Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 32 статті
Запропонувати свій переклад для «управа»
Шукати «управа» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возде́лывание и -ланье – обробі́ток (р. -тку), обро́бка, обро́блення, по́рання, упра́ва (гал.), упра́влення (гал.).
Волостно́й – волосни́й.
• Волостно́й старшина – волосни́й старшина́, волосни́й голова́, війт (гал.) (р. ві́йта).
• Волостно́е правление – волосна́ упра́ва, (вульг.) – во́лость (р. -сти).
Генера́льный – зага́льний, головни́й, генера́льний. [Генера́льна репети́ція].
• Генера́льное межевание – зага́льне (генера́льне) межува́ння.
• Генера́льное сражение – бій остато́чний.
• Генера́льный штаб – генера́льна (найви́ща) упра́ва ві́йська, головна́ військо́ва́ упра́ва.
Го́рный –
1) гі́рський, гі́рний, горови́й, верхови́нський. [Гі́рський розбі́йник. Горова́ вода́. Верхови́нські озе́ра].
• Го́рная цепь – гі́рське па́смо, па́смо (па́смуга) гір. [Па́смуги Тієнь-Шану].
• Го́рный кряж, хребет – гі́рський кряж (р. кряжа́).
• Го́рная равнина – полони́на, ум. полони́нка, полони́ночка.
• Го́рная тропинка – гі́рська сте́жка, (гал.) плай (р. плая́);
2) (нагорный) нагі́рний, наго́ряний. [За́мок нагі́рний. Наго́ряна земля́];
3) (покрытый горами) гі́рський, горя́нський [На́ша місце́вість степова́, а не гі́рська (Крим.). І на Дніпро́вій Украї́ні, і на горя́нській за кордо́ном (Мордов.)];
4) (рудокопный) гірни́чий, гі́рський.
• Го́рный инженер – гірни́чий інжені́р, інжені́р-гірни́к.
• Го́рное дело, промысел – гірни́цтво.
• Го́рный институт – гірни́чий інститу́т.
• Го́рное правление – гірни́ча упра́ва;
5) минер. и геол. Го́рная порода – гі́рська поро́да, горотві́р (р. горотво́ру).
• Го́рное масло – гі́рська олі́я.
• Го́рный хрусталь – гі́рський кришта́ль.
Домоуправле́ние – домо́ва упра́ва, домоуправлі́ння.
Забо́титься, позабо́титься о ком, о чём – (стараться) дба́ти, подба́ти про (за) ко́го, про (за) що, клопота́тися, поклопота́тися ким или про (за) ко́го, за що, турбува́тися, потурбува́тися про (за) ко́го, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побива́тися, жури́тися, пожури́тися за (про) ко́го, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнува́ти чого́; (иметь попечение (о ком, о чём) піклува́тися, попіклува́тися ким, чим, про ко́го, про що, опі́куватися ким, коха́ти кого́, що. [Вона́ дба́є за старо́го, стари́й за ню дба́є (Рудан.). Про ви́шукання ко́штів на ремо́нт неха́й подба́є господа́рча упра́ва. У пе́клі все те́пло, а піди́ в рай, то й про дро́ва дбай (Номис). Усе́ клопота́вся, щоб тим лю́дям кра́ще жи́ти було́ (Грінч.). По́ки не жени́всь – нічи́м не жури́всь, а як ожени́всь, то всім зажури́всь: і ло́жкою, і ми́скою, і тре́тьою коли́скою (Пісня). І про оде́жу чого́ побива́єтеся? (Єв. Мт.). Він ду́же коха́є своє́ здоро́в’я. Кому́-ж і піклува́тися про ді́ти, як не ба́тькові та ма́тері? З обов’я́зку мого́ я пови́нен піклува́тися за вас. Якщо́ я ді́тьми опі́куюся, то це ті́льки моя́ ла́ска (Крим.)].
• Я об этом не забо́чусь – я про це не турбу́юся (цим не журю́ся), мене́ це не обхо́дить; ба́йдуже мені́ до то́го.
• -ться о здоровьи – дба́ти про здоро́в’я.
• Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) – занедбо́вувати и зане́дбувати, занедба́ти кого́, що, занеха́ювати, занеха́(я)ти кого́, що, не́хтувати що. [Занедбо́вуєш, си́ну, господа́рство, і воно́-ж за те́бе не дба́тиме. Ті́льки хоч і як він не́хтував своє́ ті́ло, та все не міг його́ зо́всім поду́жати (Грін.)].
• Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) – ні про ві́що не дба́ти, нічи́м не піклува́тися, занедба́ти все; і га́дки ні про що не ма́ти.
• Не -тся кто – не піклу́ється, не дба́є хто, і га́дки не ма́є хто.
• Забо́тящийся – (прич.) що дба́є, клопо́четься и т. д.; (как прил.) см. Забо́тливый.
• Ни о чём не -щийся – до всьо́го (про все) недба́лий.
Заводско́й –
1) завідськи́й. [Це хло́пці завідські́ – на заво́ді ро́блять].
• -ско́е управление – завідське́ управлі́ння; (правление) завідська́ упра́ва;
2) до́брого за́воду, завідськи́й. [До́брий кінь – не мужи́цький, а завідськи́й].
Коменда́нтский – коменда́нтський.
• -ское управление – коменда́нтська упра́ва.
Лесоуправле́ние –
1) (действие) лісоврядува́ння, урядува́ння ліса́ми;
2) (учреждение) лісова́ упра́ва, лісоуправлі́ння (-ння).
Правле́ние –
1) (действие) керува́ння, кермува́ння, правува́ння ким, чим; порядкува́ння, справува́ння, урядува́ння и т. д., см. Пра́вить.
• -ние делами, страной – керува́ння, порядкува́ння спра́вами, краї́ною, управува́ння реча́ми, урядува́ння над краї́ною и т. д. [Деспоти́чне царське урядува́ння].
• Образ -ния – фо́рма урядува́ння, (держа́вний) лад.
• Деспотический образ -ния – деспоти́чний лад;
2) (руководительство, начальство) керу́нок (-нку), уря́д, упра́ва, заря́д (-ду), (командование, стар.) рейме́нт (-нту). [Під чиї́м рейме́нтом].
• Бразды, кормило -ния – урядо́ве стерно́, ке́рма урядува́ння, урядо́ва вла́да.
• Принять -ние – ста́ти на уря́д, прийня́ти уря́д, обня́ти уря́д;
3) (учреждения, заведения, общества) упра́ва, ра́да, заря́д (-ду), (гал.) ви́діл (-лу).
• Член -ния – член упра́ви, ра́ди, (гал.) виділо́вий (-вого);
4) (название учреждения) уря́д (-ду), розпра́ва.
• Податное -ние – податко́вий уря́д.
• Губернское -ние – губе́рнська розпра́ва.
• Волостное -ние – во́лость, волосна́ розпра́ва.
Про́мысл – про́мисл, во́ля бо́жа, упра́ва бо́жа. [Пригляда́йсь упра́ві бо́жій, бо хто-б те ви́простав, що він скриви́в (Кн. Еккл.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

