Знайдено 65 статей

Запропонувати свій переклад для «юрій»

Шукати «юрій» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Автокефалия – (греч.) автокефалія. [Юрій Стригун: «Як ви ставитеся до відверто проросійських єпископів вашої церкви — одеського Агафангела, тульчинського Йонафана й уманського Антонія?». Митрополит Софроній: «Для них України немає й не буде. Вони відчувають себе росіянами. Вони не хочуть чути назву »українська церква«. Мовляв, в Україні проживають представники багатьох народів. Дозвольте, кажу, а як же тоді »русская церква«? Хіба в Росії не живуть чуваші, мордвини і представники інших національностей. Але ж церква »русская«? У Сербії церква сербська, а в Грузії — грузинська. Що цікаво, за автокефалію в нас ніхто не агітує. Зате противників — хоч греблю гати»].

Адекватный – (от лат.) адеква́тний, прирі́вняний, рівнозна́чний, такий, як треба, (соразмерный) сумірний, одномірний, рівнозмі́рний, (соответственный) цілком відповідний: • адекватная замена – рівнозначна заміна; • адекватная компенсация – рівноцінне відшкодування (рівноцінна винагорода), відповідне зрівноваження, відповідна компенсація; • адекватное поведение – нормальна (звичайна) поведінка; • адекватная реакция на… – відповідна реакція на…; • адекватная цена – розумна ціна; • адекватный перевод – правильний (точний) переклад; • адекватный ответ – адекватна (в контексте: слушна, доречна, справедлива, рівноцінна, заслужена тощо) відповідь; • адекватный случай, адекватная ситуация – адекватний (цілком відповідний) випадок, прирівняне становище; • не совсем адекватное поведение – дивна якась (трохи дивна) поведінка; • полностью адекватный – цілком адекватний, цілком як треба (відповідний). [Жителі польської Мазовії насилу розуміють кашубську мову балтійського побережжя, хоча кашуби мають свою писемність і власну граматику. У нас би «табачники» всіх мастей відразу б закричали про розкол України. Напевно, в Польщі їх би визнали не цілком адекватними (Юрій Райхель)]

Афины – (греч.) Атени (совет. Афіни). [По цих невдачах на терені великої імперіалістичної політики Атени зайнялись справами свого союзу (держав), щоб зміцнити своє становище в тих місцевостях, де провідництва Атен іще ніхто не заперечував - отже, в Тракії і на берегах Чорного моря (Юрій Липа). Справу вирішили спустити на гальмах, бо з Атен надійшла вказівка — мовляв, тепер, коли на троні новий король, державі не випадає мати політичних в’язнів (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса)].

Ацтек – (науатль) ацтек. [Мабуть, не раз вони в дитячих снах Тобі ввижалися: чудні, далекі, Золотошкурі і сумні ацтеки З погордою в потьмарених очах (Юрій Клен). Страшні корчі вербових ікебан. Зникаєм, як етруски і ацтеки. Недавно в Чорнобилі дикий кабан переходив вулицю біля аптеки. Людей нема, а яблуні цвітуть. І мертва річка зблискує, як ртуть (Л.Костенко)].

Безропотно – покі́рливо, без ре́мства, не ре́мствуючи, неремсти́во, без наріка́нь, (безмолвно, ещё) без слова, безмовно. [Гостю, очевидячки, нудно й ніколи, але він покірливо ступає поруч хазяїна, криво, невпопад усміхається й хитає головою, коли треба й не треба (В.Винниченко). Павло підійшов до неї і хлипнув у вухо. Вона зойкнула і впала на долівку. Павло витріщив очі і став дожидати, доки підведеться: вона не підводилася і перестала дихати. Тоді він побіг до сусідів і сказав, що Явдоха впала і не встає. Сусіди прибігли в хату, розціпили Явдосі рота і влили води. Після цього Павло сказав Явдосі: «Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну». І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Г.Тютюнник). — Закладаюся головою, Санчо,— сказав Дон Кіхот,— ось зараз, коли ти теревениш, не вгаваючи, у тебе нічого не болить. Шпар, сину мій, усе, що тобі слина на язик принесе, аби лиш у тебе нічого не боліло, я ж без ремства стерплю усі твої нечемні речі (А.перепадя, перекл. М.Сервантеса). Це видовище сповнило мене жахом і млостю. Усе замиготіло перед моїми очима. Кров гарячою хвилею потекла в мене по спині й грудях. Кинджал, що прип’яв моє плече до щогли, палив мені тіло, наче розпечене залізо. Але мене лякав не так фізичний біль — це я стерпів би, не ремствуючи, — як думка про те, що я можу впасти з реї в цю тиху зелену воду й опинитись поруч з мертвим стерничим (Юрій Корецький, перекл. Р.Л.Стівенсона). «Ти прости, ласкавий Боже, Скарги ці мої зухвалі — Зараз буду неремстиво Нести випроби тривалі!» (М.Бажан, перекл. Давида Гурамішвілі)].

Волчий – вовчий: • волчий аппетит у кого (разг.) – вовчий апетит у кого, вовча хіть до їжі у кого, їсть як вовк хто, вовчу хворобу має хто, вовчий зуб (вовче горло) у кого; • волчий голод – нена́сит, нена́жер; • волчий корень, Aconitum Napellus L. – зозу́лині череви́чки, коники, чорне зілля, болиголов, вовча отрута; • волчий перец, волчье лыко, Daphne Mezereum (бот.) – вовче лико, ягідки́, вовчинець; • волчьи законы – (перен.) вовчі закони; • волчья пасть – вовча паща (пащека); (мед.) вовча паща, незарощення (розщілина) піднебіння; • волчья шуба – вовки́, кожух вовчий; • волчья ягода, воронний глаз, Paris quadrifolia L. – вороняче око, вороні́вка, хрещате зілля, хрест-трава, натягач, ранник; • волчья яма – вовківня, вовча яма, (лок.) вовковина; • по волчьи – по-вовчому; • у меня волчий голод – ї́сти хо́четься — аж шку́ра боли́ть. [Вовк, то вовче й думає (Номис). Панько тоді підніс вила і впакував аж два гостряки у вовчу пащеку (Федір Одрач). — Чи ж не  волієте піти у вовчу пащу, аніж під вінець зі мною? (Юрій Клен). Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть (Г.Сковорода). — Ах ти ж, вовчої сучки син! Не чуєш, позакладало? То почуй шкурою! (М.Лукаш, перекл. В.Шекспіра).  Добре у вовках — не холодно (АС). — Вранці просинаюся з півнями, працюю цілий день як віл, увечері в мене вовчий апетит, сплю добре, як бабак, але загалом мій стан мені не подобається! — Сходи до ветеринара, перевірся].

