Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «чепурний»
Шукати «чепурний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Аккура́тный – акура́тний, а специальнее:
1) (опрятный, чистый) оха́йний, чепурни́й;
2) (точный, исполнительный) дба́лий, рете́льний, спра́вний.
Изя́щный – го́жий, кра́сний, чепурни́й, вибо́рний, зг[ґ]ра́бний, дола́дний, (художественный) майсте́рний, худо́жній, (элегантный) елега́нтний. [Ой там ї́хав коза́к го́жий, ще й на ли́ченько хоро́ший (Пісня). Все найкра́щеє, чим володі́ла пе́рська літерату́ра, поз’явля́лося тоді́ в го́жих пере́кладах на осма́нське (Крим.). Вона́ не така́ га́рна, як го́жа (Звин.). Вдягла́ся, іде́ – така́ чепурна́ (Звин.). Я до́вго не міг забу́ти струнко́ї зґра́бної по́статі (Грінч.). Згра́бні ба́шти і ба́шточки Воронцо́вського па́лацу (Кон.). Віно́чки вихо́дили в неї зграбне́нькі та маню́сенькі, мов для короле́ви е́льфів (Л. Укр.)].
• Довольно -ный – го́женький, красне́нький таки́, чепурне́нький таки́ и т. д. -ная литература – кра́сне письме́нство. [Тво́ри кра́сного письме́нства (Єфр.)].
• -ная обувь, -ное платье – елега́нтне, кра́сне, чепурне́, (зап.) форе́мне взуття́, вбрання́.
• -ная женщина – го́жа, кра́сна жі́нка.
• -ные искусства – кра́сні мисте́цтва.
• -ные работы, изделия – майсте́рні (худо́жні) пра́ці, ви́роби.
• -ные манеры – елега́нтні мані́ри.
• -ный вкус – вибо́рний смак.
• -ный слог – вибо́рний, добі́рний, дола́дний, елега́нтний стиль.
Краси́вый – га́рний, кра́сний, хоро́ший, краси́вий, (зап.) фа́йний, (о внешности ещё) вродли́вий, го́жий, приго́жий, чепурни́й, красови́тий, красі́тний, ло́вкий, (фамил.) бра́вий; см. Приго́жий; (прелестный, пленительный) чарівни́й, ле́пський, (привлекательный) прина́дний, прива́бний, сподо́бний, (щеголеватый) чепурни́й, чупа́рний. [Га́рна, як кві́тка гайова́ (Номис). Я знав, що є у нас в селі́ дівча́та га́рні, що ся хоро́ша, а ся кра́ща (М. Вовч.). Кра́сна тео́рія гово́рить у йо́го одно́, а при́кра пра́ктика вимага́є зо́всім и́ншого (Єфр.). Же́сти його́ такі́ вимо́вні і краси́ві (Крим.). Не роди́сь бага́тий та вродли́вий, а роди́сь при до́лі та щасли́вий (Номис). Така́ кра́сна, коби ро́жа, як топо́ля така́ го́жа (Пісня). Сху́дле чепурне́ обли́ччя було́, як біль, бі́ле (Грінч.). Ло́вка молоди́чка (Полт.). Вдо́вине ли́чко красови́те (М. Вовч.). Ой, пани́чу, пани́ченьку, га́рний, бра́вий на ли́ченьку! (Пісня). А ле́пський, ка́жуть, го́род (Мирн.). Кому́ то вже така́ кра́ля не сподо́бна бу́де! (М. Вовч.)].
• Более -вый – кра́щий. [Така́ ді́вка, кажу́, що кра́щої в селі́ нема́: бі́ла, по́вна, ті́ло ні́жне, як па́нночка (Сторож.)].
• Самый -вый – найкра́щий.
• Удивительно -вый – га́рний напро́чуд, га́рний на ди́во (на про́диво). [Ви́шию лишень я йому́ по́душку га́рну на про́диво (Н.-Лев.). Ха́йка була́ напро́чуд га́рна з лиця́ (Н.-Лев.)].
