Знайдено 18 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Компле́кция – компле́ксія, стату́ра, будо́ва. • Крупной -ции (человек) – стату́рний. • По -ции (великан) – стату́рою (ве́летень). • Сухощавой -ции – сухорля́вої будо́ви. |
Кре́пкий – (прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й, дебе́лий, креме́зни́й, крем’язни́й, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й. [Сукно́ таке́ міцне́, що й зно́су йому́ не бу́де (Київщ.). Потрі́бно насампере́д науко́вого знаря́ддя й тих тривки́х підва́лин, що дає́ позити́вне знаття́ (Єфр.). Тесля́р коли́сочку дебе́лу майстру́є в сі́нях (Шевч.). Ви́хор ста́не у крем’язни́х дубі́в колі́на гну́ти (Куліш). У ме́не здоро́в’я тривке́: ніко́ли не хворі́ю (Канівщ.). Сви́та ще кріпка́, ще о́сінь переходжу́ в їй (Київщ.)]. • -кое телосложение – міцна́ (ду́жа, креме́зна́) будо́ва ті́ла, міцна́ (ду́жа, креме́зна́) стату́ра в ко́го. [Будо́ва ті́ла міцна́, кремезна́ (Н.-Лев.)]. • Человек -кого сложения – люди́на міцно́ї (ду́жої, креме́зної) будо́ви (стату́ри), міцно́го (дебе́лого) скла́ду. • -кий человек – люди́на при здоро́в’ї, люди́на креме́зна́ (міцна́, крі́пка́, ду́жа, дебе́ла, міцноси́ла, заживна́). [Дід До́рош був стари́й, але ще кремезни́й чолові́к (Грінч.). Іще́ кріпки́й чума́к був (М. Вовч.). Гафі́йка стоя́ла міцна́, запа́лена со́нцем (Коцюб.). Там таки́й ще дебе́лий дід, що ї́сти не проси́тиме: сам собі́ заро́бить (Бердянщ.)]. • -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи – міцна́ (кремезна́, дебе́ла, ду́жа, заживна́) по́стать, міцні́ (кремезні́, дебе́лі, ду́жі) ру́ки, но́ги, пле́чі. [Кру́гла, заживна́ по́стать (Л. Укр.)]. • Он ещё -пок на ногах – він ще міцни́й (тверди́й) на но́ги. • -кое здоровье – міцне́ здоро́в’я. • -кий ум – міцни́й (ду́жий) ро́зум. • -пок на ухо кто – недочува́є хто, глухе́нький, приглу́хуватий, туги́й на слу́хи хто. • -кий на язык – цупки́й на язи́к, мовчазни́й, мовчу́н (-на́). • -кий на деньги – скупи́й, тверди́й на гро́ші. • -кий в слове – держки́й на сло́во. • -кий сон – міцни́й (сильни́й, (провинц.) товсти́й) сон. [Натоми́вшися, спав тверди́м, міцни́м сном (М. Левиц.). Спить товсти́м сном (Рудч.)]. • -кий мороз, холод – цупки́й (лю́тий, си́льний) моро́з, холо́д. [Хо́лодом пові́яло цупки́м (Грінч.)]. • -кий снег, лёд – тверди́й (держки́й) сніг, лід. • -кий камень – тверди́й (міцни́й) ка́мінь. • -кий (о фруктах, плодах) – яде́рни́й. [Яде́рний огіро́к. Яде́рні я́блука – до́вго проле́жать (М. Грінч.)]. • -кая водка, вино, чай – міцна́ горі́лка, міцне́ вино́, міцни́й (густи́й) чай. • -кие напитки – міцні́ (п’я́ні) тру́нки. • -кий табак – міцни́й (лю́тий, сильни́й) тютю́н. • -кая стража – пи́льна (го́стра, сильна́) ва́рта, сторо́жа. [Повели́ його́ за го́строю ва́ртою (М. Грінч.)]. • -кое словцо – круте́ слівце́, (похабность) гниле́ сло́во. • -пок задним умом кто – по шко́ді му́дрий хто. [Лях му́дрий по шко́ді: як покра́ли ко́ні, став кінни́цю замика́ти (Приказка)]. • Думать -кую думу – ду́же (тя́жко, гли́боко) зами́слюватися про що, сильну́ ду́му ду́мати про що. • Довольно -кий – міцне́нький, кріп(к)е́нький, дебеле́нький. [П’яне́нький, а в нога́х таки́ кріпе́нький (Сніп). Ко́ник він кріпке́нький (Греб.)]. • Более -кий – міцні́ший, крі́пший, дебелі́ший, покрі́пший. [Бу́дем на нево́льників по́кріпші пу́та надіва́ти (Март.)]. • Очень -кий – міцне́нний, кріпе́нний, дебеле́нний. • Становиться, стать кре́пче – ду́жчати, поду́жчати, міцні́(ша)ти, по[з]міцні́ти, поміцні́шати, дебелі́шати, подебелі́шати, умоцьо́вуватися, умоцюва́тися, замоцюва́тися. [Мед (напиток) як до́вго посто́їть, то вмоцю́ється (Борзен.)]. |
Не́жный –
