Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «спонукати»
Шукати «спонукати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Заохо́чувать, заоха́чивать, заохо́тить – заохо́чувати, заохо́тити, підохо́чувати, підохо́тити, поохо́тити кого́, додава́ти, дода́ти охо́ти (заохо́ти) кому́ до чо́го; (побуждать) спону́кувати, спону́кати кого́ до чо́го, на що. [Туре́цька ро́зкіш підохо́тила торгува́ти нево́льником (Куліш). Його́ жа́рти додали́ охо́ти й и́ншим пожартува́ти. Вони́ її́ спонука́ли на добро́ (Г. Барв.). Спону́кував хло́пців до ді́ла (Г. Барв.)].
Ну́дить, ну́живать – ну́ди́ти, (редко) нужди́ти, (неволить) нево́лити, (принуждать) си́лувати, приму́шувати, принево́лювати, (понуждать) понука́ти, (с)пону́кувати и спонука́ти, (понукать) підганя́ти кого́. [Ну́дили хло́пців, щоб призна́лися, хто вкрав гро́ші (Вовчанщ.). Коли́ схо́че син жени́тись, то нужди́ть його́ не бу́дем (Макар.)].
• Ну́женный – си́луваний, з при́мусу (з му́су, з прину́ки) (з)ро́блений, приму́шений.
-ться –
1) (стр. з.) си́луватися, приму́шуватися, принево́люватися, бу́ти си́луваним, приму́шуваним, принево́люваним;
2) (возвр. з.) си́лувати себе́, приму́шувати себе́.
Побужда́ть, побуди́ть кого к чему – спону́кувати и спонука́ти, спону́кати, підго́нити, підігна́ти, підбу́джувати, підбуди́ти, приму́шувати, приму́сити, зму́шувати, зму́сити, призво́дити, призве́сти́, порива́ти, порва́ти, підійма́ти, підня́ти, поруша́ти и -ру́шувати, пору́шути, зруша́ти и зру́шувати, зру́шити, подвига́ти, подви́гнути; (склонять) підохо́чувати, підохо́тити, підра́джувати, підра́дити, (воспламенять) запа́лювати, запали́ти кого́ до чо́го и на що. [Підго́нюй його́ військо до похо́ду (Куліш). Шевче́нкове сло́во порива́є й до́сі до боротьби́ за світ і во́лю (Грінч.). Напе́вне тебе́ хтось призво́див кра́сти. Як тебе́ сумлі́ння пору́шило ота́к зроби́ти? Не зна́ю, що ме́не підра́дило вкра́сти].
• Какие причины -дили вас к преступлению? – які́ причи́ни спону́ка́ли (призвели́) вас до просту́пства, зру́шили (пору́шили, підняли́) вас на просту́пство (злочи́нство)?
• Что -дило вас оставить службу? – що спону́ка́ло (приму́сило) вас поки́нути пра́цю?
• -ди́ его чем-нибудь заняться делом – піджени́ (пору́ш, підохо́ть) його́ чим-не́будь узя́тися до ді́ла.
• Это обстоятельство -дило меня ускорить свой от’езд – ця обста́вина підігна́ла (приму́сила, зму́сила) мене́ приско́ри́ти свій від’ї́зд.
• Побужда́емый – спону́куваний, підго́нений, підохо́чуваний.
• Побуждё́нный к чему – спону́каний, зму́шений, призве́дений до чо́го.
Понужда́ть, понуди́ть – понука́ти, (с)пону́кувати и спонука́ти, спону́кати, приму́шувати, приму́сити, си́лувати, приси́лувати, призво́дити, призве́сти́, приганя́ти, пригна́ти, нагли́ти, кого́ до чо́го.
• Нужда его к этому -ла – убо́зтво його́ до цьо́го призвело́.
• -ди́ть кого к выполнению обязательства – приму́сити кого́ ви́конати зобов’я́зання (до ви́кона́ння зобов’я́заннів).
• -да́ть кого к работе – приганя́ти кого́ до робо́ти.
• -да́ть кого к торопливости – нагли́ти кого́ до по́спіху.
• Понужда́емый – пону́куваний, пе́ртий. [Ча́сто добува́вся до пусти́х хат, пе́ртий го́лодом, і ша́рив на-по́темки по кута́х (Франко)].
• Понуждё́нный – спону́каний, приму́шений, призве́дений.
• Понужда́ющий – спону́к(ув)а́льний, пону́кувальний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Активизировать – активізувати, зактивізувати, спонукати до дії, розворушувати, розворушити, оживляти, оживити, збуджувати, збудити, пришвидшувати, пришвидшити; підсилювати, підсилити, посилювати, посилити, збільшувати, збільшити, нарощувати, наростити активність. Обговорення статті
Сподвигать, сподвигнуть – спонукати, спонукнути. Обговорення статті
Стимулировать – заохочувати, спонукати, (от лат.) стимулювати. Обговорення статті
Расчеловечивание – розлюднення, дегуманізація.
[Розлюднення — магічне слово, яке криється у основі нашого становища. Або — знелюднення, дегуманізація, «расчеловечивание». Людина з природи не здатна вбивати собі подібних – це для неї завжди шок, фрустрація, колапс. Це щось на тваринному, інстинктивному рівні. Тому якщо тобі треба спонукати когось вбити — ти повинен зробити його «не-людиною», нелюдом, позбавити його людської подоби, зробити його якимось виродком, покидьком, зомбі, що його тільки і треба вбивати, бо інакше він тебе вб’є. Дуже важко взяти автомат і йти вбивати інших людей. Але якщо трошки попрацювати над уявою та образами — і перед тобою опиняється не людина з плоті і крові, така сама як ти, а уже якийсь демон чи виродок, якого не гріх і вбити (Володимир Волковський)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОБУЖДА́ТЬ ще підшто́вхувати, запа́лювати, стимулюва́ти, провокува́ти, заохо́чувати, образ. піддава́ти охо́ти /вогню́, жа́ру тощо/;
побуждать к чему ще схиля́ти на що;
побуждать к де́йствию активізува́ти, розвору́шувати;
побужда́ющий що /мн. хто/ спону́кує тощо, ста́вши підштовхувати, зда́тний спону́кати, заохо́тник, підштрика́ч, підцько́вувач, під’ю́джувач, підштрика́йло, тех. стимуля́тор, прикм. спону́кливий, заохо́тливий, спонука́льний, спонука́льний, спону́кувальний, підшто́вхувальний, заохо́чувальний, провокува́льний, стимулюва́льний, складн. підшто́вхуйний [побуждающий к де́йствию підшто́вхуй-до-дії, активіза́тор, прикм. розвору́шливий];
побужда́емый спону́каний, спону́куваний, підшто́вхуваний, заохо́чуваний, провоко́ваний, стимульо́ваний, коротк. заохо́чений, уроч. сподви́гнений;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Побуждать, побудить – спону́кувати, -кую, -куєш, спону́кати, -каю, -каєш, підохо́чувати, -чую, -чуєш, підохо́тити, -хо́чу, -хо́тиш (кого до чо́го).
Угораздить – спону́кати, -каю, -каєш, нада́ти, -дам, -даси́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Исполнение – виконання. Во исполнение (предписания) – виконуючи (припис). Побуждать к исполнению (лаской, наградой) – заохочувати до виконання; (угрозой, наказанием) – спонукати до виконання. Для исполнения – щоб виконати; на виконання. Плохое исполнение – недоладне, кепське виконання. Предварительное исполнение – попереднє виконання. Подлежит исполнению – треба виконати. Приводить в исполнение – виконувати. В исполнение не приводить – виконувати не треба. К (неуклонному) исполнению – до (неухильного) виконання. Об исполнении донести – виконавши, повідомте; про виконання повідоміть. Принудить к исполнению – змусити, щоб виконав.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Понуждать – (с)пону́кувати, (с)понука́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Исполнение
• В исполнение не приводить – виконувати не треба.
• Во исполнение чего – виконуючи що; щоб виконати що; на виконання чого.
• К исполнению – до (на) виконання.
• Не подлежит исполнению что – не треба (не належить) виконувати чого.
• Об исполнении доложить – виконавши (про виконання), повідомте.
• Побуждать к исполнению – (ласкою, нагородою) Заохочувати до виконання; (загрозою, карою) спонукати до виконання.
• Подлежит исполнению что – треба (належить) виконати що.
• Приводить, привести в исполнение своё намерение, замысел – доводити, довести до діла (здійснювати, здійснити, справджувати, справдити) свій намір, задум.
• Приводящий в исполнение – виконувач.
• Принудить к исполнению – змусити, щоб виконав.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