Готовность – готовість (готовність), згода, бажання, охота: • боевая готовность – бойова готовість (готовність); • быть в готовности – бути напоготові (готовим) до чого; бути в готовості (готовності); • быть в полной готовности – бути зовсім (цілком) готовим, бути в повній готовості; • выражать готовность – виявляти (виказувати, показувати) готовість (готовність); (словами) висловлювати готовість (готовність); зохочуватися до чого; • с готовностью – охоче, [дуже] радо, залюбки; з охотою; з дорогою душею; радніше; з готовістю (готовністю). [Веселить мене їх готовість (П.Куліш). Але готовість пожертвувати собою — це не є та найвища вимога, яку ставить відповідальній людині іспит життя. Проста самопожертва може означати і цілковитий провал на іспиті, який вимагає перемоги — коли не фізичної, то духової і моральної, коли не тепер, то для майбутнього (Юрій Лавріненко). — Знайте, сеньйоре, що він сам попросив моєї руки, і панотець мій, знаджений перевагами, які сей жених нібито має над Вами, з такою готовністю прийняв те освідчення, що за два дні мають відбуватися наші заручини, і то тайно, без жодних гостей: свідками будуть лише небо та дехто з домівників (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Всі ж почали навперебій пропонувати свої послуги Євхенієві, та чи не найбільшу готовість проявив тут Дон Кіхот. — Будь певен, брате козопасе,— промовив він,— що якби я мав змогу пускатися в пригоди, я без вагання рушив би в дорогу, щоб уладнати ваші справи: я викрав би Леандру з монастиря (безперечно, її тримають там силоміццю), не подивився б ані на старшу матір, ані на будь-кого іншого, хто зважився б мені опір ставити, і оддав би дівчину тобі напризволяще — під тією, однак, умовою, аби ти не чинив над нею насили ведлуг права рицарського (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Шлюбну формулу про любов і вірність давно пора замінити клятвою про готовність мити посуд і виносити сміття (Лешек Кумор)].

Грунтовка – (действие) ґрунтування, (последствие) ґрунтовання; (слой лакокрасочных покрытий; дорога) ґрунтівка. [Гаразд, незабаром дізнаємося напевно, як все сталося, я ж тільки-но казав, що хлопці нишком намагалися пройти лісом по слідах їхнього авта, але грунтівка між тими заростями покрутилася недовго і вивела знову на шосейку (Юрій Завгородній). Двадцять — доба наївності. Двадцять — весь шлях — грунтівка. Слова іще нерівності, Серця уже вибухівка (Юлія Бережко-Камінська). Джез пішов до мосту через канал. Не до того, що по шосе, той вів додому, а до іншого мосту, що на старій ґрунтівці (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі)].

Десталинизация – десталінізація. [Сам термін «десталінізація» вигадали для камуфляжу того факту, що відмовлялися від найодіозніших дій тоталітарного режиму Сталіна, але без демонтажу його основ. Саме тому в доповіді Хрущова багато йшлося про повернення до ленінських норм партійного життя, справжніх соціалістичних ідеалів. Саме протиставлення Леніна Сталіну й мало замінити назрілу демократизацію (Юрій Райхель)].

Земноводный – (зоол.) земноводний, (лат.) амфібія, (устар.) водоземець, (прил.) земноводний: • земноводные – земноводні, амфібії. [Раптом унизу́ щось квака: «Земноводна я невдаха! Все болото обпірнала, Все латаття обстрибала; Кожен тут куточок знаю Та жагу́ пізна́ння маю: Хочу над усе літати, Решту світу пізнавати…» (Юрій Бужанин). Вікно німих тривог із видом на пейзаж, де ціпеніють дні, як земноводні, які зимою хворі (А.Дністровий)].

Злоба – зло́ба, злости́вість, (гнев) лють, лю́тість, (злость) злість, озлість, за́злість, (злостность, злобность) злосли́вість, (зложелательство) злозичли́вість, недобрози́чливість, лихози́чливість, зломи́слення, злоби́тельство, (сильнее) зловорожість, (вульг.) («зуб») храп: • бессильная злоба – безси́ла лю́тість, лють; • бешенная злоба – шалена лють (злість); • возыметь злобу на кого – завзя́ти злість на ко́го; • вымещать, выместить свою злобу на ком – зганяти, зігнати (окошити) свою злобу (злість, лють) на кому; • довлеет дневи злоба его – доволі в кожного дня (кожному дневі) лиха свого, доволі дневі (на кожний день) його клопоту, (арх.) довліє дневі злоба його; • дышать злобой на кого – важким духом дихати на кого, (лихим) пеклом (злом, чортом, бісом, гаспидом) дихати на кого; • злоба дня – пеку́че пита́ння, нага́льна спра́ва, (церк.-слав.) зло́ба дня; • злоба что лед, до тепла живет – лихе серце на сонці тане (Пр.); • иметь (питать) злобу против кого – мати злість (злобу, серце, лють, завзяття, храп) на кого (проти кого), лихої волі бути на кого; • на злобу дня – на злобу дня, на тему дня; • он это сделал по злобе – він це вчинив (зробив) із злості (маючи злість (злобу). * [Одібра́ть її́ не змо́же ніяка́ злоба́ неси́та (В.Самійленко). Черне́ча зло́ба до гро́ба (Номис). Рида́є в безси́лій лю́тості (Л. Українка). Зно́ву підняла́сь у йо́го на люде́й злість (Б.Грінченко). — Не знаю, чи мав коли на мене зазлість Філіпелло, що я вас любив, чи думав, може, що й ви мене любили, — він мені такого нічого ніколи не показував (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Мені притаманна деяка злосливість, недоречна для цілої моєї постаті, що могла б робити враження перевтілення доброти, але ця злосливість — це відсвіт моєї безбарвної натури (Юрій Косач). Думка за думкою, одна проганяла іншу, друга находила натомість, ще інша зміщала ту; пан сотник відчував озлість, яка давно не знаходила виходу (Валерій Шевчук). Тільки краєм ока я його бачив, а одразу ж зненавидів так, що, мабуть, і сам мій батько не мав на нього такий храп, як я тоді (Б. Антоненко-Давидович). Дурість не завжди робить людину злою, але злоба завжди робить людину дурною (Франсуаза Саґан). 1. На тему дня: я сходив до банкомата і він попросив в мене двадцятку, до понеділка. 2. Міняю злобу дня на радості ночі. 3. На злобу дня. Добра і погана новини: президента поранено з гранатомета; йдеться про очільника Ємену].

Конкистадор, конквистадор – (испан.) конкістадо́р, завойо́вни́к. [І теж зоритиме у млі, Як сходять з вод незнані зорі, Той що скерує кораблі За вами вслід, конкістадори (Юрій Клен). Але перед цим кожна мова повинна пережити свій розквіт, не задихаючись від пилу, який підіймають конкістадори міщанства. Мати поезії мого народу, А не жебрачка під тином власного двору! (Л.Костенко)].

Креативность – (от. лат.) креативність. [Хоч що б означала креативність, вона є частиною розв’язання проблеми (Браян Олдіс). Прихильники Віктора Януковича не втомлюються дивувати «креативністю» у вираженні любові до свого вождя… Можна навіть сказати, що вже є кілька течій масового аматорського мистецтва, якому відповідає термін «янукітч» (Анатолій Дністровий). Російській владі у продукуванні проблем немає рівних. Навіть наша, українська, в цій креативності їй поступається. Хоча з усіх сил намагається принаймні наздогнати, якщо не перегнати (Юрій Райхель). Загалом між психічними хворобами й креативністю спостерігається кореляція, яка виходить  за рамки  простої випадковості. <…> Вочевидь, креативність — це лезо ножа, на якому ми балансуємо між хворобою і видатними звершеннями, а багато творчих людей чергують те й те (Т.Цимбал, перекл. С.Велза)].

