Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 97 статей
Запропонувати свій переклад для «шаг»
Шукати «шаг» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Грош (полкопейки) – шаг, ше́ляг.
• Два гроша́ – двоя́к.
• Ломанный грош – ла́маний ше́ляг, щерба́та копі́йка. [Ла́маного ше́ляга не ва́ртий. Копі́йки щерба́тої бі́льше не дам (Мирн.)].
• Гроши́ – мізе́рний гріш, мізе́рія. [Як пла́титься нату́рою, то робітни́к на́віть тіє́ї мізері́ї не діста́є, що умо́вивсь (Єфр.)].
Грошеви́к, гро́шик – шаг, шажо́к (р. -жка́).
Де́нежка – шаг, шажо́к (р. шажка́), ше́ляг; гріш (р. гроша́). [Він ла́маного шага́ (ше́ляга) не варт. Хто старо́му, а дівча́та – шажо́к міхоно́ші (Шевч.). Бага́то, як за гріш ма́ку].
За, предл. с вин. и с твор. пп. –
1)
а) за що́. [Узя́в її́ за ру́ченьку. Пани́чу, я вас за чу́ба посми́чу (Номис)].
• Вступиться за кого – оступи́тися, обста́ти за ким и за ко́го.
• Она вышла за военного – вона́ віддала́ся за військо́во́го.
• Ручаться за кого – ручи́тися за ко́го;
б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Хова́ється за чужі́ пле́чі. Виво́зити гній на степо́к по-за мі́сто (за́ город)].
• Сесть за стол – сі́сти до сто́лу (и за стіл);
в) (о вознаграждении) за що. [Гро́ші за робо́ту]; (принимая в соображение что) по чім. [По такі́й робо́ті тре́ба не такі́ гро́ші бра́ти];
г) (о замещении) за ко́го, за́мість ко́го. [Посла́в си́на за́мість се́бе].
• За что браться – до чо́го бра́тися. [До нау́ки бра́лися. Козаки́, до шабе́ль! До робо́ти взя́лися];
2)
а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За си́нім-би мо́рем ми́лого знайшла́ (Шевч.). Скрізь і перед на́ми і по-за на́ми брині́ють чолові́чі ша́пки (Г. Барв.). По-за ме́жами на́шої краї́ни = за пределами нашей страны].
• За чем (о занятии) – за чим, (зап.) при чо́му. [Сиди́ть за шитво́м чи за пря́дивом. На ла́ві при вече́рі вся сім’я́ сиді́ла (Рудан.)];
б) один за другим, друг за другом – оди́н по о́дному. [Усі́, оди́н по о́дному, повихо́дили з ха́ти. Мрі́я сплива́ла по мрі́ї (Грінч.)].
• Шаг за шагом – ступі́нь по ступеню́.
• Идти вслед за кем – іти́ слі́до́м за ким.
• Гнаться за кем, за чем – гна́тися за ким, за чим.
• Охотиться за волком – полюва́ти на во́вка, за во́вком.
• Пойти за кем, за чем – піти́ по ко́го, по що́. [Біжі́ть шви́дше по лі́каря. Пої́хав у ліс по дро́ва, а я пішла́ по во́ду].
• Пойти за делом – піти́ за ді́лом (а не по ді́лу).
• Оставить кого далеко за собою – залиши́ти кого́ дале́ко позад се́бе.
• Он уехал вскоре за мной – він пої́хав незаба́ром після ме́не;
3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Ви́плакала ка́рі о́чі за чоти́ри но́чі. За оста́нні два ро́ки (или за оста́нніх двох ро́кі́в) він написа́в кі́лька га́рних оповіда́ннів. Дени́с через усю́ доро́гу хоч-би па́ру з уст пусти́в (Квітка)].
• За неделю перед этим – ти́ждень перед цим, перед ти́жнем.
• За год раньше – рік напере́д, перед ро́ком.
• Ему за сорок лет – йому́ ро́ків понад со́рок.
• За две версты от города – за дві верстві́ від мі́ста.
• За пятнадцать рублей – за п’ятна́дцять карбо́ванців.
• Найти за кем – знайти́ на ко́му. [На йо́му не знайшли́ нія́кої прови́ни (Н.-Лев.)].
• Следовать за кем (по времени) – іти́ за ким, бу́ти під ким. [Ця ді́вчинка – ста́рша, а під не́ю оце́й хло́пчик].
• За ним это водится – за ним це бува́є (пово́диться).
• За глаза – поза́очі. [Се не поза́очі лю́ди ка́жуть, а в ві́чі (Г. Барв.)].
• Теперь очередь за мной – тепе́р моя́ черга́.
• Запишите это за мной – запиші́ть це на ме́не.
• Будет за мной – бу́де за мно́ю.
• За неимением – не ма́ючи; бо не ма́ю, через бра́к, для бра́ку чого́. [Не ма́ючи гро́шей, не мо́жу ку́пити. Не мо́жу купи́ти, бо не ма́ю гро́шей. Не друку́ється через брак мі́сця].
• За исключением – з ви́нятком чого́, вийма́ючи що, о́крім чо́го, ко́го.
• За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. – через ні́кольство, через х(в)оро́бу, через ста́рощі и т. п. За подписью секретаря – з пі́дписом секретаря́. Что за чудо, удивление! – що за ди́во!
Копе́йка – копі́йка (мн. -ки́, -йо́к, с числит. копі́йки, -пі́йок), (собир.) гріш (-оша́), копійчи́на. [Був хитре́нький… зумі́в зби́ти собі́ копійчи́ну (Васильч.)].
• Монета в пол -ки – шаг (-га́), шажо́к (-жка́), півкопі́йка; в одну -ку – копі́й (-пія́), два шаги́, копі́йка; в две -ки – сьома́к, дві копі́йки; в три -ки – гри́вня, три копі́йки; в десять -ек – двадця́тка, два́дцять шагі́в, (диал.) лев; в 15 -ек – зло́тий (-того), злот (-та), копи́шник; в 20 -ек – семигри́вник, семигри́веник, сороківе́ць (-вця́); в 50 -ек – копа́, копови́к, коповичо́к, півкарбо́ванця; в 75 -ек – троя́к, пятизло́тник.
• Он без -ки – у ньо́го ані копія́ (ні ше́ляга).
• До последней -ки – до оста́ннього ше́ляга, до оста́нньої копійчи́ни.
• Я за -кой не гонюсь – я на копі́йку не ла́сий.
• Зашибить -ку – зби́ти копійчи́ну, гріш.
• Перебиваться с -ки на -ку – злидарюва́ти, вбира́тися з дра́нки та в перепира́нку.
• -ка рубль бережёт – гріш копи́ стереже́; осьма́к копи́ стереже́.
• Добыл не платя ни -ки – без копійчи́ни здобу́в.
• Ему жизнь -ка – йому́ життя́ – ла́маний шаг.
• Жизнь -ка, судьба индейка – до́ля щерба́та, а життя́ мотузя́не.
• Трудовая -ка – мозо́лений (мозольо́ваний) гріш.
Лё́гкий и -гок –
1) ле́гки́й (-ка́, -ке́). [Паляни́ця легка́, до́бре ви́печена (Звин.)].
• -кий как перо легки́й як пір’ї́на, легки́й як пух.
• -кий груз, багаж – легки́й ванта́ж, бага́ж.
• -кий мусор, горн. – штиб (-бу).
• -кая почва – легки́й ґрунт, перегні́й (-но́ю); пухка́ земля́.
• Да будет ему земля -ка! (о покойнике) – хай йому́ земля́ перо́м! Неха́й йому́ земля́ легка́! Ле́гко йому́ лежа́ти, перо́м зе́млю держа́ти (Номис).
• -кая кавалерия – легка́ кінно́та.
• -кое войско – легке́ ві́йсько.
• -кая атлетика – легка́ атле́тика.
• -кое орудие – легка́ гарма́та.
• -кое ружьё – легка́ рушни́ця;
2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легки́й, леге́нький, невели́кий, невели́чкий, незначни́й.
• -кая проседь – леге́нька сивина́.
• С -кою проседью – сивува́тий, підси́вий, шпакува́тий.
• -кие морщины – леге́нькі (неглибо́кі) змо́ршки.
• -кий ветерок – леге́нький вітере́ць, (зефир) ле́гіт (-готу). [У віко́нце влива́ється ле́гіт майо́вий (Л. Укр.)].
• -кий порыв ветра – леге́нький по́дув (по́дих) ві́тру.
• -кий дымок – леге́нький, ріде́нький димо́к (-мку́).
• -кий морозец – леге́нький (невели́чкий, мале́нький) морозе́ць.
• -кий туман, -кая тучка – легки́й (леге́нький) тума́н, легка́ (ріде́нька, прозо́ра) хма́рка. [Над доли́нами стої́ть си́зий, легки́й тума́н (Неч.-Лев.)].
• -кое наказание – неважка́ (легка́) ка́ра.
• -кая вина – неважка́ прови́на.
• -кий вздох, стон – леге́ньке зідха́ння, леге́нький сто́гін.
• -кий смех послышался среди публики – ти́хий (леге́нький) сміх почу́вся серед пу́бліки.
• -кая улыбка – леге́нька у́смішка.
• -кий стук, шум – ти́хий сту́кіт (го́мін).
• -кий сон – легки́й, некрі́пки́й сон.
• У него -кий сон – він некрі́пко (нетве́рдо, чу́тко, чу́йно) спить.
• -кое движение – легки́й (леге́нький, незначни́й) рух.
• С -кою иронией – з легко́ю (леге́нькою) іро́нією.
• На её лице вспыхнула -кая краска – обли́ччя в не́ї (їй) тро́хи зашарі́лося (спалахну́ло леге́ньким рум’я́нцем).
• -кая поступь, -кий шаг – легка́ хода́.
• -кий огонь – пові́льний (легки́й) ого́нь.
• -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана – легки́й біль, легка́ хоро́ба (засту́да, вто́ма, ра́на).
• -кий озноб, жар – легки́й (невели́чкий) моро́з (жар).
• У него -кий озноб, жар – його́ тро́хи моро́зить, у йо́го мале́нький (невели́чкий) жар.
• -кие роды – неважке́ (легке́) ро́диво, неважкі́ (легкі́) роди́ни (зап. поло́ги).
• -кое лекарство – деліка́тні (м’які́) лі́ки.
• Слабит -ко и нежно – проно́сить м’я́ко й деліка́тно.
• -кие средства, меры – м’які́ за́соби (за́ходи).
• -кий характер – м’яка́ (нетяжка́, несуво́ра, лагі́дна) вда́ча.
• -кое сердце – м’яке́ се́рце.
• -кий табак – легки́й (неміцни́й, па́нський) тютю́н.
• -кое вино, пиво – неміцне́ (легке́) вино́, пи́во.
• -кий раствор – неміцни́й ро́зчин.
• -кий напиток – легки́й напі́й.
• -кий запах – легки́й, тонки́й пах (дух).
