Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 61 статтю
Шукати «протор*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прота́ривать, проторя́ть, протори́ть – торува́ти, проторува́ти, уторо́вувати, уторува́ти, протира́ти, проте́рти, пробива́ти, проби́ти (шлях, доро́гу), (протаптывать) прото́птувати, протопта́ти, уто́птувати, утопта́ти (сте́жку). [Пра́ця єди́на нам шлях утору́є (Грінч.). Перед до́мом був широ́кий двір, таки́й широ́кий, що вози́ ле́дві всти́гли проте́рти круго́м йо́го вузьку́ доро́гу (Н.-Лев.)].
• Проторё́нный – проторо́ваний, уторо́ваний, проте́ртий, проби́тий, прото́птаний, уто́птаний.
• -ный путь, дорога – уторо́ваний, проте́ртий, уте́ртий (у)би́тий шлях, доро́га. [А вже-ж та́я та й до ра́я проте́рта доро́га (Вірша). Ви ї́дете не по вби́тій доро́зі зеле́ного сте́пу, а яки́мсь невідо́мим кра́єм краси́ (П. Мирний). Пово́зка покоти́лася не би́тим шля́хом, а траво́ю (П. Мирний)].
• -ная тропа – прото́птана сте́жка, (переносно) уторо́вана, уте́рта, уто́птана сте́жка.
• По -ному пути (переносно) – уторо́ваним, уте́ртим шля́хом, по гото́вому сліду́.
Проторе́бливание –
1) просми́кування (крізь що-н.):
2) (пеньки, шерсти и т. п.) розсми́кування, проску́бування;
3) см. Пропа́лывание.
I. Прото́р – про́товп (-пу), про́тиск (-ку).
• -ру нет – про́товпу нема́є, і не прото́впишся.
II. Протор, см. Тропа́, Тропи́нка.
III. Протор, Прото́ра, Про́торь, обычно мн. Про́тори – протра́ти, ви́трати, тра́ти, стра́ти, шко́да, зби́тки (-ків).
Проторга́ть, прото́ргнуть – прорива́ти, прорва́ти.
Проторго́вывать, проторгова́ть –
1) проторго́вувати, проторгува́ти [Коли́-б свого́ не проторгува́в (Куліш)];
2) (известное время) проторгува́ти (яки́й час). [Проторгува́в аж три ро́ки].
• Проторго́ванный – проторго́ваний.
Проторго́вываться, проторгова́ться –
1) проторго́вуватися, проторгува́тися;
2) (известное время) проторгува́тися. [Годи́ну проторгува́лась, а не купи́ла].
Про́торжь (игла без ушка) – про́торг и про́тір (-торга), про́дір (-дору).
Прото́рина – проте́рте на чо́му-н. мі́сце.
Протори́ть, см. Прота́ривать.
Прото́ржка, Прото́ржье – стра́та, втра́та в торгу́.
Прото́рный –
1) втра́тний;
2) грамм. -ный звук – проти́снений (фрикати́вний) звук, спіра́нт.
Проторча́ть – простирча́ти; (о человеке) простовби́чити.
Проторя́ть, см. Прота́ривать.
Игла́, Иго́лка, Иго́лочка –
1) (швейная) го́лка, ум. го́лочка, (гал.) ігла́. [Мі́сячно, хоч голки́ збира́й (Номис)].
• -ла́ без ушка – про́торг и про́тір (-торга), про́дір (-дора), проте́рта го́лка, без(в)у́ха го́лка. [Моска́ль і про́торг проковтне́, та не вда́виться (Комар). Дала́ проте́рту го́лку ще й без жальця́ (Поділля)].
• -ла курносая, безносая – безно́са, кирпа́та го́лка, кирпаті́йка, го́лка без жала́, без жальця́, (диал. без жельця́), (насмешл.) безри́ла го́лка. [Ду́мав, що го́лку купи́в, а воно́ – кирпаті́йка. Це на база́рі так звуть го́лку безно́су (Київ)].