Мероприятие – захід, (чаще во мн.) заходи: • мероприятия в области чего – заходи коло чого; • предпринимать мероприятия – вживати заходів; • публичное мероприятие – публічний захід, (культурное, ещё, от франц., локал.) імпреза; • разрабатывать мероприятия – розробляти заходи. [На́слідки сих за́ходів були́ га́рні (Б.Грінченко) Нещи́рі за́ходи коло кріпа́цької рефо́рми (С.Єфремов). Марта використовувала цей ранок на хатні заходи щодо чистоти та ладу свого помешкання й одежі (В.Підмогильний). За приблизними (бо точні поки що неможливі) підрахунками цифра 223 щезлих в СРСР українських письменників розшифровується так: розстріляно 17; покінчили самогубством — 8; арештовані, заслані в табори і іншими поліційними заходами вилучені з літератури (серед них можуть бути розстріляні і померлі в концтаборах) — 175; зникли безвісти — 16; померли своєю смертю — 7 (Юрій Лавріненко). Не втішені власники пенсій і рент, Тендітні квітки пансіонів, Хто кров’ю і волею сціпить в цемент Безвладний пісок міліонів. Був час над усе легковажних гадок — Імпреза і знову імпреза — Коли заблищав по ріллі Городок Безжалісним холодом леза (О.Ольжич). Я відмовився брати участь у його похороні, але послав дуже ввічливого листа, в якому схвалив цей захід (М.Твен)].

Ничейный – 1) (от ничьи) нічийний; 2) (ничей, разг.) нічий, (редко) нічийний: • ничейная зона, территория – нічия зона, територія; • ничейная партия – нічийна партія; • ничейный результат – нічийний результат. [— Скаженого коня-неука піймав, сів на його, стиснув коліньми — ех! аж степ гуде! Кінь б’є і передом і задом, та де йому скинуть Артема! З скаженого — овечкою стане! А вже нічия чужа коняка не стрівайся з Артемом у степу — його буде (Б.Грінченко). Хлопці є хлопці – розбишаки і шибеники, але поводилися вони в цьому притулку завжди обережно, не здіймали там ніколи ніякого галасу, навіть звичайні в їхньому неспокійному віці розбірки влаштовували посеред двору, аби ніхто не дізнався про їхню потаємну криївку під самим дахом нічийного будинку, ось, тільки цього разу, з якоїсь причини, не догледіли хлоп`ята жевріння недбало кинутого до тої лахманини недопалку… (Юрій Завгородній). Чиясь жона. А може, і нічийна. Та не один із себе душу вийняв заради неї. Тільки ж все дарма: в коханні жінка ця — глухоніма. Двозначні знаки й жести — її мова. Ця жінка і не літня, й не зимова. Для чоловіка — мов на меч іржа, така ж близька, така ж йому чужа (В.Слапчук). На коліях стояли покинуті, нічийні вантажні потяги з борошном, цукром, фруктами й гасом (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха)].

Параллелепипед – (греч.) паралелепіпед, (устар.) рівнобіжностінник. [— Не хочу я туди лізти… там і без мене – любовний паралелепіпед (Юрій Лазірко). Трохи далі вздовж білих доріжок напиналися посірілі куби й паралелепіпеди — святочні ярмаркові павільйони, заскочені війною й тепер занурені в мовчанку (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). У дитинстві бабуся закрила його в шафці й забула. А коли випустила, він був уже дорослим сформованим паралелепіпедом].

Паранойя – (греч.) параноя, (шире) божевілля, безумство. [У доща була параноя — він ганявся за нами з тобою А ми не мали нічого чинити У доща була параноя — він мусив нас намочити. Не змігши спіймати — почав скаженіти Громом кричати, вітром свистіти У доща була параноя — він мріяв нас засмутити (Дмитро Бовдуй). У СРСР після смерті Брежнєва до влади прийшла людина, у якої параноя входила до службових обов’язків — колишній голова КДБ СРСР Юрій Андропов (К. і Т.Паньо). Параноя, зробив висновок лікар, не слухаючи далі пристрасної Григорієвої проповіді про балканський менталітет істинних буковинців. Замкнути його і посадити на хімію чи що? Хоча, зрештою, хто в цій країні з такою політикою без параної? Хай живе… (В.Кожелянко).  … тільки той, хто жив у тоталітарній державі, може зрозуміти, що таке параноя. У 1937 році, коли батько повернувся в Київ з Луганська, вся країна купалася в міазмах параної. Вони просочувалися скрізь, у найінтимніші щілинки життя людей: вони отруювали стосунки між друзями та колегами, між учителями та учнями, між батьками та дітьми, між подружжями. Вороги були всюди (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). 1. Якщо у Вас немає параної, то це ще не означає, що за Вами не стежать! 2. Письменник: — Мені здається, за моєю творчістю слідкують. — Це в тебе параноя. 3. — Розмовляти з кішкою — це параноя чи ще не зовсім? — Це не параноя. Параноя — коли боїшся при кішці зайве бовкнути].

Первосортный – 1) (относящийся к первому сорту) першосо́ртний, (ещё) першосо́ртий; 2) (превосходный, разг.) добре́нний, добі́рний, чудо́вий, видатни́й. [У продаж надійшли першосортні продукти всіх сортів (Валерій Афонченко). За час своїх космічних мандрів я й не таке бачив. Ось чому я лагідно усміхнувся і з нелюдською ввічливістю запитав фахівця: — Мій першосортний друже, а що у вас є таке, чого у проспектах нема? (Юрій Ячейкін)].

Подкожный – підшкі́рний, (редко) підшку́рний, зашку́рний, позашку́рний: • подкожная клетчатка – підшкірна клітковина, (редко) підшку́ра, ніздра́, підскі́рень (-рня); • подкожное впрыскивание – підшкірне упорскування (уприскування). [Вся кров скипі́лася зашку́рня (І.Котлляревський). …ціле українське відродження в ленінському СРСР було — «незаконнонародженою», «прийнятою» чужою дитиною, супроти якої народився справжній син — російсько-комуністичний імперіял-шовінізм. Неодмінною ознакою клярнетичного вітаїзму була текуча підшкірна свідомість «короткого часу», пристрасне бажання навіть ціною життя чи свободи зробити якомога більше, перш ніж прийде трагічна розплата за вирвану радість творчости (Юрій Лавріненко)].

Подопытный – піддослідний, (опытный, служащий для опытов) спробний: • подопытные животные – дослідні (піддослідні) тварини, тварини в дослідах; • подопытный кролик – піддослідний кролик, лабораторний пацюк. [— Так, прошу, — охоче відповів піддослідний, трохи збентежений перед такою високою публікою; потім прокашлявся й налякано закліпав очима, ніби учень, що складає випускні іспити (Юрій Лісняк перекл. К.Чапека)].

Предохранитель – запобі́жник, (реже) безпе́чник, застере́жник. [Заклавши руки в кишені, відводжу безпечники у «кольтів». За пазухою Олі тихенько ляснув безпечник бравнінга (Юрій Горліс-Горський). Перший застережник від корупції — це розмежування влади і бізнесу (Олександр Сушко). Взяти у по́вню заряджений пістолет, зняти з запобіжника, приставити до скроні й натиснути на курок – вкрай погана прикмета].

