Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 57 статей
Запропонувати свій переклад для «устав»
Шукати «устав» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ве́ксельный – векселе́вий.
• -ное полномочие – векселе́ва припору́ка.
• -ный устав – стату́т про векселі́.
Вое́нный –
1) військови́й. [Військова́ слу́жба. Військови́й міні́стр. Військові́ часи́].
• В. Устав – військови́й стату́т.
• Находиться на -ной службе – служи́ти у ві́йську.
• Обучаться -ным приёмам – муштрува́тися, навча́тися військово́ї му́штри;
2) (добытый на войне) військови́й, бойови́й. [Бойова́ (військова́) здо́бич].
• Театр вое́нных действий – войови́ще.
Злой, Зол – 1а) (дурной, недобрый) лихи́й, злий, недо́брий, кля́тий, лю́тий, злісни́й, злі[о]сли́вий. [Лихи́й до́брого попсує́ (Номис). На сві́ті лихи́х люде́й більш ніж до́брих (Кониськ.). Лихи́й на́мір. Неха́й собі́ злі́ї лю́ди що хотя́ть гово́рять (Шевч.). Вона́ ду́же недо́бра: б’є свої́х па́синків, ї́сти їм не дає́ (Звин.). Схамени́ся, лю́тий вра́же (Ворон.). Ну, та й злісли́ва у ме́не жі́нка (Кан. п.). Примі́та: у кля́тої жі́нки ко́си тверді́ (Звин.). Злісна́ ду́мка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихи́й, заї́дливий, (бранно) ка́таржний. [Зня́ли з ньо́го голо́воньку злі́ї басурма́ни (Метл.). Соба́ки злі – покуса́ють та не загово́рять (Шевч.)].
• Злой дух – нечи́ста си́ла, враг, мара́.
• Злые духи – нечи́ста си́ла (см. Дух 1).
• Злой гений – лихи́й ге́ній.
• Злой умысел – лихи́й, злий на́мір, зло(в)ми́слення.
• Злой человек – лиха́ люди́на, злоби́тель, бузуві́р.
• Зло́е дело – злочи́нство.
• Злой поступок – лихи́й вчи́нок.
• Зла́я женщина – недо́бра жі́нка, злі́сниця, з’їду́ха, бузуві́рка (см. Злю́чка).
• Зла́я критика – злісна́ кри́тика.
• Зла́я судьба, рок – лиха́ до́ля, зла до́ля, лю́та, зла недо́ля, недо́ля, лиха́ годи́на, (бездолье) безтала́ння; срвн. Злосча́стие. [Лиха́ до́ля і під земле́ю нади́бає (Номис). Зла́я до́ля мо́же на тім бо́ці пла́че (Шевч.). Ой, лиха́я годи́на моя́! Одцура́лась роди́на моя́! (Макс.)].
• Злой, как змея – лихи́й, як гадю́ка, гадюкува́тий. [Вона́, ка́жуть, ду́же гадюкува́та (Кон. п.)].
• Делать зло́е (зло) – ли́хо ко́їти, чини́ти кому́.
• Зле́йший враг – лю́тий, найлю́тіший, завзя́тий во́рог. [Поба́чив знайо́мого му́ляра по́руч із свої́м завзя́тим во́рогом (Франко)].
• Злы́е травы – шкідли́ві тра́ви, лихе́ зі́лля;
б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лю́тий, недо́брий, злий, злісни́й, серди́тий. [Недо́брий сміх (Крим.). Недо́бра ра́дість (Коцюб.). Зиркну́в на ньо́го лю́тим по́глядом (Кримськ.). О́чі були́ ні́би серди́ті (Н.-Лев.). Злісни́й сміх (Л. Укр.)];
в) (бедственный, жестокий) лю́тий, лихи́й; см. Жесто́кий, Лю́тый. [Свою́ Украї́ну любі́ть, любі́ть її́… во вре́м’я лю́те (Шевч.). Лю́та недо́ля. Їм лі́рник співа́в про коли́шню нево́лю, про па́нську сваво́лю лиху́ю (Л. Укр.)];
г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лю́тий, кля́тий, серди́тий. [Зима́ лю́та; ві́тер сви́ще (Руданськ). Серди́тий ві́тер завива́ (Шевч.)];
д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лю́тий, кля́тий, лихи́й, тяжки́й. [Лю́та хворо́ба. Лиха́ гаря́чка];
е) (о горчице, хрене и т. п.) серди́тий, лю́тий, кля́тий. [Серди́тий хрін];
2) (сердитый) злий, лихи́й, лю́тий; см. Серди́тый. [Уста́в сього́дні ду́же злий (Звин.)].
• Быть злым на кого – бу́ти лихи́м, лю́тим на ко́го, бу́ти лихо́ї во́лі на ко́го, злува́ти на (и про́ти) ко́го, (опис.) лихи́м ду́хом ди́хати на ко́го, злим (лихи́м) о́ком диви́тися на ко́го; см. Зло́бствовать. [І пан був лихо́ї во́лі на йо́го (Свидн.)].
• Очень злой – ду́же лихи́й, злий, лю́тий и т. д.; (прелютый) прелю́тий, запрелю́тий.