• -кие духи, ароматы – легкі́ (неміцні́) па́хощі;
3) (необременительный) легки́й, необтя́жливий, невтя́жливий, (о пище: удобоваримый) легкостра́вний, стравни́й. [Хліб глевки́й, на зу́би легки́й (Номис)].
• -кая должность, -кие обязанности – легка́ (невтя́жлива) поса́да, необтя́жливі обо́в’язки.
• -кий труд – легка́ пра́ця, (осудительно) легки́й хліб.
• Зарабатывать -ким трудом – заробля́ти легко́ю робо́тою, легкоби́том. [Сі́яти грі́шми, що заробля́в я легкоби́том (Кониськ.)].
• -кий хлеб – легки́й (незагорьо́ваний) хліб.
• -кая жизнь – легке́ життя́, життя́ в доста́тках, в розко́шах, легки́й хліб.
• Он привык к -кой жизни – він звик до легко́го життя́, до легко́го хлі́ба, він легкоби́том вік звікува́в (Кониськ.).
• -кий обед, завтрак, ужин – легка́ (стравна́, деліка́тна) ї́жа, легка́ стра́ва, легки́й (деліка́тний) обі́д (сніда́нок), легка́ (деліка́тна) вече́ря; срвн. То́нкий.
• -кая закуска – легка́ (леге́нька) пере́куска.
• -кий воздух – легке́, рідке́ пові́тря; сві́же пові́тря;
4) (нетрудный) легки́й, неважки́й, (простой) про́стий, нему́дрий.
• -кое дело – легка́ (нему́дра, неважка́) спра́ва (робо́та).
• -кое ли дело! – ле́гко сказа́ти! то не жарт!
• -кое для понимания изложение, доказательство – ви́клад, до́каз зрозумі́лий, (иногда) розу́мний.
• -кая фраза, задача – легке́ ре́чення, завда́ння.
• -кий слог – легка́ мо́ва.
• Этот писатель отличается -ким слогом – у цьо́го письме́нника легка́ мо́ва, ви́дко легку́ мо́ву.
• -кий стих – легки́й вірш.
• -кий экзамен, -кое испытание – легки́й і́спит.
• -кий танец – легки́й (неважки́й) та́нець (-нця).
• Он упивался -ким успехом – він п’яні́в з легко́го у́спіху.
• -кая добыча – легка́ здо́бич;
5) (весёлый) легки́й, леге́нький, весе́лий, (поверхностный) поверхо́вний, побі́жний, легкобі́жний, (ветреный) по́ле́гкий.
• -кая жизнь – легке́ (безжу́рне) життя́.
• -кая шутка – леге́нький жарт.
• -кая радость, -кое настроение – безхма́рна ра́дість, безхма́рний на́стрій.
• -кое отношение к своим обязанностям – легкова́ження свої́ми обо́в’язками.
• -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. – побі́жне (поверхо́вне, поглибо́ке) знання́ чого́сь (спра́ви, пре́дмету), мала́ тя́ма в чому́сь.
• -кий ум – неглибо́кий (легкобі́жний) ро́зум.
• -кое увлечение – легкобі́жне (скоромину́ще, неглибо́ке) захо́плення.
• Чувство женское -ко – жіно́че почуття́ по́легке (неглибо́ке, непості́йне).
• -кий характер – неглибо́ка вда́ча; м’яка́ (ла́гі́дна) вда́ча.
• -кий человек – неглибо́ка (легкоду́мна) люди́на, по́легка люди́на.
• -кий взгляд на вещи – поверхо́вне (легкова́жне) ста́влення до справ.
• -кое обращение в обществе – ві́льне, неви́мушене пово́дження в товари́стві.
• С ним -ко́ и горе – з ним і ли́хо не страшне́.
• -кие движения – легкі́, ві́льні (неви́мушені) ру́хи.
• -кий голос – ві́льний (плавки́й) го́лос.
• -кая музыка – легка́ (непова́жна) му́зи́ка.
• -кое чтение, -кая литература – легке́ чита́ння, легка́ лекту́ра; (изящная) кра́сне письме́нство; (эротическ.) лекту́ра (письме́нство) про коха́ння, ероти́чна лекту́ра, ероти́чне письме́нство;
6) (легкомысленный, ветренный) по́легкий, легкова́жний, легкоду́мний.
• -кого поведения девица – по́легка ді́вчина, ді́вчина легки́х зви́чаїв.
• Искательница, любительница -ких приключений – охо́ча до легки́х романти́чних приго́д, охо́ча ле́гко поромансува́ти, романсо́ва аванту́рниця.
• -кие нравы – по́легкі, ві́льні зви́чаї.
• Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона – п’є́са (твір, музи́ка) легко́го змі́сту, то́ну;
7) (быстрый, расторопный) легки́й, швидки́й, прудки́й, метки́й, жва́вий, мото́рний. [Ота́ смі́лива, метка́ Ка́тря (М. Вовч.). Жва́вий, як ри́бка в рі́чці (Номис)].
• -кий на ногу – швидки́й (прудки́й, легки́й) на но́ги.
• -кий на под’ём – рухли́вий, ворушки́й.
• -кий на ходу – (о машине) легки́й у робо́ті, (об экипаже колесн.) легки́й, розко́тистий, котю́чий, бігки́й, (о санях, лодке) легки́й, плавки́й; срвн. Легкохо́дный. [Легки́й чо́вен (Полт.)].
• -кий на кулак (драчливый) – битли́вий, швидки́й на кула́к (до бі́йки).
• -кий на руку (удачливый) – легки́й на ру́ку.
• С -кой руки – з легко́ї руки́. [З щи́рого се́рця та з легко́ї руки́ діду́сь дарува́в (Кониськ.)].
• Он -гок на руку – у йо́го легка́ рука́, він до́брий на почи́н. [Кароо́кий чолові́к – до́брий на почи́н (Мирг.)].
• Делать на -кую руку – роби́ти аби́як (на спіх, на швидку́ ру́ку, на швидку́ руч).
• Работа на -кую руку – швидка́ робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис)].
• -кий на слёзы – тонкосльо́зий, (сущ.) тонкослі́зка.
• -кий на язык –
а) язика́тий, слизькоязи́кий;
б) говірки́й, балаку́чий, балакли́вий.
• -гок на помине – про во́вка помо́вка, а вовк і в ха́ту (Приказка).
• -кая кисть – легки́й пе́нзель (-зля);
8) (негромоздкий, стройный) легки́й, струнки́й.
• -кая колокольня, беседка, колонна – легка́ (струнка́) дзвіни́ця, альта́нка, коло́на.
• -кие украшения – легкі́ оздо́би.
• Более -кий, наиболее -кий – ле́гший, найле́гший и т. д. [Але́ Оле́ся була́ ле́гша на ско́ки (Н.-Лев.)].
• Становиться более -ким, см. Легча́ть.
• Довольно -кий – до́сить легки́й, леге́нький и т. д., см. Лё́гонький.
Легкомы́сленный – легкоду́мний, легкова́жний, легкоду́шний, пусти́й, (нерассудительный) нерозва́жний, нерозсу́дливий; срвн. Лё́гкий 6. [Всі вони́ вітрого́ни легкоду́мні (Н.-Лев.). Я люби́в його́ за весе́лу, хоч і легкова́жну вда́чу (Грінч.). Той профе́сор-ме́дик був люди́на дово́лі легкоду́шна (Крим.). А в козака́ ро́зум пусти́й (Грінч. III). Прості́ть його́ і не бері́ть за зле слів нерозва́жних (Л. Укр.)].
• -ная девица – легкова́жна, по́легка, легкозвича́йна ді́вчина.
• -ный человек – легкоду́м, легкова́га (общ. р.), легкоду́х, гони́вітер, же́вжик, (пров.) неста́ток (-тка), (сорванец) шалапу́т.
• -ный шаг, поступок – легкова́жний крок (вчи́нок).
• -ное поведение –
а) легкоду́мна, легкова́жна поведі́нка;
б) ві́льна, по́легка, легкозвича́йна поведі́нка, легкі́ зви́чаї.
Лени́вый – ліни́вий, леда́ч[щ]ий, (с ленцой) ля[е]га́вий, баглаюва́тий. [Би́ли його́, бо був розпе́щений, упе́ртий, ліни́вий (Франко). Не здиву́йте з ліни́вого ві́рша (Л. Укр.). Леда́ча шка́па скрізь при́пинки ма́є (Номис)].
• Очень, весьма -вый – ду́же, ве́льми ліни́вий, ліню́щий, ледачу́щий, преліни́вий, преледа́чий.
• Делаться -вым – ліни́віти, ледащі́ти.
• -вые вареники – варе́ні си́рники (-ків).
• -вые щи – ю́шка (борщ) з сві́жою капу́стою.
• -вый шаг – ліни́ва хода́, ліни́вий хід (р. хо́ду).
II. Ло́жный – неправди́вий, непра́вий, фальши́вий, криви́й, (грубо) бре́ханий, (лживый) брехли́вий, облу́дний, (ошибочный) хи́бни́й, помилко́вий. [На твої́м олтарі́ неправди́вим бога́м чужозе́мці вого́нь запали́ли (Л. Укр.). Раціоналі́зм визнає́ незрозумі́лі я́вища за нереа́льні, за неправди́ві (Крим.). Фальши́ва траге́дія (Куліш). Щи́рість бре́хана прива́блює вас (Самійл.)].
• -ный взгляд на вещи – непра́вий (хи́бни́й, помилко́вий) по́гляд (-ду) на ре́чі.
• -ный донос – неправди́ва (грубее брехли́ва) до́казка, (клевета) на́клеп (-ну).
• -ный камень – фальши́вий ка́мінь (-меня), ро́блений самоцві́т (-ту).
• -ный классицизм – псевдокласици́зм (-му).
• -ная клятва, присяга – крива́ (фальши́ва) при́ся́га (кля́тьба́), кривопри́ся́га.
• -ный кристалл – фальши́вий криста́л (-лу).
• -ное обвинение – неправди́ве обвинува́чення.
• -ное обещание – неправди́ва, неправдомо́вна (грубо брехли́ва) обі́цянка.
• -ный ответ – неправди́ва ві́дповідь (-ди).
• -ное положение – фальши́ве, непе́вне стано́вище.
• -ный поступок – фальши́вий, облу́дний учи́нок (-нку).
• -ный путь – хи́бна́ доро́га, хи́бна́ путь (-ті́), (неверный) непе́вна путь.
• -ное самолюбие – фальши́ва амбі́ція.
• -ный свидетель – неправди́вий (фальши́вий) сві́док (-дка), кривосві́док.
• -ное свидетельское показание – фальши́ве свідо́цтво, неправди́ве (непра́ве) сві́дчення, кривосві́дчення. [Непра́вим сві́дченням себе́ він ду́мав обрятува́ти (Грінч.)].
• Давать -ное показание – кривосві́дчити.
• -ный слух – неправди́ва, ви́думана (грубо брехли́ва) чу́тка.
• -ное солнце, -ная луна – фальши́ве (неспра́вжнє) со́нце, фальши́вий (неспра́вжній) мі́сяць (-ця).