Протез – (франц. от греч.) протез, (деревяшка) дерев’янка, (костыль или приделанная нога) ми́лиця, дерев’я́нка, ку́ля́. [Його протез ліг горизонтально і грізно дивився на мене, як цівка важкого кулемета (Юрій Ячейкін). — Добре, подивимося. Як тобі цей протез? — Жме, не можу закрити рота. — Чорт забирай! Які ви всі тендітні. Ану, приміримо цей. — Він мені завеликий. Якщо я чхну, він випаде. — А ти не застуджуйся, холеро. Відкривай рота (М.Жердинівська, перекл. Л.Сепульведи). Як політикові, Скрипникові не конечне було розумітися на тонкощах лінґвістики. Але він був мудрий політик і цілком на висоті призначення — керувати справами культури. Інтуїцією він непомильно розумів те, на що звертали увагу люди з мовознавчих кіл типу Олени Курило: потребу поставити українську мову на власні ноги, надати їй самостійного значення; вивільнити з-під впливів російської, поклавши в її основу джерела народної мови. З уваги на це він уважно прислухався до пропозицій західньоукраїнських мовознавців, коли йшлося про норми, які українську мову віддалювали від впливів російської: написання ґ не лише в українських словах типу ґава, ґудзик тощо, а й у новіших запозиченнях з латинської та взагалі з чужих живих мов ("енерґія, ґастроля); пом’якшене л у чужомовних словах типу лямпа, плянета; сполучення ія в словах типу соціялізм тощо. Також зміна роду в чужомовних словах, якщо вони вже прийшли через російську мову з перекрученою родовою ознакою (рос. класс — кляса, протез — протеза і под.) (І.Кошелівець). Рипить проблем натруджений протез. А хочеться хоч з чогось порадіти… (Микола Боровко). Без телевізора, без жінки, без жалю сиджу. Я сам собі — мов ліга. А жінка та — немов зима без снігу. А жінка та — немов душі протез (В.Слапчук). Міняю бензопилку на протез].

Процент – 1) про́це́нт (-ту), відсо́ток (-тку); 2) (рост, лихва) про́це́нт, надсо́ток, посту́пок, верхи́, лихва́, ріст (р. ро́сту), (диал.) кама́та: • давать деньги на проце́нт – гро́ші на про́це́нт давати; • заёмны процент – позиковий відсоток (процент); • он берёт по десяти процентов – він бере́ по де́сять відсо́тків (проце́нтів); • под процент – під відсоток (процент); • поместить капитал на проценты – покла́сти капіта́л на проце́нти, на відсотки; • проце́нт на проце́нт – відсо́ток на відсо́ток; • проценты по займу (по вкладам) – позичко́ві проце́нти, відсо́тки, відсо́тки за позичку (відсотки (проценти) за вкладами); • ссудный процент – позичковий відсоток (процент); • учетный процент – дисконтовий відсоток. [«От тут би осістись мені на ввесь вік! — подумав Ломицький.— Марусина мати має хоч старий і невеличкий, але свій власний дімок, має садочок. Знаю, що вона позичила десять тисяч одному молдавському панові за чималі проценти. Маруся гарна, здорова, робоча, хазяйновита. Замкнувся б от тутечки в хатньому житті. забув би усякі громадянські питання, ні в які соціальні справи не втручався. щоб мене ніхто не зачіпав. Знав би свою службу, хоч і неприємну, і годив би начальству. І жив би собі з Марусею тихо, спокійно, ні в що небезпечне не вмикуючись» (І.Нечуй-Левицький). — Добре! Згода! — сказав він твердим голосом. — За п’ятдесят процентів на рік! — Скільки? — спитав Копронідос, і його чорні очі засвітились, заблискали, неначе в кота, що налагодився кинутись на мишу і знає, що миша вже не втече од його лапок та пазурів (І.Нечуй-Левицький). — Жидівське, — кажу, — не пропаде, а я на грунт не підписуюся, бо до того є сироти, не лиш я. Коли подужаю, а я жидові відроблю, ще й камату му заплачу (Ю.Федькович). — Чималі тут проценти, як я бачу, Та ще й якась заплутана рахуба! (Л.Українка). Дарка збирала малину панам на конфітури, — ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток натурою (Л.Українка). Він мав п’ять тисяч ринських в ощадній касі і відсотки з них так само щороку докладав до капіталу (І.Франко). Му́сить він позича́тися та на свою́ ши́ю боргі́в за вели́кі проце́нти набира́ти (С.Єфремов). Позича́ла гро́ші за вели́кий відсо́ток, коли́шній його́ ня́ньці (А.Кримський). Вигодні́ше грома́ді ту зе́млю прода́ти та ма́ти з гро́шей про́цент (Б.Грінченко). Вели́кий надсо́ток бере́ на стовп (АС). Позича́ли лю́дям гро́ші і ро́сту не бра́ли (Б.Грінченко). Він хоч і жид, а не бере́ собі́ посту́пку (АС). Пози́чив на лихву́ у жи́да три карбо́ванці (АС). Отже, мусить попрощатись із своїм дорогим внутрішнім світом, як той чернець із зовнішнім на порозі монастирської темряви! Та чи ж тільки творчість його ляже жертвою на потворний шлюбний алтар? Хіба не дає він гуртову запродажну на всі свої поцілунки, безтермінового векселя на любов, наперед зобов’язуючись платити страшні відсотки повстримності? Безліч є жінок неопізнаних, безліч чарівних облич і витончених тіл, що проминути їх — значить втратити! (В.Підмогильний). Погасити борг з відсотками в часи написання «Енеїди» І.Котляревського звалося «віддячити сто з оком» (Юрій Проценко). Справжня плітка ніколи не повинна підтверджуватися на сто відсотків (С.Є.Лєц). 1. Дзвінок в банк: — Добрий день. Ви надаєте кредити пацієнтам психдиспансеру? — Тільки під божевільні проценти. 2. Я збережу вам вірність під відсотки …].

Разящий – 1) ура́зли́вий (разли́вий), (поражающий) разючий, нищівний, (убивающий) убивчий; 2) (смердящий) смердючий (смердячий): • разящая критика – нищівна (нещадна, непримиренна, убивча) критика; • разящий меч (клинок) – убивчий (разливий) меч (клинок); • разящий запах – смердючий (різкий) запах. [Пріська не слухала — голосила. її страшний уразливий лемент гірким плачем розливався по хаті, важкою тугою бився об стіни… (П.Мирний). Я сміюся з таких «мужів» і уникаю їх товариства, мов уразливих мух (О.Кобилянська). Очі мої застилає туман, але я бачу її — мою рану — і чую уразливий біль (Юрій Яновський). — Не дивуй тому, друже Санчо, — заперечив Дон Кіхот. — Чиню тобі відомо, що всі дияволи — великі штукарі: коли й носять при собі які духи, то самі не пахнуть, бо вони ж духи; а як і йде коли од них запах, то не добровонний, а смердючий і зловонний, бо всюди за ними пекло тягнеться, і мукам їхнім нема ніякої пільги, а що благоухання дає радість і відраду, то воно їм недоступне і непритаманне. Коли ж тобі здається, ніби той бік, що ти кажеш, пахне амброю, то або тобі в носі заклало, або він навмисне ману таку пустив, щоб ти не мав його за демона (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тим часом дання своє діло вчинило, і бідолашного джуру почало проносити верхом і сподом з такою навальністю, що очеретяна мата, на яку він знову бебехнувся, і валове рядно, яким укрився, більше вже, мабуть, нікому ні на що не придалися. Так його корчило й кидало, такими потами проймало, що не лише він сам, а й усі присутні гадали, що тут йому й амінь буде. Та уразлива злива бушувала годин десь зо дві, по упливі яких Санчо не дізнав жадної пільги; на одміну од пана, він чувся весь розбитим і розламаним, навіть на ногах триматися не здужав (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Боже мій! Так… виросло з тих немовлят, з тих нещасних діточок, над життям і долею яких заніс свій убивчий меч, виплеканий такими, як він, Георгій Бунчужний, хвалений «мирний» атом! Радше, безвідповідальне безголов’я таких як він, безбожників! Але ж, дивлячись на це чисте досконале створіння, не скажеш, що виросло в обіймах монстра…(Г.Тарасюк)].

