Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «статура»
Шукати «статура» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Компле́кция – компле́ксія, стату́ра, будо́ва.
Крупной -ции (человек) – стату́рний.
По -ции (великан) – стату́рою (ве́летень).
Сухощавой -ции – сухорля́вої будо́ви.
Кре́пкий – (прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й, дебе́лий, креме́зни́й, крем’язни́й, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й. [Сукно́ таке́ міцне́, що й зно́су йому́ не бу́де (Київщ.). Потрі́бно насампере́д науко́вого знаря́ддя й тих тривки́х підва́лин, що дає́ позити́вне знаття́ (Єфр.). Тесля́р коли́сочку дебе́лу майстру́є в сі́нях (Шевч.). Ви́хор ста́не у крем’язни́х дубі́в колі́на гну́ти (Куліш). У ме́не здоро́в’я тривке́: ніко́ли не хворі́ю (Канівщ.). Сви́та ще кріпка́, ще о́сінь переходжу́ в їй (Київщ.)].
-кое телосложение – міцна́ (ду́жа, креме́зна́) будо́ва ті́ла, міцна́ (ду́жа, креме́зна́) стату́ра в ко́го. [Будо́ва ті́ла міцна́, кремезна́ (Н.-Лев.)].
Человек -кого сложения – люди́на міцно́ї (ду́жої, креме́зної) будо́ви (стату́ри), міцно́го (дебе́лого) скла́ду.
-кий человек – люди́на при здоро́в’ї, люди́на креме́зна́ (міцна́, крі́пка́, ду́жа, дебе́ла, міцноси́ла, заживна́). [Дід До́рош був стари́й, але ще кремезни́й чолові́к (Грінч.). Іще́ кріпки́й чума́к був (М. Вовч.). Гафі́йка стоя́ла міцна́, запа́лена со́нцем (Коцюб.). Там таки́й ще дебе́лий дід, що ї́сти не проси́тиме: сам собі́ заро́бить (Бердянщ.)].
-кая фигура, -кие руки, ноги, плечи – міцна́ (кремезна́, дебе́ла, ду́жа, заживна́) по́стать, міцні́ (кремезні́, дебе́лі, ду́жі) ру́ки, но́ги, пле́чі. [Кру́гла, заживна́ по́стать (Л. Укр.)].
Он ещё -пок на ногах – він ще міцни́й (тверди́й) на но́ги.
-кое здоровье – міцне́ здоро́в’я.
-кий ум – міцни́й (ду́жий) ро́зум.
-пок на ухо кто – недочува́є хто, глухе́нький, приглу́хуватий, туги́й на слу́хи хто.
-кий на язык – цупки́й на язи́к, мовчазни́й, мовчу́н (-на́).
-кий на деньги – скупи́й, тверди́й на гро́ші.
-кий в слове – держки́й на сло́во.
-кий сон – міцни́й (сильни́й, (провинц.) товсти́й) сон. [Натоми́вшися, спав тверди́м, міцни́м сном (М. Левиц.). Спить товсти́м сном (Рудч.)].
-кий мороз, холод – цупки́й (лю́тий, си́льний) моро́з, холо́д. [Хо́лодом пові́яло цупки́м (Грінч.)].
-кий снег, лёд – тверди́й (держки́й) сніг, лід.
-кий камень – тверди́й (міцни́й) ка́мінь.
-кий (о фруктах, плодах) – яде́рни́й. [Яде́рний огіро́к. Яде́рні я́блука – до́вго проле́жать (М. Грінч.)].
-кая водка, вино, чай – міцна́ горі́лка, міцне́ вино́, міцни́й (густи́й) чай.
-кие напитки – міцні́ (п’я́ні) тру́нки.
-кий табак – міцни́й (лю́тий, сильни́й) тютю́н.
-кая стража – пи́льна (го́стра, сильна́) ва́рта, сторо́жа. [Повели́ його́ за го́строю ва́ртою (М. Грінч.)].
-кое словцо – круте́ слівце́, (похабность) гниле́ сло́во.
-пок задним умом кто – по шко́ді му́дрий хто. [Лях му́дрий по шко́ді: як покра́ли ко́ні, став кінни́цю замика́ти (Приказка)].
