Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 100 статей

Запропонувати свій переклад для «труд»

Шукати «труд» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Благода́рный – 1) (чувствующий благодарность) вдя́чний; 2) (обладающий постоянно этим свойством) вдя́чливий, віддя́чливий. [Вдя́члива душа́. В. вда́ча]; 3) (обязанный благодарностью за услугу) завдя́чений; 4) (вознаграждающий за труд) вдя́чливий, віддя́чливий. [Вдя́чливий ґрунт. Вдя́члива, віддя́члива те́ма]; 5) см. Благода́рственный.

Геркуле́совский – геркуле́сів (ж. -сова, ср. -сове). • Геркуле́совская сила – нелю́дська, надзвича́йна (Геркуле́сова) си́ла. • Геркуле́совский труд – важе́нна (Геркуле́сова) пра́ця.

Де́ло – ді́ло (ум. ді́льце, ді́лечко), спра́ва; (труд) робо́та (ум. робі́тка), пра́ця; (вещь) річ (р. ре́чи); (поступок, действие) вчи́нок, чин, ді́я. [Я ді́ло все пороби́ла. Діла́ незабу́ті діді́в на́ших (Шевч.). Лю́ди бра́лися до щоде́нних справ (Дн. Чайка). Того́ вимага́є на́ша націона́льна спра́ва. Всі спра́ви він но́сить у портфе́лі. Поста́вив у канцеля́рії дві ша́хви для справ. Ви на́дто обере́жні в спра́ві че́сти (Грінч.). За пра́цею час мина́є шви́дко. Лица́рська річ – у бо́ї полягти́. Да́вня се річ: ма́буть літ со́рок тому́ бу́де (Конис.). Чи́стий думка́ми і непоро́чний ді́ями]. • Плохо де́ло! – ке́пська спра́ва! ке́пська робо́та! • Странное де́ло! – ди́вна річ! чудасі́я! чудно́та! • Дела́ тайные, которые нужно скрывать – тає́мнощі (р. -щів). • По де́лу – за ді́лом, за спра́вою. [Я прийшо́в до вас за ді́лом]. • По дела́м (поручениям) – за ору́дками. [Ня́ньку посила́ла за ору́дками (Л. Укр.)]. • По этому де́лу – в цій спра́ві. • По дела́м службы – в спра́вах службо́вих. • Сидеть, быть без де́ла – сиді́ти, згорну́вши ру́ки, посиде́ньки справля́ти, ле́жні (си́дні) справля́ти. • Браться за де́ло – бра́тися до робо́ти. • Браться не за своё де́ло – не за свою́ спра́ву бра́тися, ши́тися не в своє́ ді́ло (Конис.). • Де́ло обстоит так – спра́ва стої́ть так. [Тепер спра́ва стої́ть ина́кше]. • Известное де́ло – зві́сно, звича́йно, відо́ма (пе́вна) річ, ска́зано. [Ска́зано: куди́ го́лка, туди́ й ни́тка]. • Ясное де́ло – види́ма річ. • Виданное ли, слыханное ли де́ло? – чи чу́вано, чи ви́дано? (провинц.) чи-ж ви́дансько? • Де́ло житейское – світова́ річ. • Де́ла нет до чего – ба́йдуже про що. • Не было де́ла до кого, чего – ба́йдуже було́, не дохо́дило ді́ла. [Не дохо́дило мені́ до них ді́ла]. • Не твоё де́ло – то не твоя́ спра́ва, то́бі до цьо́го зась, за́ськи [Ігу́мену – ді́ло, а бра́тії – зась], (шутл.) не твоє́ ме́леться. • Это де́ло другое – це що и́нше, це и́нша річ. • В чём де́ло? – в чо́му рі́ч? в чім си́ла? про що йде́ться? • Де́ло вот в чём – річ ось яка́. • В том-то и де́ло – а тож-то, ото́ж-то й є, тож-то й воно́, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б’є, як не по голові́. [Ми не то́ю доро́гою ї́демо? – А тож-то, що не то́ю. Він хоті́в-би коня́ку купи́ти, та тим бо й ба – гро́шей нема́]. • Не в том де́ло – не в тім річ, не про те річ, не про те мо́ва мо́виться, не в тім си́ла. [Не в тім си́ла, що коби́ла си́ва, а в тім що не везе́]. • То-ли де́ло – и́нша річ, хіба́ така́ річ? нема́ кра́ще, як; нема́ в сві́ті, як. [Не лю́блю зими́, нема́ в сві́ті, як лі́течко святе́. Неохо́та йому́ працюва́ти; хіба́ така́ річ – пи́ти!]. • Не к де́лу – не до-ді́ла, не до-ре́чи, не в лад. • Пойти в де́ло – піти́ в на́добу, піти́ до ді́ла. • Если уж до чего де́ло дойдёт – коли вже до чо́го (то́го) ді́йдеться, як до чо́го (то́го) ряд ді́йде. • Ей до всего де́ло – без не́ї вода́ (ніде́) не освя́титься. • Иметь дела́ с кем – ма́ти спра́ви (стосу́нки = отношения) до ко́го (или з ким). • Я совсем не имею с ней де́ла – жа́дного ді́ла в ме́не з не́ю нема́, не приче́тний я зо́всім до не́ї. • Моё де́ло сторона – моя́ ха́та з кра́ю. • Плёвое де́ло – дурни́ця, пусте́, пустячи́на, ка́-зна-що. • Статочное-ли де́ло – чи мисли́ма річ? чи подобе́нство? чи годи́ться-ж? • А мне что за де́ло? – а мені́ що до то́го? а мені́ яке́ ді́ло? а мені́ яко́го ба́тька го́ре? • Что де́ло, то де́ло – що пра́вда, то пра́вда; що до пуття́, то до пуття́. • Это де́ло – це до́бре, це гара́зд, це до ді́ла. • Это особое де́ло – се и́нша річ, се и́нша стать. • То и де́ло – раз-у-ра́з, раз-поз-ра́з, раз-по́-ра́з, знай. [Коло йо́го знай спомина́ють літопи́сці дру́ге голосне́ ім’я́ – Оста́па Дашко́вича (Куліш)]. • В чём де́ло? – що ста́лося? про що річ? у чо́му спра́ва? • В самом де́ле, на самом де́ле – спра́вді, см. В действи́тельности. • На словах, что на санях, а на де́ле, что на копыле – на слова́х, як на цимба́лах, а на ді́лі, як на талала́йці. • Судебное де́ло – судова́ спра́ва. [Він ви́грав у суді́ свою́ спра́ву. Неха́й судці́ розберу́ть ту́ю спра́ву. З ба́бою і ді́дько спра́ву програ́в]. • Тяжебное де́ло – по́зов (р. по́зву). • Военное де́ло – військова́ спра́ва. • Комиссариат иностранных дел – комісарія́т закордо́нних справ. • Золотых дел мастер – золотни́к, золота́р (р. -ря́) (ум. золота́рик).

Затра́чивать, затра́тить – затра́чувати и затрача́ти, затра́тити, витра́чувати и витрача́ти, ви́тратити, потра́тити, (пров.) треби́ти, ви́требити, потреби́ти що на що. [Я на діте́й ви́требив гро́шей чима́ло (Звин.).]. • -вать непроизводительно время, силы, деньги – марнува́ти час, си́ли, гро́ші. • Затра́ченный – затра́чений, ви́трачений, потра́чений. • -ный непроизводительно – змарно́ваний, згайно́ваний. • -ный труд – зажи́та пра́ця.

Лё́гкий и -гок – 1) ле́гки́й (-ка́, -ке́). [Паляни́ця легка́, до́бре ви́печена (Звин.)]. • -кий как перо легки́й як пір’ї́на, легки́й як пух. • -кий груз, багаж – легки́й ванта́ж, бага́ж. • -кий мусор, горн. – штиб (-бу). • -кая почва – легки́й ґрунт, перегні́й (-но́ю); пухка́ земля́. • Да будет ему земля -ка! (о покойнике) – хай йому́ земля́ перо́м! Неха́й йому́ земля́ легка́! Ле́гко йому́ лежа́ти, перо́м зе́млю держа́ти (Номис). • -кая кавалерия – легка́ кінно́та. • -кое войско – легке́ ві́йсько. • -кая атлетика – легка́ атле́тика. • -кое орудие – легка́ гарма́та. • -кое ружьё – легка́ рушни́ця; 2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легки́й, леге́нький, невели́кий, невели́чкий, незначни́й. • -кая проседь – леге́нька сивина́. • С -кою проседью – сивува́тий, підси́вий, шпакува́тий. • -кие морщины – леге́нькі (неглибо́кі) змо́ршки. • -кий ветерок – леге́нький вітере́ць, (зефир) ле́гіт (-готу). [У віко́нце влива́ється ле́гіт майо́вий (Л. Укр.)]. • -кий порыв ветра – леге́нький по́дув (по́дих) ві́тру. • -кий дымок – леге́нький, ріде́нький димо́к (-мку́). • -кий морозец – леге́нький (невели́чкий, мале́нький) морозе́ць. • -кий туман, -кая тучка – легки́й (леге́нький) тума́н, легка́ (ріде́нька, прозо́ра) хма́рка. [Над доли́нами стої́ть си́зий, легки́й тума́н (Неч.-Лев.)]. • -кое наказание – неважка́ (легка́) ка́ра. • -кая вина – неважка́ прови́на. • -кий вздох, стон – леге́ньке зідха́ння, леге́нький сто́гін. • -кий смех послышался среди публики – ти́хий (леге́нький) сміх почу́вся серед пу́бліки. • -кая улыбка – леге́нька у́смішка. • -кий стук, шум – ти́хий сту́кіт (го́мін). • -кий сон – легки́й, некрі́пки́й сон. • У него -кий сон – він некрі́пко (нетве́рдо, чу́тко, чу́йно) спить. • -кое движение – легки́й (леге́нький, незначни́й) рух. • С -кою иронией – з легко́ю (леге́нькою) іро́нією. • На её лице вспыхнула -кая краска – обли́ччя в не́ї (їй) тро́хи зашарі́лося (спалахну́ло леге́ньким рум’я́нцем). • -кая поступь, -кий шаг – легка́ хода́. • -кий огонь – пові́льний (легки́й) ого́нь. • -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана – легки́й біль, легка́ хоро́ба (засту́да, вто́ма, ра́на). • -кий озноб, жар – легки́й (невели́чкий) моро́з (жар). • У него -кий озноб, жар – його́ тро́хи моро́зить, у йо́го мале́нький (невели́чкий) жар. • -кие роды – неважке́ (легке́) ро́диво, неважкі́ (легкі́) роди́ни (зап. поло́ги). • -кое лекарство – деліка́тні (м’які́) лі́ки. • Слабит -ко и нежно – проно́сить м’я́ко й деліка́тно. • -кие средства, меры – м’які́ за́соби (за́ходи). • -кий характер – м’яка́ (нетяжка́, несуво́ра, лагі́дна) вда́ча. • -кое сердце – м’яке́ се́рце. • -кий табак – легки́й (неміцни́й, па́нський) тютю́н. • -кое вино, пиво – неміцне́ (легке́) вино́, пи́во. • -кий раствор – неміцни́й ро́зчин. • -кий напиток – легки́й напі́й. • -кий запах – легки́й, тонки́й пах (дух). • -кие духи, ароматы – легкі́ (неміцні́) па́хощі; 3) (необременительный) легки́й, необтя́жливий, невтя́жливий, (о пище: удобоваримый) легкостра́вний, стравни́й. [Хліб глевки́й, на зу́би легки́й (Номис)]. • -кая должность, -кие обязанности – легка́ (невтя́жлива) поса́да, необтя́жливі обо́в’язки. • -кий труд – легка́ пра́ця, (осудительно) легки́й хліб. • Зарабатывать -ким трудом – заробля́ти легко́ю робо́тою, легкоби́том. [Сі́яти грі́шми, що заробля́в я легкоби́том (Кониськ.)]. • -кий хлеб – легки́й (незагорьо́ваний) хліб. • -кая жизнь – легке́ життя́, життя́ в доста́тках, в розко́шах, легки́й хліб. • Он привык к -кой жизни – він звик до легко́го життя́, до легко́го хлі́ба, він легкоби́том вік звікува́в (Кониськ.). • -кий обед, завтрак, ужин – легка́ (стравна́, деліка́тна) ї́жа, легка́ стра́ва, легки́й (деліка́тний) обі́д (сніда́нок), легка́ (деліка́тна) вече́ря; срвн. То́нкий. • -кая закуска – легка́ (леге́нька) пере́куска. • -кий воздух – легке́, рідке́ пові́тря; сві́же пові́тря; 4) (нетрудный) легки́й, неважки́й, (простой) про́стий, нему́дрий. • -кое дело – легка́ (нему́дра, неважка́) спра́ва (робо́та). • -кое ли дело! – ле́гко сказа́ти! то не жарт! • -кое для понимания изложение, доказательство – ви́клад, до́каз зрозумі́лий, (иногда) розу́мний. • -кая фраза, задача – легке́ ре́чення, завда́ння. • -кий слог – легка́ мо́ва. • Этот писатель отличается -ким слогом – у цьо́го письме́нника легка́ мо́ва, ви́дко легку́ мо́ву. • -кий стих – легки́й вірш. • -кий экзамен, -кое испытание – легки́й і́спит. • -кий танец – легки́й (неважки́й) та́нець (-нця). • Он упивался -ким успехом – він п’яні́в з легко́го у́спіху. • -кая добыча – легка́ здо́бич; 5) (весёлый) легки́й, леге́нький, весе́лий, (поверхностный) поверхо́вний, побі́жний, легкобі́жний, (ветреный) по́ле́гкий. • -кая жизнь – легке́ (безжу́рне) життя́. • -кая шутка – леге́нький жарт. • -кая радость, -кое настроение – безхма́рна ра́дість, безхма́рний на́стрій. • -кое отношение к своим обязанностям – легкова́ження свої́ми обо́в’язками. • -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. – побі́жне (поверхо́вне, поглибо́ке) знання́ чого́сь (спра́ви, пре́дмету), мала́ тя́ма в чому́сь. • -кий ум – неглибо́кий (легкобі́жний) ро́зум. • -кое увлечение – легкобі́жне (скоромину́ще, неглибо́ке) захо́плення. • Чувство женское -ко – жіно́че почуття́ по́легке (неглибо́ке, непості́йне). • -кий характер – неглибо́ка вда́ча; м’яка́ (ла́гі́дна) вда́ча. • -кий человек – неглибо́ка (легкоду́мна) люди́на, по́легка люди́на. • -кий взгляд на вещи – поверхо́вне (легкова́жне) ста́влення до справ. • -кое обращение в обществе – ві́льне, неви́мушене пово́дження в товари́стві. • С ним -ко́ и горе – з ним і ли́хо не страшне́. • -кие движения – легкі́, ві́льні (неви́мушені) ру́хи. • -кий голос – ві́льний (плавки́й) го́лос. • -кая музыка – легка́ (непова́жна) му́зи́ка. • -кое чтение, -кая литература – легке́ чита́ння, легка́ лекту́ра; (изящная) кра́сне письме́нство; (эротическ.) лекту́ра (письме́нство) про коха́ння, ероти́чна лекту́ра, ероти́чне письме́нство; 6) (легкомысленный, ветренный) по́легкий, легкова́жний, легкоду́мний. • -кого поведения девица – по́легка ді́вчина, ді́вчина легки́х зви́чаїв. • Искательница, любительница -ких приключений – охо́ча до легки́х романти́чних приго́д, охо́ча ле́гко поромансува́ти, романсо́ва аванту́рниця. • -кие нравы – по́легкі, ві́льні зви́чаї. • Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона – п’є́са (твір, музи́ка) легко́го змі́сту, то́ну; 7) (быстрый, расторопный) легки́й, швидки́й, прудки́й, метки́й, жва́вий, мото́рний. [Ота́ смі́лива, метка́ Ка́тря (М. Вовч.). Жва́вий, як ри́бка в рі́чці (Номис)]. • -кий на ногу – швидки́й (прудки́й, легки́й) на но́ги. • -кий на под’ём – рухли́вий, ворушки́й. • -кий на ходу – (о машине) легки́й у робо́ті, (об экипаже колесн.) легки́й, розко́тистий, котю́чий, бігки́й, (о санях, лодке) легки́й, плавки́й; срвн. Легкохо́дный. [Легки́й чо́вен (Полт.)]. • -кий на кулак (драчливый) – битли́вий, швидки́й на кула́к (до бі́йки). • -кий на руку (удачливый) – легки́й на ру́ку. • С -кой руки – з легко́ї руки́. [З щи́рого се́рця та з легко́ї руки́ діду́сь дарува́в (Кониськ.)]. • Он -гок на руку – у йо́го легка́ рука́, він до́брий на почи́н. [Кароо́кий чолові́к – до́брий на почи́н (Мирг.)]. • Делать на -кую руку – роби́ти аби́як (на спіх, на швидку́ ру́ку, на швидку́ руч). • Работа на -кую руку – швидка́ робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис)]. • -кий на слёзы – тонкосльо́зий, (сущ.) тонкослі́зка. • -кий на язык – а) язика́тий, слизькоязи́кий; б) говірки́й, балаку́чий, балакли́вий. • -гок на помине – про во́вка помо́вка, а вовк і в ха́ту (Приказка). • -кая кисть – легки́й пе́нзель (-зля); 8) (негромоздкий, стройный) легки́й, струнки́й. • -кая колокольня, беседка, колонна – легка́ (струнка́) дзвіни́ця, альта́нка, коло́на. • -кие украшения – легкі́ оздо́би. • Более -кий, наиболее -кий – ле́гший, найле́гший и т. д. [Але́ Оле́ся була́ ле́гша на ско́ки (Н.-Лев.)]. • Становиться более -ким, см. Легча́ть. • Довольно -кий – до́сить легки́й, леге́нький и т. д., см. Лё́гонький.

Люби́ть, -бливать – 1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) коха́ти, люби́ти кого́, коха́тися, люби́тися в ко́му. [Ой, зна́ю, зна́ю, кого́ коха́ю, ті́льки не зна́ю, з ким жи́ти ма́ю (Пісня). Ой, зна́ти, зна́ти, хто кого́ лю́бить: го́рне до се́рденька, ще й приголу́бить (Пісня). Лю́биш ба́тька, ма́тір, а коха́єш ми́лого (Мирн.). Нема́ тії́ дівчи́ноньки, що я в ній коха́вся (Метл.)]. • -би́ть сильно, крепко – ду́же, тя́жко, рі́дно, рідне́нько коха́ти, люби́ти кого́. [Я люблю́ тебе́ рідне́нько (М. Вовч.)]. • Он её -би́л безумно – він її шале́но коха́в. • -би́ть пылко, страстно – па́лко, жагу́че коха́ти, люби́ти кого́. • -би́ть искренно – щи́ро коха́ти, люби́ти кого́. • Кого -лю́ того и бью – хто кого́ лю́бить, той того́ й гу́бить. • -би́ть друг друга – коха́ти, люби́ти одно́ о́дного, коха́тися, люби́тися; срв. Люби́ться. [Любі́мося, коха́ймося, як ті голубо́чки (Пісня). Ой, коли́ ми коха́лися, сухі́ дуби́ розвива́лися (Пісня)]; 2) (питать расположение к кому, к чему) люби́ти, полюбля́ти, залю́блювати и -ля́ти кого́. [Усі́ його́ в нас люби́ли, – балакли́вий був чолові́к, весе́лий, грома́дський (М. Вовч.). Всі сусі́да полюбля́ють (Пісня). Во́вки, ба́чте, вовкула́ку не залю́блюють (Г. Барв.)]. • -бить друг друга – люби́тися, ма́ти любо́в між собо́ю. [Любі́теся, брати́ мої́! (Шевч.)]. • Он -бит родителей – він лю́бить батькі́в. • Я тебя -лю́ как самого себя – я тебе́ люблю́ як себе́ само́го. • -би́ть родину – люби́ти ба́тьківщину, рі́дний (свій) край. • -би́ть больше всего на свете – люби́ти над усе́ в сві́ті. [Над усе́ в сві́ті люби́в ті дере́вця (М. Вовч.)]; 3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) люби́ти, полюбля́ти, бу́ти охо́чим, ла́сим до чо́го, люби́тися, коха́тися в чо́му. [Люблю́ розмовля́ти (Шевч.). Не полюбля́ю я цього́ (Зміївщ.)]. • Он -бит труд – він лю́бить працюва́ти, він охо́чий до пра́ці. • Я -лю́ фрукты – я люблю́ садовину́, мені́ садовина́ до смаку́ (смаку́є). • Я -лю́ жизнь в деревне – я люблю́ (мені́ до вподо́би) жи́ти на селі́. • Я больше -лю́ это блюдо – мені́ смаку́є бі́льше ця стра́ва. • Я -лю́ больше эту работу – мені́ ця робо́та бі́льше до вподо́би, я волі́ю цю робо́ту; срв. Предпочита́ть. • Он -бит свободу – він лю́бить во́лю. • Он -бит гулять – він лю́бить (охо́чий, ла́сий) гуля́ти. • Она -бит пение – вона́ лю́бить спі́ви, охо́ча до спі́вів. • Он -бит выпить – він лю́бить ча́рку, він ла́сий (голі́нний) до ча́рки, (шутл.) до скляно́го бо́га. • Это растение -бит тень – ця росли́на лю́бить холодо́к. • Сосна -бит песчаную почву – со́сна лю́бить піскува́тий ґрунт. • Деньги -бят счёт – гро́ші лічбу́ лю́блять. • -бишь кататься, -би́ и саночки возить – лю́биш узя́ток, люби́ й да́ток; заї́здив коня́чку – неси́ сам кульба́чку. • -би́ть науку, искусство, театр – люби́ти нау́ку, мисте́цтво, театр, коха́тися в нау́ці, у мисте́цтві, в теа́трі, бу́ти охо́чим до нау́ки, до мисте́цтва, до теа́тру; 4) (жалеть) жа́лувати. [Чи до́бре тобі́ тут, си́ну, чи жа́лують тебе́? (Н.-Лев.)]. • Лю́бящий – що лю́бить, що коха́є; (полный любви) лю́блячий, лю́б’ячий, прихи́льний. [Лю́блячою руко́ю спи́сує Бордуля́к (Єфр.). Таки́й він лю́б’ячий до ме́не (М. Вовч.). Прихи́льним о́ком подиви́всь на си́на (Крим.)]. • -щий что (любитель чего) – охо́чий, щи́рий, голі́нний, ла́сий до чо́го, на що; срв. Люби́тель. • -щий детей – дітолю́бний.