• Он на вас очень зол – він на вас ду́же лихи́й, злий, (фамил.) храп ма́є.
3) (ретивый) завзя́тий.
• Дядя был злой рыбак – дя́дько був завзя́тий риба́лка.
Набира́ться, набра́ться –
1) (стр. з.) набира́тися, бу́ти наби́раним, на́браним, понаби́раним; (вбираться) вбира́тися, втяга́тися, бу́ти вби́раним, уві́браним, втя́гуваним, втя́гненим и т. п.;
2) набира́тися, набра́тися, понабира́тися, (находить) нахо́дити, найти́, понахо́дити, набива́тися, наби́тися, понабива́тися, (собираться, скопляться) збира́тися, зібра́тися, назбира́тися, (отыскиваться) знахо́дитися, знайти́ся, познахо́дитися. [Вже по всіх усю́дах потро́ху набира́ється чима́ленько на́шої свідо́мої інтеліге́нції (Крим.). На храм було́ у нас не без люде́й: то той, то сей, то куми́, то побрати́ми, – тай набере́ться (Кониськ.). Набра́лося в чо́біт води́ (Сл. Гр.). О, де ви такі́ розу́мні й понабира́лись? (Номис). Ви́лили з коло́дязя всю во́ду до цяти́ни, а вона́-ж узно́в на́йде (Борз.). Тоді́ деше́вше все було́, малолю́дно було́, тепе́р уже ми́ру наби́лося (Март.)].
• Понемногу -ра́ются охотники (желающие) – потро́ху набира́ються (збира́ються, знахо́дяться) охо́чі.
• Много ли их? – С десяток -рё́тся – чи бага́то їх? – Душ з де́сять (з деся́ток) набере́ться (добере́ться, зна́йдеться).
• Несколько рублей, может быть, и -рё́тся – кі́лька (де́кілька) карбо́ванців мо́же й набере́ться (настяга́ється, найдётся зна́йдеться, едва-едва ви́тулиться). [Настяга́лося рублі́в на кі́лька гро́шей (Мирн.). Подивлю́сь по гро́шах: мо́же й ви́тулиться копа́ з ша́гом (Лебединщ.)];
3) типогр. – склада́тися, скла́стися и зложи́тися, набира́тися, набра́тися; бу́ти скла́даним, наби́раним, скла́деним, зло́женим, на́браним.
• Книга скоро -рё́тся – кни́жка незаба́ром бу́де скла́дена (на́брана).
• Уже -ра́ется десятый лист – уже́ деся́тий а́ркуш склада́ється (набира́ється);
4) набира́тися, набра́тися, (о мног.) понабира́тися чого́, (кругом) оббира́тися, обібра́тися, наоббира́тися чим и чого́. [Як наси́плеш ті́лько зло́та, що всі мої́ лю́ди наберу́ться кі́лько змо́жуть, то твій па́лац бу́де (Рудан.). А я ду́маю собі́: як дасть мені́ гро́шей, то пха́тиму в па́зуху і в рука́ва, і в пелену́ наберу́, одно́ сло́во, так обберу́ся грі́шми, що вже бі́льше ні́куди (Київщ.)].
• -бра́ться репьев, блох – набра́тися реп’яхі́в, убра́тися (обібра́тися) в реп’яхи́, набра́тися бліх. [Пі́деш, дак у реп’яхи́ й убере́шся (Г. Барв.). Свиня́ в реп’яхи́ обібра́лася (Сл. Гр.)].
• -бра́ться денег взаймы – напозича́тися (гро́шей). [Ніхто́ вже не дає́: у всіх вже напозича́лися (Харк.). Напозича́вся вже так що й у ві́чі лю́дям диви́тися ні́яково (Тесл.)].
• -бра́ться барства – набра́тися па́нства. [Вона́ до́вго те́рлась коло пані́в і набра́лась од них тро́хи па́нства (Н.-Лев.)].
• -бра́ться ловкости, учёности – набра́тися спри́тности, уче́ности.
• -бра́ться вредных правил, взглядов – набра́тися шкодли́вих пра́вил, думо́к.
• -бра́ться дурных привычек – набра́тися пога́них за́вичок (зви́чок).
• Я впутался в это дело и -бра́лся одних оскорблений – я встряв у цю спра́ву і набра́вся (наслу́хався, вульг. наї́вся) сами́х обра́з.
• -ться сил (силы) – набира́тися, набра́тися си́ли, убива́тися, уби́тися, убира́тися, убра́тися в си́лу, (окрепнуть) осильні́ти, (диал.) нажи́тися. [Там ді́ти за́молоду набира́ються си́ли та до́свіду (Наш). Украї́нський рух ши́риться, і в си́лу вбива́ється письме́нство (Рада). На во́сьмий ти́ждень я уста́в з лі́жка, тоді́ вже поча́в жва́во у си́лу вбира́тись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшло́ся теля́, ті́льки ще не осильні́ло: не мо́же стоя́ти на нога́х (Хорольщ.). За тако́ї пого́ди мо́жна нажи́тися (Звин.)].