побужда́ть спонука́ти, спону́кувати
понужда́ть, понуди́ть спонука́ти, спону́кувати

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Спону́кувати, -кую, спону́ка́ти, -ка́ю (на що, до чого) – понуждать, побуждать, побудить.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Побуждать, побудить (кого к чему) – спону́кувати, спонука́ти.
Понуждать, понудить – понука́ти, спону́кувати, спонука́ти; п. к скорейшему исполнению – спонука́ти швидше виконати.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

спону́кати, -каю, -каєш (докон.)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Спону́кувати, -кую, -єш, сов. в. спону́кати, -каю, -єш, гл. Понуждать, понудить, заохочивать. Спонукувала хлопців до діла. Г. Барв. 486. Вони її спонукували на добро. Г. Барв. 487.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Побужда́ть, побуди́ть = буди́ти, спонука́ти, принука́ти. — Оповідач мовчить за причини, не виявляє пружин, які спонукали до походів Русів. Бар. О.
Располага́ть, расположи́ть, ся = 1. ряди́ти, уряжа́ти (С. Ш.), порядкува́ти, лаштува́ти, уряди́ти, упорядкува́ти (С. Ш.), улаштува́ти, військо — ушикова́ти (С. Ш.). 2. пра́вити, ору́дувати, порядкува́ти. — По своїй волї своїм добром орудувати. — Располага́ть свои́ми права́ми = своїм пра́вом кори́стуватись. 3. понука́ти, спонука́ти; схиля́ти, прихиля́ти, схили́ти, прихили́ти. — Огидливість до Бруховецького спонукала людей пристати до кого иншого. Кн. — Його ласкавий погляд зразу прихиляв до його. — Располо́женный = прихи́льний (до кого), схи́льний (до чого). — Не располо́женъ рабо́тать = не ма́ю охо́ти до робо́ти. 4. заміря́ти ся, поклада́ти собі́, ма́ти на ду́мцї, замі́рити ся, покла́сти собі́. — І поклав собі на тім тижнї засилати старостів. М. В. — Располага́ю за́втра вы́ѣхать = ма́ю, (або: ду́маю, або: ма́ю на ду́мцї) за́втра їхати. 5. става́ти, ста́ти; розклада́ти ся, розікла́сти ся, розта́борити ся, розпомісти́ти ся, отакува́ти ся, отабу́нити. ся. — Расположи́ться ла́геремъ = та́бором ста́ти, ота́борити ся. – Расположи́ться съ веща́ми, съ това́рами = розташува́ти ся. — А він розіклався на столї, а мінї й місця нема. Кр. — Він розтаборив ся в указаній йому кімнатї. Бар. — Ішли та потомили ся, от ми на стернї й отабунили ся. Кн.

Запропонуйте свій переклад