Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «стрій»
Шукати «стрій» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Костю́м – убра́ння́, убі́р (р. убо́ру), о́дяг (-гу), оді́ння, (зап.) стрій (р. стро́ю), костю́м. [Убра́ння на всіх по́статях було́ ви́ткане в полта́вській зе́мській тка́льні (Р. Кр.). Но́сить, на мою́ ду́мку, куме́дний костю́м (Ніков.). Просте́нький аж бі́дний і зо́всім не елега́нтний о́дяг (Крим.). Щоб я не ба́чив бі́льше тих погреба́льних стро́їв (Л. Укр.)].
Траурный -тю́м – жало́бне вбра́ння, жало́ба, чорнота́. [Ой, скида́й черво́не пла́ття, а удяга́й чорноту́ (Пісня)].
Наря́д
1) (
действие), см. Наряжа́ние и Наряже́ние;
2) (
приказ о посылке людей на работу) за́гад (-ду), нака́з (-зу), на́ряд и (рус.) наря́д, ви́ряд (-ду), наря́дження, відря́дження. [Ци́ми дня́ми Союзхлі́б дасть пе́рші на́ряди Наркомзе́му на відванта́ження насі́ння (Пр. Правда). Ки́ївські підприє́мства прийма́ють екскурсі́йні гру́пи за на́шими наря́дами (Пр. Правда). Ко́ні розі́слані в наря́д (Івч.)].
По -ду – з нака́зу, за на́ря́дом, за на[від]ря́дженням;
3) (
отряд) на́ря́д (-ду).
-ря́д гарнизонный – зало́говий на́ря́д.
-ря́д полицейский – на́ря́д (загі́н) полі́ції.
-ряд рабочих – на́ря́д робітникі́в.
-ря́д суточный – на́ря́д добови́й;
4) (
роспись, список) реє́стр (-ру), спис (-су), спи́сок (-ску).
-ря́д приданому – реє́стр (спис) по́сагу (ві́на);
5) (
одеяние) убра́ння, убі́р (р. убо́ру), (редко) прибі́р (-бо́ру), (зап.) стрій (р. стро́ю), (роскошный) ша́ти (р. шат). [Знов фія́лочка на се́бе си́нє вбра́ння надіва́ (Крим.). І пи́шно так гори́ть нове́ твоє́ убра́ння, немо́в ти під віне́ць весі́льний одягла́сь (Філян.). Ви́трусила до дна кеше́ні свого́ чолові́ка на убо́ри (Н.-Лев.). Жіно́та закраша́ла святни́ми стро́ями сі́ре тло го́лого села́ (Коцюб.)].
В полном -де – в усьому́ (в по́вному) убо́рі (стро́ї);
6) (
у птиц) убра́ння;
7) (
избы) опоря́дження; (украшение) оздо́блення, оздо́ба;
8) (
инструментов) справи́лля (-лля); срв. Набо́р 3.
Настра́ивать, настро́ить
1) (
строение), см. Надстра́ивать;
2) (
строений) набудо́вувати, набудува́ти, наста́вити, (каменных, кирпичных) намуро́вувати, намурува́ти, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудо́вувати, понамуро́вувати чого́. [Будува́в, будува́в, – ото́ й набудува́в (Брацл.). Понабудо́вував комі́р по́вен двір (Сл. Ум.). Понабудо́вували і понамуро́вували собі́ пани́ за́мочків (Куліш)];
3) (
проказ) наро́блювати, нароби́ти, нако́ювати, нако́їти (фі́ґлів, вредных: зби́тків, шко́ди; пакостей: ка́постів), набро́ювати, набро́їти; срв. Напрока́зить;
4) (
музык. инструмент) настро́ювати, стро́їти, настро́їти (в лад, до ла́ду), нала́джувати, ла́дити, нала́дити, нала́годжувати, нала́годити, наладно́вувати, наладнува́ти, вила́годжувати, ви́лагодити, направля́ти, напра́вити, (о мног.) понастро́ювати и т. п. що. [Як ду́дку настро́їш, так вона́ гра́є (Чуб. I). Настро́їв лі́ру (Рудан.). Ой ти, Дави́де, свої́ гу́сла стрій! (Колядка). Ти теж (зозу́ле) стро́їла стру́ни моє́ї душі́ (Коцюб.). Нала́годжує свою́ скри́пку (Васильч.). Ви́лагодить скри́пку (Федьк.). Взяла́ гіта́ру, напра́вила її́, натя́гуючи стру́ни (Н.-Лев.)].
-ть радио-антенну – настро́ювати, настро́їти ра́діо-анте́ну;
5) (
перен.) –
а)
кого, что как, на какой лад – настро́ювати, настро́їти, нала́джувати, нала́дити, направля́ти, напра́вити кого́, що як, на яки́й лад (тон). [Се вже при́ятелі Виго́вського про́стих козакі́в так нала́дили (Куліш)].
