Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Шукати «сулі*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Буты́лочный – пляшко́вий, пляща́ний, бутелько́вий.
• -ный цвет – пляща́ний (темнооли́вний) ко́лір.
• -ная тыква – каба́к-сулі́йник.
Буты́ль (ж. р.) – сулія́ (1/4 ведра и больше), бу́тель (р. -тля) (м. р.), гуса́к; (б. оплетенная лозой) балца́нка; (из высушенной тыквы) кабакі́вка.
Волна́ – хви́ля.
• Во́лны пенистые – баранці́.
• Большая приливная волна́ – сулі́й (р. -ло́ю). [Вели́ка припливна́ хви́ля зве́ться суло́єм].
• Расходиться во́лнами – хвилюва́ти. [Трава́ в степу́ хвилю́є. Хвилю́є в це́ркві ла́дан].
Да́рственный –
1) (дарёный) даро́ваний, дарови́нний, (редко) дарбе́нний. [Ми живемо́ на дарбе́нній землі́, – що помі́щик наділи́в];
2) (свидет. о даре) да́рчий, дарови́чний, нада́вчий.
• Да́рственная запись – да́рчий лист, дарови́зний лист; да́рня (ро́зпись) (р. -си), уступна́.
• Да́рственная (жалованная) грамота – нада́вчий лист, да́рня (гра́мота). [Земля́ діста́лася по да́рній (Київщ.). Неха́й твій ба́тько дасть тобі́ уступну́ на всю худо́бу (Конис.)]. [Захопи́в Роме́нщину на Сулі́, ви́прохавши в короля́ нада́вчий лист (Куліш)].
Мали́новка –
1) (наливка) малині́вка, малиня́к (-ку́). [Піди́ вточи́ малиняку́ з сулі́ї (Липовеч.)];
2) зоол. Erithacus rubecula L. – вільша́нка;
3) зоол. Sylvia hortensis – кропи́в’янка садова́;
4) -ка лесная, зоол. Hyppolais icterina – берестя́нка, вівча́рик (садови́й).
Молоко́ –
1) молоко́, (детск.) мо́ня. [Захоті́в молока́ від бика́ (Номис)].
• Женское -ко́ – жіно́че молоко́, по́корм (-му). [Ма́ти занеду́жала, і в не́ї не ста́ло по́корму (Стор.)].
• Коровье -ко́ – коро́в’яче молоко́.
• -ко́ створожилось – молоко́ зсі́лося.
• Парное -ко́ – сироді́й (-до́ю), сві́же молоко́, молоко́ з-під коро́ви.
• Топлёное -ко́ – пря́жене молоко́.
• Снятое -ко́ – спідня́к (-ку́). [Вершки́ з гле́чиків позбира́ють, а спідня́к позлива́ють у сулі́ї та ото́ й продаю́ть де́шево (Канівщ.)].
• Кипячёное -ко́ – (пере)ки́плене (па́рене) молоко́.
• Кислое -ко́ – ки́сле молоко́.
• Птичье -ко́ – пташа́че (пташи́не) молоко́. [Хіба́ пташа́чого (пташи́ного) молока́ нема́ (М. Грінч.)].
• Миндальное -ко́ – миг[ґ]дале́ве молоко́, оржа́т (-ту).
• Известковое -ко́ – вапня́ний ро́зчин (-ну), (у штукатуров для побелки) вапня́не молоко́.
• Конопляное, маковое -ко́ – конопля́не, ма́кове молоко́.
• У неё лицо кровь с -ко́м – з лиця́ вона́ бі́ла та рум’я́на.
• У него ещё -ко́ на губах не обсохло – у ньо́го (йому́) ще молоко́ на губа́х не обсо́хло. [Я стара́, а ти ще бла́зень, в те́бе ще на губа́х молоко́ не обсо́хло (Н.-Лев.)].
• Утячье -ко́, бот. Euphorbia Esula L. – молоча́й (-чаю́) (го́стрий), молочня́к (-ку́); см. Молоча́й 1.
• Заведение (пункт) для переработки -ка́ – молоча́рня;
2) (у птиц – cera: жёлтая кожа у корня клюва) воскови́ця.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Женьшень – (китай.) женьшень.
[Серафим натяк зрозумів і витягнув із шафи сулію самогонки, настояної на гіркому корені шелесті, який гуцули називають «дженджур», а медики — «буковинський жень-шень» за його цілющі властивості, особливо у справі реанімації змарнованої чоловічої сили В.Кожелянко)].
 Обговорення статті
Мелласа – (от греч.) меляса, меляс, маляса, маляс.
[На полі, на чистому повітрі було якось веселіше й охітніше робить, ніж коло машин, між стінами, на помості, слизькому й липкому од розлитого смердючого малясу (Нечуй-Левицький). — І цукроварня недалеко? — Недалеко; тато брали маляс (В.Барка). А восени дочка принесла з міста сулію маляси. Як мед, маляса. Правда, трохи гірчить. На хліб мазали, поки хліб був. І кисіль варили (В.Дрозд). Його розлютила безпомічність, сиза дірка пустоти на кінці міста, там, де повинно зійти сонце, тягуче, як меляса, паскудне, наче всі його смертні гріхи (О.Ульяненко). Голос мій, ти сам це чуєш, Солоденький, як меляса; Хоть я ростом невеличка, Так зате струнка вдалася (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ніде навколо не ворушивсь жоден атом повітря, ми були змушені пливти попід берегом, та ще й так помалу, що здавалось, ніби пароплав повзе крізь маляс (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бутыль – (1/4 ведра) сулі́я, -і́ї; (плетенная) балца́нка, -ки.
Сулея – сулія́, -ії́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Большой (о станции, дороге) – вели́кий;
• б. круг (на шаре) – головне́ ко́ло;
• б. приливная волна – сулі́й (-ло́ю).
Бутыль – сулі́я;
• б. (большая) – пля́ха.
Волна – хви́ля;
• в. блуждающая, электр. – х. мандрівна́;
• в. взрывная – х. вибухо́ва;
• в. вступающая – х. вхідна́;
• в. гармонические – хви́лі гармоні́чні;
• в. двойная – х. подві́йна;
• в. донная – х. де́нна;
• в. затухающая – х. (у)вгамівна́;
• в. звуковая – х. звукова́;
• в. набегающая – х. набіжна́;
• в. незатухающая – х. невгамівна́;
• в. отраженная – х. відби́та;
• в. падающая – х. впадна́;
• в. преломленная – х. зало́млена;
• в. приливная – х. припливна́;
• в. приливная большая – сулі́й (-ло́ю);
• в. проходящая, электр. – хви́ля прохо́жа;
• в. световая – х. світлова́;
• в. сферическая – х. сфери́чна;
• в. частая – х. ча́ста.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бутылочный
• Бутылочная тыква – кабак-сулійник.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