Думать -кую думу – ду́же (тя́жко, гли́боко) зами́слюватися про що, сильну́ ду́му ду́мати про що.
Довольно -кий – міцне́нький, кріп(к)е́нький, дебеле́нький. [П’яне́нький, а в нога́х таки́ кріпе́нький (Сніп). Ко́ник він кріпке́нький (Греб.)].
Более -кий – міцні́ший, крі́пший, дебелі́ший, покрі́пший. [Бу́дем на нево́льників по́кріпші пу́та надіва́ти (Март.)].
Очень -кий – міцне́нний, кріпе́нний, дебеле́нний.
Становиться, стать кре́пче – ду́жчати, поду́жчати, міцні́(ша)ти, по[з]міцні́ти, поміцні́шати, дебелі́шати, подебелі́шати, умоцьо́вуватися, умоцюва́тися, замоцюва́тися. [Мед (напиток) як до́вго посто́їть, то вмоцю́ється (Борзен.)].
Не́жный
1) (
негрубый) ні́жний, деліка́тний; тенді́тний; (мягкий) м’яки́й; (ласковый, кроткий) ла́гі́дний. [Ні́жна Навзіка́я, струнка́ дочка́ феа́кського царя́ (М. Рильськ.). Розби́ті ні́жні вороги́ (П. Тичина). Ні́жний звук (Франко). Ні́жний ше́лест молоди́х розмо́в (М. Рильськ.). Бу́дем іти́ ми з тобо́ю в ні́жному вітрі́ до ра́ння (Сосюра). Хо́лод торка́ється деліка́тного ді́тського ті́ла (Коцюб.). Деліка́тні ри́си жі́нчиного обли́ччя (Грінч.). Кущ чере́мхи з медо́вим за́пахом бі́лих деліка́тних ки́тиць (Коцюб.). Показа́в мені́ трьох діте́й, чисте́ньких, тенді́тних (Грінч.). Бі́лі тенді́тні ру́ки (Мирний). О́сінь тенді́тна (Сосюра). Зо́рі лагі́дні, як о́чі діво́чі (Л. Укр.)].
-ный взгляд – ні́жний (прихи́льний, ла́гі́дний) по́гляд.
-ный вкус – ні́жний (деліка́тний, тонки́й) смак.
-ный голос – ні́жний (деліка́тний) го́лос.
-ная работа – деліка́тна (тонка́) пра́ця (робо́та).
-ные речи – ні́жні слова́, ні́жні розмо́ви, ні́жна мо́ва.
-ные слова – ні́жні (ми́лі) слова́.
-ная улыбка – ні́жна (ла́гі́дна) у́смі́шка (по́смі́шка).
-ные чувства – ні́жні почуття́.
Лебяжий пух -нее всякой шерсти – лебеди́ний пух ніжні́шій (делікатні́ший, м’я́кший) за вся́ку шерсть;
2) (
слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ні́жний, тенді́тний, деліка́тний, (диал.) (в)у́тлий. [Приби́та гра́дом ні́жна кві́тка (Л. Укр.). Ні́жне корі́ння вода́ з його́ рі́дного лі́жка ви́рвала (Грінч.). Нерухо́мо стоя́ли стрункі́ бере́зи, мов тенді́тні панночки́ в бі́лих су́коньках (Черкас.). Ля́мпа – річ тенді́тна: торкне́ш во́зом – наро́биш шкла (Васильч.). Тенді́тна лі́рика (О. Пчілка). Чи ти ба, яки́й деліка́тний, – йому́ й сло́ва не мо́жна сказа́ти! (Брацл.). Гре́чка ву́тла – бої́ться моро́зу (Лебединщ.). Ду́же ву́тла жі́нка: аж кричи́ть-розрива́ється за ро́дивом (Бердянщ.)].
-ный возраст, -ные лета – ні́жний (деліка́тний) вік, ні́жні літа́.
-ный пол – ні́жний (тенді́тний) рід, жіно́цтво.
-ное растение – тенді́тна росли́на, ні́жна росли́на.