-ить кого на враждебный лад – настро́їти кого́ воро́же;
б)
кого на что – (подговаривать) намовля́ти, намо́вити кого́ на що и (чаще) що (з)роби́ти, підмовля́ти, підмо́вити, підбива́ти, підби́ти кого́ на що, до чо́го, що (з)роби́ти, (направлять) направля́ти, напра́вити кого́ на що, (насоветывать) нара́ювати, нара́яти, (преимущ. на что-л. плохое) настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити кого́ на що, що (з)роби́ти, (подстрекать) під’ю́джувати, під’ю́дити, підтрою́джувати, підтрою́дити, (наущать) науща́ти, наусти́ти кого́ що (з)роби́ти, призво́дити, призве́сти́ кого́ на що и що (з)роби́ти, (науськивать) нацько́вувати, нацькува́ти, підцько́вувати, підцькува́ти кого́ що (з)роби́ти. [То він намо́вив (підмо́вив, напра́вив) її́ на це (Київщ.). Нара́яли люд на святе́ ді́ло (Стор.). То вони́ настру́нчують та підшпиго́вують, то бо їх ко́ристь (Мирний). Все Васю́ту настре́нчує, щоб із те́бе на ву́лиці знуща́вся (Грінч.). Не хто й наусти́в Ва́рку, як не Дми́трик (Кониськ.). То його́ пани́ч підтрою́див (Харківщ.)].
-ить кого на тяжбу с кем – намо́вити (нара́яти, настру́[е́]нчити, підби́ти) кого́ – позива́тися з ким;
в)
кого против кого, чего – настро́ювати, настро́їти, ста́вити, поста́вити кого́ про́ти ко́го, про́ти чого́, (исподтишка) настру́[е́]нчувати, настру́[е́]нчити кого́ про́ти ко́го, (возбуждать) підбу́рювати, підбу́рити кого́ про́ти ко́го, про́ти чо́го. [Не настру́нчуй дру́гих про́ти йо́го (Мирний). Настре́нчила всіх діте́й про́ти ме́не (Грінч.)].
Настро́енный
1)
см. Надстро́енный;
2) набудо́ваний, наста́влений, намуро́ваний, понабудо́вуваний, понамуро́вуваний;
3) наро́блений, нако́єний, набро́єний;
4) настро́єний, нала́джений, нала́годжений, наладно́ваний, ви́лагоджений, напра́влений, понастро́юваний
и т. п. [Стру́ни тугі́, нала́джені (Коцюб.)];
5)
а) настро́єний, нала́джений, напра́влений. [Було́ тут бага́то мо́лоди, настро́єної романти́чно (В. Петров). Поети́чно напра́влена душа́ (Н.-Лев.)];
б) намо́влений, підмо́влений, підби́тий, напра́влений, нара́яний, настру́нчений, настре́нчений, під’ю́джений, підтрою́джений, нау́щений, нацько́ваний, підцько́ваний;
в) настро́єний, настру́[е́]нчений, підбу́рений.

-ться
1)
см. Надстра́иваться;
2) набудо́вуватися, набудува́тися, понабудо́вуватися; бу́ти набудо́вуваним, набудо́ваним, повабудо́вуваним
и т. п.;
3) (
перен.) настро́юватися, настро́їтися, настру́[е́]нчуватися, настру́[е́]нчитися; бу́ти настро́юваним, настро́єним, настру́[е́]нчуваним, настру́[е́]нченим и т. п.; (собираться) нала́годжуватися, нала́годитися, налашто́вуватися, налаштува́тися, збира́тися, зібра́тися, (забрать себе в голову) навра́титися, наповра́титися. [Знахо́дити шлях до и́ншого се́рця, що й само́ настро́юється в унісо́н до співця́ свого́ інти́много сві́та (Рада). Значні́ гру́пи украї́нського пролетарія́ту, селя́нства та ві́йська настро́єні по-більшови́цькому (Н. Рада). Коли́ думки́ настру́нчилися так, то їх не ле́гко зби́ти з тіє́ї сте́жки (Мирний). Уя́ва у Васи́лька настре́нчувалася вже заздалегі́дь (Корол.). Вже він навра́тився прода́ти свою́ тели́чку, – нічи́м його́ не перекона́єш (Звин.). Коли́ наповра́тилися вкра́сти, то вкраду́ть (Звин.)].
Вы сегодня хорошо -ны – ви сього́дні в га́рному (до́брому) на́строї (в до́брому гу́морі), ви сього́дні га́рно настро́єні. [О! ви настро́єні сього́дні га́рно (Куліш)].
