Знайдено 44 статті

Шукати «футбол*» на інших ресурсах:

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Футбол – (англ.) футбол, (диал.) копаний м’яч, копанка. [— За футболом варто стежити, навіть якщо сам не граєш. Якось моєму сержантові відірвало ногу. Горопасі був гаплик. У нього не стало пів тулуба. Йому залишалося кілька хвилин, але він був при тямі, й от наш полковий піп спробував змусити його молитися, а той думав лише про футбол. Добре, що поруч опинився я, і мені були відомі останні результати матчів у Прем’єр-лізі (Богдан Стасюк, перекл. І.Во). Я так ніколи й не цікавилась американським футболом. Він здається трохи нудним: купка здоровенних чуваків стоїть собі у своїх підплічниках у стилі 80-х і буцається головами, рухаючись до хронічної травматичної енцефалопатії, — але я надто схиблена на звичайному футболі, щоб засуджувати фанатів іншого спорту (О.Музичук, перекл. А.Гейзелвуд). — Лікарю, допоможіть, я вже місяць не сплю спокійно, мені постійно сняться пацюки, які грають у футбол. — Ось вам мікстура, випийте, і все у вас зразу ж пройде. — Лікарю, а можна післязавтра випити? А то в них завтра фінал. Виявляється, футбол придумав Дід, який таки наздогнав Колобка!].

Футболка – футболка.

Футбольный – футбольний. [Де ж таки їм дістати справжнього футбольного м’яча? (О.Вишня). Він мав повернутися по ключі того ранку. Мав дізнатися про Еміліо. А тепер дізнався ще й про Жака. На все це була єдина відповідь. Він мав перестати повертатися додому. Якщо цього не зробити, він «чого доброго» знайде одного чудового дня футбольну команду Фолкерка, вишикувану в черзі аж надвір (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Якщо в Европі і є абсолютно чисті футбольні асоціяції, то я їх іще не знайшов (Днвід Єлоп). Футбольний матч між збірними Ямайки і Колумбії тривав 3 хвилини. Ямайці викурили всю траву, колумбійці винюхали білі лінії].

Атакующий – що (який) атакує, атакувальний, атаковий, нападни́й, наступни́й: • атакующее подразделение – наступальний підрозділ; • атакующие действия – нападні дії; • атакующий потенциал – сила (потенціял) атаки, атаковий потенціял; • атакующий футбол – нападний футбол.

Бабуля – бабця, бабуся, бабуня, (бабулечка) бабусечка, бабунечка, бабусенька. [Між родичами молодого сиділа стара бабусечка у темній хустці, у темній юпчині, біленька на виду, невеличка зростом, з смутненьким поглядом (Марко Вовчок). Ой коби ти, бабунечко, добрий розум мала, Ти би пішла на лотоки та би-с сі скупала (Н.п.). Задумала бабусенька та й розбагатіти: Підсипала куріпочку, щоб вивела діти скупала (Н.п.). 1. Бабця купує живу рибу: — Внучку, у тебе риба свіжа? — Ну, бабцю, як же не свіжа? Вона ж жива! — Я теж жива! 2. Бабця з дідом дуже любила гратися в схованки. Вранці стара ховала самогон і якщо дід його не знаходив — то ввечері вже ховалася бабця. 3. Сьогодні на вулиці побачив бабцю у футболці з написом: «Якщо хочеш мене — всміхнися!». Я ще ніколи не докладав таких зусиль, щоб не всміхнутися].

Бакибол – (англ.) бакібол. [Замість дерев’яних кісточок, які пересуваються по дротах у звичайній рахівниці, в атомній використали бакіболи — молекули, що складаються з атомів вуглецю і мають форму, подібну до футбольного м’яча, у 5000 разів меншого за товщину людської волосини (А.Кам’янець, перекл. М.Кайку)].

Болельщик, разг. – уболівальник, (англ. от лат.) фан, фанат: • клуб болельщиков – фан-клуб; • футбольный болельщик – футбольний уболівальник, футбольний фан (фанат); • ярые болельщики – палкі вболівальники.

Гольфист – голфіст (гольфіст). [Молодий ти й досі, батьку. Порівняти мене з тобою, так я — футболіст, а ти гольфіст (Ю.Яновський). Я багатьом зобов’язаний своїм батькам, особливо матері і батькові (гольфіст Грег Норман)].

