Знайдено 40 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Котелки́, -ло́чки, -те́льчики –
1) бот. Anemone Pulsatilla L. – во́вчий сон, со́н-трава́, сон (р. со́ну); 2) бот. Trapa natans L. – водяні́ (боло́тяні, чо́ртові) горі́хи; 3) бот. Campanula patula L. – дзво́ник (розло́гий, крисла́тий), дзвіно́чки, дзвінки́, дзво́ники. |
Крупноли́стый – листа́тий. [Листа́тий та розло́гий клен (М. Грінч.)]. |
Лист –
1) (растения) лист (-та́), (чаще) листо́к (-тка́). [Тремти́ть на гі́лці замертві́лій, як сирота́, оста́нній лист (М. Стариц.). Морфоло́гія листка́ (Beta vulg.)]. • -тья и лист (соб.) – ли́стя (-тя, ср. р.), лист (-ту), (реже) листки́, листи́ (-і́в). [Ли́стя пожо́вкле вітри́ рознесли́ (Шевч.). Як розве́рнеться на ве́сну лист (Номис). Листки́ широ́кого лата́ття по воді́ (Н.-Лев.)]. • Простой, черешковый лист – листо́к про́стий, листо́к з ні́жкою. • -тья прицветники – листки́-при́цвітки (-ків). • -тья опадают – ли́стя (лист) о(б)пада́є, обліта́є. [З верби́ ли́стя опада́є (Чуб. III)]. • Свернуть -тья – згорну́ти ли́стя, (образно) загорну́тися, (зап.) завину́тися. [Завину́лася кали́нонька, та й не розпука́є (Рудан.)]. • С большими -тами – листа́тий, ум.-ласк. листа́тенький. [Клен листа́тий, та розло́гий (Кониськ.). Люби́сток листа́тенький (Мил.)]. • Пристал, как банный лист – прили́п, як ше́вська смола́ (Приказка). • Дрожит, как осиновый лист – тру́ситься як на ножі́, тремти́ть як оси́ка. • Стань передо мной, как лист перед травой – стань передо мно́ю, як лист перед траво́ю. • Александрийский лист, Cassia lenitiva – се́нес (-су). • Царёв лист, бот. Trientalis europaea L. – ордина́рник (-ка); 2) (бумаги, книги) а́ркуш (-ша). [Куплю́ папе́ру а́ркуш і зроблю́ тоне́ньку кни́жечку (Шевч.)]. • Заглавный, титульный лист – титу́льна сторі́нка, титу́льна ка́ртка. • Печатный лист – друко́ваний а́ркуш. • Книга в лист, в четвёртую долю -та́ и т. п., см. Кни́га 1. • Книга в -та́х – кни́жка в а́ркушах, незброшуро́вана (неопра́влена) кни́жка. • Книга в десять печатных -то́в – кни́жка на де́сять друко́ваних а́ркушів. • Читать книжку в 52 -та́ – гра́ти (гуля́ти) в ка́рти; ті́шитися (ба́витися) тіє́ю коло́дою, що півсо́тні листкі́в ма́є та ще па́ру; 3) (документ) лист (-та́), листо́к (-тка́). • Вводный лист – ув’я́зчий лист. • Исполнительный лист – викона́вчий лист. • Окладной лист – податко́вий лист, лист до опла́ти. • Открытый лист – відкри́тий лист; (подорожная) подоро́жня (-ні). • Охранный лист – охоро́нний лист. • Подписной лист – підписни́й лист. • Похвальный лист – похва́льний лист. • Скорбный лист – неду́жний лист. • Торговый лист – лист прилю́дного то́ргу; 4) муз. Петь, играть с -та́ – співа́ти, гра́ти з пе́ршого чита́ння; 5) (металла, стекла) лист (-та). • Лист железа, меди, стекла – лист залі́за, мі́ди, скла. • Железный, котельный лист – залі́зний, каза́нний лист; 6) кулин., см. I. Про́тивень. |
Обши́рный – широ́кий, просто́рий, розло́гий, широкопо́лий, широкопросто́рий, ширококра́їй. [Широ́ка ни́ва. Розло́гі поля. Лани́ широкопо́лі (Шевч.). Широ́ка держа́ва (Куліш)]. • -ный комментарий – широ́кий комента́р. • Становиться обши́рнее – ши́ршати. • Обши́рно – ши́роко, про́сторо, розло́го. |
Просто́рный – просто́рий, прості́рний, пові́льний (ум. повільне́нький), (о поле, степи, дороге) розло́гий, розло́жистий, розле́глий. [Просто́рий двір. Просто́ра кімна́та (Коцюб.). Шо́пка пові́льна (Полтавщ.). Се́ред мовчазно́ї розло́гої пусти́ні (Л. Укр.)]. • -ные сапоги – ві́льні (зазу́висті) чо́боти. • -ное платье – просто́ре (ві́льне) вбрання́. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ОБШИ́РНЫЙ ще розло́гий, розле́глий, величе́нький, чимале́нький, містки́й, (реферат) довге́нький, розве́зистий. |