Всё общество явно было -но против этой авантюры – усе́ суспі́льство (громадя́нство) я́вно ((в)очеви́дячки) було́ настро́єне (стоя́ло) про́ти ціє́ї аванту́[ю́]ри;
4) (
вдоволь, сов.) –
а) (
строя здания) набудува́тися, наста́витися, понабудува́ти (досхочу́), (каменные, кирпичные) намурува́тися, попомурува́ти (досхочу́), (о мног.) понабудо́вуватися, понамуро́вуватися;
б) (
настраивая музык. инстр.) настро́їтися, нала́дитися, нала́годитися, наладнува́тися, нанаправля́тися, попостро́їти (досхочу́) и т. п., (о мног.) понастро́юватися и т. п.;
в) (
строя в ряды) нашикува́тися и т. п. Срв. Стро́ить.
Оде́жда и одё́жа – оде́жа (-жі), о́діж (-жи), о́дяг, о́діг (-гу), (з)о́дяга, (з)о́дів, оді́ва, оді́ння, ша́ти (мн.), (костюм) убра́ння, убі́р (р. убо́ру), стрій (р. стро́ю).
Праздничная -жда – святне́ убра́ння.
Одна штука -жды – оде́жина.
Приличная -жда – га́рне убра́ння.
По одё́жке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку.
Поря́док – поря́док (-дку), ряд (-ду), лад (р. ла́ду́), стрій (-ро́ю), по́лад, розпоря́док, (в действии, в работе) ра́да, чин (-ну), (очередь следования) че́рга́, ко́лія. [Грома́дський поря́док (Куліш). Після тата́рщини нові́ поря́дки на Украї́ні поста́ли (Куліш). Наро́дній добро́бут зале́жить від то́го, які́ зако́ни даю́ть наро́дові ряд (Леонт.). Держа́вний лад. Прива́тна вла́сність, то – осно́ва тепе́рішнього капіталісти́чного ладу́ (Єфр.). Світови́й стрій одві́чний (Л. Укр.). Ні ладу́, ні по́ладу нема́. Життя́ почина́лось своє́ю черго́ю (Коцюбинськ.). Тепе́р прийшла́ ко́лія, так тре́ба йти].
Привычный -док (обыкновенье) – зви́ча́й (р. зви́ча́ю).
Установленный -док (правило) – устано́ва. [Сам я зна́ю всі вхо́ди й звича́ї в (йо́го) ха́ті (Франко). У ньо́го (па́на) така́ встано́ва, що попе́реду відроби́ па́нові, хоч-би ту громові́ ку́лі леті́ли, а вже відта́к – собі́ (Франко)].
В -дке – як слід, у поря́дку. [У ме́не все як слід, ка́же Ове́рко: худо́бі позано́сив, понапува́в, клу́ня і возі́вня на замку́ (Кониськ.)].
В таком -дке размещать(ся) (о людях) – таки́м ладо́м, таки́м розпоря́дком ста́вити, поста́вити (става́ти, ста́ти).
По -дку – по ря́ду, по ря́ду че́рги, за ря́дом, по ко́лії, у поря́док. [Спа́ло на ду́мку й мені́, дові́давшись пи́льно про все з поча́тку, списа́ти по ря́ду (Єв.). Він пра́вив по ря́ду че́рги своє́ї слу́жбу перед бо́гом (Єв.). Тоді́ по ко́лії підхо́дили і дру́гі (до сто́лу) і ко́жен розпи́сувавсь (Свид.)].
В -дке содержать (дело) – ма́ти, трима́ти (спра́ву) в поря́дку; на поря́дках соде́ржувати (спра́ву). [Господа́рство соде́ржувала на поря́дках (Квіт.)].
Давать -док – знахо́дити, знайти́ лад кому́, чому́, дава́ти, да́ти лад кому́, чому́, знахо́дити, чини́ти, дава́ти ярмі́с кому́, чому́, ряди́ти, уряди́ти, розпоряди́ти що. [Ві́йсько стоя́ло, ладу́ не зна́ло, пан Іва́н ішо́в, лад ві́йську знайшо́в. Мене́ на дво́рі дру́гі дожида́ються; – тре́ба усі́м ярмі́с да́ти (Мирн.). Старшина́ приї́де, розпоряди́ть та й знов на ху́тір. Чолові́к ми́слить, а бог ря́дить].