Гонять – 1) ганяти, гасати, туряти, турляти; 2) (делать нагоняй) турляти, туряти: • гонять зайцев – ганяти зайці, уганяти за зайцями; • гонять голубей – ганяти голубів; • гонять друг за другом – ганяти (гасати) одне за одним; • гонять за двумя зайцами (перен., разг.) – ганяти (ганятися) за двома зайцями; • гонять на велосипеде, машине – ганяти (гасати) на велосипеді, машині; • гонять с места на место (разг.) – ганяти сюди-туди; • гонять собак (голубей, лодыря) (разг., фам.) – байдики (баглаї) бити; байдикувати; (згруб.) швендяти; швенді справляти; ханьки м’яти; баглаї (байдики) бити; байдикувати; • гонять чаи, прост. – чаювати, розпивати чай; • куда Макар телят не гонял – де козам роги правлять (утинають); де волам роги правлять; де кози (де кіз) кують підковами; пошлють кіз кувати (Пр.). [Пішов Василь у місто ганяти чужих коней (П.Мирний). Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця (П.Мирний). Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконце на шлях і нас туряє за село дивитись, чи не їде панночка (М.Вовчок). У полі орачі на ярину орали, І Муха там була, І хоч її, непрохану, ганяли, Одначе крадькома і їла, і пила (Л.Глібов). За що туряють мене з села в село (О.Кониський). Вітя широченними ступнями ганяє по двору (С.Васильченко). Два городовики по боках парадного турляють у сніг дуже цікавих (С.Васильченко). Вівчар вівці туряє. Баба її турляє: хоч би ти причепурилася (АС). Ми ганяли ганчір’яного м’яча, бігали навздогін один за одним по розбитих казармах післявоєнних літ, ми палили “психічний порох“, набиваючи ним пазухи (В.Стус). — Заберіть вашого Бетховена, — скаржиться вчителька музики. — І слух є, і здібності. Але не можу ж я його примусити! Ми вже «Менует» Гайдна розучуємо, а він у футбол ганяє (Л.Костенко). Баба з дідом вирішили згадати молодість. Домовилися про побачення. Дід витратився, квіти купив, прийшов на призначене місце, чекає. Дві години минуло, три, чотири… Не дочекався. Повертається розлючений додому, а баба чаює. — Що ж ти, стара, не прийшла?! — А мене мама не пустила …].

Джемпер – (англ.) джемпер. [Нарешті, попоравши, Ганька йде в холодну хату прибиратися на базар. Це в неї ціла церемонія: під низ одягає чисту футболку, тоді – перкалеву блузку в горошок, далі – тоненький светр під шию, жилетку, а поверх усього того – синій, про свято, джемпер, а до нього – теж синю рясну спідницю… (Г.Тарасюк). Не зводячи погляду з об’єкта своєї уваги, Емберсміт скинув своє сміховинне пальто, під яким виявився тренувальний джемпер з написом «…ью-Йорк — гівн…». Літери «н» та «о» сховалися у нього під пахвами (В.Горбатько, перекл. П.Кері)].

Ёлки-палки, ёлы-палы, эвфем. – бляха-муха, йосип драний, йо́пересете, йо́келемене, йо́перний театр, (рус.) йолки-палки, йопсіль-мопсіль, японський городовий. [Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? На щастя, ця держава, як і будь-яка інша, цілком справедливо заслуговує на ліквідацію, у всякому разі — на поступову ліквідацію, і чергове святкування її дня народження має сприйматись як чудесний спосіб ще раз нагадати одне одному про те, що в нормальному суспільстві, суспільстві, що не страждає на запори національної самоідентифікації, армію потрібно розпустити, клерків потрібно депортувати, футбольні клуби потрібно експропріювати, міліцію потрібно навчити виконувати хоч щось для суспільства корисне, а державу потрібно просто валити. З днем народження, Україно! (С. Жадан). …йолки-палки, ми ж були вродливим народом, леді й джентльмени, відкритозорим, дужим і рослявим, самовладно-міцно вкоріненим у землю, з якої нас довго видирали з м’ясом, аж нарешті таки видерли, і ми розлетілись, розтрусились по всіх широтах обстрапаним пір’ям із розпоротих багнетами подушок, наготованих, було, на придане, — ми-бо все чекали свого весілля, вишивали собі пісень, хрестиком, слово до слова, і так упродовж всенької історії, — ну от і довишивалися (О. Забужко). «Йокелемене» — тільки й думав я, а вона забігала то зліворуч, то справобіч, змушуючи мене до маневру (Б. Жолдак). Йопересете! Та скоро вже буде ранок! (А. Дністровий)].

