Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 46 статей
Запропонувати свій переклад для «суперечка»
Шукати «суперечка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Жа́ркий –
1) гаря́чий, жарки́й; (жгучий, пылкий) пеку́чий, палю́чий, палки́й; (душный) душни́й, сква́рний. [Гаря́чий лі́тній день. Гаря́чий клі́мат (гаря́че підсо́ння). День був жарки́й (палки́й). Гаря́чі (палкі́) почуття́. Палкі́ сльо́зи. Лі́то палю́че. Пеку́че со́нце].
• Жа́ркий бой – гаря́чий (завзя́тий) бій.
• -кие дебаты – гаря́чі (палкі́) деба́ти.
• -кий спор – палка́ (гаря́ча) супере́чка (змага́ння);
2) (о цвете) жовтогаря́чий; (о позолоте) ясни́й, блиску́чий.
• Становиться -ким – гарячі́ти. [День гарячі́є].
Несогла́сие –
1) (нелады) незго́да, незла́года, нела́года, не́лад (-ду), розра́да, різнота́, (раздор) зва́да, ро́збрат (-ту), (ссоры) сва́рка, чва́ри (р. чвар), (спор) супере́чка, супере́ка. [Погоди́ся з жі́нкою, щоб не було́, межи ва́ми незго́ди (Коцюб.). Між ним та Самуї́лом почала́ся незго́да (Л. Укр.). Повста́ла у сім’ї́ сва́рка та незла́года (Грінч.). З тобо́ю не бу́де нела́год і сва́рок у ме́не (Крим.). Поміж товариша́ми був не́лад, непорозумі́ння (Грінч.). Нема́ то́ї ха́ти, щоб не було́ ча́сом зва́ди (Приказка). Сва́рка та ро́збрат межи людьми́ (Рада). Зго́ди нема́є, пану́є розра́да (Л. Укр.). Зайшла́ різнота́ між брата́ми (Хорольщ.). Межи на́ми на ту по́ру ви́йшла супере́чка (Рудан.)];
2) (противность мнения, разность убеждений) незго́да з ким, з чим.
• Вследствие -сия, по -сию – через незго́ду;
3) незгі́дність чого́ (расхождение) розбі́жність чого́, в чо́му, (по)між чим. [Незгі́дність хара́ктерів (Франко). Розбі́жність думо́к (Київ)];
4) (в звуках, в голосах) різноголо́сиця; см. ещё Несозву́чность;
5) геол. – незгі́дність (-ности).
Переко́р –
1) (действ.) перекі́р (-ко́ру), супере́чка, змага́ння;
2) (всё, что делается поперёк кому) перекі́р, перекі́рочка.
• -ры – переко́ри, перемо́вки, змага́ння.
• На -ко́р кому – на перекі́р, в перекі́р, в супо́р, на злість кому́. [Вона́ усе́ ро́бить на перекі́р ма́тері].
Прекосло́вие – перекі́р (-ко́ру) (ум. перекі́рочка), пере́чення, су́переч (-чи), (спор) супере́чка (-ки), спере́чність (-ости). [В розмо́ві ти переко́ру не лю́биш (Куліш). А як спере́чність о тім бу́де, єсть у ме́не з По́льщі лю́ди (Пісня)].
Пре́ние –
1) змага́ння за що, супере́ка, супере́чка, пере́чення, пря (р. прі). [Змага́ння за у́нію (Куліш). Хто з ним на суд, на прю слове́сну ста́не? (Св. Пис.)];
2) -ния – диску́сія (-ії), деба́ти (-тів).
• Пре́ния сторон на суде – змага́ння сторі́н на суді́.
Препира́тельство – змага́ння, спереча́ння з ким, за (про) що, спі́рка, супере́ка, супере́чка, спере́чка, перекі́р (-ко́ру), пере́мовки (-вок), зма́га (ум. зма́жка), зва́да (ум. зва́дка), колотне́ча; срв. Пре́ние, Прекосло́вие. [Літерату́рні змага́ння].
Пререка́ние – спі́рка, супере́чка, спереча́ння, змага́ння, перекі́р (-ко́ру); см. Препира́тельство.
• Вступать в -ния – спо́ритися, захо́дити в перекі́р (у супере́чку) з ким.