• -вый, как картина – га́рний, як намальо́ваний (як мальо́ваний, як напи́саний). [А що вже га́рна! Як намальо́вана (Н.-Лев.). Ой одда́йте мене́ та за пи́саря, щоб я була́ молода́, як напи́сана (Грінч.). Йде було́ собі́, як мальо́вана (М. Вовч.)].
• -вый собой, лицом – га́рний із се́бе, красови́тий із се́бе, га́рний з лиця́, на красу́ га́рний, на вро́ду га́рний. [Обо́є молоді́, га́рні із се́бе (Грінч.). Він був не ду́же то красови́тий із се́бе (Яворн.)].
• Становиться, стать более -вым – кра́щати, покра́щати, краси́ набира́тися, краси́ набра́тися, гарні́шати, погарні́шати, чепурні́шати; срвн. Хороше́ть, Похороше́ть. [Лице́ стає́ мрі́йне, кра́щає (Васильч.). По́ки Явту́х, ріс та краси́ набира́вся (Свидн.). Вона́ вдво́є покра́щала (Н.-Лев.)].
• -вым делать, придавать красу, см. Кра́сить 3.
• Не родись -си́в, а родись счастлив – не роди́ся кра́сен, а роди́ся ща́сен (Приказка).
Наря́дный –
1) (относящ. к наряду) –
а) за́гадо́вий, наказо́вий, наря́до́вий;
б) реєстро́вий, спис(к)ови́й;
в) убраннє́вий, убо́ровий, (зап.) строє́вий;
2) см. Наря́дчик 1;
3) см. Наряжё́нный 2 (под Наряжа́ть);
4) (щегольской: только о нарядно одетом) одягни́й, зодягнени́й, оді́жний, (га́рно, пи́шно) убра́ний, (только о наряде) прибі́рний, бага́тий, пи́шний (и о наряде и о нарядно одетом) оша́тний, (реже ша́тний), чепурни́й, (зап.) стрі́йний; (перен.) чепурни́й, пи́шний. [Наро́д по тих хутора́х га́рний, одягни́й (Куліш). Тата́рки в черво́них ча́драх, одягні́ й кольори́сті (Корол.). Одягна́, як міща́нка (Квітка). Диві́тесь, лю́ди до́брі, яки́й я зодягни́й та оша́тний (Г. Барв.). Одібра́в кошови́й що-найкра́щий наро́д та одіжни́й (Драг.). На тобі́ су́кні ду́же прибі́рні (Чуб. V). Бага́та су́кня (Брацл.). І сама́ не оша́тна хо́диш і нас, козакі́в, без сви́ти во́диш (Дума). Стрі́йні слу́ги (Франко). Чепурні́ ви́паси і пе́щені ни́ви, обса́джені шипши́ною (М. Калин.)].
• -ный дом – чепурни́й (пи́шний) буди́нок.
• -ная берёза – оша́тна бере́за.
Опря́тный – оха́йний, оха́йливий, чепурни́й, чепуру́н (о женщ. чепуру́ха), хупа́вий, чи́стий, чупа́рний. [Оха́йний (чепурни́й) був чолові́к і в ха́ті ко́ло се́бе. Хупа́ва молоди́чка: у ха́ті в не́ї чисте́нько і сама́ при́брана, як кві́точка].
• Привести в -ный вид – охаю́чити.
• -но – оха́йно, че́пурно, хупа́во, попря́тно, чи́сто, че́пко.
• В комнате очень -но – (опис.) в ха́ті як у віно́чку.
• -но одеваться – ходи́ти оха́йно (че́пурно, чи́сто).
Приго́жий –
1) го́жий, приго́жий, поді́[о́]бний, вродли́вий, чепурни́й, хупа́вий, дола́дний. [Ти молода́ ще, го́жа (Грінч.). Приго́жа, як ро́жа (Мет.)].
• -жий (сущ.) – вро́дник.