-ное телосложение – тенді́тна будо́ва ті́ла, тенді́тна стату́ра;
3) (
чувствительный, чуткий) ні́жний, чу́лий. [Ні́жна душа́ (Крим.). З ні́жним се́рцем, само́тнім і чу́лим, до села́ я приї́ду (Сосюра). Ні́жна лі́рика (Влизько). Матери́нські о́чі чу́лі (Франко). Луна́ла журли́вая, чу́ла музи́ка (Л. Укр.). З пото́ку гу́ків чу́лих серена́да вирина́ла (Л. Укр.)].
-ный слух – чу́лий (ні́жний) слух;
4) (
любящий) ні́жний.
-ная мать – ні́жна ма́ти.
Оса́нка – поста́ва, по́стать (-ти), стату́ра. [Поста́ва го́рда і вели́чна].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бравада – (франц.) бравада, бравура, хизування, козиряння.
[В суботу вони виїжджають, — всі в досить маркітному настрої, а найгірше Балевич, зовсім зав’яв і знов стратив усю свою бравуру (Л.Українка). Поліцмейстер пружним кроком Походжає, мружить око; Ну й статура, ну й фігура, Ну й бравура — c’est si beau, Над’їжджають шуби, фраки, Макінтоші, шапокляки, Там краватки, тут жабо; Скрізь снують шпики-філери, Як холери, їй же бо… (М.Лукаш, перекл. Ю.Тувіма). Бач, бракувало бадьорості й життєвої патетики, от чого. Бадьорість і життьову патетику заступила бравада, нудна й придуркувата казенна бравада. І виявлялась та бравада в кольорі. В революційнім кольорі! І це єдина обнова, єдиний показник «поступу». Ним, тим кольором революційним, цебто кольором червоним, було вифарблено геть всі будівлі в центрі міста і навіть муровані огорожі. Колір пооблазив, пооблуплювався, порудів від дощів і часу, і місто мало вигляд ніби попечений, покалічений, напівбожевільний (І.Багряний). Яків був мов громом уражений. Він бачив і знає цих людей, знає їх вдачу, що ніколи не грішила показовою бравурою, що її вважали за приклад кумедного боягузтва, що нездібна захищати себе активно, віддаючись ворогові без бою і вмираючи без протесту (У.Самчук)].
Обговорення статті
Дочь, дочка – дочка́, до́нька:
готова дочь попова – кінець — пішла баба у танець;
дочь бондаря, шорника, писаря, кузнеца, портного, купца… – дочка бондаря, лимаря, писаря, коваля, кравця, купця (крамаря); (розм. фольк) бондарівна, лимарівна, писарівна, ковалівна, кравцівна, крамарівна;
дочь вдовы – удовівна;
дочь взрослая (на выданье) – дочка (донька) на відданні (на виданні), дочка-відданниця;
дочка гетмана – гетьманівна;
дочь короля – королівна;
дочь Павленка – Павленківна;
дочь первая – перша дочка (донька), первачка;
дочь уважаемых родителей – добрих батьків дочка; хазяйська дочка;
единственная дочь – єдина дочка, одиначка (одиниця, одиничка);
самая младшая, наименьшая дочь – найменша дочка, мізинка, мізиночка.
[А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Т.Шевченко). Вип`ю чарку, вип`ю другу, Вип`ю третю на потуху. П`яту, шосту, та й кінець. Пішла баба у танець, А за нею горобець Викрутасом-вихилясом… Молодець горобець! (Т.Шевченко). Лесиха, сказано, запопадна, перша йде зажинати з донькою і невісткою (І.Франко). Моє перелицьоване пальто, ану скажи, кого ти взимку гріло, скажи про те, як десять років збігло, і час угнався, ніби долото у трухле дерево? Скажи про все. Куди мене розкрилено несе моя біда, дочка моєї віри? (В.Стус). Одна статура в матері і в доньки — обидві круглі, наче карахоньки (Л.Костенко). Так от, паночку мій ґречний,— вів далі козопас,— жив у нашому селі один хлібороб на ймення Гільєрмо, а там такий заможний, що куди тобі Хризостомовому батькові. І дав йому Господь окрім багатства незчисленного ще й дочку-одиничку, що вродила йому жінка його, молодиця на всю околицю, а вродивши, померла (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Лінь — дочка багатства і мати бідності (Поль Декурсель)].