Козёл – 1) козел, (животн.) цап, (диал.) цапу́р, (ласк.) цапу́сенько, (собир.) цапня́; 2) (о глупом человеке) цап, кзел; 3) (козлиная кожа) козли́на, козля́тина, козло́ва шку́ра; 4) (ворот) ручни́й ко́ло́ворот; 5) (скамейка, на которой секли школьников) коби́лка, лавка; 6) (спорт.) козел: • взять на козла́ (ребёнка) – взя́ти (дити́ну) на ко́пки, підійня́ти собі́ на пле́чі (дити́ну); • дать козла́ – стрибну́ти, ско́кнути, ки́нутися (пусти́тися) бі́гти стри́бом, пли́гом; • доить козла́ – мочитися; • забивать козла – (играть в домино, рус.) забивати козла; • козёл отпущения (разг.) – козел відпущення (розгрі́шення); жертовне ягня; цап спокути, офірний (жертовний) цап, цап-відбувайло; • козла драть, петь козлом (разг.разгпрезр.) – пускати цапа, козлякува́ти, цапиним голосом (на цапиний голос, глас) співати; по ко́зу (козли́) де́рти; • от козла ни шерсти, ни молока; как от козла молока – як з цапа вовни (Пр.); не буде з цапа вовни (Пр.); як з бика молока (Пр.); як з бика — ні лою, ні молока (Пр.); як з козла молока (Пр.); • прыгать козло́м – стриба́ти (плига́ти), як цап; • пустить козла в огород – пустити цапа в капусту (Пр.); приставити вовка до отари (Пр.); • пустить козла́ (скозлоголосить) – підпусти́ти (ви́вести) ца́па; • стать козло́м (на четвереньки) – ста́ти ца́пки, ра́чки. [Ву́са — честь, а борода́ і в ца́па, єсть (Приказка). Дурни́й, як цап (АС). Ой, цап з ме́не, цап! (АС). Козел меле, козел меле, коза насипає (Г.Барвінок). Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис). Стриба, як цап на городі (Номис). — Що з вашої науки? Як з козла молока! (П.Мирний). Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л.Українка). Чужі пішли, але з Бекіром трудна була рада: він уперся, як цап, і лишився на ніч (М.Коцюбинський). Із нього науки, як з цапа вовни (І.Франко). Через марність свого чуття до дівчини він фатально почав зазнавати втіхи від приниження. А що його постійне зринання з соробкопівського небутгя в ту хвилину, коли Марта лишалась самотня, ïï не могло не дратувати, то й крику та гдирання в ïх розмовах, отже, й таємноï радості для хлопця було досить. Отак Льова робився добровільним козлом відпущення для Мартиного чорного настрою, послужливою метою для проявів ïï гніву (В.Підмогильний). Тут Кутузов шарпнувся, стрибнув убік і панічно побіг, подався стрімголов, вистрибом, як козел (І.Багряний). Зашепотів весняний сніг, забелькотав, задзюрив, навергав геть забутих снів до дна всю душу збурив. Пронозисто чалап-талап ясними калюжами на кладці із козою цап побуцькався рогами (В.Стус).  Він міг працювати невтомно і методично. А міг, полишивши працю, бігти на футбольний стадіон «Динамо», — адже був запальним уболівальником цієї команди. Або міг годинами газардно «забивати козла» (грати в доміно) чи спостерігати, як інші грають (Г.Кочур). — Коротше, вони з мене вже готували цапа-відбувайла. Хотіли як агнця заколоти (О.Ульяненко). Якийсь час Карл-Орса не з’являвся до нас, а тоді прийшов і сказав, що хоче, аби Ева пішла з ним до крамниці, мовляв, треба багато що з’ясувати і зробити, куди ділася його ґуля під пупом, ми так і не довідалися, а мати тільки сказала, що таких цапів, як він, не бере жодна хвороба, вони найживучіші на світі (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). Якби козла відпущення можна було ще й доїти! (С.Є.Лєц). 1. Я з’їв сметану «Президент», але президентом так і не став. Викурив пачку цигарок «Аташе», але аташе з мене також не вийшов. І тільки випивши пиво «Козел», я відчув: процес пішов. 2. Якщо чоловік козел, то роги йому — прикраса. — Хай цього козла ґрінпіс захищає. 3. Жінки називають козлом того, кого не вдалося зробити бараном. 4. — Вчора возив дочку в село, показував козла. — Нащо? — Щоб знала, як виглядає справжній козел. А то вона зі слів матері неправильно його уявляє].