• -жая – вро́дниця, хорошу́ля, хупа́вка;
2) го́жий, приго́жий; см. Прили́чный;
3) см. Го́дный.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Выпе́ндриваться, вы́пендриться, жарг. – випендрюватися, випендритися, викобенюватися, заноситися, занестися, пиндючитися, приндитися, чванитися, задирати носа, (величатися, хизуватися, бундючитися, викрашати себе), вистьо́буватися, викаблучуватися, (задираться) задиратися, (груб.) вимахуватися.
[Перед ким ти вистьобуєшся, ніби на медаль заробляєш, якого хріна? (О.Забужко). На рівні ксенофобських інстинктів наші «тутешні», проте, цілком «по-націоналістичному» можуть недолюблювати справжніх росіян («кацапів»), як і справжніх українців («бандер», «націоналістів», «щирих патріотів»). Цих останніх вони, як правило, недолюблюють навіть більше - саме тому, що ті, будучи теж «тутешніми», поводяться мов «нетутешні» — «по-грамотному» балакають, книжки читають, за Україну розпинаються, словом — «випендрюються» (М.Рябчук). Багата душевно людина не буде “випендрюватися” (насадили все ж своїх словечок!), вона дихає повнотою Слова (Василь Чепурний). ). — Шьо-о-о? — Людинюк по-блатному примружився. — Би-и-ти? Хто-о-? — Тихо будь і не вимахуйся, — тверезим голосом промовив Петроградов, — бо тут б’ють, як глухонімі, поки кров не побачать, і в основному кілками (В.Кожелянко). Я не викобенююся, сержанте, але що то за нахабне розглядання, чорт забирай, по якому праву? (Ю.Покальчук, перекл. М.В.Льйоси). — Я живу навпроти кладовища. Будеш випендрюватися — житимеш напроти мене]. Обговорення статті
Кипение – (жидкости) кипі́ння; (бурление) вирува́ння, бурління, нуртува́ння, клекоті́ння, (вспенивание) шумування, (переносно, ещё) буя́ння:
• доводить, довести до кипения – доводити, довести до кипіння;
• пузырьковое кипение – бульбашкове кипіння;
• пленочное кипение – плівкове кипіння;
• температура кипения, точка кипения – температура кипіння, точка кипіння.
[Зно́ву поба́чив вирува́ння в го́роді життя́ (С.Васильченко). В його́ тво́рах по́вно со́нця, шумли́вого буя́ння непропа́щої си́ли (С.Єфремов). Обідати йому за справами доводилось завжди похапцем, а ввечері він міг порозкошувати коло столу, випиваючи, як правило, чотири склянки чаю, до того ж конче гарячого — для цього на таці стояв чепурний кошик з десятком вуглин, які й підкидалось щипцями в самовар, щоб підтримати його в стані кипіння (В.Підмогильний). Такий темперамент та такий гонор і такий, майже ліліпутний зріст і комарина сила. Він все буянив, колотився, скандалячи із своїми сусідами в кутку, в якому сидів. Доведений до крайньої межі кипіння, він раптом схоплювався, тремтів увесь, як живе срібло, й, потрясаючи замурзаними своїми кулачками, вигукував у нестямі: «Бож-же! Бож-же!! Якби я до свого характеру та мав ще таку саму силу!!» «То що було б?» — запитував хтось серйозно меланхолійно. Гловацький, підбираючи відповідь, замовкав. Завмирав так, тримаючи руки догори, довго мовчав. Кипіння швидко йшло на спад. Нарешті, зітхнувши, Гловацький опускав руки й відповідав зламано, теж меланхолійно: «Носив би бачки нагору… Сам!» Камера заходилась реготом (І.Багряний). У кожного своя точка кипіння (Е.Р.Волдо)]. Обговорення статті