Приводить в -док
1) (
о деле, работе или группе предметов) дово́дити, дове́сти до ладу́, роби́ти, зроби́ти лад чому́, зво́дити, зве́сти до поря́дку (на лад), упорядко́вувати, упорядкува́ти, ула́годжувати, ула́годити, ула́джувати, ула́дити, уладна́ти, направля́ти, напра́вити що. [Си́лувалась доро́гою упорядкува́ти свої́ думки́, зупини́ти їх на чім-не́будь одні́м (Франко). Хтось штовхну́в ді́жечку з водо́ю… пооблива́в оде́жу, з’яви́вся сто́рож… і дові́в зно́ву все до ладу́ (Грінч.)];
2) (
о предметах отдельных) оправля́ти, опра́вити, обла́годжувати, обла́годити, опоря́джувати, опоряджа́ти, опоряди́ти, упоря́джувати, упоряджа́ти, упоряди́ти, припоряджа́ти, припоряди́ти, наряджа́ти, наряди́ти, направля́ти, напра́вити, виладно́вувати, ви́ладнати, по́рати, упо́рати що; (наводить чистоту) прибира́ти, прибра́ти, чепури́ти, причепури́ти -ся (себя), відхре́щувати, відхрести́ти. [Збери́ всі чо́вни, що оста́лись, і га́рно за́раз їх опра́в (Котл.). Тре́ба упоряди́ть шко́лу. Ми йому́ ґа́нки наряди́ли. Пого́нич узя́в по́рати санки́ (Крим.). Вми́лася холо́дною водо́ю, щоб не зна́ти було́ сліз, ще причепури́лася тро́хи й пішла́ (Грінч.). Там таке́ вдо́ма заста́ла, що наси́лу-си́лу відхрести́ла (Свид.)].
Заводить -дки – порядкува́ти; лад, поря́док, розпоря́док запрова́джувати, запрова́дити. [Коза́цтво перебива́ло королі́вським уря́дам порядкува́ти по свої́й уподо́бі (Куліш)].
Заведены, существуют -дки – звича́ї пово́дяться. [Що то за лю́ди в ній (у бу́рсі) живу́ть, і що то за звича́ї пово́дяться в ній (Яворн.)].
-док наводить в чём – лад дава́ти, да́ти, лад роби́ти, лад знахо́дити чому́, упорядко́вувати, упорядкува́ти, на лад зво́дити, зве́сти́ що. [Дячи́ха господарюва́ла і всьому́ лад дава́ла (М. Вовч.)].
Прийти в -док – зійти́, спа́сти на лад. [Як попорядку́є з ти́ждень, то на́че все й на лад спаде́ (Мова)].
Стать, поставить на -док дня – ста́ти, поста́вити на че́ргу дня, на поря́док де́нний. [Жіно́че пита́ння ста́ло наре́шті тут (у Галичині́) на че́ргу дня (Єфр.)].
Соблюдать -док – доде́ржувати, доде́ржати поря́дку, гляді́ти, догляді́ти поря́дку. [Гляди́, дя́дьку, поря́дку].
Нарушать -док – пору́шувати, пору́шити лад, поря́док, розпоря́док, лама́ти, злама́ти зви́ча́й, -ча́ї.
Нарушение -дка – пору́шування, пору́шення ладу́ и т. д., лама́ння звича́ю, -їв.
Плохие -дки – безла́ддя (-дя), бе́злад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) – безуря́ддя.
Никакого -дка не стало – нія́кого ладу́ не ста́ло.
Поддерживать -док – пильнува́ти ладу́.
Правовой -док – пра́вний, правови́й лад.
Смотреть за -дком – ве́сти́ поря́док.
По поря́дку – підря́д, по-че́рзі́, по́ряду.
В алфавитном -ке – за абе́ткою, в абе́тковім поря́дку.
В обычном -ке – звича́йним поря́дком.
В спешном -ке – нега́йно, спі́шно.
В -ке очереди – за ря́дом, по ря́ду че́рги.
В -ке настоящего постановления – поря́дком ціє́ї постано́ви.
В -ке назначения, выдвижения – поря́дком призна́чення, висува́ння.
В судебном -ке – судо́вно[е].
Для -ку (без существен. надобности) – для годи́ться.
В -ке вещей – як во́диться, як звича́йно, як слід, як годи́ться.
Это в -ке вещей – це річ звича́йна.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Выходной – вихідний; виходовий:
в выходной день – вихідного (вільного) дня, у вихідний (вільний) день;
выходное пособие – вибувна (вихідна) допомога;
выходной день – вихідний (вільний) день, вихідна (вільна) днина;
выходные параметры – вихідні параметри;
выходные сведения (данные) – вихідні відомості (дані);
по выходным дням – вихідними (вільними) днями, у вихідні (вільні) дні;
выходной костюм – вихідний (святний, святковий, празниковий, пронедільний) костюм (одяг, стрій), вихідне (святкове, святне, празникове) убрання, костюм (убрання, одяг, одежа) про свято (про неділю, про вихідний день).
[У головах гуляє привид веселих вихідних і забирає цілі кілограми сірої речовини. Алкоголь подбає про решту (О.О.Плеваки перекл. Е.Єлінек)].
Обговорення статті
Одежда, одёжа – одяг, одежа, (чаще богатое, роскошное) шати, (реже) шата, (диал.) шмаття, о́дяга, о́діва, одіння, шу́плаття, луді́ння, фа́нтя, (разг.) о́діж, одяганка, вдяганка, вдягачка (удягачка), одягало, (костюм) убра́ння, убі́р (р. убо́ру), стрій (р. стро́ю); (покрытие дороги) покриття:
бедному да вору всякая одежда впору – що не попало, те клади в торбу (Пр.); бідне сорочці раде, а багате й кожуха цурається (Пр.);
одежда к празднику, праздничная одежда – одяг (одіж) на (про) свято; святний (святковий) одяг, святне́ убра́ння;
одна штука одежды – оде́жина;
приличная одежда – га́рне убра́ння.