• -ла без нитки – го́ла го́лка.
• -ла́ рогожная или кулевая – цига́нська го́лка, цига́нка.
• Деревянная -ла́ для вязания сетей и т. п. – гли́ця, ум. гли́чка. [Як узя́в хло́пець гли́чку; по́ки ота́ман ді́рку залата́, то хло́пець три (Март.)].
• -ла вязальная чулочная (спица) – пруто́к, дро[і]то́к (-тка́).
• Ушко -лы́ – (в)у́шко го́лки.
• Вдеть нитку в -лку – втягти́, затягти́, заси́лити ни́тку в го́лку.
• Платье с -чки – нові́сіньке убра́ння́; мов допі́ро від кравця́ прине́сене.
• Одет как с -чки – вбра́ний як на весі́лля.
• Сидеть как на -лках – як на те́рню сиді́ти, як на голка́х, як на шпичка́х, як на гра́ні, як на жару́ сиді́ти.
• Вино пускает -лки – у вині́ ска́лки ска́чуть, бри́жі гра́ють, вино́ гра́є, і́скриться.
• Острие -лы́ – жало́, жальце́, (диал. жело́, жельце́) го́лки;
2) (у животных) го́лка, ко́лька, колю́чка;
3) (на растениях) го́лка, колю́чка, шпи́чка, шпи́лька, шпича́к (-ка́), (шипы) те́рня (ср. р.) (на хвойных) шпи́лька, гли́ця, хвої́на, хвої́нка, (гал.) чати́на, (собир.) хво́я, (гал.) фо́я, голи́ння, (гал.) чати́ння. [Гори́ть моя́ доса́донька мов суха́я гли́ця (Л. Укр.)];
4) -ла́ на здании – шпиль (-ля́), шпинь (-ня).
• -ла горы – шпиль (-ля́);
5) Игла́-рыба – морська́ ігли́ця, зво́рлуч, си́кавка.
Непроторё́нный – непроторо́ваний, невторо́ваний, непроте́ртий, непроби́тий, непрото́птаний, невто́птаний; срв. Проторё́нный (под Прота́ривать).
Прогреме́ть – (о громе) прогримі́ти, прогри́мати прогримоті́ти (-мочу́, -ти́ш), прогримота́ти (-мочу́, -мо́чиш), (одн.) гри́мнути, (о выстреле) гукну́ти [Гукну́в ви́стріл карабіно́вий (Франко)] (об экипаже) прогуркоті́ти, проторохті́ти, простугоні́ти (см. Прогрохота́ть), (о славе, известности) прогусти́. [За то́ю сла́вою прогула́ дру́га (Васильч.)].
Прогромыха́ть – протарахкоті́ти, проторохті́ти, прогуркоті́ти простугоні́ти, простукоті́ти. [Ху́тко проторохті́ли ву́лицями (М. Вовч.)].
Про́деж, про́держ (игла без ушка) – про́торг и про́стір (-торга), прото́рга (-ги).
Про́тежь, см. Про́торжь.
Протреща́ть –
1) протріща́ти, протріскоті́ти, прохрусті́ти, прохрупості́ти; (о сверчке, огоньке) процвірча́ти, просюрча́ти. [Усю́ ніч процвірча́в цвірку́н (Гр.)];
2) (протараторить) процокоті́ти и -та́ти, проторохті́ти, протурча́ти.
• -ща́ть уши – протурча́ти, проторохті́ти ву́ха кому́. См. ещё Треща́ть.
Протыка́ние – протика́ння, простро́млювання, проторка́ння, прошти́ркування и проштри́кування, прохро́млювання; срв. Протыка́ть.