Щепетильный – (о человеке; с кем, по отношению к чему) педантичний, перебільшено (надмірно) точний, скрупульозний, (требовательный) вимогливий; (требующий осторожного, тактичного отношения) делікатний, дражливий, обачний, обережний; (мелочный, уст.) дріб’язковий; (уст., галантерейный) галантерейний, (парфюмерный, ещё) парфумерний; (изысканный, модный в одежде, уст.) ошатний, чепурний, вишуканий:
• щепетильное отношение – скрупульозне ставлення, (острожное) обачне (обережне) ставлення;
• щепетильные товары, уст. – галантерейні (парфумерні) товари;
• щепетильный в денежных делах – педантичний (скрупульозний) у грошових справах;
• щепетильный вопрос – делікатне (дражливе) питання;
• щепетильный человек – педантична (вимоглива) людина; делікатна (дітклива, вразлива) людина; (мелочн.) дріб’язкова людина. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИБИРА́ТЬ, прибира́ть к рука́м (віжки) бра́ти в ру́ки, (чуже) ще зага́рбувати;
прибира́ющий що /мн. хто/ прибира́є тощо, ста́вши /зви́клий/ прибирати, зда́тний прибра́ти, прибірни́к, прибира́льник, чепуру́н, прикм. приби́рчий, прибиру́щий, прибира́льний, забира́льний, вичепу́рювальний, причепу́рювальний;
прибира́ющий к рука́м 1. присваивающий, 2. зви́клий бра́ти в ру́ки;
прибира́ющийся/прибира́емый приби́раний /заби́раний/, вичепу́рюваний /причепу́рюваний/, прикм. чепурни́й, забут. прибі́рний;
РАЗРЯЖА́ТЬ, РАЗРЯЖА́ТЬСЯ (про батарею) висна́жувати, висна́жуватися, (про напруженість) відпру́жувати, відпру́жуватися;
РАЗРЯЖА́ТЬ разряжать атмосфе́ру (в гурті) оказ. удоброду́шнювати;
разряжа́ющий 1. що /мн. хто/ розряджа́є тощо, ра́ди́й розрядити, зда́тний розряди́ти, електр. розря́дник, прикм. розря́дний, відпру́жувальний, висна́жувальний, розря́джувальний, 2. що вичепу́рює тощо, ра́ди́й ви́чепурити, чепуру́н, чепурко́, прикм. чепури́льний;
разряжающий атмосфе́ру зда́тний відпру́жити напру́женість /стано́вище/;
разряжающийся/разряжа́емый 1. відпру́жуваний, висна́жуваний, розря́джуваний, 2. вичепу́рюваний, пи́шно вби́раний, прикм. чепурни́й;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Аккуратный –
1) (о чистоте) акура́тний, оха́йний, чепурни́й;
2) (о точности исполнения) рете́льний, спра́вний.
Опрятный – оха́йний, чепурни́й, -а́, -е́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Год
• Больше года – (по)над рік; більш(е) як (ніж) рік.
• В будущем, в следующем году – на той рік; майбутнього, наступного року; (іноді) нарік. [На той рік приїду… Шевченко. Не журися, серце моє, нарік сподівайся. Сл. Гр.]
• В годы революции, войны… – під час революції, війни…; за років революції, війни…; у роки революції, війни… [Він служив під час імперіалістичної війни на турецькім фронті… Кротевич.]
• Високосный год – високосний (переступний) рік; (нар.) касянів рік.
• В молодые годы – за молодих літ (років); (за) молодого віку (іноді у молодому віці, віку); замолоду; у молоді літа (роки); у молодих літах. [А я замолоду дуже була гостра… Стороженко. Не тратьмо надії В літа молодії. Українка.]
• В ночь под Новый год – уночі проти Нового року.
• В один год пройти двухлетний курс – за один рік пройти дворічний курс.
• В один год уровень воды может быть выше, в другой — ниже – одного року рівень води може бути вищий, другого [року] — нижчий.
• В позапрошлом году – позаторік (поза той рік); позаминулого (передминулого) року; ген того року. [Позаторік по дорозі в Італію я спинилась у Львові… Українка.]
• В последние годы – останніми роками; за останніх років (літ). [Останніми роками я щоліта вирушаю з друзями в мандрівку. Рильський.]