Комсомолец, комсомолка – комсомолець, комсомолка, (презр.) комсюк, комсючка, (собир., прост.) комса. [Може, в глибині своєї стукацької душі він насправді мріяв про кар’єру циганського барона — про те, щоб його віллу, придбану на комсомольські внески, охороняли чорняві й веселі шаблезубі одчайдухи в футболках із Че Ґеварою, а не знуджені й розтовстілі вкраїнські менти, куди більше схожі на колгоспників, ніж на піратів, може, його гаряча кров прагла ритмів сальси, і образ голої шоколадної дупи, ледь прикритої пір’ячком, кликав його за моря-океани як омріяна винагорода за всі його комсючі доноси, без яких, як виявилося, цілком можна було й обійтися, бо радянській владі вони й так нічого не помогли, — а може, він тому й утік, що, на відміну від решти наших бізнес-комсюків, які вже встигли заповнити парламент, стидався свого минулого?.. (О.Забужко). Я знав цих людей — це був типовий комсюк, яких доста на кожному підприємстві, в кожному вузі чи технікумі: спочатку вони працюють стукачами, потім — дрібними провокаторами, з тих, що видирають гасла та зав’язують бійки на мітингах та демонстраціях, а далі за комсомольською путівкою та рекомендацією оперативників їх беруть в органи й довіряють зброю (Л.Кононович). Мажорний комсюк непомітно перетворювався у захоплену власними скоромовками й домислами старосвітську даму-пліткарку (Ю.Андрухович). Стара комсомолка. Мітинг. Заморською піснею наша б… Свою територію мітить (Ігор Павлюк)].

Контейнер – (англ.) контейнер. [Звичний післяполуденний літній день. Риплять ніким незмащені гойдалки, стрибає по майданчику напівздутий м’яч, бомжі тиняються від контейнера до контейнера в пошуках потрібного непотребу, молоді мами возять коляски, а пузаті татусі п’ють пиво і гомонять про футбол, майбутнього президента та всякі інші дурниці (Анна Багряна). — У… утік?! З контейнера? — Ну! Вранці одімкнули, — а там і кіт не валявся! (Л.Кононович). Це був звичайнісінький, червоного кольору, контейнер. Достойний, добротно склепаний ще при совдепії (О.Ульяненко). Великих розмірів пані підходить до контейнера з одягом: — А що-небудь веселеньке є на мене? — Ні, пані, вас хочеться обійняти і плакати].

Мундиаль – чемпіонат світу, (испан.) мундіяль (совет. мундиаль). [—Перед тим я брав участь в одному надзвичайно химерному фестивалі в Німеччині. Він відбувався в рамках, якихось театральних днів, там зібрали 32 письменники із країн, які потрапили на чемпіонат світу з футболу, і влаштували такий собі «мундіаль» серед письменників:) із настольного футболу. Божевільне видовище вийшло (С.Жадан)].

Пилотаж – (франц.) пілотаж: • высший пилотаж – найвищий пілотаж. [— Як казав мій щирий приятель Ігор (до слова, чудовий літред), усі дуже добре розуміються на українській мові та на футболі. Ось тільки ніхто не вміє грати в той футбол. Також ніхто не вміє ні писати, ні говорити по-українському. І на письмі, і в усному мовленні лишень бекає і мекає. Кукурікати — це вже найвищий пілотаж (Олег Король)].

Реалистический, реалистичный, реалистичен – реалістичний. [У збірної Росії є два шляхи виграти чемпіонат світу з футболу: реалістичний — допоможуть інопланетяни, фантастичний — сама виграє].