• -ный способ – фальши́вий спо́сіб (-собу). [Пе́рстінь, фальши́вим спо́собом ви́роблений (Гнід.)].
• -ный стыд – фальши́вий со́ром (-му).
• -ное суждение о ком, о чём – непра́ве мірко́вання про ко́го, про що.
• -ная тревога – фальши́ва триво́га.
• -ное учение – неправди́ва (непра́ва, облу́дна) нау́ка; срвн. Лжеуче́ние.
• -ный шаг – непе́вний (хи́бни́й) крок. [Че́рез оди́н непе́вний крок заги́нула вся спра́ва. (М. Грінч.)].
• Сделать -ный шаг – зроби́ти непе́вний (хи́бни́й) крок.
Ложь – непра́вда, (грубее) брехня́, (вульг., диал.) брех (-ху), (редко, устар.) лжа, олжа́, лож (р. лжи), (фальшь) ф[хв]альш (-шу, м. р.); ум. непра́вдонька, брехе́нька. [Вся́ка непра́вда – гріх (Номис). А непра́вда-ж! я того́ не каза́в (Сл. Гр.). Що пра́вда, то не брехня́ (Грінч.). Обіця́ла гости́нця, дак оце́ й принесла́, щоб не буть у бреху́ (Переясл.)].
• Ложь о ком – брехня́ про ко́го, (действие) набрі́хування на ко́го.
• Это похоже больше на ложь, чем на правду – це бі́льше на брехню́ скида́ється, ніж на пра́вду; це мо́же й пра́вда, та щерба́та (щерба́те́нька).
• Сплетение лжи – клубо́к брехе́нь.
• У него что ни слово, то ложь – він з бре́хнею не розмина́ється; він що не ска́же, то збре́ше.
• Он ни на шаг без лжи – він що ступне́, то й (з)брехне́.
• Это явная ложь – це види́ма (очеви́дна) непра́вда (брехня́).
• Чистейшая ложь – справжні́сінька брехня́.
• Уличать, (из)обличать во лжи кого – виявля́ти (виво́дити, вика́зувати) брехню́ чию́сь, кого́сь.
• Обвинять во лжи кого – винува́тити, обвинува́чувати в брехні́ кого́, брехню́ завдава́ти кому́. [Мені́ старі́й та брехню́ завдала́ (Грінч.)].
• Приобретать, приобрести -жью что – здобува́ти, здобу́ти брехне́ю, (вульг.) вибрі́хувати, ви́брехати що. [Ци́ган що ви́бреше, те й його́ (Рудч.)].
• Оправдываться, оправдаться, отделываться, отделаться -жью – вибрі́хуватися, ви́брехатися, відбрі́хуватися, відбреха́тися. [Брехне́ю не ви́брешешся (не відбре́шешся) (Номис)].
• Оправдывание себя посредством лжи – вибрі́хування, відбрі́хування.
Наза́д, нрч. –
1) (в пространстве) наза́д, (позад себя) позад се́бе, навспа́к, наві́дворіть. [Ви́йшла з села́ – се́рце ни́є, наза́д подиви́лась (Шевч.). Наза́д ру́ки пов’яза́ли (Сл. Гр.). Перекрути́в годи́нника наза́д на годи́ну (Київ). Зогля́ділася позад се́бе (Грінч.). Вмочи́ в ро́су мали́й па́лець і тріпни́ руко́ю, лиш наві́дворіть не трі́пай, а перед собо́ю (Рудан.)].
• Туда и -за́д – туди́ й наза́д, (взад и вперёд) туди́ й сюди́, туди́-сюди́.
• Ни вперёд, ни -за́д – ні на[в]пере́д, ні наза́д; ні туди́, ні сюди́.
• Сделать шаг -за́д – від[по]ступи́ти (ступну́ти) крок (ступі́нь) наза́д.
• Пятиться, попятиться -за́д – поступа́тися, поступи́тися наза́д, задкува́ти, позадкува́ти. [I напере́д забіга́ю, і вбік зверта́ю, і наза́д поступа́юсь (М. Вовч.). Не задку́й лиш, а поступа́й напере́д (Червоногр.)].
• Взять своё слово -за́д – взя́ти своє́ сло́во наза́д.
• Взять свои слова -за́д – взя́ти свої́ слова́ наза́д, (гал.) відкли́кати свої́ слова́. [Коли́ ви свої́х слів не відкли́чете, я вас позву́ до су́ду (Крим.)].
• Взять -за́д своё решение, согласие – переду́мати і зректи́ся. [Учо́ра сказа́в, що обміркува́в спра́ву і приста́не до не́ї, а сього́дні переду́мав і зрі́кся (М. Грінч.)];
2) (во времени).
• Год, столько-то лет и т. п. -за́д тому – рік, сті́льки-то ро́ків (літ) и т. п. (уже́) тому́ и тому́ (вже) рік, сті́льки-то ро́ків (літ); бу́де тому́ рік, сті́льки-то ро́ків (літ); рік, сті́льки-то ро́ків (літ) перед тим; перед ро́ком, перед стількома́-то рока́ми; рік, сті́льки-то ро́ків передні́ше. [Два ро́ки тому́ в Борисла́ві… (Франко). Три ро́ки вже тому́ твій о́браз чарівли́вий в душі́ я записа́в (Вороний). Тому́ бага́то ро́ків була́ ця доли́на ще не така́ відкри́та для сві́ту (Країна Сліпих). Тому́ шість літ я впе́рше мав тут з ним розмо́ву (Рада). Та він уже́ скона́в, бу́де тому́ днів чоти́ри (Крим.). Я знав його́ перед восьма́-дев’ятьма́ рока́ми (Грінч.). Перед шістьма́ рока́ми вони́ приїзди́ли огляда́ти саха́рню (Коцюб.). Ро́ків де́сять передні́ше (Н.-Лев.)].
• Это случилось может быть год тому -за́д – це ста́лося мо́же рік тому́ (мо́же перед ро́ком).
• Два дня тому -за́д – два дні тому́ и тому́ два дні, два дні перед тим, перед двома́ дня́ми, позавчо́ра. [Тому́ два дні П’єр пої́хав у Ки́їв (Крим.)].
Нога́ –
1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога́ (мн. но́ги, ніг); (ступня) нога́, (зап.) стопа́. [Ту́пне кінь ного́ю (Шевч.). Хло́пчик стої́ть на одні́й нозі́ (М. Вовч.). Во́вка но́ги году́ють (Номис). Сте́жка заси́пана сні́гом, і ані о́дного слі́ду стопи́ лю́дської не ви́дно на його́ бі́лій ска́терті (Франко)].
• Две, обе -ги́ – дві, оби́дві ноги́ (нозі́). [Стає́ на рука́х, одкида́є оби́дві нозі́ наза́д, нена́че брика́є ни́ми (Н.-Лев.)].
• Левая, правая -га – лі́ва, пра́ва нога́.
• Задние, передние -ги – за́дні, пере́дні но́ги.
• Деревянная -га – дерев’я́на нога́, (деревяшка) дерев’я́нка, (костыль) ми́лиця.
• Вверх -га́ми –
а) (в прямом знач.) догори́ нога́ми, горі́ніж, сторч голово́ю;
б) (перен.: вверх дном) догори́ нога́ми, догори́ ко́ренем, шкере́берть. [Все він переверну́в догори́ ко́ренем (Звин.)].
• -га́ми вниз (к земле) – долі́ніж.
• Босыми -га́ми – бо́сими нога́ми, (босиком) босо́ніж.
• В -га́х – в нога́х.
• Пусть не путается в -га́х партии – (не)ха́й не плу́тається під нога́ми в па́ртії.
• На босую -гу – на бо́су но́гу, (на-)босо́ніж, на-бо́се.
• Лёгкий на -гу, см. Лё́гкий 7.
• Он на -га́х (ходит, здоров) – він уже́ підві́вся (став) на но́ги, він уже́ хо́дить, він уже́ здоро́вий (оду́жав, ви́чуняв, диал. окли́гав и окли́гнув).
• Он уже опять на -га́х – він уже́ зно́в(у) на нога́х.
• В грехах, да на -га́х – у гріха́х, та на нога́х.
• Быть весь день на -га́х – бу́ти ці́лий день на нога́х, ці́лий день не сі́сти (не присіда́ти). [Я-ж ці́лий день не ся́ду! (Звин.)].
• Под -га́ми – під нога́ми, (изредка) під ного́ю. [Ви підійма́єтесь схо́дами; вони́ рипля́ть під ва́шою ного́ю (Микит.)].
• С головы до ног, с ног до головы – від голови́ до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови́. [Обмі́ряв її́ вели́чним по́глядом од голови́ до ніг (Крим.)].
• Вооружённый с головы до ног – озбро́єний від голови́ до ніг (до п’ят).
• Со всех ног – що-ду́ху (в ті́лі), що є (єсть) ду́ху, скі́льки ду́ху, що-ду́х у ті́лі (М. Вовч.), що но́ги несу́ть (несли́), (во всю прыть) чим-ду́ж, (во все лопатки) на всі за́ставки́, на всю ви́тягу, (опрометью) прожо́гом.
• С руками и (с) -га́ми – з рука́ми й (з) нога́ми.
• У чьих ног – коло (біля) чиї́х ніг (зап. стіп), (зап.) у чиї́х стіп. [У стіп твої́х (душа́) весь свій тяга́р скида́є (Франко)].
• Ни -го́ю (к кому) – (а)ні кро́ку (ні ного́ю) (до ко́го).
• -ги́ не клади (не ставь, не заноси) куда – і ступну́ти (і ходи́ти) не ду́май куди́, (а)ні кро́ку (ні ного́ю) куди́.
• -ги́ моей не будет у тебя – ноги́ моє́ї не бу́де в те́бе.
• Бросаться, броситься кому в -ги – ки́датися, ки́нутися кому́ в но́ги (під но́ги, до ніг), па́дати, впа́сти кому́ в но́ги (під но́ги, до ніг). [Упа́в фарао́ну під но́ги (Франко). Він упа́в до ніг милосе́рдного анабапти́ста (Кандід)].
• Быть на короткой (дружеской) -ге́ с кем, см. Коро́ткий 4.
• Быть (стоять) одной -го́й в могиле – бути одно́ю ного́ю в труні́ (в домови́ні), стоя́ти одно́ю ного́ю над гро́бом (у гро́бі, в домови́ні).
• Валиться, свалиться с ног – на нога́х не стоя́ти (не всто́яти), вали́тися (па́дати), звали́тися (з ніг). [Ви́йду за воро́та, від ві́тру валю́ся (Метл.)].
• Вставать с левой -ги́, левою -го́ю (с постели) – встава́ти на лі́ву но́гу (лі́вою ного́ю) (з посте́лі, з лі́жка).