[Отож той самий сиротина У наймах сяк тобі, то так Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив (Т.Шевченко). Е, ні, це не той, не в такій одіві, як той, що мене грабував (Сл. Гр.). Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Сл. Гр.). Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (П.Мирний). — Де се така чорногузка взялася? — пита  парубок  у  міщанському  уборі другого, витріщивши на неї баньки. — З села! не бач? — одказує його товариш (П.Мирний). Любила Параска уборами менжувати, коли б вона була багачка — на жодень день мала б новий убір (П.Мирний). Скинув він кожух, а на йому убір гарний та дорогий: синій суконний жупан з гудзиками, добрі чоботи, синя жилетка, а на жилетці аж чотири ряди здорових гудзиків так і сяють; шия зав’язана червоною хусткою (І.Нечуй-Левицький). А ліс зеленіє на сонці, неначе дорога оксамитова зелена одежа, кинута на гори (І.Нечуй-Левицький). Панни й жіноцтво похапцем кинулись збирати свої манатки, усяке своє добро та шуплаття, та вкладатись (І.Нечуй-Левицький). Широкі спини огрядного та дужого люду покриті були розмаїтою, пістрявою одіжжю (М.Старицький). — В твоїх словах бринить якась гординя, не пристоїть вона такій душі, яка бажає одяг правди взяти (Л.Українка). Довга та чорная шата, мов хмара, його обгортала І хвилювала в повітрі, як море в негоду (Л.Українка). Кассандра з Поліксеною ідуть через майдан від храму, обидві в чорних жалобних шатах (Л.Українка). — От шмаття перебратись вам за старця, все ж буде ліпше, ніж тюремне рам’я (Л.Українка). Рудий розгортав ще мокрі вуса, з яких стікала вода, та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами, забучавілими капцями на босу ногу та заяложеним кашкетом складала його мізерну одіж (М.Коцюбинський). Часто удень, покинувши роботу, вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття (М.Коцюбинський). Палагна в свято одпочивала, пишаючись красним лудінням (М.Коцюбинський). Він знов оставив пасічника, знов у жебрачім одінню пішов у світ широкий (І.Франко). Регіна, одягнена в свій чорний стрій, ходить, як звичайно, по покою (І.Франко). Майже вмираючи зо страху, бідний  Лис  Микита мусив сидіти в фарбі тихо аж до вечора, знаючи добре,  що  якби  тепер,  у такім строї, появився на вулиці, то  вже не пси, але люди кинуться за ним і не пустять його живого (І.Франко). Від давнього часу звертав на себе його увагу старий чоловічок у старосвітськім міщанськім уборі, який носять ще декуди по малих, глухих місточках (І.Франко). Які були в його гроші, що міг би на парубоцькі вбори витрачати абощо, — все віддавав за книги (Б.Грінченко). На вбогому — лати, На багачу — шати; Та не йди сорочки В дуки позичати (Б.Грінченко). В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Г.Хоткевич). — Тебе я полюбила першого, — вела вона. — Раніш я не сміла… через сина. Як я ненавиділа його іноді! Ти ж не знаєш, Яка я була гарна… Одежа пекла мені тіло, я спала без сорочки, вона жалила мене. Це було страшенно давно. І от прийшов ти… (В.Підмогильний). Мірошниченко хитромудро пустив чутку по селі, що кожний учень одержить чоботи і крам на одяганку (М.Стельмах). На жердині, під стелею, висіла немудра смердівська одяганка (В.Малик). Павло прокинувся рано і, доки батько сходив по кімлю, встиг  уже спорядити вдягачку на рибу: знайшов у повітці стару батькову сорочку, драну на ліктях, полатані, батькові ж таки, штани, що не сходилися йому в поясі, то доточив петельку з мотузочка, та шкарубкі чоботи з відстрялими підошвами —  хоч і тектимуть, зате ноги не попробиває на корчах і очеретяній стерні (Гр.Тютюнник). А в слов’ян, закинутих лихою долею за обводи рідної землі, немає звички та не буде й потреби розминатися з своїми. Певен, не забаряться підійти, пізнавши по вдяганці, й поцікавитися: з якої землі і чи давно тут; є вже ромейським підданим чи всього лиш гість (Д.Міщенко). На жовті пальці обпливає віск. Обличчя гострі, одежина латана. Горять свічки. І сосни пахнуть ладаном. Шумить над шляхом предковічний ліс (Л.Костенко). Життя надто короке, щоб витрачати його на одяг (брати Капранови). Українська мова має свої питомі назви як для окремих предметів одягу, так і для їх комплексів. Це «стрій», «вбрання», «убрання», «шати», «шаття». У давніші часи вживались синонімічні слова «ноша», «одежа», «одежина», «одіва», «одіво», «одіг», «одіж», «одіння», «одія», «руб», «рубаття», «рам’я» (Григорій Кожолянко). Тільки внутрішньо бідна людина може купувати собі дороге шмаття і цим закривати свої розумові проблеми (Арсеній Яценюк). Площ із хітоном тоді одягнути дала мені німфа, Вбралась сама після того в чудове сріблясте одіння (Б.Тен, перекл. Гомера). — Він зустрів нас вельми приязно, та одяг на йому вже подерся, а на лиці він дуже змінився, засмаглів на сонці, так що на превелику силу ми його впізнали — більше по одежі, що тоді бачили, хоч вона вже вся на дрантя звелась (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Не питай, що сталося з моєю вдягачкою (В.Горбатько, перекл. Дж.Патерсона). Шовкові, тоненькі спокусливі одяганки розсипалися по підлозі (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Дуже дорогий одяг старить (К.Шанель). Одяг на жінці повинен бути в міру скромним: щоб не впадав в око, і водночас було помітно, що він на ній є].