Мая[е]та́ – 1) см. Ма́яние 2 и 3. • Сердце в -те́ – се́рце в нудьзі́. 2) (хлопотливый труд) важка́, моро́члива, клопітна́ пра́ця; (колотьба) бідува́ння, злиднюва́ння.

Напеча́тать – надрукува́ти, ви́друкувати, (о мног.) понадруко́вувати, повидруко́вувати, (устар.) напеча́тати, ви́печатати що. [От-о́т ука́з надруку́ють (Шевч.). Ще до́сі не ви́друкували?! (Київ). Так у кни́жці ви́печатано (Звин.)]. • -тать в газете – на[ви́]друкува́ти в часо́писі. • Он уже -тал своё произведение – він уже́ надрукува́в свій твір (своє́ писа́ння). • Напеча́танный – надруко́ваний, ви́друкуваний, пона[пови]друко́вуваний. [Пі́сня стоя́ла в голові́ як ви́друкувана (Васильч.)]. -ться – 1) надрукува́тися, ви́друкуватися, пона[пови]друко́вуватися; бу́ти надруко́ваним, ви́друкуваним, пона[пови]друко́вуваним. • Книга эта -на в количестве тысяча экземпляров – цю кни́жку (кни́гу) надруко́вано (ви́друкувано) в числі́ ти́сяча примі́рників, тира́ж ціє́ї кни́жки (кни́ги) ти́сяча примі́рників. • Его труд ещё не -тан – його́ пра́цю ще не (на)друко́вано, його́ пра́ця ще не надруко́вана. • Об этом -но во всех газетах – про це надруко́вано (понадруко́вувано) в усі́х часо́писах; 2) (вдоволь) – а) напеча́татися; б) надрукува́тися. Срв. Печа́тать.

Напра́сный – 1) (тщетный, бесполезный) даре́мний, ма́рний, некори́сний, поро́жній, задаре́мний, надаре́мний, (пропащий) запропа́лий. [Ти все не йдеш, і за́клик наш даре́мний (Самійл.). Він ба́чив, що даре́мні бу́дуть всі його́ слова́ (Грінч.). У ме́не син ма́рного сло́ва не ска́же (Звягельщ.). І ба́чу, що ма́рні були́ всі замі́ри (Самійл.). Надаре́мна ту́га (Голов. I)]. • -ный вопрос – даре́мне (ма́рне) пита́ння. [Не ра́див-би я вам завдава́тися ма́рними пита́ннями (Крим.)]. • -ное желание – даре́мне (ма́рне) бажа́ння. [За́мість безсме́ртя лю́дям ти дала́ даре́мнеє бажа́ння (Самійл.)]. • -ная мечта – ма́рна (даре́мна, поро́жня) мрі́я. • -ная надежда – ма́рна (поро́жня) наді́я. [Поро́жня наді́я твоя́ (Вовчанщ.)]. • -ный страх – даре́мний страх. [І поки́нь ти даре́мний свій страх (Грінч. I)]. • -ный труд – даре́мна (ма́рна, запропа́ла) пра́ця (робо́та), дарма́-пра́ця, шко́да́ пра́ці, пра́ця на ві́тер. [Даре́мная робо́та! все вода́ змива́є (Рудан.). Нема́ло ма́рної пра́ці (Франко). Дурно́му про розу́мне бала́кати – запропа́ла пра́ця (Сл. Гр.). А він хо́че, щоб слу́хали, як старці́ співа́ють! – Дарма́ пра́ця, па́не бра́те! (Шевч.). О, й не кажі́ть про ньо́го: шкода́ пра́ці! (Куліш)]. • -ные старания, усилия – даре́мні (ма́рні) силкува́ння (з[на]мага́ння). [Лу́чче жме́ня в споко́ю над при́горщі, по́вні пра́ці й ма́рного силкува́ння (Куліш)]. • -ная трата – марнува́ння (-ння), даре́мна (ма́рна, непотрі́бна) ви́трата. • За -ный труд никто спасибо не скажет – за даре́мну (непотрі́бну) пра́цю ніхто́ не подя́кує; 2) несправедли́вий, безви́нний, безневи́нний, даре́мний, (безосновательный) безпідста́вний; срв. Безви́нный, Несправедли́вый. • -ное обвинение – несправедли́ве (даре́мне) обвинува́чення. • -ное оскорбление – безневи́нна обра́за. • -ное подозрение – даре́мна (безпідста́вна) підо́зра.

Неблагода́рный – 1) (не чувствующий благодарности) невдя́чний (до ко́го, про́ти (су́проти) ко́го или для ко́го). [Невдя́чна звірю́ка! – забу́в, скі́льки я на те́бе працюва́в? (Крим.)]. • -ный человек, -ная женщина – невдя́чна люди́на, невдя́чна жі́нка, (сщ.) невдя́чник, -ниця, невдя́ка (общ. р.); 2) (по своей природе) невдя́чливий, невіддя́чливий; 3) (невознаграждающий за труд) невдя́чний, невдя́чливий, невіддя́чливий. • -ная почва – невдя́чний (невдя́чливий) ґ[г]рунт. • -ная роль – невдя́чна (нев[невід]дя́члива) ро́ля. • -ная тема – невдя́чна (нев[невід]дя́члива) те́ма. • -ный труд – невдя́чна (нев[невід]дя́члива) пра́ця.

Неквалифици́рованный – некваліфіко́ваний, неза[нес]кваліфіко́ваний. • -ный рабочий – некваліфіко́ваний робітни́к. • -ный труд – некваліфіко́вана пра́ця.

Нелё́гкий – 1) неле́гки́й, важки́й, трудни́й, суту́жний; срв. Тяжё́лый, Тру́дный. • Это -кий труд – це неле́гка́ (важка́) пра́ця, це трудна́ робо́та. • -кое дело, -кая задача – неле́гка́ (важка́) спра́ва, неле́гке́ (важке́) завда́ння; 2) вра́жий, ді́дьчий, чортя́чий, бісі́вський, га́спидський; срв. Бесо́вский. • -кая (сила) – нечи́ста (вра́жа) си́ла, враг, нечи́стий (-того), ді́дько, мара́, (перен.) лиха́ годи́на, х(в)оро́ба. [Нечи́ста си́ла з’ї́ла (ЗОЮР II.)]. • -кая меня угораздила (дёрнула) сказать – і надало́-ж мені́ (і нада́в-же мені́ ді́дько (враг, нечи́стий)) сказа́ти. • Зачем меня туда -кая понесёт? – яка́ мара́ (х(в)оро́ба, лиха́ годи́на) мене́ туди́ потя́гне? і чого́-б мене́ туди́ поне́сло́ (нечи́ста си́ла поне́сла́ или нечи́стий (враг, ді́дько) поні́с)? • Понесла его -кая – поне́сло́ його́ (безголо́в’я, чортів’я́), поне́сла́ його́ нечи́ста (вра́жа) си́ла (лиха́ годи́на, х(в)оро́ба), поні́с його́ нечи́стий (ді́дько, враг), поне́сли́ його́ чорти́. • Эк его -кая куда угораздила! – ач (ба, чи ба) куди́ його́ нечи́ста (вра́жа) си́ла (лиха́ годи́на, зла мара́, х(в)оро́ба) поне́сла́ (чорти́ поне́сли́)! • Пуститься во все -кие – зо́всі́м бе́рега пусти́тися, піти́ всіма́ крути́ми манівця́ми, пусти́тися на бездорі́жжя (на всі чоти́ри ві́три).

Нести́ – 1) не́сти́ кого́, що. [Молоди́ця не́сла на рука́х дво́є свої́х діте́й (Коцюб.). Чобітки́ в рука́х несе́ (Метл.). Несі́мо-ж сві́тло аж туди́, де зо́рі (Самійл.). Несе́м ми ді́ю скрізь, співці́ гудка́ й нага́на (Сосюра)]. • Ноги не -су́т, не -сли́ – но́ги не несу́ть, не несли́. [Мене́ но́ги не несли́ ані до не́ї, ані від не́ї (М. Вовч.)]; 2) (быть в состоянии -ти́, подымать) не́сти́, носи́ти, могти́ не́сти́ (на собі́) що и скі́льки чого́. • Слон -сё́т свыше ста пудов – слон мо́же не́сти́ на собі́ понад сто пуд(і́в); 3) (держать на себе) не́сти́ (на собі́), держа́ти, трима́ти (на собі́) що зде́ржувати що. [Мо́ре несе́ на собі́ кораблі́ (Київ). Ця коло́на зде́ржує (держи́ть) вели́ку вагу́ (Київ)]. • Лёд не -сё́т – лід не держи́ть, лід не держки́й; 4) (перен.; бремя и т. п.) не́сти́ що; (обязанности, убытки и т. п.) відбува́ти що; зазнава́ти чого́ и т. п. [Він ле́гко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його́ пле́чі не почува́ли тягара́, яки́й йому́ ви́пало нести́ від коли́ски до домови́ни (Кінець Неволі)]. • -ти́ бремя работы (труд) – не́сти́ тяга́р пра́ці, відбува́ти робо́ту, прийма́ти труд. [Атмосфе́ра порожне́чі, в які́й дово́диться одбувати́ свою́ робо́ту комі́сії (Рада)]. • -ти́ возмездие за что – поку́тувати що, кара́тися за що. • -ти́ высоко себя (голову) – не́сти́ (носи́ти) ви́соко (вго́ру, го́рдо) го́лову, ви́соко не́сти́ся; срв. Нести́сь 4. [Шлях коха́ння дивови́жний, ди́вний із шляхі́в: го́рдо го́лову там но́сить, хто її́ згуби́в (Крим.)]. • -ти́ заботы о ком, о чём – піклува́тися ким, чим и про ко́го, про що. • -ти́ издержки – плати́ти ви́тра́ти. • -ти́ наказание за что – прийма́ти (отбывать: відбува́ти) ка́ру за що, (за грехи, проступок) прийма́ти поку́ту за що, поку́тувати що; см. Наказа́ние 2. [Ти ще бу́деш поку́тувать гріхи́ на сім сві́ті (Шевч.). Щоб ти де́в’ять літ поку́тував свою́ го́рдість (Рудч.)]. • -ти ответственность за что – відповіда́ти, бу́ти відповіда́льним, не́сти́ відповіда́льність за що, (принимать на себя ответственность) бра́ти на се́бе відповіда́льність за що. [Педагогі́чний склад на́ших ВИШ’ів несе́ відповіда́льність за я́кість майбу́тніх ка́дрів (Пр. Правда)]. • -ти́ последствия – (отвечать) відповіда́ти за на́слідки; (платиться) плати́тися за на́слідки, (искупать) поку́тувати на́слідки. • -ти́ службу, служебные обязанности – відбува́ти (не́сти́) слу́жбу, відправля́ти слу́жбу и слу́жби, (устар.) пра́вити (справля́ти) слу́жбу, відбува́ти (вико́нувати) службо́ві обо́в’я́зки. [Дру́гий мі́сяць одбува́є слу́жбу (Сл. Ум.). Жінки́ га́рно несу́ть сторожову́ слу́жбу (Комуніст). Ой пішо́в він до ля́шеньків слу́жби відправля́ти (Пісня). Ви, козаки́, сторожову́ слу́жбу нам пра́вте (Куліш). Вони́ справля́ють за жа́лування держа́вну слу́жбу (Корол.)]. • Он -сё́т тяжёлую службу – він на важкі́й (тяжкі́й) слу́жбі, він ма́є важку́ (тяжку́) слу́жбу. • -ти́ труды и заботы – ма́ти бага́то пра́ці і кло́поту, не́сти́ вели́кий (важки́й) тяга́р пра́ці і кло́поту. • -ти́ убытки – зазнава́ти втрат, ма́ти (терпі́ти, редко поно́сити) втра́ти, утрача́тися; (при работе) проробля́ти. [Вели́ку від цьо́го втра́ту поно́сить на́ша культу́ра (Рада). Де заро́биш, а де проро́биш (Приказка)]. • -ти́ на сердце – ма́ти (редко носи́ти) на се́рці; терпі́ти мо́вчки; 5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) не́сти́, (мчать) мча́ти, (гнать) гна́ти кого́, що. [Клено́вий ли́стоньку, куди́ тебе́ ві́тер несе́? (Метл.). Ти́хо, ти́хо Дуна́й во́ду несе́ (Пісня). Вода́ несе́ кри́гу (Сл. Ум.). Осі́нній ві́тер мчав жо́вті хма́ри (Коцюб.). Серди́та ріка́, збу́рена грозо́ю, мча́ла свої́ хви́лі, до мо́ря (Олм. Примха)]. • Куда (тебя) бог -сё́т (устар.) – куди́ (тебе́) бог прова́дить? (Звин., Франко). • Куда -сё́т тебя нелёгкая? – куди́ несе́ тебе́ лиха́ годи́на (х(в)оро́ба, враг, вра́жа ма́ти, нечи́ста си́ла, нечи́стий)?; 6) (о поре, о времени: приносить) не́сти́, прино́сити (з собо́ю). [Неха́й я ща́стя не найшо́в того́, – його́ весна́ несе́ струнка́ (М. Рильськ.). О́сінь і зима́ несу́ть Німе́ччині політи́чні бу́рі (Пр. Правда). Що то нам нови́й рік несе́? (Київ)]; 7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти́ (пле́сти́) нісені́тницю (нісені́тниці, дурни́ці, ка́-зна-що), нісені́тниці (тереве́ні) пра́вити, прова́дити (пле́ска́ти) не зна́ти[ь] що; см. Вздор, Околё́сная 2, Чепуха́. • -ти́ небылицы – верзти́ (прова́дити) неби́лиці. • -ти́ своё – прова́дити (пра́вити, грубо: торо́чити, товкти́) своє́ї, своє́ пра́вити; 8) (о птицах: яйца) не́сти́ (я́йця), не́сти́ся. [Ку́ри несу́ть я́йця (Сл. Ум.)]; 9) (о лошадях) не́сти́, носи́ти. • Лошади -су́т – ко́ні но́сять; 10) (о метели) ме́сти́, би́ти, кури́ти, куйо́вдити, хурде́лити; срв. Мести́ 2. [Завірю́ха б’є (Грінч. II)]; 11) безл. – а) не́сти́. • По реке -сё́т лёд – ріко́ю (рі́чкою) несе́ лід (кри́гу). • Пар -сё́т из бани – па́ра шуга́є (вихо́плюється, вибива́ється) з ла́зні; б) (о неприятном запахе) тхну́ти ким, чим від ко́го, від чо́го, (отдавать) відго́нити, (редко) ві́яти чим від ко́го, від чо́го, (быть слышным) чу́ти чим від ко́го; (тянуть) не́сти́ -чим. [Од старо́го ні́мця ду́же тхну́ло таба́кою (Н.-Лев.). Від на́ймички тхну́ло пека́рнею й по́том (Черкас.). Тхне сві́жою фа́рбою (Васильч.). Од те́бе часнико́м одго́нить (Звин.). Від них на сто кро́ків ві́є несте́рпний дух не́чисти (Франко). Від те́бе тютюно́м чу́ти (Свидн.). И́нколи ї́дко несло́ га́ром з обі́дніх о́гнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти́, протяга́ти. • Из-под пола -сё́т – з-під помо́сту (підло́ги) тя́гне (ві́є, дует: дме). • -сё́т тепло(м) из печи – тя́гне (ві́є) тепло́м з пе́чи (комнатной: з гру́би); г) (слабить) проно́сити, прочища́ти, промика́ти. • Не́сенный – не́сений; відбу́ваний; зазна́ваний; при́йманий; поку́туваний; вико́нуваний; гна́ний, го́нений; що його́ несе́ (ніс) и т. п. -ти́сь и ти́ся – 1) (стр. з.) не́сти́ся, бу́ти не́сеним, відбува́тися и т. п.; 2) не́сти́ся, (мчаться) мча́ти(ся), гна́ти(ся); (бежать) бі́гти; (лететь) леті́ти, ли́нути; (плыть) пли́сти́, пливти́, пли́нути; (об эхе) коти́тися, розляга́тися, йти; срв. Мча́ться. [Мов ви́хор не́слася чві́рка (Франко). З ку́зні ні́сся пеке́льний сту́кіт (Коцюб.). «Іва́сю! Іва́сю!» – гука́в Грицько́, несучи́сь по́лем до бу́рти (Мирний). До со́нця несемо́ся (М. Хвильов.). Ко́ні мчать, аж іскря́ть нога́ми (Боров.). Зві́стка мча́ла збу́дженими ву́лицями (Країна Сліпих). Мчать життя́м, як розло́гими степа́ми, на́ші буйногри́ві мі́сяці (А. Любч.). Вчвал жене́ по вто́птаній доро́зі чві́рка (Франко). Чого́ лети́ш, як скаже́ний? (Волинь). Дале́ко ли́нув думо́к легки́й рій (Л. Укр.). Ли́нув до нас за ґра́ти весня́ний ві́тер (Васильч.). «Іва́на Купа́йла!» ли́не по пові́трю (Крим.). Хропе́, аж луна́ по ха́ті ко́титься (Борз.). Аж по ха́ті луна́ йде (Пісня)]. • Всадник -тся на коне – верхіве́ць (ве́ршник) мчить на коні́. • Корабль -тся по ветру – корабе́ль ли́не за ві́тром. • Лёд -тся по реке – лід (кри́га) жене́ (пли́не) ріко́ю (рі́чкою). • Молва (слух) -тся – по́голос (по́голо́ска, чу́тка) ли́не. • -тся молва, что… – чу́тка йде, що… • Облака -тся – хма́ри мчать (несу́ться, летя́ть, ли́нуть). • Куда ты так -шься? – куди́ ти так жене́шся (біжи́ш, лети́ш, несе́шся)?; 3) (о птицах: нести яйца) не́сти́ся. [Кому́ веде́ться, то й пі́вень несе́ться (Приказка)]; 4) (много о себе думать) (ви́соко) не́сти́ся (літа́ти). [Ви́соко літа́є; та ни́зько сіда́є (Номис)].

Обобществля́ть, обобществи́ть – усуспі́льнювати, усуспі́льнити. • Обобществлё́нный – усуспі́льнений. • -лё́нный труд – усуспі́льнена пра́ця.