• Давай бог -ги – хо́ду, хо́да, дра́чки, навті́[е́]ки, навтікача́; срв. Наутё́к. [Як поба́чив це я, ки́нув мерщі́й каву́н, та хо́ду (Звин.). Я, не до́вго ду́мавши, за́раз навті́ки, куди́ о́чі зирну́ли, а но́ги понесли́ (М. Вовч.)].
• Держать свой дом на приличной -ге́ – держа́ти (трима́ти) свою́ госпо́ду на поря́дній (присто́йній) стопі́ (на присто́йній лі́нії, як у (до́брих) люде́й, як поря́дним лю́дям годи́ться).
• Держаться, удержаться на -га́х – трима́тися (держа́тися), втри́матися, (вде́ржатися) на нога́х.
• Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу – жи́ти на широ́ку стопу́ (в розко́шах, на всю гу́бу, по-па́нському, диал. ве́лико), розкошува́ти, панува́ти. [Захоті́в він ве́лико жи́ти і аж три кімна́ти собі́ найня́в (Лубенщ.)].
• Итти (-га́) в -гу – іти́ (ступа́ти) (нога́) в но́гу, іти́ (ступа́ти) ступі́нь у ступі́нь, (держать шаг) трима́ти крок. [В ме́не до́нька в но́гу з Жо́втнем за́вжди йде (Влизько). Він так ступі́нь у ступі́нь ступа́є, на́че мі́ря, як тра ступа́ти (Канівщ.). Жовня́рський крок трима́ти (Франко)].
• Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги́ – іти́ не в но́гу.
• Итти -га́ за́ -гу (-га́ по́ -гу) – іти́ нога́ за ного́ю; см. ещё Ме́дленно 1 (Итти -но) и Плести́сь 2. [Ішо́в захо́жий ти́хо, нога́ за ного́ю (Мирний)].
• Кидать, кинуть что под -ги кому – кида́ти, ки́нути що під но́ги кому́.
• Кланяться, поклониться в -ги – кла́нятися (вклоня́тися), вклони́тися в но́ги. [Вклони́лася низе́нько, аж в са́мії но́зі (Сл. Закр.)].
• Класть (слагать), положить (сложить) что к -га́м чьим – кла́сти (склада́ти), покла́сти (скла́сти) що до ніг чиї́х. [До ніг наро́дженої з пі́ни склада́йте… ліхта́р мій… і кий (М. Зеров)].
• -ги носят – но́ги но́сять.
• Куда -ги понесут – куди́ но́ги понесу́ть, (куда глаза глядят) світ за́ очі (за очи́ма), куди́ гля́дя, навмання́, навманя[ь]ки́.
• Отбиваться от чего руками и -га́ми – відбива́тися від чо́го рука́ми й нога́ми, (сопротивляться) пруча́тися про́ти чо́го рука́ми й нога́ми, опина́тися (огина́тися) (що-си́ли) про́ти чо́го.
• Переваливаться с -ги́ на -гу́ – перехиля́тися (перехня́блюватися) з бо́ку на бік, колива́ти з ноги́ на но́гу; см. Перева́ливаться 3.
• Переминаться с -ги́ на́ -гу – переступа́ти з ноги́ на но́гу (фам. з одніє́ї на дру́гу), (топтаться) тупцюва́тися, ту́пцятися, топта́тися.
• Плясать в три -ги́ – витанцьо́вувати на всі за́ставки́.
• -ги не повинуются (не слушаются) – но́ги не слу́хають(ся) (не х(о)тя́ть слу́хатися).
• -ги подкашиваются, подкосились – но́ги підло́млюються (підтина́ються, млі́ють), підлама́лися (підтяли́ся, помлі́ли).
• Поднимать, поднять (поставить) кого на́ -ги –
а) (больного) зво́дити, зве́сти́ кого́ на но́ги, на світ пусти́ти кого́. [Хто мене́ на світ пусти́в? – Я тепе́р здоро́ва (Мартинов.)];
б) (перен.) зво́дити (ста́вити), зве́сти́ (поста́вити) кого́ на но́ги; срв. Поста́вить 1.
• Подставлять -гу, см. Но́жка (Подставлять -ку).
• Положить -гу на -гу – закла́сти но́гу на но́гу.
• Поставить войска на военную, на мирную -гу – переве́сти́ ві́йсько на воє́нне, на ми́рне стано́вище.
• Протянуть -ги –
а) (в прямом знач.) простягти́ (ви́тягти) но́ги, (о мног.) попростяга́ти (повитяга́ти) но́ги;
б) (умереть) простягти́ся, ви́простатися, (вульг.) заде́рти но́ги, ду́ба да́ти, ґи́ґнути, освіжи́тися, переки́нутися. См. Протя́гивать 1 (-ну́ть ноги).
• Сбивать, сбить с ног кого – збива́ти (вали́ти, зва́лювати), зби́ти (звали́ти) з ніг кого́; см. ещё Заморо́чить кого. Связать кого по рукам, по -га́м – зв’яза́ти кому́ ру́ки й но́ги, (сделать жизнь несчастной) зав’яза́ти кому́ світ.
• Срезать кого с ног – знесла́вити, зга́ньби́ти, зганьбува́ти кого́.
• Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на́ -ги –
а) (в прямом знач.) зво́дитися (здійма́тися, спина́тися), зве́сти́ся (зня́тися, с[зі]п’я́сти́ся) на но́ги, (порывисто) схо́плюватися (зрива́тися), схопи́тися (зірва́тися) на (рі́вні) но́ги;
б) (перен.) спина́тися (зво́дитися, здійма́тися), с[зі]п’я́сти́ся (зве́стися, зня́тися) на но́ги (на собственные -ги: на вла́сні но́ги), (диал.) оклига́ти, окли́гати и окли́гнути. Срв. Поднима́ться. [Коли́ довело́ся спина́тися на вла́сні но́ги, то обста́вини ду́же зміни́лися на гі́рше (Н. Громада). Він до́вго бідува́в; оце́ окли́гав, як зроби́вся заві́дуючим ремо́нтами (Лубенщ.)].
• Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги – става́ти, спина́тися, зво́дитися, здійма́тися), ста́ти (с[зі]п’я́сти́ся, зве́сти́ся, зня́тися), (о мног.) постава́ти (поспина́тися, позво́дитися, поздійма́тися) на за́дні но́ги, (на дыбы) става́ти, ста́ти, (о мног.) постава́ти ца́па (ца́пки, цапко́м, ста́вма, ду́ба, ди́бки дибка́, го́пки).
• Не знает, на какую -гу, стать – не зна́є, на котру́ ступи́ти (ступну́ти).
• Стать без ног – позбу́тися ніг, втра́тити но́ги, зроби́тися безно́гим, збезно́жіти.
• Еле -ги унести откуда – ле́две но́ги ви́нести, ле́две втекти́ (диал., зап. ви́втекти) зві́дки.
• Унеси бог -ги – аби́ ті́льки (лиш(е́)) втекти́; см. ещё выше Давай бог -ги.
• Руками и -га́ми упираться – упира́тися рука́ми й нога́ми; см. ещё выше Отбиваться руками и -га́ми.
• Хромать на одну -гу – кульга́ти (шкандиба́ти, шкатульга́ти) на одну́ но́гу.
• Ног под собою не чувствовать (не чуять) – землі́ (ніг) під собо́ю не чу́ти. [Землі́ під собо́ю не чув: як той ві́тер мчавсь (Мирний)].
• Шаркать -га́ми – чо́вгати (со́вгати) нога́ми.
• Одна -га́ тут другая там – одна́ нога́ тут, дру́га там; (реже) на одні́й нозі́. [«Ху́тче-ж!» – «На одні́й нозі́» (Свидн.)].
• За глупой головой и -гам непокой – за дурно́ю голово́ю і нога́м ли́хо (Приказка).
• Баба-яга, костяная -га́ – ба́ба-яга́ нога́-костюга́, ба́ба-яга́ костяна́ нога́ (ЗОЮР II);
2) (подставка, стойка) нога́; срв. Но́жка 2;
3) строит., техн. – (крана, копра, циркуля) нога́; (наслонная) нарі́жник (-ка); (стропильная) крокви́на;
4) (у сапожников) копи́л (-ла́); см. Коло́дка 3;
5) (снопов) ряд (-ду), рядо́к (-дка).
Отступа́ть, отступи́ть –
1) (назад) відступа́ти, відступи́ти, відступа́тися, відступи́тися, о[у]ступа́тися, о[у]ступи́тися, поступа́тися, поступи́тися, подава́тися, пода́тися (наза́д) перед ким, перед чим или від ко́го, від чо́го.
• -па́ть в сторону – відстороня́тися, відсторони́тися. [То піді́йде до крини́ці, то знов одступа́є (Шевч.). Ста́ла перед очи́ма і не вступа́ється (Свидн.). «Нас ви́дно знадво́ру», сказа́ла Они́ся, оступа́ючись од вікна́ (Н.-Лев.). Зляка́вшись, па́рубок поступи́вся наза́д. Перед мече́м наза́д не подає́ться (Куліш)].
• -пи́ть назад на два шага – оступи́тися (поступи́тися) наза́д на два кро́ки (ступені́); (при постройках) відступи́ти (відійти́) на два ступені́.
• -пи́, дай дорогу! – оступи́ся, дай (пусти́) доро́гу!
• Неприятель -пи́л от города – вороги́ відступи́ли від мі́ста (уступи́лися з-перед мі́ста).
• Татары начали -па́ть к берегу – тата́ри почали́ оступа́тися до бе́рега (Леонт.).
• -па́ть шаг за шагом – поступа́тися наза́д по́ступце́м.
• Не -плю́ (не отстану), пока… – не відступлю́ся, по́ки…
• -пать поздно, дело решено – відступа́тися пі́зно, спра́ву ви́рішено (скі́нчено);
2) (отказываться) відступа́тися, відступи́тися від чо́го, відріка́тися, відректи́ся, зріка́тися, зректи́ся чого́ и від чо́го, поступа́тися, поступи́тися чим. -пи́ть от веры, см. Отступи́ться;
3) (уклоняться) віддаля́тися, віддали́тися від чо́го, відбіга́ти чого́, від[у]хиля́тися, від[у]хили́тися від чо́го.
• -пи́ть от закона, от правил – пору́шити зако́н (пра́во), пра́вило.
• -пить от истины – відбі́гти пра́вди, ухили́тися від пра́вди, розмину́тися з пра́вдою.
• -пи́ть от контракта – пору́шити контракт, умо́ву.