Собака – собака (м.р., реже ж.р.), (ув.) собацюра, собацюга, соба́йло, собачисько, (собир.) собачня, собарно́та, (ещё, пёс) пес: • борзая собака – хірт (хорт); • бросить как собаке – як собаці кинути; як собаці в зуби сунути; • вот где собака зарыта (разг.) – так от у чім сила (суть); ось де притичина; видно, де дно (Пр.); от де заковика; • две собаки дерутся, третья не мешайся – де їдять, там не пхайся, а де б’ються, звідтіль утікай (Пр.); де пси свої гризуться, там чужий не мішайся (Пр.); свій із своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Пр.); • каждая собака (разг.) – кожний (усякий) собака; кожне (усяке); • [как] собака на сене – [як] собака на сіні; собака на сіні (на кості, на стерві, на падлі) лежить — і сам не їсть, і другому не дає (Пр.); і сам не гам, і другому не дам (Пр.); сидить пес на сіні; сам не їсть і другому не дає (Пр.); • как собака (устал, голоден…) (разг.) – як собака (як пес); • как (что) собак нерезаных (разг.) – як комашні; як сарани; • любит, как собака палку – любить, як собака цибулю (Пр.); рад, як сирота трясці (Пр.); терпить його, як сіль в оці (Пр.); догоджає, як чирякові на роті (Пр.); любить його, як хрін в оці (Пр.); • не тогда собак кормить, как на охоту идти – не тоді хортів годувати, як на влови їхати (Пр.); не тоді коня сідлати, як треба сідати (Пр.); не тоді коневі вівса, коли він дивиться на пса (Пр.); не тоді рушницю набивати, як треба стріляти (Пр.); шити-білити – завтра Великдень (Пр.); • ни одна собака (разг.) – жоден (жодний) собака (пес); • собака лает, ветер носит – собака бреше, а вітер несе (носить) (Пр.); вітер віє, собака бреше (Пр.); вітер повійне, а собака брехне (Пр.); собака погавка, а вітер рознесе (Пр.); пси виють, а місяць світить (Пр.); собака гавка, а мажі йдуть (Пр.); пес бреше, дощ чеше, а вітер далі несе (Пр.); • собаке собачья смерть – собаці собача й смерть (Пр.); жив, як пес, загинув, як собака (Пр.); ледачому ледача й смерть (Пр.); катюзі по заслузі; • собаку съел на чём – зуби з’їв (проїв) на чому. [На узліссі собаки ганяють лисицю; так ганяють, так ганяють: лисиця не втече, хорт не дожене (Казка). Троянці всі з хортами Збирались їхать за зайцями, Князька свого повеселить (І.Котляревський). За сими плентавсь розбишака, Нептунів син, сподар Мезап, До бою був самий собака І лобом бився, так, мов цап. Боєць, ярун і задирака, Стрілець, кулачник і рубака, І дужий був з його хлопак; В виски, було, кому як впнеться, Той насухо не оддереться; Такий ляхам був Желізняк (І.Котляревський). Братчики так, як хорти на поклик вівчаря, той звідти, той звідси, поспішали на раду (П.Куліш). — Де ж мені, панотче, дітись? — каже жінка. — Він мене вб’є, як наздожене. Тут хоч дурний, та такий злий, як собака (П.Куліш). — Гай-га! Аби живі були! Се не панські гроші — братерські: ними не зажуришся. Я собі зароблю: тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (М.Вовчок). По квітничку собака поскакав, Усе понівечив і потоптав (Л.Глібов). Все пішло на пси (Номис). Велика, чорна, кудлата собака кинулась на його з-під загороди (П.Мирний). — О, дурненька Солошка співає! — кричали вони й мерщій тікали до хати, щоб не зустріла вона де їх, бо боялися її, як скаженої собаки (П.Мирний). Господи! У неї ж ні шеляга; посліднього карбованця узяв він на сіль, як виходив з дому… Чи так кинути? Хай візьмуть — пошматують і загребуть, як ту собаку, без попа, без обряду церковного?.. Що ж він? Хіба він по своїй волі умер, хіба він хотів тії смерті?.. (П.Мирний). Колісник пихтів, одпихався, а вона, як навісна, то одскакувала від його, то, прискакуючи, горнулася, мов вірна собака (П.Мирний). — Та ти мені не кажи, я його знаю добре, — збірщиком при ньому був, — як собака на сіні: сам не їсть і другому не дає. Вредний ірод, а як удариться оце до начальства, то й Казюка не поможе (І.Карпенко-Карий). — Добрий каніс! Гарний собацюра!.. Ну тебе к чорту!  Хвостом  усю  пику заляпав (Б.Грінченко). Управитель пана, бита собака, послухав хлопцевої мови, подивився на нього та й промовив на Шевченкове прохання: «Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба» (С.