Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «противник»
Шукати «противник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Проти́вник, -ница – супроти́вник, -ниця, проти́вник, -ниця, супроти́вець (-вця), спере́чник, -ниця, (в споре) супере́чник, -ниця. [Умі́в ви́шукати дошкульне́ мі́сце у супроти́вника (Єфр.). Ви́дав си́ли й пла́ни проти́вників (Франко). Став небезпе́чним спере́чником царе́ві (Л. Укр.). Влу́чним слівце́м щасти́ло йому́ розбива́ти супере́чників кра́ще, ніж до́казами (Крим.)].
II. Про́тивень –
1) па́ра, рі́вня;
2) см. Проти́вник;
3) геогр. – антипо́д (-ду);
4) спи́сок (-ску), ко́пія; портре́т;
5) супроти́вний ві́тер (-тру);
6) морск. – ю́нгфер (-ра).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Выступающий – що (який) виступає, виступач, (с речью) промовець, (с докладом) доповідач; ви́пнутий, ви́пнений, ви́сунутий, ви́ткнутий, ви́ступлений, витични́й, виступни́й:
• выступающий вперёд – висунутий вперед;
• выступающий живот – випнутий живіт;
• выступающий камень – ви́пнутий (ви́сунутий, ви́ткнутий, витични́й, виступни́й, ви́ступлений) камінь;
• выступающий противником чего – противник (бувши противником) чого, незгодний з чим;
• выступающий сторонником – прихильник, бувши прихильником.
[Йому так обридло своє безсиле тіло, своя худорлявість, випнуті маслаки на обличчі, що він сумував іноді довго й болісно, іноді плакав і проклинав усе на світі вродливе й чудове (В.Підмогильний). До нас вийшов кухар в білому фартусі, високий і худий, з чорними півколами кострубатих брів, з борідкою, що стирчала гострим клином, з прямим кутом випненого на горлі борлаку (Віктор Петров). Причаївшись біля купки дерев, незабаром побачив парокінну з бідонами від молока підводу, на ній незграбився сіровидий, помервлений візник, який мав два пом’яті, що аж підстрибували, капшуки під очима, черевиком виткнутий ніс і мітлами вуса (М.Стельмах). Ніхто не слухає промовця, поки він не помилиться (закон Вайла). Один з головних обов’язків математика, що виступає в ролі радника, полягає в застереженні від надто великих очікувань (Н.Вінер). Після великої доповіді. Голова: — Питання до доповідача є? Із залу: — Склянка вільна?]. Обговорення статті
Граната – (итал. от лат.) граната.
[Але Василик не падав і біг прудко, притримуючи лівою рукою штаненята. В правій руці була в нього велика граната, яку він знайшов у борозні. — Кинь, кидай, кажу, щоб тебе об землю кидало! (О.Довженко). Табачник з освітою в руках — це як мавпа з гранатою, і я не здивуюся, коли своїм хазяям біди він наробить більше, ніж Україні (О.Забужко). Западає гробова (яке доречне слово!) тиша. Все-таки граната дивовижна (харизматична!) річ. Коли сидиш отак у тісному колі, ніяка зброя не справить ефекту подібного до того, що вичавлює з людей ця грубої роботи репанка (В.Слапчук). Через два роки після материної смерті батько закохався в ефектну розлучену блондинку з України. Йому було вісімдесят чотири, а їй тридцять шість. Вона вибухнула в нашому житті наче пухнаста рожева граната, скаламутивши темні води, піднявши на поверхню осад заболочених спогадів, давши родинним привидам копняка під спину (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Противник уже близько. Гайє і Кроп кидають ручні гранати, кидають як тільки можуть швидко, ми подаємо їм гранати вже з висмикнутими запобіжниками (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). Ерна не бачить мене, але я ще здалеку пізнаю її руде волосся. Вона безсоромно висить на плечі типового юного спекулянта. Я не рухаюся з місця, але почуваю себе так, ніби проковтнув ручну гранату. Ось вона танцює тут, негідниця, якій я присвятив десять віршів з своєї неопублікованої збірки «Пил і зорі», — а мені цілий тиждень брехала, що дістала струс мозку і їй заборонено виходити з дому (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). — Ой, граната! — Та не бійся, вона ручна]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРОТИ́ВНИК стил. відповідн. антагоні́ст, опоне́нт, невизнаве́ць, неприхи́льник;
проти́вника з род. відм. стил. перероб. воро́жий [си́лы проти́вника воро́жі си́ли].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Противник – супроти́вник, -ка; -ница – супроти́вниця, -ці.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Неприхи́льник, -ка – противник, неприязненный.
Супо́рник, супе́рник, -ка – соперник, противник.
Супроти́вець, -вця – соперник, противник.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Неприхи́льник, -ка, м. Противникъ, непріязненный. Желех.
Проти́вник, -ка, м. Противникъ, непріятель. Щоб було так важко і жалко рабам біса, суддям, противникам, ненависникам і усім ворогам моїм. Чуб. І. 96.
Супо́рник, -ка, м. Противникъ, соперникъ. НВолын. у.
Супроти́вець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.
Супроти́вник, -ка, м.
1) Противникъ, врагъ.
2) Злой духъ, демонъ. Нехай тебе супротивник візьме. Ном. № 3749.
Фук, -ка́, м.
1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. Ком. Пр. № 131.
2) Не убитая но ошибкѣ шашка, за которую беретъ противникъ шашку. Шейк.
3) Уки́нути фука́. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука. Мкр. Г. 61.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Противник — во́рог, -га.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Проти́вникъ, ца = супроти́вник, ця (С. Л.), супо́рник, ця, супере́чник, ця. — Військо супротивників зійшло ся біля Корсуня. Кн.
Любо́вь = любо́в, коха́ння, здр. коха́ннячко, закоха́ння, лю́бощі, лю́бощі-ми́лощі. С. З. Л. (Окрім першого, всї останні прикладають ся тільки до відносин між людьми, що до любощів.) — Боже, Боже! що та любов зможе! н. пр. — І от тепер та мучена любов до краю мене жене в далекую чужину. Стар. Рада. — Любов до дїтей. — Вірному коханню і Бог не противник. н. пр. — Нехай мене той займає, хто кохання в серцї має. н. п. —. Нема мого миленького, нема закохання. н. п. — Чи я тобі не казала, та казали й люди, що з нашого закохання нїчого не буде. н. п. — Ой моя могила край синього моря; полягли любощі і щира розмова. н. п. — Ви любощі, ви чарощі, щож ви мінї наробили? н. п. — Коло млина, коло броду два голуби пили воду, вони пили, воркотїли, про любощі говорили. н. п. — Чи усїм людям закохання так ся діє? Нічку не сплю, день думаю, серце мліє. н. п. Под. — Хто не знає закохання, той щастя не має. н. п. — По любви́ = по любо́ви, по лю́бости, до любо́ви. — Взяв жінку до любови. — Одружив ся по любости. — Тільки ж мінї до любови, що чорниї брови. н. п. — Не по любви́ = не до любо́ви. — Та взяв жінку та не до любови. н. п. — Съ любо́вью = залюбки́. С. З. — Чого потребує нужда, те залюбки доставлю. Мет. — Поети нам свої видумують книжки і ми читаємо їх залюбки. К. Д. Ж.

Запропонуйте свій переклад