Ранимый – уразливий, чутливий, (чувствительный) чу́лий, (ирон.) тонкошкірий, тонкосльозий. [Він такий чулий до сліз та болю, уразливий до безталання та нужди (П.Мирний). Семен чекав, не тратив надії. Але дедалі неспокій опановував Семеном. Він зробився уразливим, нетерплячим (М.Коцюбинський). — Дитино наша мила! Пошли тобі, Господи, віку і щастя! —  Тонкосльозі!.. (І.Карпенко-Карий). Буває так зажуриться, Що й люлечка не куриться, В очах сльозина заблищить І чуле серце заболить (Л.Глібов). Сергій закурив і їхав, понуривши голову, заглибившись у свої думи, перебираючи в пам’яті всі ті слова, які він сказав Дорошеві, розцінюючи їх з того погляду, наскільки вони могли образити його супутника. Але як він не рився в них, як не чіплявся, він не знаходив там чогось особливого, що б могло смертельно образити людину. «А, нічого нема. А якщо він такий тонкошкірий, то хай лубки понашива, щоб не так дошкуляло» (Г.Тютюнник). — Вразлива жінка, — каже про неї граф Альберто Пазотеллі на святково прикрашеній терасі… — Думає лише про враження, які справляє (Юрій Педан, перекл. Джузепе Понтіджи)].

Раскосый – 1) (с косым разрезом) вузькоокий, розкосий; 2) (с расходящимся косоглазием) (розбіжно) косоокий, зизоокий, зизуватий. [Дивись, татарин вузькоокий В зеленій хвилі, ніби окунь, Пірнув і стежить з-за могил (Юрій Дараган). Там вузькоокий сивий ороч У синій човен ловить море Й витрушує з кетою сіть… (Тарас Мельничук). В мені іноді прокидається приспаний азіят, отой вузькоокий дикун з орд Чингізхана, що колись пройшовся по землі і честі моїх пращурів і залишив мені розкосі очі і віру в гени. В моїй крові тужить одвічною тугою азіят, не визнаний мною, не утверджений в мені за суворим законом батьків: гордувати чужинцями, що, не спитавшись, ділять дім і хліб твій, як свій (Галина Тарасюк). Раптом відчув, як до мого плеча доторкнулися чиїсь міцні пружні груди. То була одна з жінок, який привів Бройєр. Вона сіла поруч мене. Її ледь розкосі, сіро-зелені очі поволі обмацували мене. Погляд їх був такий, що говорити вже, власне, нічого не було — лише діяти (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка)].

Расфуфыренный, прост. – розчепурений, розряджений, (со множеством украшений, ещё) розцяцькований, (изодетый, ещё) виряджений, вистроєний. [Одні прості люди хлібороби якось понуро дивилися і на Довбню, і на молодого панича, що рядом з розрядженою Мариною літав городом скаженою тройкою коней (П.Мирний). Як тільки вельможний показався в брамі, зразу ж до нього підкотив незграбний, великий, але пишно розцяцькований ридван, запряжений шестериком вороних коней (М.Старицький). Двері широко отворилися, і в отворі стояв пан маршалок Брикальський, вистроєний, пахучий, блискучий, усміхнений, щасливий (І.Франко). По просіці, назустріч нам, шкутильгав Соловій в штанях і сорочці, розцяцькований, як і «Дайош» (Ю.Горліс-Горський). Маруся розцяцькована, як екзотичний птах, і їй щиро заздрять усі навколо (Олександр Копиленко). Хлопці пошелепкались до ресторану. При вході стояв — генерал не генерал — розцяцькований начальник. Оглянув хлопців і запопадливо розчинив перед ними двері (І.Багряний). Двері відчинилися, і до хати увійшов святково виряджений віршовник (І.Багряний). Перед ним відчиняються високі, мов шибениця, двері, а при них на мить завмирає розцяцькований лакей (М.Стельмах). Йдуть три циганки розцяцьковані, три грації і три покори, вистукують по бруку кованими підборами (В.Стус). Тільки побачить, що чоловік збайдужів, не звертає уваги, то коли йде на роботу — починає виряджатися. Виряджена йде на роботу — й виряджена повертається з роботи, її Адам — рудий, аж червоний, наче тюльпан — починає з підозрою приглядатися до неї (Є.Нцало). …на шкільний збір випускників <…> вона таки, хай йому грець, піде, хоч її й наперед підмлоює від нудьги: що може бути цікавого в цьому жалюгідному акті самоствердження, кожного зокрема, перед лицем власного отроцтва, що цікавого в <…> дядьках, радих на часинку обернутись на хлопчаків, і штучно вистроєних цьотках, які крадьки ревниво пасуть зором твої зморшки в надії, що в них їх куди менше?… (О.Забужко). Дивлюся, їде парубок, розчепурений аж страх, зразу видно, що городський. Шапка на ньому така модна, іще й обв’язана таким, знаєте, плетеним шнурочком. Ну на пику він так собі, плюгавенький, а шия худюща і довга, як у дівки (Ярослав Коваль, Юрій Лисенко, перекл. Ремона Кено)].

Рокочущий – рокітливий, гуркітливий, буркітливий, воркітливий. [До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Григорій Тютюнник). Здавалося, хтось перекував йому навіть голос — з громового настав рокітливий, муркітливий (Юрій Мушкетик)].

Роща – 1) гай, (сосновая) сосни́к, бірни́к, сосняк, соснівка, (в овраге) байрак, (липовая) липня́к, (берестовая) берестни́к, (ольховая) вільши́на, (вербовая) вербни́к, вербняк, (диал.) гаїна, (берёзовая) березни́к, (сиреневая) бузни́к, (дубовая) дубни́к, дубняк, дуби́на, (дуброва) діброва; (участок леса) ділянка лісу. [А може, й Сам на небесі Смієшся, батечку, над нами Та, може, радишся з панами, Як править миром! Бо дивись, Он гай зелений похиливсь, А он з-за гаю виглядає Ставок, неначе полотно, А верби геть понад ставом Тихесенько собі купають Зелені віти… Правда, рай? А подивися та спитай! Що там твориться, у тім раї! (Т.Шевченко). На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільхи та верб, розкидані кущі верболозу (І.Нечуй-Левицький). Тихесенький  вечір На землю  спадає, І  сонце  сідає В  темнесенький  гай (В.Самійленко). Заходить день за обрій синій, А він блискуче бився нині. Шепоче гай:Не покидай (Юрій Дараган). Щось мріє гай — Над річкою. Ген неба край — Як золото. Мов золото-поколото, Горить-тремтить ріка, як музика (П.Тичина). За гай ступило сонце, і пішло, І далину покликало з собою… В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою (М.Вінграновський). Вгамуються вітри і зливи; до влади криги шанобливий, принишкне лісовий ручай, і гай у спокої застигне (Л.Хворост). І небо там, здається йому, ясніше, і сонце дужче яскріє, мов помолодшало; а це де взявся перед очима гай пречудовий, дерева там усе майні та ряснолисті, зелень така яра, що любо глянути, а слух же тобі голублять пташечки дрібні та розмаїті, що незліченними зграями пурхають-в’ються поміж віттям переплетеним. А он і струмок дзюркоче, рине хвилею чистою та прозорою, мов кришталь, по пісочку дрібному та камінчиках білих, сказав би, по щирому золоту та перлах добірних (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Секс – (лат.) секс, статеві стосунки (зносини), (совокупление) злягання: • заниматься сексом – кохатися, займатися сексом, (рус.) займатися любов’ю, паруватися, (груб.) злягатися, (ещё) спати з ким, жити разом, (образн., шутл.) пізнавати внутрішній світ, (совершать, совершить с кем-то, жарг., вульг.) грати кого, вдути кого, вставити, взути, жарити, вжарити, засадити, натягнути, натягувати, оформляти, оформити, давати, дати, драти, відідрати, дрючити, жаліти, пороти, шоркатися, трахнутися, трахатися, трахнути, відтрахати, впендюрити, впердолити, перепихнутися, поштрикатися, шпокнути, парити качана, прочистити труби, полірувати торпеду, парити шишку, товкти перець, пісюна мочити (квасити) і т.д. [І рани, потворність цього простору викликають в мені протест. Як і багато чого іншого. Наприклад, парочки, що цілуються, чиї обійми й ласки на очах у публіки мало не доходять до злягання (Валентина Заболотна). — Ми, простий люд, повинні були сидіти тихо, сексом, даруйте, займатися хіба в кулачок, натомість усю свою енергію витрачати на побудову великих звершень наших вождів (Юрій Логвин). Але ще поки Вуж шукав якусь аспіранточку, щоб перепихнутися, а потім вже взятися за діло (О.Ульяненко). О другій сорок п’ять вона прокинулася — ще одне сповнене ніжності злягання — ми зчепили руки — любили одне одного, мені так принаймні здається, — коли вона заснула, руки й стегна раз по раз стискалися, як від мимовільного дрожу (А.Рєпа, перекл. Ґ.Флобера). Він не почувався одруженим із Меґі; це було, наче швиденько перепихнутися на пасовиську за баром у Кайнуні або притиснути пихату міс Кармайкл до стіни стригальського сараю (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Якби ви тільки бачили, яка вона хороша і ставна, а любов до злягань сягала в неї такої сили, що лиш украй рідко буває властива жінкам (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Ми перепихнулися, як колись казали в гімназії (Оксана Микитенко, перекл. Михайла Пантича). Секс — почуття в русі (М.Вест). Між коханням і сексом велика різниця: секс знімає відчуття незручності, кохання його породжує (В.Ален). Злягання — це поезія для плебеїв. Злягатися — означає прагнути проникання в іншого, а митець ніколи не виходить за межі самого себе (Шарль Бодлер). 1. — Ізю, ви любите секс утрьох? — Так, а що? — Біжіть швидко додому — може, ще встигнете. 2. Добрий секс — такий, коли виходять покурити навіть сусіди]

