Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «чота»
Шукати «чота» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Взвод – звід (р. зво́ду), чота́ (гал.).
Голубо́к –
1) см. Го́лубь, Голубки́ (любящаяся чета) – голуб’я́та, лю́ба па́ра (па́рка, па́ронька, па́рочка). [Що ді́вчина та коза́к – лю́ди ка́жуть: па́рка];
2) бот. (Aquilegia vulgaris) – голубки́, дзвіно́чки, о́рлики, оксами́т.
Дво́ица – дві́йка, па́ра; см. Чета́.
Жена́ – жі́нка (редко жона́, уменьш. жі́ночка, жі́нонька, увел. жоно́ха), (супруга) дружи́на, (чета) подру́жжя (ср.). [Я тобі́ не на́ймичка, а подру́жжя (дружи́на)].
• Законная -на́ – шлю́бна жі́нка; (в устах мужа перед чужими) стара́. [А це моя́ стара́].
• Гражданская -на́ – жі́нка на ві́ру, неві́нчана жі́нка.
• Разведенная -на́ – розві́[о́]дка.
• -на́ брата, дяди – братова́ (р. -во́ї), дя́дина (р. -ни). Часто передаётся окончанием -иха: Іва́ниха, Петри́ха, ковали́ха, бо́ндари́ха и пр. = жена́ Ивана, Петра, кузнеца, бочара. Муж и жена́ (чета) – подру́жжя (р. -жжя).
• Брать (взять) себе в жё́ны кого – бра́ти, взя́ти собі́ за жі́нку (реже жі́нкою) кого́, бра́ти, взя́ти за се́бе кого́, дружи́ти собі́ кого́, побра́тися з ким.
Наш, мест. прит. – наш (ж. на́ша, ср. на́ше; р. на́шого, на́шої, на́шого), (нам свойственный, у нас принятый, обычный: обычнее русского «нашинский») на́ський (ж. на́ська, ср. на́ське). [На́ша ду́ма, на́ша пі́сня не вмре, не заги́не (Шевч.). На́ських (таких, как у нас) пирогі́в ляхи́ не печу́ть (Номис). Сви́ні не на́ські, а які́сь нові́ (Кониськ.)].
• Это не ваше дело, а -ше – це не ва́ша спра́ва, а на́ша.
• Не наш – не наш; (чужой) нена́ський, чужи́й. [Цього́ тепе́р не мо́жна сказа́ти, бо в ха́ті є нена́ські лю́ди (Козелеч.)].
• По -му –
а) (как у нас) по-на́шому, по-на́ському, по-на́ськи. [Убра́на не по-на́ськи (Л. Укр.)];
б) (по нашему мнению) на на́шу га́дку (ду́мку), як на нас;
в) (на нашем языке) по-на́шому, на́шою мо́вою, по-на́ському, по-на́ськи. [По́ки, ба́тько вста́не та розка́же по-на́шому про свої́ гетьма́ни (Шевч.). Не по-ара́бськи виплива́ють оповіда́ння з-під мого́ пера́, а по-на́ському таки́, рі́дною моє́ю мо́вою украї́нською (Крим.)].
• Вот это по -му! – оце́ по-на́шому (по-на́ському, по-на́ськи)!
• По -му вышло, выйдет – на на́ше ви́йшло, ви́йде.
• -ша взяла! – на́ше зве́рху!
• За кем -ше не пропадает, не пропадало – де на́ше не пропада́є, не пропада́ло.
• Наш брат – наш брат (бра́тчик); см. Брат.
• Не -му брату чета – не нам грі́шним па́ра (рі́вня).
• На́ши (близкие, земляки и т. п.) – на́ші. [Моги́ли… пита́ють у бу́йного (ветра): «Де на́ші пану́ють?» (Шевч.). Пішли́ на́ші вго́ру! (Номис)].
• И вашим и -шим – і ва́шим і на́шим.
• Знай -ших! – знай на́ших! отакі́ на́ші!
• Увидите ваших, так кланяйтесь -шим – поба́чите ва́ших, – віта́йте на́ших.
