Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «ссати»
Шукати «ссати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Норови́ть, нора́вливать –
1) кому –
а) (давать потачку) потура́ти, попуска́ти кому́, по́пуск (по́тур, пров. пото́лю) дава́ти кому́;
б) (угождать) догоджа́ти, годи́ти, (лицеприятствовать) спри́ятельствувати кому́.
• Сроду я никому не -вал, а жил по правде – зро́ду (зро́ду-ві́ку, ніко́ли) я ніко́му не догоджа́в, а жив по пра́вді;
в) (заботиться, о ком, стараться для кого, о ком, за кого) дба́ти, клопота́тися про (за) ко́го, піклува́тися про ко́го, добра́ прия́ти кому́; см. ещё ниже -ви́ть 2.
• -ровя́ себе, понорови и людям – про се́бе дба́ти дбай, але́ й люде́й не забува́й; дба́ючи про се́бе, подба́й і про люде́й.
• Всяк Демид себе -ви́т – всяк Іване́ць дба́є в свій гамане́ць;
2) (искать, выжидать случая) шука́ти (чека́ти, вичі́кувати) наго́ди ((щоб или я́к-би) зроби́ти що), пильнува́ти (щоб или я́к-би зроби́ти що), (стремиться, силиться) силкува́тися, намага́тися, вціля́ти ((я́к-би) зроби́ти що), гну́ти, (исподтишка) кра́стися (я́к-би зроби́ти що), (реже) гоноби́ти ((щоб или я́к-би) зроби́ти що), (пров.) ца́хати (щоб зроби́ти що). [Він так і гне, щоб йому́ доста́лось (Сл. Ум.). У нас теля́ таке́, що краде́ться сса́ти; як не доди́вишся, геть ви́ссе молоко́ (Звин.). Я-ж так і вціля́в, щоб красі́ння було́ сіре́ньке (Звин.). Так і гоно́бить кінь дремену́ти до лі́са (Корол.). Так і гоно́бить, щоб де-не́будь укра́сти (Сл. Ум.). Таки́й вре́дний мужчи́на, – за́вжди гоно́бить, я́к-би чолові́ка зні́вечити (Корол.). Оце́-ж він і ца́хає, щоб що-не́будь прода́ти (Сл. Гр.)].
• Он -ви́т захватить всё, он себе -ви́т – він шука́є (чека́є, вичі́кує) наго́ди захопи́ти (зага́рбати) все, він силку́ється (намага́ється) захопи́ти (зага́рба́ти) все; він так і гне (гоно́бить), щоб усе́ захопи́ти (зага́рбати);
3) (целить) ці́лити(ся), націля́ти(ся) и наці́лювати(ся), лу́чити на (в) ко́го, в (на) що; срв. Ме́тить 2 а. [Ці́лив (лу́чив) у воро́ну, а попа́в у коро́ву (Номис)].
• Он -ви́т в головы – він націля́ється (наставля́ється, ва́жить) на головува́ння, (лезет) він пне́ться в го́лови.
Обса́сывать, обсоса́ть – сса́ти круго́м, обсиса́ти, обісса́ти; обсмо́ктувати, обсмокта́ти. [З па́льців тече́, ті́льки знай обсмо́ктує (Квітка)].
• Обсо́санный – обі́ссаний, обсмо́ктаний.
Отса́сывать, отсоса́ть –
1) (кончить сосать) відісса́ти, скінчи́ти сса́ти. [Щеня́та вже відісса́ли: вели́кі ста́ли];
2) відсиса́ти, відісса́ти що, надсиса́ти, надісса́ти що. [Гру́ди нагру́бли ду́же, тре́ба надісса́ти. Ді́йки в коро́ви тугі́: припуска́ємо теля́, щоб відісса́ло, а тоді́ вже до́їмо].
• -са́ть часть чего – відісса́ти, відсмокта́ти що и чого́. [Дитинча́ відсмокта́ло цу́кру].
• Отсо́санный – віді́ссаний, наді́ссаний, відсмо́ктаний.