Обговорення статті
Порядок – порядок, добрий стан, злагодженість, узгодженість, організованість, дисципліна, (строй) лад, стрій, устрій, (последовательность) послідовність, (очередь) черга, черговість, (обычай) зви́ча́й, (общественные отношения) порядки, зви́ча́ї, (способ) спосіб, метод:
боевые порядки пехоты – бойові порядки піхоти;
в административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком;
в алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку;
в бесспорном порядке – безсуперечно;
вводить порядки – заводити, запроваджувати лад;
вещи одного (и того же) порядка – речі того самого роду;
в надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що);
в надлежащем порядке (проводить) – (переводити) установленим порядком;
в порядке очереди – за чергою, по черзі (по ряду);
в обычном порядке – звичайним ладом (порядком);
в пожарном порядке (шутл.) – нагально; блискавично; як оком змигнути; ніби десь горить;
в порядке дискуссии – порядком дискусії;
в порядке исключения – як виняток;
в порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження;
в порядке назначения – як призначення;
в порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою;
в порядке обсуждения – як обговорення;
в порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію);
в порядке чего – з метою (заради, на предмет) чого, для чого, як що;
в принудительном порядке – примусово;
в произвольном порядке – довільно, в довільному порядку;
всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку;
в спешном порядке – нагально, негайно, спішно;
в установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено;
дело такого порядка – річ ось яка;
для порядка – для порядку; для годиться;
заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати;
законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно;
идти своим порядком – іти (собі) своїм звичаєм (своєю чергою, (диал.) своїм трибом);
изменить порядок – повернути лад;
наводить порядок – давати порядок (лад), порядкувати;

напряжение порядка 100 вольт – напруга близько (коло) 100 вольт;
нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї);
нет никакого порядка – нема (немає) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема (немає);
номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду);
общественный порядок – громадський порядок;
одного [и того же] порядка – того самого ряду;
по давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом;
поддерживать порядок – пильнувати ладу;
по порядку – по черзі, послідовно; по ряду; (№ по порядку) чергове число;
порядок ближний, дальний – (физ.) порядок близький, далекий;
порядок вещей – порядок речей;
порядок дня – порядок денний;
порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що; порядкувати;
приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що;
приводить себя в порядок – опоряджатися;
призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого;
располагать что в возрастающем (убывающем) порядке – розташовувати (розміщати) що в висхідному (низхідному), зроставому (спадному) порядку;
располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати;
своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить;
следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу), вести порядок; доглядати ладу;
соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу);
соображения тактического порядка – міркування тактичного роду, тактичні міркування;
судебным порядком – судом (через суд), судовно;
считать по порядку – лічити з ряду, від ряду;
установленный, существующий порядок – заведений лад;
учреждать порядок – запроваджувати лад;
число по порядку – порядкове число;
это в порядке вещей – це звичайна (природна, нормальна) річ, це нормально (природно).