Окупа́ться, окупи́ться – 1) ви[від]купля́тися, ви́[від]купи́тися, окупа́тися, окупи́тися. [Вони́ були́ па́нські, та ви́купилися]; 2) опла́чуватися, оплати́тися. • Этот неблагодарный труд не -па́ется – ця невдя́члива пра́ця не опла́чується.

Перетира́ть, перетере́ть – (снова, слишком) пе́ретира́ти, перете́рти, (о мног.) поперетира́ти що; (вытереть всё) витира́ти, повитира́ти; (протереть, испортить трением) перетира́ти, перете́рти, перешмугля́ти (перешмульга́ти), перешмо́ргати (напр., моту́зку); (стену, штукатурку) перетира́ти, перете́рти, (о мног.) поперетира́ти (сті́ни). • Всё перемыто и перетё́рто – усе́ поми́то й повити́рано. • Терпение и труд всё перетру́т – терпі́ння й пра́ця все перемо́жуть. • Перетё́ртый – перете́ртий, (о верёвке ещё) перешму́льганий (-шму́гляний).

Понести́ – 1) поне́сти́, см. Нести́. [Ба́ба поне́сла́ молоко́ на база́р. Чорти́ його́ туди́ поне́сли́. Ко́ні поне́сли во́за]; 2) (забеременеть) поне́сти́. [Будь про́клята ма́ти, і день, і годи́на, коли́ понесла́, коли́ породи́ла (Шевч.)]; 3) поте́рпіти, прийня́ти. • -сти́ убытки – поте́рпіти втра́ти (зби́тки); зазна́ти зби́тків. • -сти́ труд – прийня́ти труд. • -сти́ наказание – прийня́ти ка́ру; 4) поча́ти верзти́. • Он -нё́с вздор – він поча́в верзти́ нісені́тницю. • Понесё́нный – 1) поне́сений; 2) при́йнятий. • -сё́нные труды – при́йняті труди́. • -сё́нное наказание – при́йнята ка́ра. • -сё́нные им убытки – ті, що він поте́рпів, втра́ти (зби́тки).

Потеря́ть – (утерять) загуби́ти, згуби́ти, (о мн., позагу́блювати, погуби́ти), утеря́ти що, відбі́гти що и чого́, ріши́ти що, (шутл.) посі́яти що; (утратить) утра́тити, стра́тити, (о мн. потра́тити), загуби́ти, втеря́ти кого́, що; (лишиться) (по)збу́тися, ріши́тися кого́, чого́, збу́ти, позбу́ти що и чого́, знебу́ти що, (понести убыток) втра́тити на чо́му. [Ключ Лукаше́ві відда́й – ще загу́биш (М. В.). Десь ша́пку відбі́г (Мирн.). Гро́ші втеря́в (Звин.). Втра́тив наді́ю, спо́кій. Утра́тив щи́рого при́ятеля (Крим.). На-ві́ки стра́тив її́ коха́ння (Стор.). Де́сять ро́ків загуби́в я ма́рно (Грінч.). Вона́ згуби́ла честь, рі́дних та по́друг (Грінч.). Збу́вся він сла́ви, всьо́го (Л. Укр.). Він па́льця збув на війні́ (Хорольщ.)]. • -ря́ть силу, здоровье – в[с]тра́тити, згуби́ти, збу́ти, знебу́ти си́лу, здоро́в’я. • -ря́ть силы на работе – ви́робити си́лу, спрацюва́ти си́лу (Франко), спрацюва́тися. • -ря́ть голос – спа́сти з го́лосу. • -ря́ть время, день – змарнува́ти, зга́яти, уга́яти, прога́яти, переве́сти, зба́вити, прогайнува́ти час, день. • -ря́ть понапрасну и труд, и деньги – змарнува́ти і пра́цю, і гро́ші. • -ря́ть ум от старости – ви́старити, (о мн.) повиста́рювати ро́зум, (образно) на дитя́чий ро́зум перейти́. [Діди́ вже й ро́зум повиста́рювали]. • -ря́ть расположение, право – в[с]тра́тити ла́ску, пра́во, відпа́сти ла́ски чиє́ї, пра́ва чийо́го. [Як ти ба́тькової ла́ски одпаде́ш, то він, мо́же, одцура́ється (М. В.)]. • -ря́ть надежду – в[с]тра́тити, згуби́ти и т. д. наді́ю, знаді́ятися. • -ря́ть голову (в перен. зн.) – збу́тися, позбу́тися голови́, замотили́читися, з пли́гу зби́тися. • Он рискует -ря́ть жизнь – він ва́жить свої́м життя́м, він наража́є своє́ жи́ття. • -ря́ть на службе что – в[с]тра́тити, згуби́ти и т. д. на слу́жбі що, відслужи́ти що. [Одслужи́в (в москаля́х) пра́ву но́гу не знать на що (М. В.)]. • -ря́ть из виду – стра́тити (упусти́ти) з оче́й. • Лучше с умным -ря́ть, чем с глупым найти – кра́ще з розу́мним дві́чі згуби́ти, як з ду́рнем раз найти́. • Поте́рянный – загу́блений, згу́блений, утра́чений, стра́чений, (о человеке, времени) пропа́щий. [Стра́чене життя́ (Тесл.). Пропа́ща люди́на. Пропа́щий час (Драгом.)]. • -ный рай – втра́чений рай.

Прилага́ть, приложи́ть – 1) приклада́ти и прикла́дувати, прикла́сти и приложи́ти, приту́лювати и притуля́ти, притули́ти, (во множ.) поприклада́ти и -кла́дувати, поприло́жувати, поприту́лювати що до чо́го, см. Прикла́дывать 1. [Оста́нніми часа́ми знов до нас верта́ється стари́й спо́сіб – приклада́ти до літерату́рних з’я́вищ при́нцип ви́ключно естети́чної о́цінки (Єфр.). Це я свою́ вла́сну пога́ну мі́рку приклада́ю до всіх (Крим.)]. • -га́ть свои знания к делу, к практике – знання́ свої́ до ді́ла (до життя́), до пра́ктики приклада́ти. • -жи́ть прозвище – приложи́ти (притули́ти) прі́звище. [Притули́ли до йо́го сю ви́гадку, а воно́ зовсі́м до йо́го й не пасу́є (Гр.)]. • -жи́ть руку – підписа́ти(ся), пі́дпис положи́ти. • Руку -жи́л – руко́ю вла́сною підписа́вся. • -жи́ть печать – приложи́ти, прити́сну́ти печа́тку. • Ума не -жу́ – ра́ди собі́ не дам. • Он ни к чему рук не -га́ет – він і за холо́дну во́ду не бере́ться; 2) (прибавлять) додава́ти, дода́ти, доклада́ти, докла́сти и доложи́ти, (присоединять) долуча́ти, долучи́ти що до чо́го. [Про ко́жну розка́же, ще й свого́ докладе́ (Грінч.)]. • -жи́ть документы к прошению – дода́ти (долучи́ти) докуме́нти до проха́ння. • -ложи́ ещё рублик – іще́ карбо́ванчика дода́й, доклади́; срв. Прибавля́ть. • -га́ть, -жи́ть к чему старание, труд, руки – доклада́ти, докла́сти и доложи́ти, додава́ти, дода́ти рук, пра́ці до чо́го. [Схоті́лося й собі́ докла́сти рук, попрацюва́ть (Грінч.). До всьо́го тре́ба робі́тникові доложи́ти свої́х рук (Єфр.). Дода́й рук, то ви́миєш до ді́ла (Полт.)]. • -га́ть силу, усилия – доклада́ти си́ли, зуси́ллів. Прило́женный – 1) прикла́дений, прило́жений, приту́лений; 2) до́даний, докла́дений и доло́жений, долу́чений.

Принима́ть, приня́ть – 1) что – прийма́ти, прийня́ти, (зап.) прийми́ти, (брать) бра́ти, взя́ти, (получать) відбира́ти, відібра́ти, отри́мувати, отри́мати що. [Гро́ші на по́шті прийма́ють до дру́гої годи́ни (М. Гр.). Подару́нків не прийня́в. Прийми́ мою́ мо́ву нему́дру та щи́ру (Шевч.). Вони́ прийня́ли і зрозумі́ли, що я зійшо́в од те́бе (Єванг.)]. • Кто -нял почту? – хто прийня́в, отри́мав по́шту?; 2) кого – прийма́ти, прийня́ти кого́, (о мн.) поприйма́ти; (приветствовать) віта́ти, привіта́ти кого́. [Ніко́го він до се́бе не прийма́в (Мирн.). Його́ на сім сві́ті ніхто́ не прийма́ (Шевч.). Прийма́й мою́ ві́рную дружи́ну за рі́дну дити́ну (Пісня). Жури́лися муж з жоно́ю, що діте́й не ма́ли; да́лі взя́ли та й під ста́рість сироту́ прийня́ли (Рудан.). Ой ти ти́хий Дуна́й, мої́х ді́ток поприйма́й (Пісня). Президе́нт прийня́в послі́в, делега́тів. До́бре, коли́ Госпо́дь прийня́в: переста́ла жи́ти, та й терпі́ти переста́ла (М. Вовч.). Його́ й земля́ не прийма́є. І ти віта́єш його́ в свойо́му до́мі? (Мова)]. • -ма́ть, -ня́ть гостей (с угощением) – віта́ти, при[по]віта́ти, прийма́ти, прийня́ти, гости́ти, при[по]гости́ти, шанува́ти, по[при]шанува́ти кого́ (госте́й) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбува́ти, відбу́ти кого́ (госте́й). [Раз бага́ті хазяї́ ци́гана прийма́ли і тут йому́ на біду́ щі́льник ме́ду да́ли (Руд.). Чим-же він бу́де госте́й гости́ти? (Грінч.)]. • -ня́ть как гостя – прийня́ти як го́стя, пригости́ти кого́. • У меня нет времени -ма́ть (угощать) этих гостей – мені́ ні́коли з ци́ми гостя́ми гости́тися. • -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. – прийма́ти, прийня́ти проха́ння, ска́ргу, зая́ву и т. п. -ть работу, заказы – прийма́ти, бра́ти робо́ту, замо́влення. [В одні́й світли́ці ши́ли та прийма́ли робо́ту (Кониськ.)]. • -ня́ть дела, товар, дрова – прийня́ти спра́ви від ко́го, крам, дро́ва. [Приво́зили дро́ва і тре́ба було́ прийма́ти (Коцюб.)]. • -ть лекарство (вообще) – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки. • -ня́ть кого по делу – прийня́ти кого́ у спра́ві. • Доктор -ет от -трёх до шести – лі́кар прийма́є від тре́тьої годи́ни до шо́стої. • Он -нял меня холодно – він прийня́в мене́ неприві́тно. • -ть во внимание – бра́ти (взя́ти) кого́, що до ува́ги, на ува́гу, під розва́гу, на ду́мку, з[у]важа́ти, з[у]ва́жити на ко́го, на що; срв. Внима́ние. • -ть в соображение, в расчёт – бра́ти (взя́ти) до ува́ги (на ува́гу), до раху́би що, огляда́тися и огля́дуватися на ко́го, на що; срв. Соображе́ние, Расчё́т. • -ть к сведению – бра́ти (взя́ти) до ві́дома, бра́ти (взя́ти) на за́мітку що; срв. Све́дение. • -ть в хорошую, дурную сторону – за до́бре, за зле (лихе́) бра́ти, взя́ти що. • -ть на свой счёт – а) (расходы) бра́ти (взя́ти) на се́бе, бра́ти (взя́ти) ко́шти на се́бе, бра́ти (взя́ти) на свій кошт; б) (отнести к себе) бра́ти (взя́ти) на свій карб, приклада́ти, прикла́сти до се́бе, прийма́ти, прийня́ти на се́бе. [Моя́ ба́йка ні бі́йка, ні ла́йка: неха́й ніхто́ на се́бе не прийма́є (Боров.)]. • -ть план, проект – ухва́лювати, ухвали́ти план, проє́кт (и проє́кта). • -ня́ть закон, резолюцию – ухвали́ти зако́н, резолю́цію. • -ть известное решение, решение что сделать – ухва́лювати, ухвали́ти пе́вну постано́ву (см. Реше́ние), ухва́лювати, ухвали́ти, ура́дити, покла́сти що зроби́ти. • -ть намерение – бра́ти, взя́ти на́мір; (намериваться) наміря́тися, намі́ритися (що зроби́ти). • -ма́ть меры – ужива́ти (ужи́ти) за́ходів, роби́ти захо́ди що-до ко́го, що-до чо́го, про́ти ко́го, про́ти чо́го. • -ма́ть соответствующие меры – ужива́ти нале́жних за́ходів. • -ть меры предупреждения – ужива́ти, ужи́ти запобі́жних за́ходів; (предупреждать) запобіга́ти, запобі́гти чому́. • -ть чью-л сторону – става́ти, ста́ти на чий бік, тягти́, потягти́ за ко́го, тягти́, потягти́ за ким (и за ко́го), руч, ру́ку тягти́, потягти́ на ким и за ко́го. • -ма́ть под своё покровительство – бра́ти (взя́ти) під свою́ опі́ку, під свою́ ру́ку кого́. • -ня́ть что (труд) на себя – взя́ти що (пра́цю) на се́бе. [Уве́сь кло́піт він узя́в на се́бе (М. Грінч.)]. • -ть на себя обязательство – взя́ти на се́бе зобов’я́за́ння. • -ня́ть вину на себя – взя́ти на се́бе прови́ну, перейня́ти на се́бе вину́ (прови́ну), на се́бе сказа́ти. [Пара́ска на се́бе сказа́ла і ба́тько не ла́яв (Грінч.)]. • -ня́ть смерть, муки – прийня́ти смерть, му́ки за ко́го, за що. • -ть к сердцу что – бра́ти, взя́ти до се́рця що. • -ма́ть к сердцу чью участь (заботиться о ком) – жури́тися ким. • -ть участие в чём-л. – бра́ти, взя́ти у́часть у чо́му. [Вся вона́ (приро́да) бере́ у́часть у поді́ях і пережива́ннях лю́дських (Єфр.)]. • -ть в шутку – бра́ти, взя́ти що за жарт. • -ть в серьёз – бра́ти, взя́ти що за пра́вду. • -ня́ть как должное – прийня́ти як нале́жне. • -ть на службу – прийма́ти, прийня́ти кого́ на слу́жбу (поса́ду). • -ня́ть место (должность), команду – об(ій)ня́ти поса́ду, уря́д, кома́нду, ста́ти на поса́ду, заступи́ти поса́ду. • -ня́ть в школу, на курсы – прийня́ти до шко́ли, на ку́рси, записа́ти до шко́ли, на ку́рси кого́. • -ня́ть в союз, в партию – прийня́ти до спі́лки, до па́ртії и у спі́лку, у па́ртію кого́. • -ня́ть кого в своё общество – прийня́ти кого́ до сво́го гу́рту (товари́ства). • -ня́ть кого в товарищество (в компанию) – прийня́ти кого́ у товари́ство (у спі́лку), до товари́ства (до спі́лки). • -ня́ть предложение – прийня́ти, (одобрить) ухвали́ти пропози́цію. • -ми́те уверение в чём – приймі́ть у[за]пе́внення, бу́дьте пе́вні що-до… • -ня́ть на квартиру кого – у сусі́ди пусти́ти кого́, прийня́ти в комі́рне кого́. • -ть у родильницы – бра́ти, взя́ти дити́ну у ко́го, бабува́ти, ба́бити в ко́го. [Ба́ба Окса́на у ме́не усі́х діте́й бра́ла (Черніг.). Бабува́ла у його́ жі́нки (Рудч.)]. • -нять крещение, причастие – хрест (святи́й) прийня́ти (на се́бе), хре[и]сти́тися, запричасти́тися. • -ня́ть веру, православие – уступи́ти у ві́ру, у правосла́вну ві́ру. • -ня́ть учение, закон (последовать им) – понима́ти, поня́ти нау́ку, зако́н від ко́го. [А лю́ди прихо́дили моли́тися до йо́го, вони́ од йо́го поняли́ зако́н (Кримськ.)]. • Душа не -ма́ет (противно) – душа́ не прийма́є чого́, з душі́ ве́рне. [Ї́в-би очи́ма, так душа́ не прийма́є (Чуб.)]; 3) (брать во внимание) что – зважа́ти, зва́жити, уважа́ти, ува́жити на що. [Зважа́ючи на те, що націона́льний не́лад у А́встрії спиня́є уся́кий політи́чний по́ступ… (Грінч.). Ти зна́тимеш, яка́ у ме́не ду́мка, ува́живши, що тут мене́ спітка́ло (Куліш)]. • Добрые советы -ма́й – на до́брі пора́ди зважа́й, до́брі пора́ди прийма́й; 4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) – набира́ти, набра́ти, прибира́ти, прибра́ти чого́ (пе́вних форм, ви́гляду, зна́чення і т. п.). [Кри́за пе́вних і вира́зних форм ще не прибра́ла (Н. Рада). Він ра́птом набира́є гонорови́того ви́гляду (Крим.). Він не сподіва́вся, що розмо́ва набере́ тако́го хара́ктеру (Крим.). Дим розві́ється, і ре́чі знов приберу́ть спра́вжніх натура́льних форм (Єфр.)]. • -ня́ть серьёзный вид (о человеке) – споважні́ти. • Дело, разговор -ма́ет, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот – спра́ва, розмо́ва поверта́є, поверну́ла на и́нше, на до́бре, на лихе́. • -ть направление, течение – набира́ти на́прямку, течії́; 5) -ть кого, что, за кого, за что – вважа́ти, вва́жити кого́, що за ко́го, за що, бра́ти, взя́ти кого́, що за ко́го, за що, прийма́ти, прийня́ти що за що. [Мене́ ча́сто вважа́ють за мо́го бра́та. Ви́гадку вва́жив за пра́вду (Яворн.). Кум був у жупа́ні, так він і взяв його́ за па́на (Кониськ.). Я хтів ви́відати в ба́би, за ко́го вона́ нас бере́ (Кониськ.). За знева́гу стари́й боя́рин ві́зьме, як не ви́йдеш (Л. Укр.). Заха́рові слова́ він узя́в за по́сміх із се́бе (Кримськ.). І сті́льки ро́зуму в се́бе в голі́вці ма́ла, що за живу́ тара́нь соло́ної не бра́ла (Куліш). Як не при́йме біг гріхи́ за жарт, то бу́де ше́лесту бага́то (Ном.)]. • -ня́ть за иностранца – взя́ти кого́ за чужозе́мця. • -ть за правило – бра́ти, взя́ти за пра́вило; срв. Поставля́ть правилом. -ма́ть за основание – бра́ти як осно́ву (як підва́лину), кла́сти осно́вою. [Провідно́ю ду́мкою свої́х на́рисів кладу́ при́нцип грома́дського слугува́ння письме́нства наро́дові (Єфр.)]; 6) (убирать) прийма́ти, прийня́ти, при[за]бира́ти, при[за]бра́ти, (многое) поприйма́ти, попри[поза]бира́ти що; срв. Убира́ть, Взять. [Прийми́ зві́дси стіле́ць (и стільця́). Хліб лежи́ть, – от я за́раз поприйма́ю (Грінч. I). Забери́ кни́гу з сто́лу]. • -ма́ть что с дороги – прийма́ти що з доро́ги. • Принима́емый – при́йманий. • При́нятый и принято́й – при́йнятий; приві́таний; приго́щений; (о лекарстве) зажи́тий; узя́тий (до ува́ги, на се́бе); ухва́лений (зако́н, проє́кт), ужи́тий; з[у]ва́жений; ува́жений за ко́го, за що; при́йнятий, при́[за́]браний зві́дки. • -няты решительные меры – ужи́то рішу́чих за́ходів проти ко́го, проти чо́го.

Продолжи́тельный – до́вгий, довгоча́сний, протя́жний, затяжни́й, трива́лий; срв. Дли́тельный. [Після́ до́вгої спе́ки хма́ра наре́шті вгорі́ над землею́ нави́сла (Грінч.). До́вге голодува́ння (Кониськ.). Протя́жна була́ осі́нь цей рік (Вовч. п.). Трива́лий вплив. Протя́жний звук]. • -ное время – до́вгий (вели́кий) час. • -ный труд – довгоча́сна пра́ця. • -ный дождь – затяжни́й дощ.

Произво́дный – 1) см. Производи́тельный. • -ный капитал – оборо́тний капіта́л. • -ный труд – продукці́йна пра́ця; 2) грамм. и мат. – вивідни́й, ви́ведений, ви́творений. [Вивідне́ сло́во].