Полкопе́йки – півкопі́йки; шаг (-га́).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ход – хід, рух, (шаг, алюр, побежка) хода, (течение) перебіг, процес, (развитие) розвиток, (направление) напрям, характер; (проход, отверстие, ещё) хідни́к, (шествие, ещё) похід, процесія, (приём, ещё) маневр:
• в большом ходу (товар, изделие) – дуже уживаний, не залежується, не лежить, в [широкому] обігу, має великий попит, [великий] попит на (товар, виріб);
• в ходе, по ходу (дела) – з розвитку справи; під час, у процесі, у ході справи;
• в ход пошли кулаки – дали волю кулакам;
• в ходу что – у вжитку що, попит на що;
• дать ход делу – дати рух (хід) справі; зрушити справу;
• дело пошло в ход – спра́ву зру́шено, спра́ва пішла́;
• идти в ход, пойти в ход – (годиться) придава́тися, прида́тися; надава́тися, нада́тися на що, до чо́го, годи́тися, згоди́тися, знадобля́тися, знадоби́тися; (использоваться) використо́вуватися, зужитко́вуватися;
• и ходу, дать ходу – і хо́ду, і хо́да, накивати п’ятами, дременути;
• крестный ход – хресний хід;
• на ходу – на ходу, у русі; (мимоходом) мимохідь;
• на ходу глянуть – побіжно глянути;
• не давать ходу – не давати ходу;
• не иметь хода – не ма́ти хо́ду;
• поддавать ходу – наддавати (піддавати) ходу; пришвидшувати хід (ходу);
• полным ходом (идёт, шло что) – на повний хід; повним ходом; на повну пару;
• пустить в ход аргументы – вда́тися до арґуме́нтів, наве́сти арґуме́нти;
• пустить в ход все средства – удатися до всіх способів; ужити всіх засобів (заходів), пустити в хід;
• пустить в ход новое слово – пустити в обіг нове слово; запровадити в ужиток нове слово;
• пустить машину в ход – пустити в рух машину; запустити машину; надати руху машині;
• с ходу – спрожо́гу, з на́скоку;
• тайный ход – потайни́к;
• умерить ход – придержати ходи; зменшити ходи;
• ход болезни – перебіг хвороби;
• ход событий – хід (перебіг, розвиток) подій;
• ходу дать – дременути, лепеснути, чкурнути, драпнути, дати драла, накивати п’ятами;
• ходы сообщения – (воен.) ходи сполучення;
• чёрный ход – чорний хід;
• это у нас в ходу – це в нас ведеться (заведено); це в нас звичайна річ; це в нас уживане, вживається.
[Не домігшись успіху як першим разом, отець-настоятель не розгубився: він пустив у хід усю свою настійливість і настирливість, пишучи до неї листи, посилаючи посланців і пристаючи до неї, як заходила вона до церкви (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Агов, скоріш! Наддайте ходу в ноги, панове прямороги й кривороги, Представники всіх дідькових порідь! (М.Лукаш, перекл. Й.-В.Ґете). — Хазяїн ризикує штрафом 500 карбованців і закриттям закладу. Але є вже вироблена сигнальна система, і феї зникають чорним ходом із своїх притулків надзвичайно казково. От, прошу — ваша приятелька вже пішла за портьєру (В.Підмогильний). Мріяв пізнати людей зсередини. Йому запропонували зробити це з чорного ходу (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Шаговый – кроковий, (совершающийся шаг за шагом, поэтапно) покроковий:
• шаговый импульс, конвейер, механизм, распределитель, регулятор, транслятор – кроковий імпульс, конвеєр, механізм, розподільник, регулятор, транслятор;
• шаговый искатель – кроковий шукач, покроковий шукач;
• шаговый шов – крокове шво. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ШАГ фраз. ступа́;
ни на шаг ще ні на п’ядь;
шагом, ступо́ю;
шаг за шагом ще ступа́ за ступо́ю, ма́ло-пома́лу, поета́пно;
в шагу́ (про штани) у кро́ці;
с пе́рвого шагу /пе́рвых шаго́в/ від поча́тку, поперва́х;
ша́гу не сде́лать кро́ку го́ді ступи́ти;
ДЕ́ЛАТЬ делать без ума́ пха́ти коло́ду, коти́ти брус;
делать больши́е глаза́ о́чі на лоб виверта́ти;
делать больши́е шаги́ ши́роко ступа́ти;
делать весёлую ми́ну при плохо́й игре́ роби́ти весе́лу мі́ну в пога́ній грі;
делать вид ще става́ти в по́зу;
делать внуше́ние вичи́тувати кому;
делать возмо́жным /делать досту́пным, делать нагля́дным, делать невозмо́жным, делать прия́тным тощо/ уможли́влювати, /удосту́пнювати, унао́чнювати, унеможли́влювати, уприє́мнювати тощо/;
делать вырази́тельным увира́знювати, виопу́клювати;
делать в отме́стку відпла́чуватися;
делать вред шко́дити;
делать вы́вод /делать заключе́ние/ висно́вувати, роби́ти ви́сновок;
делать гимнасти́ческие упражне́ния коротк. вправля́ти гімна́стику, вправля́ти ру́ханку;
делать гла́зки ще стріля́ти очи́ма;
делать два де́ла кува́ти на два міхи́, торгува́ти на два база́ри;
делать докла́д /делать объявле́ние тощо/, доповіда́ти /оголо́шувати тощо/;
делать га́дости ка́постити;
делать зака́з замовля́ти;
делать заявле́ние заявля́ти, склада́ти зая́ву;
делать зигза́ги кривуля́ти (док. накривуляти);
делать из дерьма́ котле́тку роби́ти з ву́ха сови́ шовко́ву торби́нку;
делать из ме́лочей собы́тие роби́ти з му́хи слона́, роздува́ти кади́ло;
делать киносъёмку фільмува́ти;
делать круг (в русі) роби́ти гак;
делать не с того́ конца́ роби́ти че́рез го́лову;
делать не́чего вст ??? нема́ ра́ди;
делать обтека́емым зали́зувати, обшаро́вувати, вигла́джувати, закру́глювати, заокру́глювати, знего́стрювати;
делать одолже́ние роби́ти до́брість;
делать отво́д кому відво́дити кого;
делать отступле́ние ухиля́тися;
делать оце́нку цінува́ти;
делать о́чную ста́вку зво́дити віч-на́-віч, галиц. конфронтува́ти (док. сконфронтувати);
делать па́кости ще чини́ти ка́верзи;
делать переме́ны міня́ти декора́ції;
делать по приме́ру кого іти́ за чиїм при́кладом;
делать по образцу́ чего галиц. взорува́ти на що;
делать попы́тки про́бувати;
делать послабле́ние дава́ти по́пуск, попуска́ти ві́жки́;
делать предупрежде́ние попереджа́ти;
делать снисхожде́ние роби́ти поле́гкість, роби́ти побла́жку;
делать ста́вку на кого ва́жити /числи́ти/ на;
делать сто́йку става́ти на рука́х, става́ти на ру́ки;
делать стро́гое внуше́ние ще накру́чувати хвоста́;
делать ударе́ние наголо́шувати, живомовн. вдаря́ти, кла́сти на́голос;
делать упо́р на что ще підкре́слювати що;
делать уси́лия ще напру́жуватися;
делать честь додава́ти че́сти кому;
делать ши́ворот-навы́ворот ста́вити віз попере́д коня́;
что ни делай образ. хоч скач хоч плач;
с э́тим ну́жно что́-то делать на це тре́ба яку́сь ра́ду;
делающий що /мн. хто/ ро́бить тощо, покли́каний /зда́тний, зму́шений/ зроби́ти, викона́вець, стил. перероб. роби́вши, фраз. позна́чений [делающий успе́хи позначений успі́хами], де ро́блять [цех, делающий та́ру цех, де роблять та́ру];
делающий больши́е глаза́ /делающий кру́глые глаза́/ з очи́ма ма́ло не на ло́бі;
делающий весёлую ми́ну при плохо́й игре́ з весе́лою мі́ною в пога́ній грі;
делающий всё возмо́жное гото́вий зроби́ти все;
делающий га́дости ка́посник;
делающий глу́пости зви́клий роби́ти дурни́ці;
делающий два де́ла кова́ль на два міхи́;
делающий измере́ния /делающий огово́рку тощо/ = измеряющий /оговаривающий тощо/;
делающий из му́хи слона́ паніке́р, ра́ди́й розду́ти кади́ло;
делающий круг зму́шений зроби́ти гак;
делающий надсе́чки карбівни́к, за́йня́тий карбува́нням;
делающий наоборо́т зви́клий роби́ти навпаки́;
делающий не с того́ конца́ стил. перероб. роби́вши че́рез го́лову;
делающий обтека́емым покли́каний зализа́ти, зали́зувач, знего́стрювач, прикм. зали́зувальний;
делающий одолже́ние ра́ди́й прислужи́тися, ірон. до́брий ву́йко;
делающий отступле́ние що ро́бить у́хил;
делающий па́кости ка́посник, ка́верзник, прикм. ка́посний;
делающий пого́ду заспі́вувач, головна́ фігу́ра;
делающий сто́йку що стає́ на ру́ки;
делающий ударе́ние що наголо́шує тощо, зви́клий наголо́шувати, ра́ди́й наголоси́ти;
делающий уси́лие стил. перероб. напру́жуючись;
делающий уси́лия гото́вий докла́сти сил;
делающий честь кому що ро́бить честь;
ничего́ не делающий не обтя́жений пра́цею, неро́ба;
не делающий секре́та из чего стил. перероб. не ма́вши на́міру таї́ти що;
НАДЕ́ЛАТЬ (дурниць) нако́їти;
наделать дело́в /наделать беды́/ нароби́ти ха́ле́пи /ли́ха/, нако́їти ли́ха;
наделать зигза́гов накривуля́ти;
наделать зла негара́зд вчини́ти;
наделавший ОКРЕМА УВАГА;
наделавший мно́го зла ОКРЕМА УВАГА;
ПОДЕ́ЛАТЬ ничего́ не поделаешь укр. нема́ ра́ди, нічо́го не попи́шеш;
но что поделаешь та що поді́єш;
СДЕ́ЛАТЬ (діло) ще ви́конати, (річ) ви́готовити, створи́ти, змайструва́ти;
сделать бо́льно кому завда́ти бо́лю;
сделать больши́е глаза́ поста́вити ро́гом о́чі;
сделать в благода́рность за что віддя́чити за;
сделать возмо́жным уможли́вити, фраз. да́ти наго́ду;
сделать всё возмо́жное зроби́ти все, що мо́жна;
сделать всё для кого не́бо прихили́ти кому;
сделать вы́говор фаміл. накрути́ти хвоста́;
сделать вы́чет відрахува́ти;
сделать грима́су скриви́тися;
сделать до́брое де́ло добро́ вчини́ти;
сделать досту́пным кому удосту́пнити;
сделать ки́слую ми́ну сква́сити гу́би;
сделать круг да́ти га́ку, зроби́ти гак, (в повітрі) кружельну́ти;
сделать намётку намі́тити (пункти́ром);
сделать неподви́жным знерухо́мити;
сделать нечувстви́тельным (етером) замори́ти;
сделать нововведе́ние перен. сказа́ти нове́ сло́во;
сделать одолже́ние прислужи́тися, зроби́ти ми́лість, зроби́ти до́брість;
сделать от воро́т поворо́т діста́ти о́близня, спійма́ти о́близня, вхопи́ти о́близня, з’ї́сти о́близня, скуштува́ти гарбуза́, узя́ти гарбуза́, з’ї́сти гарбуза́, діста́ти гарбуза́;
сделать пе́рвый шаг тру́дного пути́ зру́шити ка́мінь з мі́сця;
сделать поку́пки обкупи́тися;
сделать поползнове́ние /сделать попы́тку/ спро́бувати;
сделать нагля́дным /сделать невозмо́жным, сделать недействи́тельным, сделать однообра́зным, сделать самостоятельным, сделать незави́симым тощо/ унао́чнити /унеможли́вити, унева́жнити, уодномані́тнити, усамості́йнити, унезале́жнити тощо/;
сделать свои́м пра́вилом покла́сти собі́ за пра́вило;
сделать справедли́вым усправедли́вити;
сделать стра́шные глаза́ ви́звірити бу́ркала, ви́звірити о́чі;
сделать шаг ступи́ти крок [шагу не сделает кроку не ступить];
не сделать и мале́йшего уси́лия па́льцем не кивну́ти;
сделавший ОКРЕМА УВАГА;
СДЕ́ЛАННЫЙ зро́блений /пороблений/, упо́раний, вчи́нений, ви́конаний, ви́готовлений, змайстро́ваний;
СДЕ́ЛАННОЕ до́ро́бок.