1) (негрубый) ні́жний, деліка́тний; тенді́тний; (мягкий) м’яки́й; (ласковый, кроткий) ла́гі́дний. [Ні́жна Навзіка́я, струнка́ дочка́ феа́кського царя́ (М. Рильськ.). Розби́ті ні́жні вороги́ (П. Тичина). Ні́жний звук (Франко). Ні́жний ше́лест молоди́х розмо́в (М. Рильськ.). Бу́дем іти́ ми з тобо́ю в ні́жному вітрі́ до ра́ння (Сосюра). Хо́лод торка́ється деліка́тного ді́тського ті́ла (Коцюб.). Деліка́тні ри́си жі́нчиного обли́ччя (Грінч.). Кущ чере́мхи з медо́вим за́пахом бі́лих деліка́тних ки́тиць (Коцюб.). Показа́в мені́ трьох діте́й, чисте́ньких, тенді́тних (Грінч.). Бі́лі тенді́тні ру́ки (Мирний). О́сінь тенді́тна (Сосюра). Зо́рі лагі́дні, як о́чі діво́чі (Л. Укр.)]. • -ный взгляд – ні́жний (прихи́льний, ла́гі́дний) по́гляд. • -ный вкус – ні́жний (деліка́тний, тонки́й) смак. • -ный голос – ні́жний (деліка́тний) го́лос. • -ная работа – деліка́тна (тонка́) пра́ця (робо́та). • -ные речи – ні́жні слова́, ні́жні розмо́ви, ні́жна мо́ва. • -ные слова – ні́жні (ми́лі) слова́. • -ная улыбка – ні́жна (ла́гі́дна) у́смі́шка (по́смі́шка). • -ные чувства – ні́жні почуття́. • Лебяжий пух -нее всякой шерсти – лебеди́ний пух ніжні́шій (делікатні́ший, м’я́кший) за вся́ку шерсть; 2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ні́жний, тенді́тний, деліка́тний, (диал.) (в)у́тлий. [Приби́та гра́дом ні́жна кві́тка (Л. Укр.). Ні́жне корі́ння вода́ з його́ рі́дного лі́жка ви́рвала (Грінч.). Нерухо́мо стоя́ли стрункі́ бере́зи, мов тенді́тні панночки́ в бі́лих су́коньках (Черкас.). Ля́мпа – річ тенді́тна: торкне́ш во́зом – наро́биш шкла (Васильч.). Тенді́тна лі́рика (О. Пчілка). Чи ти ба, яки́й деліка́тний, – йому́ й сло́ва не мо́жна сказа́ти! (Брацл.). Гре́чка ву́тла – бої́ться моро́зу (Лебединщ.). Ду́же ву́тла жі́нка: аж кричи́ть-розрива́ється за ро́дивом (Бердянщ.)]. • -ный возраст, -ные лета – ні́жний (деліка́тний) вік, ні́жні літа́. • -ный пол – ні́жний (тенді́тний) рід, жіно́цтво. • -ное растение – тенді́тна росли́на, ні́жна росли́на. • -ное телосложение – тенді́тна будо́ва ті́ла, тенді́тна стату́ра; 3) (чувствительный, чуткий) ні́жний, чу́лий. [Ні́жна душа́ (Крим.). З ні́жним се́рцем, само́тнім і чу́лим, до села́ я приї́ду (Сосюра). Ні́жна лі́рика (Влизько). Матери́нські о́чі чу́лі (Франко). Луна́ла журли́вая, чу́ла музи́ка (Л. Укр.). З пото́ку гу́ків чу́лих серена́да вирина́ла (Л. Укр.)]. • -ный слух – чу́лий (ні́жний) слух; 4) (любящий) ні́жний. • -ная мать – ні́жна ма́ти. |
Оса́нка – поста́ва, по́стать (-ти), стату́ра. [Поста́ва го́рда і вели́чна]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Комплексия – компле́ксія, -ії, будо́ва, -ви, стату́ра, -ри. |
Телосложение – будо́ва ті́ла, стату́ра, -ри. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Стату́ра –
1) фигура, склад тела; 2) постановка фигуры; 3) портрет (во весь рост). |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
стату́ра, -ри, -рі |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Стату́ра, -ри, ж.
1) Фигура, складъ тѣла. Статура йому ведмежа, овсі на чоловіка не похоже. Полт. г. 2) Портретъ. Черномор. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
олімпі́йка, олімпі́йок; ч. олімпі́єць 1. спортсменка-учасниця Олімпійських ігор. [Розминку з дітьми провела спортсменка-олімпійка та підготувала юні організми до справжніх баталій <…> (galka.if.ua, 05.03.2020). У Південній Кореї олімпійка врятувала собаку, яку продавали на м’ясо. (Високий замок, 2018). 9 січня на 86-му році життя відійшла у вічність найстарша львівська олімпійка Аполінарія Миколаївна Плеханова (4.10.1919 – 9.01.2005), яка до останніх днів зберігала життєву бадьорість та активність. (Високий замок, 2005).] 2. спортивна куртка-вітрівка. [Олімпійка, білі кросівки, спортивна статура, збиті кісточки рук – усе видає в ньому спортсмена. (Український тиждень, 2010).] див.: олімпі́йниця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Компле́ксія = штату́ла, стату́ра. |
Сложе́ніе = 1. склада́ння. — Складання дров у стоси. 2. склад; стату́ра, штату́ла, поста́ва (д. Компле́ксія). 3. склада́ння, уклада́ння, компонува́ння. — Компонування віршів. 4. склада́ння (арихмет. дїя). |
Тѣлосложе́ніе, тѣлострое́ніе = штату́ла, стату́ра. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)