Промча́ться – промча́ти(ся), перемча́ти(ся), проли́ну́ти, промайну́ти, шугону́ти, (только о времени) збі́гти. [Ко́ні так шви́дко промча́ли, – і не роздиви́лась, хто ї́хав. Бага́то ще промчи́ть злих хуртови́н над голово́ю в ме́не (Л. Укр.). Час промайну́в, що й не огля́нулись (Свидн.). Вже со́рок літ проли́нуло часу́, як сей приє́мний труд поче́сно я несу́ (Самійл.). Знена́цька шугону́в страше́нний ви́хор по не́бу (Конис.). Кри́мський хан шугону́в по Вкраї́ні і спали́в ки́ївські оса́ди (Куліш). Ско́ро лі́то збіжи́ть (Звин.)].

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Дело – діло, (ум. дільце, ділечко), заняття, (труд) робота (ум. робітка), праця; справа; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія; потреба; подія, випадок; досьє: • а мне какое дело, что за дело? (разг.) – а мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!; • без дела не входить – без потреби не заходити; • безотлагательное дело – пильна справа; • ближе к делу – [ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць; • браться за дело – братися до діла (до роботи, до праці, до справи); ставати до праці (до діла, до роботи, до справи); заходжуватися коло справи; • браться за дело, не стоящее того – братися до діла, яке не варте того; руки поганити; • браться не за своё дело – не до свого діла (не до своєї справи) братися; (разг.) шитися не в своє [діло]; • быть в курсе дела – бути в курсі справи; бути поінформованим; • вам до меня и дела нет – вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема (немає); • вводить в дело – ознайомлювати зі справами; • ведение дела – провадження справи; • везде испортишь дело – скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть; • вести дело к тому (так), чтобы… – вести до того, щоб…; гнути на те, щоб…; кермувати до того, щоб; • вести (удачно) дело (юрид.) – провадити (гаразд, щасливо) справу; • виданное ли, слыханное ли дело? – чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?; • внешние (иностранные) дела – закордонні справи; • военное дело – військова справа; • возбудить дело против кого – порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого; • вот это дело! – оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (иногда) оце до ума!; • в самом деле, на самом деле – справді; (иногда) дійсно; • всё употребить в дело – усе зробити; на всі способи братися, узятися; • в том-то и дело – отож-то (атож-то); отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б’є, як не по голові; в тому-то (в тім-то) й річ (справа, суть); • в чём дело? – у чому річ?; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?; • выходит дело, что (разг.) – виходить, що; кладеться на те, що; • главное дело – головна (найголовніша) річ; головне (головно); • говорить дело – казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі; • горное дело – гірництво; • гражданское дело – цивільна справа; • грешным делом – на жаль; признатися; • громкое дело – голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація); • да и в самом деле – та й справді; та воно й правда; • дать делу другой оборот – повернути справу (на инакше); • дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі; • дела, дела, как сажа бела – живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне (Пр.); впав у біду, як курка в борщ (Пр.); • дела идут к лучшему – справи (діла) покращали (повернули на краще); • дела нет (нет дела) до чего – байдуже про що (до чого); • дела тайные – таємні діла (справи), таємнощі; • дело во времени – йдеться про час, залежить від часу; • дело вот в чём – річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому); • делов-то – скільки [там] того діла, всього на-всього; • дело в том, что… – річ у тім, що…, ідеться про те (за те), що…; • дело в том, чтобы… – ідеться за те (про те), щоб…; • дело в шляпе (разг.) – справу (діло) полагоджено (зроблено), (образн. нар.) рибка в сітці!; • дело дрянь, табак (разг.) – погане діло; погана (кепська) справа; • дело житейское, обыкновенное – світова, звичайна річ; • дело за вами (разг.) – тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга), діло (справа) за вами; • дело за небольшим стало – діло за малим стало; • дело идёт к осени – ідеться (береться) до осені, кладеться на осінь, надходить (наближається) осінь; • дело идёт о том, чтобы – йдеться про те, щоб; • дело касается кого-чего – справа стосується кого-чого; • дело кончено, поздно уже (образн. разг.) – клямка запала; • дело ладится – справа налагоджується; • дело лежит без движения – справа не рушає; • дело мастера боится – діло майстра хвалить (Пр.); дільника й діло боїться (Пр.); що вхопить, то зробить (Пр.); добра пряха й на скибці напряде (Пр.); в умілого й долото рибу ловить (Пр.); на що гляне, так тобі й учеше (Пр.); майстер зна, що кобилі робити (Пр.); • дело начато – справу розпочато; • дело не в том – не про те (не за те) річ; не в тім річ, не в тім сила; • дело не выйдет (разг.) – нічого з того не буде (не вийде), (образн.) з цього пива не буде дива; • дело не клеится – діло (справа) не йде в лад (не ладиться); • дело не медведь (не волк) — в лес не убежит – діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече (Пр.); сиди, Векло, бо ще не смеркло (Пр.); як до діла, так і сіла (Пр.); гуляй, тато,– завтра свято (Пр.); • дело не терпит отлагательств – зі справою не можна зволікати; • дело, не терпящее отлагательств – негайна (невідкладна, нагальна) справа; • дело нешуточное – це (то) не жарт, (разг.) непереливки; • дело обыкновенное – звичайна річ; • дело обстоит так – справа стоїть так, діло таке; • дело обычное – звичайна річ; • дело о ком – справа кого; • дело окончено – справу закінчено (кінчено); • дело подвернулось кстати – справа нагодилась; • дело подходит к концу – справа (діло) доходить (добігає) кінця, справа (діло) наближається до кінця, кінчається; • дело подходящее – [це] діло підходить кому, на руку (наруч) кому, (образн.) на руку ковінька кому; • дело по обвинению кого в чём – справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що; • дело привычки – звичка, звичай; • дело проиграно – справу програно; • дело случая – випадкова річ; • дело стало за чем – затримка за чим; • дело стоит внимания – справа заслуговує на увагу, заслуговує (варта) уваги; • дело табак – кепська справа; • дело твоих рук (разг.) – діло (справа) твоїх рук, то твоя праця (робота); • дело только в том, чтобы… – ідеться тільки про (за) те, щоб , річ тільки про те, щоб; річ тільки в тому, щоб; • делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку) (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.); • другое (иное) дело – інша річ (справа); • его слова не расходятся с делом – його слова не розходяться (не розминаються) з ділом, він що скаже, те й зробить, (образн.) сказав, як зав’язав; • её (его) дело молодое (разг.) – вона (він) молода (молодий); • ей до всего дело – без неї вода [ніде] не освятиться; • если уж до чего дело дойдёт – коли вже до чого (до того) дійдеться, як до чого (до того) ряд дійде; • за дело он наказан (разг.) – він заслужив на кару, по заслузі (за діло) покарано його; • за малым дело стало (разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає); • за ним дело не станет (разг.) – за ним діло не стане, його не доведеться чекати; • затруднительное дело – клопітна, морочлива справа; • золотых дел мастер – золотар (ум. золотарик); золотник; • и дело с концом (разг.) – та й по всьому (та й по всій справі), та й край [увесь] (та й квит, иногда та й решта); • известное, видимое дело (разг.) – відома, видима, певна річ, звичайно (звісно); сказано; • иметь дело с кем – мати діло (до діла) з ким, до кого, мати зв’язки (стосунки) з ким, (иногда негат.) накладати з ким; • иметь дело с чем – мати справу з чим; вивчати, розглядати що; торкатися чого; • как дела? – як ваші (твої ) справи?, як ся маєте (маєш )?, як ведеться?; • каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить (Пр.); який до їжі, такий і до роботи (Пр.); • какое [кому] дело до этого? – що до того [кому]?; • к делу! (разг.) – до діла!; • круг дел – обсяг справ; • к чему мне такое дело – навіщо (нащо) мені таке діло, (разг.) нащо мені та рахуба; • личное дело (документ) – особова справа; • личное дело – особиста, приватна справа; • между делом (разг.) – поміж ділом, побіжно, мимохідь; • мне (тебе, ему…) нет до этого дела – мені (тобі, йому…) байдуже до того, мене (тебе, його…) це не обходить, до мене (до тебе, до нього…) це діло не доходить; • моё дело сторона (разг.) – моя хата скраю, не маю нічого спільного з ким; • на деле доказывать – ділом довести; • на [самом] деле – насправді (справді) (иногда доправди), на ділі; • на словах, что на санях, а на деле, что на копыле – на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці; • начинать судебное дело – піти у позов; • не было дела до кого, до чего – байдуже було до кого, до чого; не доходило діло до кого, до чого; • не в этом (том) дело – не в тім річ, не про те (не за те) річ, не про те (не за те) мова мовиться, не в тім сила; не про те йдеться; не про те мова; не в тім (не в тому) справа; • не идет дело – діло не йде, (образн. разг.) не прядеться; • не к делу – не до діла (не до речі) не в лад; невлад; • немного дела – діла ніскільки (не багато); • не по словам судят, а по делам; хорошие дела лучше хороших слов – менше слів, а більше діла (Пр.); менше говори — більше діла твори (Пр.); добрі діла кращі від добрих слів (Пр.); робота сама за себе скаже (Пр.); • не твоё, не ваше дело – [то] не твоє, не ваше діло; не твоя, не ваша справа; не твоя, не ваша річ; тобі, вам не діло; тобі, вам до цього зась, заськи; (образн. шутл.) не твоє, не ваше мелеться (молотиться); тут не твій, не ваш батько хазяїн; • не твоего ума дело (разг.) – не з твоїм розумом братися до…; (міркувати про, за…); на це твого розуму не стане; • ну и дела – ну й робота; • обделывать, обделать дело (прост.) – оборудувати (залагоджувати, залагодити) справу, упорати справу; • обнять дело – збагнути справу; • обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою; • общее дело – спільна справа; • он знаток своего дела – він знавець свого діла (своєї справи), він знається на своїй справі (на своєму фаху), він знає своє діло (свій фах); • он не у дел – він не працює (не на посаді, не на службі), він без діла (без роботи), його усунено з посади (від діла), він не має службових обов’язків; • оставлять дело без движения – лишати справу без руху; • первым делом, первое дело – щонайперше (найперше), передусім (насамперед), найперша річ; • плёвое дело (разг.) – дурниця, абищиця, пусте, пустячина, казна-що; • плохо дело – погане діло, зле, погана (кепська) справа, (образн.) справа як коло дядькового (коло бабиного, баб’ячого) воза; • погубить дело – занапастити справу; • по делам; по делам службы – за ділом (за справами, у справі), у службових справах (за службовим ділом); (устар.) за орудками; • по делу – за ділом (за справою), у справі; • пойти в дело – піти в надобу, піти до діла; • по личному делу – в особистій (у персональній) справі; • положение дел – стан речей (справ); • помочь делу – зарадити справі; • понимать в деле – розумітися на справі; • понятное, ясное дело – зрозуміла, певна річ, зрозуміло; • поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу; • по своему делу – за своїм ділом; за своєю справою; • по сути дела – до суті справи (діла), фактично; • по ходу дела – з розвитку справи; • пошло дело на лад – пішла робота (пішло діло) гаразд, повелося добре (гаразд, на добре); • по этому делу – у цій справі, за цим ділом; • по этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі; • правое дело – праве діло, справедливе діло, справедлива справа; • прийти по делу – прийти у справі; • приобщать к делу – прилучати до справи; • приниматься, приняться за дело – братися, узятися до діла (до праці, до роботи), ставати, стати до роботи (до праці), братися, узятися (заходжуватися, заходитися) коло чого, робити що; • приостановить дело – припинити справу; • пускать, пустить в дело что – пускати, пустити (запускати, запустити) що, ставити, поставити на роботу що; • расследовать дело – розслідити, розвідати справу; • сидеть, быть без дела – сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти; • смотреть за делом – наглядати за справою; • спешное дело – нагальна, термінова справа; • справиться с делом – дати (собі) раду із справою; • статочное ли дело? – чи подоба?, чи годиться [ж]?; чи можлива річ?; чи мислима річ? (устар.) чи подобенство?; • столько дела, что не успеешь всего сделать – діла такого, що не переробиш, діла не обкидаєшся; • странное дело – дивна річ, чудасія, чуднота, диво, дивовижа; • судебное дело – судова справа; • такие-то дела – от такі діла (справи); • таково положение дел – такий стан речей, такі маємо справи (діла); • текущие дела – теперішні справи; • тёмное, подозрительное дело – непевна справа; • типографское дело – друкарство; • то и дело (разг.) – раз у раз (раз по раз); весь час; знай; безперестанку; • то ли дело (разг.) – інша річ, хіба така річ?, нема краще як…, нема як…, нема в світі як…, от… так-так; • торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство; • тяжебное дело – позов; • уголовное дело – карна, кримінальна справа; • у меня дела идут хорошо – мені ведеться; • у меня к тебе дело – я до тебе маю діло (справу), у мене до тебе діло (справа); • умно вести дело – з розумом провадити справу; • употребить в дело – узяти до діла, ужити що, пустити в діло що, скористатися з чого, чим; • управиться с делом – упоратися з справою; • управляющий делами – керівник справ; • ходить по делу (устар.) – позиватися, тягатися; • часовых дел мастер – годинниковий майстер, годинникар; • что дело, то дело – що до діла, то до діла; що правда, то правда; що до пуття, то до пуття; • шататься, болтаться без дела (разг.) – вештатися, швендяти, тинятися [без діла]; • экстренное дело – пильна справа; • это дело! – це до діла!, це діло!, це (ото) добре!, це гаразд!; • это дело другое – це що инше; це инша річ; • это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу; • это дело потерянное – це річ пропаща; • [это] дело случая – [це] річ випадкова; • это к делу не относится – це до діла не належить (не стосується); • это не дело (разг.) – це не годиться; • это особое (другое) дело – це інша (особлива) річ, це інша стать; • это совсем другое дело – це щось зовсім інше; • это уж моё дело – це вже мені знати, це вже моя річ (моє діло); • я в деле, я и в ответе – що роблю, за те й відповідаю (Пр.); • я совсем не имею с ней дела – жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе (Пр.). З бабою і дідько справу програв (Пр.). — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (І.Котляревський). Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г.Квітка-Основ’яненко). Моє діло, кажуть, мірошницьке, запусти та й мовчи (Номис). А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л.Глібов). Сказано: куди голка, туди й нитка (Пр.). А він знай співає (Т.Шевченко). Сидить, тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (М.Вовчок). — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (П.Мирний). — Я б тоді паном діло зажив. Та де б тобі, — більше б пана був, до царя рівнявся. Усе б у садку і сидів та овоч їв (П.Мирний). — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (П.Мирний). Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (І.Нечуй-Левицький). Няньку посилала за орудками (Л.Українка). — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л.Українка). — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (М.Коцюбинський). Чистий думками і непорочний діями. Він хотів би коняку купити, та тим бо й ба — грошей нема. Не доходило мені до них діла (АС). Ігумену — діло, а братії — зась (Пр.). — Ми не тою дорогою їдемо? — А тож-то, що не тою (АС). Нехай судці розберуть тую справу. Неохота йому працювати; хіба така річ – пити! Я прийшов до вас за ділом. Тепер справа стоїть инакше (АС). Не треба слів, хай буде тільки діло (О.Теліга). — Добре, добре, мамо, — там розберем. А забудемо, де чай, то горіхом заваримо. Скільки того й діла! (І.Багряний).   — Сідай, парубче, підвезу, — осадив коні біля хлопця. — Могорич із вас, дядьку Іване, — схвально оглянув коні Дмитро, вискочив на воза і зручно спустив ноги з полудрабка. — Скільки того діла, — могорич мій, а горілка твоя. Звідки прямуєш? (М.Стельмах). Затісно в цьому світі для живих, для мертвих теж затісно. Скільки діла — прожити вік, як мати жити вчила, і що ж? То просто  неспокутний гріх (В.Стус).    — Отож скажу відкрито і вселюдно. Буває всяко, доля — не черінь. Любов — це, люди, діло неосудне. По всі віки. Во вік віків. Амінь (Л.Костенко). Прибрати, попрати, помити, скупати дітей… Здавалось би, скільки того діла, а все — як ота нездоланна дорога з Синиці… (Марина Павленко). А Справі своїй вони були віддані не менш, ніж своїм чоловікам, синам та коханим, цій Справі служать їхні руки, задля цієї Справи б’ються їхні серця, до неї звернені їхні слова, думки й мрії, на вівтар її, якби постала така потреба, вони віддали б і своїх чоловіків, синів та коханих, і втрату свою понесли б так гордо, як воїни несуть бойовий прапор (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). Ознака незрілості людини — те, що вона хоче благородно померти за праве діло, а ознака зрілості — те, що вона хоче смиренно жити заради правого діла (Д.Д.Селінджер). Час робить свою справу. А ти, людино? (С.Є.Лєц). У боротьбі за праве діло іноді програє діло, а іноді правота (Лешек Кумор)].

Доля – 1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ; (при дележе) діл (р. долу), ділениця; частина, частинка, компонент, інгредієнт, елемент; 2) (удел, судьба) доля, талан (ум. доленька, таланочок); 3) (муз.) частка; 4) (мера веса, ист., рус.) доля; 5) (ботан.) частка, (рус.) доля, (анатом.) частка: • быть в доле – бути на паях; • войти, вступать в долю – стати (ставати) спільником, пристати (приставати) до спілки; • выпасть на долю – судитися, присудитися кому, спіткала кого; • в этом есть доля истины, правды – у цьому є частка істини, правди; • горькая доля – гірка (щербата) доля, гіркий талан; (образн.) доля, як фандоля; • делить на доли – ділити на частки (пайки), паювати; • делить на равные доли – ділити порівну (на рівні частки); • доля зерна за помол – розмір, вимір; • доля правды (истины) – частка правди (істини); • известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. – (ист.) діжма (дежма); • иметь чью долю – мати чию долю, (идти стезею) топтати стежку чию; • львиная доля – лев’яча (левова) пайка (частка); • на мою долю выпало что – мені судилося (випало) що; спіткало мене; • на мою долю пришлось – на мою пайку (на мій пай, на пай мені, на пайку мені, на мою частку) припало; • прийтись, пасть на долю – припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку; • принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого; • роковая доля – фатальна (загибельна) доля; • третья, четвертая, пятая, десятая доля – третя, четверта, п’ята, десята частка; третина, четвертина, п’ятина, десятина. [Домішується вже й добра пайка народньої мови (С.Єфремов). Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (М.Коцюбинський). Випив левову частку конячої дози (В.Стельмах). В діл Матвієві пішла пасіка. Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди (АС). Незави́дна чека́є його́ до́ля (І.Франко). Від ділити походить слово доля. Ним у старій системі мір позначали одиницю маси (ваги), що дорівнювала 44,435 міліграма. Називали так і частину музичного такту, на яку припадає наголос (сильна доля). А основний зміст цього слова: напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання та волі людини. “Доля закинула мене аж у Крим” (Михайло Коцюбинський). В інших значеннях (зокрема, коли йдеться про участь у спільному володінні чимось) за літературною нормою слід користуватися синонімічними відповідниками частина, частка, пай, пайка. Російські вислови перекладаються: быть в доле — бути на паях; делить на равные доли — ділити на рівні частини (частки); доля истины — частка правди (істини). Доречно нагадати, що частка тепер замінила долю і в музичній термінології (Б.Рогоза). Віслюк ділив, і лев його загриз. Ділити здобич взявся хитрий лис. Де частка лева – там гора здорова… Ділити вчить нас доля віслюкова (Василь Простопчук). З двох співавторів кожен впевнений, що на його пайку припав увесь труд і тільки половина гонорару (А.Крісті). Незавидна доля тих, хто не курить і не п’є, — таким і кинути нічого].

Занятие, занятье – (действие) зайняття́, займа́ння, (дело, времяпровождение) заня́ття, (труд, работа) праця; робота, (учёба) навча́ння, (состояние при деле) приді́льність: • без определённых занятий – неза́йнятий, без пе́вного заня́ття, без роботи; • выбирать, выбрать занятие – вибирати, вибрати (обирати, обрати) собі працю (фах, професію); (иногда разг.) пристановитися до чого; • занятие хлебопашеством – хліборобство; • занятие ремеслом – ремісникування; занятие торговлею, учительством – крамарювання, (пренебреж.) гендлювання, учителювання; • личное занятие – особиста праця, професія; • промышленное занятие – промисловство; • ремесленное занятие – ремісництво; • род занятий – праця (фах, професія); • торговое занятие – торгівництво; • часы занятий – час занять, (прежде) робі́тні, урядові години; • человек без определенных занятий – людина без пе́вної пра́ці, без пе́вної приді́льности, людина не при ді́лі.