ПЛА́ВНЫЙ (жест) окру́глий, м’яки́й, легки́й, пласти́чний, (спів) пли́нний пливу́чий, (звук) співу́чий, (ритм) розло́гий; плавные согла́сные співу́чі при́голосні /шелесті́вки/. |
РАЗВЕ́ШИВАТЬ, разве́шивать у́ши слу́хати, роззя́вивши ро́та; разве́шивающий 1. що /мн. хто/ розва́жує, ра́ди́й розва́жувати, покли́каний розва́жити, за́йня́тий розва́жуванням, розва́жувач, вага́р, прикм. розва́жувальний, 2. що розві́шує тощо, зви́клий розві́шувати, ра́ди́й розві́сити, прикм. розві́шувальний, розкида́льний; разве́шивающий ве́тви розки́дистий, розло́гий, розло́жистий, крисла́стий; разве́шивающий у́ши роззявленоро́тий; разве́шивающийся/разве́шиваемый 1. ва́жений, розва́жуваний, прикм. розважни́й, 2. ві́шаний, розві́шуваний, розки́даний, прикм. розки́дистий; |
РАЗДО́ЛЬНЫЙ ще ві́льний, просто́рий, розло́гий, широ́кий, (лан) широкопо́лий. |
РАСКИ́ДЫВАТЬ, раски́дывать ка́рты /раски́дывать на ка́ртах/ ще ворожи́ти на ка́ртах; раски́дывать мозга́ми /раски́дывать умо́м/ поверта́ти ро́зумом, розкида́ти голово́ю; раски́дывающий 1./2. що /мн. хто/ розкида́є тощо, стил. перероб. розкида́ючи, прикм. розкидни́й, розкида́льний, 1. ра́ди́й розки́дати тощо, 2. ра́ди́й розки́нути тощо, прикм. розки́дистий, розло́жистий, розло́гий; раски́дывающий ка́рты /раски́дывающий на ка́ртах/ ра́ди́й поворожи́ти на ка́ртах; раски́дывающий умо́м /мозга́ми/ зда́тний розки́нути голово́ю, стил. перероб. розкида́ючи голово́ю; раски́дывающийся/раски́дываемый 1./2. ки́даний, розки́даний, 1. прикм. розкидни́й, розкладни́й, 2. просте́ртий, розпросте́ртий, простя́гнутий; раски́дывающийся розки́дливий, розкри́листий, розло́жистий, розло́гий; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Развилистый – розло́гий, розхи́листий, -а, -е. |
Раздольный – приві́льний, просто́рий, широ́кий, розло́гий. |
Разлогий – розло́гий, розло́жистий, -а, -е. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
просто́рный прості́рний, просто́рний, розло́гий |
широ́кий широ́кий, просто́рий; розло́гий |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Розло́гий, розло́жистий –
1) просторный, широкий; 2) (о рве, реке) с отлогими берегами; 3) (о деревьях) раскидистый; 4) (о рогах) расходящийся в разные стороны. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
розло́гий, -га, -ге |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Розло́гий, -а, -е.
1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога. Чуб. V. 199. 2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами. 3) Раскидистый (о деревьяхъ). 4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны. Рудч. Чп. 255. |
Розло́гистий, -а, -е = Розложистий. Рівчак там розлогий був. Новомоск. |
Розло́жистий, -а, -е = Розлогий. Дорожка твоя ой розложистая. Чуб. V. 1010. Розложисті роги. КС. 1898. VII. 44. |
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) 
Bromus japonicus Thunb. — сто́колос япо́нський (Ру); бромус японський (Оп), сто́колос розло́гий (Сл), стоколо́са розбрі́ла (Мл); костер розкидистий (Сл), мітлиця (Mk — ПД), овсюг (Сл — СТ). |
Campanula patula L. — дзво́ники розло́гі (Ру, Оп); дзвіно́к крісла́тий (Мл), дзво́ник розло́гий (Сл), звінок розбрілий (Вх1, Вх6); грушки́ (Коб — ГЦ), дзвіно́чки (Коб — ГЦ), дзво́ники (Сл, Пч — ВЛ, ЗК), збано́чки (Пч — ЗК), звінець (Сл), звонець болотний (Ан — ПС), колокольчик (Ос — ВЛ), ли(і)лі́йка (Вх, Жл, Mk — ПД), метлюшок (Сл — ПЦ). |