Обговорення статті
Крепкий – (прочный) міцни́й, тривки́й, дебе́лий, креме́зни́й, крем’язни́й, (диал.) моцний, крі́пки́й, (сильный, выносливый) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й, дужий, сильний, цупкий, міцносилий, витривалий (о состоянии, ещё) непохитний, несхитний, незламний; (о фруктах, плодах) яде́рни́й; (о голосе, ещё) лункий; (о растворе, ещё) насичений, концентрований; (о запахе) різкий, терпкий; (о хазяине, ещё) заможний:
более крепкий – міцні́ший, крі́пший, дебелі́ший, покрі́пший;
довольно крепкий – міцне́нький, кріпе́нький (кріпке́нький), дебеле́нький;
думать крепкую думу – ду́же (тя́жко, гли́боко) зами́слюватися (загадуватися) про що, сильну́ (тяжку) ду́му ду́мати про що;
задним умом крепок кто, крепок задним умом кто – мудрий по шкоді хто; пізно до розуму дійшов хто; якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав (Пр.); привів коня кувати, як кузня згоріла (Пр.); як загнав на слизьке, то за (про) підкови згадав (Пр.); (груб., фам.) підтикалась, як задрипалась (Пр.);
крепкая водка, вино, чай – міцна́ горі́лка, міцне́ вино́, міцни́й (густи́й) чай;
крепкая дисциплина – міцна дисципліна;
крепкая стража – пи́льна (го́стра, сильна́) ва́рта, сторо́жа;
крепкая фигура, крепкие руки, ноги, плечи – міцна́ (кремезна́, дебе́ла, ду́жа, заживна́) по́стать, міцні́ (кремезні́, дебе́лі, ду́жі) ру́ки, но́ги, пле́чі;
крепкие напитки – міцні́ (п’я́ні) напої (тру́нки);
крепкий в слове – держки́й на сло́во;
крепкий камень – тверди́й (міцни́й) ка́мінь;
крепкий мороз, холод – цупки́й (лю́тий, си́льний, дошкульний) моро́з холо́д;
крепкий на деньги – скупи́й, тверди́й на гро́ші;
крепкий на язык – цупки́й на язи́к, мовчазни́й, мовчу́н;
крепкий орешек – твердий (міцний) горішок;
крепкий снег, лёд – тверди́й (держки́й) сніг, лід;
крепкий сон – міцни́й (сильни́й, твердий, глибокий, непробудний, (диал.) товсти́й) сон;
крепкий табак – міцни́й (лю́тий, сильни́й) тютю́н;
крепкий ум – міцни́й (ду́жий) ро́зум;
крепкий человек – люди́на при здоро́в’ї, люди́на креме́зна́ (міцна́, крі́пка́, ду́жа, дебе́ла, міцноси́ла, заживна́), (образн.) кремінь, залізняк, моцак, дужак;
крепкое здоровье – міцне́ здоро́в’я;
крепкое слово, словцо (разг.) – круте́ (міцне, гостре) слово, слівце́, (похабность) гниле́ сло́во;
крепкое телосложение – міцна́ (ду́жа, креме́зна́) будо́ва ті́ла, міцна́ (ду́жа, креме́зна́) стату́ра в ко́го;
крепок на ухо кто – недочува́є хто, глухе́нький, приглу́хуватий, підглухий, глухуватий хто; туги́й на слу́хи хто;
он ещё крепок на ногах – він ще міцни́й (тверди́й) на но́ги;
очень крепкий – міцне́нний, кріпе́нний, дебеле́нний;
становиться, стать кре́пче – ду́жчати (дужати), поду́жчати (подужати), міцні́ти (міцні́шати), поміцні́ти, зміцні́ти, поміцні́шати, дебелі́шати, подебелі́шати, умоцьо́вуватися, умоцюва́тися, замоцюва́тися;
человек крепкого сложения – люди́на міцно́ї (ду́жої, креме́зної) будо́ви (стату́ри), міцно́го (дебе́лого) скла́ду.