буты́ль бу́тель,-тля, сулі́я́,-лі́ї́, бу́тля,-лі
суле́я [бу́тыль] су́лія,-лії, фля́га,-ги, пля́шка,-ки

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сулія́, -лії́ – бутыль.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сулія́, -лії́; -лі́ї, -лі́й

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бу́тель, -тля, м.
1) = Пляшка. Вх. Лем. 395.
2) = Сулія.
Носа́тка, -ки, ж.
1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра.
2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ. Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, боклажки все висушили без остатку. Котл. Ен. IV. 20.
3) У Василенка: старинный умывальникъ висячій, съ носикомъ и тремя ручками. Вас. 182.
4) Чайникъ. Ото так у нас його дражнять: у панів чайник, а у нас носатка. Я оце як ходив у Комишне та як зайшов у чайну, так аж дві носатки випив того чаю. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Сулія́, -лії́, ж. Большая бутыль. Ум. Сулі́йка. Грин. І. 235.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

на́йманка, на́йманок; ч. на́йманець
1. та, кого найняли для виконання певних завдань; наймана робітниця. [До того ж Каз вибрав правильну людину, щоб її переконати, – на кілька місяців молодшу за Ніну сулійську дівчину, котра виросла в Равці й провела жахливий рік, будучи найманкою у «Звіринці». (Лі Бардуґо «Шістка воронів», пер. Єлена Даскал, 2016). – Та й вас, Іветто Андріївно, тільки… Іветта поглядом примусила няньку замовкнути, обернулася до занімілої дівчини. На мить лише випустила найманку з поля зору, а та вже від страхів аж прилипла до спинки крісла. (Люко Дашвар «Мати все», 2010).]
2. солдатка або офіцерка найманої армії. [У Краматорську на Донеччині колишня найманка бойовиків так званої «ДНР» добровільно здалася поліції. (vchasnoua.com, 16.10.2020). Російська найманка перейшла на бік України – СБУ. (Правда, 04.03.2019).]
див.: нає́мниця, на́ймичка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 478.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Буты́ль = сулїя. С. З. (опле́тена) — балца́нка. Ман. — Налив дві сулїї наливки.