Любить, любливать – 1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) коха́ти, люби́ти кого́, коха́тися, люби́тися в ко́му; 2) (питать расположение к кому, к чему) люби́ти, полюбля́ти, залюблювати, залюбля́ти кого́, подобати кого; 3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) люби́ти, полюбля́ти, бу́ти охо́чим, ла́сим до чо́го, люби́тися, коха́тися в чо́му; 4) (жалеть) жалувати: • деньги счёт любят – гроші лічбу люблять (Пр.); копійка любить, щоб її рахували (Пр.); гріш круглий – розкотиться (Пр.); хто щадить гріш, той має з гаком (більш) (Пр.); люди знайшовши та лічать (Пр.); • кого люблю, того и бью – хто кого любить, той того й чубить (гудить, губить) (Пр.); кого люблю, того і б’ю (Пр.); серцем люби, а руками тряси (Пр.); • люби брать, люби и отдать – любиш узяток, люби й даток (Пр.); • люби как душу, бей как грушу – люби як душу, а труси як грушу (Пр.); серцем люби, а руками тряси (Пр.); • любит, как волк овцу – любить, як вовк вівцю (ягницю) (Пр.); • любит, как собака палку – любить, як собака цибулю (камінь) (Пр.); терпить його, як сіль в оці (Пр.); догоджає, як чирякові на роті (Пр.); любить його, як хрін в оці (Пр.); я його так люблю, як пси діда на перелазі (Пр.); так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (Пр.); я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці (Пр.); • любить безгранично кого – душі не чути в кому; • люби́ть безумно – шале́но кохати; • любить больше всего на свете – любити (кохати) над усе в світі, над світ любити (кохати); • любить друг друга – (про чоловіків) любити один одного; (про жінок) любити одна одну; (про чоловіків і жінок або про дітей) любити (кохати) одне одного; любитися (кохатися); ма́ти любо́в між собо́ю; • люби́ть искренно – щи́ро коха́ти, люби́ти кого́; • любить как самого себя – любити як себе́ самого; • любить кого – любити (кохати) кого, любитися (кохатися) в кому; • люби́ть науку, искусство, театр – люби́ти нау́ку, мисте́цтво, театр, коха́тися в нау́ці, у мисте́цтві, в теа́трі, бу́ти охо́чим до нау́ки, до мисте́цтва, до театру; • люби́ть пылко, страстно – па́лко, жагу́че коха́ти, люби́ти кого́; • люби́ть родину – люби́ти ба́тьківщину, рі́дний (свій) край; • любить родителей – лю́бити батьків; • люби́ть сильно, крепко – ду́же, тя́жко, рі́дно, рідне́нько коха́ти, люби́ти кого́; • любить что-либо – любити що; кохатися (милуватися) в чому; • любишь кататься — люби и саночки возить – любиш їхати – люби й саночки возити (Пр.); любиш горішки, люби й насмішки (Пр.); умієш помилятися, умій і поправлятися (Пр.); любиш поганяти, люби й коня годувати (Пр.); лю́биш узя́ток, люби́ й да́ток; заї́здив коня́чку – неси́ сам кульба́чку; • любишь смородину, люби и оскомину – любиш смородину — люби й оскомину (Пр.); • он любит выпить – він любить випити (любить чарку); він любить закинути в голову; він ласий (голінний, швидкий) до чарки (шутл., до скляно́го бо́га); • он любит гулять – він лю́бить (охо́чий, ла́сий) гуляти; • он любит жизнь в деревне – він любить (йому до вподо́би) жи́ти на селі́; • он любит пение – він лю́бить спі́ви, він охо́чий до співів; • он любит труд – він лю́бить працюва́ти, він охо́чий до пра́ці; • он шутить не любит – він жартувати (він жартів) не любить; • прошу любить и жаловать – прошу любити і шанувати (жалувати); • сосна любит песчаную почву – со́сна лю́бить піскува́тий ґрунт; • это растение любит тень – ця росли́на лю́бить холодок (тінь); • я больше люблю́ это блюдо – мені́ смаку́є бі́льше ця страва; • я люблю́ больше эту работу – мені́ ця робо́та бі́льше до вподо́би, я волі́ю цю робо́ту; • я люблю́ фрукты – я люблю́ садовину́ (фрукти), мені́ садовина́ (фрукти) до смаку́ (смаку́є); • я тебя люблю – я тебе кохаю (люблю). [Ой, зна́ю, зна́ю, кого́ коха́ю, ті́льки не зна́ю, з ким жи́ти ма́ю (Пісня). Всі сусі́да полюбля́ють (Пісня). Ой, зна́ти, зна́ти, хто кого́ лю́бить: го́рне до се́рденька, ще й приголу́бить (Пісня). Любі́мося, коха́ймося, як ті голубо́чки (Пісня). Ой, коли́ ми коха́лися, сухі́ дуби́ розвива́лися (Пісня). Енея так вона любила, Що аж сама себе спалила (І.Котляревський). У те найкращеє село… У те, де мати повивала Мене малого і вночі На свічку Богу заробляла; Поклони тяжкії б’ючи Пречистій ставила, молила, Щоб доля добрая любила Її дитину… (Т.Шевченко). Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася любить! (Т.Шевченко). Сиділа до самої ночі перед вікном і втирала Заплакані очі, Бо й вона таки любила; І страх як любила! (Т.Шевченко). Любі́теся, брати́ мої́! (Т.Шевченко). Люблю́ розмовля́ти (Т.Шевченко). Во́вки, ба́чте, вовкула́ку не залю́блюють (Г.Барвінок). — Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (М.Вовчок). Над усе́ в сві́ті люби́в ті дере́вця (М.Вовчок). Я люблю́ тебе́ рідне́нько (М.Вовчок). Усі́ його́ в нас люби́ли, — балакли́вий був чолові́к, весе́лий, грома́дський (М.Вовчок). Мати любила мене — душі не чула (П.Мирний). — То ж любити, а то — кохати… Любиш — батька, матір, людей; а кохаєш — милого (П.Мирний). Запустіє та оселя, що цілий рід кохав її та доглядав (П.Мирний). Мокрина довго любила його та все давала гарбузи своїм женихам (І.Нечуй-Левицький). Всі вони позвикали робить влітку на полі, на вольному повітрі; всі любили хліборобство (І.Нечуй-Левицький). Чи до́бре тобі́ тут, си́ну, чи жа́лують тебе́? (І.Нечуй-Левицький). Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (І.Франко). Виноград любить, щоб коло нього ходити (М.Коцюбинський). Нема тієї дівчиноньки, що я в їй кохався (А.Метлинський). Я на тайнах неба знаюсь. В філософії кохаюсь (П.Тичина). — Вам треба закохатись, Марто, — серйозно сказав Льова. Дівчина обурено схопилась. — Яке ви маєте право так казати! — скрикнула вона. — Що це за неповага до жінки? Ось ваше справжнє чоловіче обличчя! Для вас ще одноï революції буде замало! Який егоїзм і яка висока думка про себе! Чоловіки можуть сумувати, це в них, бачите, вищі пориви, а жінці треба тільки закохатись, і все буде гаразд! Так, по вашому, виходить? (В.Підмогильний). Не полюбля́ю я цього́ (АС). О яке поле безкрає, безгранне! І знову мила мені назустріч, І знов ми юні, — і знову любим, І несвідомі свого кохання (В.Свідзинський). Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… (В.Сосюра). Не  любити  тебе  —  не  можна, то  й  любитись  з  тобою  —  жаль, бо  хвилина  кохання  кожна випромінює  нам  печаль (В.Стус). Я  кажу  їм:  світанки!  Все  на  світі  таке  муруге. Урожай  суєти  —  залишається  тільки  стерня. Скільки  ми  милувались!  І  жодного  разу  —  вдруге. Скільки  років  кохаю,  а  закохуюсь  в  тебе  щодня (Л.Костенко). Вони з чоловіком любили одне одного. Як могли… (Юрай Курай). Ліліт з тих жінок, що вірять у силу кохання, а не любові, бо любити можна свиню, насамкінець мавзолей і портрет президента. А кохати тільки жінку (О.Ульяненко). Треба сказати, що я дуже люблю тварин і завжди кладу на капкан багато їстівного, аби миш перед смертю могла вдосталь наїстися (В.Кожелянко). Кітеріїна погорда так глибоко запала Камачові в душу, що він одразу вимазав її з своєї пам’яті. Отож напучення священика, мужа розважного й чеснотливого, подіяли добре, помоглися вони й Камачові та його прибічникам, і ті вгамувалися й притихли, так що шпаги вернулися в піхви, і тепер уже оскаржувано більше Кітеріїну несталість, ніж Басільйову хитрість. Камачо розважив так: раз іще дівчиною Кітерія кохала Басілья, то вона не перестала б кохати його й заміжня і тому треба дякувати небу, що він Кітерії спекався, а не ремствувати на втрату (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Можливо, я його кохаю, коли я втомлена і мене охоплює сон, тоді мені здається, що я кохаю його… Він говорив мені про своє кохання, говорить завжди те саме, вміє гарно про це говорити… Я слухаю його, сміючись з висоти своєї холодної байдужості і водночас дозволяю взяти себе за руку… Слухаю його, сміючись, і його гарні очі губляться у моїх сірих очах. Я не кохаю його, однак його вогонь мене зогріває (Ярема Кравець, перекл. М.Башкирцевої). Не сказав, що кохає її, адже вона й сама давно мала б здогадатися про це, а своїми устами він не міг вимовити того дивного слова (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Він дивився на неї. На її прекрасне волосся з першими ниточками сивини. На її миле, чарівне обличчя. Він кохав цю жінку. Просто і чисто. Він кохає її (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Виходячи, вона машинально пригладила гребінцем коси перед дзеркалом гардеробної. На неї дивилось обличчя жінки, якій щойно сказали: «Я кохаю тебе» (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). — Але слова кохання самі по собі не значать нічого. Я міг тисячу разів на день кричати «Я кохаю тебе!» — і анітрохи не вплинути на твої сумніви. Тому я не говорив про своє кохання, Джастино, я жив ним (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Ми дихаємо на повні груди тільки тоді, коли нас і наших братів зв’язує спільна мета, і тільки тоді з досвіду бачимо, що любити — це не означає дивитись одне на одного, це означає дивитися разом в одному напрямку (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Вона була створена, щоб любити, як корова — щоб пастися (птиця — щоб співати, пацюк — щоб смердіти) (І.Рябчий, перекл. М.Уельбека). — Та я пожартувала. — Ні, не пожартувала. — Присягаюсь, що пожартувала, — відповіла вона і запустила руку в чоловікові штани. Вона це полюбляла (Юлія Григоренко, перекл. А.Баріко). — Кохати — це коли хочеш разом із кимось постаріти. — Такого кохання я не знаю. А знаю інше: коли без когось не можеш жити (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). — А з коханням ось яка штука, — продовжував Воллі напучувати Ейнджела. — Ніколи ні до чого не примушуй кохану людину. У життя коханих не можна втручатися, як не можна втручатися у життя незнайомців. Так, нам усім хочеться, щоби ті, кого ми кохаємо, усе робили так, як нам до душі, або лише те, що ми вважаємо правильним. Але краще дозволити їм самим вирішувати. Це важко, — додав він, — бо іноді так і тягне втрутитися. Просто кортить, аби ти вирішував і планував, і все відбувалося за твоїм задумом (О.Тільна, перекл. Дж.Ірвінга). І любити, і бути мудрим неможливо (Ф.Бейкон). Інколи легше стерпіти оману того, кого любиш, ніж почути від нього всю правду (Ф. де Лярошфуко). Вибачають, доки кохають (Ф. де Лярошфуко). Кохати — значить перестати порівнювати (Бернар Ґрасе). Кожна людина носить в глибині свого «Я» маленьке кладовище, де поховані ті, кого вона кохала (Р.Ролян). Любити — означає бачити чудо, невидиме для інших (Ф.Моріяк). Коли згадуєш про той час, коли ти любив, здається, що відтоді більше нічого не відбулося (Ф.Моріяк). Кохати — значить разом дивитися в одному напрямку? Можливо, але лише, якщо дивляться не в телевізор (Жильбер Сесброн). 1. — Мені потрібно щось на кшталт тебе, але тільки, щоб ​​воно мене любило].

Работа – робота, праця, (утомительный ещё) труд, (служба) служба, (занятие) заняття, (дело) діло; (продукт деятельности) праця, робота, (произведение, ещё) твір, витвір; (готовая продукция, ещё) виріб: • бесплатная работа – непла́тна пра́ця, даромщи́на; • брать, взять в работу кого (разг.) – брати, узяти в роботу кого; • браться, взяться (приниматься, приняться) за работу – братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці); • вести работу – працювати (робити); провадити роботу; (иногда тавтол.) робити роботу; • вести работу по усовершенствованию чего – вдосконалювати що, здійснювати (проводити) вдосконалення чого, провадити роботу щодо вдосконалення чого; • взваливать работу – накидати працю, роботу; • взрывная работа – висадна робота; • взяться за работу – стати до роботи, взятися до роботи; • в работе рассматривается что – в роботі розглядається що; • всегда работа у кого, не выходит из работы кто – завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому; • далась мне эта работа! – увірилась мені ця праця!; • делающий мелкую работу – дрібнороб; • заниматься работой – працювати, робити що; • избегать работы – ухилятися від праці; • исполнить (окончить) работу – відбути працю; довести що до зробу; • кустарная работа – доморобна праця; • медленная (слишком) работа – моняння; • много работы какой-либо – багато роботи; завізно; • научно-исследовательская работа – науково-дослідча праця (науково-дослідна праця); • отвлекать от работы – відривати від роботи, праці; • отчитываться в работе – звітуватись за працю; давати звіт про працю; • печатные работы – друковані праці; • по работе и плата – яка робота, така й плата (Пр.); хто робить — голий не ходить (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр); як собаку годують, так він і гавка (Пр.); • поручать кому работу – доручати кому справу, працю; • прекратить работу – припинити, покинути працю, роботу; • приниматься, приняться за работу – братися, ставати до роботи, до праці, до справи, взятися, стати до праці; • принудительные работы – примусова праця; • приступать к работе – ставати до роботи; • работа внешних сил – робота зовнішніх сил; • работа гужем – тяглова робота; • работа денежку копит, а хмель денежку топит – карти й пиття не доводять до пуття (Пр.); ходив би в злоті, якби не дірка в роті (Пр.); заробив кревно та й пропив певно (Пр.); • работа деформации пластической – робота здеформування пластичного; • работа деформации удельная – робота здеформування питома; • работа затраченная – робота затрачена; • работа исполнена до конца – роботу доведено до зробу; • работа к спеху – негайна робота; • работа не волк, в лес не убежит – робота не ведмідь, у ліс не втече (Пр.); гуляй, тату, завтра свято (Пр.); сиди, Векло, ще не смеркло (Пр.); ще далеко Ілля, ще напряду я (Пр.); сиди, Тетяно, бо ще рано (Пр.); • работа Пенелопы – Пенелопина праця (робота); • работа по совместительству – сумісна робота, робота за сумісництвом; • работа разрушения – робота руйнування; • работа по составлению словаря – робота (праця) коло складання (над складанням) словника; • работа по хозяйству – робота (праця) в господарстві; • сверхурочная работа – надурочна праця, робота; перероб; • сегодняшней работы на завтра не откладывай – що маєш робити – роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий (Пр.); одклад не йде на лад (Пр.); краще тепер, як у четвер (Пр.); з одкладу не буде ладу (Пр.); • Сизифов труд (сизифова работа) – Сізіфова (Сизифова) робота (праця); • следить за работой – пильнувати роботи, праці; стежити за роботою, працею; • совместная работа – спільна праця (робота); • срочная работа – негайна, пильна праця; • ставить кого на работу – ставити кого на роботу, до роботи; заставляти діло ким; • топорная работа – незграбна (груба) робота; • робота – аж пальці знати; • упорство в работе – завзятість; • цель настоящей работы – мета цієї роботи (праці). [Еней з Дідоною возились, Як з оселедцем сірий кіт; Ганяли, бігали, казились, Аж лився деколи і піт. Дідона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… Лихий їх зна, що там робили, Було не видно з-за могили, В льоху ж сиділи тілько вдвох (І.Котляревський). Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу (Н. п.). Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т.Шевченко). Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, та чи то вже Божа воля, чи така нещасна доля, тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату. І поверталися вони з тих пошуканок усе сумніш та смутніш (М.Вовчок). Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис). В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (П.Мирний). На покуті стояли образи у срібних шатах, заквітчані васильками, гвоздиками, безсмертниками; перед образами на срібному ретязьку висіла срібна лампадка. У тому ж таки кутку — стіл столярної роботи; у другому — ліжко, заслане м’яким шовковим коцем; попід стіною невеличкі стульці (П.Мирний). Через неї не можна мені ніде на роботу стати (І.Нечуй-Левицький). Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М.Коцюбинський). Над книжками сиджу я, мов в кліти, Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (І.Франко). Але через кілька день уже зрозумів, як мало талантів, яка невдячна робота шукати перлів у цьому паперовому морі, а через тиждень уже стомився, уже обурювався на смішні претензії нездар писати свої безглузді оповідання і ще безглуздіші вірші. І, зрештою, став такий, як кожен мусить стати, як тюремник стає серед в’язнів — тобто глузував із нікчемних потуг і розповідав знайомим як анекдоти ті дурниці, що інші пишуть (В.Підмогильний).  Я не шукатиму роботи, щодня не зустрічатимуся з Дніпром. Краще поклавши свої долоні — на старий, збитий батьківський стіл, дивитися на домашній натюрморт, тихе життя неговірких долоней (В.Стус). За якісь два місяці — перше побачення. Не з дівчиною, певна річ. З двома У цивільному. Банальний виклик до військкомату (це слово мусите знати, Ваша Мужносте), і годинна розмова в зачиненому зсередини класі цивільної оборони. Суть розмови стара як світ: спокушання. Чи не хотіли б ви, Отто Вільгельмовичу, допомагати нам у нелегкій нашій роботі? (Ю.Андрухович). — Ти собі, чоловіче, губернаторюй чи островуй і пишайся, скільки влізе, а я з дочкою з села ні нога, клянусь спасінням моєї матері! Чесній жінці путь відома — зламай ногу, сиди дома; то у дівки справжня цнота, як за свято їй робота (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хіба ви ще не збагнули, що ми живемо в епоху цілковитого самознищування? Багато чого, що можна було б зробити, ми не робимо, і хтозна-чому. Робота в наш час набула жахливої ваги — вона поглинає все інше через те, що багато людей позбавлені її взагалі (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Робота нічим, по суті, не відрізняється від алкоголю і переслідує ту ж мету: відволіктися, забутися, а головне, сховатися від самого себе (О.Гакслі). Лише наприкінці роботи ми дізнаємося, з чого її треба було починати (Б.Паскаль).  Робота — це головне у житті. Від усіх неприємностей, від усіх бід можна знайти лише один порятунок — у роботі (Е.Гемінґвей). 1. Зібралися лікарі на п’янку. Стоматолог: «У мене вже оскома від цієї дурної роботи!». Офтальмолог: «Я цю роботу бачити вже не можу!». Отоларинголог: «Мені ця робота вже поперек горла стоїть!» Гінеколог: «Ну, думаю, і ми з урологом нічого нового не скажемо.»  2. Робота нікуди не дінеться, а горілку може випити хтось інший. 3. Розмова колег на роботі: — У другій половині дня зовсім нічого не хочеться робити. — А в першій? — А в першій хотілося їсти. 4. Заради грошей люди готові піти на все! Навіть на роботу].