• -ться здоровым – набира́ти(ся), набра́ти(ся) (нагу́лювати, нагуля́ти, зако́хувати, закоха́ти) здоро́в’я, оздоровля́тися, оздорови́тися. [Нена́че набира́в здоро́в’я, слу́хаючи його́ (Франко). Дава́в си́нові нагуля́ти здоро́в’я, не буди́в його́ ра́но (Мирн.). Хай здоро́в’ячка зако́хує, щоб тоді́ хазяїнува́ть поду́жав (Тесл.). В сій воді́ він купа́вся, оздоровля́вся, оздорови́ть і тебе́ (Борз.)].
• -ться смелости – набира́тися, набра́тися відва́ги (смі́лости), збира́тися, зібра́тися на смі́лість, насмі́люватися, насмі́литися, насмі́ти (що зроби́ти). [Переві́рившися, що жаха́всь по-дурно́му, набира́вся ново́ї, ще бі́льшої відва́ги (Коцюб.). И́ноді хо́четься поцілува́ти там чи приголу́бити, та й со́ромно чого́сь, не насмі́ю (Васильч.)].
• -ться греха – набира́тися, набра́тися гріха́. [Мо вона́ ско́ро вмре, дак не хо́чу гріха́ набира́ться (Борз.)].
• -бра́ться беды – набра́тися (зазна́ти, здобу́тися, вкуси́ти) біди́ (ли́ха, шутл. чихави́ці). [Вже-ж і зазна́в я ли́ха з тим по́зовом! (Кониськ.). На цій широ́кій та приби́тій, слі́зоньками перели́тій доро́зі не раз і не дві́чі здобу́деться чума́к ли́ха (Коцюб.). Пе́вна річ, що були́-б ми набра́лися до́брої чихави́ці (Кониськ.)].
• -бра́ться страху – набра́тися (наї́стися) страху́. [Су́дячи по страху́, яко́го наї́вся за той час у самоті́, був пе́вний, що уйшо́в з де́сять миль (Франко)].
• -бра́ться охоты – підібра́ти охо́ти. [Я підібра́ла охо́ти ї́хати до мі́ста (Вінниччина)].
Назева́ться –
1) напозіха́тися, назіха́тися, ви́позіхатися, ви́зіхатися. [Ви́спавшись любе́нько, ви́позіхавшись, уста́в (Квітка)];
2) (наглядеться) надиви́тися, налу́патися очи́ма, налови́ти ґ[г]ав (ви́трішків) досхочу́.
Норма́льный –
1) норма́льний; (обычный) звича́йний; (образцовый) зразко́вий, взірце́вий; (полагающийся по норме) но́рмовий. [Норма́льне стано́вище літерату́ри (Грінч.)].
• -ный рабочий день – норма́льний робо́чий (робі́тний) день.
• -ная температура – норма́льна температу́ра.
• -ный устав – норма́льний (зразко́вий) стату́т.
• -ная школа – норма́льна шко́ла.
• Совершенно -ный – цілко́м норма́льний, нормальні́сінький. [Нормальні́сінький результа́т розумо́вої пра́ці (Крим.)];
2) (психически) норма́льний. [Норма́льна люди́на (Київ)];
3) (средний) норма́льний, пересі́чний.
• -ный урожай – норма́льний (пересі́чний) врожа́й.
Пите́йный –
1) питни́й.
• -ный мёд – питни́й (гра́ний) мед;
2) трункови́й.
• -ный дом – шин(ь)о́к, шинк.
• -ный откуп – ора́нда, (гал.) пропіна́ція.
• -ный устав – питни́й стату́т.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Устав – статут, (правила поведения, распорядок жизни) звичай, звичаї, (почерк древних рукописей) устав;
• воинский устав – військовий статут;
• по уставу – за звичаями, (воен.) за статутом. Обговорення статті
Паясничать, разг. – блазнюва́ти, ду́рника стро́їти (кле́їти, удава́ти), дурникувати, кривлятися.
[— Кинь дурня клеїти!! — визвірився раптом милий слідчий, перейшовши на «ти». — Про твою контрреволюційну роботу, от про що! (Він значуще підняв якусь течку, поважив її в руці, дивлячись примруженими очима на Андрія, і кинув на стіл). — Тут все зафіксовано. Але ти мусиш сам про все розказати. Чистосердечно й до кінця. Все! (І.Багряний). Тут сни долають товщу забуття і згадкою лютуються, як змії, тут, на кону минулого життя, блазнюють, корчаться, як лицедії вертепних інтермедій (В.Стус). І, удаючи з себе дурника, я закліпав очима й сказав: — Та грибів хотів підшукать… Хіба не можна? Не можна? (В.Нестайко). Часто думають, що та чи інша людина тільки удає з себе дурника або дурку (Альберт Туссейн). — Усіх жаліти — тюрми позакриваються, — кривлявся Едик (Ю.Винничук). — Розплющ очі, кохана вітчизно, і поглянь на сина твого Санча Пансу; він повертається до тебе, не вельми забагатівши, зате добряче збатожений. Розкрий обійми і прийми також сина свого Дон Кіхота; його здолала правиця іншого, але зате він подолав самого себе, адже це він мені казав, що більшої над сюю звитягу годі собі зичити. Вертаюсь я з грошенятами, бо хоть на мені побито весь батіг, зате я цупко сиджу в сідлі. — Годі блазнювати,— мовив Дон Кіхот,—і дай Боже нам щасливо в’їхати в село, а вже там знічев’я розкинемося мислію по древу та й придумаємо, як ліпше нам пастушити (А.Перепадя, перекл. М.Сервантеса). Нарешті Стредлейтер обрізав кляті свої нігті, устав в отих ідіотських трусах з ліжка й заходився строїти дурника. Підходить, нахиляється і ну товкти мене кулаком у плече — розважається, паскуда! (О.Логвиненко, перекл. Д.Д.Селінджера)]. Обговорення статті
Эпитет – (греч.) епітет.