Па́ра –
1) (двое) па́ра, дво́є, двойко́. [Па́ра голубі́в. Па́ра чобі́т. Родило́ся в них ді́ток двойко́].
• По -ам – па́рами, по па́рі.
• Па́ра слов – кі́лька слів, дві сло́ві. [Скажу́ вам дві сло́ві, та й бува́йте здоро́ві].
• Пожалуйте на -ру слов – про́шу на кі́лька слів (на дві сло́ві).
• Па́ра платья (полн. костюм) – все́ньке (ці́ле) убра́ння; (женск. деревенск.) па́рка, па́рочка.
• Па́ра волов (запряженных) с возом – парови́ця.
• -рою лошадей, на -ре лошадей – паро́кі́нь, удву́кінь.
• Разрознять, разрознить -ру – розпаро́вувати, розпарува́ти. [На́ що мені́ ко́ней розпаро́вувати, купу́йте обо́х].
• Разделиться на -ры, соединиться в -ры – попарува́тися.
• Соединение в -ры – парува́ння.
• Один из -ры – допа́рок (-рка);
2) (подходящий, ровня) па́ра, рі́вня (-вні), рі́вень (-вня). [Кінь воло́ві не па́ра (не рі́вня). Тут нема́ тобі́ рі́вня, самі́ старі́ та малі́].
• Под -ру – до па́ри, пари́стий.
• Они под -ру один другому – вони́ оди́н (одне́) о́дному до па́ри.
• Эти две вазы под -ру одна другой – ці дві ва́зи зо́всім пари́сті.
• Не -ра – не па́ра, не до па́ри, не рі́вня. [Не до па́ри вони́ собі́. Він мені́ не рі́вня].
• Я тебе не -ра – я тобі́ не па́ра, я тобі́ не до па́ри, я не твоя́ па́ра, я не рі́вня з тобо́ю.
• -ра на подбор – ді́брана па́ра. [З них, я зна́ю, бу́де ді́брана па́ра].
• Подбирать, подобрать под -ру – добира́ти, дібра́ти до па́ри, сов. допарува́ти;
3) (супружеская чета: вместе и порознь) па́ра, подру́жжя. [Коли́ в подру́жжі є дві рі́зні ві́ри, там жі́нка ма́є дві душі́ (Л. Укр.). Шука́ємо для на́шої ді́вчини па́ри (подру́жжя)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЧЕТА́, супру́жеская чета подру́жжя, шлю́бна /подру́жня/ па́ра.
ВЗВОД 1. укр. чота́, 2. (у зброї) совєт. звід;
предохрани́тельный взвод відбезпе́чник, безпе́чник;
команди́р взвода чотови́й;
с курко́м на взводе з відбезпе́ченим гачко́м /курко́м/.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Чета – па́ра, -ри.
Взвод – чота́, -ти́.
Пара –
1) (двое) па́ра, -ри, дво́є (род. двох), двойко́;
2) (подходящий) рі́вня, -ні, рі́вень, -ня;
3) (супружеская чета) па́ра, -ри, подру́жжя, -жжя.
Партия –
1) па́ртія, -ії;
2) (отряд) загі́н, -го́ну;
3) (группа) вата́га, -ги, ва́лка, -ки;
4) (в карточ. игре) па́ртія, -її;
6) (супружеская чета) па́ра, -ри.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Чета
• Чета, не чета кто, что кому, чему (разг.) – пара, не пара (до пари, не до пари, під пару, не під пару, рівня, не рівня) хто, що кому, чому; такий, не такий (така, не така, таке, не таке, такі, не такі), як хто, що.
Брат
• Брат братом, сват сватом, а денежки не сосватаны – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня. Пр. Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри. Пр. Брат братом, а бринза за гроші. Пр. Сват не сват, а мого не руш нічого. Пр. Свій не свій — у горох не лізь. Пр.
• Брат по отцу (сын мачехи) – брат по батькові; мачушин син (мачушенко).
• Брат (член братства) – братчик. [Тільки скажи братчикам — у нас усі пани одної віри: не нашої. Панч.]
• Братья сводные – зведенята (зведенюки); зведені брати (діти). [Та й діти між собою часто б’ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята. Казка.]
