). |
Преподава́ть, препода́ть = учи́ти, науча́ти, виклада́ти, прово́дити, научи́ти. — Науку по тих школах проводять чужою мовою. Кн. |
Препровожда́ть, препрове́сть = прово́дити, провести́ (час), перебу́ти. |
Прова́живать = 1. води́ти, прово́дити. 2. прово́зити. |
Проводи́ть, провести́, прове́сть = 1. прово́дити, провести́. — П. въ, доро́гу = виряжа́ти, ви́рядити. — Виряжала мати дочку в чужу стороночку. н. п. — П. вре́мя = продля́ти, прога́яти. — П. день = переднюва́ти (С. Л.). — П. лѣ́то = літува́ти, пролїтува́ти, ви́лїтувати. — П. недѣ́лю = перетижнюва́ти (С. Л.). — П. жизнь = звікува́ти. — Проводи́ть ста́рость = старува́ти. — П. вре́мя на стражѣ = прокалаву́рити, провартува́ти. — П. вре́мя пра́здно = прогуля́ти, згуля́ти, змарнувати, провакува́ти. — П. бо́розду чере́зъ доро́гу, по́ле = перера́лити. — П. ме́жу вокру́гъ = обме́жити. 2. дури́ти, зво́дити, одури́ти, звести́, окуля́ри вте́рти, у ду́рнї поши́ти, в шо́ри убра́ти і т. д. д. Обма́нывать. |
Провожа́ть, проводи́ть = 1. прово́дити, провести́. — Проведи мене від собак. 2. провожа́ти, виряжа́ти, ви́рядити, не ласкаво — випрова́жувати, ви́проводити. — Мати сина в доріженьку слїзно провожала. н. п. — Виряжала мати дочку в чужу стороночку. н. п. |
Прокла́дывать, прокла́сть, проложи́ть = 1. переклада́ти, перекла́сти. — Треба перекласти посуду соломою. 2. проклада́ти, прово́дити, прокла́сти, провести́. — Провели дорогу. — Проложи́ть худу́ю сла́ву = пустити погові́р. |
Промина́ть, промя́ть = 1. протира́ти, проте́рти, протїпати (напр. льон, коноплю), промня́ти, умня́ти (на пр. глину). 2. прово́ди́ти, ви́водити, провести́, проїзди́ти, проїздити (на пр. коня). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)