Снежок – (уменш.-ласк.) сніжок, (снежки) сніжка. [Рипить сніжок, співав полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Л.Українка). Сіяв дрібний, вогкий сніжок (С.Васильченко). Почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись (М.Вовчок). Ще ось сніжок, ще віти чорні й голі, Але у вітрі чується рілля, І знов вологі зорі березоля, І сизий тол, і спрагнена земля (Є.Маланюк). Сніжок упав на скроні… І білим лебедем понад Дніпром У даль майнула молодість крилом (М.Стельмах). Дріма земля, В снігах повита снами, Міцний мороз Ножем наскрізь пройма, Рипить сніжок Крохмально під ногами — Різдвяна ніч и чарівна зима (Віктор Геращенко). Ковзкий сніжок Ковзкий сніжок. Зимова путь, Кохану до вінця везуть, До церкви милу повезли, Од серця в мене відняли (Л.Первомайський, перекл. Ш.Петефі). А напровесні виник новий клопіт. Сніжок потай уночі провідує ферму! Тварини так занепокоїлися, що не могли спати в своїх стійлах. Казали, нібито щоночі, коли западає темрява, він проникав на ферму і чинив усіляку шкоду. Крав зерно, перекидав бідони з молоком, бив яйця, витоптував грядки з розсадою, обгризав фруктові дерева. Яка б прикрість не сталася, її валили на Сніжка. Розіб’ється шибка чи замулиться розора, неодмінно казали, що то нічні Сніжкові витівки (Юрій Шевчук, перекл. Дж.Орвела). Привели до царя тих дев’ять коней. Біленькі, як сніжок, усі на зріст — сто сімдесят сантиметрів, а довгі на два метри (Казка)].

Страус – (нем. от лат. от греч.) страус, (прост.) струсь. [У Португалії згоріло майже сто тисяч гектарів лісу. В Іспанії палають ліси. Горить французька Рів’єра. В Австралії полум’я охопило величезні масиви. Біжать страуси. Хапаються за голову кенгуру. Убивча спека (Л.Костенко). — На цьому відтинку ми всіх не вистріляли. Багато з них лежало із запханими у траву від страху головами, неначе справжні струсі (Юрій Борець). Жила б у Сахарі, стала б я страусом. В бетон не сховаєш усі свої жалості (Катяха). Він втупився в мене, вистромивши свого великого облупленого носа, мовби якийсь оскаженілий страус (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). 1. Оголошення в зоопарку: «Страусів не лякать. Долівка бетонна». 2. Страуси від людей відрізняються тим, що в небезпечний момент прикривають голову, а не дупу. 3. Купив бізнесмен страуса. І той через тиждень зніс йому два яйця… лівою ногою].

Сука, сучка – 1) (самка собаки) сука, сучка, (редко) псиця, (ув.) сучище, (умен.) сучечка; 2) (бран., о женщине) сука, сучка. [ — Ой ти, гарний Семене, Не ходи ж ти до мене: Єсть у мене лиха сука, Як укусить — буде мука (Н.п.). Знакомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч. Авентій був розбійник з пупку, Всіх тормошив, валяв на купку, Дивився бісом, гадом, сторч (І.Котляревський). — Я тебе, сучко, роздеру! Я тебе розметаюі Шматочка живого не зоставлю! У кого се ти вдалась така неслухняна? (П.Мирний). — Свиня як вискочить з Кушнірейкового двору, та просто й кинулась на мене, мов скажена сука (І.Нечуй-Левицький). Терниця гавкала під її руками, як сучка, дрібно та голосно (І.Нечуй-Левицький). Лупила, лупила його Уляна, а далі випхала з хати. — Чекай, суко! — тільки й промовив Андрійко (М.Коцюбинський). Що робить рудому псу, Щоб скінчились муки І зродилось почуття У верткої суки? Як скавчати, як скакати, Як вертітися гвинтом? Як до неї підгрібати, Як понюхать під хвостом?! (Ю.Позаяк). — Що, може, й не малюється? — недовірливо запитала Ліна. — Практично ні. — Руда? Косоока? Беззуба? — На жаль, ні. Білозуба. Волосся біляве, до того ж кучерявиться від природи. Синьоока. — Сука! — щиро процідила Ліна (В.Кожелянко). Самих панів арґентинців бачив дуже рідко, чув лише їхні співи, покручену іспанську мову й піаніно, що не змовкало ні на хвилину, хоча здебільша на нього грали руки не Мюзін, а чиїсь інші. Що ж та сука виробляла своїми руками, коли не грала? (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Чаклунка привела його до освітленої заговореними свічками комірчини, до розкладачки, що її полотно було геть забруднене слідами лихого кохання, до свого тіла, тіла відважної, зачерствілої і бездушної суки; вона наготувалася спекатися Ауреліано, як переляканої дитини, але дуже швидко побачила, що має справу з чоловіком, чия страшенна могуть сколихнула все її нутро, як землетрус (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Наприкінці весни він думав, що розмовляти можна і треба. А в липні ці прив’язали до стовпа жінку. На груди повісили табличку: «Каратєль. Хунта». Будь-хто охочий міг підійти і вжарити. Або плюнути. Охочі були. І жоден з перехожих не спитав: «Що ж ви робите, суки?» (Катерина Сінченко, перекл. Олени Стяжкіної). 1. Сучка! — думали дві жінки, мило посміхаючись одна одній. 2. З дитинства Юрій Гагарін мріяв першим полетіти в космос. Але якісь суки його випередили].