Размокший – розмоклий, (о почве, дороге) розкислий, розквашений, розгрузлий. [Помазала шляхи злива розкислим болотом, плуги риють плай, мужицьким пахне поле потом. Сірий ранок ніч розколе, згасне сон на квіті. Сірий труд виходить в поле й грає на трембіті (Б.-І.Антонич). Не зводячи з нього очей, Максим ішов навпростець по розталій ріллі, потім по грядках, загрузаючи в розквашений чорнозем по коліна й ледве витягаючи ноги (І.Багряний). Ми переповзли розмокле глинисько, яке називалося нічийним, тереном, і захопили живого сплячого «ворога». Поляк подивився на мене, я — на нього, і ми тихенько, щоб не розбудити «ворога», полізли назад і доповіли «отаманам», що першу лінію траншей займає піхотний батальйон (Р.Андріяшик). … він розповів їй про свого батька, — дід старівся самотою десь у селі на Поділлі, давай провідаємо його — вдвох, поїдеш зі мною? (і їй зараз же уявилось, як гордо каже, хряпаючи дверцятами машини: «Тату, це моя жінка!» — те простолюдне «жінка» в устах українських мужчин завжди пороло їй слух, але тут - тут вона б не ґзилася, з усмішкою ступила б, як із журнальної обкладинки, у своєму шикарно просторому кармазиновому пальті од «Ліз Кларбон» і чорних, гармошкою, чобітках на височенних підборах, у розквашений дощами чорнозем — чи що там у них, ґлей? піски? — підводячи комір, тонкі музичні пальці з наманікюреними в тон пальту нігтями, гойдливі дармовиси арабських срібних сережок: його гордо демонстрований здобуток, остаточна перемога, якою справджене життя звітується перед своїм витоком)… (О.Забужко). За кілька секторів, ліворуч від них, під важким червневим дощем стоять фанати супротивника. їх кілька десятків, вони приїхали зранку на вокзал, і за ними цілий день тягається кілька патрулів, на стадіоні їм відвели окремий сектор, в якому вони печально махають розмоклими і набухлими прапорами. Ще до перерви наші, незадоволені результатом і погодою, проривають кордон і починають їх бити (С.Жадан). І поки санітарні вози, обози, польова артилерія, драгуни, улани й піхотинці під безугавним дощем на розгрузлих дорогах несподівано збивалися в безнадійні клубки кур’єри гнали учвал туди й сюди, мешканці невеличких містечок нескінченими юрмами тікали на захід, огорнуті чорним страхом, навантажені білими й червоними перинами, сірими лантухами, брунатними меблями й синіми гасовими лампами, — на церковних майданах, по хуторах і селах ляскали постріли поквапних виконавців спішних вироків, і понурий стукіт барабанів супроводив монотонне читання тих вироків судовиками, і жінки страчуваних, падаючи в багнюку перед забрьоханими чобітьми офіцерів, голосили, благаючи змилуватись, і палахкий вогонь шугав із хат і повіток, стаєнь і оборогів (Є.Горева, перекл. Й.Рота)].

Самозабвенный – самозабутній, до самозабуття; • самозабвенная любовь – самозабу́тня (нестямна, несамовита) любов (кохання), любов (кохання) до самозабуття, до нестями; • самозабвенный труд – самовіддана (самозре́чена) праця.

Украдкой, украдучи, украдучись – крадькома́, по́крадьки, по́крадці, покра́денці, крадає́мці, тишком, тишкома́, зни́шка, ни́шком, ни́щечком, по́тай, тихце́м, (устар.) спо́тання, спо́тиньга, (тайком) по́тай, по́тайці, потає́мне, потає́нно, потає́нці, тайкома́, крадькома́. [А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком (Т.Шевченко). Віршую нищечком, грішу, Бог зна колишнії случаї В душі своїй перебираю Та списую (Т.Шевченко). Пан, нишком од панії, дав їй карбованця грошей, та не взяла Катря (М.Вовчок). Діти знов полізли крадькома на грушу (І.Нечуй-Левицький). Жвавій Прісьці обридла така повільна їда, і вона вже крадькома від матері дала Гапці штурханців зо два (Л.Українка). Вони ще й не одно лихо тишком коять (І.Франко). Довкола убогої Ван-Гехтової лабораторії, поміщеної в наймленій вогкій квартирі в сутерені, почали тишком та крадькома забігати різні агенти: один другого уникав, а нікотрий не приступав прямо до діла, тільки вітрив з боків, мов собака (І.Франко). Тим часом дівчата знишка щось пошепотіли (С.Васильченко). — Де ж тут вода? — То зробіть її! — тоскно скрикнула дівчина. Терпець йому урвався, і він, озирнувшись крадькома, поцілував її. — Яке нахабство! — скрикнула Зоська. — Я люблю вас, — жалісно пробубонів Степан. — Я вам цього не дозволяла, — якнайсуворіше відповіла вона, ідучи геть (В.Підмогильний). Це була найбільша радість Климкова — покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано, і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив, і гарячої та  запашної (Гр. Тютюнник). Але Стус не добирав літературного епіграфа до своїх «Палімпсестів». Не добирав, бо не мав змоги добирати, писавши у варварських обставинах радянських в’язниць і таборів, під кожночасною загрозою конфіскації й знищення написаного й дикої кари за вдіяний ним «злочин». Не мав він, так само, змоги циклізувати свої поезії, пересівати їх, відсортовувати цілком довершене від начерків для майбутнього. Списуючи свої рядки крадькома й лихоманкове, він міг мріяти хіба про те, щоб ці клаптики паперу, заповнені найдрібнішими літерами, використовуючи кожний міліметр білого простору, якось дісталися поза мури його вужчої і його ширшої, всерадянської тюрми, якось потрапили до рук тих, хто знає ціну людському духові, вільній думці й добірному слову (Ю.Шевельов). Пригинаючись до вулиці, краєчком, покрадці від людського ока, наче злодій, побіг Мотьо до Олени – Штефанової жони. Пригинці виглядав смішним, бо й так мав криві ноги, що аж пес би йому помежи ноги проскочив (Володимир Федишинець). Одного разу етапом пригнали триста чоловік німців. Бідували. Просили льоду. Не раз бувало, покраденці давав їм груду льоду, а вони мені хліб (Андрій Говіщак). — Та, доречи,— я ж зовсім забув,— а як там твоє пацаняча любов потай від усіх балетиком та ранковою гімнастикою по телебачику милуватися? (В.Триндюк). — От упізнала я його, здивувалась і зраділа, а він тільки глянув на мене крадькома, щоб татко не постеріг — він усе від нього ховається, як ми зустрічаємось десь на шляху або в заїзді. Знаю добре, що він мене любить і з тої любові пустився йти пішки, труд такий великий приймає, а я аж гину з жалю, і куди він ступенем ступить, туди й моє око біжит (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вона намагається його підпоїти? Може, розраховує на те, що він впаде спати. Певно, хоче покрадьки вислизнути геть (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Іван-царевич крадькома від Царівни-жаби ходив по жабах…].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

ТРУД (дослідження) ро́звідка, (митця) твір; неблагода́рный труд образ. натяга́ння шку́рки на кисі́ль; труд челове́ка ко́рмит, а лень по́ртит пра́ця люде́й году́є, а лінь марну́є; сто́ит большо́го труда́ забере́ бага́то зуси́ль; тя́жёлым трудо́м, в по́ті чола́; с трудо́м ще в по́ті чола́, ле́две-не-ле́две, зале́две, ли́ха прикупи́вши; с больши́м /велича́йшим/ трудо́м на превели́ку си́лу; ве́рится с трудо́м ва́жко пові́рити; от трудо́в пра́ведных не наживёшь пала́т ка́менных прибл. робі́м і грудьми́, а не бу́демо людьми́, од робо́ти ко́ні до́хнуть;

ВЫ́ПОЛНИТЬ, выполнить свой долг фаміл. зроби́ти своє́ ді́ло; выполнить тако́й а́дский труд (під силу кому) пе́рти тако́го плу́га; выполни́мый здійсне́нний, ле́гко вико́нуваний.

ИСПОЛНЯ́ТЬ ще роби́ти, фраз. відбува́ти, реалізува́ти; стил. перероб. галиц. до вико́на́ння [мно́го исполнять бага́то до вико́на́ння]; исполнять бесполе́зную рабо́ту образ. шука́ти го́лки в сі́ні; исполнять весе́нние рабо́ты веснува́ти; исполнять возло́женные на кого обя́занности уроч. не́сти́ покла́дений на чиї пле́чі хрест; исполнять все при́хоти годи́ти як боля́чці; исполнять до́лжность ма́ти посаду, заступа́ти посаду; исполнять чье жела́ние чини́ти /вволя́ти/ во́лю чию; исполнять мно́го обя́занностей бу́ти за все /всіх/; исполнять непоси́льный труд пра́цювати без розги́ну; исполнять поле́зную рабо́ту роби́ти ді́ло; исполнять при́хоти уво́лювати при́мхи; исполня́ющий що /мн. хто/ вико́нує тощо, зда́тний ви́конати, ста́вши вико́нувати, за́йня́тий викона́нням, викона́вець, вико́нувач, зді́йснювач, реаліза́тор, прикм. викона́вчий див. ще выполняющий, прийм. для [бюро́, исполняющее зака́зы бюро́ для замо́влень], фраз. щоб вико́нувати [рабы́, исполняющие всё раби́, щоб виконувати все]; исполняющий жела́ние викона́вець во́лі, ра́ди́й вво́лити во́лю; исполняющий поле́зную рабо́ту за́йня́тий ді́лом; исполняющий рабо́ту викона́вець робо́ти; вре́менно исполняющий обя́занности тимчасо́вий засту́пник кого; исполня́емый вико́нуваний, зді́йснюваний, спра́вджуваний, реалізо́ваний, ро́блений;

КРОПОТЛИ́ВЫЙ забут. пи́нявий; кропотливый труд /кропотливая рабо́та, кропотливое заня́тие/ мураши́на пра́ця.

МАРТЫ́ШКИН, мартышкин труд ма́рна пра́ця.

НАПРА́СНЫЙ ще безрезульта́тний, (наклеп) безпідста́вний, (про образу) незаслу́жений; напрасный труд ма́рна пра́ця; напрасные стара́ния даре́мні за́ходи, даре́мні за́біги, вставн. шко́да й за́ходу.

НЕСОВМЕСТИ́М фраз. го́ді поєдна́ти [труд несовместим с пра́цю го́ді поєдна́ти з; э́то несовместимо це го́ді поєдна́ти].

ПРЕДСТОЯ́ТЬ, предстои́т (дорога) лежи́ть, випада́є, па́хне, сте́леться, сві́тить, усміха́ється, (в майбутньому) очі́кується; предстои́т большо́й труд бу́де бага́то пра́ці; предстоя́щий що ма́є бу́ти тощо, майбу́тній, прийде́шній, насту́пний, образ. на че́рзі; предстоящий вско́ре незаба́рний, незаба́рній.

СЧИТА́ТЬ ще ве́сти́ лік, перелі́чувати, перерахо́вувати, (вважати) ще гада́ти; счита́ть кем/чем ще визнава́ти ким/чим, ма́ти /прийма́ти/ за кого/що; счита́ть воро́н ще лови́ти вітрі́в; счита́ть едини́цей ма́ти за одини́цю; счита́ть необходи́мым вважа́ти за потрі́бне; счита́ть себя́ впра́ве гада́ти, що ма́є пра́во; счита́ть свои́м до́лгом ма́ти за свій обо́в’язок, галиц. почува́тися до обо́в’язку; счита́ть че́стью ма́ти за честь; есть все основа́ния счита́ть коротк. го́ді запере́чити; счита́я свои́м до́лгом (в кінці мови) з обо́в’язку; счита́й вставн. раху́й [он, счита́й, мертве́ц він, раху́й, мрець]; ПОСЧИТА́ТЬ, посчита́ть за честь ма́ти за честь; не посчита́й за труд /не посчита́йте за труд/ фраз. не пожалі́й(те) тру́ду;

ТЕРПЕ́НИЕ, терпе́ние и труд всё перетру́т терпі́ння і труд усе перетру́ть, прибл. вода́ ка́мінь то́чить; терпе́ние ло́пается рве́ться терпе́ць.

УПО́РСТВО ще запе́клість, заї́лість; упо́рство и труд всё перетру́т, терпенье и труд всё перетру́т прибл. вода́ ка́мінь то́чить.

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Труд – пра́ця, -ці, труд, -да́; с трудом – наси́лу, ле́две.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Труд – праця. С большим трудом – на превелику силу; силу-в-силу. Дать себе труд – завдати собі праці. Наемный труд – наймана праця. Пользоваться (чужим) трудом – вживати (чужої) праці.

Дело – діло; справа; (труд) – праця; робота; (поступок, действие) – вчинок, дія. Плохо дело! – кепська справа, робота! зле! Круг дел – обсяг справ. Смотреть за делом – наглядати за справою. Дело о ком – справа кого. Странное дело – дивна річ! чудасія! чуднота! По своему делу – за своїм ділом; за своєю справою. По этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі. Справиться с делом – дати (собі) раду із справою. Оставлять дело без движения – лишати справу без руху. Дело подвернулось кстати – справа нагодилась. По делам службы – в справах службових. Обнять дело – збагнути справу. Браться за дело – братися до справи; заходжуватися коло справи; стати до справи. Браться не за свое дело – не за свою справу братися; шитися не в своє діло. Вести (удачно) дело – провадити (гаразд щасливо) справу. Дело обстоит так – справа стоїть так. Обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою. Дело подходит к концу – справа доходить кінця, кінчається. Дать делу другой оборот – повернута справу (на инакше). Дело начато – справу розпочато. Известное дело – звісно; звичайно; відома річ; сказано. Темное, подозрительное дело – непевна справа. Дело окончено – справу кінчено. Приостановить дело – припинити справу. Дело проиграно – справу програно. Погубить дело – занапастити справу. Общее дело – спільна справа. Дело требует рассмотрения – см. Требовать. Дело житейское – світова річ. Дело обыкновенное – звичайна річ. Дело, не терпящее отлагательства – см. Отлагательство. Дело случая – випадкова річ. Обделывать дело – оборудувати справу. Виданное ли, слыханное ли дело – чи видано, чи чувано. Дела нет до чего – байдуже про що. Дело ладится – справа налагоджується. Не твое дело – не твоя справа; не твоє діло. Это дело другое – це що инше; це инша річ. В чем дело? – що сталося? в чому річ? про що річ? про що йдеться? Дело в том – річ у тім. Дело вот в чем – річ ось яка. Дело только в том, чтобы – річ тільки в тому, щоб; річ тільки про те, щоб. Дело за небольшим стало – діло за малим стало. В том-то и дело – атож-то; отож-то й є; тож-то й воно. Не в том дело – не в тім річ; не про те річ; не в тім сила; не про те мова мовиться. То ли дело – инша річ; краще як; нема в світі, як. Не к делу – не до діла; не до речи; невлад. На деле доказывать – ділом довести. Если дело до чего дойдет – коли вже до чого дійдеться; як до чого (того) ряд дійде. Текущие дела – поточні справи. Дело говорить – мовити до речи. Помочь делу – зарадити справі. Мое дело сторона – моя хата з краю. Понимать в деле – розумітися на справі. Затруднительное дело – клопітна, морочлива справа. Экстренное дело – пильна справа. Возбуждать дело – порушувати, розпочинати справу. Плевое дело – дурниця; пусте; казна-що. Приобщать к делу – прилучати до справи. Спешное дело – особиста, власна справа. Статочное ли дело? – чи можлива річ? чи годиться ж? Дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі. Какое вам дело? – що вам до того? А мне что за дело – а мені що до того? а мені яке діло? Что дело, то дело – що правда, то правда. Это особое (другое) дело – це инша річ; це инша стать. Расследовать дело – розслідити, розвідати справу. Это дело! – це добре! це гаразд! це до діла! Управляющий делами – керівник справ. То и дело – раз у раз; раз по раз. Управиться с делом – упоратися з справою. В самом деле, на самом деле – справді. Гражданское дело – цивільна справа. Уголовное дело – карна, кримінальна справа. Поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу. Судебное дело – судова справа. Внешние дела – закордонні справи. Начинать судебное дело – піти у позов. Тяжебное дело – позов. Поделом – за діло. Военное дело – військова справа. Вести дело к тому (так, чтобы…) – кермувати до того, щоб; гнути на те, щоб. Относящийся, неотносящийся к делу – см. Относиться. Безотлагательное дело – пильна справа. Торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство. Дело лежит без движения – справа не рушає. Поделом вору и мука – катюзі по заслузі. Ведение дела – провадження справи. Дело мастера боится – дільника й діло боїться. Немного дела – діла не скільки. Дело табак – кепська справа. Умно вести дело – з розумом провадити справу. Это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу. Ну и дела – ну й робота.

Исследование – досліджування; дослідження; дослід. Научное исследование – науковий дослід; (труд) – наукова розправа. На исследование – на дослід. По исследованию – за дослідженням; за дослідом; після дослідження.

Предстоять – стояти перед ким; бути на меті; мати; мусити; наставати. Мне предстоит поездка – я маю їхати. Предстоит (большой труд) – буде (багато роботи). Предстоящий – наступний; черговий.

Усилие – зусилля; праця; труд. Стоило больших усилий – стало труда великого.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Труд – труд (-ду), пра́ця.

Работа – робо́та; • р. (труд) – пра́ця; • р. авральная – р. авра́льна; • р. аккордная – р. ако́рдна; • р. ажурная – р. мере́жна; • р-ты берегоукрепительные – р. берегокрі́пна; • р-ты бетонные – р. бетоно́ва; • р. вентиляционная – р. прові́трювальна; • р. взрывная – р. висадна́; • р. врубовая – р. зарубна́; • р. выправительная, исправление – р. виправна́; • р. вычислительная – р. обчисло́ва; • р. двукрылая, горн. – р. двобі́чна; • р. двусторонняя – р. двобі́чна; • р. дерновая – р. дернова́; • р. дневная – р. де́нна; • р-ты железобетонные – р-та залізобето́нна; • р. землекопная – р. землеко́пна; • р. земляная – р. земляна́; • р-ты инженерные – р. інжене́рна; • р. кайловая – р. кайлова́; • р-ты каменные – р. кам’яна́; • р-ты каменепод’емные – р. каменевитяга́льна; • р-ты карчепод’емные – р. корчовитяга́льна; • р. кирковая – р. дзьобако́ва; • р. клиновая – р. клинова́; • р. котельная – р. казано́ва; • р-ты кровельные – р. покріве́льна; • р-ты кузнечные – р. кова́льська; • р. кустарная – р. доморо́бна; • р. ледокольная – р. кригола́мна; • р. лопатная, горн. – р. лопа́тна; • р. механическая – р. механі́чна; • р-ты малярные – р. фарба́рська; • р-ты малярно-кровельные – р. фарба́рсько-покріве́льна; • р. монтажная – р. монта́жна; • р. наборная, тип. – р. склада́льна; • р. на чистую – р. чистова́; • р. неустойчивая – р. нестійка́; • р. ночная – р. нічна́; • р-ты овражные – р. ярова́; • р-ты оклейные – р. обкле́йна; • р. олеографическая – р. олеографі́чна; • р-ты ортовые, горн. – р. хрещико́ва; • р. осушительная – р. висушна́; • р. отдельная – р. обробна́; • р. очистная – р. очисна́; • р. параллельная (машин) – р. рівнобі́жна; • р-ты плотничьи – р. тесля́рська; • р. подготовительная – р. підгото́вча; • р. поденная – р. поде́нна, поде́нщина; • р. подчистная, горн. – р. підчисна́; • р. полезная – р. кори́сна; • р. порохострельная – р. пороховисадна́; • р. резная – р. різьба́рська; • р-ты ремонтные – р. ремо́нтна; • р. ручная – р. ручна́; • р-ты свайные – р. пальова́; • р. сдельная – р. закладна́; • р-ты скалоуглубительные – р. скельозаглибна́; • р. совместная – р. суку́пна; • р-ты спасательные – р. рятівна́; • р. стекольная – р. скля́рська; • р. столярная – р. столя́рська; • р. токарная – р. тока́рська; • р.-ты установочные – р. установна́; • р. фанерная – р. форні́рна; • р. формовочная, формовка – р. формівна́; • р-ты фашинные – р. тарасо́ва; • р. форсированная – р. підси́лена; • р. холостая – р. я́лова; • р-ты штукатурные – р. тинька́рська.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Труд • Без труда не вынешь (не вытащишь) и рыбку из пруда – без труда нема плода. Пр. Печені голуби не летять до губи. Пр. Не терши, не м’явши, не їсти калача. Пр. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти. Пр. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. Пр. Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні. Пр. • Брать, взять, принять на себя труд – брати, узяти на себе труд (клопіт, обов’язок). • Давать, дать себе труд – завдавати, завдати собі труду (праці); додавати, додати собі клопоту. • Добытый тяжёлым трудом – здобутий тяжкою працею; тяжко зароблений; загорьований; замозольований; потовий. • Жить собственным трудом – жити з власної (з своєї) праці. • Напрасный труд – даремна (марна) праця; шкода праці. • Не дать себе труда – не потурбуватися (не подбати), щоб…; не дати собі труду. • С большим трудом – на превелику силу; надсилу-насилу; сила-в-силу; (іноді) з великою (з тяжкою) бідою. • С трудом – насилу (усилу, через силу); (за)ледве; (іноді) з бідою. • Только в труде счастье везде – тільки праця дає щастя. Пр. • Труд человека кормит, а лень портит – праця чоловіка годує, а лінь марнує. Пр. Праця людину підносить, а лінощі псують. Пр. Праця — людині окраса, а ледарство — ганьба. Пр.