Продолже́ние – продо́вження, про́тяг, да́льший тяг (-гу), прова́дження чого́. [Продо́вження ро́ду. Нове́ украї́нське письме́нство було́ да́льшим про́тягом того́ літерату́рного проце́су, що в голова́х у се́бе ма́є тисячолі́тню тради́цію (Єфр.). Да́льший про́тяг націона́льної супере́чки (Грінч.). У ка́мері, що була́ мов-би про́тягом коридо́ру (Корол.). Засти́глі по́гляди й загадко́ві слова́ здава́лись мені́ да́льшим тя́гом якого́сь недола́днього сна (Корол.)].
• -же́ние работы – продовження праці, провадження праці далі, -жение отпуска, срока, перемирия – продо́вження відпу́стки, те́рміну, зами́рення.
• -же́ние линии – продо́вження лі́нії.
• -же́ние разговора – продо́вження розмо́ви, прова́дження да́лі розмо́ви.
• -же́ние войны – продо́вження війни́, (состояние) трива́ння війни́.
• -же́ние впереди, в следующем номере, следует – да́лі бу́де.
• Дальнейшее -же́ние – да́льше продо́вження, да́льший про́тяг.
• В -же́ние (в течение) чего – про́тягом, на (в) про́тязі, впродо́вж, встяж чого́ (книжн.-лит. формы), через що, крізь що; срв. Впродолже́ние. [Коли́-б мо́жна бу́ти через зи́му кото́м, через лі́то пастухо́м, а на Вели́кдень попо́м (Чуб.). Палка́ супере́чка про календа́р не вгаса́є через ціли́й XVII в. (Н. Р.). Дени́с через усю́ дорогу́ хоч-би па́ру з уст пусти́в (Квітка)].
• В -же́ние времени – про́тягом, встяж ча́су.
• В -же́ние нескольких веков – про́тягом (на про́тязі) кілько́х вікі́в, через кі́лька ві́ків.
• В -же́ние пяти часов – про́тягом п’ятьо́х годи́н или п’ять годи́н.
• В -же́ние целого дня – на про́тязі ціло́го дня, через ці́лий (уве́сь) день или ці́лий (уве́сь) день.
• Он работал в -же́ние всего лета – він працюва́в усе́ лі́то, через усе́ лі́то, про́тягом ці́лого лі́та.
• Во всё -жение этого процесса, этой зимы – на всьо́му про́тязі цьо́го проце́су, ціє́ї зими́, через уве́сь проце́с, через усю́ зи́му или усю́ зи́му. На -же́нии, см. Протяже́ние.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Продолжение, продолженье – продо́вження, (реже) про́тяг, (редко) да́льший тяг, прова́дження чого́:
• в продолжение всего года – протягом усього року, весь (увесь) рік, через увесь рік;
• в продолже́ние (в течение) чего – про́тягом, упродо́вж чого, (устар.) встяж чого, через що, крізь що;
• в продолже́ние нескольких веков – про́тягом (упродовж) кілько́х вікі́в, через кі́лька ві́ків;
• в продолже́ние целого дня – упродовж (протягом) ціло́го дня, ці́лий (уве́сь) день, через ці́лий (уве́сь) день;
• дальнейшее продолже́ние – да́льше продо́вження, да́льший про́тяг, дальше тривання;
• получить продолжение – мати продовження, продовжитися;
• продолже́ние войны – продо́вження війни́, (состояние) трива́ння війни́;
• продолже́ние впереди, в следующем номере, следует, будет – да́лі бу́де;
• продолже́ние линии – продо́вження лі́нії;
• продолжение отпуска, срока, перемирия – продо́вження відпу́стки, те́рміну, зами́рення;
• продолже́ние работы – продовження праці, провадження праці далі;
• продолже́ние разговора – продо́вження розмо́ви, прова́дження да́лі розмо́ви;
• он работал в продолже́ние всего лета – він працюва́в усе́ лі́то, через усе́ лі́то, про́тягом ці́лого лі́та.