Тормоз – гальмо, гальма: • на тормозах – на гальмах; • отдать тормоза – відпустити гальма, розгальмувати; • спускать на тормозах – спускати на гальмах. [Гладкі куцохвості коні-ломовики хекали парою. Ковані хури з гальмами в передках стугоніли важкими колесами по вкоченій дорозі (Гр.Тютюнник). Унизу повискували гальмами машини, дратуючи Домовика, деренчали об дроти антени тролейбусів, їдкий чад бензину, асфальту, гуми, пригнічений до людського мурашника туманом, все гостріше збриджувався йому (В.Дрозд). Два вози з манаттям і дітьми зупинилися на горі. Спускатися вниз було небезпечно, колеса не витримали б ні на яких гальмах (Р.Андріяшик). Втім, про швидкість уже не було й мови, сталось таке, що я похолов і вдарив по гальмах (В.Шкляр). Легке шурхотіння, виск гальм (О.Ульяненко). Але назагал люди адаптувалися вже й до цієї трагедії. І якщо у 2000-му ще обурювались, 2001-й увесь пройшов під знаком протестів, то тепер уже дивляться без емоцій, що й дасть прокуратурі можливість замотати цю справу, заплутати і спустити на гальмах (Л.Костенко). Із кахканням і рохканням автобус «С» пискнув гальмами і зупинився біля притихлого тротуару (Ярослав Коваль, Юрій Лисенко, перекл. Ремона Кено). Мабуть, на дорозі ви помічали, що в мотоциклістів немає пасків безпеки, що водночас добре й погано. Добре, бо ніхто не хоче злетіти з дороги, прив’язаний до двохсот кілограмів гарячого металу. Погано, бо під час екстреного гальмування мотоцикл зупиняється, а водій — ні. Останній далі рухається в північному напрямку, доки його геніталії не стукнуться об бензобак, а сльози не бризнуть з очей, заливаючи об’єкт, зіткненню з яким мали запобігти гальма (Ю.Костюк, перекл. перекл. Г.Лорі). На шляху найменшого опору зраджують і найсильніші гальма (С.Є.Лєц)].

Тяжеленный – важезний, важенний, важелезний, вагучий, важучий. [Вагуча пітьма пеленою Щораз ляга на скутий ум (П.Грабовський). Та вже й мусив На полицю класти І цвяхований жупан свій, Шаблю й спис товстючий, І пістоль, і дробівницю, І мушкет важучий (Яків Щоголів). Зараз на плиті кипить важезний казан, з-під кришки його сердито пухкає каша (Віктор Близнець). Всі челядники й роби поставали й задивились на малого дужця, той же гупав і гупав, немовби важезний дубовий обрубок був іграшкою (Іван Білик). На тому перехресті мало не збило мене авто (бридка зелена цистерна), бо в найостанніший момент, коли я вже однією ногою стояв на бордюрі, виявилося, що заради ускладнення руху (кому не знайоме це відчуття безнадійно сповільненого уві сні бігу) нав’язано мені важелезного візка з валізами та картонними пакунками — я ледве спромігся витягти його на тротуар. Юрій Іздрик). Важенний (наголос на другому складі) — розмовне. Означає «дуже важкий». Важенна ноша, важенний камінь (Борис Рогоза). Віл везе важучий віз — Вовну, вату,верболіз. Вперся віл, і впало з воза Вісім в’язок верболозу (Скоромовка)].

Украинец – українець, (устар.) русин, руснак (русняк), (реже) русич: • истинный украинец – щирий українець. [Він українець — це запевне, Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки (Б.Грінченко). Ми мусимо навчитися чути себе українцями (І.Франко). Більше не хочу бути українцем! (Казимир Малевич). В чомусь найдорожчому і найважливішому ми, українці, безумовно, є народ другорядний, поганий і нікчемний (Олександр Довженко). Взагалі все, що українці здатні про себе повідати, — то як, і скільки, і на який спосіб їх били (О.Забужко). Якою б гарною була ота Украйна, коли б не жили тут українці… (Ярослав Павлюк). Є мова піль, озер і неба — та ходить мова та німа. Є українців більш, ніж треба, а України-то нема (М.Холодний). Насамперед признаюся в тому гріху, що його багато патріотів уважає смертельним моїм гріхом: не люблю русинів… Так мало серед них знайшов я справжніх характерів, а так багато дріб’язковості, вузького егоїзму, двоєдушності й пихи, що справді не знаю, за що я мав би їх любити, незважаючи навіть на ті тисячі більших і менших шпильок, які вони, не раз з найкращим наміром, вбивали мені під шкіру. Зрозуміло, знаю між русинами декілька винятків, декілька осіб чистих і гідних усякої пошани (говорю про інтелігенцію, не про селян), але ці винятки, на жаль, тільки стверджують загальний висновок (І.Франко). Перед війною був я формально українцем. Почувся ним особливо міцно, коли у Польщі розвинулася антиукраїнська пропаганда. Однак у часі війни, коли побачив, що національність — це причина, щоб взаємно вбиватися, це поняття перестало мати для мене будь-яке значення (Юрій (Єжи) Новосільський). Кожна людина іншій людині — трохи українець (В.Слапчук). Для щирих українців. А це лекції для тих, що перецікавлювалися, перецікавлюються й перецікавлюватимуться Україною. Що є таке Україна? Ненька-Україна — це держава від Біскайського моря і до пустелі Гобі або Шамо. 3аснувалася вона ще за 5000 років до створення автокефальним Богом світу. Першу людину звали Остап (не Вишня, бо тоді ще прізвищ не було), а його жінку — Чорноброва Галя. Під час всесвітньої потопи Ковчега збудував не Ной, а гетьман Дорошенко, що й урятував сім пар чистеньких українців, одну вишневу кісточку, з якої і пішли на Вкраїні вишневі садки; Бровка, що дав потім цілу породу щироукраїнських Рябків, Лисків та Лапків; кілька мотків заполочі для вишивання сорочок, шматок полотна, горщик для борщу, кишку для ковбаси, булаву, клейноди й ноти до «Гиля, гиля, сірі гуси…» Потім того вже на Україні жили Єгипетські фараони, Генріх Наварський, династія Бурбонів, Римський Папа, Іван Калита. Все це були українські гетьмани, що їх свого часу Іловайський затаїв. Дніпро на Україні найбільша річка, йде вона від Місісіпі, через Гольфштром у Синє море. Раніш по Дніпру плавали «Титаники», але треклятущі кацапи випили Дніпро-Славуту, і він трохи ніби висох. Але то дурниця: тую воду Дніпровую за допомогою Франції з кацапів ми видавимо. Мова на Україні найкраща, небо найкраще, грунт найкращий, залізниця найкраща; народ найкультурніший. На північ від України живуть треклятущі кацапи, що годуються виключно українцями. На Сході поляки, дуже хороший, братній народ. А далі вже йде Європа, що чекає на українську культуру. Оце невеличкі замітки, що їх нема в жодній історії України і які я хочу нагадати, щоб їх не забули (О.Вишня). Якщо ти хочеш бути українцем, будь ним. Що це означає? Сам думай. Якщо вони нападають на твою мову (а виглядає так, що це — наш єдиний об’єднавчий чинник) живи нею, живи в ній. Якщо вони натоптують сміттям і трощать інституцію, важливу для твоєї справи, будь цією інституцією. Проти такого вони безсилі (В.Діброва). Я — стовідсотковий українець. Але не маю й краплини української крові. У мене своя Україна. Для неї живу й за неї вмру. І мені байдуже — потрібен я тут чи ні (Сергій Якутович)].