Геркулесов • Геркулесовая сила – геркулесова (надлюдська, надзвичайна) сила. • Геркулесов труд – геркулесова праця. • Геркулесовы столбы (столпы) – геркулесові стовпи; крайні межі. • Дойти до геркулесовых столбов (книжн. ирон.) – дійти до геркулесових стовпів (до крайніх меж); дійти до абсурду.

Давать • Давай бог ноги – хода (ходу) в ноги; шуги; зник. [А по добридню та й шуги — бувайте здорові, шукайте вітра. Вовчок.] • Давать, дать в долг – боргувати, поборгувати, вірити, навіряти, повірити; (про товар) давати, дати набір (на борг). • Давать, дать взаймы – позичити, позичати; у позику (позичково) давати, дати. • Давать, дать волю кому – давати, дати волю (попуск) кому; попускати, попустити кому; розв’язати світ кому. • Давать, дать волю рукам (разг.) – давати, дати волю рукам; удаватися, удатися до сили (до насильства). • Давать, дать дорогу кому – давати, дати дорогу кому; звертати, звернути [з дороги] кому; уступатися, уступитися з дороги кому. • Давать, дать завтрак, обед… – давати, дати сніданок, обід…; справляти, справити (споряджати, спорядити, ставити, поставити) сніданок, обід… • Давать, дать знать о себе – давати, дати знати про себе; давати, (по)дати звістку про себе; (докон.) об’явитися. • Давать, дать маху, промаху (перен. разг.) – давати, дати маху (хиби); хибити, схибити, змилити; помилятися, помилитися на чому; (іноді) осковзнутися; (образн. розм.) шпака вбити; (зниж.) хука дати. • Давать, дать место – давати, дати місце кому; уступатися, уступитися кому. • Давать, дать нагоняй (разг.) – нагінку (прочухана, прочуханки) давати, дати кому; наганяти, нагнати холоду кому; вимовляти, вимовити кому; струнчити, наструнчити кого; (образн. давн.) переганяти, перегнати на гречку (через росу) кого. • Давать, дать начало (книжн.) – класти, покласти (робити, зробити) початок чому, чого; давати, дати початок (почин) чому; (зрідка) складати, скласти (закласти, заложите) початок чого; зачинати, започинати що. • Давать, дать ногам волю – давати, дати ногам волю; кидатися, кинутися (пускатися, пуститися, ударятися, ударитися, іноді узяти) бігти; кидатися, кинутися навтіки (навтікачі). • Давать, дать отпор кому – давати, дати відсіч кому; опір ставити, стати проти кого; опиратися, опертися кому; давати, дати кому відкоша. • Давать, дать очную ставку – зводити, звести на очі (віч-на-віч) кого з ким. • Давать, дать повод для чего – давати, дати привід (приключку, зачіпку) до чого; спричинятися, спричинитися до чого. • Давать, дать показание (о свидетелях) – давати, дати (складати, скласти) свідчення, свідкувати, свідчити, посвідчити; бути за свідка; (про звинуваченого) давати, дати зізнання; зізнатися. • Давать, дать понять кому – давати, дати на здогад (на розум) кому; давати, дати зрозуміти кому. • Давать, дать пощёчину (разг. вульг.) – давати, дати в лице; давати, дати ляпаса (ляща, поличника). • Давать, дать себе в чём отчёт – усвідомлювати, усвідомити собі що; бути свідомим чого; здавати, здати собі справу (звідомлення) з чого, про що. • Давать, дать слово кому – давати, дати (надавати, надати) слово кому. • Давать, дать телеграмму – (по)давати, (по)дати телеграму; (розм.) бити (ударити) телеграму. • Давать, дать ход делу – давати, дати хід справі; зрушити справу. • Давши слово — держись, а не давши — крепись – мовивши слово, треба дотримати (додержати) його (треба бути паном його). Пр. Давши слово — держись, а не давши — кріпись. Пр. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Пр. Сказано — зв’язано. Пр. Сказано — що написано. Пр. Не роби з губи халяви. Пр. • Дай(-ка), дайте(-ка) – дай лишень (лиш), дайте лишень (лиш); дай-но, дайте-но; (зниж.) ке лиш, кете лиш. [Кете лиш кресало. Шевченко.] • Даст Бог день, даст Бог и пищу – дасть Бог день — дасть і пожиток. Пр. Дав Бог роток, дасть і шматок. Пр. Хто дав зуби — дасть і хліб до губи. Пр. • Дать в замену – дати на заміну (навзамін, натомість); (іноді) підставити. • Дать в зубы, по затылку, подзатыльник, по загривку, по шее – дати в зуби (загилити по зубах) кому; дати потиличника; дати (загилити) по потилиці; (образн.) нагодувати потиличниками; спотикача дати. • Дать делу другой оборот – повернути справу інакше. • Дать ещё при жизни – ще за життя (давн. за живота) дати; (образн.) теплою ще рукою дати. • Дать знать о ком, о чём – дати знати про кого, про що; дати, подати звістку про кого, про що; оповістити про кого, про що. • Дать какую-либо малость, малую толику – дати якусь дещицю (зрідка трощицю); перекинути щось кому. • Дать клятву – дати присягу (клятву); (за)присягтися (поклястися, заклястися). • Дать на слово – на віру дати; повірити [на слово]. • Дать по уху, в ухо кому – заїхати в вухо кому. • Дать разговору иной оборот – повернути (звернути) розмову на інше. • Дать сдачи – дати здачі (решту); (перен.) відплатити кому. • Дать себе труд (книжн.) – завдати собі праці (роботи). • Дать себя знать, помнить, почувствовать – датися знати кому; датися (дати себе) узнаки (утямки, у пам’ятку); увіритися; упектися; дошкулити (допекти) кому; дати пам’яткового кому. • Дать себя подговорить, обмануть – датися на підмову; дати себе підмовити (одурити). • Дать тумака (разг.) – стусана (штовхана, штурхана) дати. • Дать тягу, стрекача, стречка – дати тягу; дременути (чкурнути); п’ятами накивати; драп(о)нути (дати дропака, дріпака); дмухнути (дати дмухача); дати (дмухнути) драла; (діал.) [дати] лиги. • Дать указания – дати вказівки; (іноді) дати навід. • Не давать, не дать в обиду кого – не давати, не дати скривдити кого. • Ни дать, ни взять – (прикм.) Викапаний (достотний, нестеменний, лок. нестеменнісінький); (присл.) достоту (точнісінько, нестеменно, лок. нестеменнісінько) [такий, як]. • Ровно ничего не дал – нічогісінько не дав; і на нігтик не дав (не покинув). • Я тебе дам! – я тобі дам!; ось я тобі!

Египетский • Египетская казнь (разг.) – єгипетська кара (мука); тортури (мордування). • Египетский труд, работа (разг.) – єгипетська праця (робота); виснажлива (каторжна) праця (робота); канальська робота; робота на ворога. • Тьма египетская (разг.) – єгипетська тьма (темінь); темно як у розі (як у льоху, як у мішку).

Легкий • Более лёгкий – легший. • Женщина (дама, девица) лёгкого поведения – жінка (дама, дівчина) легких звичаїв; повія; (іноді вульг.) слаб(к)а на утори. • Искатель, искательница, любитель, любительница лёгких приключений – охочий, охоча до легких (романтичних) пригод; охочий, охоча легко поромансувати; (іноді) романсовий авантурник, романсова авантурниця. • Лёгкая рука у кого, лёгкий на руку кто (разг.) – легка рука в кого; легкий на руку хто; щасливу руку має хто; добрий на почин хто. • Лёгкие деньги (перен.) – легко зароблені (легкі) гроші; незагорьовані гроші. • Лёгкий труд – легка праця; (перен. образн.) легкий хліб. • Лёгкое (легко) ли дело! – легко сказати!; то не жарт! • Лёгок (скор) на ногу (на ноги) – легкий (швидкий, прудкий) на ноги. • Лёгок на подъём – рухливий (повороткий, моторний). • Лёгок на помине – про вовка помовка, а вовк у хату (а вовк тут). Пр. • С лёгким паром! – доброго здоров’я помившись!; приємно спочити (приємного спочинку), покупавшись!; (скорочено) приємно спочити (приємного спочинку)! • С лёгким сердцем (перен.) – з легким серцем. • С лёгкой руки (перен.) – з легкої руки; з доброго почину.

Лень • [Все] кому не лень – [Усі] кому не ліньки (кому охота); [всі] хто не лінується (хто захоче). • Ему лень слово сказать – йому ліньки (неохота) слово сказати; він лінивий (ледачий) на слово. • Ему (мне) лень сделать что (разг.) – йому (мені) ліньки зробити що; йому (мені) неохота зробити що; не бере охота його (мене) зробити що. • Лень нашла, напала, одолела – лінощі (ліньки, баглаї) напали, обсіли; баглаї вкинулися. • Лень - мать всех пороков – лінощі - мати усіх вад (усіх пороків). Пр. Лінощі псують людину. Пр. • От лени человек хворает, а от труда делается здоровым – без діла слабіє сила. Пр. Як без діла сидіти, то можна й одубіти. Пр. Лінощі - гірші за хворобу. Пр. • Труд человека кормит, а лень портит – праця чоловіка годує, а лінь марнує. Пр. Праця людину підносить, а лінощі псують. Пр. Праця - людині окраса, а ледарство - ганьба. Пр.

Мартышкин • Мартышкин труд – даремна (марна, пуста) праця.

Перетереть • Терпение и труд всё перетрут – терпіння і праця все перемагають; зусиллями і працею всього досягнеш (доскочиш); добре роби — добре й буде.

Понести • Куда тебя нелёгкая понесла?; куда тебя черти понесли? (вульг.) – куди тебе понесла нечиста (вража) сила (лиха година, нечистий, дідько, враг, чорт, біс)? • Опять своё понес (перен. разг.) – знову почав (узяв) своєї [верзти]; знову за рибу гроші. • Понести труд (устар.) – покласти багато праці; докласти багато зусиль.

Приложить • Приложить все силы, все усилия – докласти всіх сил, усіх зусиль. • Приложить руки, труд к чему – докласти (додати) рук, праці для чого. • Приложить руку к чему (устар.) – підписати що, підписатися на чому. • Приложить руку (руки) к чему – прикласти руку (докласти рук) до чого; спричинитися до чого. • При сём прилагаю ( канц.) – до цього додаю. • Ума не приложу – ради собі не дам; ума (розуму) не приберу; (іноді) не збагну (збагнути не можу).

Работа • Брать, взять в работу кого (разг.) – брати, узяти в роботу кого. • Браться, взяться (приниматься, приняться) за работу – братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці). • Вести работу – працювати (робити); провадити роботу; (іноді тавтологічне) робити роботу. [Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу. Н. п.] • Всегда работа у кого, не выходит из работы кто – завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому. • Работа денежку копит, а хмель денежку топит – карти й пиття не доводять до пуття. Пр. Ходив би в злоті, якби не дірка в роті. Пр. Заробив кревно та й пропив певно. Пр. • Работа не волк, в лес не убежит – робота не ведмідь, у ліс не втече. Пр. Гуляй, тату, завтра свято. Пр. Сиди, Векло, ще не смеркло. Пр. Ще далеко Ілля, ще напряду я. Пр. Сиди, Тетяно, бо ще рано. Пр. • Работа по составлению словаря – робота (праця) коло складання (над складанням) словника. • Работа по хозяйству – робота (праця) в господарстві. • Сегодняшней работы на завтра не откладывай – що маєш робити — роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий. Пр. Одклад не йде на лад. Пр. Краще тепер, як у четвер. Пр. З одкладу не буде ладу. Пр. • Сизифов труд (сизифова работа) – Див. сизифов. • Топорная работа – незграбна (груба) робота; робота — аж пальці знати. • По работе и плата – яка робота, така й плата. Пр. Хто робить — голий не ходить. Пр. Хто вітрові служить, тому димом платять. Пр. Як собаку годують, так він і гавка. Пр.

Сизифов • Сизифов труд (Сизифова работа) – сізіфова робота (праця).

Терпение • Терпение и труд всё перетрут – терпінням і працею всього добудеш. Пр. • Терпение лопнуло у кого – терпець у(ві)рвався (терплячка у(ві)рвалася) кому, в кого. • Терпенье даёт уменье – терпіння дає уміння. Пр. Хто має терпець, той буде митець. Пр.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

труд пра́ця,-ці, робо́та,-ти, труд,-да́

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Вре́дний – 1) пакостный, противный; 2) тяжелый, болезненный, изнурительный (труд, например).

Елабора́нт, -ту – произведение, обработанный труд.

За́труд, -ду – труд, усилие.

Кана́льський – 1) канальский; плутовской, шельмовский; 2) тяжелый, каторжный. • Кана́льська пра́ця – каторжный труд.

Найма́ний – наемный. • Найма́на пра́ця – наемный труд.

Працюва́ння – труд (процесс).

Пра́ця – 1) труд, работа; 2) имущество.

Робо́та – 1) работа, труд, дело, занятие. • Від робо́ти – сдельно. 2) изделие, произведение, работа.

Умисло́вий – рассудочный. • Умисло́ва пра́ця – умственный труд.

Шко́да́, нар. жаль. • Шо́да́ пра́ці – напрасный труд!

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Труд – 1) – пра́ця; т. вольнонаемный – на́ймана пра́ця; т. научный – науко́ва пра́ця; т. умственный – розумо́ва пра́ця; т. ученый – науко́ва пра́ця; т. физический – фізична пра́ця; биржа труда – бі́ржа пра́ці; герой труда – геро́й пра́ці; дать себе труд – завда́ти собі́ пра́ці; жить в трудах – жити працюючи; охрана труда – охоро́на пра́ці; разделение труда – по́діл пра́ці; стоило большого труда – було́ ду́жо тяжко (ва́жко); 2) (трудность) – тру́дність (-ности), трудно́та; с трудом – на силу, ле́две; с величайшим трудом – на превелику силу.

Дело – 1) спра́ва, ді́ло; д. гражданское – циві́льна спра́ва; д. истребованное – оде́ржана на вимо́гу спра́ва; д. копеечное – копійча́на спра́ва, спра́ви на копі́йку; д. личное – а) особо́ва спра́ва; б) особиста спра́ва (напр., в выражении: «прийти по личному делу»); д. основное – головна́, (основна́) спра́ва; д. очередное – чергова́ спра́ва; д. рублевое – спра́ви на карбо́ванець; д. секретное – тає́мна, секре́тна спра́ва; д. служебное – урядо́ва (службо́ва) спра́ва; д. спешное, срочное – нега́йна, пильна (нага́льна) спра́ва; д. судебное – судова́ спра́ва; д. тайное – таємниця; д. текущее – пото́чна спра́ва; д. тяжебное – по́зов (-зву), спра́ва позо́вна; д. уголовное – криміна́льна спра́ва; д. экстренное – нега́йна спра́ва; браться за дело – бра́тися, взятися до спра́ви, захо́джуватися, заходитися ко́ло спра́ви; в самом деле (на самом деле) – спра́вді; вести дело – прова́дити спра́ву; возбуждать дело (в суде) – розпочина́ти, розпоча́ти, заво́дити, заве́сти спра́ву; (в гражд. делах) – позива́ти, запозива́ти ко́го; возобновлять дело – поновляти, поновити спра́ву; войти в дело: а) (в качестве стороны) – увійти в спра́ву; б) (вникнуть) – вглянутися в спра́ву; дело выгорит – спра́ва вийде на до́бре; давать делу надлежащее направление – нале́жно скеро́вувати спра́ву; давать делу движение, ход – зру́шувати, зру́шити спра́ву, пуска́ти, пустити, посува́ти, посу́нути спра́ву; движение дела – рух спра́ви, посува́ння спра́ви; дела должны поправиться – спра́ви ма́ють піти на кра́ще; дело лежит, остается без движения – спра́ва не руша́є напере́д; д. обстоит так – стан спра́ви такий, спра́ва в тако́му ста́ні; д. очень нужное – пильна спра́ва; д. о кем иметь – ма́ти з ким ді́ло; знакомый с делом – обі́знаний із спра́вою, на спра́ві; круг дел – о́бсяг справ; на деле доказать – ді́лом дове́сти; обратиться по делу (к кому) – вда́тися в спра́ві (до ко́го); переходить к очередным делам – перехо́дити, перейти (да́лі) до порядку де́нного; по делам – у спра́вах; по личному делу – в особистій спра́ві; по настоящему делу – у цій спра́ві; понимающий дело – тяму́щий у спра́ві; прекращать дело – закрива́ти, закрити спра́ву, прикі́нчувати, прикі́нчити спра́ву; при делах оставить – залишити в спра́вах; приобщение к делу – долу́чення, приєдна́ння до спра́ви; приходить по делу – прихо́дити, прийти в спра́ві; проиграть дело – програ́ти спра́ву; расклеилось дело – спра́ва не вдала́ся; слушание дела – ро́згляд спра́ви; это дело особое – а) (иное) – це що і́нше, це і́нша спра́ва; б) (исключительное, особенное) – це особлива спра́ва; это дело исключительной важности – це на́дто важлива спра́ва; это дело решенное – це вже рі́шено (вирішено); 2) (труд, занятие, ремесло) – робо́та, пра́ця, спра́ва; д. банковое – банкі́вство (Н); д. газетное – газетярство; д. канцелярское – канцелярська спра́ва; д. комиссионерское – комісіоне́рство, комісіоне́рська справа; д. маклерское – ма́клерство; д. основное – головна́ (основна́) пра́ця; д. переплетное – паліту́рництво; д. печатное, типографское – друка́рська спра́ва, друка́рство; д. писарское – писа́рство; д. счетоводное – рахівництво; д. табачное – тютюнництво; д. торговое – торгове́льна спра́ва, торгі́вля; браться за дело – бра́тися до пра́ці, захо́джуватися ко́ло робо́ти; знать свое дело – зна́тися на свойо́му ді́лі, умі́ти свого́ ді́ла; не у дел остаться – без пра́ці лишитися; у дела – на (ко́ло) пра́ці; 3) (предприятие) – ді́ло, підприє́мство; дело книжное – книга́рня; д. мануфактурное – мануфакту́рна крамниця; д. основное – головне́ (основне́) підприє́мство; вложить деньги в дело – вкла́сти гро́ші в підприє́мство; вступать в дело компаньоном – (при)става́ти, (при)ста́ти компаньйо́ном у підприє́мстві; входить в дело – пристава́ти, приста́ти до підприє́мства; выйти из дела – відійти від спра́ви, вийти з підприє́мства; делать большие дела – великі спра́ви прова́дити, до́брі зиски ма́ти; отрывать от дела (кого) – відрива́ти, відірва́ти від ді́ла; расширить дело – збі́льшити підприє́мство; 4) (обстоятельство) – річ, (ре́чі), спра́ва; дело случайное – річ випадко́ва; случилось такое дело – тра́пилося так, ста́лася така́ річ.

Затрудняться, -ниться – 1) (брать на себя труд) – клопота́тися; не стоит -ться – не ва́рто клопота́титися; 2) (не решаться) – вага́тися, завага́тися; з. в выборе решения – вага́тися вирішити; затрудняюсь Вам ответить – мені́ ва́жко (не ле́гко) Вам відпові́сти.