Протыка́ть, проткну́ть – протика́ти, проткну́ти, простро́млювати, простроми́ти, проторка́ти, проторкну́ти, прошти́ркувати, проштиркну́ти и проштри́кувати, проштрикну́ти, прохро́млювати, прохроми́ти що чим. [За царя́ Тимка́, як була́ земля́ тонка́ па́льцем проткни́ та й води́ напи́йся (Номис). Хапко́ метну́вся був у сами́й на́товп, а наро́ду – що і ки́єм не проторкне́ш (М. Вовч.)].
• Про́ткнутый – про́ткнутий и про́ткнений, простро́млений, прото́ркнутий и прото́ркнений, прошти́ркнутий и проштри́кнутий, прохро́млений.
• -ться – протика́тися, проткну́тися, бу́ти про́ткнутим и -ткненим, простро́млюватися, простроми́тися, бу́ти простро́мленим и т. д.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРОТОРЯ́ТЬ (шлях) ще проклада́ти;
проторя́ющий що /мн. хто/ проклада́є тощо, маста́к прокладати, зда́тний прокла́сти, для торува́ння, за́йня́тий торгуванням, торува́льник, прикм. торува́льний;
проторяющийся/проторя́емый торо́ваний, уторо́вуваний, прокла́даний;
ПРОТОРИ́ТЬ, проторить путь ПЕРЕН. утопта́ти сте́жку;
проторить доро́гу прокла́сти доро́гу.
ПРОТОРЁННЫЙ, проторённый путь фраз. би́тий шлях, образ. уто́птана сте́жка.
ПРОДЕВА́ТЬ (голку) проторга́ти, (ґумку в трико) прошмо́ргувати;
продева́ющий що /мн. хто/ просиля́є тощо, зви́клий /ста́вши/ просиля́ти, прикм. просми́кувальний, просо́вувальний, прошмо́ргувальний, просиля́льний, затяга́льний, проторга́льний;
продевающийся/продева́емый просми́куваний, просо́вуваний, прошмо́ргуваний, проси́ляний, затя́ганий, прото́рганий;
ПРО́ДЕЖЬ, ПРО́ДЕРЖЬ про́торг.
ПРОДЁРГИВАТЬ (нитку) проторга́ти;
продёргивающий/продёргиваемый = продевающий/продёргиваемый.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Проторговать – проторгува́ти.
Проторжка (в торгу) – утра́та, стра́та, -ти.
Проторить (дорогу) – уторува́ти.
Торить, проторить – торува́ти, уторува́ти, -ру́ю, -ру́єш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Путь – путь; шлях; дорога; (жел. дор.) – колія. Пути сообщения – см. Сообщение. Верный путь (показать) – правдивий шлях (показати). Законным путем – правним способом. Наводить на путь – давати навід. Проторенный путь – битий шлях. Двинуться в путь – рушити, вирушити. Обратный путь – дорога, шлях назад. На обратном пути – вертаючись. По пути – по дорозі; з руки. Вступить на скользкий путь – на слизьке стати. Попутно – принагідне. Путем авансирования, расследования… – авансуючи, розслідуючи; авансуванням, розслідуванням. Путем надписи – написуючи; через напис.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Проторенный
• Идти по проторённой дорожке (перен.) – іти второваною (протоптаною) стежкою.
Прокладывать
• Прокладывать, проложить дорогу (путь) кому, чему – прокладати, прокласти (торувати, проторувати, іноді промощувати, промостити) дорогу (шлях, путь, стежину) кому, чому. [Новому хисту торує шлях широкий. Українка. Промощує дорогу будущині. Павлик.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вторува́ти – укатать, проторить.
Манівці́, -ці́в – непроторенные пути.
• Зби́тися на манівці́ – а) уйти с проторенной дороги; б) биться в самостоятельных блужданиях.
Про́тір, -ора, про́торг,-га – игла без ушка.
Проторува́ти, -ру́ю –
1) угладить дорогу;
2) приготовить путь.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Проторговывать, проторговать (терять в торговле) – проторго́вувати, проторгува́ти, утрача́ти, утра́тити на торгі́влі.