[Денис через усю дорогу хоч би пару з уст пустив, усе задумавшись іде; далі як крикне: — А лучче б мене грім убив! (Г.Квітка-Основ’яненко). Коли́-б мо́жна бу́ти через зи́му кото́м, через лі́то пастухо́м, а на Вели́кдень попо́м (П.Чубинський). Я не читав ще дальшого протягу статті (М.Драгоманов). Ця сумна пісня., проти волі й свідомості молодої молодиці була неначе протягом її глибоко захованих в серці потайних дум (І.Нечуй-Левицький). Да́льший про́тяг націона́льної супере́чки (Б.Грінченко). Нове́ украї́нське письме́нство було́ да́льшим про́тягом того́ літерату́рного проце́су, що в голова́х у се́бе ма́є тисячолі́тню тради́цію (С.Єфремов). Листів Вартового я читала всього два перших. Оце, їхавши сюди, дорогою питала по людях продовження їх та й не допиталась (Л.Українка). Палка́ супере́чка про календа́р не вгаса́є через ціли́й XVII в. (Народна Рада). Нарешті в кінці затхлого півпідвального ходу вона забрязкотіла ключем і ввела хлопця в якусь просторість, що запахом своїм становила безпосереднє продовження того коридора (В.Підмогильний). Зажурився я з того непомалу: любо мені було той коротенький уривок читати, та нелюбо думати, як то нелегко розшукати дальший тяг сієї превтішної повісті, якій, на мій погляд, багатенько ще бракує сторінок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Жіночі сльози — продовження розмови іншими засобами (М.Мастрояні). У дорослому продовженні дитячої казки Мальвіна вийшла заміж за Буратіна й потім довго й щасливо його пиляла]. Обговорення статті
Словопрение – [словесне] сперечання (змагання), [словесна] суперечка, (диспут) диспут, (дебати) дебати, дискусія, (полеміка) полеміка.
[Дуже важливо, щоб у процесі сперечання про правопис не перейти так званої „золотої межі”, коли мова перестане бути засобом людського спілкування, а стане самоціллю, тобто новим ідолом (Наталія Григор’єва)]. Обговорення статті
Спор – суперечка, сперечання, спір, спі́рка, дискусія, обговорення, дебати, диспут, полеміка, змагання, незгода, сварка, (тяжба) по́зов:
• вне спора, бесспорно, спору нет – поза (всяким) сумнівом, безперечно, безсумнівно, безумовно, звісно, певна річ;
• в споре рождается истина – у спорі (у спірці, у суперечці) народжується істина;
• вступить в спор – почати сперечатися, вступити у суперечку, зазмагатися;
• на спор, спорим – на спір;
• начинать спор – починати сперечатися, зчиняти суперечку, починати суперечку;
• об этом спору нет – про це нема що змагатись;
• поднимать спор – знімати суперечку;
• спору нет – безперечно; відома річ;
• спор по вопросам – суперечки в справах; суперечка про питання. Обговорення статті
Схватка – су́тичка, (бой) бій, (один на один) герць, (драка) бійка, (ссора) сварка, -ки; (спор) суперечка, (техн.) хому́т, (сжим) лиси́ця:
• стропительная схватка – кроквяний хомут;
• схватка диагональная – лиси́ця коси́нна;
• схватка ножа, ножевая – лисиця ножова́;
• схватка парная – лисиця пари́ста;
• схватки направляющие – лиси́ці напрямні́. Обговорення статті
Бабочка –
1) (зоол.) мете́лик, меті́ль, моти́ль; (ночная) не́тля, вечі́рник;
2) (галстук, разг.) метелик;
3) (бабёнка) молоди́чка, жі́ночка, (шутливо) ба́бка:
• ночная бабочка, разг. – (проститутка) нічний метелик.