[Що в порядку лежить — саме в руку біжить (Пр.). О музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок; Нехай твоя научить ласка, Нехай твій шепчеть голосок, Латинь к війні як знаряджалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (І.Котляревський). Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (І.Нечуй-Левицький). Дома теж немає у неї ніякого порядку: одежа розкидана, кісники та стрічки і на печі, і під піччю валяються, де скинула що — там воно лежатиме хоч і вік (П.Мирний). — Пустіє, глухне наш край!  Незабаром й запліснявіє серед такої каламуті! — казав іноді Мирін, згадуючи давнє. — І порядки які тепер настали!? Що воно за порядки?.. Свій свого у неволю правторить… Старшина козацтво унівець повернула… Усі землі посіла… (П.Мирний). Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М.Коцюбинський). Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитромудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти, куди треба, таки досягти своєї мети… (М.Коцюбинський). У фризієра Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину з водою для волосся (Л.Мартович). Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (С.Васильченко). Поклавши всі своï ïстівні достатки на верстаті, поставивши поруч для порядку одв’язаний від торби походовий казаночок, він уже заходився краяти хліб, як зненацька згадав про фізкультуру. Йому конче захотілось розпочати день нормально, по-міському, так, ніби він уже зовсім у нових обставинах освоïвся (В.Підмогильний). Пиріг тепер сидить на особливому режимі, звідки він періодично виходить і сідає знову, ріжучи когось раз у раз для порядку (П.Вольвач). У нього дружина повинна бути леді, і то доброго роду, з такими манерами й вишуканістю, як у місіс Вілкс, і з таким же вмінням давати лад великому господарству (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). На світі залишилося багато безладу після тих, хто хотів довести його до ладу (Лешек Кумор). Лікар, який вважає, що у вас усе в порядку, працює тільки в військкоматі].
Обговорення статті
Этнический – етнічний:
этничная общность – етнічна спільнота.
[За гостей одразу взялася господиня вечора — чорнява літня пані Марія з гарячим поглядом; вона була одягнута в етнічний урочистий стрій: у білу вишиту сорочку з великим червоним намистом, оперезана широким поясом (А.Дністровий). «Цікаво, яке справжнє прізвище цього ідіота», – чомусь подумав я. «I’m Влад. Влад Роґожин. Я етнічний москаль, себто глитай або ж павук. Алезауваж: роблю україномовну газету і пишу українські вірші», — з’явилося під останнім куплетом. — Та подавись ти своїми віршами! — вигукнув я. — І віддай пляшку, скотино! (Ю.Іздрик). Чи виконав її (роль) етнічний росіянин Микола Амосов, який, хоча й сам не вивчив української мови, завжди повторював, щоУкраїна більше ніколи не буде у складі Росії, який був свідомим громадянином незалежної України і в усіх своїх публічних виступах підкреслював цю свою позицію? (Є.Кононенко). … відповісти на ключове запитання історії Східної Європи про етнічну належність мешканців княжого Києва та Південної Русі-України X — XIII століть. Вони були тією ж мірою українцями, як тогочасні мешканці Гнєзна, Парижа та лондона були відповідно поляками, французами й англійцями (Л.Залізняк). Місто вивозилося на схід цілими ешелонами. Додаю сюди також фашистівську окупацію, наслідком якої стало тотальне «очищення» міста від одного з найважливіших етнічних складників — юдейського. Замість тонких і артистичних, замріяно-глибоких меланхолійних послідовників хасидизму по війні наїхало безліч нормальних радянізованих «євреїв» — уже російськомовних, уже уніфікованих, уже таких, що стидалися й цуралися самого свого «єврейства» (Ю.Андрухович). Віки мовчать. Душа не б’є на сполох. Порожніх слів намножилась лушпа. І тільки час від часу археолог якесь віконце в правду прокопа. Наука вглиб, і праця титанічна. Загадка, не розгадана здавен, — чи це була експансія етнічна, чи це союз споріднених племен? (Л.Костенко). Для мене особисто УПА — це святе, і, як на мене, для кожного, незалежно від його етнічного походження, хто має в душі бодай щось українське, УПА – це святе (М.Фішбейн)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Фасон – фасо́н, -ну, крій (род. крою), стрій, -рою; -истый – фасонистий, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Выходной
• Выходной день
– вихідний (вільний) день; вихідна (вільна) днина. [День вихідний сьогодні Уже скінчився. Бажан.]
• В выходной день
– вихідного (вільного) дня; у вихідний (вільний) день.
• По выходным дням
– вихідними (вільними) днями; у вихідні (вільні) дні.
• Выходной костюм
– вихідний (святний, святковий, празниковий, пронедільний) костюм (одяг, стрій); вихідне (святкове, святне, празникове) убрання; костюм (убрання, одяг, одежа) про свято (про неділю, про вихідний день). [Тут друзів, гостей переповнена хата. В святковому одязі хлопці, дівчата. Олійник. Ішов Максим вулицями міста величаво — шикуючи празниковою одежою, обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою… Смолич. Візьміть свої костюми пронедільні, Позашивайте душі в їх рубці! Павличко.]
Лад
• Быть в ладу, в ладах с кем
– бути у [добрій] згоді (злагоді, у [добрім] ладу) з ким; ладнати (іноді добре тривати) з ким.
• Быть не в ладу, не в ладах с кем
– бути не в ладу, не в ладах (не в злагоді) з ким; (посварившись) у гніву з ким бути.
• Дело идёт, пошло на лад
– діло на (у) лад іде; пішло; справа йде, пішла (ведеться, повелася) добре (гаразд); діло (справа) налагоджується, налагодилося (налагодилася).