Centaurea diffusa Lam. — воло́шка розло́га (Ру, Оп), воло́шка-верблю́дка (Сл); блава́т розло́гий (Мл); верблюдка (Ср, Ян1, Ян4, Сл — СТ), верблюжак (Сл — СЛ), волошка (Ян4 — СТ), жибрій (Ян1, Ян4 — СТ), капчун (Ан — СТ), котиполе (Ан — СТ), курай (Ан — СТ), перекотипо́ле (Ан, Ln, Ду, Ів, Сл — СТ), ро(а)сторопша (Ср, Ян4, Mk — СТ), харлай (Ян3, Ян4 — СТ). |
Dryopteris expansa (C.Presl) Fraser-Jenkins & Jermy — щи́тник розло́гий; щитник розпростертий (Оп). |
Erysimum diffusum Ehrh. — жовту́шник сірува́тий (Сл); жовтушник розлогий (Оп), жовту́шник сі́рий (Мл); болотник (Ан — СЛ), вінички (Ан, Шс — СТ, СЛ), цапок (Hl — БУ). |
Geranium divaricatum Ehrh. — жураве́ць розло́гий; гера́нь розчепі́рена (Ру, Оп), жураве́ць патла́ч (Мл); жураве́льник (Яв — СТ), троєцвітник (Ан, Кр, Шс2 — СД). |
Jovibarba globifera (L.) J.Parnell subsp. globifera ** (Jovibarba sobolifera (Sims) Opiz) — скочки́ звича́йні типо́ві; борідник паростковий (Оп), молоди́ло війча́сте (Сл), молоди́ло па́росткове (Ру), пупець розлогий (Вх3), роєвник розлогий (Вх1). |
Juncus effusus L. — ситни́к розло́гий (Ру, Оп); ситни́к ви́тічка (Вх2, Мл), ситни́к розки́дистий (Сл); будяк синій (Hl — БУ), ви́тічка (Жл), дряпу́ля (Мг — ЗК), жируха (Чн — СД), золотопе́ра (Шх — ГЦ), корінці́ (Мг — ЗК), куга польова (Ан — СЛ), мла́ка (Мг — ЗК), ожика (Ln — СТ), осетни́к (Шх — ГЦ), оситня́г (Вл, Жл, Сл), оситняжок (Вл), осіпни́к (Мг — ЗК), осітни́к (Мг — ЗК), пи́сця трава́ (Мг — ЗК), саш (Мг — ЗК), сильник (Шх — ГЦ), си́тни́к (Ln, Ос, Мг — СТ, ПД, ГЦ, ЗК), ситничок (Мн2 — СД), сікни́к (Мг — ЗК), сі́пни́к (Мг — ЗК), сітни́к (Гд, Гб, Мг, Тка — ДС, БО, ЗК), цвітни́к (Мг — ЗК), цибу́ля кі́нська (Мг — ЗК), шаш (Мг — ЗК), шаш вузьки́й (Мг — ЗК), шува́р (Мг — ЗК). |
Ononis procurrens Wallr. [≈Ononis repens L.] — вовчу́г розло́гий; вовчу́г заступа́ючий (Ру, Оп). |
Polygonum patulum Bieb. ** (Polygonum kotovii Klokov) — спори́ш розло́гий (Сл, Ру, Оп); гірчак розлогий (Оп), дря́сен крісла́тий (Мл); горець (Шс2 — СТ), спориш (Ос — СЛ). |
Potentilla patula Waldst. & Kit. — перста́ч розло́гий (Оп); перста́ч крісла́тий (Мл); коров’я́к (Мс — СТ), ла́пки котя́чі (Мс — СТ), лапча́тка (Мс — СТ), переста́ч (Мс — СТ). |
Stellaria longifolia Muhl. ex Willd. — зі́рочник довголи́стий (Оп); зі́рочник розло́гий (Ру). |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Обши́рный, но = обши́рний, но, обши́ро (С. Жел.), просто́рий, ро (С. Л. Пар.), вели́кий, розло́гий (С. Л.), широ́кий. — Так пара голубків невинних летить спастись в лїсах обширних. Кот. |
Простра́нный = просто́рий, широ́кий, розло́гий (С. Л.), розле́глий. |
Разви́листый = розло́гий, розло́гуватий, розхи́листий, розхи́льчастий, розсоха́тий. — Стоять два розлогі дуби, схилили ся верхами до купи. н. п. — Розлогуваті роги. Сп. — Ой на городї два дубочки — оба розсохаті, а ми ходим, пане брате, оба не жонаті. н. п. Бук. — Забив два кілки ризхильчасто. — Поставив на возї ручицї дуже розхильчасті. Лев. |
Развѣ́систый = розло́гий, розви́листий, розгилля́чистий, розхи́листий, розсоха́тий, крисла́тий. — З-за густих розлогих верб визирає біленький будинок. Пр. — Під вербою розлогою в холодку стоїть хатка. Кн. — Під розлогою липою добре сидїти в холодку. Кн. — Клен високий, листатий та розлогий. Кн. — Скеля, заквітчана високою розлогою сосною. Зап. Кн. — А в тім лїсї дуб стояв розхилистий. Ет. зб. — На долинї ріс віковічний дуб товстий та розгиллячистий. О. Ст. (Д. ще під сл. Вѣтви́стый і Разви́листый). |
Раздо́льный = приві́льний, розло́гий і д. Обши́рный. — І спомъянув ся хуторець убогий в далекій рідній сторонї: там степ нїмий простяг ся геть розлогий, неначе спить у тяжкім снї. Пч. |
Разло́гій = розло́гий, розло́жистий. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)