Проторжка – утра́та на торгі́влі, прото́ржя.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

про́тір, -торга = про́торг
про́торг, -торга (безвуха голка)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Протира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. проте́рти, -тру́, -тре́ш, гл.
1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Грин. III. 473. Протри мені смажні уста. Чуб. І. 253.
2) Проторивать, проторить. Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледві встигли протерти кругом його вузьку дорогу. Левиц. Пов. 145. Тепер скорий шлях просторий до рая протерли. КС. 1882. IV. 169.
3) Проте́рта го́лка. Игла безъ ушка. Нема, як моя сусіда: увесь куток обділяє; ось і мене поратувала: дала протерту голку ще й без жильця. Подольск. г.
Про́торг, -га, м. = Протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Ком. Пр. № 715. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти. Борз. у.
Проторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл.
1) Проторговать. Проторгував аж три годи. Харьк. у.
2) Потерять, торгуясь. Кажуть, що Сомко хоче теж із москалем по гадяцьких пунктах торгуватись. Коли б свого не проторгував. К. ЧР. 319.
Проторохті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71).
Проторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Протереть, угладить дорогу.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ко́пний, -а, -е. *2) Проторенный, наезженный. Залубні... посунулись копною дорогою в село. Лепк.
*Манівці́, -ці́в, м. мн. Непроторенные пути. Зби́тися на манівці́, піти́ манівця́ми. а) Уйти с проторенной дороги. б) Запутаться в блужданиях. Сл. Нік. Манівця́ми. Окольным путем; намеками. Та й ну, як кажуть, манівцями. Кон. II. 65.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Проторгова́ть = проторгува́ти, прогандлюва́ти, на базарі — пробазарюва́ти, на ярмарку — проярмаркува́ти (який час або стратить що, торгуючи).
Прото́ржка = стра́та, втра́та (в торгу).
Прото́ри = про́тори, тра́ти (судові).
Протори́ть = прокла́сти (дорогу), уторува́ти (С. Ш.), протопта́ти (стежку), просте́жити (теж). — Проторённый путь = би́тий шлях, прото́птана сте́жка. — Геній нїколи не йде шляхом битим. Кн.
Тори́ть = 1. (вы́торить) — привча́ти, призвича́ювати і д. Пріуча́ть. 2. (протори́ть) — торува́ти (С. Ш.), топта́ти, уторува́ти (С. Ш.), протопта́ти і д. Протори́ть.
Игла́ = 1. го́лка, здр. го́лочка (велика) — цига́нська, (без вушка) — про́тір, про́тор С. З., (для плетїння, нанизування і то-що) — прут, дрот, (деревяна) — гли́ця. С. Аф. — Куди голка, туди й нитка. н. пр. — Москаль і протір проковтне та не подавить ся. н. пр. — Какъ на иго́лкахъ = як на шпичка́х, як на ву́гіллї. — Пла́тье съ иго́лочки = нові́сїньке. 2. (у де-яких тварів, на пр. їжака то-що) — го́лка, щети́на, колю́чка, (у рослин) — го́лка, шпи́чка, колю́чка, (у хвойних) — гли́ця, хво́їна, хво́їнка (С. Ш.), (у льона, коноплї) — костри́ця. 3. риба Syngnathus acus = зво́рлуч (С. Жел.), си́кавка. 4. (гори) — шпиль.
Пробараба́нить = пробараба́нити, проторохтїти.
Простуча́ть = просту́кати, простукотїти, сильно — прогрю́кати, сильно і часто — проторохтїти, проторохкотїти, тихо і мірно — протокотїти, чим важким — прогу́пати, простугонїти, ногами — протупотїти.
Пухь, пушо́къ = пух, здр. пушо́к, у животини на череві — почере́вина. — Въ пухъ = геть чи́сто, зовсїм; до кра́ю, до ще́нту. — Геть чисто все проциндрив. — Розорив ся до щенту. — Проторгував ся до краю.