Поса́сывать, пососа́ть – посмо́ктувати, посмокта́ти, сса́ти (и́ноді, часа́ми) посса́ти, (усилит.) попосса́ти, (один раз) смок(то)ну́ти.
• Посо́санный – посмо́ктаний, посса́ний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сиська, сися, прост. – ци́цька, ци́ця, (умен.) цицу́ня, ци́цінька, цицу́ня, ци́цечка.
[Злякався… що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть (Рудченко). — За цю Україну віддавали своє життя люди куди кращі й чистіші за вас, тоді як ви, пасерби вселеної, гойдалися ще в колисках і готувалися ссати з партійної цицьки істмат, змішаний із сталінською конституцією (І.Костецький). З-під світлої білизни виглядали може не аж які великі, але кругленькі і апетитні цицечки (брати Капранови). … потім завантажив генерала у білій розхристаній сорочці з закасаними рукавами, він сидів ззаду коло панянки і спав, а спереду сидів поет з червоною трояндою за вилогою піджака, а перед ним з оголеною золотою генеральською шаблею, спершись ліктем на переднє скло, стояла та вродлива танцівниця, вона мала на собі розхристаний генеральський мундир з обрізаними орденами, поверх копиці розпущеного волосся наділа генеральську шапку, і так вивищувалася з двома пишними персами, а Зденек сказав, що вона подібна до статуї Марсельєзи, і вся компанія рушила вниз до вокзалу, а коли робітники сідали на потяг, генеральське авто їхало уздовж перону у напрямку Праги, а та дівчина з виваленими цицюлями вимахувала шаблею й кричала: «На Прагу!» (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). У спорожнілій хаті баби Дуні знайшов два відра самогону і теж відніс до контори. Там він зачинився, пив, палив грубку і знову пив, лежав на дивані, схоплювався, розмахував руками, знову лягав і знову схоплювався і все думав, думав, думав, іноді мовчки, а частіше вголос, яким чином отак по-дурному складається життя. Хто в цьому винен: люди чи система? І ніяк не міг дійти до істини: з одного боку, наче люди формують систему, а з іншого — наче система з них же й складається (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). Сонце висіло низько над горами, як велика червона цицька (С.Стець, перекл. Б.Кінґсолвер)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МУ́ЧИТЬ ще завдава́ти мук, розпина́ти, бра́ти на му́ки, залива́ти са́ла за шку́ру, (душевно) тягти́ ду́шу, смокта́ти се́рце, сса́ти се́рце, на дава́ти спо́кою, на дава́ти поко́ю, пор. ИСТЯЗАТЬ;
мучить ду́шу лежа́ти ка́менем на се́рці;
мучила со́весть гри́зло сумлі́ння;
мучающий що /мн. хто/ му́чить тощо, охо́чий /зви́клий, ста́вши/ му́чити, мучи́тель, кат, катю́га, розпина́тель, (у побуті) вари́вода, прикм. болю́чий, (біль) гризу́чий, фраз. каті́вський, реконстр. катува́льний, мордува́льник, заму́чувальний;
мучаемый/мучимый = мучающийся.