ОТБИВА́ТЬ, отбивать жела́ние /отбивать охо́ту/ (словом) відра́джувати, знеохо́чувати;
отбивать шаг карбува́ти крок;
ОТБИВА́ТЬСЯ ще щоси́ли опина́тися;
отбива́ющий що /мн. хто/ відбива́є тощо, ста́вши відбива́ти, призна́чений відби́ти, для відбиття́, за́йня́тий відбиття́м, клепа́льник, відбива́ч, прикм. відбива́льний, клепа́льний, відби́вчий, відбиву́щий;
отбива́ющий жела́ние /отбива́ющий охо́ту/ відра́джувач, знеохо́чувач, прикм. відра́дливий, знеохо́тливий;
отбива́ющий такт що вибива́є такт;
отбива́ющий хлеб зда́тний відби́ти хліб;
отбива́ющий шаг стил. перероб. карбу́ючи крок;
отбива́ющийся/отбива́емый відби́ваний, кле́паний, викле́пуваний, прикм. відбивни́й;
отбива́ющийся от рук деда́лі неслухня́ніший; отбива́ющийся рука́ми и нога́ми зму́шений відбива́тися рука́ми й нога́ми;
ОТСТУПА́ТЬСЯ, не отступаться от свои́х слов стоя́ти на своє́му;
отступа́ющий що /мн. хто/ тіка́є тощо, зму́шений відступи́ти, ста́вши відступа́ти, відсту́пник, пору́шник, образ. на ві́дступі, у проце́сі ві́дступу, прикм. відступа́льний, відступни́й;
отступа́ющий от чего зму́шений відійти́ від;
отступа́ющий от пра́вил пору́шник пра́вил; отступа́ющий от свои́х взгля́дов відсту́пник, ренеґа́т;
не отступа́ющий ни на шаг не відступа́ючи ні на крок;
отступа́ющийся/отступа́емый прикм. відступни́й;
отступа́ющийся от чего = отступа́емый от чего.
ПЕЧА́ТАТЬ, печатающий що /мн. хто/ друку́є тощо, ста́вши /ра́ди́й/ /ви́/друкува́ти, за́йня́тий дру́ком, друка́р, прикм. друка́рський, друкува́льний;
печатающий механи́зм /печатающее устро́йство/ друкува́лка, при́нтер;
печатающий шаг 1. ПРИКМ. карбо́ваний крок, 2. ДІЄПРИКМ. стил. перероб. карбу́ючи крок, ставши карбува́ти крок;
печатающийся/печатаемый друко́ваний, прикм. „друка́бельний”;
ЗАПЕЧАТА́ННЫЙ (сургучем) засургу́чований.
СТРОЕВО́Й реконстр. муштрови́й, ла́дови́й, шерего́вий;
строево́й шаг пара́дний /карбо́ваний, уро́чи́стий/ крок;
строева́я подгото́вка муштрови́й ви́шкіл;
строево́й уста́в галиц. впо́ряд.
УКОРА́ЧИВАТЬ ще короти́ти, прикоро́чуваний;
укора́чивать шаг сти́шувати крок;
укорачивающий що /мн. хто/ прикоро́чує тощо, зви́клий прикоро́чувати, ради́й прикоро́тити, прикоро́чувач, скоро́чувач, вкоро́чувач, прикм. скоро́чувальний, прикоро́чувальний, підкоро́чувальний, вкоро́чувальний, пристру́нювальний, угамо́вувальний, прибо́ркувальний;
укорачивающий жизнь кому гото́вий /ма́ючи на́мір/ зба́вити ві́к(у);
укорачивающий путь ра́ди́й скороти́ти шлях;
укорачивающий срок рі́шений скороти́ти те́рмін /речене́ць/;
укорачивающий хвост зда́тний укрути́ти хвоста́;
укорачивающий шаг сти́шуючи крок;
укорачивающий язы́к зда́тний заткну́ти рот;
укорачивающийся /укорачиваемый скоро́чуваний, прикоро́чуваний, підкоро́чуваний, вкоро́чуваний, пристру́нюваний, угамо́вуваний, прибо́ркуваний;
УКОРОТИ́ТЬ ще підкороти́ти і похідн..
УМЕРЯ́ТЬ (апетит) обме́жувати;
умеря́ющий що /мн. хто/ стри́мує тощо, ра́ди́й стри́мати, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ стри́мувати, стри́мувач, зде́ржувач, прикм. стри́мувальний, зде́ржувальний, зме́ншувальний, поме́ншувальний, обме́жувальний, угамо́вувальний, сти́шувальний, поле́гшувальний;
умеря́ющий аппети́т зда́тний обме́жити апети́т;
умеря́ющий боль зда́тний поле́гшити біль;
умеря́ющий гнев стил. перероб. стри́муючи гнів;
умеря́ющий тре́бования зго́дний зме́ншити вимо́ги;
умеря́ющий шаг стил. перероб. сти́шуючи крок;
умеряющийся/умеря́емый стри́муваний, зде́ржуваний, зме́ншуваний, поме́ншуваний, обме́жуваний, угамо́вуваний, сти́шуваний, поле́гшуваний;
УМЕ́РИТЬ, умерить проявле́ние чего [н. умерить тщесла́вия] у кого підбо́ркати які [н. славолю́бні] кри́ла кому;
умерить пыл чей прити́шити /присади́ти/ кого;
умерить свой пыл осі́стися;
умерить шаг ще прити́шити крок.
УСКОРЯ́ТЬ ще приспі́шувати [ускоря́ть шаги́ приспі́шувати крок], (події) ква́пити, підганя́ти, (процес) форсува́ти;
УСКОРЯ́ТЬСЯ образ. набира́ти о́бертів;
ускоря́ющий що /мн. хто/ приско́рює тощо, зда́тний приско́рити, схи́льний приско́рювати, приско́рювач, пришви́дшувач, для приско́рення, прикм. приско́рювальний, пришви́дшувальний, приспі́шувальний, реконстр. приско́рливий, стил. перероб. приско́рюючи;
ускоряющийся/ускоря́емый приско́рюваний, пришви́дшуваний, приспі́шуваний;
ускоряющийся що-ра́з шви́дший;
УСКО́РИТЬ, уско́рить шаг ще наба́вити ходи́; і похідн.;
ускоривший, ускорившийся О.У;
ускорившийся приско́рений і похідн. від ускоряемый;
ускори́мый ле́гко приско́рюваний /див. ще всі ускоряемый/ зда́тний приско́ритися, оказ. прискоре́нний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Шаг – сту́пінь, -пеня, крок, -ку.
Грош – шаг, -га́, ше́ляг, -га.
Денежка – шаг, -га, шажо́к, -жка́, ше́ляг, -га.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Шаг – крок; ступінь. Шагом – ступою; ходою. Тихим шагом – тихою ходою. С каждым шагом – на кожному ступні; щокроку. Умерить, убавить, замедлить шаг – придержати ходу; вкоротити ходу; зменшити ходу. Предпринимать шаги – вживати заходів. Решиться на этот шаг – см. Решаться. Делать большие шаги – широко ступати. Шаг за шагом – ходою; поступом; нога за ногою.
Решаться – наважуватися; зважуватися; пускатися на що. Не решаться – вагатися; не наважуватися. Не решился на этот шаг – не наважився, не зважився на що.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Шаг – ступі́нь (-пня), крок (-ку);
• ш. винта – висота́ ґвинтово́го скру́ту;
• ш. задний (обмотки) – с. за́дній;
• ш. заклепки, заклепочный – відстань нютова́;
• ш. зацепления – в. зубцьова́;
• ш. кривошипная – в. корбова́;
• ш. полный (обмотки) – с. по́вний;
• ш. поперечный (заклепочный) – ві́дстань попере́чна;
• ш. прокладная – в. прокладна́;
• ш. укороченный – с. прикоро́чений;
• ш. частичный (обмотки) – с. частко́вий.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Шаг
• Большой шаг вперёд (перен.) – великий крок уперед; великий (значний, чималий) поступ.
• В двух (в трёх, в нескольких) шагах от кого, от чего – за два (за три, за кілька) кроків (ступнів) від кого, від чого; близісінько від кого, від чого.
• Делать большие шаги – широко ступати; робити великі (стягнисті) кроки.
• Делающий большие шаги – той, що робить великі (стягнисті) кроки; (також) сягнистий.
• Ехать шагом (верхом, на лошадях…) – їхати ступою. [Їде собі ступою. Сл. Гр.]
• Замедлить шаг – притишити ходу; сповільнити крок (ходу).
• Идти скорым шагом – іти швидкою ходою (ступою).
• Идти тихим шагом – іти тихою ходою; (переважно про коней) іти (ступати) тихою ступою. [Іду я тихою ходою, Дивлюсь — аж он передо мною, Неначе дива виринають… Шевченко. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Н. п.]
• На каждом шагу – на кожному кроці (ступ(е)ні); що [не] ступінь (що не крок); (іноді) де ступну, де ступиш (що ступиш).
• Ни на шаг не продвинуться – (а)ні на крок (на ступінь) не посунутися [уперед]; і на крок (і на ступінь) не посунутися [уперед], не поступити(ся) наперед.
• От великого до смешного один шаг – від великого до смішного (між великим і смішним) один крок (один ступінь).
• Предпринимать, предпринять [дальнейшие] шаги к чему – уживати, ужити [дальших] заходів до чого.
• Прибавить шагу – наддати (піддати) ходи [в ноги]; збільшити (прискорити) крок; (іноді) на ноги налягти.
• Сбиться с шага – ступити не в ногу; не тією ногою ступити; збитися з ноги.
• Семимильными (гигантскими) шагами – семимильними (гігантськими, широкосягнистими) кроками.
• С первых шагов (с первого шага) (перен.) – з самого початку (від первопочатку); з перших кроків (з першого кроку).
• Чеканить, печатать, отбивать шаг (воен. разг.) – карбувати (чітко відбивати) кроки (крок).