• В прежние годы – за колишніх (давніх, давніших) років (літ).
• В продолжение [всего] года – протягом [цілого, усього] року; за (іноді через) (цілий, цілісінький, увесь) рік; цілий (цілісінький, увесь) рік (іноді розм. год).
• В прошлом году (минувшем, истёкшем) – торік (уторік, іноді розм. тогід); минулого (того) року; той (минулий) рік; у тому (у тім) році; у минулому (у минулім) році. [Торік одвідав Білорусію. Рильський.]
• В старые годы – за старих (за давніх) часів (літ, років); у старі часи; у давні літа (роки).
• В 16…, 19… году – 16…, 19… року (року 16…, 19…); (іноді) у 16…, 19… році. [Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей… Шевченко. Року 1896 я оженився: маю четверо дітей. Коцюбинський.]
• В этом, нынешнем году (состоится, предвидится…) – сього (цього) року; сей рік (іноді розм. серік, сей год) (відбудеться, буде, передбачається…). [Цього року я планую поїздку до… але не буду загадувати наперед. Рильський.]
• В этом, в нынешнем году 365 дней – у цьому (у цім) році 365 днів; цей рік має 365 днів.
• Год (два… года) тому назад – [Уже] рік (два… роки) тому; буде тому рік (два… роки); за рік (за два… роки) перед цим; (зрідка) перед роком (двома роками). [Було це під Вязьмою три роки тому. Тулуб.]
• Года два, три, четыре тому назад – років зо два, зо три, з чотири тому.
• Годами стар – [На літа] старий; старого віку; старолітній. [Мій неньо вже старий, приношений… Федькович.]
• Годом позже, на год позже – на рік пізніше.
• Год от году; год от года; с каждым годом – рік від року (від року до року); щороку; з кожним роком (кожного року); рік у рік (іноді розм. год у год). [Вони сиділи рік від року на однім місці, з тими самими гризотами, з тими самими неприємностями! Ярошинська.]
• Годы проходят, прошли – літа (роки, іноді розм. годи) минають, минули (сходять, зійшли, переходять, перейшли); вік минає, минув (переходить, перейшов). [І знов минають літа, та вже поволеньки. Черемшина. «А скільки ж років вам?» — Ге, вік мій перейшов Без ліку, як вода у синьому Дунаї. Рильський.]
• Годы этого уже не позволяют – мій вік (мої роки, мої літа) цього вже не дозволяє (не дозволяють); із літ це мені вийшло.
• До истечения года – до року (іноді розм. до году); поки мине рік. [Служу таки в тих самих панів. Іще два місяці мені до року осталося. Вовчок.]
• За год перед этим, за год раньше – рік тому; рік перед цим; (зрідка) перед роком.
• Из года в год – рік у рік (іноді рік повз рік); із року в рік; щороку (щорік); що не рік. [Доспіє колос, осиплеться зерно і знову сходить. Отак рік у рік і в мирний час, і в теперішній. Стельмах. Якби то і тобі цвісти із року в рік, Ні хмар не знаючи, ні холоду повік! Мисик.]
• Издание текущего года – сьогорічне видання; видання цього року.
• Имеющий год от роду – одноліток.
• Каждые два, три… года – що другого, третього… року; що два, три… роки.
• Каждый год – щороку (щорік); кожного року; (іноді) кожен (кожний) рік.
• Канун Нового года – переддень Нового року; (вечір проти Нового року, давн. обряд.) Щедрий вечір. [Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміну щедрий вечір. Яновський.]
• Круглый год (разг.) – цілий (цілісінький) рік; (іноді) увесь рік; (образн.) від льоду до льоду. [Меду в його від льоду до льоду без виводу. Кониський.]
• Молодые годы – молодий вік; молоді (молодечі) літа (роки); молодощі; (перен. про юні роки) весна (провесінь, провесна). [Укороти, Боже, молодого віку Тому, хто не має талану любить. Шевченко. Запрягайте воли сірі. Коні воронії, Доганяйте літа мої, Літа молодії! Н. п. Гарно згадати в довгій зимовій дорозі свої молодечі роки. Довженко. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь. Свидницький.]