[Пройшов день, два, і з неї цвіт опав, І Маківка осиротіла; Бджола на іншій квітці сіла, Ту погань метелів мовби лихий забрав (Є.Гребінка). Великий мотиль літав плавучим, кокетним польотом (О.Кобилянська). На світло ламп летіла роєм нетля і билась крилами об скло (М.Коцюбинський). Бідний нічний сірий метелик сидів в темному вогкому льоху за бочкою з капустою. Сидів він сумно, стуливши свої темні крильця. Так смутно йому було, дарма що не був він там самотнім, – мав-таки сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був неговіркий, понурий собі, та до того ще з якимсь презирством дивився на бідного метелика, – сказано, нерівня! (Л.Українка). Денні одвідувачі скверу, чеснотливі тати з газетами й нені та няньки з колисками на колесах, розтанули тут разом з останнім промінням світла. На зміну їм злітались нічні метелики та їхні ловці (В.Підмогильний). Тоскний тріск у порожнім лісі, і пташиний колючий свист. Падолист. Де ж метелику сісти? (В.Стус). метелик білим рукавом утерся а вже трава ступила до коси: Коси! (Т.Мельничук). Він цей вокал підносив, як бокал. У нього був метелик на маніжці. Якісь красуні, всупереч вікам, до нього йшли по місячній доріжці (Л.Костенко). Метелик вмів, та не хотів літати, а ти хотіла, та не вміла. Що я хотів? З тобою привітатись. Та ти мене не зрозуміла (В.Слапчук). Зузу, якій подобалось висловлюватися про мене в третій особі, наче мене тут і не було, в’їдливо зауважила, що примушувати пана маркіза до ґрунтовности просто жорстоко. На її думку, це означало б діяти наперекір усім моїм звичкам, безперечно схожих на звички метелика, що пурхає від квітки до квітки, аби скрізь висмоктувати краплинки солодощів (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана). Час було йти купатись, але я відчував, як його чорні очі пронизують мене, тим часом нетлі легко торкаються мого волосся і всідаються мені на сорочку (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Вона стояла переді мною, гарна, юна, сповнена надій, — метелик, що якимось щасливим випадком залетів до моєї обшарпаної злиденної кімнати, залетів до мого нікому не потрібного, безглуздого життя, до мене і не до мене… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Серед каміння було повно крабів, що клацали клешнями й квапилися втекти; яро-зелені жабки, формою тіла схожі на кулі, лякали нас, стрибаючи у воду з гучним плескотом; тремтливим запиналом довкола нас пурхали невеличкі нетлі, маленькі кажани шугали крізь промені наших ліхтариків, і тільки волохатих жаб не було ніде (О.Лесько, перекл. Дж.Дарела). Пломінець рівно здіймався в безвітрі. До нього раз у раз підлітали настирливі нетлі, кружляли навколо, обпалювали крильця й відлітали (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Залишалося похмілля, раптовий біль світу та ще суперечка з Богом, якого в горах кожен знав і який приходив і відходив без жодної видимої причини. Похмурий настрій спурхнув на неї, мов темний метелик (Ю.Винничук, перекл. Е.М.Ремарка)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВОЗНИ́КНУТЬ забут. скла́стися [возникнет недово́льство складе́ться недого́да], галиц. заіснува́ти [возник кри́зис заіснувала кри́за], фраз. зайти́ [возник спор зайшла́ супере́чка];
возникнет фраз. бу́де [возникнет пожа́р буде поже́жа];
е́сли возникнет необходи́мость (в чём) якщо́ за́йде потре́ба /бу́де тре́ба/, живомовн. якщо́ до чого при́йдеться;
возни́кший поста́лий, ви́никлий, поет. нововста́лий, (в думці) ви́зрілий, ОКРЕМА УВАГА;
возникший в воображе́нии уя́влений.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Перекор – перекі́р, -ко́ру, супере́чка, -чки.
Перепалка –
1) (перестрелка) стріляни́на, -ни;
2) (ссора) сва́рка, супере́чка, -ки.
Прекословие – супере́чка, -ки.
Спор – спі́рка, -ки, супере́чка, -ки.
Схватка –
1) (воен.) бі́йка, -ки, су́тичка, -ки;
2) (один на один) герць, -ця;
3) (ссора) сва́рка, -ки;
4) (спор) супере́чка, -ки.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Спор – суперечка; змагання. Спор по вопросам – суперечки в справах; суперечка про питання. Поднимать спор – знімати суперечку. Спору нет – безперечно; відома річ. Об этом спору нет – про це нема що змагатись. Вступить в спор – зазмагатися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Возгораться
• Возгорелась война, полемика… – вибухнула (спалахнула) війна, полеміка (суперечка)…
• Из искры возгорится пламя – із іскри розгориться пломінь; із іскри полум’я займеться.
Выйти
• Выйдем (давай, давайте выйдем) отсюда! – вийдім(о) (з)відси ((з)відсіля, (з)відсіль)!
• Выйти из пелёнок – вийти з дитячих літ (років); вийти з дитячого (дитинячого) віку; вийти (вирости) з пелюшок; (про багатьох) повиходити, повиростати…
• Вышел весь кто (его силы, талант исчерпаны) – вичерпав снагу (силу, сили) хто; геть висилився (вичерпався, виснажився) хто; геть стратив (утратив) хист (талант) хто; зник хист (талант) у кого.