ТРЕВО́ЖИТЬ ще не дава́ти (с)по́кою, виклика́ти триво́гу, завдава́ти думо́к, занепоко́ювати, (чим) переполо́шувати, завдава́ти кло́поту, живомовн. коло́шкати, пе́кти в п’я́ти, (про думки) смокта́ти /сса́ти/ се́рце, (гнітити) образ. лежа́ти (ка́менем) на се́рці, (вночі) не дава́ти спа́ти, (псів) дратува́ти;
трево́жить воображе́ние переверта́ти все в голові́;
ПОТРЕВО́ЖИТЬ живомовн. поколо́шкати і похідн.;
ТРЕВО́ЖИТЬСЯ ще спо́внюватися триво́ги, оказ. бу́ти в розтриво́женості;
трево́житься о ком побива́ватися за ким, уболіва́ти /потерпа́ти/ за кого;
трево́жащий що /мн. хто/ турбу́є тощо, зви́клий турбува́ти, зда́тний занепоко́їти, (стан) спо́внений триво́ги, (ма́ло не) крити́чний, підсил. гли́боко /ду́же/ триво́жний, прикм. триво́жний, неспокі́йний, бенте́жний, турбо́тний, пані́чний, бенте́жливий, занепокі́йливий, (час) небезпе́чний, стил. перероб. турбу́ючи;
трево́жащий воображе́ние зда́тний переверну́ти все в голові́;
тревожимый рідко, триво́жений, непоко́єний, турбо́ваний, занепоко́юваний, збенте́жуваний, переполо́шуваний, драто́ваний, хвильо́ваний. тревожащийся 1. що /мн. хто/ турбу́ється тощо, зви́клий турбува́тися, уболіва́льник, прибл. стурбо́ваний, занепоко́єний, розтриво́жений, збенте́жений, переполо́шений, схвильо́ваний, 2. = тревожимый;
ВСТРЕВО́ЖИТЬ ще затриво́жити і похідн.;
встревоживший, ОКРЕМА УВАГА;
ВСТРЕВО́ЖЕННЫЙ ще затриво́жений, розбенте́жений;
РАСТРЕВО́ЖИТЬ (серце) ще роз’я́трити;
растрево́живший, растрево́жившийся ОКРЕМА УВАГА;
растрево́жившийся розтриво́жений, занепоко́єний, розхвильо́ваний;
РАСТРЕВО́ЖЕННЫЙ ще розбенте́жений, (про серце) роз’я́трений.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Сосать – смокта́ти (смокчу́, смо́кчеш), сса́ти (ссу́, ссе́ш).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пить
• Где пьют, там и льют – де п’ють, там і ллють. Пр. Де п’ють, там розливають, де б’ють, там утікають. Пр.
• Как пить дать (разг.) – без сумніву; напевно; неодмінно; неминуче; доконче.
• Пей, да дело разумей – пий, та розуму не пропивай. Пр.
• Пей, пейте на здоровье – [Будь] здоров, [будьте] здорові пивши; доброго здоров’я пивши.
• Пить, выпить (испить, допить) [горькую] чашу до дна – пити, випити гірку до дна; випити повну (добру, повну); біду приймати, прийняти; бідувати.
• Пить, выпить (сосать, высосать) кровь чью (разг.) – пити, випити (ссати, виссати) кров чию.
• Пить горькую (мёртвую) – пити без просипу (не прохмеляючись); (іноді) пити кухоль непрохмільним.
• Пить за кого, за чьё здоровье – пити (приливати) до кого; пити на (за) чи є здоров’я. [Пийте до мене да й до моєї жінки. Пр.]
• Пить — умереть, не пить — умереть, уж лучше пить да умереть – пий — умреш, не пий — умреш, то ліпше вже пити [і вмерти]. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сиса́ти, -са́ю, см. Сса́ти.
Сса́ти, ссу – сосать.
Сца́ти, сцу, сса́ти, сса́ти – сосать.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сса́ти, ссу, ссеш, ссе; ссав, сса́ла; сси, ссіть

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Сиса́ти, -са́ю, -єш, гл. = Ссати. Паця сисат. Вх. Лем. 465.
Сса́ти, ссу, ссеш, гл. Сосать. Покірне телятко дві матки ссе. Ном. № 3302.
Ціца́ти, -цаю, -єш, гл. = Ссати. Вх. Уг. 274.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Отса́сывать, отсоса́ть, ся = од(від)сиса́ти, одсоса́ти, оді(віді)сса́ти, од(від)смокта́ти. — Дитина одсосала молоко.
Соса́ть = соса́ти, сса́ти, с(ц)мокта́ти. С. Л. — Покірне телятко дві матері ссе. н. пр. — Ти, Андрушко, хлещи юшку, а не мнясце, бо мене дитина ссе. н. пр.

Запропонуйте свій переклад