• На два, три… года, двумя, тремя… годами раньше, позже… – на два, три… роки раніш(е), пізніш(е)…
• На следующий год – на той рік (іноді розм. год); наступного року. [Щоб на той год діждати сону топтати. Номис.]
• Наступил второй, третий… год – перейшло на другий, третій… рік; настав другий, третій… рік.
• Обещанного три года ждут – казав пан, кожух дам, та слово його тепле. Пр. Обіцяла (казала), а не зав’язала. Пр. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. Пр. Пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне. Пр. Ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (поїли). Пр. Ждала, ждала, та й годі сказала. Пр. Чекай, собачко, здохне конячка, — матимеш м’яса. Пр.
• Один год (два, три, четыре года) тому назад – [Один] рік (два, три, чотири роки) тому; (іноді) перед роком, двома, трьома, чотирма роками.
• Он годами (живёт в деревне) – він цілі роки (цілими роками) (живе на селі, у селі).
• [Он] не по годам (развит) – як на свої роки (літа, як на свій вік) [він] надто (розвинений); (іноді) [він] над свої літа (понад свій рік) (розвинений).
• Он получает тысячу рублей в год – він одержує (дістає, бере, має) тисячу рублів на рік (річно).
• Поздравлять с Новым годом – вітати (поздоровляти, здоровити, віншувати) з Новим роком (іноді Новим роком); (обряд. арх.) новолітувати.
• Пока позволяют годы – поки служать літа. [Заживай світа, поки служать літа. Пр.]
• По прошествии, по истечении года – як (коли) вийде, вийшов (кінчиться, скінчиться, мине, минув) рік; після року; по рокові.
• Потерявший счёт годам – безлітній; з(а)губив лік своїм рокам. [Безлітній дід. Сл. Гр.]
• Пошёл второй, третий… год кому – пішло (повернуло, завернуло, переступило) на другий, на третій… рік (на другу, на третю… весну) кому; у другий, у третій… рік уступив хто. [Тепер дочці на сімнадцятий рік пішло… Панч.]
• Прожить молодые годы – прожити (зжити) молоді роки (літа); молодий вік звікувати; відмолодикувати.
• Раз в два (три…) года – раз на (за) два (три…) роки.
• Раз (два, три, четыре… раза) в год – раз (двічі, тричі, чотири… рази) на рік (у рік); раз (два, три, чотири… рази) на (у) рік. [Ой діброво — темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого собі батька маєш. Шевченко.]
• Родившийся в этом году, в прошлом году (про скот) – сьогорічний (-на, -не) (селіток); тогорічний (-на, -не) (торішняк). Бичок торішняк. Сл. Гр.
• С годами – з часом; з плином часу.
• Сего года – сього (цього) року.
• Смотря в какой год, в зависимости от года – як якого року; як під який рік (розм. також год); як до року.
• С небольшим два-три года – два-три роки з чим(о)сь (з лишком, розм. з гаком).
• Того года, относящийся к тому (прошлому году) – тогорічний (торішній, тоголітній).
• Уже в годах кто – уже літній (у літах, підстаркуватий, пристаркуватий, іноді постарий, доходжалий, підтоптаний) хто; уже літня (підстаркувата…) хто; уже немолодий на літа (віком) хто. [Ломачевський був уже літній, трохи підтоптаний… Н.-Левицький. Якась пристаркувата пані. Вовчок.]
• Через год – через (за, у) рік (іноді розм. у год); по року (до року); (іноді) нарік. [Як умерла мати, то батько через рік удруге одружилися, удову взяли із нашого таки села… Грінченко. А я молода, як ягода. Не піду заміж за рік, за два. Н. п. Чекай мене, дівчино, до року. Сл. Гр. Не журися, серце моє, Нарік сподівайся. Сл. Гр.]