• Ваш брат – ваш брат (братчик); ваша людина; з вашого товариства.
• Двоюродный брат – брат у перших; двоюрідний брат. [До Лемішки заїхав… брат у перших із жінкою. Н.-Левицький.]
• На брата – на брата; кожному (на кожного).
• Названый, крестовый брат – побратим (побратимець); названий брат. [Гей, життя ковалі, побратими мої ясночолі! Сосюра. Один тільки брат названий Оставсь на всім світі. Шевченко.]
• Наш, свой брат – наш брат (братчик). [Наш братчик не бабак; він жде пори. Квітка-Основ’яненко.]
• Не нашему брату чета – не нам [грішним] пара (рівня).
• Троюродный брат – брат у других; троюрідний брат. [А ваш брат у других, чи здоровий він з молодою жінкою? — пита знов Маруся. Вовчок.]
Наш
• Где наше не пропадало! – де наше не пропадало!
• Знай наших! (разг.) – знай наших!; отак наші!; ось то ми!
• И нашим, и вашим – і нашим, і вашим. Двом панам служить (служать). Пр. Покірне телятко дві матки ссе. Пр.
• Наша взяла! (разг.) – наше зверху!
• Наш брат – наш брат (братчик).
• Наше вам! (разг. шутл.) – здорові!; (здоровенькі) були!
• Нашего полку прибыло (разг. шутл.) – нашого полку прибуло; нашого брата більше стало; нас побільшало.
• Наше счастье — дождь да ненастье – до нашого берега що не пристане, то все казна-що; як не кізяк, то тріска. Пр. Наше щастя — як у тієї курки, що качата водить. Пр.
• Наш пострел везде поспел – без нашого Гриця вода не освятиться. Пр. Де з маслом каша, там милість ваша. Пр. Де посій — там і вродиться. Пр. Де й не посій, то вродиться. Пр.
• Наш Филат не бывает виноват – дмитрій хитрий (Дмитрик-хитрик); з’їв курку, а сказав — [десь] полетіла. Пр. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Пр.
• Не нашего поля ягода; не нашего прихода – не нашого поля ягода. Пр. Не нашого тіста книш. Пр. Не нашого пера пташка. Пр. Не нашого пір’я птах. Пр. Не з нашої парафії. Пр. То люди не нашої хати. Пр.
• Не нашему брату чета – не нам грішним пара (рівня).
• Поживите с наше – поживіть стільки, як ми.
• По-нашему – по-нашому (по-наському, по-наськи); на нашу думку (гадку); як на нас.
• По-нашему вышло, выйдет – на наше вийшло, вийде (впало, впаде).
• У них опыт(а) больше нашего – у них досвід більший, ніж (як) у нас; вони мають досвід більший, ніж (як) ми; вони мають досвіду більше, ніж (як) ми.
• [Это] наше дело – [Це] наше діло; [це] наша річ; [це] нас стосується (тичеться, обходить).
• [Это] не наше дело – [Це] не наше діло (не наша річ); нам нема до цього діла; [це] до нас не стосується (не тичеться); [це] нас не обходить; (жарт. образн.) не наше мелеться.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Куди́, нар. – куда.
• Хоч куди́ – хоть куда, кругом.
• Куди́ ви́дно втіка́є – убегает без оглядки.
• Куди́ да́лі – а) много дальше; б) чем дальше.
• Куди́ тобі́ – не тебе чета, где уж тебе, далеко тебе.
• Куди́ тобі́, не злічи́мо – вона сколько, не счесть.
• Куди́ твоє́ ді́ло – и не пытайся.
• Та куди́ твоє́, соба́че, ді́ло – не твое, свинья, дело.
Па́ра –
1) пар;
2) дыхание.
• Ні па́ри з уст – ни слова не говоря.
3) пара, два.
• До па́ри – чёт.
• Не до па́ри – нечет.
4) чета, пара;
5) пара, подходящий предмет;
6) жених и невеста.
• До па́ри бу́ти – под пару, под стать быть.
• Бу́ти в па́рі – состоять в браке.