[Люблю слова ще повнодзвонні, як мед пахучі та п’янкі, слова, що в глибині бездонній пролежали глухі віки. Епітет серед них — як напасть: уродиться, де й не чекав, і тільки ямби та анапест потроху бережуть устав (М.Драй-Хмара). Вибравшись із натовпу, Єрмолкін одразу наддав ходи. Дівиця відстала. Але у вухах йому все ще звучав її верескливий голос. Комуніст ср… Ні, він навіть подумки не міг додати до цього, по суті священного, слова такого непідходящого і блюзнірського епітета (М.Каменюк, перекл. В.Войновича)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

УСТА́В, полево́й уста́в військ. полі́вка.
КАРИКАТУ́РА, карикатура на кого/что фаміл. теж мені́ хто/що [карикатура на уста́в теж мені́ стату́т].
ПАРО́ДИЯ, пародия на кого/что живомовн. теж мені́ хто/що [пародия на уста́в теж мені стату́т].
СМЕХ ще хихітня́, підсил. ре́гіт, регітня́, фраз. глум [как на смех як на глум], по́сміх [как на смех як на по́сміх];
смех, а не что фраз. прибл. теж мені́ що [смех, а не уста́в теж мені́ стату́т].
СТРОЕВО́Й реконстр. муштрови́й, ла́дови́й, шерего́вий;
строево́й шаг пара́дний /карбо́ваний, уро́чи́стий/ крок;
строева́я подгото́вка муштрови́й ви́шкіл;
строево́й уста́в галиц. впо́ряд.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Устав – стату́т, -ту, уста́в, -ву.
Положение –
1) (состояние) стано́вище, -ща, стан, -ну;
2) (устав) стату́т, -ту;
3) (правило) пра́вило, -ла́;
4) (логическое) тве́рдження, -ння.
Чин –
1) (степень достоинства) чин, -ну, ранґ, -ґу;
2) (звание) стан, -ну;
3) (порядок) уста́в, -ву, поря́док, -дку.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Дыхание – дихання; подих; віддих; дух. Переводить дыхание – зводити дух; (устав) – віддихувати; відсапувати. Спирать дух – забивати дух; захоплювати дух. Притаить дыхание – затаїти духа.
Положение – становище; (состояние) – стан; (положение доклада и т. п. – утверждение) – твердження; (устав) – статут; (о законе) – положення. Основные положения – засади. Оставаться в одном положении – пробувати в тому самому стані. Положение изменилось к лучшему, худшему – становище повернулось на краще, гірше. Бедственное положение – бідування; злидні; лиха година. Быть в бедственном положении – бідувати. Безвыходное положение – безпорадне становище. Критическое, затруднительное положение – скрута; скрутне становище. Выходить из затруднительного положения – вирятуватися із скрути. Твердое положение – певне, міцне становище. Положение о налогах – положення про податки. Имущественное положение – майнове становище; достаток. По положению (своему) – із (свого) становища; через становище (своє). Высокое положение (в обществе, по службе) – значне становище. Выжидательное положение – становище вичікування. Входить в чье положение – ставати на чиє місце. По положению (согласно закона) – згідно з положенням, статутом, законом. Очутиться в безвыходном положении – опинитися в безпорадному стані. Находиться в странном положении – перебувати в чудному стані. Попасть в неловкое положение – см. Попадать. Поставить в глупое положение кого – завдати дурня кому. Поставить в затруднительное положение кого – завдати скрути, клопоту кому. Человек с положением – см. Человек. Спасти положение – врятувати становище.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Голый
• Голая истина, правда – щира (чиста, нестеменна, гола, сама) істина, правда.
• Голенький ох, а за голеньким Бог – якби не ох, то б давно здох. Пр. За сиротою сам Бог з калитою. Пр.
• Гол, как бубен, как сокол, как сосенка, как перст, как осиновый кол – голий, як бубон, як бич, як пень, як лопуцьок, як липка, як палець, як пучка, як долоня, як коліно, як кістка, як пляшка, як [руда] миша, як мати на світ народила, як турецький святий. Куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Увесь Хвесь — голова та ноги. Пр. Устав, підперезався та й зовсім зібрався. Пр. Сам голий, а сорочка за пазухою. Пр. Так розбагатіла! — поли деру та спину латаю. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр. Голе, аж ребра світяться. Пр. Голе, аж крізь ребра видно. Пр.
• Гол, как сокол, а остёр, как бритва – хоч голий, та гострий. Пр. Голий, як бич, а гострий, як меч. Пр. Голе, як миша, а гостре, як бритва. Пр. Голий, як бубон, а гострий, як бритва. Пр.