• Вышел, вышла в отца, мать – удався, удалася (уродився, уродилася) у батька, у матір. [І мій батько такий мався, і я в його вдався. Номис.]
• Вышел скандал, спор – стався скандал, сталася спірка (суперечка).
• Вышла история, неприятность – сталася історія, прикрість; трапилася (лучилася) неприємність; (іноді) трапилась оказія. [От жаль, що така оказія з Романом трапилась. Стельмах.]
• Вышла линия (представился случай) – трапилася (лучилася) нагода (оказія).
• Вышла ошибка – трапилася (сталася) помилка.
• Вышло всё хорошо – усе склалося на добре; усе вийшло (випало) добре.
• Вышло ни то ни сё – вийшло ні се ні те (ні те ні се); вийшло ні сяке ні таке; (жарт.) ні теє ні онеє.
• Вышло по-моему – на моє [слово] впало; на моє вийшло. [Так, як я казав, на моє слово впало. Сл. Гр.]
• Вышло, что всё это неправда, ложь, враньё – виявилося, що все те (це) неправда, брехня (набрехано).
• Вышло что у кого – вивівся хто з чого; вийшов з чого хто; вийшло що в кого; минулося в кого що; не стало в кого чого.
• Дело вышло такое – сталося ось що; діло тут таке.
• Из него выйдет толк – з нього щось [путнє] буде; з нього буде пуття.
• Из этого ничего не выйдет – з цього (з того) нічого не буде (не вийде); не буде з цього пива ніякого дива.
• Как бы чего не вышло – коли б чого не трапилося (не сталося, не вийшло).
• Не вышел лицом (разг.) – не вдався на вроду; не гарний з лиця (на вроду).
• Не вышел умом (разг.) – не вдався розумом; недоумкуватий; недоумок; невеликого розуму; бідний на розум.
• Не вышло! – не вдалося!; не вийшло!
• Ничего не вышло – нічого не вийшло; (розм. згруб.) вийшов пшик. [Сьогодні з нашої справи, скажу, знову пшик вийшов… Шовкопляс.]
• Прошу выйти, уйти – прошу вийти; (фам.) прошу на виступці; (ірон. лок.) прохаю на викидку.
• Ростом не вышел (разг.) – на зріст не вдався; малий (дрібний) на зріст; коротун; куций, приземок (курдупель); не доріс.
• То на то и выйдет – те на те (й) вийде; те саме (й) вийде.
• У меня вышли все деньги – вийшли гроші в мене; у мене вже по грошах; я витратився (вибився, звівся) з грошей.
Длиться
• Болезнь длится третий месяц – хвороба триває (тягнеться) третій місяць.
• Этот спор длился годы – ця суперечка (спірка) тривала (тяглася, точилася) роки; цей спір тривав (тягся, точився) роки.
Тешиться
• Чем бы дитя ни тешилось, лишь бы не плакало – хоч би чим дитина бавилась, аби не плакала. Пр. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Супере́ка, супере́чка – спор, несогласие, распря.
• На супереки́ йти кому́, з ким – делать против чьего-либо желания.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Пререкание – спереча́ння, супере́чка, змага́ння; входить в -ния с кем – захо́дити (вдава́тися) в супере́чку з ким, почати спереча́тися з ким.
Спор –
1) – супере́чка, спі́р (спо́ру), спереча́ння, змага́ння; -ры земельные – супере́чки за зе́млю; с. против документов – запере́чення доку́ментів; вступать в спор – почина́ти спереча́тися, почина́ти супере́чку, змага́тися; вступить в спор – зазмага́тися; поднимать спор – почина́ти, поча́ти супере́чку; спор по вопросам – супере́чка в спра́вах; -ры разрешаются в судебном порядке – супере́чки розв’язує суд;
2) (тяжба) – по́зов (-зву, -зову);
3) (нелады, ссора) – сва́рка, незго́да.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Пусть будет по-вашему. —
1. Нехай ваше зверху буце.
2. Нехай ваш чорт буде старший.
3. Нехай буде гречка, аби не суперечка.
4. Нехай риба буде рак.
5. Нехай твого батька журавлі, а мого чаплі.
Чем бы дитя не тешилось, лишь бы не плакало. —
1. Нехай риба буде рак.
