Знайдено 13 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Кре́стик – хре́стик, хре́щик; (зап.) кри́жик; см. Крест. • Вышивать в -тик – ши́ти хре́стиками. |
Накре́сток – хре́стик (-ка). |
Перекрё́сток, пе́рехресть – перехре́сток (-тка), перехре́стя, розхре́стя, (диал.) хре́стик, хреща́тик, (распутье) розпу́ття, (раздорожье) роздорі́жжя, ро́зтік (-то́ку), розто́ка. [Ой, в го́роді на розто́ці, п’ють-гуля́ють запоро́жці]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
МЕ́ТКА ще карб, знак, живомовн. хре́стик, га́лочка. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Крестик – хре́стик, -ка. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Крестик (шов), вышив. – хре́стик (-ка). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Хре́стик, -ка – 1) ум. от хрест;
2) перекресток; 3) вышивание крестиками. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
хре́стик, -ка, на -ку; -стики, -ків |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Би, сокращ. б.
1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Нп. Дурним би назвали, од себе прогнали. Шевч. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. Литин. у. Би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? Рудч. Ск. І. 85. Би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Чуб. V. 1. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Федьк. І. 37. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Федьк. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали. Федьк. І. 3. |
Хрест, -та́, м.
1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. Хресто́м благослови́ти. Осѣнить крестомъ. Хреста́ поклада́ти. Креститься, осѣнять себя крестомъ. У хрест увести́. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. У хрест увійти́. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести́. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7) — соба́чий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скла́сти на соба́чий хрест. Кіев. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = Хрестини. Мил. 22. Ум. Хре́стик, хре́стичок, хре́щик. |
Хре́стик, -ка, м.
1) Ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. Шевч. 2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. Нѣжин. у. 3) мн. Вышиванье крестиками. Чуб. VII. 427. Шух. І. 155, 156. Гол. Од. 73. 4) мн. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 176. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Кре́стикъ = хре́стик, хре́щик. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)