• Что год, то дитя рождается (разг.) – що рік, то й прорік.
• Что ни год – що рік (що не рік). [І що не рік, то все глибше осідав у минуле отой весняний каламут отого незвичайного року. Головко.]
• Этого года; относящийся к этому (настоящему) году – сьогорічний (іноді цьогорічний, серічний); сьоголітній. [Зате літо сьогорічне буде в них незвичайне. Гончар.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Че́пурни́й – аккуратный, чистый, опрятный.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

че́пурни́й, -на́, -не́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Чепурни́й, -а́, -е́. Аккуратный, чистый, опрятный, красивый. Рудч. Ск. І. 131. Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути. Г. Барв. 435. Хороша та чепурна, як тая лебедя. МВ. II. 76. Ум. Чепурне́нький, чепурне́сенький. Чепурненька, як мазничка. Ном. № 11268. Юпочка рабенька й сама молоденька, да якая ж хорошая, яка чепурненька! Макс. (1849), 64.
Чупа́рний, -а, -е. Опрятный, красиво одѣтый, красиво убранный. См. Чепурний.
Штепурний, -а, -е = Чепурний. Вх. Зн. 83.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Hypericum elegans Stephan ex Willd. — звіробі́й струнки́й (Ру, Оп), крі́вця струнка́; за́яча крі́вця струнка́ (Сл), івано́к чепу́рний (Мл); звіробой (Ос — СТ), крівавник (Ос — ПД), крівці (Ан, Ln, Шс, Ос — СТ), крівця заяча (Ан — СД), кровавець (Ос — СТ), різак (Ос — СТ), свінтоянське зілля (Рг1, Пс).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Аккура́тный = 1. спра́вний. 2. чепурни́й, оха́йни́й. С. З. — А я кажу: встань раненько, прибери ся чепурненько. н. п. 3. хазяйнови́тий.
Наря́дный, но = одягни́й (С. З. Л.), одїжни́й (С. Л.), ша́тний (С. З.), оша́тний, чепурни́й, но. — Народ по тих хуторах гарний, одягний. К. X. — Одягна, як міщанка. Кв. — Обібрав Кошовий що найкращий народ та одїжний та й послав до короля. н. о. — Гей корчмо, княгине! Багаго в тобі добра гине. І сама не ошатна ходиш і нас, козаків, без свити водиш. н. д. — На конях добрих, шатно і при оружжю. Л. Сам.
Опря́тный, но = чепурни́й, но (С. З. Л.), чепуру́н, ха (С. З), оха́йний, оха́йливий (С. З. Л.). — Люди в тому селї чепурні, охайні. Кн. — Чепурненька, як мазничка. н. пр. — Опря́тнѣе дѣ́латься, сдѣ́латься = чепурні́ти, почепурнїти.
Принаряжа́ть, принаряди́ть, ся = 1. убіра́ти (С. Ш.), чепури́ти, причепуря́ти, ся, прибіра́ти, ся, виряжа́ти, ся, убра́ти, ся (С. Л.), прибра́ти, ся, причепури́ти, ся (С. З. Л.), припоряди́ти, ся, ви́рядити, ся (С. Л.). — Причепурила, одягла і в школу хлопця одвела. К. Ш. — Поголив ся, причепурив ся, наче на весїлля. Кн. (Пр. д. ще під сл. Наряди́ть 2). — Принаря́женный = у́браний (С. Ш.), чепу́рений, чепурни́й. — Любиш мене убрану, люби і не убрану. н. пр. 2. виряжа́ти, ви́рядити (на роботу ще, д. Наряди́ть 1).
Чистопло́тный, но = чепурни́й, чепури́стий, оха́йний (С. Л.), оха́йливий (С. Л.), че́пурно, оха́йно.
Чо́порный = 1. чепурни́й. 2. ненатура́льний, ви́мушений.
Щеголева́тый, то = чепурни́й, че́пурно і д. Наря́дный, но.

Запропонуйте свій переклад