Флаг – прапор, стяг: • государственный флаг – державний прапор; • поднимать, поднять флаг – зво́дити, зве́сти, підно́сити, підне́сти пра́пора; • под флагом чего – під прапором чого; • спускать, спустить флаг – спустити прапора; • флаг в руки (язвительное пожелание действовать способом, не нравящимуся говорящему) – прапор в руки (, барабан на шию, сокиру в спину, електричку назустріч…), (ещё) вітер в спину, вперед і з піснею. [В Севастополі, де стояла велика чорноморська флота, 2 квітня на нових дреднавтах (2), крейсерах (2), міноносцях (11), підводних човнах (8), лінійних кораблях (2) та кільканадцяти інших старих кружляках і міноносцях залопотів український прапор. Це українська кров відізвалася в залозі чорноморської флоти, і вона самохіть відкинула російські червоні й білі прапори (Юрій Липа). Червоний прапор майорить вгорі, здійнявшись гордо на високій вежі… На ньому — кров… То кров людська горить! То пломеніють сполохи пожежі! Вогонь і кров — немає їм кінця. Вогонь і кров – без міри та без ліку. Невже цей прапор справді до лиця та до вподоби збуреному віку? Невже й надалі будемо нести жорстокий символ смерті та руїни? О ні, червоний прапоре, не ти символізуєш славу України! (Леонід Терехович). Лежу й відчуваю, що дівчат все більше з кожним криком чайки. На мені жовто-сині плавки. Прапор піднімається (Юрай Курай). Звичайно, є раби, які готові радісно цілувати ногая, яким їх б’ють. Здається, у психіатрії цей феномен називається мазохізмом. Тому якщо ви належите до таких, то залюбки тепер вже не за законом, а цілком добровільно пов’язуйтеся стрічками, вішайте червоні прапори, але хоч би для себе, перед дзеркалом визнайте свій діагноз. Адже саме визнання хвороби, як твердять психіатри, може бути першим кроком до одужання. А проте навіть якщо у вас не вистачить сил зізнатися у недузі самим собі, маєте розуміти — люди навкруги точно діагноз цей вам поставлять. За одною безпомилковою ознакою — червоним прапором (брати Капранови). Іноземець, прибувши в СРСР і проїхавши трохи машиною, вскочив у яму і пошкодив авто, коли ; приїхали даївці почав гаряче їм доводити, що ті мали б позначити небезпечне місце червоним прапорцем. — А ви, в’їжджаючи в Союз великий червоний прапор бачили? — ..? — Так, оце на всю територію країни поширюється].

Шутя – жартуючи, (шутки ради) жартома, жартом, всмішки, (без особого труда) завиграшки, за іграшку (за іграшки), без зусиль: • не шутя – неабияк. [Одежа на академістові була «з достатку» чиста, й нова, й новомодня: довгий синій суконний сюртук з широким коміром і білими здоровими гудзями, без розпірки ззаду, жовта жилетка, бланшові панталони, такі узькі внизу, що через їх було знать халяви, та здорові високі стоячі білі коміри з такими гострими кінцями, що про їх тоді панночки говорили, ніби вони ріжуть хмари, а старі батюшки говорили всмішки, що ними можна б орать поле, як плугом (І.Нечуй-Левицький). — Що це, Палажко, в тебе так сокоче в городі? Це, мабуть, твої квочки наплодили тобі курчат повнісінький ставок. Будеш їсти оту курятину цілу осінь, ще й на різдво розговієшся курятиною,— гукала всмішки з свого городу Параска (І.Нечуй-Левицький). Літошевський все виспівував арію до Маргарити, простягав, ніби всмішки та в жарти, руки до своєї коханої Маргарити (І.Нечуй-Левицький). Необачна безглузда шляхта тікала так прудко, що добігла до Львова за три дні, тоді як передніше в безпечні часи інший польський пан плуганився б туди сливе з півроку, як казали всмішки тодішні польські літописці (І.Нечуй-Левицький). Почавши співати жартома, згодом вона., без жодного вже жарту сміливо зайшлася піснею (С.Васильченко). Він навмисне підходив не раз із своїми маврюками, що на гребках сиділи, до того саду, де нас Зораїда виглядала; то намази справляв, то ніби жартома те проробляв, що думав учинити насправді — ішов до Зораїди в садок і просив овочу всякого, а батько і давав йому, хоть і не знав, що то за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ні, знаю, що не можна нікому патякати, поки ви не передасте власникам ці речі, — Марта ледь не прохопилася доречним “давні скарби”, — ніхто не мусить знати про цю знахідку. Завиграшки назбігаються з усіх усюд “чорні” археологи під машкарою патріотичних слідопитів, повитягають звідси геть усе і цінне, і навіть різний дріб’язок на сувеніри, а зараз попит на раритети з останньої війни постійно зростають в ціні (Юрій Завгородній). — То зайва річ, пане,— сказав Санчо,— навіщо час і гроші дурно переводити? Ви тільки одкрийте свою парсуну, поверніться лицем до людей, тоді й без мальовидла на щиті і без ніякого нічого всяке назве вас Лицарем Сумного Образу. Вірте мені, я кажу вам щиру правду, а не всмішки: чи то з голоду, чи тим, що зуби пощербились, ви такий нужденний маєте вигляд, що, їй-Богу, нічого смутнішого не намалюєш (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тож Басільйо з Кітерією побралися за руки, а священик, до сліз розчулений, благословив їх і помолився за упокій душі молодого, аж це той, діставши благословіння, хижо зірвався на рівні і завиграшки вирвав шпагу, чиїми піхвами правило його власне тіло. Всі приявні отетеріли, а дехто, більше простодушний, ніж кмітливий, заволав гуком: — Дивина! Дивина! Басільйо ж на те: — Не дивина, а хитрощі, хитрощі! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Орда – (тюрк.) орда. [За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами? За що скородили списами Московські ребра??.. засівали, І рудою поливали… І шаблями скородили (Т.Шевченко). Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну (І.Франко). Стенаються в герці скажені сини України, той з ордами ходить, а той накликає Москву (В.Стус). Ми всі залежимо від хамів! Від їхніх кланів і сваволь. У нас немає наших храмів, у нас немає наших доль. Нас убиває їхній атом. А їх все більше, їх орда. Ми що не виборем, то втратим, і в цьому вся наша біда (Л.Костенко). …«орда» грізна не так поневоленням «ясиру» як його внутрішнім розтлінням, пояничаренням. Поневолений раб, як казав нам класик марксизму, це просто раб, а от раб, котрий любить свої кайдани і боготворить хазяїна, — це холоп і нікчема. «Орда» лишила мільйони таких рабів на всьому своєму «постсовєтському» просторі, а головне — створила ефективні механізми їхньої репродукції (М.Рябчук). Росія стала Росією не просто за участю Орди, не лише завдяки Орді, а ще й на основі ординської культури владарювання і державного панування (Юрій Афанасьєв). Хоча це утворення і називає себе деколи Руссю, воно має цілком особливу генезу, з Руссю практично ніяк не зв’язану. Якщо і можна говорити про якийсь зв’язок, то тільки в плані якоїсь страшенної мутації, що привела до повної втрати початкових якостей. Росія — не Русь. Росія — Орда. Це не образа і не публіцистичний ярлик, а всього лише культурно-історична констатація (А.Широпаєв)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)