• Голой рукой не тронь (нар.) – голіруч (голою рукою) не руш (не займай, не чіпай); май осторогу; будь обережний (бережкий) з чим; сторожко ходи коло чого; (образн.) берега тримайся (держись).
• Голому разбой не страшен – мокрий дощу не боїться (не лякається). Пр. Голий розбою не боїться. Пр. Мокрий дощу, а голий розбою не бояться. Пр.
• Голые слова, факты – самісінькі (самі тільки) слова, факти; голі слова, факти.
• Голыми руками брать, взять что (перен.) – голіруч; з голими (порожніми) руками; без зброї.
• На голом, что на святом: нечего взять – з голого, як із святого, не візьмеш нічого. Пр. На голому, як на святому, нічого не зищеш. Пр. У голого нема що молоти. Пр.
• С миру по нитке — голому рубаха – з миру по нитці — голому сорочка. Пр. З хати по нитці — сироті свитина. Пр. З миру по латці — голому свитка. Пр. З крихіток купка виходить, а з краплинок — море. Пр. З миру по крихті — голому пиріг. Пр.
• Совершенно голый – зовсім голий; (голий-)голісінький; гольцем-голий.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

уста́в стату́т,-ту

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Арти́кул –
1) (в законе) статья;
2) устав;
3) (в газете) статья.
Ре́гула – устав.
Стату́т, -ту – устав.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Устав – ста́ту́т (-ту); у. о гербовом сборе – ге́рбо́вий стату́т; у. об акцизных сборах – акцизний стату́т; у. образцовый – зразко́вий стату́т; у. общежительный – інтерна́тський стату́т; у. питейный – стату́т про напо́ї; у. пробирный – проба́рний стату́т.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Артику́л, -ла, м. Статья, уставъ, артикулъ. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. НП. 343. Артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк.
Благи́й, -а, -е.
1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133.
2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у.
3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки.
4) Немощный, слабый. Ум. Благе́нький, благо́нький, благе́сенький. Віз у його благенький. Драг. 118.
Гірки́й, -а́, -е́.
1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. Мет. 81.
2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. Мет. 85.
3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Ном. № 2442. Гіркий світ, а треба жить. Ном. № 2440.
4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Нп. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном.
5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Стор. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Шевч. 80. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. К. Іов. 20. Гірки́й лопу́х. Раст. Lappa major. Вх. Лем. 403. См. Лопух. Ум. Гіре́нький, гірке́нький. Сравн. ст. Гі́рший, гірчі́ший. Гіренький мій світ. Федьк. І. 100.
Дава́ти, да́ю, дає́ш, сов. в. да́ти, дам, даси́, дасть, дамо́, дасте́, даду́ть, гл.
1) Давать, вручать, доставлять, ссужать, Чи се тії чоботи, що зять дав, а за тії чоботи дочку взяв? Нп. Давайте, то й вам буде дано. Єв. Л. VI. 38. Було б тобі, моя мати, сіх брів не давати, було б тобі, моя мати, щастя-долю дати. Мет. 108. Не давши оброку, не бий по боку. Ном. Дай мені грошей. Бог дав чоловікові душу і серце. — ві́ру, ві́ри. Вѣрить. Прошу тебе, дай мі віру, скажу тобі правду щиру. Нп. — га́ньбу́. Хулить, находить недостатки. Я парубку ганьби не даю і заміж не пойду. Маркев. — гарбуза́. Отказывать жениху. — добри́день, на добри́день. Желать добраго утра. По воду йде, добридень дає. Мет. 71. Раненько встань, свекорку на добридень дай. Мет. — дога́ну. См. Догана. — дра́ла, дра́чки, дропака́, дьо́ру. Убѣгать. До хлопців дала драла. Ном. № 8806. Перелякані жовніри несподіваним нападком... дали дропака. Стор. МПр. 122. — ду́ба. а) У овчинниковъ: намазывать, намазать овчину настоемъ дубовой коры. Вас. 153. б) Умирать, умереть. — ду́лі. Показывать кукишъ. — зна́ти. Увѣдомлять, извѣщать, давать знать. Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема. Чуб. Сідлай, хлопче, сідлай коня, сідлай вороного, — давай знати в третю роту аж до кошового; давай панам знати, давай панам знати, нехай дають порадоньку волів одшукати. Мет. — ка́ру. Наказывать. Яку йому кару дати? Ном. № 8866. — на бо́же. Жертвовать на церковныя нужды. Пішов до церкви, дав на боже. НВолын. у. — на-віжки, безл. Дало увидѣть. Употребляется въ значеніи предупреждать, предзнаменовывать какой нибудь примѣтой что либо. Скоро з двора я виїхав, дало на-віжки, але я все таки поїхав. Черкас. у. — на вік. Предопредѣлять долголѣтіе. Як не дасть Бог на вік, то воно (дитя) і ростом високе, і розумом як старе. Лебед. у. — на во́лю. Предоставлять на усмотрѣніе. Мачуха пасинку на волю давала: хоч льолю купи, хоч голий ходи. Ном. № 9377. — на дзво́ни. Заплатить, чтобы звонили по умершемъ. Дали на дзвони й панахиду. Мкр. Г. 12. — на па́м’ять. Въ выраженіи: Дай, Боже, на пам’ять! Дай Богъ памяти. Дай, Боже, на пам’ять, — у вівторок, чи що, се діялось. НВолын. у. — на призна́ку. Оставлять примѣту. Віти тернові рубайте, по шляху покидайте, мені, брату, пішому піхотинцю на признаку давайте. ЗОЮР. І. 34. — на ро́зум. Надоумливать, наводить на мысль. Коб йому Бог на розум дав, щоб ударив кого. НВолын. у. — озна́ку. Обнаружить, проявить. Квітка мало не скоротав віку, поки почувся на своїх власних силах і дав добру ознаку свого великого дару. К. Гр. Кв. — покій. Оставлять въ покоѣ. — по́мочі. Помогать. Або мені помочі дайте, або мене з собою візьміте. Мет. 380. — по́мочі-поряту́нку. Помогать и спасать. Нам, гетьмане Хмельницький, батю Зінову Чигиринський, помочі-порятунку дай. Мет. 408. — пора́ди, ра́ди. а) Давать совѣтъ, наставленіе. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Макс. (1849) 77. б) Давать помощь, помогать, способствовать. Що все пити та гуляти, да нікому порадоньки дати. Мет. 221. Вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. в) Справляться съ чѣмъ. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Нп. г) = давати порядок. — поря́док. Распоряжаться, давать порядокъ. Ох і рад же б я, дитя моє, до тебе встати, порядок дати, да сирая земля двері залегла, оконечка заклепила. Мет. 150. — сторчака́. Падать внизъ головою. — честь-хвалу́. Оказывать почести. І панові нашому честь-хвалу даймо. Чуб. — чоло́м. Кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, Корсунському полковнику чолом даває. Мет. 41. См. Чоло.
2) Подавать. Давай вечеряти! Давай коні! Ой дайте ж мені холодної води. Мет. 95. — ру́ку. Подавать руку. Устав, поздоровкавсь до їх, — дав одному руку, другому. Грин. II. 13. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67.
3) Давать, предлагать, сулить. Даю йому за скриню два карбованці, а він править п’ять.
4) Допускать, позволять. Свої люде, не татари, — не дадуть загибати. Ном. Ой хвортуно, хвортунино, що ти учинила? дала серцю спізнатися, далі розлучила. Мет. Не дай пропасти на чужині. Шевч.
5) Выдавать замужъ. Не дайте мене за п’яниченьку. Мет. 67. Синів женить, а дочок давать, родичів на весіллє звать. Мет. Тоже значеніе и — за́між. Ой дбай, мати, дбай, да дочку заміж дай! Мет.
6) Задавать, давать почувствовать. Я тобі дам! Як дам тобі стиха лиха, — повік не забудеш. Хоч я не дам, хоч я не дам, так дасть моя мати, — таки тобі лихо йметься із нашої хати.
7) Бить, ударять, ударить. Як дав ногами в дно у бочку, — воно так і вискочило, і горілка витекла. Грин. І. 222. Дав йому, що аж каганці засвітилися. То же значеніе слѣдующихъ выраженій: Дати духопе́лу, духопе́лків, ду́ху. — ма́тланки. Отколотить, отдуть. Ном. №3639. — пам’ятко́вого. Наказать битьемъ такъ, чтобы помнилъ. — парла́. Трепку дать. О. 1862. VI. 45. І овечок у нас була ватага, то й не підходь було воряга, бо вже дамо парла! — запоти́лишника, поти́лишника. Дать подзатыльникъ. — прочуха́на. Поколотить. — товкача́. Дать тумака. — чо́су, шва́би, шква́рки. Отколотить. Як дам шкварки, то буде тобі жарко. Ном. № 3617.
8) Давай! Да и ну! Він узяв тую горілку, давай пити її обоє. Чуб. Як ухоплю чорта патера за ноги і давай ним, неначе келепом трощити бісів. Стор. МПр. 47.
9) Дава́й! дава́йте! Будемъ! Ну! Нуте! Давайте йти!
10) Да́ймо. Положимъ. Даймо, шо він і добрий кухарь, але все таки.... Брацл. у. Да́ймо на те́є. Допустимъ, предположимъ. Даймо на теє, що воно було заїць, а хто ж його курей поїв? Мабуть то був вовк, або лис. Бердич. у.
Дия́вол, -ла, м. Дьяволъ. А в третій день Христос із труни устав і нам жизнь вічну дарував і сам диявол посоромлений став. Чуб. ІІІ. 25.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Каменец. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Зато́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Чуб. V. 1075. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. Левиц. І. 370.
2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани. НВолын. у.
Коло́дка, -ки, ж. Ум. отъ коло́да.
1) Небольшая колода. А-а, котку! не лізь на колодку, бо заб’єш головку. Макс. (1849). 103. Сложенныя у дворовъ на улицѣ бревна обыкновенно служать мѣстомъ собранія крестьянъ (преимущественно молодежи) въ праздничный день; поэтому — усі хлопці на колодці, а мого не має. Мет. 10. Гриць... устав з колодки. Г. Барв. 451.