Исследование – 1) (научное) – до́слід (-ду); (научный труд) – розпра́ва (Г), ро́звідка про що; 2) (действ.) – дослі́джування, дослі́дження, розві́дування; и. психофизическое – психофізичне дослі́дження; по тщательном -нии, мы… – до́бре дослідивши, ми…

Право – пра́во; п. авторское – а́вторське пра́во; п. вещное – речове́ пра́во, пра́во на ре́чі; п. владения – пра́во володі́ти, пра́во на володі́ння, пра́во володі́ння; п. голоса, слова – пра́во на го́лос, на сло́во; п. горное – гірниче пра́во; п. гражданства – пра́во на громадянство; п. давности – пра́во на підста́ві да́вности; п. долговое – довгове́ пра́во; п. заклада – пра́во заставляти, заста́вне пра́во; п. застройки – пра́во забудо́вувати, пра́во на забудува́ння; п. землепользования – пра́во користува́тися земле́ю (з землі́); п. избирательное – вибо́рче пра́во; п. имущественное – пра́во на майно́, пра́во майно́ве́; п. наследственное – спадко́ве пра́во; п. на труд – пра́во на пра́цю; п. обычное – звичає́ве пра́во; п. обязательственное – пра́во зобов’язань; п. первенства – пра́во пе́ршого; п. пользования чем – пра́во на користува́ння з чо́го, пра́во користува́тися з чо́го; п. председательские – права́ голови; п. преимущественного удовлетворения – пра́во на перева́жне задово́лення; п. преимущественное – перева́жне пра́во; п. производства – пра́во виробляти, пра́во на виробляння; п. распоряжения – пра́во розпоряджа́тися, пра́во розпоряджа́ти; п. уголовное – криміна́льне пра́во; п. утерянное – утра́чене пра́во; без поражения в правах кого (осудить) – не позбавляючи, не позба́вивши прав кого; быть вправе – ма́ти пра́во; (иметь основание) – ма́ти ра́цію; воспользоваться выговоренным -вом – скориста́тися з застере́женого пра́ва; восстановлять в правах – поверта́ти, відновляти права́ кому́; выговорить себе -во – застерегти собі́ пра́во; давать кому -во – дава́ти кому́ пра́во, надава́ти, нада́ти кому́ пра́ва (пра́во), упра́внити кого́; добиваться своего права – дохо́дити, дійти свого́ пра́ва; лишать права слова кого – відбира́ти, відібра́ти сло́во кому́ (в ко́го), позбавляти, позба́вити сло́ва кого́; на каких правах – яким пра́вом; на правах (делегата) – з права́ми, пра́вом; наделить -ми – упра́внити; оговаривать себе право, оставлять за собою право – застеріга́ти, застерегти собі́ пра́во; ограничивать кого в правах – обме́жувати, обме́жити права́ кому́, обме́жувати, обме́жити кого́ на пра́ві; он вправе – він ма́є пра́во; отказывать кому в праве – відмовляти, відмо́вити кому́ пра́ва; отнимать у кого право – відбира́ти, відібра́ти кому́ пра́во; оставлять за собой право – застеріга́ти, застере́гти собі пра́во, лиша́ти собі пра́во; по праву (пользоваться) – пра́вно, на підста́ві пра́ва; по праву давности (владеть) – пра́вом (на підста́ві пра́ва) да́вности; по какому праву – яким пра́вом; пользоваться правом – ма́ти пра́во, користува́тися з пра́ва; поражение в правах – позба́влення, позба́ва (Н) прав; предоставляется вам право – Вам ві́льно, Ви ма́єте пра́во; предоставлять право – дава́ти, да́ти пра́во (кому́); приобретать право – здобува́ти пра́во, набува́ти пра́ва; располагать своими правами – користува́тися з своїх прав; право распространяется – пра́во поширюється; считать себя в праве – вважа́ти, гада́ти, що ма́єш пра́во; с предоставлением права (назначить) – нада́вши пра́ва; с предоставлением себе права (согласиться на что) – застеріга́ючи собі́ пра́во; терять, утратить право – відпада́ти, відпа́сти пра́ва, утрача́ти, утра́тити пра́во; уступить кому право – поступа́тися кому́ пра́вом, відступити пра́во кому́; право утрачивается – пра́во відпада́є.

Предстоит – ма́є бути, бу́де; п. большой труд – ма́є бу́ти (бу́де) бага́то пра́ці (робо́ти); п. заседание – ма́є бу́ти засідання; мне -ит поездка – я ма́ю ї́хати; может -ять (командировка) – мо́же бу́ти.

Прилагать, -ложить – 1) додава́ти, дода́ти, долуча́ти, долучити, приклада́ти, прикла́сти; п. старания – дба́ти, подба́ти; п. документы – додава́ти, долуча́ти доку́менти; п. труд – докла́сти пра́ці; п. усилия – доклада́ти сил; при сем прилагаю – до цьо́го додаю; 2) (в выражениях): прилагать руку к чему – підписувати що, підписуватися під чим; прилагать печать – відтискувати, відтиснути печа́тку.

Работа – робо́та; (труд) – пра́ця, робо́та; р. аккордная – акордо́ва робо́та; р. задельная – відрядна робо́та; р. земляная – грабарюва́ння; р. на урок – завда́ння; р. общеобязательная – вселюдний відбу́ток; р. общественная – грома́дська пра́ця; р. оплачиваемая, платная – опла́чувана, пла́тна робо́та; р. отрядная – відрядна (закладна́) робо́та; р. письменная – робо́та на письмі́, письмо́ва робо́та; (уже написанная) – писана (написана) робо́та; р. повременная – зачасо́ва робо́та; р. поденная – поде́нна робо́та, поде́нщина, поде́нне; р. подрядная – робо́та з підряду, підрядна́ робо́та; р. постоянная – пості́йна робо́та; р. поштучная – пошту́чна робо́та, робо́та від шту́ки; р. примерная – зразко́ва робо́та; р. принудительная – приневі́льна (примусо́ва) пра́ця; р. производительная – продуктивна пра́ця; р. ремесленная – ремісна́ робо́та; р. сверхурочная – понаднормо́ва робо́та; понадробо́та; р. сдельная – відрядна робо́та; р. сезонная – сезо́нна робо́та; р. сообща (артелью) – гуртова́ робо́та; р. спешная, р. к спеху – нега́йна (нага́льна) робо́та; р. справочная – пра́ця на до́відках, довідко́ва робо́та; р. срочная – робо́та на пе́вний те́рмін; (неотложная) – нега́йна (нага́льна) робо́та; р. урочная, р. на урок – нормо́ва робо́та; -ты хозяйственные – господа́рчі робо́ти; р. художественная – мистецька робо́та; р. часовая – погодинна робо́та, робо́та від години; р. черная – чо́рна робо́та; брать в счет работы – бра́ти, узяти на відбу́ток, на відро́б(і́т)ок; вести -ту – прова́дити робо́ту; заваливать -той – закида́ти, закидати робо́тою; заниматься -той – працюва́ти; к -те способный – зда́тний до робо́ти, зда́тний працюва́ти; командировать для -ты – відрядити на пра́цю, працюва́ти; придти в разгар работы – прийти під гарячу робо́ту, коли саме гаряча робо́та; приняться за -ту – ста́ти до пра́ці, захо́дитися працюва́ти; разгар -ты – робо́та кипить (горить); работа удовлетворительна – робо́та задовольняє; следить за -той – догляда́ти робо́ти, пра́ці; робо́та задові́льна.

 Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 

За свой труд он попал в хомут. — 1. За моє жито, мене й бито. 2. Нашим салом та по нашій шкурі. 3. Била Хима Евдокима, пішла позивати, присудили Евдокиму ще Хими прохати.

Терпение и труд все перетрут. — 1. Хто робить - голий не ходить. 2. Якби все вовк лежав, то вже б досі здох. 3. Шатайся за ділом, як муха в окропі.

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Доклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. докла́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. Доклада́ти праці, доклада́ти рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія. Люде, що в науці кохаються, що звикли не тілько очима дивитися, а ще й докладати розумної праці, щоб вияснити собі усе те, на що дивляться. Дещо. 17. Доклада́ти во́за. Отколотить, убить. Ном. № 13185. Солдатъ. Бываетъ и на старуху проруха. Не потачь, хозяинъ: у каждово есть свои блохи. (О женѣ Михайла Чупруна). Михайло. Борони, Боже! як би я свою підстеріг в чім, — тут би їй і доклав воза. Котл. Моск. Чар., явл. X. 2) Прибавлять, прибавить, дополнять, дополнить. Инчий розважає, а инчий тугу докладає. Черк. у. До книжок докладає своє розумне слово. 3) Излагать, изложить обстоятельно, съ доказательствами. (О терпимыхъ отъ поляковъ и евреевъ притѣсненіяхъ). Козаки и мужики у неділю рано, Богу помолившись, листи писали, і в листах добре докладали, і до пана Хмельницького у Полонне посилали. Дума. Начне їй докладать, бо розумна таки й голова була у його. Стор. М. Пр. 153. 4) Доклада́ти кому́. Насмѣхаться надъ кѣмъ. Чує, як сміються з його, чує, як докладають йому. Кв.

Затру́д, -ду, м. Трудъ, усиліе. Шкода, мамо, затруду твого: не найдеш ти віночка мого. Гол. I. 285.

Зворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. Шевч. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски. Г. Барв. 454.

Працюва́ння, -ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,

Пра́ця, -ці, ж. Трудъ, работа. Шевч. 133. Котл. Ен. VI. 87. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Чуб. V. 1117. Ум. Пра́ценька. ЕЗ. V. 109.

Приставщи́на, -ни, об. и ж. 1) Приставшій, присоединившійся къ кому-либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала. Він і той год приставав на шинок (торгувати) без копійки грошей, на чужі гроші, а не на свої, — він приставщина. Павлогр. у. 2) Невѣнчанная женщина, вступившая въ сожительство на правахъ хозяйки. Александров. у. 3) Привидѣніе. Став білий як приставщина. Харьк. у.

Робі́ння, -ня, с. Работа, трудъ. Ум. Робі́ннячко. Ой весна красна, що вона винесла? Ой винесла тепло і добрее літечко.... хорошим людям на робіннячко. Чуб. І. 109.

Робо́та, -ти, ж. 1) Работа, трудъ, дѣло, занятіе. Яка плата, така й робота. Ном. Субота не робота — помий, помаж та й спати ляж. Ном. 542. Цілісінький день у роботі. МВ. І. 26. 2) Издѣліе, произведете, работа. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338. 3) соб. Работники. Одчиняй, пане, ворота, їде твоя робота. Ном. № 10000. Ум. Робі́тка, робі́тонька, робі́точка. Грин. III. 400, 393.

Труд, -да́, м. 1) Трудъ, работа. Піду я, ще подивлюсь, де то мої тяжкії труда зостались. Грин. ІІ. 148. Труда великого се діло стало. Полт. у. На чужий труд ласий не будь. Чуб. І. 303. 2) = Трут = Трутень. Вх. Лем. 4 75.

 Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) 

Centaurium erythraea Rafn — золототи́сячник звича́йний (Сл, Ру, Оп), центу́рія звича́йна; жа́рка серду́шник (Вх1, Вх6, Мл); васи́льки́ (Сб — СТ, ПД), васи́льо́к (Мг, Сб — СТ, ЗК), васи́льок ди́кий (Сб — ГУ), васильок малий (Ан — СД), гли́сник (Ос, Мс — СТ, ВЛ), горечавка (Ан — СТ), горічка (Км), горі́чка напра́сна (Сб — ДС), горо́шок во́вчий (Сб — СД), гризник (Гв), дзендзе́лі́я (Вх, Жл, Вх1, Вх7, Дб, Мг — ДС, ЗК, ЛМ), жа́рка (Hz, Жл — ГЛ), за́рька (Бк — БУ), звіздочки́ (Мг — ЗК), земляна́ трава́ (Мс — СТ), зі́рка (Сб — СТ), зі(и)рки (Rs, Сл — ВЛ, ПС), зі́рочки́ (Сб — СД), золоти́сячник (Ан, Жл), золотни́к (Вх7, См, Мг — ДС, БУ, ГЦ, ЗК), золототисячна трава (Км), золототи́сяч(ш)ник (Ав, Чн, Рг1, Ан, Пс, Жл, Вх1, Вх6, Mj, Шс2, Ів, Сл, Mk, Ва, Ос, Ук, Мс — СД, СТ, ПС, СЛ), золоту́ха (Ан, Сб — СД, ПД, СЛ), красноцві́тник (Ан, Мс — ПД), краснянка (Ln, Сл — СД, СТ), кра́чка (Коб — ГЦ), ласкавці (Сл — ПД), ми́ло соба́че (Сб — СД), напра́сна (Мг — ГЦ), напра́сниця (Мг — ГЦ), норишна трава (Км), норишник (Км), нюхтин (Ан, Сл — ВЛ), самоси́льник (Сб — ДС), світи́льник (Мс, Сб — СТ, ПД), сві́тлик (Мс — СТ), семиси́льник (Ан, Ів — СД), серде́ч(ш)ник (Нв, См, Мс, Сб — СД, СТ, ГЦ), серду́шник (Ав, Рг1, Ан, Пс, Ду, Ів, Сл — СД), середушник (Км), смо́лка (Сб — СД), стоти́сячник (СТ, ПС), ти́сячник (Мс, Мг — СТ, ЗК), труд (Жл, Mk), цанторія (Мл — ВЛ), цвентарія (Ос — СД), цвентурія (Ос — ПД), цвинто́рія (Сб — ВЛ), цви(і)нту́рія (Ос, Рм — СД, ВЛ, ПЦ, ДС), цві́нтарка (Мс — СТ), цвінту́ра (Лс2 — ПЦ), цента́врія (Рг1, Пс, Ду, Сб — БУ), центо́врія (Мг — ЗК), центо́рій (Мг — ЗК), центо́рія (Ос, Гб, Мг, Дми, Коб — ПД, ДС, БО, ГЦ, ЗК), центу́рія (Вх, Рг1, Ан, Пс, Жл, Вх1, Вх4, Hl, Ду, Mk, Ук, Гб, Коб — СД, ПД, ВЛ, ПЦ, ДС, БУ), центу́рка (Ук, Мс — СТ), ценце́рія (Вх7, Ду — ЛМ), цинтоврія (Км), цинто́рія (Гт, Он, Гб — ДС, БО, ЗК, ЛМ), цинту́ра (Лс2 — ПЦ), цинтурія (Ан, Гб — СД, ДС), цінто́(у́)рія (Гд, См — ДС, БО), цінто́рка (Гт — ЗК), чантурія (Rs — ВЛ), юзефка (Ln — СТ), ясене́ць (Ів, Сл, См — СД).

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

керма́ничка, керма́ничок; ч. керма́нич 1. та, хто кермує автомобілем. [Керманичка Lexus по-акторськи припаркувалась впритул театру Садовського (ФОТО). (Вінницька правда, 27.01.2020). Під час спілкування з 24-річною керманичкою іномарки охоронці порядку виявили, що вона має явні ознаки алкогольного сп’яніння. (gorod.sumy.ua, 05.01.2019). Кінна ДТП – юна керманичка гужової повозки перевищила швидкість та не впоралась з керуванням... є травмовані (Телекомпанія «Магнолія ТВ», 14.08.2018).] 2. очільниця установи, підприємства чи офісу. [У місцевих ЗМІ з’явилася інформація, що колишня керманичка підприємства Світлана Кузьмінська, скоріш за все, перейшла до активних дій і відчайдушно намагається повернути собі колишню посаду. (ckp.in.ua, 28.04.2020). Черкаські енергетики просять Президента не допустити повернення на підприємство колишньої керманичка <…> (vikka.ua, 13.06.2019). Разом із сільським головою Іваном Баліцьким керманичка району ознайомилися з роботою та нагальними проблемами Добрянської сільської ради <…>. (oblradack.gov.ua, 17.10.2019). Дехто навіть засумнівався, чи справді ця вередлива керманичка директорової приймальні записана в паспорті Ларисою. (Надія Гуменюк «Квіти на снігу», 2018). Колишня керманичка Рахівщини визнана винною у вчинені адміністративного корупційного правопорушення за ст.172-7 КУаП України (trubyna.org.ua, 14.03.2015). <…> судовий вирок колишній керманичці [Юлії Тимошенко] вони вважають порушенням прав людини. (24tv.ua, 26.10.2011). <…> керманичка цього конституційного органу поінформувала: жодних матеріалів від комісії поки що не надходило. (Закон і бізнес, 26.12.2008).] // ідейна і політична керівниця громадського руху, партії чи організації. [Одно мене вражає неприємно, а то, що така успішна і вміла праця шановної керманички є жертвою, зложеною тутешній українській суспільности без нїякої за щирий труд відплати. (Діло, 21.12.1917).] // очільниця загону. [Легкий Камілли загін без керманички перший розбігся. (Вергілій «Енеїда», 2018).] див.: керма́ниця, воді́йка, очі́льниця, вожди́ця, вожди́ня Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

кура́торка, кура́торок; ч. кура́тор 1. та, хто опікується ідейною та інтелектуальною складовою виставки, проєкту, конкурсу або видання. [«Нікуди я тебе не пущу в такому вигляді, – сказала моєму товаришеві-художнику Глібові Вишеславському кураторка, яка організовувала йому виставку в Дніпродзержинську. (Антін Мухарський «Жлобологія», 2013). Я була на виступі кураторки з Лувру (Україна молода, 2011). Місіс Олдгем, кураторка зібрання Фолкнерівських пам’яток, була невблаганна. (Всесвіт, 1968, №11).] 2. викладачка, яка опікується академічною групою у вищій школі. [Розгублена кураторка каже, що цього разу Ярославу виставлять необхідні бали, але надалі – за що ви, власне, платите гроші? (Євгенія Кононенко «Імітація», 2008). – До речі, – якомога невимушеніше мовив я, – що сталося із нашою кураторкою? Не пригадую, як її звали — здається, Єлизавета Тенецька? (Ірен Роздобудько «Ґудзик», 2005).] 3. заст. опікунка. [Для нього Котляревський написав свою «Наталку Полтавку», а для його дружини, що була кураторкою дівочого інституту, «предпринял огромный и напрасный труд» <…>. (Микола Зеров «Нове українське письменство», 1924).] див.: опіку́нка Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 403 – розм. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

навчи́телька, навчи́тельок; ч. навчи́тель та, хто навчає, викладає якийсь навчальний предмет у школі. [Тобто, ясна річ, він є – принаймні, так стверджувала моя улюблена шкільна навчителька географії Василина Василівна – адже природі потрібна «перезмінка» <…> (Збруч, 2018). Просто зведу учнів з навчителькою, та й усього. (Богдан Коломійчук «В’язниця душ», 2015). Пошукаю собі місця навчительки музики. (Галина Пагутяк «Записки білого пташка», 2011). Доки віку твого, не забудеш мене, як не забула і я своєї навчительки. (Валерій Шевчук «Дім на горі», 1980). З 1924 р. працює в Чернігові, навчителькою співів у 1-ій та 2-ій труд школах, а також бере участь в оркестрі нар. Інструментів <…> (Музика – масам, 1928, №1-12). Батькові ж сказав, що це навчителька французької мови. (Лесь Мартович «Забобон», 1911). – Та вже не мемо, – відповідали газди, – та маємо вам подьикувати та й Доци, наші навчительці. (Василь Стефаник «Підпис», 1899).] див.: вчи́телька (учи́телька) Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Трудъ = труд (С. Ш.), пра́ця (С. З. Л.). — На чужий труд ласий не будь. н. пр. — Знову взявсь до дїла: всяка праця і робота у його кипіла. Мак. — З великої працї горілки по чарцї. н. п. — Съ трудо́мъ = на си́лу, ле́две, на превели́ку си́лу. — Съ тру́домъ добы́ть = розго́рити.

Кро́вный = рі́дний, кре́вний. — Се був пройдисьвіт і не певний і всїм відьмам був родич кревний. Кот. — Ой як тяжко та важко на чужій чужинї без кревної родини помірати. н. д. — Кро́вные де́нежки, моё кро́вное, кро́вный трудъ, кро́вный зарабо́токъ = кріва́виця. — Чоловік крівавицею добува той насущник. Номис. С. З. — Це моя крівавиця! — Кро́вная ло́шадь = заводськи́й, племінни́й кінь. — Кро́вная нужда́ = на́гла потре́ба. — Кро́вная оби́да = тяжка́ обра́за.

Предстоя́ть = 1. стоя́ти перед ки́м або́ чим. 2. бу́ти на метї, ма́ти, му́сити, настава́ти, наступа́ти. — Предстои́тъ большо́й трудъ = бу́де (ма́є бу́ти) бага́то робо́ти. — Предстои́ть да́льній путь = ма́є бу́ти дале́ка доро́га. — Вско́рѣ предстои́тъ мнѣ поѣ́здка = незаба́ром маю (або: му́шу) їхати.

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)