• Шаг вперёд, два шага назад – крок уперед, два кроки назад.
• Шаг за шагом – ступінь по ступеню, ступінь за ступ(е)нем; крок за кроком; (розм. іноді) нога за ногою.
• Шагом марш! (воен.) – ходом (кроком) руш!
• Шагу не ступить, не сделать для кого, для чего – і кроку не зробити (і ступня не ступити) для кого, для чого.
• Шагу ступить не может кто – кроку не може зробити (і ступнути) хто.
Алтын
• Не было ни гроша, да вдруг алтын – не було й крихти, аж тут — хлібина. Пр. Із грязі у князі. Пр. Не було в куми запаски, аж глядь — кума в плахті походжає. Пр. Упав у гаразд, як муха в сметану. Пр. Упав у добро, як у тісто. Пр.
• Нет ни алтына; ни алтына за душой – бідна душа — ні гроша. Пр. Вітер гуде в кишенях. Пр. Шаг був один — і той пропав. Пр. У його грошей як у жаби пір’я. Пр. Ні в горшку, ні в мішку. Пр. Ні хліба шматка, ні солі дрібка, ні страви ложки, ні води корця. Пр. Куди не оберни, то все дірка зверху. Пр.
Великий
• Велика фигура, да дура – великий аж до неба, та дурний як не треба. Пр. Великий до неба, а дурний як треба. Пр. Великий виріс, та ума (розуму) не виніс. Пр. Великий татарський кінь (кінь турецький), а дурний. Пр. Велика головешка, та розуму мало. Пр. Голова, як казан, а розуму ні ложки. Пр. Великий, як ломака, а дурний, як собака. Пр. Великій пень, та дурень. Пр. Високий, як тополя, а дурний, як квасоля. Пр. Великий, як світ, а дурний, як кіт (як сак, як чіп). Пр. Голова велика, а розуму мало. Пр. Велике, а дурне. Пр. Великий попів Іван, а дурний. Пр.
• Велик баклан, да есть изъян – великий дуб, та дуплинастий. Пр. Живіт товстий, а лоб пустий. Пр. Дівчина великого роду, а песького ходу. Пр.
• В чужих руках всегда ломоть велик – засватана дівка [завжди] гарна. Пр. На чужій ниві все ліпша (ладніша) пшениця. Пр.
• От великого до смешного — один только шаг – від великого до смішного — один крок. Пр.
• От мала до велика – від малого до великого (до старого); мале й велике; мале й старе; малі й старі.
• С великим удовольствием – з великою втіхою (приємністю, з великим задоволенням); залюбки; з дорогою душею; з радої душі; радий би душею; радніший; радо. [Радніша б я у цю хвилину вмерти, щоб тільки не сказать — чого сумна… Тобілевич. Радо віддам їх (гроші), кому буде треба. Кобилянська.]
• У страха глаза велики – хто боїться, тому в очах двоїться. Пр. У страха великі очі. Пр. Страх має великі очі. Пр. У страха очі по яблуку. Пр. Куме, солома суне! Пр. Показалась за сім вовків копиця сіна. Пр. У лісі вовки виють, а на печі страшно. Пр. Що сіре, те й вовк. Пр.
Грош
• Быть без гроша – не мати й шага (шеляга, гроша, копійки); не мати (а)ні шага ((а)ні шеляга, (а)ні гроша, (а)ні копійки).
• Гроши сколачивать – збивати копійку до копійки (шаг до шага); складати гріш до гроша.
• Жить своими грошами – жити на свої мізерні гроші (на свою мізерію).
• За грош, за гроши купить, продать – купити, продати за безцінь (за півдарма, мало не задарма); (іноді) купити, продати за марний гріш.
• Медного (ломаного) гроша не стоит кто, что; грош цена ему – (з)ламаного гроша (шага, шеляга) не вартий (не варт) хто, що (не дам за кого, за що); копійки щербатої не вартий (не варт) хто, що (не дам за кого, за що); копійка (гріш) ціна йому.
• На грош амуниции, а на рубль амбиции – хоч гріш у каптані, та на сто рублів чвані. Пр. На гріш амуніції, на десять амбіції. Пр. На копійку роботи, а на карбованець чвані. Пр. Діла на копійку, а балачок на карбованець. Пр. Хвальби — повнії торби, а в торбі нема нічого. Пр. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава. Пр.
• Не было ни гроша, да вдруг алтын – не було в Насті й запаски, аж глянь — уже у плахті походжає. Пр. Із грязі у князі. Пр. Щастя як трясця: на кого схоче, на того й нападе. Пр. (ірон.) Упав у гаразд, як муха в сметану. Пр. Упав у гаразд, як сливка в болото. Пр. Упав у добро, як у тісто. Пр.
• Нет ни гроша (разг.) – ні (й) копійки немає.
• Ни гроша в кармане – у кишені й шага (шеляга, гроша) нема; у кишені ні шага (ні копійки, ні гроша); у кишені й шага (й копійки) нема; кишеня наче виметена; кишеню мовби вимів хто; у кишені аж гуде.
• Ни ломаного гроша – і ламаного шага (шеляга, гроша) нема(є), (а)ні ламаного шага (шеляга, гроша); і щербатої копійки нема; (а)ні шерстинки ((а)ні пір’їни); (а)ні хвоста в дворі; грошей, як у жаби пір’я.
• Ни на грош нет чего (разг.) – нема(є) й на копійку чого; і зернятка нема чого.
• Пропал ни за грош – пропав ні за цапову душу; пропав ні за понюх табака (ні за понюшку тютюну, ні за копійку).
Копейка
• Жизнь ему копейка – йому життя — ламаний шаг (гріш); життя йому нічого не варте.
• Жизнь копейка, судьба индейка – доля щербата, життя мотузяне. Пр.
• Зашибать копейку (разг.) – загрібати копійчину (добрі гроші, добрий фіш, іноді добру грошву).
• Копейка рубль бережёт – гріш (осьмак) копи стереже. Пр. Хто щадить гріш — має з гаком більш. Пр. Із копійки карбованці робляться. Пр. Копійка карбованці береже. Пр. Копійка копійку кличе. Пр.
• Копейка счёт любит – копійка любить лік (лічбу). Пр. Копійка любить, щоб її лічили (щоб її лічено). Пр. Гріш круглий — розкотиться. Пр.
• Ни копейки за душой – (а)ні копійки за душею (при душі); (розм. застар.) грошей дастьбі (Біг дасть); і копійки (і копія) нема (розм. катма, згруб. чортма).
• Он без копейки – він без копійки; він і копійки не має; у нього й копійки нема.
• Погибнуть, пропасть ни за копейку – пропасти ні за що (ні за цапову душу).
• Сколачивать, сколотить себе копейку (разг.) – збивати, збити копійчину (гріш, грошики); збирати гроші, назбирати грошей; стягатися, стягтися (на що).
• Трудовая копейка впрок идёт – трудова копійка годує довіку. Пр.
• Цена этому копейка – це нічого не варте; це ламаного шага (гроша) не варте; це копійчина річ.
• Я за копейкой не гонюсь – я на гроші (на копійку) не ласий; я за грішми не гонюся (не вганяюся).
Ложный
• Ложный шаг – хибний (непевний) крок.
• На ложном пути, на ложной дороге стоять (находиться); по ложному пути, по ложной дороге идти (двигаться) – на хибному (неправдивому, неправому) шляху стояти (бути); хибним (неправдивим, неправим) шляхом іти; (давн.) ходити неправим робом.
Ложь
• Изобличать, изобличить, уличать, уличить во лжи кого – виявляти, виявити, виказувати, виказати брехню (неправду) чиюсь.
• Ложью свет пройдёшь, да назад не вернёшься – брехнею увесь світ перейдеш, та назад не вернешся. Пр. Туди брехнею перейдеш, а назад трудно. Пр.
• Обвинять, обвинить во лжи кого – звинувачувати, звинуватити (обвинувачувати, обвинуватити) у брехні (у неправді) кого; завдавати, завдати брехню (неправду) кому.
• Он ни на шаг без лжи – він що ступне, то й (з)брехне; він як не брехне, то й не дихне.
• Оправдываться, оправдаться, отделываться, отделаться ложью – неправдою (брехнею) відбутися], відбувати(ся); вибріхуватися, вибрехатися (відбріхуватися, відбрехатися).
• Приобретать, приобрести ложью что – здобувати, здобути неправдою (брехнею) що; (вульг.) вибріхувати, вибрехати що.
• Сплетение лжи – клубок брехень.
• У него что ни слово, то ложь – він що не скаже, то збреше; він з брехнею не розминається.
• Чистейшая ложь – справжнісінька (чистісінька) брехня.
• Это похоже больше на ложь, чем на правду – це більше на брехню скидається, ніж на правду; це, може, й правда, та щербата (щербатенька).
• Это явная ложь – це видима (очевидна) неправда (брехня).
Убавлять
• Убавить спеси кому – трохи збити пихи кому (з кого); трохи вкрутити хвоста кому.
• Убавлять, убавить шаг, – притишувати, притишити (зменшувати, зменшити) ходу.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

шаг крок,-ку
ш. винта́ крок ґвинта́
ш. винтово́й ли́нии крок ґвинтово́ї лі́нії
ш. дели́тельный крок діли́льний [поді́льний]
ш. диаметра́льный крок діяметра́льний
ш. заклёпок крок зако́вок [ню́тів]
ш. зацепле́ния крок заче́плення
ш. зу́бьев норма́льный крок зубі́в норма́льний
ш. зу́бьев окружно́й крок зубі́в окружни́й
ш. зу́бьев осево́й крок зубі́в осьови́й
ш. зу́бьев углово́й крок зубі́в кутови́й
ш. интегри́рования крок інтегрува́ння
ш. исхо́дного ко́нтура крок вихідно́го ко́нтура
ш. колеса́ крок ко́леса
ш. обмо́тки крок обви́тки [нави́тки]
ш. обмо́точный крок обвитко́вий [навитко́вий]
ш. окружно́й крок окружни́й
ш. осево́й крок осьови́й
ш. основно́й крок основни́й
ш. переме́нный крок змі́нний
ш. расчётный крок розрахунко́вий
ш. резьбы́ крок на́різі
ш. ремня́ крок па́са
ш. решётки крок ґра́тки
ш. се́тки крок сі́тки [мере́жі]
ш. сре́дний крок сере́дній
ш. торцо́вый крок чолови́й [іве́ровий]
ш. углово́й крок кутови́й
ш. укоро́ченный крок прикоро́чений
ш. цепи́ крок ланцюга́
ш. червя́чный крок шне́ковий [слимако́вий]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Крок, -ку – шаг.
По́ступ, -пу –
1) шаг, поступь;
2) прогресс;
3) до чого – продвижение (вперед).
По́ступцем, нар. – медленно отступая (шаг за шагом).
Ступа́ – шаг, след, стопа.
• Ступо́ю – шагом.
Сту́пі́нь, -пня, -пеня́ –
1) шаг.