2) Обрубокъ дерева, привязываемый женщиной неженатому мужчинѣ въ понедѣльникъ сырной недѣли; мужчина долженъ волочи́ти коло́дку, пока не откупится. Маркев. 2. О. 1861. X. Свидн. 63. Віддава́ти коло́дку. Обычай, по которому въ день Пасхи дѣвушка, христосуясь, не обмѣнивается съ парнемъ писанкой, а только даетъ ее ему, за что парень долженъ ей найня́ти тане́ць, т. е. музыку къ танцамъ. О. 1861. X. Спид. 60, 62.
3) = Колода 4. Скручують йому руки і забивають у колодку. Левиц. І. 41.
4) = Колода 8. Тутечки у його велика пасіка була, — колодок з двісті. Стор. 56.
5) Ступица въ колесѣ. Рудч. Чп. 250. б) У кожевниковъ: рукоять шкафи́, скребка для кожъ. См. Шкафа. Шух. І. 253.
7) У гребенщиковъ: часть рога, соотвѣтствующая охвату рукой. Вас. 163.
8) Висячій замокъ.
9) Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Уг. 246. Ум. Коло́дочка.
Обдивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обдиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Осматривать, осмотрѣть. Обводе хату очима.... обдививсь, устав. Мнж. 130. Батько заплакав і пішов до комори обдивитися що вкрали. Рудч. Ск. І. 204. Ходім, каже, жінко, обдивимось: я тобі скажу, де на цибулю, де на моркву, де на петрушку. Рудч. Ск. І. 183.
Острахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Він устав, немов острахнувсь, щоб вона до його не зближилася. МВ. (О. 1862. І. 87). Так огнем і паше... Старші ж брати острахнулись, а Іван-царевич пішов. Мнж. 19. Як острахнеться звір у полі, то зрадується гость у дорозі. Мет. 184.
Перезува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перезу́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Переобуваться, переобуться. См. Перебуватися, перебутися. Перезувшись, устав, подивився на ноги. Мир. Пов. II. 45.
Підстре́лити, -лю, -лиш, гл. Подстрѣлить. Ой як стрелив Нечаєнко, — коника підстрелив. КС. 1882. III. 537. Устав ото він та й хотів уже сороку підстрелити. Рудч. Ск. І. 136.
Ре́гула, -ли, ж. Уставъ. По військовій регулі за се повинен він смертної кари. Стор. М. Пр. 28.
Стату́т, -ту, м. Уставъ. К. ХП. 10. (Товариство) скомпанувало собі статут. К. ХП. 27.
Узува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. узу́тися, узу́юся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чого сидиш надулася, чом в чоботи не взулася. Ном. № 9100. Устав бурлак зашатався, нема чобіт — не взувався. Макс.
Умилосе́рдити, -джу, -диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосерднымъ. Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.
Усука́ти, -чу́, -чеш, гл. Ссучить Ой устав, устав, три свічки всукав. О. 1861. XI. Свид. 57. Бурлак свічки до церкви не всуче. Ном. № 10683.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Устав — ста́тут, -ту; У. боевой — бойови́й ста́тут; У. дисциплинарный — дисципліна́рний ста́тут; У. пехотный — пі́ший ста́тут; У. полевой — польови́й ста́тут; У. стрелковый Р. И. К.-а — стріле́цький ста́тут Р. С. Ч.-а.
*Боевой — бойови́й, бо́йний; Б. втулка — бо́йний уту́лок; Б. готовность — гото́вість бойова́; Б. деятельность — бойова́ дія́льність; Б. единица — бойова́ одини́ця; Б. задача — бойове́ завда́ння; Б. линия — бойова́ лі́нія; Б. личинка́ — бо́йний шруба́к, -ка́; Б. ось — -бо́йна вісь; Б. плоскость — бо́йна пло́ща; Б. позиция — бойова́ пози́ція; Б. пружина — бо́йна пружи́на; Б. служба пехоты — бойова́ слу́жба піхо́ти; Б. стрельба — бойове́ стріля́ння; Б. часть — бойова́ части́на; Б. щель — бо́йна щіли́на; Б. питание — бойове́ постача́ння; Б. столкновение — бойова́ су́тичка; Б. взвод — бо́йний звід; Б. вырез — бо́йний виріз; Б. выступ — бо́йний ви́ступ; Б. выход бойка — бо́йний вихід розбивача́; Б. гребень — бойови́й гре́бінь; Б. заряд — бо́йний заря́д; Б. комплект — бо́йний компле́кт; Б. конь — муштро́вий кінь; Б. патрон — бо́йний набі́й; Б. порядок — бойови́й поря́док; Б. расчет — бойови́й розраху́нок; Б. состав — бойови́й склад; Б. ставок — бо́йний стано́к; Б. устав — бойови́й стату́т; Б. участок — бойова́ дільни́ця; Б. газы — бойові́ га́зи; Б. действия — бойові́ ді́ї; Б. припасы — бо́йні припа́си; Б. свойства — бо́йні власти́вості; Б. формы строя — бойова́ фо́рма ла́ду.
Временный — тимчасо́вий; В. пост — тимчасо́ва сті́йка; В. соединение — тимчасо́ва злу́ка; В. устав — тимчасо́вий ста́тут.