• Ладу нет с кем
– не можна дати собі ради з ким; ладу не доведеш з ким.
• На все, на разные лады
– на всі, на різні лади (способи); (іноді) на всі боки.
• На книжный лад (по-книжному) говорить
– говорити з-письменна (по-книжному). [Наталка: Воля ваша, добродію, а ви так з-письменна говорите, що я того і не зрозумію… Котляревський.]
• На лад их дело не пойдёт
– не піде їхня справа в лад.
• На один лад, на тот же лад
– на один, на той-таки (на той самий) лад; на один, на той самий (на той-таки) копил (іноді кшталт).
• На свой лад
– на свій лад (копил, іноді кшталт); по-своєму, своїм ладом (своїм робом).
• Ни складу, ни ладу
– (а)ні складу, (а)ні ладу. Пр. Ні ладу, ні поладу. Пр.
• Они между собою не в ладу
– (по)між ними незлагода (незгода); вони не ладнають між собою (один з одним, одна з одною, одне з одним); (іноді образн.) вони живуть, як кішка з собакою.
• Переделывать на свой, на иной, на чужой лад
– по-своєму (на своє), на інше переробляти; на свій, на інший, на чужий лад (копил, стрій, іноді кшталт) переробляти; на свій, на інший, на чужий лад (копил, стрій, іноді кшталт) повертати (обертати).
• Старая погудка на новый лад; старая песня на новый лад
– стара пісня на новий лад (по-новому співана). Пр. Стара пісня - нові струни. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

строй 1. будо́ва,-ви (структура); ряд,-ду
2. стрій,-ро́ю, ла́ва,-ви
шере́нга військ. шере́нга,-ги, стрій,-ро́ю, ла́ва,-ви

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Стрій, -ро́юкостюм, наряд.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

стрій, стро́ю, в строю́ (військ.)
стрій, стро́ю; стро́ї, -їв (вбрання)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Блескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Сверкать, блестѣть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.
Гу́сла и гуслі, -сел, ж. мн.
1) Гусли.
Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. ІІІ. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. ІІІ. 274.
2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ:
Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Мил. Св. 35. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Шевч. 331. Ум. Гу́сленьки. Грин. ІІІ. 473, гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. Гусовки шмарте до гусевниці. АД. І. 37.
Стрій, -рою, м. Костюмъ, нарядъ. Ном. № 11154. Гол. IV. 482.
Стро́їти, -ро́ю, -їш, гл.
1) Одѣвать, наряжать. Ном. № 9313.
2) Настраивать.
Ой ти, Давиде, свої гусла стрій. Чуб. III. 384.
3) Готовить, приготовлять, снаряжать.
Стрійте коні. НВолын. у. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть. Чуб. III. 416.
4) Дѣлать, сооружать, строить.
На один копил дідько всіх ляхів строїв. Ном. № 864. З чужого добра не строїть двора. Ном. № 9658.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Строй — лад, -ду; стрій, стро́ю; С. журавлиный — лад журавли́ним ключе́м.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Наря́дъ = 1. наря́д, нака́з. 2. убі́р (С. Ш.), убра́ння́ (С. Л. Ш.), стрій, дуже коштовний — ша́ти. — Молодицї гріх вбіратись в дївочий убір. Лев. — А ви парубоньки до гною, а ви дївчатоньки до строю. н. п. — Наші лати переходять панські шати. н. пр.
Строй = 1. стрій, шик (С. З.), в шерегу — ла́ва (С. З.), шере́га, в три лави, у Запорожцїв — бато́ва (С. З.), в гострий трьохкутник — трія́нгула, в колонах — сакма́. Евар. — Тодї дївко заплачиш, як у строю побачиш. н. п. — Стояли в шиках посеред майдану сїчового. Л. В. 2. лад, зго́дність (тонів).
Убо́ръ = убі́р (С. Ш.), прибі́р, убра́ння (С. Ш.), стрій і д. Наря́дъ. — Молодицї гріх вбіратись в дївочий убір. н. пр. — Твоя дївчина краща всїх, на їй прибору більше всїх. н. п.
Устро́йство = стрій, у́стрій (С. Ш.), спра́ва (С. Л.), справування (С. Жел.), лад, поря́док. — Устрій державний не відповідав інтересам масси. Кн. — Коли такі не однакові народности живуть під одним устроєм державним. Кн. — Князївсько-дружинний устрій упав зараз по татарськім находї. Зап. Груш. — У тім млинї добра справа. С. Л.
Фасо́нь, фасо́нчикъ = крій, стрій, зразо́к, кшталт, фо́рма. — Убрання городянського крою. Кн. — Добре шиє, кріпко, та не вміє надати чоботам строю. Кн.
Фронтъ = фру́нт (С. Ш.), стрій, шик і д. Строй 1.Развёрнутый ф. = ла́ва. — Перемѣни́ть ф. = перешикува́ти.