• Сту́пі́нь у сту́пі́нь – в-ногу.
2) след (шага);
3) степень.
• Сту́пі́нь порівня́ння – степень сравнения.
• Пе́рший сту́пі́нь – положительная степень.
• Дру́гий сту́пі́нь – сравнительная степень.
• Найвищий, третій сту́пі́нь – превосходная степень.
4) градус.
Ступну́ти, -ну́, -не́ш – шагнуть, ступить, сделать шаг.
Тупохо́дий – (о лошади) имеющий медленный шаг.
Укороча́ти, -ча́ю, укороти́ти, -чу́, см. Вкоро́чувати, вкороти́ти;
2) ходи́ – замедлять, замедлить шаг.
• Укороти́ти ві́ку – убить.
Хода́ –
1) шаг, ход;
2) походка, поступь.
• На ході́ – походя.
Ходови́тий – имеющий хороший шаг, поступь.
Шаг, -га́ – грош, 1/2 копейки.
Ше́ляг, -га – старинная мелкая монета, грош, см. Шаг.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Шаг – ступі́нь (-пеня), крок (-кро́ку); (поступок) – учинок (-нку); на каждом шагу: а) (в пространстве) – скрізь і всюди; б) (во времени) – щора́зу; предпринять дальнейшие шаги – ужити да́льших за́ходів.
Грош – шаг (-га́), ше́ляг (-га); ни гроша – ні ше́ляга.
Полушка – шаг (-га́).

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Бог дал, Бог и взял. —
1. Бог дав, Бог і взяв.
2. Прийшов нестаток, забрав остаток.
3. Шаг був один - і той пропав.
Всякому овощу свое время. —
1. На все є час.
2. Порою сіно косять.
3. Не тепер по гриби ходити: в-осени, як будуть родити.
4. Дорогий шаг до сповіддя.
Дорого яичко к Петрову дню. —
1. Дороге яєчко к Великодню.
2. Не вчас даєш хліба густо, коли зубів в губі пусто.
3. Дорогий шаг до сповіддя.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ве́льми, нар. Очень, весьма. Дорогий шаг до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ном. № 7775. Ішов козак на линію і вельми надувся. Ном. № 792. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми. Ном. № 12680. Я маю вельми дорогий крам. Макс. Вельми добре. Кіев. у.
Витру́шувати, -шую, -єш, сов. в. ви́трусити, -шу, -сиш, гл;
1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Рудч. Ск. II. 197. Останній шаг витрушує шинкарці. Греб. 371.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно. Харьк. у.
3) — са́жу. Чистить, вычистить печную трубу. Грин. II. 76.
Кро́к, -ку, м.
1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, — сто днів одпусту доступити. Ном. № 6212. По що ту приходиш кроком зрадливим. Гол. І. 346.
2) Часть основы, которую ткачъ можетъ заткать до новаго поворота навоя: заткавъ ее, ткачъ, поворачивая верхній навой, развиваетъ съ него часть основы, навертывая въ то-же время сотканный крок полотна на нижній навой; крок находится между ма́ґлем і ля́дою. Шух. І. 258. МУЕ. III. 20.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. лу́снути, -ну, -неш, гл.
1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. НВолын. у.
2) Только не сов. в. = Лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. О. 1862. IX. 64.
3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Грин. III. 656. Дверима луснути.
4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Котл. Ен. VI. 22. Очкур луснув. Ном. № 4342. Морда як не лусне. Ном. № 8592. Жартуй, глечику, поки не луснув. Ном. № 12653. А бода́й ти лу́снув! Чтобъ ты околѣлъ!
5) Ударять, ударить, хватить.
Покотю́щий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь. Лебед. у.
По́ступ, -пу, м.
1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72.
2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124.
По́ступцем, нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіев. у.
Приде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. приде́ржати, -жу, -жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. Рудч. Ск. І. 121. Приде́ржати ходу́. Умѣрить шагъ, пойти тише. МВ. І. 105.
Ростира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. росте́ртися, -зітру́ся, -решся, гл. Був шаг, та в кишені ростерся. Ном. № 1563. стр. 284.
ІІ. Руб, -бля́, м. = II. Рубель. У людей шаг скаче, а в скупого руб плаче. Ном. № 4668. Не май сто рублів, а май сто друзів. Ном. № 9512. Ум. Ру́блик.
Сади́ти, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216.
2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719.
3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн.
Спові́ддя, -дя, с. Исповѣдь, исповѣдываніе. Дорогий шаг до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ном. № 7775.
Ступа́, -пи́, ж.
1) Шагъ, слѣдъ, стопа. Пішов буцім то в город тихою ступою. Кв. І. 31. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Чуб. Ступо́ю. Шагомъ. Їде собі ступою. Канев. у.
2) Слѣдъ.
3) Во́вча ступа́. Раст. Lycopus cxaltatus. Вх. Пч. І. 11. Вовча ступа пустила широке листя. МВ. І. 140.
Сту́пі́нь, -пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Рудан. І. 21. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Рудч. Ск. І. 56. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ЗОЮР. І. 134. Сту́пінь у сту́пінь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати. Канев. у.
Стягови́тий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати. Канев. у.
Тупохо́дий, -а, -е. О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий. Волч. у.
Укороча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. укороти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. Шевч. 204. — ходи́. Замедлять, замедлить шагъ. Христя трохи вкоротила ходи. Мир. Пов. II. 43.
Хода́, -ди́, ж.
1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Кобел. у. Ішов він.... тихою ходою. Мир. ХРВ. 8. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. Грин. II. 292. Їхати ходо́ю. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою. Шевч. 176.
2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Г. Барв. 257. Гарна у коня хода. НВолын. у.
Ходови́тий, -а, -е. Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь. Міус. окр.
Шаг, -га, м. Грошъ, 1/2 копейки. Ні шага грошей. Рудч. Ск. II. 27. Був шаг, та в кешені розтерся. Ном. Ум. Шажо́к. Грин. III. 244. Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп! Ном. № 10595.
Шажо́к, -жка́, м. Ум. отъ шаг.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Шаг — кро́к, -ку, ступі́нь, -не́ня; хода́, -ди́; Ш. винта — ві́дстань, -ми: „Шаг вперед“ — „Крок вперед“; „Ш. мерный“ — мі́рний крок: „Шаг назад“ — „Крок наза́д“; Ш. обыкновенный — звича́йний крок; Ш. походный — похі́дний крок: Ш. ровный — рі́вний крок; Ш. свободный — ві́льний крок; Ш. угломера — відступ кутоміра. Ш. ускоренный — пришви́дшений крок. Ш. форсированный — форсо́ваний крок; „Шагом марш“ — „Кро́ком руш“.
*„Шире шаг“ — „Ши́рше крок“.
*Вымерять, вымерить — виміря́ти, ви́мірити; В. свой шаг — виміря́ти свій крок.
*Двойной — подві́йний; Д. действие — подві́йний чин; Д. линейка — подві́йна ліві́йка; Д. наливной элемент — подві́йний наливни́й елеме́нт; Д. шаг вперед — подві́йний крок упере́д; Д. шаг назад — подві́йний крок наза́д.
*Мерный — мі́рчий; мі́рний; М. лента — мі́рча стрі́чка; М. шаг — мі́рний крок; М. цепь — мі́рчий ланцю́г.
*Обыкновенный — звича́йний; О. взрыв — звича́йний ви́бух; О. шаг — звича́йний крок.
*Полный — по́вний, цілкови́тий; П. вес — по́вна вага́; П. длина — по́вна довжина́; П. профиль — по́вний про́філь; П. разборка — цілкови́тий ро́збір; П. шаг — по́вний крок.
Походный — похі́дний; П. движение — похі́дний рух; П-но-боевая жизнь — похі́дно-бойове́ життя́; П. захват — похі́дний за́чіп; П. колонна — похі́дна коло́на; П, кухня — похі́дна ку́хня; П. ось — похі́дна вісь; П. охранение — похі́дна охоро́на; П. палатка — похі́дний наме́т; П. форма — похі́дна фо́рма; П. шаг — похі́дний крок.
*Ровный — рі́вний; Р. мушка — рі́вна му́шка; Р. шаг — рі́вний крок.
*Свободный — ві́льний; С. вязка — ві́льне в’яза́ння; С. шаг — ві́льний крок.
Ускоренный — пришви́дшений; У. шаг — пришви́дшена хода́.
*Форсированный — форсо́ваний; Ф. марш — форсо́ваний рух (марш); Ф. шаг — форсо́ваний крок.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Шагъ = сту́пінь, ступе́нь, ступа́, ступня́, по́ступ, крок (С. З. Ос.). — Грізно крикнув і приступив на ступінь ближче. Лев. — Два ступнї зробив, та й упав. н. о. — Я голову тобі розібъю, як ступінь ти хоч один до мене зробиш. К. К. — Почав широкими ступнями ходити з кутка в куток. Пр. — Куди хочеш завести, повідай? Нї ступня вже не зроблю я далї. Ст. Г. — Мо ступнїв два пронїс і покинув. н. к. — Вони приступили ближче, може так, як на ступінь. Лев. — Аж гомін, шелест від ступнїв! — Я кинувсь миттю між кущів. Пч. — Я добре знаю її швидкі і легенькі ступнї. Кн. — Невидющий і без цїпка кроку не ступлю. Грінч. — На дванадцять кроків од криницї. н. о. — Ша́гомъ = ходо́ю, ступо́ю (Вол.), виступце́м. — Пусти коней ходою, нехай висапають ся. Кн. — Їдем собі ходою. Греб. — Їхали ступою. — Шагъ за ша́гъ = ходо́ю, по́ступцем, нога́ за ного́ю. – Дѣ́лать большіе шаги́, ходи́ть больши́ми шага́ми = ши́роко ступа́ти, ци́бати. — На вся́комъ шагу́ = скрізь, що ступі́нь. — Ти́химъ ша́гомъ = ти́хою ходо́ю. — Приба́вить, уба́вить ша́гу = приспіши́ти, вкороти́ти ходи́, зменши́ти хо́ду. — Зменши ходу, бо я з тобою не зійду. Кн.
Грошъ = шаг (Лїв.), грош (Прав.) — Хто шага не береже, той не варт і копійки. н. пр. — Куди тобі бідному за шаг танцювати. н. пр. (По старому лїку = 2 копійки на асигнациї, тепер = 1/2 коп. с).
Каба́чникъ, ца = 1. шинка́рь, шинка́рка, здр. шинка́рочка, корчма́рь, ка. – Шинкарь пъяницю любить, а дочки за його не оддасть. н. пр. — Шинкарочко молода, усип меду ще й вина! н. п. — По чарцї та по чарцї, останній шаг витрушує шинкарцї. Гр. 2. пъяни́ця, гультя́й, ка, пія́к, пія́чка (що по шинках волочить ся).
Шажёкъ = д. Шагъ (здр.). — Ѣ́хать шажко́мъ = їхати ти́хою ходо́ю.

Запропонуйте свій переклад