Подру́жжя, -жя –
1) супружество, чета;
2) брак;
3) супруг, супруга.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Чета – па́ра; ч. супружеская – подру́жжя.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

чота́, -ти́; чо́ти, чіт

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Па́ра, -ри, ж.
1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. Ні па́ри з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28.
2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. Чуб. V. 347.
3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96.
4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ном. № 1022. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Мет. 81. Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. Мет. 18.
5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Шевч. 17. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Шевч.
6) До па́ри бу́ти. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. МВ. II. 20. Не до пари голубоньці горобець. Гліб. До па́ри бра́ти, дава́ти, кла́сти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. Грин. І. 16.
7) Бу́ти в па́рі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Чуб. V. 348 Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Мет. Ум. Па́рка, па́ронька, па́рочка. Голубів парка. Чуб. V. 137. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка. Мил. 102.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Взвод (часть) — чота́, -ти́; (действие) — звід (зво́ду), зве́дення; В. боевой — бо́йний звід; В. предохранительный — запобі́жний звід; В. управления — чота́ керува́ння; В. охранения — чота́ охоро́ни; В. ударника — зве́дення уда́рника; командир взвода — команди́р чоти́.
*Дежурный — вартови́й; Д. комната — кімна́та вартово́го; Д. лекарский помощник — вартови́й ліка́рський помічни́к; Д. наблюдатель — вартови́й сте́жач; Д. по госпиталю — вартови́й шпита́лю; Д. по дивизии — вартови́й диві́зії; Д. по канцелярии переписчик — вартови́й пи́сар канцеля́рії; Д. по караулам гарнизона — вартови́й сторо́ж зало́ги; Д. по комнате посетителей — вартови́й кімна́ти відві́дувачів; Д. по конюшне — вартови́й ста́йні; Д. по кухням — вартови́й ку́хонь; Д. по лагерному сбору — вартови́й та́бору, таборо́вого збо́ру; Д. по отдельной части — вартови́й окре́мої части́ни; Д. по пекарне — вартови́й пека́рні; Д. по приемному покою — вартови́й амбулато́рії; Д. пулеметный взвод — вартова́ кулеме́тна чота́; Д. санитар — вартови́й саніта́р; Д. сигналист — вартови́й сурма́ч; Д. часть — вартова́ части́на; Д-ных книга — кни́га вартови́х; „Д-ные на линию“ — „Вартові́ на лі́нію“.
*Охраняющий — охоро́нний; що охороня́є; О. взвод — чота́, яка́ охороня́є; О. часть — части́на, яка́ охороня́є.
*Разведывательный — розві́дний; Р. взвод — розві́дча чота́; Р. дозор — розві́дчий дозі́р; Р. отделение — розві́дчий рій; Р. партия — розві́дча па́ртія; Р. судно — розві́дче судно́; Р. часть — розві́дча части́на; Р. эскадрилья — розві́дча ескадри́лля.
*Стрелковый — стріле́цький; С. взвод — стріле́цька чота́; С. дивизия — стріле́цька диві́зія; С. корпус — стріле́цький ко́рпус; С. линейка — стрі́лецька ліні́йка; С. линия — стрі́лецька лі́нія; С. окоп — стріле́цький ша́нець; С. отделение — стріле́цький рій; С. позиция — стріле́цька пози́ція; С. полк — стріле́цький полк; С. ступень — стріле́цький при́ступок, С. устав Р.К.К.А. — стріле́цький стату́т Р.С.Ч.А.; С. цепь — ро́зстрільня; С. часть — стріле́цька части́на.
*Шестовой — тичкови́й; Ш. взвод — тичкова́ чота́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Чета́ = па́ра. — Супру́жеская ч. = подру́жжя, молода — молоді́. — Ішли князї, а за ними царська пара, царь веде царицю під плече. Кн. — Молоде там подружжя жило. Грінч. — Приїхали молоді з церкви. н. о. — Онъ тебѣ́ не чета́; не чета́ тебѣ́ = він тобі́ не па́ра, не під па́ру; не по тобі́, не таки́й, як ти́. – Тому й не побрали ся, що вона йому не під пару. Кн. — Не під пару моїй актрисї. Кн.

Запропонуйте свій переклад