[Лід кріпкий, хоч гармати коти (Пр.). Лях му́дрий по шко́ді: як покра́ли ко́ні, став кінни́цю замика́ти (Пр.). Ко́ник він кріпке́нький (Є.Гребінка). Тесля́р коли́сочку дебе́лу майстру́є в сі́нях (Т.Шевченко). Ви́хор ста́не у крем’язни́х дубі́в колі́на гну́ти (П.Куліш). Того вечора таки недільного з Києва виїхав славний новий віз, запряжений двома міцними волами (М.Вовчок). А зима вже морозами кріпкими укріпила (М.Вовчок). Іще́ кріпки́й чума́к був (М.Вовчок). Натура його не була міцна, завзята (П.Мирний). Будо́ва ті́ла міцна́, кремезна́ (І.Нечуй-Левицький). Натоми́вшися, спав тверди́м, міцни́м сном (М.Левицький). Спить товсти́м сном (І.Рудченко). Дід До́рош був стари́й, але ще кремезни́й чолові́к (Б.Грінченко). Хо́лодом пові́яло цупки́м (Б.Грінченко). Він добре бачив трохи кривий, глибокий і заслинений рот вовка, закрутки шерсті на його грудях і міцні замочені лапи (М.Коцюбинський). Нам дають чаю, гарячого, міцного, що блищить в склянці, як стигла вишня (М.Коцюбинський). Слова були міцні та повні, наче добре зерно (М.Коцюбинський). Гафі́йка стоя́ла міцна́, запа́лена со́нцем (М.Коцюбинський). П’яне́нький, а в нога́х таки́ кріпе́нький (Сніп). Кру́гла, заживна́ по́стать (Л.Українка). Яде́рні я́блука — до́вго проле́жать (М.Грінченкова). Повели́ його́ за го́строю ва́ртою (М.Грінченкова). Потрі́бно насампере́д науко́вого знаря́ддя й тих тривки́х підва́лин, що дає́ позити́вне знаття́ (С.Єфремов). Бу́дем на нево́льників по́кріпші пу́та надіва́ти (Л.Мартович). У ме́не здоро́в’я тривке́: ніко́ли не хворі́ю. Сви́та ще кріпка́, ще о́сінь переходжу́ в їй. Там таки́й ще дебе́лий дід, що ї́сти не проси́тиме: сам собі́ заро́бить. Сукно́ таке́ міцне́, що й зно́су йому́ не бу́де (АС). Міцні, засмальцьовані руки, А м’язи тверді, наче дуб. На білій, як день вишиванці Блищить український тризуб! В очах крижана недовіра, Як глобус блищить голова. Давно не гуляла сокира По вулицях міста Москва! (Ot Vinta). «Яких їм треба президентських указів, цим людям? – косишся на співгромадян. — Чи що їм взагалі потрібно?» Хто б і що не говорив, а зібрати їх-нас у щось притямне і не безсенсове, забезпечити тяглість в історії можуть не прапорці, що колишуться в кабіні водія, і не фізії політиків на білбордах, що миготять обабіч. А що? Так-так, саме вона, скривіться в тисячний раз, мовляв, «сколько можна» і «хіба це главне?» Мова – це і є Україна, і нічого з цим не поробиш, як і з тим, що поки що її не стає більше. Ну, трохи повилася сьогодні біля вуха, долинала десь із переднього майданчика, але вся вийшла на Контрактовій, біля Могилянської академії (П.Вольвач). — Та недалеко вже та пора, коли вашмості будуть мені наказувати, а я вашмостей буду послухати — тоді міцносила правиця моя дасть ознаку мого прагнення служити вам (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Та я ж її добре знаю,— сказав Санчо,- як челядь у селі навкидя грає, то і з найдужчих хлопців ніхто так далеко залізяки не кине, як вона. Там-то голінна дівоха, і вродою, і поставою — всім узяла, і хоч якому мандрованому лицарю перцю дасть, як до неї підсипатись почне! А моцна ж яка, а голос, бісової крові, який! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Він і досі дужий міцний та худорлявий, залізняк, словом (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Що слабкіші доводи, то міцніша позиція (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Эфемерида – (греч.) ефемери́да:
лунная эфемерида – місяцева ефемерида.