УПРАВЛЕ́НИЕ ще врядува́ння, адміністрування, фраз. ору́да [под управле́нием під ору́дою];
гла́вное управле́ние головна́ упра́ва;
администрати́вное управле́ние (дія) урядува́ння;
ме́стное управле́ние місце́ве врядува́ння;
о́рганы госуда́рственного управле́ния о́ргани (держа́вного) урядува́ння (держа́ви).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Управа – упра́ва, -ви.
Правление –
1) упра́ва, -ви;
2) (действие) правува́ння, порядкува́ння, -ння (ким).
Управление –
1) керува́ння, -ння;
2) (учреждение) управлі́ння, -ння, упра́ва, -ви.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Правление (действие) – керування; урядування; (орган) – управа; правління. Бразды правления – стерно влади.
Управление – керування; урядування; порядкування; (учреждение) управа. Общий ход управления – загальне керування.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Управа
• Есть управа, нет управы на кого – є рада, нема ради на кого; можна дати раду, не можна дати ради кому, з ким.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

управле́ние тех. керува́ння, управля́ння; скерува́ння, упра́влення; скеро́вання, адм.-г. упра́ва,-ви
у. автоматизи́рованное керува́ння автоматизо́ване
у. автомати́ческое керува́ння автомати́чне
у. адапти́вное керува́ння адапти́вне
у. диспе́тчерское керува́ння диспе́тчерське
у. дистанцио́нное керува́ння дистанці́йне
у. операти́вное керува́ння операти́вне
у. произво́дственно-техни́ческое керува́ння виробни́чо-техні́чне
у. рулево́е керува́ння кермове́ [стернове́]
у. технологи́ческое керува́ння технологі́чне