Васильченко). Гавкнуло, як із бочки, — і кудлатий собацюга летів із-за куща на Якова з вищиреними зубами (С.Васильченко). — До ладу не з’їсте — все ті карбованці та червінці складаєте. А помрете, то якась випорожнить кутки та й спасибі не скаже. Так ні за собаку й пропаде (С.Васильченко). Десь узялися свині та так і опали мене навкруги, як ті собаки (І.Нечуй-Левицький). — Хто ти такий, питаю в тебе. Ти мій панщанний? Еге, так? — Ні, князю! Од цього мене Бог помилував. Я панщину люблю, сказати по правді, як собака цибулю (І.Нечуй-Левицький). «Он що! — прошепотів чоловік; чув, що холод обняв йому всю душу. — Божевільні вбили хлопця! І  —  на м’ясо… Тепер готують з нього їжу… Страх який! — Дядько вийшов швидко і вернувся в свій двір. Не знаходить собі місця. — Хоч міліція — собачня, а хтось же мусить на світі за таким ділом глядіти! Хай хоч тут порядок наведуть» (В.Барка). Зрідка дощить високе серпневе небо, гавкають собаки по дворищах і крайня зоря над самим небосхилом надсадно продирається крізь віття дерев (В.Стус). Печаль осиплеться, як маки. Заорють місце орачі. Лиш десь на хуторі собаки ще довго витимуть вночі (Л.Костенко). Чи, може, сам невипростаний я, Не маю мужності і того духу в слові, Що пропікає світ і все на світі І стверджує і волю, і любов?! Чи, може, я не маю ні народу, Ні мови, ні свободи, ні життя, І, як собака за чужинським возом, Плетусь собі, вдоволений шматком, Що кинуть з того возу, га?.. Не знаю… (М.Вінграновський). Собайло радісно заскавчав і, підстрибнувши, лизнув Мацюцьку просто в губи (Л.Кононович). Вони гнали величезними стрибками, і з вікна добре видно було, як ця собарнота розсипалася поміж деревами, та однак мчала і мчала в одному напрямку, орієнтуючись по слідах, котрі вервечкою виділялися на сніговій понові (Л.Кононович). …медведя за карабін чіпляють до грубого дроту, натягнутого між грабів, скраю галявини впівголос перемовляються чоловіки, собарнота скалозубить і обнюхує траву, зрідка старий, притупуючи валянком, гукає: давай, давай! і хрипкуваті голоси обривали дзвін брязкал на ошийнику медведя, що глух від люті; давай, давай! і летіла шерсть, сука з натертим об сніг малиновим вим’ям відлітала до кучугури, гримів ланцюг і сніговий вихор здіймався там, де клубкували чорні і гостровухі собачиська (Є.Пашковський). Насміхається тварюка, подумав Григорій. Тузик заперечливо помахав хвостом. Кмітливий, хитрий, але ледачий український пес. Невже все розуміє, собацюра? (В.Кожелянко). Він дико реготав, аж боліли ребра. Реготав так тяжко, аж почав плакати. Його розривало від ридання. він пережив Лінду, канал, пігулки і поїзд. А тепер його порве на шматки собацюра. І йому байдуже. Його дружина спить із футбольною командою. Ніщо не тримає його на світі (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Чудова чиста свобода жінки явно була чимсь прекраснішим за будь-яку фізичну любов. Єдина біда полягала в тому, що чоловіки в цьому питанні були недорозвиненіші від жінок. Вони вимагали сексу, як собаки (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Як мені важко було дивитись на нього, коли він опинився серед тієї миршавої собачні в таборі (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Хто лягає спати з собаками, встає з блохами (Г.Гайне). Що більше я дізнаюся про людей, то більше люблю собак (Марі де Савіньє). Служив як пес, убили як собаку (С.Є.Лєц). Напис на воротах: «Собака — друг! Але не кожної людини»].

Эму – ему. [Посеред трав’янистої долини гніздилися страуси ему; вони гордо ступали вздовж своїх територіальних меж, але лякалися усього незвичного і тікали геть швидше за коней, полишаючи свої темно-зелені яйця завбільшки з футбольний м’яч (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу)].

Гаревой, гаревый – гаровий: гаревая дорожка – гарова доріжка. [Оточений зусібіч пишною зеленню улоговини, у якій розташувалося студентське містечко Джорджтаунського університету, Деміен Каррас підтюпцем колував овальною гаровою доріжкою в шортах кольору хакі й бавовняній футболці, просякнутій цілющим потом (В.Морозов, перекл. В.П.Блеті)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)