[…врода кожної жінки має (як кожна статура — ідеальний розмір, щодо якого кілограмом більше чи менше — все на гірше), свій від роду запрограмований ідеальний вік — той, у якому розкривається найповніше і який може промчати водномить, як у пустельних квітів-ефемерид, а може в щасливій незмінності тривати роками, залежно від догляду й поливання (так оптимістично міркує собі Дарка, чиї видатки на поливання, тобто на креми й лосьйони, віднедавна почали перевищувати видатки на одяг)… (О.Забужко). Ти ж плутаєш, куди не кинь, Із коником — ефемериду, Із злотом Ріо — Рейну синь, З норвезьким берегом — Флориду (Всеволод Ткаченко, перекл. Артюра Рембо)].
Обговорення статті
Запрограммированный – запрограмований:
запрограмированный на самоуничтожение – запрограмований на самознищення.
[Знак питання і «Я люблю тебе» як запрограмований підпис. Бувають у коханні люди автовідповідачі. А бувають люди ні в зуб ногою. Ну і до чого це тут? Здається, я просто ставлю не на тих конисьок (І.Карпа). …врода кожної жінки має (як кожна статура — ідеальний розмір, щодо якого кілограмом більше чи менше — все на гірше), свій від роду запрограмований ідеальний вік — той, у якому розкривається найповніше і який може промчати водномить, як у пустельних квітів-ефемерид, а може в щасливій незмінності тривати роками, залежно від догляду й поливання (так оптимістично міркує собі Дарка, чиї видатки на поливання, тобто на креми й лосьйони, віднедавна почали перевищувати видатки на одяг)… (О.Забужко). Банкомати, пояснив я, на відміну від дєвушек, запрограмовані кількома мовами, зокрема й англійською. Уже на вулиці іноземець подякував і додав — чи то докірливо, чи вибачливо: «Тут у вас, в Україні, просто неможливо жити без української!» Я співчутливо усміхнувся. І не став йому пояснювати, що й з українською тут часто буває теж неможливо жити (М.Рябчук). Отже, існує дві можливості декодування історій, наявних у дійсності, відповідно до того, чи вдалося подолати злам, запрограмований зміною поколінь, чи ні (В.Швед, перекл. Козелека Райнгарта)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Комплексия – компле́ксія, -ії, будо́ва, -ви, стату́ра, -ри.
Телосложение – будо́ва ті́ла, стату́ра, -ри.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Стату́ра
1)
фигура, склад тела;
2)
постановка фигуры;
3)
портрет (во весь рост).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

стату́ра, -ри, -рі

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Стату́ра, -ри, ж.
1) Фигура, складъ тѣла.
Статура йому ведмежа, овсі на чоловіка не похоже. Полт. г.
2) Портретъ. Черномор.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

олімпі́йка, олімпі́йок; ч. олімпі́єць
1. спортсменка-учасниця Олімпійських ігор. [Розминку з дітьми провела спортсменка-олімпійка та підготувала юні організми до справжніх баталій <…> (galka.if.ua, 05.03.2020). У Південній Кореї олімпійка врятувала собаку, яку продавали на м’ясо. (Високий замок, 2018). 9 січня на 86-му році життя відійшла у вічність найстарша львівська олімпійка Аполінарія Миколаївна Плеханова (4.10.1919 – 9.01.2005), яка до останніх днів зберігала життєву бадьорість та активність. (Високий замок, 2005).]
2. спортивна куртка-вітрівка. [Олімпійка, білі кросівки, спортивна статура, збиті кісточки рук – усе видає в ньому спортсмена. (Український тиждень, 2010).]
див.: олімпі́йниця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Компле́ксія = штату́ла, стату́ра.
Сложе́ніе = 1. склада́ння. — Складання дров у стоси. 2. склад; стату́ра, штату́ла, поста́ва (д. Компле́ксія). 3. склада́ння, уклада́ння, компонува́ння. — Компонування віршів. 4. склада́ння (арихмет. дїя).
Тѣлосложе́ніе, тѣлострое́ніе = штату́ла, стату́ра.

Запропонуйте свій переклад