*Дисциплинарный — дисципліна́рний; Д. взыскание — дисципліна́рна ка́ра; Д. воздействие — дисципліна́рний вплив; Д. право — дисципліна́рне пра́во: Д. устав — дисципліна́рний стату́т.
*Пехотный — піхо́тний; П. разведка — піхо́тна ро́звідка; П. устав — піхо́тний стату́т.
Полевой — польови́й; П. артиллерия — польова́ артиле́рія: П. госпиталь — польови́й шпита́ль; П. караул — польова́ сторо́жа; П. книжка — польова́ кни́жка; П. назначение — польове́ призна́чення; П. позиция — польова́ пози́ція; П. служба — польова́ слу́жба; П. сумка — польова́ та́шка; П. телефон — польови́й телефо́н; П. устав — польови́й стату́т; П. фортификационная постройка — польова́ фортифікаці́йна буді́вля; П. хлебопекарня — польова́ пека́рня; П. циркуль — польови́й ци́ркель.
*Стрелковый — стріле́цький; С. взвод — стріле́цька чота́; С. дивизия — стріле́цька диві́зія; С. корпус — стріле́цький ко́рпус; С. линейка — стрі́лецька ліні́йка; С. линия — стрі́лецька лі́нія; С. окоп — стріле́цький ша́нець; С. отделение — стріле́цький рій; С. позиция — стріле́цька пози́ція; С. полк — стріле́цький полк; С. ступень — стріле́цький при́ступок, С. устав Р.К.К.А. — стріле́цький стату́т Р.С.Ч.А.; С. цепь — ро́зстрільня; С. часть — стріле́цька части́на.
*Строевой — муштро́вий; С. должность — муштро́ва́ поса́да; С. кузнец — муштро́ви́й кова́ль; С. канцелярия — муштро́ва́ канцеля́рія: С. лошадь — муштро́ви́й кінь; С. отряд — муштро́ви́й загі́н; С. расчет — муштро́ви́й розраху́нок; С. устав — муштро́ви́й стату́т; С. часть — муштро́ва́ части́на.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Уста́въ = уста́в (С. З. Ш.), уста́ва (С. Ш.), устано́ва (С. Ш.), стату́т, ре́гула. — Описа́но в тій уставі о волоках. С. З. — Не то для тебе, і задля рідного батька не зміню своєї регули. О. Ст.
Нѣ́сколько = кі́льки, кі́лько (С. З.), скі́лько, скі́лькись (С. Л.), де́-кільки (С. Л.). — Нѣ́сколько бо́льше 10 = кількана́дцять. С. З. Л. – А меновите особ кільканадцять. Устав Луц. Братсва. С. З. – Нѣ́сколько деся́тковъ = кількоде́сять. С. Л. – Випив скільки там чарок, тай каже… Кр.
Осма́тривать, осмотрѣ́ть = 1. огляда́ти, ся, озира́ти, ся, огля́дувати, ся, обзира́ти, ся, розгляда́ти, ся, обдивля́ти ся, роздивля́ти ся, оглядїти, ся, озирну́ти, ся, обдиви́ти ся, роздиви́ти ся, розглядїти, ся, скрізь — обни́кати. Заглянула в комору, обдивилась увесь двір. Лев. — Обдивившись і щось записавши у товсту книжку, відпустили його. Лев. В. — Дивлюсь аж він одкрив очі, роздивляєть ся... ото обдививсь, тай устав. н. к. — В довіррю, як по надвіррю — ходячи треба озирати ся. н. пр. Д. ще пр. під сл. Огля́дывать, ся. 2. недобача́ти, ди́влячись обізнава́ти ся, недоба́чити, нероздиви́ти ся, помили́ти ся, обізна́ти ся. — Це не він — ти не роздивив ся.
Ра́но = ра́но, ра́нком, по́рано, дуже —спозара́нку; зара́нї (С. З.), завчасу́, загодя́ (Лев.). — Устав рано. — Виїхав з двору ранком. — Порано нам, панове, проректи останнє слово про нашого кобзаря. Ос. — Не ходи Гусарин заранї до мене, та не роби слави на себе й на мене. н. п.
Уложе́ніе = 1. уклада́ння, укла́дування, пакува́ння, упакува́ння. 2. укла́д (С. Ш.), уложе́ння (С. Ш.), стату́т, уста́в, уста́ва (С. Ш.).
Чинъ = 1. чин (С. Жел.), ра́нґа. – І там доля не кинула: дослуживсь до чину, та й вернув ся в своє село і служить покинув К. Ш. — Безъ чино́въ = без церемо́нії, по́ просту. — Чинъ чи́на почита́й = поважа́й старши́х чи́ном. 2. стан, стать, зва́ння. — Звання козацьке, а життя собацьке. н. пр. — Во́инскіе чины́ = військові лю́ди. — Духо́вные чины́ = духове́нство. — Ни́жніе чины́ = салда́ти і и́ньші військові до офіце́ра. 3. чин, уста́в, поря́док, ре́гула (С. З.), і д. Обря́дъ. — Чинъ чи́номъ = як слїд, як во́дить ся, як годи́ть ся.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)