2. Про мене нехай вовк траву їсть.
3. Нехай буде гречка, аби не суперечка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

супере́чка, -чки, -чці; -ре́чки, -ре́чок

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гре́чка, -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. Мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год.
2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. Т. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12.
3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965.
5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность.
6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Слм. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.
Спре́чка, -ки, ж. = Суперечка. Радом. у.
Супере́ка, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. КС. 1882. XII. 501. На супереки́ йти́ з ким. Дѣлать противъ чьего-либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Волч. у. Ум. Супере́чка. Де два ходить до дівчини, — буде суперечка. Грин. ІІІ. 229. І межи святими буває часом суперечка. Ном. № 3319.
Супере́чка, -ки, ж. Ум. отъ супере́ка.
Супоро́к, -ку, м. = Суперечка. Менше между собою супороку будеш мати. АД. І. 334.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Возраже́ніе = о́дповідь, одка́з, супере́ка, пере́ка, супере́чка. — Нехай буде гречка, аби не суперечка. н. пр.
Переко́ръ, частїше переко́ры = перекі́р, супере́чка (С. З.), змага́ння. —Нехай буде гречка, аби не суперечка. н. пр.
Прекосло́віе = супере́чка. С. З. — І межи сьвятими буває суперечка. н. пр. — Нехай буде гречка, аби не суперечка. н. пр.
Преніе = спір, спі́рка, супере́ка, супере́чка. С. Жел. Пар.
Препира́тельство = спі́рка, супере́ка, супере́чка. — Нехай буде гречка, аби не супере́чка. н. пр.
Пререка́ніе = спір, спі́рка, супере́ка, супере́чка. С. Жел.
Противорѣ́чіе = пере́ка, пере́ча, супере́ка, супере́чка, супере́ччя (С. З. Л.), су́періч. — Нехай буде ячмінь-гречка, аби не суперечка. н. пр. — Трапила ся суперіч фактів. Пр. — Думка чудна і стає в суперіч з правдою. Кн.
Пря́ = супере́чка і д. Пре́ніе.
Ра́спря = незго́да, незго́дина, нела́года, супере́ка, пере́чка (С. Ж.), супере́чка. — Ой ти старий, я молода — тим між нами нелагода. н. п.
Споръ = спі́рка, супере́ка, супере́чка (С. З.), змага́ння, зма́га, зма́жка, пере́ка, пере́ча, пере́чка. — І межи сьвятими буває суперечка. н. пр. — Нехай буде гречка, аби не суперечка. н. пр. — Бесїда про такі речі виклика́ла палкі змагання. Пр. — За це у нас і змага зайшла. Сп. — Кайдаш і Лаврін вмішались і собі в бабську змажку, кричали, змагались разом з бабами. Лев. — А як з нами змажка буде — нехай нас розсудять люди. н. п. — Спо́ру нѣтъ = безпере́чно, нема що спереча́тись.
Ссо́ра = свар, сва́ра (С. З. Л.), сва́рка (С. З. Л.), по́свар (С. З.), зва́да, (С. З. Л.), спі́рка, спере́чка, супере́чка, леге́нька — ро́зтирка (С. З. Л.), гнїва́нка, раз’уразня, з докорами — гриз, гризь, гризотня́, гризани́на, бучна — ко́лот, колотне́ча (С. З.), колотня́ (С. З. Л.), бу́ча, чва́ра, довга — ро́збрань, ро́змир. – За чарку тай за сварку. н. пр. — Іди, сину, геть від мене: через тебе сварка в мене. н. п. — Сварки в семъї нїколи у їх не було, все було у їх любо та тихо. Грінч. — Випъємо по чарцї тай зробимо кінець сварцї. Рнб. — Лучче соломъяна згода, як золота звада. н. пр. — Хто би де в господї на улицї і на дорозї зваду з ким почав. Ст. Л. — Що дня між ними тільки й те, що гриз; коли не бъють ся, то гризуть ся. Кн. — Оттак зранку до ночі стоїть в хатї самий гриз: мати з невісткою гризеть ся, а моя гризе свою свість. Кн. — Зробили Ляхи з козаками превеликий колот. н. п. — Коли внутрішні чвари і усобицї втихомирили ся... Кн. — С. дома́шняя = ха́тня морква (іронично).

Запропонуйте свій переклад