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Управа – упра́ва.
Правление –
1) (учреждение) – упра́ва; п. железных дорог – упра́ва залізниці;
2) (распорядительный орган учреждения) – виділ (-лу); п. союза – виділ спі́лки;
3) (действие) – керува́ння, правува́ння.
Управление –
1) (учреждение) – упра́ва; у. железнодорожное – залізнича упра́ва;
2) (в знач. «ведомство») – за́ряд (-ду); у. военное – військо́вий за́ряд; у. лесное (лесоуправление) – лісовий за́ряд;
3) (действие) – керува́ння, правува́ння; система -ния – систе́ма керува́ння.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

впра́ва (в чому, яка), але упра́ва (уряд). Фізи́чні впра́ви. Академі́чна упра́ва
упра́ва, -ви; упра́ви, упра́в (administratio), але впра́ва, -ви (exercitatio). Упра́ва Акаде́мії. Фізи́чні впра́ви

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Комендантский — коменда́нтський; К. управление — коменда́нтська упра́ва.
*Управление — упра́ва, управлі́ння, керува́ння; У. боем — керува́ння бо́єм; У. войсками — керува́ння ві́йськом; У. Государственное Политическое — Держа́вне Політи́чне Управлі́ння; У. дивизии — управлі́ння диві́зії; У. комендантское — коменда́нтське управлі́ння; У. огнем — керува́ння вогне́м; У. техническое — техні́чне керува́ння; У. частью — керува́ння части́ною.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ра́дниця, ра́дниць; ч. ра́дник
1. та, хто дає поради. [На відміну від Джейн, Ненсі не «нудило» від політики, вона стала найближчою помічницею, радницею та натхненницею Рейґана в його політичній кар’єрі <…> (Олекса Підлуцький «25 портретів на тлі епохи», 2012). Майже не було міністра, який би не мав потаємної радниці. (Сімона де Бовуар «Друга стать», пер. Наталія Воробйова, Павло Воробйов, Ярослава Собко, 1994). Так говоримо і йдемо до майдану, де зупинилися радниці. (Юрій Яновський «На зеленій Буковині», 1940).]
2. чиновниця, державна службовиця. [Слова, які співачка промовляє, належать радниці Трампа Келліенн Конвей. (Український тиждень, 2017). <…> екс-речниця, а потім радниця Януковича Ганна Стеців-Герман (Партія регіонів) (Високий замок, 2006). Наприкінці війни, маючи заледве п’ятдесят років і високе звання урядової радниці, вона зникла десь між Львовом і Чернівцями під час виконання великої місії в галузі «культурної політики». (Генріх Белль «Груповий портрет з дамою», пер. Євген Попович, Юрій Лісняк, 1989). <…> відомо ж, як німці шанують соціальні відзнаки! в Німеччині жінку звуть пані генералка, пані радниця, пані адвокатка <…> (Оноре де Бальзак «Бідні родичі. Кузен Понс», пер. Валер’ян Підмогильний, 1929).]
3. заст. будинок громадської ради, сільська управа. [Прийшлось громаді, щоб запобігти загальному посміховищу, одно тілько зробити: чим скорше вимолотити попівський хліб, зложений у новій резиденції, і відтак повернути ту резиденцію на громадську радницю, читальню і шпихлір, а попа лишити в його старому гнізді. (Іван Франко «Чума», 1889).]
див.: дора́дниця, пора́дниця
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 638.
Словник української мови: в 11 томах, Том 8, 1977, с. 437. – радник 1.
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Воздѣ́лываніе = обро́блювання, упра́ва (Гал.) — Управа тютюну.
Обрабо́тка = обро́блювання, обро́бка, обробі́ток, тільки про землю і рослину — упра́ва (Гал. С. III.). — Обробка поля. — Цур йому з тим обробітком поля. Ер. — Обробка коштуватиме дорожче, нїж саме дерево. Кр. — Управа тютюну. Гал.
Правле́ніе = 1. правува́ння, ору́дування, керува́ння. 2. упра́ва (С. Ш.), уря́д, ряд (С. Ж.).
Ра́туша = ра́туша (купецька управа по малих містах).
Управле́ніе = 1. правува́ння, упра́вство (С. Ш.), керува́ння, ору́дування. 2. упра́ва, уря́д.

Запропонуйте свій переклад